Які умови добровільної та обов'язкової реєстрації платником ПДВ?

Які умови добровільної та обов'язкової реєстрації платником ПДВ?

Особа, яка не зареєстрована платником ПДВ, може стати таким платником за однією з двох умов:

1) за добровільним бажанням (ст. 182 ПКУ). При цьому не встановлено жодних вимог щодо наявності відповідного обсягу оподатковуваних операцій — реєстрація проводиться за наявності лише добровільного бажання суб'єкта господарювання та надходження від нього відповідної заяви (https://blank.dtkt.ua/ru/blank/191). Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ПКУ). Стати платником ПДВ за власним бажанням можуть і фізичні та юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники — платники єдиного податку четвертої групи;

2) за відповідності критеріям обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Такі критерії визначено у п. 181.1 ПКУ. За ними суб'єкт господарювання зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Втім, це правило не працює для осіб, які є платниками єдиного податку першої — третьої групи. Платники єдиного податку третьої групи можуть стати платниками ПДВ виключно за власним бажанням. А ось при переході на загальну систему оподаткування колишні платники єдиного податку першої — третьої груп мають порахувати обсяг власних операцій за останні 12 календарних місяців, і, в разі перевищення граничного обсягу операцій, подати заяву про реєстрацію платником ПДВ. Адже навіть у разі обов'язкової реєстрації платником ПДВ майбутній платник має подати до органу ДФС реєстраційну заяву за формою, зазначеною вище (лише причина реєстрації буде інша — перевищення граничного розміру операцій). У разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПКУ (п. 183.2 ПКУ).

Варто зазначити, що, на думку податківців (https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/39125), до суми операцій, що підлягають оподаткування, для визначення граничного ліміту, після якого реєстрація платником ПДВ є обов'язковою, включаються операції:

— за основною ставкою ПДВ;

— за ставкою 7%;

— за нульовою ставкою ПДВ;

— звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Зверніть увагу: якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу заяву, то вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку.

У яких випадках реєстрацію платника ПДВ може бути анульовано?

Згідно зі ст. 184 ПКУ, реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення суб'єкта господарювання з Реєстру платників ПДВ, що веде ДФС.

Анулювання реєстрації відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов'язань;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи — банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

При цьому анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку (тобто за добровільним бажанням суб'єкта господарювання), а на підставах, визначених у підпунктах «б» — «з» пункту 184.1 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням органу ДФС.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату, що настала раніше:

• подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
• зазначену в судовому рішенні;
• припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
• що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Про анулювання реєстрації платника податку орган ДФС зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Втім, навіть якщо про анулювання реєстрації платник ПДВ не дізнався своєчасно, податківці однаково вимагатимуть від нього виконання ним обов'язків, передбачених ст. 184 ПКУ. Що означає для платника ПДВ анулювання реєстрації платником ПДВ?

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. Але декларацію з ПДВ за останній звітний період подати буде треба обов'язково. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (докладніше про це нижче).

Також цікава доля бюджетного відшкодування у анульованого платника ПДВ. У разі якщо за результатами останнього податкового періоду така особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом звичайних строків, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у звичайні строки, встановлені ПКУ, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Які дії необхідно здійснити у випадку анулювання реєстрації платником ПДВ?

По-перше, варто зазначити, що можливість реєстрації ПН/РК зберігається за суб'єктом господарювання до дати, якою здійснюється анулювання свідоцтва платника ПДВ. Після дати анулювання свідоцтва суб'єкт господарювання вже не зможе зареєструвати ПН чи РК незалежно від того, якою датою було складено такий документ. Однак штрафи за незареєстровані податкові накладні однаково будуть застосовуватись (https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/38873).

По-друге, останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, до дня анулювання реєстрації. За такий останній звітний період суб'єкт господарювання подає декларацію з ПДВ у звичайний строк (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця). Після спливу граничного терміну подання декларації суб'єкт господарювання вже не зможе подати таку декларацію.

По-третє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, не пізніше дати анулювання слід визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів. На такі ПЗ суб'єкт господарювання складає та реєструє ПН у визначені законодавством терміни. Як складається така ПН, ми розглядали у нашій консультації (https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdv/10265).

Які обов'язки має виконувати платник ПДВ?

Розглядати усі обов'язки платника ПДВ докладно тут немає потреби: цьому присвячений цілий розділ ПКУ (V розділ), а також підрозділ 2 розділу XX ПКУ. Тож нагадаємо найголовніші з них.

Операції, які є об'єктом оподаткування ПДВ, визначені ст. 185 ПКУ, а саме:

— постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

— постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ;

— ввезення товарів на митну територію України;

— вивезення товарів за межі митної території України;

— постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Операції, які не зазначені в цьому переліку (зокрема, послуги, місце постачання яких розташовано за кордоном України), не є об'єктом оподаткування. Також перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, визначений ст. 196 ПКУ. А перелік операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, визначений ст. 197 ПКУ і окремими положеннями підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно, коли платник ПДВ здійснює операції, які є об'єктом оподаткування ПДВ, в нього може виникнути податкове зобов'язання з ПДВ. Таке податкове зобов'язання визначається як добуток бази оподаткування (вона визначається згідно із ст. 188 — 192 ПКУ) і ставки податку (ст. 193 ПКУ).

На сьогодні передбачені три розміру ставки ПДВ:

— 20% (це основна ставка)

— 0% (застосовується до операцій, визначених ст. 195 ПКУ)

— 7% (застосовується до операцій, визначених підпунктом «в» пункту 193.1 ПКУ).

