З якої дати діють нові форми ПН та РК? І що робити зі старими ПН/РК, якщо вони подаються до реєстрації зараз — за якою формою вони повинні бути складені?

З якої дати діють нові форми ПН та РК? І що робити зі старими ПН/РК, якщо вони подаються до реєстрації зараз — за якою формою вони повинні бути складені?

З 1 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюватиметься за формою, затвердженою Наказом №763. Тобто нову форму ПН треба буде застосовувати незалежно від дати складання, яка в ній зазначається. Інакше ПН не зареєструють.

При цьому є один виняток: податкові накладні, які були подані на реєстрацію до 01.12.2018 р. і реєстрація яких була зупинена, в подальшому (у разі прийняття відповідного рішення) реєструватимуться в ЄРПН за формою, за якою такі документи були подані до реєстрації (тобто до блокування такої реєстрації).

Якщо передоплата від покупця надходить однією сумою одразу за кількома рахунками або протягом дня від одного покупця надходить за одним і тим самим договором кілька авансових платежів, скільки податкових накладних складати?

Аванс і відвантаження в один день. Ситуація: продавець 3 грудня 2018 р. отримав аванс за товар на суму 500000,00 грн. На цю суму була складена податкова накладна. Цього ж дня відбулось постачання товару на суму 700000,00 грн і була складена від 3 грудня 2018 р. ще одна податкова накладна на 200000,00 грн. Покупець вважає це порушенням. Чи потрібно було продавцю виписати одну податкову накладну на 700000,00 грн?

У цій ситуації покупець керується роз'ясненнями податківців у ЗІР (категорія 101.16). Податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПКУ). Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 187.1 ПКУ):

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

— дата відвантаження товарів.

Якщо обидві події відбулися в одну дату, то потрібно скласти одну податкову накладну на суму тієї операції, яка більше. Тому, на думку податківців, «складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам».

Кілька операцій за одним договором протягом дня. ДФСУ у листі від 29.01.2018 р. №309/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила, що у разі надання покупцю декількох видів послуг одночасно протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди постачальнику необхідно під час складання податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ПКУ та умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.

Отже, у випадку надання кількох послуг протягом одного дня у межах одного і того ж договору одночасно постачальником складається одна податкова накладна з відображенням окремими рядками номенклатури всіх поставлених послуг.

Проте податківці зауважують, що не буде вважатися помилкою і складання окремих податкових накладних на кожну з таких послуг. Тобто вибір щодо варіанту складання ПН залишається за постачальником послуг. Але для правильного ведення аналітичного бухоблік сум ПДВ варто складати окремі ПН на кожну операцію.

Кілька операцій за різними договорами протягом дня. У своєму листі від 09.06.2016 р. №12796/6/99-99-15-03-02-15 ДФСУ розглянула питання щодо кількості податкових накладних (одна чи кілька), які повинні складатися постачальником — платником ПДВ відповідно до різних договорів купівлі-продажу товарів/послуг протягом одного дня. Отже, у разі відвантаження покупцю товарів, надання послуг та/або отримання попередньої оплати протягом одного дня у межах різних договорів купівлі-продажу з одним покупцем може буде складена такому покупцю як одна податкова накладна, так і кілька відповідно до кожного з договорів окремо. У разі складення однієї накладної до неї мають бути внесені загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг відповідно до різних договорів.

На яку дату складати експортну податкову накладну — дату оформлення МД чи дату перетину кордону, якщо вони не співпадають? Які наслідки, якщо неправильно визначили дату?

Експортер відвантажує товар покупцю-нерезиденту. На експорт товару оформлено МД. У повідомленні про перетин кордону в графі «дата та час перетину кордону» зазначена інша дата, ніж дата оформлення МД. Коли виникають ПЗ з ПДВ та як складати ПН?

Відповідно до пп. «б» п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Як зазначають автори публікації у «Віснику» та автори ІПК від 26.05.2017 р. №385/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, у разі коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетину товаром митного кордону України припадають на різні податкові періоди, датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з вивезення товарів за межі митної території України є дата оформлення митної декларації.

Відповідно до п. 16 Положення №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитку особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

На дату виникнення податкового зобов'язання платник ПДВ — експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено Національним банком України.

Виходячи з наведеного, при експорті товарів датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму.

Податкові накладні, складені на експортні операції за нульовою ставкою, потрібно реєструвати у строки, передбачені п. 201.10 ПКУ, і на них поширюються санкції за несвоєчасну реєстрацію, передбачені п. 120-1.1 ПКУ. Але внаслідок того, що сума ПДВ за ставкою 0% також дорівнює нулю, сума штрафної санкції буде нульовою.

Водночас відповідно до пп. 187.11 ПКУ попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера. Відповідно, на дату попередньої оплати від іноземних покупців ПН не складається.

Здійснюємо експорт товарів: як скласти ПН?

Спеціальних змін до порядку складання цього типу ПН внесено не було. Отже, у випадку експорту товару датою остаточного оформлення митної декларації (коли експорт вже документально підтверджено) починаючи з 01.12.2018 р. складається ПН за новою формою із урахуванням старих правил та нових особливостей. А саме:

• оскільки нерезидент не є платником ПДВ, то реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» на нього як на покупця не заповнюється. Однак в даних постачальника-резидента цей реквізит треба заповнити обов'язково!
• графа 11 розділу Б табличної частини ПН в цьому випадку не заповнюється — адже до експорту товарів застосовується нульова ставка ПДВ.

Решта правил не змінилися:

• у лівому верхньому куті проставляємо код типу ПН «07» — складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
• у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Платник ПДВ надає в оренду майно. За договором акт щодо оренди та оплата здійснюється щоквартально за три місяці звітного кварталу. Коли складати податкові накладні?

Відповідно до п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг (до яких відносяться орендні операції — див. пп. 14.1.185 ПКУ) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто у випадку оренди, якщо оплата не є першою подією, необхідно нарахувати зобов'язання з ПДВ на дату того документа, який засвідчує факт надання послуг — а саме факт оренди майна у звітному періоді. Зверніть увагу: ПКУ не вимагає, щоб таким документом був саме акт, проте це найпоширеніший документ, який оформлюється в цьому випадку.

