Як діє мораторій на перевірки в 2018 році?

Як діє мораторій на перевірки в 2018 році?

Мораторій на перевірки в 2018 році існує. Але не для всіх органів державної влади. Та почнімо з самого початку — тобто норм законодавства, якими встановлено сам мораторій.

Пунктом 9 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2018 було внесено зміни до Закону від 03.11.2016 р. №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Змінами мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжено до 31 грудня 2018 року.

Таким чином, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюватимуться органами державного нагляду (контролю):

• з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі — Державна регуляторна служба);
• за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• за рішенням суду;
• у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
• у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених КМУ, на права, законні інтереси, життя і здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

У ст. 6 Закону №1728 був визначений перелік контролюючих органів, які не підпадали під дію мораторію. Тепер же цю статтю викладено в новій редакції, згідно з якою дія Закону №1728 не поширюватиметься на відносини, що виникають при проведенні заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється КМУ.

Нагадаємо, що за старою редакцією цієї норми на перевірки ДФС мораторій не поширювався. І, як з'ясувалося, не поширюється він на перевірки ДФС і в 2018 році (докладніше про це нижче).

Хто може прийти на перевірки у 2018 році?

Два місяці діяла повна заборона на проведення планових перевірок контролюючими органами, а позапланові можна було проводити лише у виключних випадках. Ця заборона містилася у Законі №1728.

Але 23 лютого ситуація змінилася. Саме цього дня набрала чинності Постанова №1104, якою Кабінет Міністрів України визначив перелік органів, на які не поширюється дія мораторію. З переліком цих органів можна ознайомитися тут. Тепер маємо фактично три групи органів, які наділені різним обсягом прав щодо проведення перевірок. Давайте розбиратися.

Група 1. Нічого не змінилося

Більшість контролюючих органів під час проведення перевірок керуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон про держнагляд). Саме цей закон визначає підстави і порядок проведення перевірок, права контролюючих органів та суб'єктів господарювання.

Є органи, на які Закон про держнагляд не поширюється. Ці органи проводитимуть перевірки, ревізії й інші заходи контролю так, як вони це робили раніше, — відповідно до «своїх» окремих законів.

Оскільки на ці органи не поширюється Закон про держнагляд, то й мораторій на перевірки їх ніяк не стосувався і не стосується (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Група 1. Нічого не змінилося

Орган контролю	Предмет контролю
Національний банк України	Банківський нагляд. Валютний контроль — операції з іноземною валютою
Митниці ДФС	Митний контроль на кордоні
Державна служба експортного контролю України	Експортний контроль — контроль за ввезенням/вивезенням військових товарів та товарів подвійного призначення
Державна аудиторська служба України	Дотримання бюджетного законодавства
Антимонопольний комітет України	Дотримання законодавства про захист економічної конкуренції
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення	Контроль у сфері телебачення та радіомовлення
Органи ринкового нагляду: Укртрансбезпека; Держархбудінспекція; ДСНС (пожежники); Держпраці; Держлікслужба; Держекоінспекція; Держпродспоживслужба	Контроль відповідності нехарчової продукції встановленим вимогам. Перелік продукції, яка підлягає контролю, та компетенцію кожного з органів ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено в Постанові КМУ від 28.12.2016 р. №1069

На цьому ми завершуємо з Групою 1 і далі будемо переходити до органів, яким Уряд дозволив проводити перевірки. Постанова №1104, якою уряд визначив перелік органів, на які не поширюється дія мораторію, містить аж 24 позиції. Серед цих органів чомусь є і ті, на які мораторій і так не поширювався (Група 1), як-от Нацбанк чи Держекспортконтроль. З цими органами ми вже з'ясували, тому перейдімо до тих, кого справді вивели з-під мораторію.

Група 2. Виведені з-під мораторію

У Постанові Кабміну №1104 є органи, які повністю виведені з-під дії мораторію на перевірки. Це, наприклад, Держгеокадастр, який контролює в агропромисловому комплексі дотримання земельного законодавства, використання та охорону земель усіх категорій і форм власності, дотримання вимог до родючості ґрунтів.

Також є у цій Постанові і органи, які виведені з-під дії мораторію тільки в певній частині своїх повноважень. Так, Держекоінспекції дозволили здійснювати контроль тільки за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки.

Розберемось детальніше, як органи, які виведені з-під мораторію, будуть проводити перевірки у 2018 році.

Позапланові перевірки

Розпочнемо з позапланових перевірок, тому що у списку органів, які виведені з-під дії мораторію, є органи, які проводять позапланові перевірки тільки з підстав, визначених Законом про держнагляд, а є і ті, які керуються своїми профільними законами.

Тому для позапланових перевірок групу 2 ми розділимо на дві підгрупи. Єдина відмінність між цими підгрупами — це підстави проведення позапланової перевірки. Для підгрупи 2.1 — підстави для проведення позапланових перевірок визначені у профільних законах, для підгрупи 2.2 — такі підстави єдині для всіх і містяться у ст. 6 Закону про держнагляд. Тепер детальніше.

Підгрупа 2.1. Свої порядки

Є сфери, перевірки у яких регулюються як Законом про держнагляд, так і окремими «спеціальними» законами. Одразу наведемо декілька прикладів, щоб стало зрозуміло, про кого ми ведемо мову. Державна фіскальна служба України при проведенні податкових перевірок керується Податковим кодексом України. Державна архітектурно-будівельна інспекція та місцеві органи архітектурно-будівельного контролю при проведенні перевірок керуються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому певні положення Закону про держнагляд також поширюються на ці органи, однак підстави позапланових перевірок завжди визначаються відповідно до профільних законів.

Ось перелік цих органів та відповідних профільних законів (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Група 2. Виведені з-під мораторію

Підгрупа 2.1. Свої порядки
Контролюючий орган	Профільний закон
Державна фіскальна служба України	Податковий кодекс України Митний кодекс України
Державна інспекція ядерного регулювання України	Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»
Державна архітектурно-будівельна інспекція України Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад	Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг	Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку	Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Рішення НКЦПФР №161 та №1178
Державна авіаційна служба України	Повітряний кодекс України
Органи ліцензування: Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) Державна служба України з питань праці (Держпраці)	Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»
Держпраці та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад	Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295

Після 23 лютого перевірки всіх цих органів вивели з-під дії мораторію. Це означає, що з 23 лютого ці контролюючі органи можуть проводити перевірки у звичайному режимі.

Як ми вже зазначали, підстави позапланових перевірок для підгрупи 2.1 визначені у профільних законах.

Для прикладу, органи архітектурно-будівельного контролю можуть проводити позапланові перевірки з таких підстав:

1) бажання підприємства;

2) протягом 3 місяців після подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи декларації про готовність об'єкта до експлуатації виникла необхідність перевірити достовірність даних у цих документах;

3) виявлено факт самочинного будівництва;

4) необхідно перевірити виконання приписів, винесених за результатами попередніх перевірок;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду ДАБІ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) скарга фізичної чи юридичної особи на порушення містобудівного законодавства;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Для інших органів із підгрупи 2.1 підстави для позапланових перевірок будуть частково відрізнятися. Тому у кожному конкретному випадку потрібно звертатися до профільного закону саме того органу із підгрупи 2.1, який прийшов з перевіркою.

Підгрупа 2.2. Загальний порядок

У цю підгрупу ми віднесемо ті контролюючі органи, які виведені з-під мораторію і будуть проводити позапланові перевірки за наявності підстав, які визначені Законом про держнагляд. Для підгрупи 2.2 підстави для проведення перевірки — однакові і визначені у Законі про держнагляд.

Які це органи?

1. Державна екологічна інспекція України, але тільки в частині контролю за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки.

2. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

3. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України.

4. Державна служба геології та надр України.

5. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

6. Державна служба України з питань праці.

7. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, але тільки в частині здійснення:

• ветеринарно-санітарного контролю;
• контролю за дотриманням санітарного законодавства;
• контролю за безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів;
• контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів;
• державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин.

8. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (пожежники), але тільки в частині здійснення контролю стосовно наступних об'єктів:

• об'єкти соціальної сфери (заклади оздоровлення та відпочинку дітей; інтернати; заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та спеціалізованої освіти);
• суб'єкти господарювання з високим ступенем ризику.

Підстави для проведення позапланової перевірки для підгрупи 2.2:

1) бажання підприємства;

2) виявлення недостовірних даних у документах обов'язкової звітності, якщо підприємство не уточнило дані протягом місяця з дня подання документа. Якщо контролюючий орган виявив помилку у таких документах, то він повідомляє про це підприємство і надає йому 10 днів для її виправлення;

3) перевірка приписів/розпоряджень, які контролюючий орган виніс за результатами попередньої перевірки;

4) неподання підприємством обов'язкової звітності два звітні періоди підряд;

5) доручення Прем'єр-міністра України про перевірку підприємств у відповідній сфері;

6) аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що були пов'язані з діяльністю підприємства.