Дата виникнення податкового зобов'язання з ПДВ визначається згідно ст. 189 ПКУ.

На цю дату продавець (постачальник) товарів/послуг в межах України має скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну (п. 201.1 ПКУ). Така ж податкова накладна складається і на операції з експорту товарів.

Податкова накладна — це документ, форма і порядок складання якого встановлені ст. 201 ПКУ та Порядком №1307. Правила реєстрації податкової накладної встановлені також Порядком №1246.

Податкова накладна, з одного боку, підтверджує визнане продавцем (постачальником) податкове зобов'язання з ПДВ. З іншого боку, вона підтверджує покупцю право на податковий кредит — суму ПДВ, яку він сплатив при придбанні товарів/послуг, яка зменшує його суму ПДВ до сплати в бюджет.

Сума такого податку, що підлягає сплаті, визначається платником ПДВ самостійно в декларації з ПДВ (https://blank.dtkt.ua/blank/26) (як різниця між податковим зобов'язанням і податковим кредитом), а у випадку імпорту — в митній декларації.

Звісно, така різниця між податковим зобов'язанням і податковим кредитом може бути не лише додатна, а й від'ємна. В останньому випадку, відповідно до ст. 200 ПКУ, платник має право погасити суму наявного податкового боргу або отримати бюджетне відшкодування. Свої побажання щодо напрямку використання суми від'ємного значення ПДВ платник наводить у декларації з ПДВ за звітний період (місяць або квартал), у якому воно було задекларовано.

Це загальні правила, а далі ми розглянемо найцікавіші з них, або ті, в яких недавно відбулися або незабаром відбудуться суттєві зміни.

У яких випадках до податкових накладних вносяться зміни (коригування)?

Як ми зазначили вище, у день виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ має скласти податкову накладну. Її слід зареєструвати у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ (про що далі).

Податкові накладні бувають різними і мають різний порядок складання.

Про те, як складаються податкові накладні за щоденними підсумками операцій, читайте тут.

Як складається податкова накладна при безоплатній передачі товарів/послуг, ми писали тут.

Як у різних випадках складаються зведені податкові накладні, ми розглядали тут.

До речі, зараз в Електронному кабінеті платника податків існує нова функція — візуалізація даних податкової накладної. Про це ми писали тут.

А що як податкова накладна була складена і зареєстрована, але пізніше в ній була виявлена помилка? Або взагалі це була зайво складена і зареєстрована податкова накладна? У такому разі до податкової накладної складається додаток — розрахунок коригування, форма якого теж затверджена Порядком №1307. Також такий додаток складається в інших випадках, передбачених п. 192.1 ПКУ.

З березня 2018 року податківцями було запроваджено виключний перелік причин, які зазначаються у розрахунках коригування, зокрема:

• «Зміна кількості»;
• «Зміна ціни»;
• «Зміна номенклатури»;
• «Усунення неоднозначностей»;
• «Повернення товару або авансових платежів»;
• «Зменшення обсягу при нульовій кількості»;
• «Зменшення кількості при нульовому обсягу».

Причини коригування «зміна кількості» та «зміна ціни» застосовуються у випадках повернення частини товару або повернення частини авансу за товар (відповідно від того з якою причиною здійснюється таке повернення).

Варто зазначити, що коригування ПН з причинами зміна кількості/ціни вимагає наявності у розрахунках коригування парної кількості рядків. Алгоритм складання ПН з даними причинами ми наводили тут.

Причина коригування «зміна номенклатури» застосовується у таких випадках:

• отримано аванс за один товар, а відвантажується інший (коли фактично і відбувається зміна номенклатури товару);
• відбувається одночасне коригування кількості та вартості товару (алгоритм тут);
• зміна частини вартості товару;

При цьому РК, складений з причиною коригування «зміна номенклатури», може містити непарну кількості рядків.

Причина коригування «Повернення товару або авансових платежів» використовується у тому випадку, коли виникає необхідність повного сторнування податкової накладної (тобто такий РК повинен містити лише рядки з від'ємним значенням, що повністю сторнують ПН), зокрема:

— повне повернення товару або авансу;

— сторнування помилкової податкової накладної.

«Усунення неоднозначностей» — це причина коригування, яка застосовується у разі, якщо до ПН вже було виписано РК, у якому було зменшено ціну на частину товару (за старими правилами), і до якої виникає необхідність складання ще одного РК (вже за новими правилами). Таким чином, спочатку складається РК з причиною коригування «усунення неоднозначностей», яким дані у ПН приводяться у відповідність до нових правил коригування. А другим РК вже здійснюються необхідні коригування. Приклад складання РК з такою причиною тут.

Дві останні причини зазначаються у РК, якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті наступних коригувань платником коригування ціни відображалось у графі 8 розрахунку коригування до податкової накладної (замість графи 9 РК) або коригування кількості здійснювалось у графі 10 РК (замість графи 7) та в результаті таких коригувань кількість або обсяг дорівнюють нулю, то з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування, платнику необхідно скласти РК, за допомогою якого виправити такі помилки. Алгоритм складання таких РК тут.

Які строки встановлені для реєстрації ПН та РК та яка відповідальність за їх порушення?

Строки реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування, що підлягають реєстрації постачальником товару, визначено у п. 201.10 ПКУ, вони становлять:

— для податкових накладних/розрахунків коригування, що складено з 1 по 15 календарний день (включно) — до останнього дня (включно) календарного місяця.