Але навряд чи податківці не матимуть зауважень до таких актів, якщо вони складаються щоквартально, якщо сторони договору застосовують місячний звітний період при справлянні ПДВ. Ймовірно, що вони стануть наполягати на нарахуванні ПДВ щомісячно — відповідно до звітних періодів сторін, враховуючи те, що оренда є безперервною «послугою». Далі можливі посилання на п. 201.4 ПКУ, згідно з яким вони можуть вимагати нарахування ПДВ хоча б раз на місяць (зокрема, не пізніше останнього дня місяця).

І якщо сторони цього договору не мають бажання сперечатися з податківцями, потрібно нараховувати ПДВ щомісячно. Відповідно, для підтвердження щомісячних постачань (події для ПДВ) доведеться щомісячно оформляти і відповідний первинний документ (зокрема, акт). У цьому випадку ми теж вважаємо, що нараховувати податкові зобов'язання з оренди слід щомісяця.

Робимо звичайну поставку товарів/послуг платнику ПДВ: як скласти нову форму ПН?

При цьому слід враховувати два моменти:

1) До форми ПН та РК було додано новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта (як продавця, так і покупця).

Податковим номером платника податків є:

• код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб — резидентів та нерезидентів);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;
• реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розділу ІІ Порядку №1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розділу ІІ Порядку №1588 (зазначене стосується уповноважених осіб договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору, управителя майна при взятті на облік договорів управління майном, інвесторів (операторів) за угодами про розподіл продукції, виконавців (юридичних осіб — нерезидентів) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні).

Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються, якщо заповнювати цей реквізит потрібно обов'язково (а є випадки, коли і ні, але про них розповімо далі), і при цьому покупець або продавець — фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті.

Податківці наголошують, що цей реквізит заповнюється в обов'язковому порядку при складанні податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг:

а) платникам ПДВ (незалежно від того, за якою ставкою чи в якому порядку оподатковується ПДВ операція);

б) для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами (в такому випадку у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» вказується реєстраційний (обліковий) номер платника податків, наданий контролюючим органом дипломатичній місії при взятті її на облік);

в) особі, не зареєстрованій платником податку, за умови, що операції з постачання товарів/послуг відповідно до статті 211 ПКУ оподатковуються у пільговому режимі та такі товари/послуги придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

г) особі, не зареєстрованій платником податку, за умови, що операції з постачання товарів/послуг звільнені від оподаткування податком відповідно до п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.

Коли цей реквізит можна не заповнювати? При складанні та реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування в інших випадках:

• за операціями з постачання товарів/послуг неплатникам податку,
• при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п. 198.5, п. 199.1 ПКУ,
• за щоденними підсумками операцій тощо.

Заповнення поля «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» для отримувача (покупця) не передбачається.

Також реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця) при складанні ПН за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, а також при складанні розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Разом з тим, якщо це поле в перерахованих випадках буде заповнене, це не буде вважатися помилкою, допущеною при складанні податкової накладної.

2) У таблиці розділу Б ПН/РК новий реквізит — «Сума податку на додану вартість».

В ПН цей показник відображатиметься в кожному рядку в графі 11 (відповідно, попередня графа 11, у якій, як і раніше, слід зазначити код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника, отримала номер 12).

Графа 11 розділу Б податкової накладної «Сума податку на додану вартість» є обов'язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 відсотків.

Значення графи 11 розділу Б податкової накладної обчислюється шляхом множення значення графи 10 розділу Б податкової накладної (графи 13 розділу Б розрахунку коригування) на відповідне значення ставки податку, код якої зазначено у графі 8 розділу Б податкової накладної.

Графа 11 розділу Б податкової накладної заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

Коли цей реквізит можна не заповнювати? Графа 11 розділу Б податкової накладної «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у разі здійснення:

• операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (у графі 8 розділу Б податкової накладної має бути зазначено код ставки «901» або «902»);
• операцій, звільнених від оподаткування (має бути зазначено код ставки «903» та у графі 9 розділу Б податкової накладної має бути вказаний код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг).

Якщо графа 11 розділу Б податкової накладної не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються

А тепер приклад, як це виглядатиме на практиці.

Приклад. Юрособа — платник ПДВ продає товар фізособі-підприємцю — платникові ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:

• власні податкові дані: ІПН і податковий номер (ЄДРПОУ);
• податкові дані покупця: ІПН і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичних осіб).

Нагадаємо, що для фізосіб ІПН — це 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків. Натомість у юросіб з ЄДРПОУ в ІПН співпадають лише перші 7 знаків-цифр (п. 1.6 Положення №1130).

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Як скласти податкову накладну на неплатника ПДВ?

З метою складання податкової накладної покупцями — неплатниками ПДВ вважаються резиденти України — фізичні особи та юридичні особи, які не зареєстровані платниками ПДВ відповідно до ст. 183 ПКУ. Перед складанням податкової накладної варто пересвідчитися, що покупець дійсно не є платником ПДВ за даними реєстру платників ПДВ.

Якщо цього не зробити, може скластися ситуація, коли постачальник складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну на покупця як на неплатника ПДВ, а насправді він зареєстрований платником ПДВ. Далі, коли покупець буде вимагати надання йому зареєстрованої податкової накладної, постачальнику доведеться складати нову податкову накладну на нього як на платника ПДВ, а первісно складену ПН анулювати шляхом складання та реєстрації розрахунку коригування до неї. Якщо це станеться після спливу граничного строку реєстрації податкової накладної (нагадаємо, що ці строки встановлено у п. 201.10 ПКУ), на продавця чекають штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН (див. ст. 120-1 ПКУ).

Крім цього, постачальнику слід пересвідчитися, що покупець не входить до числа осіб, перерахованих у п. 10 Порядку №1307 (докладніше про них див. у відповіді на наступне запитання).

Тільки після того, як все це перевірено, починаємо складати ПН.

Реквізит «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — проставляється позначка «х» та зазначається тип причини — 02 (див. п. 8 Порядку №1307).

Графа «Отримувач (покупець)». У цій графі зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється — п. 12 Порядку №1307. Звертаємо увагу на те, що слово «Неплатник» потрібно писати з великої літери, решта літер — малі. Тільки в такому разі ПН буде прийнята на реєстрацію в ЄРПН, інакше сервер буде видавати повідомлення про помилку та відмову у реєстрації ПН. Рядок «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта)» для неплатників ПДВ не заповнюється.

Таблична частина ПН на неплатника ПДВ — розділ А та розділ Б — заповнюється за загальними правилами, викладеними у п. 16 Порядку №1307.

Приклад. Постачальник — ТОВ «Кульбаба», платник ПДВ, за договором має поставити покупцю ФОП — неплатнику ПДВ косметичну продукцію «Крем-маска для обличчя» у грудні 2018 р. у кількості 312 шт. за ціною 162,33 грн/шт. без ПДВ, з ПДВ — 194,80 грн. Оплата товару — протягом 5 днів після поставки всієї партії. Товар був імпортований ТОВ «Кульбаба». Постачання було здійснено 18 грудня в повному обсязі, оплата надійшла 19 грудня. Розрахунок показників для складання податкової накладної:

312 шт. за ціною 162,33 грн/шт. = 50646,96 грн без ПДВ, сума ПДВ за ставкою 20% від обсягу постачання без ПДВ — 10129,392 грн, сума з ПДВ — 50646,96 + 10129,39 = 60776,35 грн*.

* Саме такий порядок розрахунку показників забезпечить правильність складання податкової накладної.

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Як скласти податкову накладну на неплатника ПДВ з кодом 200000000000?

Якщо постачальник здійснює постачання:

• для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п. 197.2 статті ПКУ звільняються від оподаткування податком на додану вартість;
• особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, оподаткування ПДВ операцій з постачання яких відповідно до статті 211 ПКУ здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
• особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування податком відповідно до пункту 26 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.

Реквізит «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — проставляється позначка «х» та зазначається тип причини — 12 (див. п. 8 Порядку №1307).

Графа «Отримувач (покупець)». У цій графі зазначається найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім'я, по батькові (далі — П. І. Б.) фізичної особи (особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «200000000000».

Така податкова накладна складається в електронній формі та видається за вибором отримувача (покупця) в один з таких способів:

• або надсилається в електронному вигляді;
• або надається у паперовому вигляді шляхом її друкування.

Звісно, що її також треба зареєструвати в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ.

Зокрема, дипломатичним місіям такі ПН потрібні для відшкодування сум ПДВ, сплачених ними під час придбання таких товарів і послуг на митній території України (п. 6 Порядку №1240).

Як скласти зведену ПН на постачання ритмічного або безперервного характеру?

Таку зведену ПН можна складати як покупцям — платникам ПДВ, так і покупцям — неплатникам ПДВ. Однак вона складається за наявності однієї з двох обставин (п. 201.4 ПКУ):

а) безперервне постачання товарів/послуг;

б) ритмічне постачання товарів/послуг.

Що таке безперервне постачання для цілей складання зведених ПН, у ПКУ не визначено, тож звернімося до ЗІР, підкатегорія 101.16*: «з метою застосування норм п. 201.4 ст. 201 ПКУ платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмiчний характер виходячи з умов договору». Зауважимо, що п. 231.3 ПКУ містить визначення безперервного постачання пального для цілей складання зведеної акцизної накладної: це забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця (тобто в режимі цілодобової роботи без вихідних). На нашу думку, це визначення можна застосовувати і з метою складання зведеної ПН, як у первісному вигляді, так і модифікувавши його, наприклад, вважати безперервним постачанням надання покупцям можливості отримувати товар/послугу у будь-який момент робочого дня, а не цілодобово. Втім, все одно поняття безперервного постачання залишається не до кінця визначеним.

* Запитання «Який порядок віднесення операцій з постачання товарів/послуг до безперервного характеру?».

Поняття ритмічного постачання (зверніть увагу: тут застосовано слово «постачання», тобто про ритмічну оплату не йдеться) товарів/послуг, навпаки, чітко визначено у п. 201.4 ПКУ: ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Документально це оформляється у вигляді двох або більше видаткових накладних чи актів виконаних робіт/наданих послуг за місяць на одного покупця.

Можна також не брати до уваги те, що постачання відбуваються за різними договорами. Головна і єдина умова — це безперервні та ритмічні постачання, які можуть здійснюватися і за різними договорами. Самі податківці не заперечують, що «якщо товар було відвантажено протягом одного дня за кількома договорами з одним покупцем, то такому покупцю може бути складено як одну податкову накладну, до якої вноситимуться загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг відповідно до різних договорів, так і кілька податкових накладних відповідно до кожного з договорів окремо». Крім цього, є позитивна відповідь у ЗІР, підкатегорія 101.16, питання «Чи складається зведена податкова накладна у разі здійснення операцій з безперервного постачання товарів/послуг одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця?»: «У разі здійснення операцій з безперервного постачання товарів/послуг одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця може бути складена зведена податкова накладна, заповнення якої здійснюється відповідно до вимог Порядку №1307».

Зверніть увагу! Зведені ПН на неплатників ПДВ не можна складати на кількох покупців — неплатників ПДВ, тобто на кожного покупця, навіть якщо він не є платником ПДВ, складається окрема зведена ПН. Не радимо складати одну зведену ПН і за кількома договорами, за якими постачання товарів, послуг здійснюється одному покупцеві. Хоч зараз договір і не є реквізитом ПН, відслідковувати передоплати доводиться окремо по кожному договору, а отже, таке об'єднання сум може викривити порядок нарахування ПЗ з ПДВ та призвести до помилок при складанні ПН.

Реквізит «Зведена податкова накладна». Раніше для ідентифікації типу такої ПН достатньо було позначки «Х» у лівому верхньому куті. А що зараз?

А зараз Мінфін вносить зміни до п. 11 Порядку №1307, згідно з якими платник ПДВ, який складає зведену ПН, має конкретизувати випадок її складання.

Затверджено такі коди ознаки:

• 1 — у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;
• 2 — у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;
• 3 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку №1307 (якщо договірна ціна нижча за ціну придбання товарів/послуг або балансової вартості необоротних активів);
• 4 — у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку №1307 (ритмічний або безперервний характер постачання).

Отже, у випадку коли постачання має ритмічний або безперервний характер, застосовуємо код ознаки «4».

Графа «Отримувач (покупець)» заповнюється у загальному порядку. При складанні зведеної ПН на неплатника ПДВ у цій графі зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється — п. 12 та п. 19 Порядку №1307.

Приклад. Постачальник — ТОВ «Кульбаба», платник ПДВ, за договором має поставити покупцю ФОП — неплатнику ПДВ косметичну продукцію «Крем-маска для обличчя» у грудні 2018 р. у кількості 300 шт за ціною 162,33 грн/шт без ПДВ, з ПДВ — 194,80 грн. Оплата товару — протягом 5 днів після поставки всієї партії. Товар раніше був імпортований ТОВ «Кульбаба». Фактично було здійснено два постачання:

18 грудня — 100 шт. за ціною 162,33 грн/шт. =16233,00 грн без ПДВ, сума ПДВ за ставкою 20% від обсягу постачання без ПДВ — 3246,60 грн, сума з ПДВ — 16233,00 + 3246,60 = 19479,60 грн*;

19 грудня — 200 шт. за ціною 162,33 грн/шт. =32466,00 грн без ПДВ, сума ПДВ за ставкою 20% від обсягу постачання без ПДВ — 6493,20 грн, сума з ПДВ — 32466,00 + 6493,20 = 38959,20 грн.

* саме такий порядок розрахунку показників забезпечить правильність складання податкової накладної.

20 грудня постачальник приймає рішення про складання зведеної податкової накладної від 20.12.2018 р.

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Як скласти зведену ПН на підставі п. 198.5 ПКУ?

Відповідно до п. 11 Порядку №1307, у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду (тобто можна складати їх і раніше).

Цього разу в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки 1.

У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 Порядку №1307 (04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 — Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 16 Порядку №1307, у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, у графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.

У графі 4 вказується «грн».

У графі 10 вказується вартість (частина вартості) товару, на яку нараховується ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, згідно з основною ставкою ПДВ та ставкою податку 7%, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов'язань.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 12 не заповнюються.

Решта граф заповнюються у загальному порядку.

Приклад. ТОВ «Альфа» придбало у платника ПДВ 5 кг кави для офісу за ціною 620,00 грн/кг, в т.ч. ПДВ — 103,33 грн. Постачальник кави 14 грудня зареєстрував в ЄРПН податкову накладну №8 від 03.12.2018 р. на загальну суму 5 кг х 620,00 грн/кг = 3100,00 грн, в т.ч. ПДВ 516,67 грн. У іншого постачальника придбано 10 кг печива за ціною 60,00 грн/кг, в т.ч. ПДВ — 10,00 грн. Постачальник печива 15 грудня зареєстрував в ЄРПН податкову накладну №19 від 04.12.2018 р. на загальну суму 10 кг х 60,00 грн/кг = 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 100,00 грн.

ТОВ «Альфа» нараховує податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Як скласти податкову накладну на послуги, отримані від нерезидента?

З податковою накладною на послуги, надані нерезиденту, все зрозуміло. Нерезидент — неплатник, а отже, така ПН складатиметься за загальними правилами складання ПН для неплатників (ми їх розглянули вище).

А якщо навпаки — резидент отримує послуги від нерезидента, та ще й на митній території України (місце надання послуг визначається згідно зі ст. 186 ПКУ)?

У такому випадку резиденту доведеться сплатити ПДВ з вартості таких послуг (за нерезидента). Фактично резидент в такому випадку визнає ПЗ з ПДВ і отримує (але не раніше дати реєстрації ПН у ЄРПН) право на ПК з ПДВ в тій самій сумі. А далі все вже залежить від напрямку використання цих послуг, але зараз не про це.

Податківці в листі від 27.11.2018 р. №36942/7/99-99-15-03-02-17 зазначили лише, що реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця) при складанні ПН за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, а також при складанні розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Отже, з 01.12.2018 р. складаємо таку ПН так само, як і раніше (але за новою формою):

• зазначаємо тип причини «14» — складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
• у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент).
• у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

При цьому новий реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» у заголовній частині ПН не заповнюємо (щодо обох сторін). Ну, і не забуваємо зазначити суму ПДВ у новій графі 11 табличної частини.

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Як округлювати вартісні та кількісні показники у ПН?

Всі вартісні показники у ПН повинні зазначатися у гривнях з копійками (п. 4 Порядку №1307).

Щодо кількості знаків після коми в графі 7 податкової накладної (ціна) податківці висловили чітку позицію. Як ГУ ДФС у Тернопільській області, так і ГУ ДФС у Дніпропетровській області заявляють, що відображення числового значення у вартісних показникахподаткової накладної, що має більше ніж два знаки після коми, не передбачено. З цього можна зробити висновок, що податківці опосередковано кажуть, що для отримання коректного результату у графі 10, в графі 6 щодо кількості можна зазначати необхідну кількість знаків після коми.

Разом з цим, ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем.

Отже, враховуючи те, що зазначення ціни товару у податковій накладній передбачено лише з двома знаками після коми, єдиним варіантом узгодження суми є коригування кількості товару. Але як це зробити, якщо дробова частина у кількості неможлива, наприклад, якщо таким товаром є меблі або автомобілі? Тут варто згадати про те, що ціна товару повинна визначатися в гривнях з копійками без ПДВ — це й буде база оподаткування (ст. 188 ПКУ). Потім до цієї ціни «зверху» додається сума ПДВ шляхом множення бази на ставку 20% (чи 7%). Таким чином ми завжди будемо мати значення графи 7 в гривнях з двома знаками після коми. Тобто рахувати ПДВ слід «зверху» від бази оподаткування за ставкою 20% (7%), а не навпаки, виділяючи ПДВ з загальної суми. За другим варіантом можна отримати таке число, що призведе до проблем із заповненням граф 6 та 7 податкової накладної. Порядок розрахунку обсягу постачання та суми ПДВ ми показали у прикладі.

Іншим варіантом може бути зміна одиниці виміру товару/послуги на більшу, що кратна первісній одиниці. Наприклад, в графі 4 зазначити не «шт.», а «тис. шт.» (код за КСПОВО — 2013), автоматично ціна збільшиться в 1000 разів, і тоді вже з'являється більше поле для маневрів з ціною та кількістю.

Пунктом 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тобто графа 7 розділу Б податкової накладної повинна містити цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. Податківці дотримуються такої ж думки у своєму роз'ясненні у підкатегорії 101.17 ЗІР (відповідь на запитання «Який порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної?»).

В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 податкової накладної може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.

Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 розділу Б податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Проте податківці в ІПК від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначають, що зареєструвати податкову накладну з більшою кількістю знаків після коми технічно можливо — програмне забезпечення ЄРПН це дозволяє. Зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці з більше ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною (у разі дотримання усіх інших правил, передбачених ПКУ для формування податкового кредиту). Отже, і підстав для анулювання ПК за такими податковими накладними при податковій перевірці немає.

У ПН наведено скорочене найменування товару порівняно зі специфікацією до договору постачання. Яке найменування товару слід вказувати у податковій накладній?

У податковій накладній зазначаються обов'язкові реквізити, встановленні в п. 201.1 ПКУ, зокрема:

— опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

— код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідні вимоги містять підпункти 1 та 2 п. 16 Порядку №1307. ДФС в ІПК від 05.07.2018 р. №2979/6/99-99-15-03-02-15/ІПК також зазначає, що реквізит «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг» податкової накладної має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, зокрема, у накладних та актах виконаних робіт чи наданих послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 ГКУ загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

У коментарі до ч. 2 ст. 266 ГКУ зазначено, що ця норма визначає право сторін узгодити між собою загальну кількість товарів, що становитимуть предмет договору поставки, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатуру) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами. У той же час це право сторін може бути обмежено законом, наприклад це стосується випадків поставки на підставі державного замовлення. Як правило, належні до поставки товари визначаються в договорі на основі замовлення покупця та погоджуються у специфікації.

Чинне законодавство не містить офіційного визначення поняття специфікації. На практиці специфікація — це документ, який містить детальний перелік товарів, що є предметом договору. Такі випадки мають місце, коли договір передбачає поставку великої кількості різних товарів з певними характеристиками. Законодавство також не забороняє сторонам узгоджувати декілька специфікацій до одного й того ж договору поставки. Таке найчастіше трапляються у випадку довгострокових поставок.

Виходячи з того, що специфікацією є технічний документ, який містить детальну характеристику ознак товару, то у первинних документах (видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, актах тощо) номенклатура товарів/послуг, що постачається, може зазначатися більш стисло або узагальнено. Однак у податковій накладній реквізит «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг» має співпадати з тією стислою чи узагальненою номенклатурою, яка вказана саме в первинних документах.

Чи мають значення нулі на початку ІПН постачальника або покупця для реєстрації ПН/РК?

Нерідко трапляється така ситуація: підприємство зареєструвало ПН, яка успішно пройшла реєстрацію і має статус зареєстрованої в ЄРПН. Але контрагент за допомогою програмного забезпечення з електронного документообігу відхиляє цю ПН через те, що в ній допущено помилку в ІПН контрагента — першу цифру ІПН «0» не було зазначено. Чи правильні дії контрагента і як слід вчинити постачальнику?

ДФСУ у підкатегорії 101.16 ЗІР зазначила, що заповнення рядка «Індивідуальний податковий номер» (далі — ІПН) отримувача (покупця) в податковій накладній здійснюється залежно від статусу отримувача (покупця), зокрема юридична особа, фізична особа — підприємець, неплатник ПДВ. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення, не повинні містити жодних інших знаків та символів.

Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких ІПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність в податковій накладній перед 10 — значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, якщо податкова накладна, у якій відсутні нулі на початку ІПН покупця чи постачальника, була складена та зареєстрована правильно, виправляти ІПН не потрібно.

Процедура відхилення податкових накладних та РК до них, яка реалізована у деякому програмному забезпеченні для реєстрації ПН/РК, не передбачена чинним законодавством та жодним чином не впливає на зміну прав чи обов'язків сторін операції. Незважаючи на відхилення, обов'язок постачальника щодо реєстрації ПН в ЄРПН є виконаним. Тож постачальнику не потрібно складати РК до такої податкової накладної та формувати нову ПН з нулями попереду ІПН, а покупець не втрачає своє право на податковий кредит.

Які помилки у ПН не вимагають її коригування?

«Зайві» абревіатури у ПН/РК. ДФС у м. Києві у листі від 24.02.2016 р. №1486/Д/26-15-12-02-14 зазначила: якщо в податковій накладній всі обов'язкові реквізити заповнені правильно та достовірно, то незалежно від того, що у полі «Особа (платник податку) — продавець» чи графі «Особа (платника податку) — покупець» поряд з прізвищем, ім'ям та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, міститься абревіатура ФОП, ФО-П або СПД-ФО, така податкова накладна вважається заповненою без порушень (за умови, що всі інші реквізити заповнені правильно).

На цю ж тему податківці висловилися в ІПК від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Вони зауважують, що чинним Порядком №1307 не передбачено обмежень щодо зазначення інших знаків та символів у рядку, де зазначається найменування продавця.

Проте варто запам'ятати та застосовувати лише правильний варіант зазначення найменування контрагентів у ПН/РК: це повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — продавця товарів/послуг, яка є обов'язковим реквізитом податкової накладної.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначено назву покупця без перекладу на державну мову. За загальним правилом (п. 4 Порядку №1307) постачальник — платник ПДВ повинен заповнювати податкову накладну державною мовою, в тому числі і при вивезенні товарів за межі митної території України чи при отриманні послуг від нерезидента.

Однак у разі неможливості перекладу на державну мову найменування нерезидента в такій податковій накладній заповнення графи «Отримувач (покупець)» допускається без перекладу на державну мову. Про це зазначають податківці у ЗІР підкатегорії 101.16.

Які зміни були внесені до форми та порядку складання розрахунку коригування?

З 1 грудня 2018 року реєстрація РК в ЄРПН здійснюватиметься за формою, затвердженою Наказом №763. Тобто нову форму РК треба буде застосовувати незалежно від дати складання, яка в ній зазначається. Інакше РК не зареєструють.