Важливо, що під час проведення позапланової перевірки контролюючі органи можуть перевіряти тільки ті обставини, які стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Планові перевірки (щодо групи 2 загалом)

Група 2 (органи, які Кабмін вивів з-під дії мораторію після 23 лютого) може проводити планові перевірки у звичайному режимі.

Такі планові перевірки можна проводити тільки відповідно до річних планів. Ці плани контролюючі органи затверджують і оприлюднюють на своїх веб-сайтах до 1 грудня.

Надалі зміни до затверджених планів перевірок можна вносити тільки для виправлення технічних помилок. Саме тому всі планові перевірки, які припадали на період з 01.01.2018 по 23.02.2018, цього року вже не відбудуться.

Плани перевірок підгрупи 2.2 можна знайти на єдиному інформаційному ресурсі за цією адресою. Достатньо просто ввести код підприємства і перевірити, чи включили його до плану.

З органами з підгрупи 2.1 трохи складніше. Деякі з них об'єднали свої плани, і їх також можна знайти за наведеним посиланням. Проте є деякі органи (як-от ДФС), які розмістили плани перевірок тільки на своєму сайті. Тому якщо ваше підприємство може потрапити в коло інтересів органів із підгрупи 2.1, рекомендуємо зайти на сайти відповідних органів і перевірити, чи є ви у плані перевірок цього органу на 2018 рік.

Група 3. Під мораторієм

Усі інші перевірки залишаються під дією мораторію до кінця 2018 року. Можливо, Кабмін протягом року внесе зміни до своєї постанови і доповнить перелік органів, які мають право проводити перевірки. Про це ми будемо повідомляти додатково.

Що означає мораторій для цих органів?

Планові перевірки

Закон забороняє таким органам у 2018 році проводити планові перевірки всіх підприємств та фізичних осіб — підприємців.

Позапланові перевірки

Натомість закон передбачає шість підстав для проведення позапланових перевірок:

1) скарга фізичної особи (якщо згоду на таку перевірку надасть Державна регуляторна служба України);

2) бажання підприємства;

3) рішення суду;

4) аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку (якщо це пов'язано з діяльністю підприємства);

5) подія, яка має значний негативний вплив на людину, навколишнє середовище та безпеку держави. Поки ніхто не знає що це за такі події, тому що критерії для визначення негативного впливу має встановити Кабінет Міністрів України;

6) перевірка виконання припису, винесеного за результатами попередньої перевірки.

Цей перелік є вичерпним.

Що з перевірками до затвердження Переліку органів, на яких не поширюється мораторій?

Як зазначають у Держрегуляторній службі, з дня опублікування постанови КМУ контролюючі органи, зазначені у Переліку, отримали право проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому Законом №1728. Тобто проведення планових заходів державного нагляду (контролю) буде розблоковано. Органи, зазначені у Переліку, можуть вільно виходити на проведення планових перевірок, що неминуче приведе до різкого збільшення їх кількості.

З цього ж дня обмеження, встановлені ст. 3 Закону №1728, на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на органи державного нагляду (контролю), зазначені у Переліку, не поширюються.

За заявами громадян про порушення суб'єктами господарювання їх прав позапланові перевірки органами державного нагляду (контролю), які раніше проводилися виключно за письмовим погодженням з ДРС, могли проводитись без такого погодження.

ДРСУ звертає увагу суб'єктів господарювання, що з 1 січня 2018 року та до дня опублікування Переліку в Україні діяла заборона на проведення планових заходів державного нагляду (контролю), яка поширювалася на всі (без винятку!) планові заходи державного нагляду (контролю) всіх (без винятку!) органів державного нагляду (контролю).

УВАГА! Органи державного нагляду (контролю), включені до Переліку, набули право проведення планових заходів тільки після опублікування Переліку.

Відповідно, планові заходи державного нагляду (контролю), які мали відбутися протягом періоду з 01.01.2018 р. по день опублікування Переліку, проведені бути не могли. Перенесення строків планових заходів державного нагляду (контролю) чинне законодавство не передбачає, а тому зазначені заплановані заходи не можуть бути проведені в інший період 2018 року.

Як дізнатися, чи включено суб'єкта господарювання до Плану податкових перевірок на 2018 рік?

Такий План ДФСУ (як і решта державних органів — це вимога закону!) оприлюднює на своєму сайті. Та періодично в цей План вносяться зміни. Тож, остаточно переконатися в цьому можна на самому сайті ДФСУ. Ось остання версія такого Плану, оприлюднена 13.03.2018 р.: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html.

Нагадаємо, що до цього плану відбиралися платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено Наказом №524. Цим Порядком визначено критерії ризиків від провадження діяльності платників податків, які поділено за ступенями значущості (високий, середній, незначний).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників визначалася залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків. Від величини ризику й залежала періодичність планового контролю: що меншими будуть ризики платників, то рідшими будуть візити податківців.

За якими критеріями відбираються підприємства для проведення податкової планової перевірки?

За п. 5 розд. ІІІ Порядку №524 критерії відбору юросіб поділено на три ступеня ризику: високий, середній та незначний. Але до плану-графіку в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів. З планом-графіком на 2018 рік можна ознайомитися тут.

Критерії віднесення до окремих ступенів ризику є, зокрема, такими:

1) високого ступеня ризику:

• рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;
• рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;
• рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;
• наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;
• наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;
• наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;
• здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів — засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;
• декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;
• наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:
  • які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов'язані з фіктивним підприємництвом;
  • реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;
  • стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;
  • які знаходяться в розшуку;
  • які визнані банкрутами;
  • стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
  • щодо яких порушено кримінальні справи, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
• формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;
• виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
• інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;
• декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суму податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;
• декларування від'ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;
• наявність інформації щодо двох або більше показників, які свідчать про доведення платника податків до банкрутства, зокрема коефіцієнт Бівера менший ніж — 0,15, фінансовий леверидж менший ніж 0,8, коефіцієнт поточної ліквідності менший ніж 1 протягом двох попередніх (звітних) років;
• наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані;
• наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел;
• здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків;

2) середнього ступеня ризику:

• здійснення експортних операцій щодо товарів, не типових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;
• декларування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період;
• відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;
• здійснення адміністративних витрат на суму, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг;
• нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 (далі — Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;
• зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;
• порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;
• здійснення витрат на збут у сумі, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг;
• наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;
• наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше ніж 100 тис. грн;
• здійснення коригування суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість з позначкою «0121» / «0122» / «0123» з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період;
• наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів;
• різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;
• невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;
• декларування за попередні 12 місяців податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі менше 40 відсотків податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування та перевищує 10 млн грн;
• відхилення між сумою доходу суб'єкта спеціального режиму оподаткування, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки, від надання супутніх послуг, та загальним обсягом постачання понад 30 відсотків;
• здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;
• нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;
• наявність інформації про об'єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов'язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки;

3) незначного ступеня ризику:

• проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;
• наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;
• зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;
• здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;
• декларування платником податків видів діяльності, пов'язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;
• наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;
• суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Зазначені ступені ризику податківці вже активно використовують при плануванні перевірок. Так, розповіла заступник начальника ГУ ДФС у м. Києві Злата Лагутіна, 90% підприємств Києва, перевірка яких запланована на 2018 рік, — високого ступеня ризику. Про це, а також про план перевірок в Києві на поточний рік ми писали тут.

Які види податкових перевірок наразі встановлено?

За п. 75.1 ПКУ податкові органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним контролюючим органом ДФС, на який покладено функції контрольно-перевірочної роботи, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше — за днем їх фактичного подання.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН та РК до них в ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

За результатами камеральної перевірки в разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках. Він підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Але предметом планової документальної перевірки не може бути питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4 ПКУ.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Ці перевірки можуть бути виїзні та невиїзні. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

І ще є один вид перевірок — це фактичні. За пп. 75.1.3 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Скільки часу тривають планові та позапланові податкові перевірки?

Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 10 робочих днів, інших платників податків — 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків — не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, для фізичних осіб — підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому — восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, — 3 робочі дні, інших платників податків — 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.

У який строк можна подати відсутні при податковій перевірці документи?

Згідно з чинними нормами п. 44.7 ПКУ, такі документи можна:

• надати протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки. При цьому податківці мають право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків;
• надати чи надіслати менше ніж за три дні до дня завершення перевірки. У такому випадку її проведення продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ, залежно від виду перевірок.

Які документи мають надати податківці, які прийшли на перевірку?

Податківці мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової, позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

— направлення на проведення такої перевірки. У ньому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

— копії наказу про проведення перевірки. В ньому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (ПІБ фізособи — платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Звертаємо увагу: повідомлення щодо проведення документальної планової та позапланової невиїзної перевірки підписуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюються печаткою контролюючого органу.

Чи змінився у 2018 році порядок проведення зустрічних звірок?

Так, за ПКУ змінився, але відповідні зміни до підзаконних нормативних документів лише тільки плануються.

Існує проект постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (https://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/проект%20постанови.doc), розроблений Мінфіном разом з ДФС для приведення Порядку у відповідність до Закону №2245.

Нагадаємо, що цим Законом внесено зміни до п. 73.5 ПКУ, якими передбачено можливість отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 ПКУ, під час зустрічної звірки.

У зв'язку з цим у п. 1 Порядку №1232 пропонується уточнити, що під час зустрічної звірки:

• здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
• забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 ПКУ.

Як проводиться документальна перевірки бюджетного відшкодування ПДВ?

Випадки проведення такої перевірки обмежені — їх виключний перелік наведено у п. 200.11 ПКУ. Такі перевірки проводять, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
• з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 ПКУ.

Але з п. 200.11 ПКУ виходить, що така перевірка не є обов'язковою, тому податківці мають право вирішувати, проводити її чи ні.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Нагадаємо, що камеральна перевірка поданої декларації з ПДВ проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання, а якщо вона була надана пізніше — за днем її фактичного подання (п. 76.3 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ПКУ).

Що перевіряється під час такої перевірки?

Відповідно до пп. 78.1.8 ПКУ документальна позапланова перевірка в цьому випадку проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ.

Яка перевірка проводиться — виїзна чи невиїзна?

У п. 200.11 ПКУ та п. 78.1 ПКУ про це нічого не сказано. А отже, вона може бути як виїзною, так і невиїзною. Нагадаємо, що документальною виїзною перевіркою в цьому випадку вважатиметься перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп. 75.1.2 ПКУ).

Втім, у періоді з 1 липня 2015 року до 1 січня 2017 року виїзні перевірки бюджетного відшкодування не проводилися (за п. 37 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), і лише з минулого року вони поступово повертаються в наше життя.

Хронометраж проведення перевірки

Строки, що їх має врахувати платник податків, який бажає отримати бюджетне відшкодування з ПДВ, такі.

Етап перший. Як ми вже зазначали, податківці приймають рішення, проводити таку перевірку чи ні. На це вони мають не менше місяця.

Наприклад, якщо декларація за лютий 2018 року зі заявою про бюджетне відшкодування була подана 07.03.2018 р., то прийняти рішення про проведення перевірки керівник ДПІ має право до 18.04.2018 р. (включно). Якщо ж така декларація була подана 30.03.2018 р., то граничний строк прийняття рішення щодо такої перевірки — 29.04.2018 р.

Етап другий. Коли почнеться перевірка, теж визначає керівник контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.11 ПКУ, право провести таку перевірку податківці мають протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації (якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання).

Етап третій. Тривалість такої перевірки регламентовано п. 82.2 ПКУ:

• 15 робочих днів — для великих платників податків;
• 5 робочих днів — для суб'єктів малого підприємництва (див. ст. 55 ГКУ);
• 10 робочих днів — для інших платників податків.

Продовження строків проведення таких перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Але теж обмежене:

• не більш як на 10 робочих днів — для великих платників податків,
• щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочих дні,
• інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.

Як податківці визначають, який ви платник податку (суб'єкт підприємництва)?

У коментованому листі податківці наводять цікавий механізм обрахунку показників, згідно з якими вони проводять «сортування» платників ПДВ з метою проведення таких перевірок. ДФСУ зазначає, що для визначення відповідності критеріям ДФС використовуються дані звітності, поданої платниками податків.

Зокрема, одним із показників, який використовується, є «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», що відображається у рядку 01 декларації з податку на прибуток. Звісно, йдеться про річний показник цього рядка. Отже, протягом 2018 року ситуація буде така: доки платник податку на прибуток це значення за 2017 рік не задекларував, він класифікуватиметься за показниками попереднього звітного року. З дати подання декларації (граничний термін подання декларації з податку на прибуток за 2017 рік — 1 березня 2018 року) терміни проведення перевірки можуть змінитися.

У якому випадку можна податківців на таку перевірку не допустити?

Насамкінець податківці нагадали про те, в якому (єдиному) випадку платник ПДВ може не допустити інспекторів до такої позапланової документальної перевірки.

Відповідно до п. 1 ст. 81 ПКУ, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

— направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

— копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

— службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або порушення вимог щодо їх оформлення, є підставою, якою може скористатися платник податків для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Як дізнатися, чи включено суб'єкта господарювання до Плану перевірок Держпраці на 2018 рік?

Ознайомитися з планами перевірок на 2018 рік можна на сайті вашого територіального органу Держпраці та тут.

Повноваження Держпраці у Київській області поширюються як на територію Київської області, так і м. Києва, тому киянам слід шукати себе у списку по області.

Звертаємо увагу! Ці плани не стосуються проведення перевірок з питань трудового законодавства. У всіх внутрішніх наказах на проведення планових перевірок Держпраці на 2018 рік вказано, що їх розроблено відповідно до Закону про держнагляд та Закону про охорону праці.

Крім того, до цих планів періодично вносяться зміни. Тож щоб остаточно переконатися в тому, що ви не потрапили до такого плану, радимо завітати на сайт вашого територіального органу Держпраці.

• Вінницька область;
• Волинська область;
• Дніпропетровська область;
• Житомирська область;
• Закарпатська область;
• Запорізька область;
• Івано-Франківська область;
• Київська область та місто Київ;
• Кіровоградська область;
• Львівська область;
• Миколаївська область;
• Одеська область;
• Полтавська область;
• Рівненська область;
• Сумська область;
• Тернопільська область;
• Харківська область;
• Херсонська область;
• Хмельницька область;
• Черкаська область;
• Чернівецька область;
• Чернігівська область.

Які підстави проведення позапланової перевірки Держпраці у сфері промислової безпеки та охорони праці?

Такими підставами можуть бути:

1) подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду про здійснення заходу державного нагляду за його бажанням;

2) виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності;

3) необхідність перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

4) неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

5) доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері;

6) настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;

7) звернення фізособи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду, або відповідного державного колегіального органу.

Про це ми повідомляли тут.

У яких випадках Держпраці може навідатися без повідомлення?

Відповідно до пункту 8 Порядку №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу.

Але про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Внесення запису про проведення інспекційного відвідування до журналу перевірок об'єкта відвідування до проведення інспекційного відвідування може призвести до приховування таких порушень законодавства про працю, як неоформлені трудові відносини.

Про це ми писали тут, а про сам порядок проведення перевірок — тут.

Чи є критерії для відбору суб'єктів господарювання для виїзних перевірок Держпраці?

Наразі планових перевірок з питань дотримання вимог законодавства про працю не здійснюється. Раніше, відповідно до постанови КМУ від 17.11.2010 р. №1059, періодичність планових перевірок про працю залежала від ступеня ризику господарської діяльності підприємства (високий, середній, незначний). Постановою №295 було скасовано попередні критерії. Планові перевірки стосуються інших питань (працевлаштування осіб з інвалідністю, охорони праці, промислової безпеки, гірничого нагляду, гігієни праці тощо).

Сам Порядок №295 змінив форму контролю: замість перевірок упроваджено інспекційні відвідування. Про це ми писали тут.

З інших питань Держпраці розробила проект відповідної постанови КМУ. Про нього можна дізнатися тут.

А поки ще діють критерії відбору для планових перевірок Держпраці з питань дотримання промислової безпеки та охорони праці, які затверджено постановою КМУ від 28.04.2009 р. №413.

Як мають попередити інспектори Держпраці про намір провести перевірку?

За п. 8 Порядку №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Але про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

А от перед початком здійснення планових перевірок фахівці Держпраці мають вносити ще й запис до журналу реєстрації перевірок.

До того ж пам'ятайте, що інспектори праці мають контрольні повноваження, які підтверджуються службовим посвідченням встановленої форми, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 24.05.2017 р. №866. Про це читайте тут.

Тож без пред'явлення посвідчення інспектор не вправі проводити перевірку.

Інформацію щодо виданих посвідчень інспекторам праці можна перевірити на сайті Держпраці у розрізі областей: http://dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi.

Скільки часу тривають виїзні перевірки Держпраці?

За п. 6 Порядку №295, строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу до 10 робочих днів.

У яких випадках Держпраці при перевірках накладає штраф незалежно від виправлення помилки?

Тільки у трьох випадках за підсумками інспекційного відвідування штраф накладається одразу за:

• виявленого неоформленого працівника;
• встановлення заборгованості із виплати зарплати;
• недотримання виплати мінімального розміру зарплати.

Інші виявлені порушення роботодавець має можливість виправити.

Про це ми писали тут.

Яким є граничний строк для нарахування штрафів Держпраці?

Мінсоцполітики у листі від 05.01.2018 р. №8/0/22-18/134 нагадує, що відповідальність роботодавця у вигляді штрафу за порушення трудового законодавства регламентована ст. 265 КЗпП. Ці штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 ГКУ.

Водночас строків давності при застосуванні фінансових санкцій статтею 265 КЗпП не визначено. Отже, у цьому випадку застосовуються загальні строки давності.

Так, згідно зі ст. 114 ПКУ, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань (1095 днів або три роки).

При цьому зазначені фінансові санкції застосовуються до роботодавців, дії яких порушують вимоги трудового законодавства, станом на день набрання чинності Законом №77. Тобто штрафи застосовуються з 01.01.2015 р.

Зверніть увагу, що у минулому році своє роз'яснення щодо штрафів надавала й Держпраці (лист від 04.01.2017 р. №57/4.1/4.1-ДП-17): «Штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змін, внесених до ст. 265 КЗпП, або правопорушення, які були вчинені раніше, але є триваючими».

Які види штрафів може накласти Держпраці за результатами своїх перевірок?

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах:

— 30 мінімальних зарплат за кожного працівника (це 111 690 грн, мінімальна зарплата — 3723 грн) за такі порушення:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;
• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
• виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску;

— 10 мінімальних зарплат за кожного працівника (це 37 230 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

— 3 мінімальні зарплати (це 11 169 грн) за такі види порушень:

• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
• виплата їх не в повному обсязі;

— 10 мінімальних зарплат за кожного працівника (це 37 230 грн) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

— 1 мінімальна зарплата (3723 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Підприємству треба приділити дуже велику увагу правильному оформленню наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у розмірі 111 690 грн.

Якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 3 723 грн.

Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128 690 грн (111 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Ненаправлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3 723 грн фінансового штрафу і до 1 700 грн адміністративного штрафу.

Штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (у 2018 році — 372 300 грн) чекатиме за недопуск до проведення перевірки, пов'язаної із виявленням таких фактів:

• допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
• виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску та податків.

Скільки часу тривають планові перевірки й інспекційні відвідування Держпраці та інших органів держнагляду?

Комплексні перевірки. За ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд, строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'яти робочих днів.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва — п'ятнадцяти робочих днів.

Постановою №1103 для всіх госпсуб'єктів встановлена єдина періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у відповідних сферах госпдіяльності або за дотриманням ліцензійних умов залежно від ступеня ризику, а саме:

• з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки (раніше в окремих сферах госпдіяльності цей строк становив один рік);
• з середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
• з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п'ять років.

Ці терміни можуть бути збільшені в 1,5 рази, якщо за результатами проведених планових та позапланових заходів дотримання вимог законодавства у відповідній сфері чи ліцензійних умов провадження госпдіяльності не виявлено жодних порушень:

1) у госпсуб'єктів, які віднесені до середнього ступеня ризику, протягом останніх шести років,

2) у госпсуб'єктів, які віднесені до незначного ступеня ризику, протягом останніх десяти років.

КМУ наголосив, що Постановою №1103 зменшено частоту проведення планових перевірок у 41 сфері державного нагляду (контролю): https://news.dtkt.ua/law/inspections/47207.

Інспекційні відвідування. Якщо говорити про перевірки Держпраці з питань трудового законодавства, то за п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — двох робочих днів.

За якими критеріями відбираються суб'єкти господарювання для планових комплексних перевірок?

Постановою №1103 для всіх госпсуб'єктів введено єдине правило обрання ступеня ризику, якщо критерії свідчать на користь одночасно двох або більше можливих — у такому разі госпсуб'єкт вважається таким, що належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

Зазнали змін й самі критерії віднесення госпсуб'єктів до відповідного ступеня ризику в окремих сферах госпдіяльності.

