З якого періоду звітувати з ЄСВ за оновленою формою?

З якого періоду звітувати з ЄСВ за оновленою формою?

6 липня 2018 року офіційно опубліковано наказ Мінфіну від 15.05.2018 р. №511, який викладає в новій редакції Порядок №435 та форми звітності з ЄСВ. Звісно, серед цих форм є і додаток 4 — Звіт з ЄСВ, який роботодавці мають подавати вже за серпень у вересні. Розгляньмо, які зміни в ньому відбулися (про це докладно далі) та коли потрібно буде складати цей звіт.

Податківці з приводу початку застосування нової форми Звіту з ЄСВ спираються на норми п. 46.6 ПКУ. За цими нормами до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Оскільки Наказ №511 набрав чинності з 1 серпня, вперше роботодавцям подавати Звіт з ЄСВ за новою формою слід за серпень 2018 року (у вересні), а підприємцям та самозайнятим особам, а також членам фермерського господарства — за 2018 рік.

З роз'ясненням ДФС можна ознайомитися тут.

Як змінилася таблиця 1 оновленого Звіту з ЄСВ?

У шапці таблиці 1 змінився зміст реквізиту 15. Зокрема, замість штатної кількості працівників з'явилась облікова кількість штатних працівників. Також змінився зміст реквізиту «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати». Тепер цей реквізит має іншу назву та призначення. А саме — «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано зарплату/ крім осіб, яким у звітному періоді нараховане грошове забезпечення». Але Порядком №435 не встановлено, як заповнювати реквізит «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату».

Якщо орієнтуватися на назву, то в ньому слід вказувати тільки кількість працівників, яким нараховано зарплату, лікарняні або декретні у поточному місяці. Відповідно кількість фізосіб-непрацівників, яким нараховувалася винагорода за договором ЦПХ, в цей реквізит не має включатися.

Але, з огляду на зміст роз'яснення, податківці вважають по-іншому. На їхню думку, в реквізиті «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату», як й раніше, слід вказувати всіх осіб (працівників та інших осіб, яким нараховано зарплату та дохід відповідно за поточний місяць). Позицію ДФС можна знайти тут.

Тож радимо кожному роботодавцю отримати від ДФС та ПФУ індивідуальну податкову консультацію з цього питання та діяти за ними.

Середньооблікова кількість штатних працівників визначається роботодавцем відповідно до п. 3.2 Інструкції №286.

Старий реквізит Штатна чисельність працівників передбачав зазначення в таблиці 1 встановленого на перше число звітного періоду роботодавцем складу працівників (персоналу), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади. Починаючи зі звітного місяця серпня 2018 р. цей показник ми більше не рахуємо і не зазначаємо у звіті з ЄСВ.

Натомість зазначатиметься облікова кількість штатних працівників, яку треба розраховувати за розділом 2 згаданої Інструкції. Єдине, що за п. 2.2 Інструкції облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду. А на яку дату рахувати цей показник для складання Звіту з ЄСВ? Наразі невідомо. Тож чекатимемо на роз'яснення від ДФС.

Сама таблиця 1 Звіту з ЄСВ, як і раніше налічує, шість розділів. Їх зміст залишився незмінним. Але додатково у розділ 3 введено додаткові рядки для відображення нарахування ЄСВ за ставкою 22% на зарплату працівників з інвалідністю замість ставок 8,41, 5,3, 5,5%. Це рядки — 3.2.1, 3.3.1 та 3.4.1. Звертаємо увагу, вони не враховуються в формулу для обчислення нарахованого ЄСВ (рядок 3). У формулу, як й раніше, включено показники нарахування ЄСВ по зарплаті працівників з інвалідністю за ставками 8,41, 5,3, 5,5%.

Наведемо приклад заповнення розділу 3 таблиці 1.

Приклад. На підприємстві працює 7 працівників (один із працівників має інвалідність). За серпень 2018 року п'яти працівникам зарплату нараховано на рівні 3723 грн, а одному працівнику на рівні 3215,32 грн, оскільки він 3 дні перебував у відпустки без збереження зарплати. Працівнику з інвалідністю за серпень 2018 року було нараховано зарплату у розмірі 5000 грн.

3	Нараховано єдиного внеску, усього (р. 3.1 + р. 3.2 + р. 3.3 + р. 3.4+ р. 3.5)	5334,86
3.1	на суми нарахованої роботодавцями заробітної плати, винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (22,0%)	4802,67
3.2	на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами, установами і організаціями працюючим особам з інвалідністю (8,41%)	420,50
3.2.1	на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами, установами і організаціями працюючим особам з інвалідністю (22%)	1100,00
3.3	на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами та організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС (5,3%)	—
3.3.1	на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами та організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС (22%)	—
3.4	на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, працюючим особам з інвалідністю (5,5%)	—
3.4.1	на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю(за умов, визначених частиною чотирнадцятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), працюючим особам з інвалідністю (22%)	—
3.5	на суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22,0%)	111,69

 

Що змінилося в таблиці 5 оновленого Звіту з ЄСВ?

До таблиці 5 додали нові графи:

реквізит 12 — «Професійна назва роботи»;

реквізит 13 — «Код ЗКПТР»;

реквізит 14 — «Код класифікатора професій»;

реквізит 15 — «Посада»;

реквізит 16 — «Документ підстава про початок роботи та відпустку, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду»;

реквізит 18 — «дата створення нового робочого місця (штатної одиниці) на яке в звітному періоді працевлаштований працівник»;

реквізит 19 — «Військове звання».

Отже, тепер у цій таблиці потрібно буде вказувати не лише прийняття та звільнення працівників, їх декретні відпустки, а ще й переведення працівника на іншу посаду або зміну назви посади! Звісно, якщо таких кадрових операцій у звітному місяці не було, складати і подавати таблицю 5, як і раніше, не потрібно.

Зауважимо, що в таблиці 5 є старий реквізит 8 «категорія особи». І всі категорії осіб перелічені безпосередньо в самій таблиці 5 внизу під табличною частиною.

До них в новій редакції таблиці 5 було додано такі категорії осіб:

7 — особи із числа військовослужбовців, особи рядового і начальницького складу, які отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

8 — особи із числа військовослужбовців, особи рядового і начальницького складу.

Але звісно, що зазначати такі відомості матимуть лише ті страхувальники, що складають Звіт з ЄСВ щодо військовослужбовців.

Як змінилась таблиця 6 оновленого Звіту з ЄСВ?

Зміст граф таблиці 6 Звіту з ЄСВ змін не зазнав.

Але в Кодах типу нарахувань з'явився новий код. Нагадаємо, що ці коди потрібно використовувати для заповнення реквізиту 10 таблиці 6.

Новий код типу нарахувань 14 — сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати (доходу) за попередні періоди у зв'язку із здійсненням перерахунку при звільненні працівника за попередні періоди, пов'язані з уточненням днів використаної наперед відпустки (у зв'язку із сторнуванням).

На жаль, показувати під цим кодом виправлення помилок у донарахуванні ЄСВ не можна.

Отже, в решті випадків, як і раніше, для відображення різниці за минулі звітні періоди користуємось кодом 13 або 2 (3). У листі ДФСУ від 02.02.2017 р. №1925/6/99-99-13-02-01-15 було зауважено, що код типу нарахування «13» застосовується для сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом), які здійснені в поточному звітному місяці, у тому числі — за попередні, якщо сума заробітної плати менша ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата.

Суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) у випадку перехідних лікарняних зазначаємо в реквізиті «19» окремим рядком, код категорії застрахованої особи — «29», код типу нарахувань — «13».

В інших випадках слід використовувати код 2 або 3 в залежності від того, збільшувати чи зменшувати слід донарахування ЄСВ.

Приклад 1. Працівнику було нараховано відпусткові у сумі 2000 грн за дні відпустки за травень 2018 року. У серпні 2018 року бухгалтер виявив помилку у розрахунку відпусткових. На підставі бухгалтерської довідки працівнику було сторновано суму раніше нарахованих відпусткових на суму 600 грн.

У таблиці 6 Звіту з ЄСВ за серпень 2018 року окремим рядком потрібно провести сторнування зайво нарахованих відпусткових (зазначаються зі знаком «мінус»), при цьому у реквізиті 10 «Код типу нарахувань» зазначається код «10». У реквізиті 11 слід зазначити травень 2018 року, за який було проведено помилкове нарахування.

У таблиці 1 Звіту з ЄСВ виправлення помилок, допущених у розрахунку відпусткових, не буде відображатися окремо у розділі 5, а буде включено у загальні дані щодо доходів такого звітного періоду у рядку 1.1 розділу 1.

Приклад 2. Працівнику було нараховано зарплату за липень 2018 у розмірі 3723 грн за 22 робочі дні липня. Але у цього працівника у липні була відпустка без збереження зарплати — 5 р. д. Відповідно, йому потрібно було нарахувати зарплату тільки за відпрацьовані дні у розмірі 2876,86 грн. У серпні 2018 року бухгалтер виявив помилку, було складено бухгалтерську довідку та наказ про відрахування з зарплати помилково нарахованої зарплати. На підставі бухгалтерської довідки працівнику було сторновано суму зайво нарахованої зарплати у розмірі 846,14 грн.

У таблиці 6 Звіту з ЄСВ за серпень 2018 року слід показати в окремому рядку сторновану суму зарплати за липень з кодом 3 у реквізиті 10. А також в окремому рядку слід показати донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску за липень 2018 року з кодом 2 у реквізиті 10.

У таблиці 1 Звіту з ЄСВ виправлення помилок, допущених у зарплаті, буде відображатися окремо у розділі 5. А ось сума донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску буде відображатися в розділі 4. У змісті помилки у таблиці 1 у розділі 4 слід буде вказати: «Донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску у зв'язку зі виправленням помилки у нарахованій зарплаті за липень».

А у розділі 5 слід буде відобразити такий зміст помилки: «Виправлення помилки у нарахованій зарплаті за липень у бік зменшення».

Якщо Звіт з ЄСВ подавався за звітний період кілька разів, який з поданих звітів вважається чинним?

У п. 1 розділу V Порядку №435 (в редакції Наказу №511) уточнили, який саме є чинний звіт. Простіше кажучи, який з поданих роботодавцем звітів (а їх протягом звітного періоду може бути кілька) вважатиметься ДФС поданим звітом.

Раніше в п. 1 розділу V Порядку №435 зазначалося, що чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності.

Тепер чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Тобто однієї квитанції про те, що Звіт було надіслано в ДФС, недостатньо.

Остаточно заспокоїтись про те, що Звіт вважатиметься поданим, можна буде лише після того, як роботодавець отримає квитанцію про прийняття без жодних зауважень від контролерів.

Тож радимо не дотягувати подання цього звіту до останнього дня, щоб не наразитися на штраф за порушення строків його подання.

У який спосіб можна подати Звіт з ЄСВ?

Способи подання Звіту з ЄСВ встановлено п. 1 розд. ІІ Порядку №435. За ним Звіт з ЄСВ до ДФС за основним місцем обліку можна подати:

• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
• на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
• на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти;
• поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.

У разі надсилання Звіту з ЄСВ поштою страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу ДФС не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту (тобто до 10 числа за звітним періодом).

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника ЄСВ поштового відправлення зі звітністю.

При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу доходів і зборів з вини оператора поштового зв'язку такий оператор відповідає згідно з законом. У такому разі платник ЄСВ звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності.

Платник ЄСВ протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (на його вибір) податковому органу другий примірник Звіту разом із копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Які строки встановлено для подання Звіту з ЄСВ роботодавцем?

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку №435 (у редакції Наказу №511) встановлено, що роботодавці зобов'язані формувати та подавати до податкових органів Звіт з ЄСВ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

У разі припадання останнього дня строку подання Звіту з ЄСВ на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем його подання вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку №435).

У який термін та за якою формою ФОП подають Звіт з ЄСВ самі за себе?

Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Адже звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «початкова».

ФОП став пенсіонером: з якого періоду не сплачувати ЄСВ?

Припустимо, що з 07.05.2018 р. фізичній особі — підприємцю встановлено ознаку «ФО пенсіонер за віком». З якого місяця такий підприємець звільняється від сплати ЄСВ за себе? Відповідь на це питання була розміщена на сайті «Вісника».

Фізособи-підприємці незалежно від обраної системи оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Фізособа-підприємець, яка набула статусу пенсіонера за віком або особи з інвалідністю та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу, оскільки пропорційного розрахунку бази нарахування єдиного внеску для цієї категорії платників Законом про ЄСВ не передбачено. Місяць, у якому така особа набула право на пенсію за віком або статус особи з інвалідністю, належить до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Тобто з 01.06.2018 р. на зазначену фізособу — підприємця поширюється дія ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ і вона звільняється від сплати ЄСВ.

При цьому єдиний внесок потрібно сплатити за період із січня по травень 2018 р. включно у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок (819,06 грн) за кожен місяць.

Крім цього, зазначені місяці потрібно буде відобразити у звіті за формою №Д5 (додаток 5 до Порядку №435) за 2018 р. і подати такий звіт до 10.02.2019 р.

Чи потрібно підприємцю сповіщати ДФСУ про отримання статусу пенсіонера?

ДФСУ в ІПК від 02.02.2018 р. №431/К/99-99-13-02-01-14/ІПК наголосила, що на сьогодні обмін даними між ДФСУ, Пенсійним фондом та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 р. №494, постановою ПФУ від 19.09.2013 р. №16-1.

Так, ДФСУ та ПФУ складено Протокол №10/1 (далі — Протокол) про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску) — пенсіонерів за віком або інвалідів.

Відповідно до норм Протоколу, Пенсійний фонд України надає Державній фіскальній службі України інформацію щодо фізичних осіб (платників ЄСВ) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Отже, фізичній особі — підприємцю, що набуває статусу пенсіонера за віком та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, окремо повідомляти ДФСУ про такий статус не потрібно.

ФОП — пенсіонер отримує пенсію з іншої країни. Чи звільняється він від сплати ЄСВ?

Відповідь на це питання також була розміщена на сайті «Вісника». Податківці наголошують, що ФОП, який є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно із законодавством іншої країни, зобов'язується сплачувати єдиний соцвнесок на загальних підставах. І ось чому.

Платниками ЄСВ є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок) (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ),.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що ФОП, у тому числі ФОП — платники єдиного податку, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, ФОП звільняється від сплати ЄСВ, якщо він отримує пенсію за віком, або є особою з інвалідністю, або досяг віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Водночас не звільняється від сплати ЄСВ ФОП, який є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно із законодавством іншої країни. Така особа нараховує та сплачує ЄСВ на загальних підставах.

У який термін та за якою формою особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Звіт з ЄСВ самі за себе?

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом для них теж є календарний рік.

Звіт подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «початкова».

У який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ за себе члени фермерського господарства?

Новацією 2018 року є віднесення до платників ЄСВ членів фермерського господарства. Тепер вони зобов'язані стати на облік в ДФС, самостійно сплачувати ЄСВ за себе і подавати відповідну звітність з ЄСВ.

Відповідно до п. 5 розд. ІІІ оновленого Порядку №435, для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 01 травня року за результатами фінансового року.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435 із зазначенням типу форми «початкова».

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку №435 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Отже, Звіт з ЄСВ зазначеними особами за себе не подається.

У який термін ФОП подають звіт та сплачують ЄСВ у разі припинення підприємницької діяльності? А як щодо осіб, які припиняють незалежну професійну діяльність?

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів фізичні особи — підприємці — протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Те саме стосується і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі припинення цієї діяльності. Таке роз'яснення міститься у ЗІР (категорія 301.06.03).

Як ФОП може повернути зайво сплачений ЄСВ при припиненні діяльності?

ДФС при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум ЄСВ керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Мінфіну від 16.01.2016 р. №6.

Повернення надміру або помилково сплачених сум ЄСВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.

Відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.2014 р. №1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження від державного реєстратора відомостей про проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДР. Фізособа — підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі — ІКП).

Порядком ведення органами ДФСУ оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422, визначено, що в інформаційній системі органів ДФС ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджету за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄВ та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

При цьому згідно з Порядком №422 після припинення юрособи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури держреєстрації припинення юрособи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Таким чином, фізособа — підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

У який термін члени фермерського господарства подають Звіт та сплачують ЄСВ у разі припинення діяльності (виходу зі складу фермерського господарства)?

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску формують та подають до органу доходів і зборів члени фермерського господарства — протягом 30 календарних днів з дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника ЄСВ.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Яку відповідальність несе страхувальник в разі неподання або подання із затримкою Звіту з ЄСВ?

Штрафи за неподання чи несвоєчасне подання визначені п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ. За ним за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності податковим органом на страхувальника буде накладено штраф в розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Отже, якщо особа зобов'язана подати Звіт з ЄСВ (за себе або щодо своїх працівників) і не виконує цей обов'язок у встановлені строки, відповідальність буде однакова — 170 грн за перше порушення.

Повторне неподання чи несвоєчасне подання протягом року приведе до штрафу в розмірі 60 н. м. д. г. (1020 грн).

При цьому, як роз'яснюють податківці в ЗІР (категорія 301.09), для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону про ЄСВ передбачено період, протягом якого на платника ЄСВ було накладено штраф, а саме — протягом року, при цьому не прив'язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Таким чином, повторним порушенням, за яке передбачено штраф в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по ЄСВ, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення фіскальним органом такого рішення починається відлік 365 днів (для високосного року — 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Чи подавати Звіт з ЄСВ, якщо на підприємстві є тільки працівниця-декретниця?

На це питання відповідали податківці у підкатегорії 301.06.01 ЗІР.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №435, страхувальники, зокрема, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту з ЄСВ за таких осіб зобов'язані формувати та подавати Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з таблицею 1 додатка 4 до Порядку №435.

При цьому Звіт формується та подається незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Тобто страхувальник, навіть у якого є лише один найманий працівник, який знаходиться у декретній відпустці, зобов'язаний формувати Звіт за формою додатка 4 до Порядку №435, хоча і з прочерками.

Для правильного заповнення таблиці 1 слід звернутися до Інструкції №286. За п. 2.1 Інструкції №286 в облікову кількість штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу, роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо крім доходу вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Але оскільки згідно з пп. 3.2.2 Інструкції №286 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені в пп. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції №286, крім працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку, то в таблиці 1 додатка 4 до Порядку №435 показник «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» не заповнюється, а в реквізиті «Облікова кількість штатних працівників» проставляється «1».

Як нараховувати ЄСВ при звільненні працівниці під час її знаходження у відпустці для догляду за дитиною?

Працівниця звільняється під час декретної відпустки. Їй нарахували компенсацію за дні невикористаної відпустки у розмірі меншому мінімальної зарплати. Чи потрібно донараховувати ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску? Роз'яснення з цього приводу надано в листі ДФС від 29.01.2016 р. №1394/5/99-99-17-03-03-16.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

Сума ЄСВ розраховується як добуток ставки ЄСВ та розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано:

— дохід, що не перевищує розміру мінімальної зарплати;

— зарплату (доходи) найманим працівником, який частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати;

— зарплату (доходи) найманим працівником, який частину місяця перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Обов'язок нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами).

Однак у разі звільнення або прийняття працівника посеред місяця сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої у поточному місяці зарплати незалежно від її розміру у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи.

Якщо нарахований дохід працівника менше мінімальної зарплати, то які додаткові реквізити слід заповнювати?

У такому випадку, як нагадували у «Віснику», в звітному місяці виникає потреба нараховувати єдиний внесок з додаткової бази нарахування, щодо працівника в таблиці 6 Звіту з ЄСВ слід заповнити два рядки: у першому рядку вказується фактична заробітна плата й нарахування єдиного внеску; у другому рядку — додатково код типу нарахувань «13», а в реквізиті 19 — сума додаткової бази нарахування — різниця між фактичною базою нарахування єдиного внеску і розміром мінімальної заробітної плати.

Код типу нарахування «13» застосовується тільки у звітному місяці за звітний період.

У разі донарахування сум до мінімальної заробітної плати за минулий період донарахування відображається з кодом типу нарахування «2». При цьому в таблиці 1 обов'язково слід зазначити зміст помилки (наприклад, донарахування сум до мінімальної заробітної плати за ... місяць ... рік).

Коли в таблиці 6 Звіту з ЄСВ треба ставити ознаку «Неповний робочий час»?

Як роз'яснювали податківці у «Віснику», ознака «Неповний робочий час» (реквізит 24 «Ознака неповного робочого часу» таблиці 6 Звіту з ЄСВ) проставляється у разі, якщо особа працює: неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на обумовлену кількість годин); неповний робочий тиждень (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень); у разі поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 год. при 4 робочих днях на тиждень).

Заповнюємо Звіт з ЄСВ у місяці зміни статусу працівника з основного на «сумісника»

Працівник протягом місяця працював за трудовим договором спочатку за основним місцем роботи, а потім за сумісництвом. Як заповнити таблиці 5 та 6 Звіту з ЄСВ? Про це розповіли фахівці Пенсійного фонду на сайті «Вісника».

Якщо застрахована особа протягом одного звітного періоду (місяця) звільнилася з основного місця роботи та працевлаштувалася на роботу за сумісництвом у межах одного страхувальника (роботодавця), то в таблиці 5 Звіту з ЄСВ відображають два записи:

у першому рядку у графі 7 «Категорія особи» зазначається категорія особи 1 (найманий працівник з трудовою книжкою), а у графі 11 — дата закінчення трудових відносин (звільнення з роботи);

у другому рядку у графі 7 зазначається категорія особи 2 (найманий працівник без трудової книжки), а у графі 11 — дата початку трудових відносин (прийняття на роботу).

У таблиці 6 Звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої застрахованої особи відображаються одним рядком, у якому зазначається сума заробітної плати (доходу), нарахована за час роботи за основним місцем працевлаштування, плюс сума заробітної плати (доходу), нарахована за час роботи за сумісництвом, а в реквізиті 22 зазначається «1» («так»).

У реквізиті 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» цієї таблиці зазначається інформація про кількість календарних днів тривалості трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої заробітної плати за основним місцем роботи.

А чи можлива ситуація, коли зміна статусу основного на сумісника відбувається без звільнення? Чи можливо це оформити наказом про переведення?

На жаль, це питання наразі є складним.

В іншому своєму роз'ясненні фахівці Пенсійного фонду та ДФС відповідали ствердно. І навіть давали поради, як це переведення слід відобразити в Звіті з ЄСВ.

Зокрема, вони вважали, що у таблиці 6 Звіту з ЄСВ щодо однієї застрахованої особи допускається декілька записів.

Також вони доводили, що зазначена таблиця містить реквізит 20 «Ознака наявності трудової книжки (1 — так, 0 — ні)». У цьому реквізиті заповнюється значення «1», якщо особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та із занесенням до неї запису про працевлаштування, або значення «0» — якщо особа працює за сумісництвом.

На підставі цих особливостей надалися такі рекомендації: у випадку зміни сумісництва на основне місце роботи без припинення трудових відносин протягом звітного періоду для такого працівника в таблиці 6 звіту за формою №Д4 необхідно заповнювати два рядки. У кожному з них слід окремо зазначати суму заробітної плати й нарахований єдиний внесок як для основного працівника та як для сумісника (зазначивши у графі 22 відповідну «Ознаку наявності трудової книжки»). У графі 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.

Але це було в 2016 році. А в 2018 році юридичний відділ Мінсоцполітики раптом змінив свою думку і заявив, що жодного переведення — тільки звільнення. Коментар редакції до листа Мінсоцполітики від 18.10.2017 р. №446/0/22-17/134 читайте тут.

Тож наразі маємо дві протилежні точки зору. Тому кожному роботодавцю у разі потреби краще за все звернутися до ДФС та ПФУ за індивідуальною консультацією з цього приводу та діяти вже за нею.

Як показувати «перехідні» відпусткові у звіті з ЄСВ?

Податківці у своєму роз'ясненні у «Віснику. Офіційно про податки» вказували, що з метою правильного визначення бази нарахування єдиного внеску та застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для відповідних місяців у випадку нарахування сум заробітку (доходу) за дні щорічної та додаткової відпустки необхідно відносити такі нарахування до бази нарахування єдиного внеску місяців, за які вони нараховані (тобто до місяців, на які доводяться календарні дні оплачуваної відпустки).

За таким самим принципом потрібно відображати суми заробітку (доходу) за дні щорічної перехідної відпустки в таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435.

Згідно з п. 9 розділу IV Порядку №435 в таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку суми, нараховані за дні щорічної і додаткової відпустки, вносяться до графи «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)» (реквізит 17) з відображенням відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на день відпустки цього місяця, з кодом типу нарахування 10. Суми днів відпустки наступних місяців включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках за першим рядком з кодом типу нарахувань 10.

На одну застраховану особу допускається декілька записів в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо впродовж одного звітного періоду (місяця) застрахованій особі було здійснено нарахування, якщо нарахування здійснювалися за поточні і майбутні періоди (суми заробітку (доходу) за дні щорічної та додаткової відпустки). Тож суми перехідної відпустки будуть відображатися у звіті з ЄСВ за місяць початку такої відпустки.

Як показувати «перехідні» лікарняні у звіті з ЄСВ?

Відповідь на це питання знаходимо у листі ДФСУ від 02.02.2017 р. №1925/6/99-99-13-02-01-15.

Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, якщо загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску (стаття 8 Закону про ЄСВ), тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати.

Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після надання листка непрацездатності після розподілу лікарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, питання необхідності донарахування сум єдиного внеску має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Зазначені донарахування необхідно відобразити у Звіті з ЄСВ згідно з додатком 4. Отже, нарахування лікарняних відображаються у Звіті за місяць, у якому проведено таке нарахування.

У таблиці 6 Звіту передбачено реквізит 10 «Тип нарахувань», у якому зазначається код типу нарахувань «13» (сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати (доходу) та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний місяць).

Код типу нарахування «13» застосовується для сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом), які здійснені в поточному звітному місяці, у тому числі — за попередні, якщо сума заробітної плати менша ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата.

Суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) у випадку «перехідних» лікарняних зазначаємо в реквізиті «19» окремим рядком, код категорії застрахованої особи — «29», код типу нарахувань — «13».

У випадку «перехідних» лікарняних тип нарахувань «2» не застосовується, оскільки нарахування за фактично відпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності), не можна розцінювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.

Виявили помилку у Звіті з ЄСВ до граничного строку його подання. Як її виправити?

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт з ЄСВ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у звіті до закінчення терміну його подання страхувальник повторно формує та подає звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Зверніть увагу: перездати таким чином слід увесь Звіт цілком, з усіма його таблицями.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова», цей звіт не вважається звітом, а вважається таким, що не подавався.

Яка відповідальність за помилки, що були самостійно виправлені страхувальником у Звіті з ЄСВ після закінчення граничного строку його подання?

Якщо граничний строк подання Звіту не закінчився, його можна перездати і штрафу за це не буде (головне встигнути зробити це вчасно і отримати відповідні квитанції про прийняття).

А що буде, якщо помилку виправляємо вже після таких строків, в спосіб, що докладно розглядається далі? Чи буде штраф?

Якщо за результатами самостійного виправлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску страхувальник донараховує своєчасно не нарахований єдиний внесок, то до нього застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 10% донарахованої суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.

При цьому при виправленні помилок, що стосуються збільшення або зменшення сум нарахованого ЄСВ, до страхувальників застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року вчинення таких дій — від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Але тим, у кого помилки не в сумі ЄСВ, не варто затягувати із їх виправленням. Частиною першою ст. 26 Закону про ЄСВ визначено, що посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ.

Отже, якщо страхувальником самостійно здійснюється коригування недостовірних відомостей (крім сум ЄСВ), що використовуються в Державному реєстрі, зокрема в Реєстрі застрахованих осіб, адміністративна відповідальність, у тому числі за подання недостовірних відомостей, органами доходів і зборів не застосовуються.

Проте у разі виявлення, за результатами перевірки платника, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як органи доходів і зборів, так і органи Пенсійного фонду України.

Як виправити помилки, допущені в таблиці 1 Звіту з ЄСВ (додаток 4)?

На жаль, поточна редакція Порядку №435 та самої форми таблиці 1 не дозволяє виправити більшість помилок, які можуть бути допущені при її складанні.

Так, п. 2 розд. V Порядку №435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи. Тобто страхувальник повинен сформувати та подати звіт за попередній період, який містить:

1) перелік таблиць звіту,

2) відповідну таблицю зі статусом «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб;

3) відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. При цьому таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Але: Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 — 4 додатка 4 до Звіту з ЄСВ. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв'язку з цим донарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Тобто подати окремо таблицю 1 з виправленнями неможливо. Та й не має форма цієї таблиці статусу «скасовуюча» або «додаткова». Тож виправляти в ній дозволено помилки минулих звітних періодів лише у поточному звітному періоді, шляхом застосування рядків 4 та 5. І це мають бути помилки саме щодо сум ЄСВ та доходу, на який цей ЄСВ нараховано.

При цьому слід враховувати, що таблиця 1 Звіту з ЄСВ (додатка 4 до Порядку №435) формується на підставі даних таблиці 6 цього Звіту. Отже, помилки, які можна виправити в таблиці 1, скоріше за все, доведеться виправляти і в таблиці 6 (докладніше про це далі).

Тобто рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)» та рядок 5 «Зменшено суму єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (р. 5.1 + р. 5.2 + р. 5.3)» в таблиці 1 додатка 4 до Порядку №435 формуються шляхом нарахування сум єдиного внеску на суми виплат нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, що вказані в таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 з урахуванням кодів типу нарахувань.

У рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, та сума і вид виплати, на яку не нараховано та/або зайво нараховано єдиний внесок. За наявності декількох помилок описується кожна з них.

Як виправити помилки, допущені у таблиці 5 Звіту з ЄСВ

Порядок виправлення помилок затверджено розділом V Порядку №435. Відповідно до п. 2 цього розділу у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи. Тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить:

• перелік таблиць Звіту;
• відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб;
• відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб.

Якщо в таблиці 5 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені пунктом 8 розділу ІV Порядку №435 (щодо змін у трудових відносинах та за договором цивільно-правового характеру), він подає Звіт за попередній період, який містить:

• перелік таблиць Звіту;
• таблицю 5 із зазначенням типу форми «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу.

Як виправити помилки, допущені у таблиці 6 Звіту з ЄСВ?

Помилки, які можна виправити в таблиці 6, діляться за порядком виправлення на ті, які допущені при зазначенні сум доходу та ЄСВ, та помилки не в числових показниках.

Якщо помилки у таблиці 6 допущені не в числових показниках, то такі помилки можна виправляти шляхом подання скасовуючих та початкових таблиць. Але такі таблиці повинні містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо (п. 2 розд. V Порядку №435).

Помилки, які стосуються неправильно зазначеної суми доходу, нарахованого або утриманого ЄСВ, виправляються іншим шляхом. Ці помилки треба виправляти у таблиці 6 Звіту з ЄСВ за той звітний період, у якому такі помилки були знайдені та виправлені, окремим рядком з кодом типу нарахувань у графі 10 «2» або «3».

Під кодом «2» відображається сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;

А код «3» застосовується для відображення суми заробітної плати (доходу), нарахованої у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄСВ.

До того ж у новій редакції Порядку №435 з'явився новий код типу нарахування — 14. Його слід використовувати для відображення різниці між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованої зарплати за попередні періоди у зв'язку із здійсненням перерахунку при звільненні працівника за попередні періоди, пов'язані з уточненням днів використаної наперед відпустки (у зв'язку із сторнуванням).

