• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 25.02.2019 р. №729/6/99-99-15-03-02-15/IПК

Податківці в коментованій IПК нагадали: якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).

Але розрахунок коригування може бути зареєстрований лише у разі, якщо податкову накладну, до якої він складений, зареєстровано в ЄРПН.

Таким чином, якщо ПН було заблоковано і виникають обставини, зазначені в п. 192.1 ПКУ, то для реєстрації РК необхідно спочатку розблокувати ПН, провести її реєстрацію, а вже після цього реєструвати РК до неї.

Поки триває процес розблокування, з податковим кредитом та податковими зобов'язаннями виникає така ситуація:

— якщо РК передбачає збільшення суми ПДВ, то постачальник збільшує ПЗ з ПДВ датою виникнення відповідних обставин незалежно від факту реєстрації такого РК, а покупець, своєю чергою, збільшить ПК лише після реєстрації РК в ЄРПН;

— якщо РК передбачає зменшення суми ПДВ, ситуація складається навпаки. Постачальник зменшує ПЗ з ПДВ лише після реєстрації такого РК в ЄРПН, а покупець зменшує ПЗ датою виникнення відповідних обставин незалежно від факту реєстрації РК (зокрема, складаючи бухгалтерську довідку).

У такій ситуації постає доречне запитання щодо відповідальності за порушення строків реєстрації РК. Адже блокування відбулося лише щодо ПН, а РК просто не реєструють, бо (поки що) немає до чого. Проте коли ПН розблокують і хтось (продавець або покупець) надішле РК на реєстрацію, цей «хтось» порушить строки такої реєстрації. А сплачувати штраф дуже б не хотілося.

Так, якщо це РК на зменшення суми ПДВ, то його реєструє покупець протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування. Водночас строків, протягом яких постачальник має скласти і надіслати такий РК для його реєстрації, ПКУ чітко не встановлює (так само як і відповідальності для постачальника за затримку в такому складанні). Таким чином, постачальнику, щоб не підставляти покупця під штраф, краще почекати розблокування ПН, а вже потім надіслати РК покупцю на реєстрацію.

Хоча варто зазначити, що великої надії на уникнення від штрафу в цьому випадку немає. Адже податківці говорять, що, хоча спеціальна норма щодо строків реєстрації РК на зменшення суми ПДВ у п. 201.10 ПКУ є, проконтролювати її виконання вони не можуть. Тому будуть застосовувати звичайні строки реєстрації РК, орієнтовані на дату складання цього документа, а не на дату його надходження до покупця від постачальника.

Тобто, найімовірніше, штраф за прострочення реєстрації РК у цій ситуації буде. Хоча його можна оскаржити у суді.

А от якщо обов'язок реєстрації РК покладено на постачальника (зокрема, РК на збільшення), то тут уже строк починає відлік від дати складання такого РК (винятків ПКУ не містить). Тому податківці виступатимуть за накладання штрафу за порушення строків реєстрації РК, незважаючи на те що ПН було заблоковано.

Єдиним аргументом для оскарження штрафу в такому разі буде п. 109.1 ПКУ, за яким податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їхніх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто необхідно буде довести, що бездіяльність (в цьому випадку — відсутність своєчасної реєстрації РК) виникла не з вини платника податків, а у зв'язку з відсутністю можливості такої реєстрації до розблокування ПН.

Та, найімовірніше, цей аргумент доведеться наводити вже у суді. Таку можливість має, зокрема, і автор запиту, який отримав коментовану IПК. Мало того, якщо він оскаржить цю IПК і суд винесе рішення на його користь, то податківці будуть змушені змінити свою позицію щодо застосування таких штрафів і видати нову IПК з урахуванням позиції суду (це передбачено ст. 53 ПКУ).

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру