Хто належить до суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства?

Хто належить до суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства?

Визначень того, хто такий сільськогосподарський товаровиробник, або що таке сільськогосподарське підприємство, кооператив або фермерське господарство, досить багато, і наявні вони в декількох законодавчих актах, частина з яких вже зазнала змін або втратила чинність.

Частина з них визначає правила організації та реєстрації суб'єктів господарювання. Визначення, наведені в ПКУ, застосовуються виключно з метою оподаткування діяльності та майна таких суб'єктів господарювання. Існує і спеціальне визначення (критерії) для сільгосптоваровиробника — платника ПДВ, який має право на отримання дотації з бюджету. Про особливості оподаткування та отримання такої дотації ми докладно розповімо далі.

Візьмемо, наприклад, фермерське господарство. Його діяльність регулюється окремим Законом про ФГ. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду. Фермерське господарство може бути створене без статусу юрособи одним громадянином України або у вигляді юрособи кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

На відміну від цього, сільськогосподарський кооператив — це виключно юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об'єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов'язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг (ч. 1 ст. 1 Закону про сільгоспкооперацію).

Тобто в сільському господарстві можуть працювати як юридичні особи, так і підприємці, і вони можуть як виробляти сільськогосподарську продукцію, так і надавати послуги, пов'язані із таким виготовленням. Далі ми називатимемо тих, хто виготовляє сільськогосподарську продукцію, загальною назвою «сільгосптоваровиробник».

На якій системі оподаткування може перебувати сільгосптоваровиробник?

З огляду на норми ПКУ, юрособа-сільгосптоваровиробник під час створення може стати або платником податку на прибуток, або «єдинником» 4-ї групи, або платником єдиного податку 3-ї групи.

Для обрання 4-ї групи єдиного податку слід відповідати певним критеріям.

Згідно з пп. 14.1.235 ПКУ, сільськогосподарський товаровиробник для цілей спрощеної системи — це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ — це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 ПКУ).

Важливо: відповідно до пп. 291.4.7 ПКУ новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%.

При цьому згідно з п. 294.2 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Коли сільгосптоваровиробнику доведеться перейти з 4-ї групи платників ЄП на сплату податку на прибуток?

Якщо сільськогосподарський товаровиробник-платник 4-ї групи ЄП має за поточний рік частку сільськогосподарського товаровиробництва менше 75%, то він не відповідає вимогам щодо перебування на 4 групі та має перейти на загальну систему оподаткування. Втім, у нього залишається право обрати 3-тю групу платників ЄП (якщо він відповідає критеріям, встановленим для цієї групи).

Також з огляду на норму пп. 298.2.3 ПКУ перейти на загальну систему доведеться:

• у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
• у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
• у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ (повинні здійснювати виключно у грошовій формі — готівковій або безготівковій), — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Чи можна юрособі з 4-ї групи єдиного податку перейти на 3-тю групу?

Податківці у ЗIР, підкатегорія 108.02.06, зробили висновок, що для переходу платників єдиного податку 4-ї групи на 3-тю протягом звітного року слід подати уточнену декларацію з єдиного податку за поточний рік. Форма декларації затверджена Наказом №578. Згідно з нею будуть зняті раніше визнані зобов'язання з ЄП платником 4-ї групи, за періоди після переходу на 3-тю групу.

Перехід на 3-тю групу ЄП може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на цю групу, суб'єкт господарювання дотримувався вимог, установлених у п. 291.4 ПКУ. Нагадаємо, що для 3-ї групи цією нормою встановлено наступні критерії: належати до неї можуть юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, якщо протягом календарного року обсяг доходу в них не перевищує 5000000 гривень.

Сама процедура переходу на 3-тю групу, на думку податківців, не відрізняється від загальновстановленої процедури обрання спрощеної системи оподаткування. За нормою пп. 298.1.4 ПКУ суб'єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Форма заяви наразі затверджена як додаток до Порядку №1675.

Також не слід забувати про долучення до поданої заяви розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за формою, встановленою у Порядку №1675. Тож для переходу на 3-тю групу протягом 2017 року треба у цьому розрахунку показати обсяг доходу за 2016 рік, який не може перевищувати 5 млн грн, аби стати платником ЄП на 3-й групі.

Таким чином, платник єдиного податку 4-ї групи може протягом звітного 2017 року самостійно відмовитися від перебування у цій групі й перейти до 3-ї групи платників єдиного податку, подавши заяву та розрахунок не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого він бажає здійснити такий перехід.

Як звітувати про єдиний податок сільгосптоваровиробнику, який перебуває на 4-й групі?

За п. 294.1 ПКУ, звітним періодом для платників єдиного податку 4-ї групи є календарний рік.

Для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4-ї групи сільськогосподарські товаровиробники подають не пізніше 20 лютого поточного року:

— загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

— звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

— відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

При цьому якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Детальний алгоритм заповнення декларації було розглянуто у рекомендаціях ДФСУ, які ви можете прочитати тут.

05.05.2017 р. набрав чинності Наказ №369, яким Мінфіном було внесено зміни до декларацій платників єдиного податку. Про це читайте тут:

Набрали чинності зміни до декларацій платників єдиного податку >>>

Внесено зміни до декларацій платників єдиного податку >>>

Втім, змін було небагато, а отже, рекомендації щодо заповнення декларації платниками 4-ї групи, надані у 2016 році, значною мірою актуальні і зараз.

Як звітувати сільгосптоваровиробнику, який є платником податку на прибуток?

Згідно з п. 137.5 ПКУ, для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний звітний період.

А за пп. 137.4.1 ПКУ виробник сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ, може обрати для себе річний звітний період, що починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

У листі від 05.01.2017 р. №80/6/99-99-15-02-02-15 податківці навели норми пп. 49.18.3 ПКУ. За ними декларації з податку на прибуток за базовий звітний період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

У такому разі виробник сільськогосподарської продукції має подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємства протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.

При цьому з метою ідентифікації виробника сільськогосподарської продукції при складанні декларації у полі 9 «Особливі відмітки» декларації проставляється позначка щодо належності його до такої категорії.

Зверніть увагу: 09.06.2017 року набрав чинності Наказ №467, яким внесено зміни до форми декларації з податку на прибуток. Отже, за 2017 рік доведеться звітувати вже за новою формою декларації.

Докладніше про зміни, які були внесені до декларації з податку на прибуток, читайте тут.