— для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

А от для розрахунків коригування, що підлягають реєстрації покупцем (РК на зменшення суми ПДВ) строк реєстрації встановлено протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Однак на сьогодні податківці роз'яснили (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/48473), що наразі не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Таким чином, податківці радять покупцям дотримуватись строків, що встановлено для реєстрації податкових накладних (при цьому відштовхуючись від дати складання, а не дати отримання такого РК). Та кодексом така рекомендація податківців не передбачена, тому навряд чи можна говорити про те, що податківці будуть застосовувати штрафи за порушення рекомендованих термінів.

Варто зазначити, що реєстрація ПН та РК здійснюється в межах операційного дня, який триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (про це зазначалось податківцями тут).

А от штрафи за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування зазначено у п. 120-1.1 ПКУ, а саме:

— порушення строку до 15 к.д. — 10% суми ПДВ в таких ПН/РК;

— 16 — 30 к. д. — 20% суми ПДВ;

— 31 — 60 к. д. — 30% суми ПДВ;

— 61 — 365 к. д. — 40% суми ПДВ;

— 366 і більше к. д. — 50% суми ПДВ.

При цьому загальний строк для реєстрації ПН/РК (а також права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту) становить 1095 к.д. з дня виписки такого документу (про це ми писали тут).

Які зміни передбачається внести до форм і порядку складання податкових накладних і розрахунків коригування до них найближчим часом?

29 травня ДФСУ на своєму офіційному сайті оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307» (завантажити: http://sfs.gov.ua/data/normativ/000/002/72918/proekt_nakazu_MFU.doc).

Прийняття цього наказу врегулює питання щодо реєстрації платниками ПДВ в ЄРПН «зайво» складених податкових накладних (наприклад, двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг) та складання і реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до них. Про це ми розповідали тут.

Змін досить багато. Тож розглянемо їх окремо, на практичних прикладах.

Робимо звичайну поставку товарів/послуг платнику ПДВ. Чи щось змінилося в такому випадку для складання ПН?

Так. Адже до форми ПН та РК було додано новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта. Як продавця, так і покупця!

Для чого це було зроблено, жодних пояснень ані в проекті змін до Порядку №1307, ані в пояснювальній записці до нього немає. Та як тільки цей проект набере чинності, продавцю доведеться цей реквізит враховувати.

Зверніть увагу: податковий номер платника податку (продавця та покупця) є обов'язковим реквізитом ПН/РК (п. 201.1 ПКУ). Отже, уникнути зазначення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться.

У самій формі ПН зазначається, що:

• під податковим номером платника податку мається на увазі код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи;
• з наведеного вище не треба пояснювати, що серію та/або номер паспорта зазначають у разі, якщо покупець або продавець — фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті.

Приклад 1. Юрособа — платник ПДВ продає товар фізособі — платнику ПДВ.

У такому випадку продавець зазначає в ПН:

• власні податкові дані: ІПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (ЄДРПОУ);
• податкові дані покупця: ІПН (номер філії, якщо ПН складається на неї) і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи).

До речі, звідки взялося таке визначення податкового номера платника податків? З п. 2.2 Порядку №1588. А з п. 2.4 цього Порядку дізнаємося, для яких юросіб актуальним є обліковий номер, присвоєний податківцям (не ЄДРПОУ).

Втім, не все так страшно (хоча ми уявляємо собі, скільки додаткового клопоту ця нова вимога завдасть). Адже ті продавці, які мають право складати податкові накладні за щоденним підсумком операцій, як і раніше, персоніфікувати своїх покупців не зобов'язані. Будуть й інші винятки, про які ми поговоримо нижче.

Хоча є і явні прогалини. У тексті проекту змін до Порядку №1307 немає згадки про те, як складати за новими правилами ПН/РК на експортні операції. Або в разі отримання послуг від нерезидента. Який податковий номер зазначати в даних про нерезидента? Наразі незрозуміло.

Ще одна зміна — косметична (сподіваємось, що для більшості вона не спричинятиме проблем). У табличній частині ПН/РК тепер доведеться зазначати не лише обсяг поставки, а й суму ПЗ з ПДВ — окремо за кожним рядком (в новій графі 11, в результаті чого колишня графа 11 отримала номер 12). Графа 11 буде заповнюватися в гривнях з копійками, але із зазначенням після коми до 6 знаку включно!

Нагадуємо, що зараз сума ПЗ визначається лише із загальної суми об'єкта оподаткування в розділі А податкової накладної/розрахунку коригування.

Ще більш непомітною, напевно, буде зміна назви графи про номенклатуру товарів/послуг. Тепер вона матиме назву «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця», але порядок її заповнення залишився без змін.

І ще одне. Якщо ваш товар пільгований (тобто звільнений від сплати ПДВ), а коду пільги в довіднику від ДФС немає, раніше треба було зазначити пряму норму ПКУ, якою таку пільгу встановлено. Тепер для такої пільги маємо єдиний умовний код.

У такому випадку в графі 9 податкової накладної проставляється умовний код «99999999», а у графі під табличною частиною ПН зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування).

Товар/послугу поставлено неплатнику ПДВ. Як скласти податкову накладну в цьому випадку?

Раніше продавець в такому випадку складав ПН на неплатника ПДВ з відповідним умовним ІПН (індивідуальним податковим номером).

Але Мінфін змінив правила гри, додавши до форми ПН і РК новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта. Отже, уникнути зазначення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться.

При цьому, як і раніше, за п. 12 Порядку №1307, в податковій накладній на таку операцію у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

Приклад 2. ФОП — платник ПДВ продає товар юрособі — неплатнику ПДВ. У такому разі продавець зазначає в ПН:

• власні податкові дані: ІПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи);
• податкові дані покупця: умовний ІПН «100000000000» і податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) (ЄДРПОУ).

Складаємо податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Що змінилось?

Порадуємо — майже нічого. Навіть податковий номер покупця зазначати не треба.

Проте свій податковий номер, на нашу думку, треба вказати обов'язково!

За оновленою редакцією п. 14 Порядку №1307, у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється. Інші показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.

Складаємо зведену податкову накладну. Раніше в ній для ідентифікації типу такої ПН достатньо було позначки «Х» у лівому верхньому куті. А що зараз?

А зараз Мінфін вносить зміни до п. 11 Порядку №1307, згідно з якими платник ПДВ, який складає зведену ПН, має конкретизувати випадок її складання.

Пропонуються такі коди ознаки:

1 — у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;

2 — у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;

3 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку №1307;

4 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку №1307 (крім податкових накладних, складених за результатами здійснення операцій, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);

5 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку №1307, за результатами здійснення операцій, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Зверніть увагу: сам п. 11 Порядку №1307 наразі прописує правила складання зведених ПН лише для двох випадків — за п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ (тобто до нових кодів ознак 1 та 2). Ці правила для цих випадків і надалі є актуальними, при цьому не треба наводити навіть власний податковий номер.

Нагадаємо чинні правила. У таких зведених ПН у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначав власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнювався, а у верхній лівій частині зазначався відповідний тип причини відповідно до п. 8 цього Порядку (04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 — Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Тепер ці правила є актуальними лише для зведених ПН, складених із кодом ознаки 1 та 2. При цьому рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється!

Складаємо податкову накладну з типом «15» на суму перевищення бази оподаткування над договірною ціною. Що змінилося?

До п. 15 Порядку №1307, який прописує правила складання ПН для таких випадків, зміни не вносилися.

Нагадаємо, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
• іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

Або він може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку №1307: «15» — складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання.

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Та завдяки змінам у разі складання зведених податкових накладних з типом причини «15», у яких база оподаткування визначається виходячи зі звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг, у графі 2 ПН зазначатиметься «операції з використанням продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад». Ось така нова номенклатура.

Складаємо податкову накладну у зв'язку з ліквідацією основних засобів. Що змінилось?

У разі складання податкової накладної за операціями з:

• ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
• переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;
• постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, правила складання ПН однакові.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «400000000000», а у рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється (оновлена редакція п. 12 Порядку №1307).

Податкова накладна була складена з помилками в заголовній частині. Чи треба складати розрахунок коригування до неї?

Почнемо з того, що визначення терміна «заголовна частина» ПН/РК в Порядку №1307 або в ПКУ немає. Ми наразі можемо лише здогадуватися, виходячи з п. 4 чинного Порядку, що йдеться про реквізити цих документів з самого верху до розділу А: номер і дата, найменування (ПІБ), ІПН, номер філії, і, ось тепер, податковий номер продавця та покупця.

Раніше Порядок №1307 пропонував таке: у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Але, як відомо, ані номер, ані дату ПН виправити таким чином неможливо. Також у разі зазначення неправильного найменування (П. І. Б.) або ІПН податківці наполягали на анулюванні помилкової ПН та складанні нової, з правильними показниками. Тобто РК в більшості випадків тут на практиці не допомагав.

Тепер, за новим п. 22, у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилки, заповнюється без помилок.

При цьому таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.

Будемо сподіватися, що це справді крок назустріч платникам податку і більше анулювати ПН з такими помилками не доведеться.

Складаємо розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена за старою формою. У чинній формі РК є показники, яких в цій ПН не було. Що з цим робити?

Тут можливі два варіанти:

1) якщо йдеться про реквізити ПН, які п. 201.1 ПКУ не віднесені до обов'язкових, то робити нічого не треба. Формально ці реквізити РК можна просто не заповнювати — немає та й немає. Втім, побачимо, чи пропускатиме програмне забезпечення від ДФС такі РК до реєстрації;

2) якщо йдеться про обов'язкові реквізити ПН, яких не було на момент її складання, але вони є діючими на момент складання РК, Мінфін вимагає: «показники такої податкової накладної попередньо мають бути приведені у відповідність до чинної форми податкової накладної шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням у ньому показників, які відсутні в податковій накладній».

Наразі незрозуміло лише одне: чи можна зробити таке додавання потрібних показників та коригування ПН, яке, власне, і є причиною складання РК, в одному документі (розрахунку коригування)? Якщо читати оновлену норму п. 3 Порядку №1307, то ні. Тобто в цьому випадку треба скласти два РК: один — із додаванням діючих обов'язкових реквізитів, другий — із коригуванням (вже з урахуванням доданих показників).

Складаємо розрахунок коригування на зміну кількості/вартості товарів/послуг або на повернення товарів/послуг чи передоплати за них. Які зміни пропонує Мінфін?

Насправді спочатку це і була причина внесення змін до Порядку №1307 — узаконити продиктовані платникам ПДВ від ДФС правила складання розрахунків коригування. Що ми не можемо не вітати (нарешті!). Хоч потім, у процесі, як бачимо, зміни набрали нових обертів.

Згідно з новим п. 23 Порядку, коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв'язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг, здійснюється в такому порядку:

• рядок податкової накладної, що коригується, сторнується;
• за необхідності додається новий/нові рядок/рядки з правильними показниками;
• кожному із доданих рядків присвоюється новий черговий порядковий номер, який не було зазначено в податковій накладній;
• рядок податкової накладної, що коригується (сторнується), та додані новий/нові рядок/рядки з правильними показниками, що замінюють сторнований рядок податкової накладної, об'єднуються в одну групу коригування, порядковий номер якої вказується у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування. Усі рядки однієї групи коригування мають однакове значення у графі 2.2 «№ з/п групи коригувань».

Розрахунок коригування може містити довільну кількість груп коригування, кожній з яких присвоюється окремий наступний порядковий номер. У межах однієї групи коригування може зазначатися лише одна причина коригування.

Зауважимо, що визначення того, що таке «сторнується» стосовно рядка ПН, ані в чинній редакції Порядку №1307, ані в змінах до нього, запропонованих Мінфіном, немає. Звісно, «в народі» таке дієслово використовують досить часто, але при складанні нормативного документа хотілося б більш професійної термінології. Втім, не будемо скаржитися. Навпаки, затамуємо подих, адже це перша, наскільки автор пам'ятає, історична спроба внести до порядку складання податкових накладних чіткі рекомендації щодо складання і розрахунків коригування до них.

Те, що хвилює зараз, — це так звані «групи коригувань», щодо яких теж немає визначень ані в Порядку №1307, а ні в змінах до нього. Можна лише здогадуватися, що маються на увазі типи причин коригування, які податківці зараз зазначають платникам ПДВ в квитанціях (про помилки при складанні РК) та в роз'ясненнях щодо порядку складання РК в різних ситуаціях. Але в проекті змін до Порядку №1307 типи причин складання РК не згадуються. Якщо цей недолік не усунути, вимога їх зазначати в форматі, який визначили самі податківці, як і раніше, залишиться поза законом.

Складено і зареєстровано дві ПН на одну операцію. Що пропонує Мінфін?

За новим п. 24 у такому разі постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

У верхній лівій частині такого розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 16, при цьому помітка «Х» не проставляється.

Зазначене правило застосовується до всіх зайво складених податкових накладних, у тому числі до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).

При цьому у заголовній частині такого розрахунку коригування вказується дата та номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

Розрахунок коригування складається окремо для кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

В інформаційному полі розрахунку коригування після розділу Б зазначаються дані щодо правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

При цьому інформаційне поле після розділу Б розрахунку коригування, де зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, не заповнюється.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується (зайво складеної на одну операцію), крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 16 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, в інформаційному полі після розділу Б такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.

При цьому графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо суми коригування, не заповнюються.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Зазначимо, що, очевидно, із типом «16» мають реєструватися РК для анулювання зайво зареєстрованих ПН. І добре, що робити це зможуть самі постачальники (не чекаючи дій від покупців, хоча в ст. 192 ПКУ змін щодо цього поки що ніхто не вносив). Але ось самого типу «16» в переліку кодів ПН, які залишаються в продавця, на жаль, у проекті змін Мінфін не пропонує. Сподіваємось, що це помилка, яка буде виправлена до набрання чинності цим проектом.

Як визначаються податкові зобов'язанні при безоплатній роздачі товару або його продажу нижче від ціни придбання?

Відповідно до п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою від:

— ціни придбання таких товарів/послуг — при постачанні придбаних товарів/послуг;

— звичайних цін — при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг;

— балансової вартості — у разі постачання необоротних активів.

Якщо з ціною придбання і балансовою вартістю питань не виникає, то визначення звичайної ціни викликає деякі труднощі. Податковий кодекс прямого визначення такої ціни не дає, однак податківці озвучували (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/47916) таку свою думку: «звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, своєю чергою, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг)».

Якщо ж база оподаткування менша за базу, визначену за п. 188.1 ПКУ, то суб'єкт господарювання зобов'язаний скласти дві податкові накладні:

• одну — виходячи з фактичної ціни постачання, яка в цьому випадку дорівнює нулю. Така ПН надається покупцю, якщо він є зареєстрованим платником ПДВ;
• другу (з типом причини 15) — виходячи з перевищення ціни придбання (або балансової вартості у випадку з ОЗ) над фактичною ціною постачання. Така ПН покупцю не надається.

Правила складання такої ПН за старою формою Порядку №1307 ми наводили тут. А от з того часу, як наберуть чинності зміни до Порядку №1307, алгоритм складання ПН на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання зазнає таких змін:

1) необхідно буде конкретизувати випадок складання зведеної податкової накладної, а саме вказати ознаку зведеної ПН з номером «3»;

2) у разі постачання самостійно виготовлених товарів/послуг у номенклатурі ПН на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною необхідно зазначити «операції з використанням продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад».

Зазначимо, що платник податку може складати як окрему накладну на суму перевищення за кожною операцією, так і зведену податкову накладну на всі операції з перевищення бази оподаткування, але не пізніше останнього дня місяця, в якому було здійснено таку операцію.

Щодо безоплатної передачі товару/послуги/необоротного активу, то податківці прирівнюють (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/47878) таку передачу до операції з постачання таких товарів/робіт/необоротних активів за нульовою вартістю і відповідного оформлення такої операції двома ПН (на покупця на нульову вартість і зведену на базу оподаткування, визначену за п. 188.1 ПКУ).

Як виправити помилки в заголовній частині податкової накладної?

Якщо помилки у заголовній частині були допущені у реквізитах «Найменування отримувача (покупця)/постачальника (продавця)» та/або «Номер філії», то згідно з роз'ясненням податківців (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/45130) такі помилки виправляються шляхом складання на дату виявлення помилки розрахунку коригування. У ньому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. При цьому графи з 1 по 14 розділу Б та у розділі А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються порожніми).