1. У сфері торгівлі товарами, ціни на які контролює держава.

Уточнено критерії віднесення госпсуб'єктів до відповідного ступеня ризику при провадженні госпдіяльності, пов'язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін (постанова КМУ від 01.08.2013 р. №533).

Зокрема, не буде враховуватись при цьому такий критерій, як сукупний обсяг реалізації таких товарів (у грошовому виразі).

Окрім цього, відтепер до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику вже не належать госпсуб'єкти, які здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, на суму від 5 млн гривень та більше на рік.

До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать лише суб'єкти, які здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, ціни на які підвищені ним більш як на 10% протягом трьох місяців. Інші критерії — виключені.

2. У сфері будівельної діяльності.

Суттєвих змін зазнали критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками (постанова КМУ від 30.12.2015 р. №1164).

Так, госпсуб'єкти, які провадять:

• менш як три роки будівельну діяльність зі створення об'єктів архітектури із значними наслідками (СС3) та менш як один рік зі створення об'єктів архітектури із середніми наслідками (СС2) — віднесені до суб'єктів з високим ступенем ризику;
• від трьох до восьми років будівельну діяльність із створення об'єктів архітектури із значними наслідками (СС3) та менш як три роки із створення об'єктів архітектури із середніми наслідками (СС2) — до суб'єктів із середнім ступенем ризику;
• від восьми років і більше будівельну діяльність зі створення об'єктів архітектури із значними наслідками (СС3) та від трьох і більше років із створення об'єктів архітектури із середніми наслідками (СС2) — до суб'єктів з незначним ступенем ризику.

Оптимізовано органи держнагляду (контролю).

Уточнено органи державної влади, які будуть проводити перевірки у відповідній сфері госпдіяльності. Так, перевірки здійснюватиме:

1) у сфері автомобільного транспорту — Державна служба з безпеки на транспорті або її територіальні органи (Постанова від 03.09.2008 р. №790);

2) у сфері промислової безпеки та охорони праці — Держпраці (постанова КМУ від 28.04.2009 р. №413);

3) при провадженні госпдіяльності, пов'язаної з використанням об'єктів права інтелектуальної власності — Мінекономрозвитку (постанова КМУ від 22.12.2010 р. №1174);

4) при провадженні госпдіяльності зі зберігання зерна та продуктів його переробки, госпдіяльності, пов'язаної з експлуатацією, ідентифікацією та реалізацією машин, підготовкою трактористів-машиністів, а також у сфері захисту рослин — Держпродспоживслужба (постанови КМУ від 06.03.2013 р. №191, від 30.06.2015 р. №448).

Критерії відбору для планових перевірок Держпраці з питань дотримання промислової безпеки та охорони праці затверджено постановою КМУ від 28.04.2009 р. №413.

Як дізнатися, чи було суб'єкт господарювання включено до Плану комплексних перевірок на 2018 рік?

Перевірити, чи включено конкретного суб'єкта господарювання до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік можна безкоштовно та без реєстрації на сайті ІАС ДНК.

Зверніть увагу: періодично до цього Плану вносяться зміни, зокрема, з метою усунення технічних помилок. Про це ми писали тут.

З хронологією змін до Плану комплексних заходів можна ознайомитися у розділі меню: «Комплексний план» — «Історія змін» https://ias.brdo.com.ua/complex-plan-change/index.

Як у бухобліку відобразити нарахування штрафів органами держнагляду при проведенні ними перевірок?

Штрафи та пені є іншими операційними витратами, що обліковуються на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» та відносяться до того періоду, в якому вони були визнані (узгоджені) (п. 20 і п. 7 П(С)БО 16).

Підставою для відображення в обліку таких проведень буде бухгалтерська довідка, складена на підставі отриманого від ДФС повідомлення-рішення.

Детальніше про це ми писали тут та тут.

Платникам податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, слід пам'ятати, що коригувати фінрезультат до оподаткування на визнані податкові штрафи та штрафи інших держорганів за результатами проведених перевірок не потрібно. Адже згідно з новим пп. 140.5.11 ПКУ фінрезультат до оподаткування слід збільшувати на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів:

• на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб);
• на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Що не виконується у зазначеному випадку.