Чи потрібно застосовувати РРО при продажу за готівку власновирощеної сільгосппродукції?

За п. 1 ст. 9 Закону про РРО, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Зауважимо, що підприємство визнається підприємством торгівлі або громадського харчування, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам Порядку №833.

Отже, підприємство має право не застосовувати РРО в разі продажу продукції власного виробництва, оскільки не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування, і наразі законодавчо не встановлено обсяг доходів таких підприємств від продажу власної продукції, яким обмежується право на незастосування РРО.

Статтею 10 Закону про РРО визначено, що КМУ встановлює перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО (Перелік №1336).

Постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336 також встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) за переліком, у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим.

Так, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку №1336, граничний розмір дорівнює 200 тис. грн на один суб'єкт господарської діяльності, а операцій, визначених у пунктах 4 і 7 Переліку №1336, — 75 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Зверніть увагу! Для форм і умов проведення цієї діяльності, визначених у пунктах 1, 8, 9, 10, 11, 15, 18, 19, 20, 21, 24, 25 і 26 Переліку №1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Ще раз наголосимо, що ст. 10 Закону про РРО поширюється тільки на перелік форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Підприємство-«єдиноподатник» 4-ї групи, яке займається розведенням великої рогатої худоби, до них не належить. Саме тому воно може здійснювати продаж продукції власного виробництва без застосування РРО через касу підприємства.

Особливості проведення готівкових розрахунків у разі реалізації продукції власного виробництва було розглянуто в консультації «Реалізація товарів за готівковий розрахунок у сільгосппідприємства: нюанси обліку».

Хто із сільгосптоваровиробників може претендувати на бюджетну дотацію з ПДВ?

Пунктом 16-1.1 Закону №1877 встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, має право на бюджетну дотацію після його внесення податковим органом до відповідного Реєстру.

Для цього треба відповідати таким вимогам:

• питома вага вартості таких товарів має становити не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених сільгосптоваровиробником протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно;
• сільгосптоваровиробник має здійснювати види діяльності, визначені п. 16-1.3 Закону №1877;
• сільськогосподарськими для надання дотації вважаються товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

У такому разі платник ПДВ матиме право на бюджетну дотацію, але тільки після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Як складати та подавати заяву для включення до Реєстру отримувачів дотацій?

Отримання статусу отримувача дотації вимагає від сільгосптоваровиробника включення до відповідного Реєстру. Критерії, при досягненні яких сільськогосподарські товаровиробники можуть бути внесені до Реєстру, визначено п. 5 Порядку №179.

Якщо із відповідністю критеріям усе гаразд, сільгосптоваровиробник подає до органу ДФС за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву про внесення до Реєстру.

Зверніть увагу: датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом до Реєстру запису про включення. А от датою набуття сільгосптоваровиробником статусу отримувача бюджетної дотації є перше число звітного податкового місяця, в якому досягнуто обсягів для отримання дотації, за результатами якого подано заяву. Про включення до Реєстру контролюючий орган надсилає другу квитанцію відповідному сільськогосподарському товаровиробнику із зазначенням дати включення його до Реєстру та дати набуття статусу отримувача бюджетної дотації.

Форму заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (форма №1-РОБД) затверджено наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №275.

Порядок складання та подання заяви

Порядку складання заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, на жаль, Мінфіном не затверджено. Але відповідні пояснення розміщено на її зворотному боці.

Так, для того, щоб потрапити до Реєстру й отримати право на одержання дотації, подається заява з позначкою «Внесення». Її можна заповнити та подати або в електронній формі, або у паперовому вигляді у місяці, який передує початку податкового періоду, з якого особа має право на отримання бюджетної дотації (виходячи з вимог, зазначених нами на початку), та протягом п'яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду.

Розглядається така заява органом ДФС за місцем обліку особи як платника ПДВ.

Для того, щоб підтвердити своє право на отримання дотації, сільгосптоваровиробник у розділі 6 заяви має відобразити вартість товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

Саме в цьому розділі заяви має бути зазначена питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг, яка становить не менше 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

А для новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника, який провадить господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, питома вага сільськогосподарських товарів розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду. Такий порядок її визначення встановлено п. 16-1.1 Закону №1877.

На нашу думку, це означає, що сільгосптоваровиробник, який працює більш як 12 місяців, на доказ права на отримання дотації використовує підсумок даних у графі 5 розділу 6 за останні 12 звітних періоді. А ось новостворені — повинні дотримуватися такого критерію (75% питомої ваги) у кожному звітному періоді, які зазначаються у розділі 6 заяви.

У роз'ясненні у підкатегорії 101.25 ЗІР податківці наголошували, що для визначення загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг та/або операцій з постачання сільськогосподарської продукції потрібно застосовувати дані декларацій з ПДВ. Такі дані зазначаються у графі 3 розділу 6 заяви.

Далі, у графах 4 та 5 розділу 6, зазначаються операції з постачання сільгосппродукції, які дають право на отримання дотації, і їх питома вага у загальному обсягу реалізації (у відсотках).

У графі 6 розділу 6 заяви зазначається обсяг операцій з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільськогосподарського товаровиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, у графі 7 — питома вага (у відсотках) вартості таких основних засобів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником за цей період.

Але: до графи 6 та 7 розділу 6 не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Розгляньмо заповнення заяви за формою №1-РОБД на прикладі сільгосптоваровиробника.

Приклад. ТОВ «Нива», яке займається вирощуванням зернових культур (це основний вид діяльності підприємства в цілому), молочним скотарством (яке визначено як основний вид діяльності з метою отримання бюджетної дотації), також вирощує цукрові буряки та картоплю. Інколи ТОВ «Нива» надає послуги населенню з обробки земель сільгосптехнікою (оранка, боронування), а також має роздрібний магазин, де продаються покупні товари повсякденного попиту та власна продукція — картопля.

У грудні 2016 року було продано старий трактор, який перебуває у складі основних засобів ТОВ «Нива» з 2009 року. Дохід від продажу трактора — 53000 грн без ПДВ.

Отже, у графі 4 розділу 6 заяви за формою №1-РОБД ТОВ «Нива» зазначає лише операції із постачання сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД — зернових культур, молока, цукрових буряків та картоплі. Доходи від надання послуг населенню, від роздрібної торгівлі товарами та від продажу трактора включаються до загального обсягу операцій з постачання товарів (послуг) у графі 3 розділу 6 заяви — разом з доходами, зазначеними в графах 4 та 6. Одночасно дохід від продажу трактора зазначається у графі 6 розділу 6 заяви.

Заповнення заяви за формою №1-РОБД по ТОВ «Нива» дивіться у зразку. Як бачимо, в грудні 2016 р., січні, лютому та квітні 2017 р. підприємство не виконало нормативу у 75%, але за загальним підсумком за 12 місяців цей критерій дотримано, і воно може претендувати на отримання бюджетної дотації.

Звертаємо увагу на заповнення розділу 7 «Реквізити поточного банківського рахунку для перерахування бюджетної дотації». Черкаські податківці у своїй відеоконсультації вказують на те, що помилку у цьому реквізиті заяви буде досить складно виправити, тому вони радять поставитися до його заповнення дуже уважно.

Дата подання заяви вказується після підпису уповноваженої особи.

Зразок заповнення заяви про внесення до Реєстру отримувачів дотації

 

Як розрахувати 75% частки реалізації сільгосппродукції?

Для розрахунку критерію щодо дотримання 75-відсоткової частки реалізації сільгосппродукції слід зробити аналітичну вибірку доходів з субрахунку 701. Також можна розробити відповідну аналітику на цьому субрахунку для окремого обліку «сільськогосподарських» та «несільськогосподарських» доходів, наприклад: до субрахунку 701 відкрити субрахунки другого порядку на кшталт:

• 7011 «Дохід від реалізації зернових культур»;
• 7012 «Дохід від реалізації технічних культур»;
• 7013 «Дохід від реалізації продукції сільського господарства, за якою надається дотація»;
• 7014 «Дохід від реалізації іншої продукції сільського господарства, за якою не надається дотація»;
• 7015 «Дохід від реалізації готової продукції інших галузей, крім сільського господарства».

Усі інші рахунки обліку доходів від реалізації товарів та послуг (зокрема, субрахунки 702, 703, 712, 713) повністю враховуються у розрахунку загального обсягу доходу та не включаються до сільгоспдоходів (див. таблицю).

Рахунки, субрахунки	Сільгоспдоходи, які включаються до розрахунку частки не менше 75%	Несільгоспдоходи, що не включаються до розрахунку частки 75% (їх частка — не більше 25%)
701 «Дохід від реалізації готової продукції»	701 «Дохід від реалізації готової продукції» в частині, що відповідає визначенню п. 2.15 ст. 2 Закону №1877. За вищенаведеним прикладом — це субрахунки 7011, 7012, 7013, 7014.	701 «Дохід від реалізації готової продукції» в частині, що не відповідає визначенню п. 2.15 ст. 2 Закону №1877. За вищенаведеним прикладом — це субрахунок 7015.
702 «Дохід від реалізації товарів»	Х	100% доходів від реалізації товарів — весь субрахунок 702
703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»	Х	100% доходів від реалізації робіт і послуг — весь субрахунок 703
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»	712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині доходів від продажу основних засобів, які перебували в складі ОЗ менше 12 послідовних звітних місяців сукупно або якщо такі операції є постійними та становлять окрему підприємницьку діяльність.	712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» у частині: А) доходів від продажу основних засобів, які перебували в складі ОЗ більше 12 послідовних звітних місяців сукупно або якщо такі операції не були постійними та не становлять окрему підприємницьку діяльність; Б) доходів від продажу виробничих запасів, крім сільгосппродукції, що відповідає визначенню п. 2.15 ст. 2 Закону №1877. Наприклад, це може бути продаж насіння, кормів тощо, які обліковуються у складі запасів на субрахунку 208.
713 «Дохід від операційної оренди активів»	Х	100% доходів від операційної оренди — весь субрахунок 713

У пп. «б» п. 16-1.1 Закону №1877 вказано, що з метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Що таке «оподатковувані операції» для цілей Закону №1877, ані в самому Законі, ані в ПКУ не зазначено. Але ми пам'ятаємо, що аналогічна норма раніше містилася в п. 209.6 ПКУ, тож у цьому випадку слід мати на увазі операції, які оподатковуються ПДВ.

З цього приводу виникає питання: а чи включається до розрахунку 75-відсоткової частки доходу дохід від продажу ОЗ, які перебували у складі ОЗ сільгосппідприємства менше 12 послідовних місяців, або якщо такий продаж є окремим видом діяльності сільгосптоваровиробника (наприклад, він має торговий майданчик, на якому ведеться торгівля сільгосптехнікою)? За нормами пп. «б» п. 16-1.1 Закону №1877 виходить, що так, включається. Але ж ці товари не входять до товарних груп 1 — 24 УК ЗЕД — як бути з цим? Наразі немає практики застосування нових норм Закону №1877, тож почекаємо роз'яснень податківців. Зацікавлені сільгосптоваровиробники, кого це стосується, можуть звернутися до податківців за індивідуальною податковою консультацією відповідно до ст. 52 ПКУ.

Новоутвореним сільгосптоваровиробникам теж надано можливість отримувати бюджетну дотацію. Для цього вони перевіряють відповідність критерію 75-відсоткової частки доходу не за 12 послідовних місяців, а за результатами кожного окремого місяця з останніх дванадцяти (пп. «а» п. 16-1.1 Закону №1877). Тобто кожного місяця потрібно витримувати 75-відсоткову частку сільгоспреалізації. І лише після того, як новоутворене підприємство (ФОП) пропрацює цілий рік, воно зможе підраховувати 75-відсоткову частку вже в цілому за останні 12 місяців. При цьому в окремих місяцях частка сільгоспреалізації може становити менш ніж 75%, якщо це буде компенсовано в інших місяцях.

Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів всі отримувачі бюджетної дотації виконують щомісячно у додатку 9 до декларації з ПДВ. Хоча квартальні платники ПДВ звітують щоквартально, але додаток 9 їм теж доведеться заповнювати в розрізі місяців. На жаль, для «квартальників» немає роз'яснень, як їм заповнювати додаток 9, тож це доведеться робити виходячи з його форми — тобто зазначати там всю інформацію в розрізі місяців.

Які види діяльності підпадають під бюджетну дотацію?

Види діяльності, які дають право на отримання бюджетної дотації, визначені п. 16-1.3 Закону №1877.

Для надання дотації сільськогосподарськими товарами вважаються товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах). Покажемо відповідні види діяльності у таблиці і зазначенням кодів КВЕД (див. таблицю).

Види діяльності, які підпадають під бюджетну дотацію

Вид діяльності	Код КВЕД
Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів	01.13
Вирощування винограду	01.21
Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів	01.24
Вирощування ягід, горіхів та інших фруктів	01.25
Розведення великої рогатої худоби молочних порід	01.41
Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів	01.42
Розведення коней та інших тварин родини конячих	01.43
Розведення овець і кіз	01.45
Розведення свиней	01.46
Розведення свійської птиці	01.47
Розведення інших тварин	01.49
Вирощування тютюну	01.15
Виробництво м'яса	10.11
Виробництво м'яса свійської птиці	10.12
Перероблення молока, виробництво масла та сиру	10.51
Виробництво інших харчових продуктів	10.80

 

Як складати ПН сільгосптоваровиробникам, внесеним до Реєстру отримувачів дотації?

Згідно з п. 6 Порядку №1307, платники ПДВ, включені до Реєстру отримувачів дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16-1.3 Закону №1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2».

Отже, податкові накладні з кодом «2» у другій частині порядкового номера такої податкової накладної можна буде складати та реєструвати в ЄРПН, починаючи з дати внесення їх до Реєстру. А до цієї дати ПН потрібно складати за звичайними правилами нумерації.

Графа 11 розділу Б ПН. Відповідно до пп. 9 п. 16 Порядку №1307, у графі 11 розділу Б податкової накладної (далі — графа 11 ПН) зазначається код виду діяльності відповідно до пп. 16-1.3.1 — 16-1.3.16 Закону №1877, за результатами якої виготовлено товар, що постачається. У Порядку №1307 зазначено, що графа 11 заповнюється в ПН з кодом «2» та виключно платниками ПДВ — сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16-1.3 Закону №1877.

Формат значення графи 11 ПН — це тризначне число від 701 до 716, яке відповідає видам діяльності, зазначеним у п. 16-1.3 Закону №1877 (див. таблицю).

Усі інші реквізити та показники ПН заповнюються за загальними правилами. Ставка ПДВ за дотаційними операціями може бути лише 20%.

Таблиця

Відповідність видів дотаційної діяльності кодам графи 11 ПН

Підпункт п. 16-1.3 ст. 16-1 Закону №1877	Назва	КВЕД	Код для цілей заповнення графи 11 ПН
16-1.3.1	Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів за номенклатурою, наведеною в цьому підпункті	01.13	701
16-1.3.2	Вирощування винограду 01.21 КВЕД у частині вирощування винограду для виробництва вина та винограду столових сортів на виноградниках	01.21	702
16-1.3.3	Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів за номенклатурою, наведеною в цьому підпункті	01.24	703
16-1.3.4	Вирощування ягід, горіхів та інших фруктів за номенклатурою, наведеною в цьому підпункті	01.25	704
16-1.3.5	Розведення великої рогатої худоби молочних порід у частині: вирощування та розведення великої рогатої худоби молочних порід; одержування сирого молока корів, у тому числі м'ясних порід, і буйволиць	01.41	705
16-1.3.6	Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів у частині: вирощування та розведення великої рогатої худоби та буйволів для одержування м'яса; одержування сперми бугаїв для запліднення	01.42	706
16-1.3.7	Розведення коней та інших тварин родини конячих у частині: вирощування та розведення коней, віслюків, мулів і лошаків; одержування сирого молока кобил і ослиць	01.43	707
16-1.3.8	Розведення овець і кіз у частині: вирощування та розведення овець і кіз; одержування сирого молока овець і кіз; одержування вовни овець і кіз	01.45	708
16-1.3.9	Розведення свиней у частині: відтворювання поголів'я свиней; вирощування свиней; одержування сперми кнурів	01.46	709
16-1.3.10	Розведення свійської птиці у частині: розведення та вирощування, одержування яєць свійської птиці (курей, індиків, качок, гусей, цесарок); діяльності інкубаторних станцій з вирощування свійської птиці	01.47	710
16-1.3.11	Розведення інших тварин за номенклатурою, наведеною в цьому підпункті	01.49	711
16-1.3.12	Вирощування тютюну і махорки (крім первинного оброблення листя тютюну — сушіння, сортування тощо)	01.15	712
16-1.3.13	Виробництво м'яса за номенклатурою, наведеною в цьому підпункті	10.11	713
16-1.3.14	Виробництво м'яса свійської птиці у частині: забою, оброблення та фасування м'яса свійської птиці; виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м'яса (тушки та окремі частини тушок)	10.12	714
16-1.3.15	Виробництво незбираного молока визначеної жирності, пастеризованого, стерилізованого, гомогенізованого, топленого; виробництво напоїв на основі молока (кефіру, ряжанки тощо); виробництво вершків з незбираного молока, пастеризованого, стерилізованого та гомогенізованого; виробництво сметани	10.51	715
16-1.3.16	Виробництво інших харчових продуктів у частині: виробництва яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку.	10.80	716

 

Як складається декларація з ПДВ сільгосптоваровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів дотації?

Внесення до Реєстру — це лише перший крок для отримання дотації. Саме за підсумками декларації з ПДВ, до якої будуть включені дані ПН з кодом «2», можна буде отримати бюджетну дотацію фактично.

Звертаємо увагу! Потрібно вчасно сплатити ПДВ за декларацією, за якою платник претендує на отримання дотації, адже якщо на наступний день після граничного строку сплати виникне заборгованість зі сплати ПДВ, бюджетна дотація за цей місяць не виплачується. Хоча несплата (або несвоєчасна сплата) ПДВ не є приводом для виключення платника ПДВ з Реєстру (п. 5 Порядку №83 у комплексі з п. 16-1.2 Закону №1877).

Відповідно до п. 9 Порядку №83, щомісяця протягом 3 робочих днів після граничного строку сплати ПДВ ДФС визначає суму бюджетної дотації для платників ПДВ. Далі у п. 12 Порядку №83 визначено, що ДФСУ надсилає до Казначейства та Мінагрополітики Реєстр, в якому зазначається інформація про отримувача бюджетної дотації, його податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, сума бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачу, реквізити рахунка такого отримувача, з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис». Згідно з п. 13 Порядку №83, на підставі отриманого від ДФСУ Реєстру Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунка Мінагрополітики.

У які строки ДФСУ та Казначейство повинні здійснити ці операції, у Порядку №83 не зазначається. Ми можемо припустити, що вони повинні це зробити невідкладно після спливу вищезазначених 3 робочих днів. Своєю чергою, Казначейство повинне відзвітувати про здійснені платежі протягом 3 робочих днів з дня перерахування бюджетної дотації — воно передає до ДФС та Мінагрополітики інформацію про здійснення відповідних операцій для внесення до Реєстру (п. 15 Порядку №83).

Приклад. Платника ПДВ внесено до Реєстру 29 серпня 2017 р., і з цієї дати він набуває право формування ПН з кодом «2». Протягом вересня 2017 р. він складає та реєструє ПН з кодом «2», які будуть включені до декларації з ПДВ за вересень 2017 р., і лише за підсумками цієї декларації він може очікувати на отримання бюджетної дотації.

Хронологію подій, описаних у прикладі, показано в таблиці.

Таблиця

Хронологія подій від досягнення критеріїв отримання дотації до отримання коштів на рахунок

Дата	Подія
31.07.2017	Досягнення 75-відсоткової частки дотаційних операцій
21.08.2017	Подання декларації з ПДВ за липень 2017
	Заповнення реквізиту 06 заголовної частини декларації	Заповнення таблиці 1 додатка 9	Заповнення таблиці 2 додатка 9	Право на отримання дотації
	Так, цифра 2*	ні	так	ні
23.08.2017	Подання заяви за формою №1-РОБД
29.08.2017	Включення до Реєстру та набуття статусу отримувача бюджетної дотації «заднім числом» з 01.07.2017, початок складання ПН з кодом «2»
20.09.2017	Подання декларації з ПДВ за серпень 2017, до якої включено дотаційні операції, здійснені 29, 30, 31 серпня 2017
	Заповнення реквізиту 06 заголовної частини декларації	Заповнення таблиці 1 додатка 9	Заповнення таблиці 2 додатка 9	Право на отримання дотації
	Так, цифра 1**	так	так	так
29.09.2017	Сплата ПДВ за декларацією за серпень 2017
04.10.2017	Протягом 3 р.д. після граничного строку сплати ПДВ ДФС визначає суму бюджетної дотації за підсумками декларації за серпень 2017 р. та інформації про вчасну сплату ПДВ
05.10.2017	Платники ПДВ отримав бюджетну дотацію на рахунок
30.09.2017	Формування показників декларації за вересень 2017 з урахуванням ПН з кодом «2», що складалися протягом всього місяця
20.10.2017	Подання декларації з ПДВ за вересень 2017 з сумою ПДВ до сплати (заповнений рядок 18 декларації)
	Заповнення реквізиту 06 заголовної частини декларації	Заповнення таблиці 1 додатка 9	Заповнення таблиці 2 додатка 9	Право на отримання дотації
	Так, цифра 1	так	так	так
30.10.2017	Сплата ПДВ за декларацією за вересень 2017
02.11.2017	Протягом 3 р.д. після граничного строку сплати ПДВ ДФС визначає суму бюджетної дотації за підсумками декларації за вересень 2017 р. та інформації про вчасну сплату ПДВ
03.11.2017	На нашу думку, відразу після спливу попереднього терміну платники ПДВ повинні отримати бюджетну дотацію на рахунок
* Відповідно до п. 2 розділу V Порядку №21. ** Цифра 1 проставляється у всіх деклараціях, що подаються за періоди, коли платник ПДВ перебуває у Реєстрі.

Як бачимо, платник ПДВ, який у липні 2017 р. досягне показників, що дозволяють йому претендувати на бюджетну дотацію, саму дотацію зможе отримати на початку жовтня 2017 р., і лише за операціями, що він їх встиг здійснити протягом трьох останніх днів серпня 2017 р. Дотацію за підсумками роботі всього місяця можна буде отримати лише на початку листопада 2017 р.

Далі трохи докладніше зупинимось на заповненні декларації з ПДВ.

Формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за дотаційними операціями в декларації

Розглянемо, як буде складатися декларація з ПДВ за вересень 2017 р. за умовами наведеного вище прикладу, коли сільгосптоваровиробник отримав право на складання ПН з кодом «2» з 29 серпня 2017 р.

«Вихідні» ПН у таблиці 1 додатка 5 до декларації. Вище ми з'ясували, що на дотаційні операції складаються окремі ПН з кодом «2» та заповненням графи 11 ПН. Такі ПН відображаються у таблиці 1 додатка 5 до декларації з ПДВ з позначкою у графі 4 «Ознака здійснення с/г операцій». Усі рядки таблиці 1 додатка 5 з такою позначкою підсумовуються, і ця сума зазначається у рядку цієї ж таблиці «за операціями, визначеними статтею 16№ Закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Причому в таблиці 1 додатка 5 до декларації з ПДВ відображаються всі дотаційні операції, що здійснені у звітному періоді, включаючи ті, за якими ПН вчасно не зареєстрована в ЄРПН, зокрема, які не є зареєстрованими на момент подання декларації.

Коригування податкових зобов'язань у таблиці 1 додатка 1 до декларації. Якщо відповідно до ст. 192 ПКУ податкові зобов'язання за дотаційними операціями були відкориговані протягом звітного періоду, розрахунки коригування до ПН відображаються у таблиці 1 додатка 1 до декларації з ПДВ за тим же принципом, що і ПН в таблиці 1 додатка 5: з позначкою в графі 3.2 «ознака здійснення с/г операцій» та з виведенням підсумку в окремому рядку «у т.ч. за операціями, визначеними статтею 16 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України».

Ці два показники входять до показників декларації за рядками 1.1 та 7, але окремо в декларації вони не наводяться. Вони сумуються та зазначаються у рядку 1 таблиці 1 додатка 9 до декларації з ПДВ — такі роз'яснення надають контролери в ІПК від 24.05.2017 р. №338/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.

Формування «дотаційного» податкового кредиту. Аналогічні роз'яснення вони надають і щодо формування показника рядка 2 таблиці 1 декларації з ПДВ — так само заповнюємо «податковокредитні» таблиці додатків 1 та 5 — з позначками про здійснення сільгоспоперацій та підсумовуванням цих операцій в окремих рядках таблиці 2 додатка 5 та таблиці 2 додатка 1 до декларації з ПДВ.

Але якщо при відображенні «вихідних» ПН та РК питань не виникає — ми самі проставляємо код «2» та заповнюємо графу 11, то з «вхідними» ПН та РК ситуація інша. Наприклад, молочна ферма придбаває дизельне паливо для трактора у постачальника, який не є сільгосптоваровиробником, і відповідно, не надає ПН з кодом «2». Або закуповується фуражне зерно чи комбікорми у виробника чи трейдера, який теж не надає ПН з кодом «2». На нашу думку, сільгосптоваровиробники самостійно визначають, які вхідні ПН та РК призначаються для використання в дотаційній діяльності, та відповідно до цього проставляють позначки у графі 5 таблиці 2 додатка 5 та 3.2 таблиці 2 додатка 1.

Також в ІПК ДФСУ від 06.06.2017 р. №476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці наполягають на тому, що податкові накладні, складені платником ПДВ за операціями з постачання сільськогосподарських товарів, визначених ст. 16-1 Закону №1877, та зареєстровані в ЄРПН до дати внесення такого платника до Реєстру, в додатку 9 та у окремих графах (рядках) додатків 1 та 5 до декларації з ПДВ не відображаються. І це незважаючи на те, що у самій формі декларації, у примітках до таблиць додатків 1 та 5 зазначено: «У графі проставляється позначка «+» у випадку здійснення операцій, визначених статтею 16 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», платниками податку, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» або які претендують на внесення до такого Реєстру». Тобто форма декларації передбачає окреме відображення дотаційних зобов'язань та кредиту з ПДВ до дати внесення платника ПДВ до Реєстру.

У рядку 3 таблиці 1 додатка 9 відображається арифметична різниця між показниками рядків 1 та 2 додатка 9. Але ця цифра не бере участі у формуванні суми дотації, яку має отримати сільгосптоваровиробник.

Як визначається сума дотації, яку може отримати сільгосптоваровиробник?

Уявімо, що платник ПДВ — сільгосптоваровиробник був включений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі — Реєстр). Він уже відпрацював цілий місяць — вересень 2017 р. у новому статусі та подав декларацію з ПДВ за вересень 2017 р. з такими показниками (див. фрагмент декларації та додатків 5 та 9 до неї).

Фрагмент декларації з ПДВ за вересень 2017 р.

Код рядка	Код додатка	I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ	Обсяги постачання (без податку на додану вартість)	Сума податку на додану вартість
			колонка А	колонка Б
1		Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України:	х	х
1.1	Д5	операції, що оподатковуються за основною ставкою	1775500	355100
		……..
9		Усього податкових зобов'язань (сума значень рядків (1.1 + 1.2 + 4.1 + 4.2 + 6 (-/+)+ 7 (-/+) + 8) колонки Б)	x	355100
Код рядка	Код додатка	II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ	Обсяги придбання (без податку на додану вартість)	Дозволений податковий кредит
			колонка А	колонка Б
10		Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України	х	х
10.1	Д5	з основною ставкою	1035250	207050
		……..
16		Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду:	х	15600
16.1		значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду	х	15600
		……..
17		Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 11.1 + 11.2 +12+ 13(-/+) + 14(-/+) + 15(-/+) + 16(-/+) колонки Б))	х	222650
Код рядка	Код додатка	III. РОЗРАХУНКИ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД		Сума податку на додану вартість
18		Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 — рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету		132450

Як бачимо, у цій декларації заповнено рядок 18 — є сума ПДВ до сплати в бюджет. Якщо в декларації будуть заповнені рядки 19 — 21, така декларація не приймає участі у «розіграші» суми бюджетної дотації, проте її автор може претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ.

Фрагмент додатка 5 до декларації з ПДВ за вересень 2017 р.

Розділ І. Податкові зобов'язання

Таблиця 1. Операції на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України (грн)

№ з/п	Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)	Період складання податкових накладних	Ознака здійснення с/г операцій*	Обсяг постачання (без податку на додану вартість)	Сума податку на додану вартість
					основна ставка	ставка 7%
1	2	3	4	5	6	7
1	111122223333	09.2017	+	1548000,00	309600,00
2	444455556666	09.2017		75600,00	15120,00
Інші в розрізі умовних ІПН:
100000000000		09.2017	+	128500,00	25700,00
200000000000
400000000000		09.2017	+	23400,00	4680,00
Усього за звітний період (рядок 1 декларації), у тому числі:				1775500	355100
постачання необоротних активів						Х
за операціями, визначеними статтею 16№ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України"				1699900	339980	Х

Розділ ІІ. Податковий кредит

Таблиця 2. Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7% (грн)

№ з/п	Постачальник (індивідуальний податковий номер)	Податкова накладна, інший документ			Обсяг постачання (без податку на додану вартість)	Сума податку на додану вартість
		період складання	ознака касового методу**	ознака здійснення с/г операцій*		основна ставка	ставка 7%
1	2	3	4	5	6	7	8
1	999988887777	09.2017		+	435600	87120
2	666655554444	08.2017			36850	7370
3	887766554433	09.2017			562800	112560
Усього за звітний період, у тому числі:					1035250	207050
за операціями, визначеними статтею 16№ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»					435600	87120

Таблиця 1 додатка 5 до декларації з ПДВ за вересень 2017 р. заповнена на підставі виданих ПН: всі ПН складені на операції, визначені ст. 16-1 Закону №1877, крім ПН на адресу покупця з ІПН 444455556666, з обсягом постачання 75600,00 грн. Крім того, ПДВ — 15120,00 грн. Відповідно, позначка у графі 4 проставляється відповідно до складених податкових накладних — з кодом «2» та заповненою графою 11 у розділі Б податкової накладної.

Щодо заповнення графи 5 таблиці 2 додатка 5 до декларації з ПДВ за вересень 2017 р., то в минулому матеріалі ми вже звертали увагу на це. Податківці пропонують ставити ці позначки лише на підставі вхідних ПН від постачальників, у яких є код «2» в номері та заповнено графу 11 розділу Б (див. лист ДФСУ від 24.04.2017 р. №10174/7/99-99-15-03-01-17). На нашу думку, цей варіант не дасть об'єктивної картини про те, який податковий кредит призначений для операцій, передбачених ст. 16-1 Закону №1877. Адже сільське господарство не зациклене саме на собі та придбаває багато виробничих факторів від інших галузей економіки — паливо, запасні частини, будматеріали, спецодяг та інше. Раніше платники ПДВ — спецрежимники — вели окремий облік податкових зобов'язань та податкового кредиту за операціями, передбаченими ст. 209 ПКУ, в рамках якого окремо обліковувався весь ПКУ, що був призначений для спецрежимних операцій. Тепер же ми бачимо зовсім інший механізм — в декларації окремо відображаються лише ті ПН/РК, що складені виключно тими платниками, хто включений до Реєстру.

Фрагмент додатка 9 до декларації з ПДВ за вересень 2017 р.

Таблиця 1. Розрахунок податкових зобов'язань позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», протягом звітного (податкового) періоду (грн)

1	Сума податкових зобов'язань	339980
2	Сума податкового кредиту	87120
3	Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду	252860

Що стосується таблиці 1 додатка 9 до декларації з ПДВ, то тут податківці хочуть бачити лише ті операції, що підтверджені ПН/РК з кодом «2» та графою 11 у розділі Б (лист ДФСУ від 24.04.2017 р. №10174/7/99-99-15-03-01-17). Відповідно, додатне значення ПДВ за операціями, визначеними ст. 16-1 Закону №1877, формується у цій таблиці виключно на підставі ПН/РК з кодом «2» та графою 11 розділу Б. Рядки 1 та 2 цієї таблиці повинні відповідати рядкам «за операціями, визначеними статтею 16-1 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» таблиці 1 та таблиці 2 додатка 5 відповідно. Про це можна також прочитати в цій ІПК.

¹ На думку автора, у формулюваннях п. 10 Порядку №83 замість слова «частка» потрібне слово «сума».

У кожній декларації заповнюється таблиця 2 додатка 9, у якій щомісяця відслідковується дотримання 75-відсоткового критерію щодо обсягу постачання сільгосптоварів. Таблиця 2 додатка 9 заповнюється за такими ж принципами, що і Заява на включення платника ПДВ до Реєстру, яку ми розглядали в першому матеріалі.

Розрахунок суми сільгоспдотації

Розрахунок суми сільгоспдотації здійснюється відповідно до п. 5 Порядку №83 з урахуванням вимог п. 4 Порядку №83 щодо розподілу загальної суми дотації між галуззю птахівництва та всіма іншими сільгосптоваровиробниками. Отже, дотація надається за такою схемою (розглянемо алгоритм з умовними цифрами):

1>> Мінагрополітики визначає загальну суму, яка буде спрямована на виплату дотації в поточному місяці — п. 1 Порядку №83. Наприклад, ця сума дорівнює 1000000 грн.

2>> Перевіряється критерій пп. 1 п. 11 Порядку №83 — скільки ПДВ заплатили платники галузі птахівництва — більше 50% попередньої суми чи ні. Нехай для прикладу від таких платників надійшло 400000 грн ПДВ, тобто менше 50%.

3>> Отже, птахівникам направляється 400000 грн дотації, а решта 600000 грн — усім іншим платникам ПДВ.

4>> Перевіряється критерій пп. 2 п. 11 Порядку №83 — скільки ПДВ заплатили до бюджету інші сільгосптоваровиробники. Приміром, вони заплатили 780 000 грн ПДВ. Отже, бюджетних асигнувань на повне покриття цієї суми не вистачить, тож на дотацію спрямовується вся виділена сума 600000 грн.

5>> Для цілей п. 10 Порядку №83 визначається сума сплаченого ПДВ за дотаційними операціями в загальній сумі сплаченого ПДВ — окремо для птахівників, окремо для інших товаровиробників. На нашу думку, сума сплаченого ПДВ за дотаційними операціями — це показник рядка 3 таблиці 1 додатка 9 до декларації з ПДВ. Отже, приміром, загальна сума показників рядка 3 таблиці 1 додатка 9 до декларацій всіх птахівників — 360 000 грн, а загальна сума сплаченого ними ж ПДВ — 400 000 грн. Інші товаровиробники сплатили 780 000 грн ПДВ, з яких 750 000 грн — це ПДВ, сплачений за дотаційними операціями (сума показників рядка 3 таблиці 1 додатка 9 до декларацій).

6>> Визначаються коефіцієнти пропорційності окремо для птахівників, окремо для інших сільгосптоваровиробників згідно з формулами, наведеними у п. 10 Порядку №83:

• для птахівників — 400000 : 360000 = 1,1111;
• для інших товаровиробників — 600000 : 750000 = 0,8000.

Отже, для птахівників застосовується коефіцієнт 1, а для інших товаровиробників — 0,8. Далі проведемо розрахунки для сільгосптоваровиробника з інших галузей, крім птахівництва.

7>> Визначається частка постачання товарів за дотаційними операціями в загальному обсязі постачання товарів (послуг) для кожного платника ПДВ за формулою, наведеною у п. 8 Порядку №179: обсяг дотаційних операцій кожного платника ділиться на загальний обсяг його оподатковуваних операцій.

За даними, що наведені вище у зразках декларації та додатків до неї, це результат ділення значення рядка «за операціями, визначеними статтею 16 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» таблиці 1 додатка 5 до декларації та рядка «Усього за звітний період (рядок 1 декларації)» цієї ж таблиці: 1699900 : 1775500 = 0,9574. Зверніть увагу, що в нашому прикладі не наведено коригування податкових зобов'язань. Якщо вони є, то вони теж враховуються на цьому етапі. Інформація про такі коригування береться з таблиці 1 додатка 1 до декларації з ПДВ.

8>> Визначається сплачена сума ПДВ за дотаційними операціями для кожного платника ПДВ за формулою, зазначеною в п. 7 Порядку №179: частка постачання товарів за дотаційними операціями множиться на загальну суму сплаченого ПДВ (рядок 18 декларації): 0,9574 х 132450 = 126807,63 грн.

9>> І нарешті для розрахунку суми дотації сплачена сума ПДВ за дотаційними операціями множиться на коефіцієнт пропорційності: 126807,63 х 0,8 = 101446,10 грн (п. 9 Порядку №83). Отже, у нашому прикладі, сплативши до бюджету 132450 грн ПДВ, сільгосптоваровиробник отримає назад у вигляді дотації 101446 грн, або майже 77% від сплаченої суми.

Як нараховується та сплачується єдиний податок сільгосптоваровиробниками на єдиному податку 4-ї групи?

Об'єктом оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, як і раніше, є площа сільськогосподарських угідь, право власності або користування якими зареєстровано відповідно до законодавства, оскільки підставою для нарахування ЄП платникам 4-ї групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 292-1.3 ПКУ).

У 2017 році для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

— для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) розмір ставок податку з одного гектара буде встановлено на рівні 0,95;

— для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,57;

— для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) — 0,57;

— для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,19;

— для земель водного фонду ставка залишиться на рівні 2,43;

— для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди — 6,33.

За п. 295.9 ПКУ «єдиноподатники» 4-ї групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному податкового органу за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки декларацію на поточний рік.

Відповідно до пп. 295.9.2 ПКУ, сплачується податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, у таких розмірах:

• у I кварталі — 10 відсотків;
• у II кварталі — 10 відсотків;
• у III кварталі — 50 відсотків;
• у IV кварталі — 30 відсотків.

Коли сільгосптоваровиробник має зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального?

У разі коли придбане СГ пальне використовується виключно для власних потреб і СГ не укладав будь-яких договорів, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника, обов'язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального. При заправці пальним техніки підрядника, найманої замовником на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального, тому замовник при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне.

При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у замовника не виникатиме об'єкта оподаткування акцизним податком.

Який коефіцієнт індексації застосовується до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь у 2017 році?

Пунктом 8 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

• для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) — 100%;
• для земель несільськогосподарського призначення — 106%.

При цьому індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4-ї групи, застосовується із значенням 100 відсотків.

Слід зазначати, що за інформацією Держстату індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%.

Наразі з'явився лист Мінфіну від 19.01.2017 р. №31-11150-09-10/1342, в якому розглянуто порядок визначення нормативної грошової оцінки землі для сплати єдиного податку платниками 4-ї групи у 2017 році. Так, на підставі вищенаведеної інформації Держстату та ПКУ Мінфін зробив такий висновок:

«Враховуючи, що ПКУ не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4-ї групи єдиного податку, вважаємо, що з 01.01.2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам 4-ї групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексу споживчих цін:

за 2015 рік — 100%

за 2016 рік — 112,4%».

Але згодом Мінфін у листі від 22.03.2017 р. №11020-09-27/7516 підкреслив, що зазначений вище лист є позицією Мінфіну, яка була висловлена на відповідне звернення ДФСУ. І порадив звертатися за остаточною відповіддю на це питання до ДФСУ.

ДФСУ своє бачення з цього приводу вже висловила у листі від 10.02.2017 р. №223/2/99-99-12-02-03-10 . У ньому зроблено такий же висновок, що й у вищезгаданому листі Мінфіну: «З метою оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, при нарахуванні такими платниками єдиного податку з 1 січня 2017 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін: за 2015 рік — 100%, за 2016 рік — 112,4%».

Наразі у підкатегорії 108.02.02 ЗІР міститься така сама відповідь на це питання.

Чи включаються до декларації платника ЄП четвертої групи (орендодавця) площі сільськогосподарських угідь, які надаються в оренду?

Підпунктом 295.9.6 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Відповідно до п. 292-1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у його власності або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Тому до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю).

Якщо площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду надаються платником єдиного податку четвертої групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб'єкту господарювання — не платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця).

Але податківці у своїх роз'ясненнях доводять, що у такому разі за такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.

Як сплачується ЄСВ за голову та членів фермерського господарства?

Згідно зі ст. 1 Закону про ФГ, фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Саме тому фермерське господарство підлягає державній реєстрації або як юрособа, або фізособа — підприємець.

Фермерське господарство, зареєстроване як юрособа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї (родинний зв'язок визначається відповідно до ст. 3 СКУ).

Фермерське господарство без статусу юрособи організовується на основі діяльності фізособи — підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізособа — підприємець та члени її сім'ї.

Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов'язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

Звісно, праця таких сторонніх громадян підлягає оплаті на підставі трудового договору (як зарплата) або цивільно-правового договору (як винагорода). А на що можуть претендувати голова та члени фермерського господарства?

Особливості праці членів ФГ

Фахівці Мінсоцполітики у листі від 14.06.2017 р. №306/0/22-17 нагадують, що, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону про ФГ, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. А ч. 1 ст. 3 цього Закону встановлена заборона бути членами фермерського господарства особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Тому якщо головою фермерського господарства є його засновник або член, то вони не перебувають у трудових відносинах із фермерським господарством і не мають права на зарплату.

Відповідно до ст. 27 Закону про ФГ, трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю.

Саме тому з членами фермерського господарства трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного фермерського господарства.

Але: на відміну від найманих працівників засновник та члени фермерського господарства мають право на отримання (розподіл) прибутків, що виникають внаслідок діяльності цього господарства, за умовами, визначеними статутом або договором про створення сімейного фермерського господарства.

Зазначимо, що ці особливості праці у фермерському господарстві впливають на порядок сплати ЄСВ.

Фахівці Мінсоцполітики на питання сплати ЄСВ у своєму роз'ясненні не відповіли. А от податківці надали детальне роз'яснення з цього приводу у листі від 03.05.2017 р. №10961/7/99-99-13-02-01-17.

Порядок сплати ЄСВ членами та головою ФГ

Податківці зауважили, що у Законі про ФГ розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства». Вони регламентуються різними статтями цього Закону.

У випадку із фермерським господарством — юрособою названі фізособи не перебувають у трудових відносинах, зарплати не отримують, а розподілений між ними прибуток не належить до бази нарахування ЄСВ за ст. 7 Закону про ЄСВ.

Також ч. 1 статті 10 Закону про ЄСВ визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ. Зокрема, добровільно сплачувати ЄСВ мають право члени фермерського господарства.

Виходячи з наведеного, право на добровільну сплату ЄСВ мають виключно члени фермерського господарства. А голова фермерського господарства не має такого права.

Порядок сплати ЄСВ членами та головою фермерського господарства, що організовується на основі діяльності фізособи-підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, інший. У цьому випадку відповідно до ст. 8-1 Закону про ФГ та відповідних норм Закону про ЄСВ фізособа-підприємець (голова фермерського господарства) є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою. Тому такий голова має обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати ЄСВ.

А ось члени сім'ї такої фізособи-підприємця можуть реалізувати своє право на формування страхового стажу шляхом добровільної сплати ЄСВ відповідно до статті 10 Закону про ЄСВ, як члени фермерського господарства.