А от помилки у реквізитах «ІПН отримувача», «дата складання» та ознака зведеної ПН виправляються лише шляхом складання «сторнуючого» розрахунку коригування і виписки нової ПН з правильними відповідними даними (про це податківці роз'яснювали тут та тут). Однак якщо така ПН з правильними даними буде зареєстрована з порушеннями термінів, то до суб'єкта господарювання однаково будуть застосовуватись штрафні санкції.

Та варто звернути увагу, що після набрання чинності змінами до Порядку №1307 все ж таки стане можливим виправлення допущенних помилок у реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію виключно складанням одного РК із зазначенням правильних реквізитів заголовної частини.

Які критерії встановлено для блокування ПН та РК?

На початку зазначимо, що легальність тих критеріїв, які зараз застосовує ДФС для моніторингу (і, як результат, блокування) податкових накладних і розрахунків коригування, є сумнівною. Про це зазначала у своєму листі Державна реєстраційна служба, а ми писали тут.

Щоб виправити цю ситуацію, Мінфін розробив проект наказу, який має затвердити ці критерії. Ми про це писали тут.

Але як би там не було, а ДФС продовжує застосовувати критерії, які були наведені лише в її власних листах та на сайті ДФСУ.

Перш за все, визначається, чи підлягає підприємство моніторингу реєстрації ПН/РК, зокрема перевіряється відповідність показників ПН/РК таким ознакам:

• операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
• обсяг постачання менше 500 тис. грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
• податкове навантаження більше 3%.

У тому разі, якщо ПН/РК відповідає хоча б одній з таких ознак, то така ПН/РК реєструється в ЄРПН без подальшого моніторингу на відповідність критеріям блокування.

Якщо ж ПН/РК не відповідає наведеним вище ознакам, то здійснюється контроль ризиковості платника: платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстрований на неіснуючих, померлих, безвісти зниклих осіб тощо.

Якщо задовольняється хоча б одна умова — ПН/РК підлягають блокуванню.

Наступним етапом є моніторинг відповідності показникам, якими визначається позитивна податкова історія платника (критерії позитивної податкової історії ми розглядали тут). У разі відповідності таким критеріям ПН/РК реєструються, якщо ж ні, такий документ переходить на останній етап моніторингу.

Останнім етапом є перевірка відповідності критеріям ризиковості здійснення операції. Якщо ПН/РК відповідає таким критеріям, їх реєстрація підлягає призупиненню. Якщо ж ні, такий документ реєструється в ЄРПН. Ознайомитись з переліком таких критеріїв можна у нашій аналітиці (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/47619).

Як розблокувати заблоковану ПН чи РК та чи можна оскаржити рішення у разі відмови?

Для розблокування заблокованих ПН чи РК платник податку подає до контролюючого органу на розгляд письмові пояснення щодо операції, по якій було заблоковано ПН/РК. До таких пояснень необхідно подати копії відповідних документів, що підтверджують реальність здійсненої операції. Такими документами можуть бути:

— договори;

— первинні документи щодо постачання товарів/послуг;

— розрахункові документи або банківські виписки;

— документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено законодавством.

Також суб'єкт господарювання може подати Таблицю даних платника податків. Така Таблиця подається, зокрема, і для того, щоб в подальшому уникнути блокування ПН або РК, що складено на аналогічні операції. Нещодавно податківцями було зазначено (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/48305), що така таблиця може подаватись платниками податку і наперед, не очікуючи блокування ПН чи РК.

Алгоритм заповнення таблиці від податківців ми наводили тут.

Звертаємо увагу, що, згідно з роз'ясненням податківців (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/48149), у разі блокування РК на зменшення суми ПДВ документи для розблокування такого РК подаються продавцем.

Рішення комісії щодо відмови в поновленні реєстрації ПН чи РК може бути оскаржено. Ми про це писали тут.

Також може бути оскаржено і відмову у врахуванні Таблиці даних платника податку. Ми про це писали тут.

Розрахунок коригування: коли покупець і продавець повинні відобразити коригування в декларації?

Якщо РК складається на зменшення суми компенсації за товари/послуги:

— постачальник має право зменшити ПЗ на підставі своєчасно зареєстрованого РК. Якщо РК було зареєстровано несвоєчасно, то зменшення ПЗ відображається в декларації з ПДВ в звітному періоді, в якому такий РК було зареєстровано;

— покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний період саме складання РК (або звітний період, у якому такий РК повинен бути складено) незалежно від своєчасної його реєстрації. У тому випадку, якщо РК постачальником складено не було, покупець зменшує ПЗ на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо РК складається на збільшення суми компенсації:

— постачальник повинен збільшити ПЗ в декларації з ПДВ за місяць складання РК незалежно від його реєстрації в ЄРПН;

— покупець має право збільшити ПК на підставі РК, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за місяць його складання. Якщо РК було зареєстровано з порушенням термінів, то покупець збільшує ПК у місяці реєстрації такого РК. Також право на збільшення ПК залишається за покупцем у будь-якому наступному звітному періоді у межах 1095 днів з дня складання такого РК.

Імпорт без ввезення: які податкові наслідки щодо ПДВ?

Відповідно до пп. «а» — «г» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

• постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України;
• ввезення товарів на митну територію України;
• вивезення товарів за межі митної території України.

Оскільки ввезення товарів на митну територію України не відбувається, то ПДВ при придбанні такого товару не сплачується.

Залишається визначити, чи оподатковуватиметься наступна поставка цього товару. Зверніть увагу, що визначення місця постачання товарів відбувається згідно з п. 186.1 ПКУ.