При цьому є один виняток: РК, які були подані на реєстрацію до 01.12.2018 р. і реєстрація яких була зупинена, надалі (у разі прийняття відповідного рішення) реєструватимуться в ЄРПН за формою, за якою такі документи були подані до реєстрації (тобто до блокування).

Зміни, які внесені до форми РК

Форму РК доповнено аналогічними реквізитами, які є в новій формі ПН, а також іншими, які містяться виключно в розрахунках коригування:

а) заголовну частину доповнено реквізитом «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» (цей реквізит передбачено і для постачальника, і для покупця);

б) запроваджено нумерацію рядків розрахунку коригування (графа 1.1). До внесення змін у розрахунку коригування вказувався лише номер за порядком рядка податкової накладної, що коригується. У зв'язку з цим графа «№ з/п податкової накладної, що коригується або додається» стала обліковуватись у формі розрахунку коригування за номером 1.2;

в) для причини коригування передбачено зазначення коду причини коригування (графа 2.1) та запроваджено номер за порядком для групи коригування (графа 2.2);

г) розділ Б розрахунку коригування доповнено новою графою «Сума податку на додану вартість». У зв'язку із доповненням вказаною графою за номером 14 графа «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» стала обліковуватись у формі розрахунку коригування за номером 15;

д) після розділу Б розрахунку коригування передбачено заповнення (в разі необхідності) одного або двох інформаційних полів із зазначенням даних щодо податкових накладних, які були складені два і більше разів при здійсненні однієї і тієї ж операції (далі — «зайво складені»податкові накладні) та були зареєстровані в ЄРПН, та розрахунків коригування, складених до таких податкових накладних та зареєстрованих в ЄРПН.

Про новації за пп. «а» і «г» ми вже детально розказали вище і навели приклади заповнення. Тож розглянемо решту змін.

Нові загальні правила складання РК:

1) РК може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН ПН, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних дні.

2) Змінами до Порядку №1307 встановлено порядок складання РК у зв'язку із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг.

У таких випадках:

• відповідні показники рядка ПН, що коригується (кількість або ціна, залежно від причини коригування, а також обсяг постачання та сума ПДВ), зазначаються зі знаком «-» (обнуляється (виводиться в «0») рядок ПН, який коригується);
• за потреби додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН.

При цьому в РК в одному рядку не можуть бути одночасно зазначені показники щодо коригування кількості та коригування вартості (ціни)!

Тобто:

• у разі зміни кількості товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 7 та 8 розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 7;
• у разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 9 та 10 розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 9.

3) Якщо РК складається у зв'язку з повним поверненням товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) повної суми попередньої оплати товарів/послуг, новий(і) рядок(ки) в розділі Б розрахунку коригування не додається(ються). При цьому часткове повернення товарів або часткове повернення суми попередньої оплати товарів/послуг розглядається як зміна кількості або вартості (ціни) товарів/послуг.

Зверніть увагу: при складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б РК «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «-» (виводяться в «0»), водночас в нових (доданих) рядках такого розрахунку коригування графа 14 розділу Б підлягає заповненню у разі наявності суми податку (графа 11 розділу Б розрахунку коригування має значення «7» або «20»)!

Як заповнювати нові показники РК «код причини» та «група коригування»?

В розділі Б РК передбачено новий показник «Код причини коригування». За новими правилами він зазначається у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування. Зараз ДФСУ визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Кодексу.

Таблиця 1

Перелік кодів причин коригування

Умовний код	Назва умовного коду причини коригування
101	Зміна ціни
102	Зміна кількості
103	Повернення товару або авансових платежів
104	Зміна номенклатури
201	Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу
202	Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу
203	Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до 11 (останнього) абзацу пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу
301	Виправлення помилки (пункт 24 Порядку заповнення податкової накладної)
302	Усунення неоднозначностей
303	Зменшення обсягу при нульовій кількості
304	Зменшення кількості при нульовому обсягу

 

Зверніть увагу! Заповнення причини коригування у текстовому вигляді або шляхом зазначення будь-яких інших цифр, знаків чи символів не допускається.

І ще одне — і це важливе роз'яснення, адже в змінах до Порядку №1307 про них ані слова. У розділі Б РК передбачено новий показник «Група коригування», який вказується у графі 2.2. Як саме його заповнювати, пояснюють податківці в листі від 27.11.2018 р. №36942/7/99-99-15-03-02-17.

У всіх рядках РК, пов'язаних з коригуванням одного рядка ПН (рядок, в якому зі знаком «-» зазначено відповідні показники ПН, що коригується, та за наявності новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, що його замінює(ють)), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно всім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 розділу Б — він має назву «№ з/п групи коригування».

Зауважимо від себе, що нумерацію груп коригування встановлює сам постачальник, який складає РК.

Кількість груп коригування у РК обмежується лише кількістю рядків у розділі Б розрахунку коригування, призначених для заповнення відповідних показників (загальна кількість рядків у розділі Б розрахунку коригування не може перевищувати 9999).

На практиці в РК одночасно може бути зазначено кілька різних причин коригування (наприклад, одночасна зміна кількості одного товару, повернення другого товару та перегляд ціни на третій товар тощо)в межах першого типу причин коригування (коди причин 101 — 104).

У такому випадку в одному РК кожній наступній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер. Це правило працює і в тому випадку, коли причини коригування співпадають (наприклад, змінюється кількість двох різних товарів).

Приклад від податківців

У податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН та виданій платнику податку, заповнено чотири рядки з різними видами (номенклатурою) товару. Відбувається повернення товару, вказаного у другому рядку податкової накладної (Товар 2), та зміна номенклатури товарів, що вказані в третьому та четвертому рядках податкової накладної (Товар 3 та Товар 4). При цьому Товар 3 замінюється на Товар 5, а Товар 4 замінюється на два нові товари: Товар 6 та Товар 7.