На жаль, показувати під цим кодом виправлення помилок у донарахуванні ЄСВ не можна. Тому, як і раніше, ці помилки доведеться виправляти за загальними правилами через коди 2 чи 3 залежності від потреби збільшити чи зменшити суму донарахування ЄСВ.

При цьому обов'язково зазначається місяць та рік, за який проведено нарахування (реквізит 11), що дає змогу в одній таблиці 6 Звіту з ЄСВ виправити помилки за кілька звітних періодів.

Внесення від'ємних значень сум нарахованої заробітної плати (доходу) допускається в таблиці 6 лише:

— при відображенні сум перерахунків заробітку (доходу), що пов'язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв'язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, нарахованих у попередніх періодах;

— при відображенні сторнованих сум відпусткових, допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування ЄСВ та розміри ставок ЄСВ, а також якщо нарахування здійснювалися, зокрема, за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність) періоди.

Таким чином, коли в таблиці 6 звітного періоду відображається донарахування або сторнування сум доходів та/або ЄСВ за минулі звітні періоди, на працівника заповнюється кілька рядків — стосовно доходів поточного та минулого звітних періодів (кількість рядків не обмежена і залежить від типу нарахувань та звітних періодів).

Нагадуємо, що у таблиці 1 Звіту з ЄСВ виправлення помилок, допущених у розрахунку виплат, не буде відображатися окремо у розділі 5, а включається у загальні дані щодо доходів такого звітного періоду у рядку 1.1 розділу 1.

Натомість якщо йдеться про помилки не в розрахунку сум доходу та ЄСВ, а у відображенні таких сум у Звіті про ЄСВ, в таблиці 1 Звіту з ЄСВ виправлення помилки, яке призводить до зменшення ЄСВ, буде відображено у розділі 5 цієї таблиці у рядках 5.1 — зменшення нарахування ЄСВ за ставкою 22%, а донарахування ЄСВ — у рядку 4.1. При цьому у рядках 4.4 або 5.4 треба зазначити суму доходів працівника, на які було донараховано або зайво нараховано ЄСВ відповідно, а у наступних рядках за 4.4 та 5.4 — зміст помилки, не забувши написати про звітні періоди, у яких донараховується або сторнується ЄСВ.

Як виправити помилки, допущені в індивідуальному номері працівника у таблиці 6 Звіту з ЄСВ?

Пунктом 2 розділу V Порядку №435 передбачено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку №435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 — 4 додатка 4 до Порядку №435. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв'язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Як виправити помилку у донарахуванні до мінімального страхового внеску?

Для виправлення помилки щодо недонарахування ЄСВ до рівня мінімального потрібно застосовувати код типу нарахування 2, крім випадку донарахування ЄСВ на перехідні лікарняні.

Нагадаємо, що за п. 9 розд. IV Порядку №435 код типу нарахування «2» — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску.

Але іншого шляху для виправлення цієї помилки не має. На цьому наголошували свого часу й спеціалісти ПФУ: «У випадку здійснення перерахунку (збільшення або зменшення) суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за минулі періоди також застосовуються типи нарахування 2 та/або 3. При цьому заповнюються лише графа 19 «сума різниці» та 21 «сума нарахованого єдиного внеску» таблиці 6. Тип нарахування 13 в таких випадках не застосовується».

Чи може страхувальник виправити помилки в Звіті з ЄСВ за періоди, за якими минуло три роки? Чи існує при цьому строк позовної давності?

Відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону про ЄСВ, строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Тобто страхувальник має право виправити помилки в Звіті з ЄСВ за періоди, за якими минув строк в три роки.

Коли таблицю 5 Звіту з ЄСВ можна не подавати?

За п. 8 розд. IV Порядку №435 таблиця 5 Звіту з ЄСВ призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.

Цією ж нормою деталізовані випадки подання таблиці 5. Зокрема, якщо:

• було укладено або розірвано трудовий договір (ЦПД, крім ЦПД, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) із застрахованою особою;
• було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;
• особу було переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника;
• особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби;
• особі надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами (у тому числі особам із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу);
• особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку.

На підставі цих підстав податківці у своєму роз'ясненні вказали: «якщо за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правових договорів), зміни посади, термінів проходження військової служби або надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатка 4 до Порядку не формується та не надається».

Куди звітувати з ЄСВ у разі зміни податкової адреси?

За п. 1 розд. ІІ Порядку №435, Звіт з ЄСВ до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску.

До того ж за п. 8 розд. ІІІ Порядку №435, якщо суб'єкт господарювання у звітному періоді змінює місцезнаходження чи місце реєстрації, або місце проживання, Звіт з ЄСВ за цей звітний період (із першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Тобто в разі зміни суб'єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується ЄСВ за новим місцем взяття на облік.