Місцем постачання товарів з метою оподаткування ПДВ є:

1) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

2) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені;

3) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім зазначених вище випадків).

Якщо згідно умов договору та первинних документів місце постачання товарів визначено за межами території України, то операція резидента з постачання таких товарів не є об'єктом оподаткування ПДВ (згідно з п. 185.1 ПКУ). Податкова накладна на таке постачання не складається ті обсяг постачання у декларації з ПДВ не відображається.

Отримано послуги від нерезидента: коли виникають наслідки з ПДВ?

Згідно з ч. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктом 186.2 ПКУ визначається місце постачання послуг, що пов'язані з рухомим та нерухомим майном. У пункті 186.3 ПКУ наведено перелік послуг, місце постачання яких визначається згідно місця реєстрації отримувача таких послуг. Якщо ж операція з постачання послуг не підпала під п. 186.2 та 186.3 ПКУ, місце надання таких послуг визначається за місцем реєстрації постачальника таких послуг (п. 186.4 ПКУ).

Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Базою оподаткування ПДВ у такому разі є договірна вартість таких послуг урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань.

При цьому варто зауважити, що якщо отримувач послуг не зареєстрований платником ПДВ, то обов'язок нарахування ПЗ, складання та реєстрації ПН за ними поширюється і на такого суб'єкта господарювання, однак при цьому права на ПК за такими ПН у нього не буде.

Звертаємо увагу: якщо послуги отримуються від нерезидента, який має постійне представництво, що зареєстроване платником ПДВ, то у разі виникнення об'єкта оподаткування обов'язок нарахування ПЗ та складанні і реєстрації ПН лягає на таке представництво (різні випадки отримання послуг від нерезидентами було нами розглянуто тут).

За яких умов покупець має право на податковий кредит?

За ст. 198 ПКУ, до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, що підтвердженні зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною або розрахунком коригування до неї.

Таким чином, незалежно від подальшого напряму використання придбаних товарів/послуг/необоротних активів, покупець на підставі отриманої податкової накладної/розрахунку коригування відносить сплачену/нараховану суму ПДВ до податкового кредиту.

З роз'яснення податківців (http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100006980-yaki-pn-ne-dayut-pravo-na-podatkoviy-kredit) можна виділити випадки, в яких отримана та зареєстрована ПН не дає права покупцю на податковий кредит:

• у податковій накладній/розрахунку коригування не зазначено будь-які обов'язкові реквізити;
• ПН/РК містять помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов'язань.

У свою чергу, з іншого роз'яснення податківців (https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/48473) випливає, що незначні відхилення у вигляді зазначення ціни постачання більше ніж з двома нулями після коми, додаванням абревіатур ПІБ, ФОП чи СПД у найменуванні особи, зареєстрованої як платник ПДВ, не можуть бути єдиною підставою для невизнання ПК за такою ПН.

Однак п. 201.11 ПКУ визначено підстави, за яких покупець має право на віднесення суми ПДВ до ПК без наявності зареєстрованої податкової накладної. Зокрема, такими підставами є:

1) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

2) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку);

3) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Детальніше про такі підстави тут.

У яких випадках необхідно нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ?

Зокрема, пункт 198.5 ПКУ податківці застосовують у вимогах нарахувати ПЗ з ПДВ за придбаними в офіс бутильованою водою, кавою тощо. Ми про це писали тут.

Нарахування ПЗ у перелічених у п. 198.5 ПКУ ситуаціях здійснюється лише за тими отриманими ПН, за якими платник податку мав право на податковий кредит (якщо ПН від постачальника не було отримано, нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ до її отримання не потрібно, про це тут).

А от для товарів/послуг, придбаних/виготовлених до 01.07.2015 р., обов'язок нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ виникає не просто якщо у суб'єкта господарювання було право на ПК, а саме якщо він своїм таким правом скористався (відніс сплачену суму ПДВ до податкового кредиту).

Обов'язок нарахування ПЗ за цим пунктом виникає за умови, якщо придбані/виготовлені товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПКУ).

Порядок складання податкової накладної на такі зобов'язання податківцями наводився тут. Однак після набрання чинності змінами до Постанови №1307 суб'єкту господарювання необхідно буде зазначати відповідну підставу складання зведеної ПН (у цьому випадку — з номером «1»). Окрім цього, за новими правилами рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється!

Списання зіпсованого імпортованого товару — чи потрібно нараховувати ПЗ?

Списання товару (в тому числі імпортованого) розглядається податківцями як використання такого товару у негосподарській діяльності платника податку. Такий висновок податківці роблять на підставі аналізу визначення поняття «господарська діяльність», бо така операція не спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36 ПКУ).

Однак, скажімо, на прикладі списання лікарських засобів Вищий адміністративний суд України в ухвалі №К/800/21985/17 від 16.08.2017 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/68362311) зазначає, що списання таких непридатних товарів є безумовною (абсолютною) ланкою господарської діяльності Товариства, яка в будь-якому разі присутня при закупівлі, зберіганні та реалізації лікарських засобів. Таким чином суд приходить до рішення на користь суб'єкта господарювання щодо відсутності нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ при списанні лікарських засобів.

Та ті підприємства, які все-таки вирішать не здійснювати нарахування ПЗ при списанні зіпсованих товарів, повинні бути готовими відстоювати таку позицію у судовому порядку, адже податківці будуть явно проти такого підходу.