У цьому випадку розділ Б розрахунку коригування до такої податкової накладної заповнюється таким чином:

1) повернення товару, вказаного у другому рядку податкової накладної (Товар 2):

• у рядку 1 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 1, у графі 1.2 зазначається номер рядка 2 податкової накладної, який коригується (виводиться в «0») у зв'язку з поверненням Товару 2, у графі 2.1 зазначається код причини 103, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 1;

2) зміна номенклатури товару, вказаного в третьому рядку податкової накладної (Товар 3 замінюється на Товар 5):

а) у рядку 2 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 2, у графі 1.2 зазначається номер рядка 3 податкової накладної, який коригується (виводиться в «0») у зв'язку із зміною номенклатури Товару 3, у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 2;

б) у рядку 3 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 3, у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка 5, в якому зазначається інформація про Товар 5, який додається внаслідок заміни Товару 3 на Товар 5; у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 2;

3) зміна номенклатури товару, вказаного в четвертому рядку податкової накладної (Товар 4 замінюється на Товари 6 та 7):

а) у рядку 4 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 4, у графі 1.2 зазначається номер рядка 4 податкової накладної, який коригується (виводиться в «0») у зв'язку із зміною номенклатури Товару 4, у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 3;

б) у рядку 5 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 5, у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка 6, в якому зазначається інформація про Товар 6, який додається внаслідок заміни Товару 4 на Товар 6; у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 3;

в) у рядку 6 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 6, у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка 7, в якому зазначається інформація про Товар 7, який додається внаслідок заміни Товару 4 на Товар 7; у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 3.

Приклад заповнення граф 1.1 — 2.2 розділу Б розрахунку коригування

№ з/п	№ з/п рядка податкової накладної, що коригується або додається	Причина коригування		Примітка
		код причини	№ з/п групи коригування
1.1	1.2	2.1	2.2
1	2	103	1	Показники обсягу постачання зі знаком «-»
2	3	104	2	Показники обсягу постачання зі знаком «-»
3	5	104	2	Показники обсягу постачання зі знаком «+»
4	4	104	3	Показники обсягу постачання зі знаком «-»
5	6	104	3	Показники обсягу постачання зі знаком «+»
6	7	104	3	Показники обсягу постачання зі знаком «+»

 

Чи заповнюється і як поле розрахунку коригування «До зведеної податкової накладної»?

Про новий реквізит зведених ПН — код ознаки ми розповідали вище. А ось як цей реквізит слід заповнювати у РК:

• у РК, складених починаючи з 01.12.2018 р. до ПН,зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018 р., у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується відповідний код ознаки (позначка «Х» не проставляється);
• у РК, складених до ПН,зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018 р., код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК.

ПН складена не на того покупця: як виправити?

В індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 05.06.2018 р. №2451/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці нагадують, що ІПН та назва (ПІБ) покупця є обов'язковими реквізитами податкової накладної. Помилки в таких реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п. 201.10 ПКУ). Разом з цим вони зазначають, що основною ідентифікацією платника податків є його індивідуальний податковий номер, який у податковій накладній слугує для ідентифікації сторін господарських операцій.

Помилка в ІПН покупця в податковій накладній не дає покупцю права на податковий кредит за такою податковою накладною.

Податківці у підкатегорії 101.16 ЗІР у відповіді на запитання «Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «Індивідуальний податковий номер», а також в умовному ІПН?» навели алгоритм виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. А саме:

1) продавець повинен скласти РК до ПН. У полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця. У заголовній частині РК зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в ПН. У графі 2.1 у кожному рядку зазначається код причини коригування «103», а у графі 7 — кількість товарів/послуг зі знаком «мінус».

2) такий РК до ПН реєструє в ЄРПН покупець, чий неправильний ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця»;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

— реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

— у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із неправильним ІПН. Якщо помилку виявлено після спливу строків для реєстрації ПН (п. 201.10 ПКУ), така ПН буде зареєстрована з порушенням строків. Відтак покупець зможе включити її до складу податкового кредиту лише у періоді реєстрації правильної ПН, але не пізніше 1095 днів після дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ).

— такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із неправильним ІПН покупця;

— у табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із неправильним ІПН.

Зверніть увагу: якщо в період з дати складання ПН із неправильним ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у ПН з неправильним ІПН товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін. У такому випадку складається РК саме до другої податкової накладної. У ньому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.

Помилки в умовних ІПН виправляються так само, але РК до ПН реєструє сам постачальник.

Як скласти РК при зменшенні номенклатури?

РК може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН ПН, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних дні.

Відповідні показники рядка ПН, що коригується (кількість або ціна, залежно від причини коригування), зазначаються зі знаком «-». Математично розраховується обсяг постачання та сума ПДВ і таким чином обнуляється рядок ПН, який коригується.

Далі додаються нові рядки з виправленими показниками, яким присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН. Наприклад, якщо в ПН було 10 рядків, а в РК коригується рядок №5, то в РК буде два рядки: в одному рядку в графі 1.2 слід проставити «5» та повністю обнулити цей рядок, а в другому в графі 1.2 проставляється «11» — наступне значення після 10, і в цьому рядку вже зазначаються правильні дані.

При цьому в РК в одному рядку не можуть бути одночасно зазначені показники щодо коригування кількості та коригування вартості (ціни) — тобто одночасно заповнюватись графи 7, 8 та 9, 10 розділу Б РК.

У разі зміни кількості товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 7 та 8 розділу Б РК. При цьому з цієї пари в розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 7.

У разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 9 та 10 розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 9.

Приклад. ТОВ «Кульбаба» коригує показники ПН №14 від 12.12.2018 р. у зв'язку з поверненням від покупця — неплатника ПДВ частини товару в кількості 12 шт. Повернення товару постачальнику та грошових коштів покупцю відбулося 14.12.2018 р., про що було складено РК №4 від 14.12.2018 р.

Зразок

Зі зразком можна ознайомитись тут >>>

Зайво складена ПН: як скласти РК для її анулювання?

Змінами до Порядку №1307 передбачено лише один випадок такої помилки і лише один шлях для її виправлення — у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг. Цей шлях передбачає, що одна ПН (зайва) буде анульована, а друга (чи більше) ПН (правильні) — залишаться в ЄРПН.

Тобто якщо ПН складена на операцію, якої взагалі не було (ПН одна), таким шляхом її не виправити. У цій ситуації, на нашу думку, слід йти за схемою повного повернення товарів або передоплати. Тобто скласти РК і відмінусовати всі рядки такої зайвої ПН. При цьому тип причини 20 у РК не зазначається, інформаційні поля «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» та «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» не заповнюються.