Ті ж платники, що все-таки підуть за роз'ясненням податківців, при визначенні бази оподаткування при списанні імпортованих товарів повинні виходити саме з договірної вартості таких товарів (яка визначається інвойсом або договором), а не з митної вартості товару, яка була визначена митними органами з метою визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті при імпорті такого товару.

Як нараховуються ПЗ з ПДВ, якщо підприємство здійснює як оподатковувані, так і неоподатковувані операції?

Пунктом 199.1 ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей самий попередній календарний рік.

Також встановлено, що за підсумками календарного року платник податків здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Докладніше про порядок такого розподілу та річного перерахунку ми писали тут. А як заповнювати таблицю 2 додатка 7 до декларації з ПДВ, ми розглядали тут.

Однак вимога п. 199.1 ПКУ не поширюється на випадки, якщо звільненими (відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) операціями є продаж металобрухту, що утворився в результаті розбирання (демонтажу) ліквідованих основних засобів та інших подібних операцій.

На такі ПЗ платник податку зобов'язаний скласти і зареєструвати зведену податкову накладну. Наразі алгоритм складання такої ПН наступний: у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини, за якої така ПН не видається отримувачу. Із внесенням змін до Порядку №1307, виникне ще необхідність конкретизації причини складання зведеної ПН — 2 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ПКУ.

Ліквідація основних засобів: у яких випадках ПЗ з ПДВ не виникають?

Якщо основні засоби ліквідуються платником ПДВ за власним рішенням, то така ліквідація, згідно з п. 189.9 ПКУ, буде розглядатись як постачання основних засобів за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації.

Проте норма п. 189.9 ПКУ не поширюється на ліквідацію основних засобів:

• у зв'язку з їх знищенням або руйнуванням внаслідок дії непереборної сили;
• в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення;
• коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

При цьому податківці вимагають (https://news.dtkt.ua/ru/accounting/individual-transactions/47334) до декларації з ПДВ за звітний період, у якому була здійснена така ліквідація, подання відповідного документ про знищення або розібрання такого об'єкта основних засобів. Однак насправді таке подання документів разом із декларацією з ПДВ не передбачено ані ПКУ, ані наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21, яким затверджено порядок заповнення та подання цієї декларації до органів ДФС. Платник ПДВ може подати ці документи податківцям, але не зазначено, коли і у який спосіб. Скоріш за все, податківці мали на увазі подання до органу ДФС того ж дня (або в граничні строки подання такої декларації) зазначеного акту в паперовій формі із листом, який пояснює причину його подання.

При складані ПН на такі зобов'язання проставляється позначка у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і зазначається причина «5» — складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку. У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).

Після набрання чинності змін до Порядку №1307 дані отримувача заповнюються як і раніше, а от рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» постачальника не заповнюється.

Як складатиметься нова форма декларації з ПДВ за червень 2018 року?

Зміни до форми декларації з ПДВ були внесені Наказом №381. Цей наказ набрав чинності з 1 червня 2018 року, але був оприлюднений у травні 2018 р. Тож, за нормою п. 46.6 ПКУ виходить, що оновлену форму декларації з ПДВ слід буде застосовувати вже при звітуванні за червень 2018 року. Про це ми писали тут, а тепер це підтвердили і податківці. Ті ж, хто звітує з ПДВ щоквартально, застосовуватимуть нову форму декларації починаючи зі звітного періоду ІІІ квартал 2018 року.

Зверніть увагу: виправлення помилок в декларації з ПДВ правило, встановлене п. 46.6 ПКУ, не стосується. Для цього випадку існує спеціальне правило: за п. 50.1 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, за законом, якщо уточнюючий розрахунок подаватиметься починаючи з 1 червня 2018 року, то він має враховувати зміни, внесені Наказом №381. Хоча ДФС в зв'язку з цим дає суперечливі поради. Зокрема, у «Віснику» з'явилася інформація (https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/48633) про те, що протягом червня 2018 року ще треба застосовувати вже скасовану стару форму уточнюючого розрахунку. Але очевидно, що ця порада суперечить п. 50.1 ПКУ, тож якщо у вас є можливість, то краще почекати до появи оновленого бланку уточнюючого розрахунку в програмному забезпеченні, через яке ви здаєте звітність до ДФС.

Що саме змінилося?

Наказ №381 не наводить нової редакції всієї декларації та додатків до неї. Він містить лише зміни до Порядку складання декларації з ПДВ і нову редакцію додатків 1, 5 та 9.

Але оскільки додатки до декларації з ПДВ є її невід'ємною частиною, то фактично змінюватиметься вся така декларація (її електронна форма). Тож слідкуйте уважно за оновленнями, щоб не помилитися.

Основну увагу змінам слід приділити двом категоріям платників ПДВ:

• cільськогосподарським товаровиробникам, що бажають отримувати дотацію з бюджету;
• тим платникам ПДВ, у яких є задекларовані, але не зареєстровані в ЄРПН податкові зобов'язання.

Додаток 1

У разі коригування податкових зобов'язань у зв'язку зі збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 нового додатка 1.

Крім цього, відомості про коригування ПЗ у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі РК до ПН, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 додатка 1, крім тих РК, що зазначені у таблиці 1.1 цього додатка.

Додаток 5

Як говорить оновлений Порядок складання декларації, у разі формування суми ПЗ за звітний (податковий) період на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Відомості про суми ПДВ, вказані в ПН, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, включені до суми ПЗ за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім ПН, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Докладніше про те, як це все виглядатиме на практиці, читайте тут.

А ще податківці склали власну презентацію щодо порядку заповнення нової форми декларації з ПДВ: https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/48774.