Якщо ж ПН дві та більше, тоді діяти слід інакше. З метою такого коригування продавець (постачальник) повинен самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту ж операцію податкових накладних є правильною, а яка (які) «зайво складеною(ними)».

При цьому слід враховувати, що один РК можна скласти лише до однієї «зайво складеної» ПН. Тобто якщо на одну і ту ж операцію з постачання товарів/послуг складено кілька податкових накладних, такі РК складаються окремо до кожної податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена», у тому числі і до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).

Складання розрахунку коригування до «зайво складених» податкових накладних передбачено окремо для випадків, коли розрахунки коригування до таких податкових накладних не було складено та зареєстровано в ЄРПН, та окремо для випадків, коли до «зайво складених» податкових накладних розрахунки коригування вже були складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.12.2018 р.

Складання розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної, до якої не було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунку коригування:

а) у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

б) у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» податкова накладна;

в) в розділі Б розрахунку коригування підлягають заповненню графи з 1 по 15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком №1307); графи 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються;

г) відповідні показники кожного рядка «зайво складеної» податкової накладної (кількість (графа 7 розрахунку коригування), обсяг постачання (графа 13 розрахунку коригування) та сума ПДВ (графа 14 розрахунку коригування) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);

д) якщо «зайво складена» податкова накладна зареєстрована в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б розрахунку коригування до такої податкової накладної не заповнюється;

е) у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини 301;

є) у першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна;

ж) якщо на одну операцію з постачання товарів/послуг складено більше ніж дві податкові накладні, тобто «зайво складених» податкових накладних дві і більше, то в кожному із розрахунків коригування, що складаються до кожної із «зайво складених» податкових накладних, в першому інформаційному полі зазначаються дані щодо однієї і тієї ж податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна;

Зверніть увагу! РК з кодом причини 301 не може бути складено до податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна.

Інформація про таку «правильну» податкову накладну має бути вказана в першому інформаційному полі кожного з розрахунків коригування, що складаються до кожної з податкових накладних, визначених платником як «зайво складені». Будь-які коригування показників «правильної» податкової накладної (повернення товару, зміна ціни чи кількості) надалі здійснюються у загальному порядку;

Друге інформаційне поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» одночасно з першим інформаційним полем не заповнюється.

Складання розрахунку коригування за умови, що до 01.12.2018 р. до «зайво складеної» податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування

У разі якщо до 01.12.2018 р. до «зайво складеної» податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, в результаті реєстрації якого показники такої податкової накладної виведено в «0», платник податку може скласти ще один «інформаційний» розрахунок коригування до такої «зайво складеної» податкової накладної.

У такому «інформаційному» розрахунку коригування:

а) у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

б) у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» податкова накладна;

в) розділи А і Б «інформаційного» розрахунку коригування не заповнюються;

г) в першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна;

д) у другому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, «зайво складеної» на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» зазначаються дані щодо розрахунку коригування до податкової накладної, що був складений та зареєстрований в ЄРПН і яким показники такої податкової накладної виведено в «0».

Як і коли застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН? Чи потрібно його самостійно сплачувати?

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК накладаються на того, на кого покладено обов'язок такої реєстрації. Такі пояснення податківці дають у листі від 24.11.2015 р. №24986/6/99-99-19-03-02-15, де зазначено, що штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку й розмірах, передбачених ПКУ, до особи, на яку покладено обов'язок такої реєстрації, і незалежно від причин, які призвели до порушення строків.

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН встановлені п. 120-1.1 ПКУ. Розмір штрафу визначений у відсотках до суми ПДВ, що зазначена у ПН/РК, і становить від 10% до 50% залежно від кількості днів, на яку порушено строк реєстрації ПН/РК. Ці штрафи застосовуються незалежно від проведення планових та позапланових перевірок платників ПДВ. Останнім часом почастішали запитання про те, що на підприємстві було проведено податкову перевірку, в ході якої перевіряючі не виявили несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, складених у періоді, що перевірявся, а насправді вони були. Через деякий час після закінчення перевірки проводиться камеральна перевірка, за результатами якої складається акт та ППР на сплату штрафу за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних, а у платника ПДВ виникає питання щодо правомірності нарахування такого штрафу.

Факт несвоєчасної реєстрації ПН/РК виявляється під час камеральної перевірки, порядок проведення якої визначено ст. 76 ПКУ. Оскільки це камеральна перевірка не податкової звітності, а «з інших питань», то вона проводиться з урахуванням строку давності 1095 календарних днів (п. 76.3 ПКУ). На нашу думку, в цьому випадку строк давності слід відлічувати від фактичної дати реєстрації ПН/РК, не включаючи цей день — адже тільки за результатами фактичної реєстрації можна визначити суму штрафу. Відповідно, якщо ПН/РК не зареєстровано протягом 365 календарних днів з дати складання, отримати 50-відсотковий штраф за це можна протягом 1095 + 365 = 1460 календарних днів з дати її складання. Така перевірка, як правило, проводиться без згоди і присутності (а відповідно, і без відома) платника ПДВ (п. 76.1 ПКУ). За результатами перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику ПДВ у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ (п. 86.2 ПКУ).

ППР надсилається платнику ПДВ згідно з п. 86.8 ПКУ протягом 10 р.д. з дня вручення йому акта камеральної перевірки. На практиці це може статися і раніше, в тому числі і в день вручення акта — податківці одночасно вручають акт та вже готове ППР. Порядок надіслання ППР платникам податків затверджено наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204 (далі — Порядок №1204). У випадку порушення строків реєстрації ПН/РК складається ППР за формою «Н» (додаток 13 до Порядку №1204). У цьому ППР вказуються дані ПН/РК, щодо яких було порушено строки реєстрації, розмір та суми штрафу, а також загальну суму штрафу за всіма ПН/РК, що включені у ППР.

Штраф сплачується на той самий бюджетний рахунок, на який сплачується ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом бюджетної класифікації «30 14010100». Це означає, що штраф не списується автоматично з рахунку в системі СЕА ПДВ, його слід сплачувати самостійно. Строк сплати штрафу — 10 к.д., що настають за днем отримання ППР.