Порядок отримання та оплати ліцензії на оптову торгівлю алкоголем та тютюном

Порядок отримання та оплати ліцензії на оптову торгівлю алкоголем та тютюном

Відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.

У заяві має бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію, а саме оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі №481, забороняється. Зазначені в Законі №481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом №481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

При цьому, згідно з п. 16 Положення №500, видача ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється тільки за умови подання довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету, визначеного законодавством, на підставі поданої заявником копії платіжного доручення (з відміткою установи банку про сплату).

Форми цієї довідки зараз не затверджено. Податківці у роз'ясненні у підкатегорії 115.02 ЗІР зауважили: «Для отримання такої довідки суб'єкт господарювання має право звернутися до органу ДФС за місцем реєстрації із заявою, оформленою з урахуванням вимог ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі — Закон №393), та копією платіжного доручення (з відміткою банку про сплату). Така довідка довільної форми видається органом ДФС безоплатно у термін, визначений ст. 20 Закону №393, тобто невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів від дня отримання звернення платника податку».

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі №481 та Положенні №500, забороняється.

Отже, ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається за заявою суб'єкта господарювання, яка може бути подана особисто або уповноваженою особою заявника, чи надіслана рекомендованим листом.

До заяви необхідно додати довідку про фактичне надходження до бюджету плати за ліцензію.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії (тобто податковим органом), у розмірах, встановлених Законом №481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Так, ст. 15 Закону №481 встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі у розмірі:

• алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) — 500 000 грн;
• тютюновими виробами — 500 000 грн.

Порядок отримання та оплати ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Наразі затвердженої форми заяви немає. Як зразок на сайті ДФС наведено форму, яку було затверджено наказом Департаменту САТ ДПСУ від 16.01.2013 р. №19, та є побажання податківців щодо змісту заяви.

Ліцензія видається на рік.

Відповідно до ст. 15 Закону №481, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Тож виходить, що не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня початку здійснення торгівлі пивом підприємець (підприємство) має подати заяву на отримання ліцензії.

Дія Закону №481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими. Тож саме роздрібна торгівля столовими винами не підлягає ліцензуванню.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

У заяві має бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються:

— адреса місця торгівлі,

— перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:

модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;

реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них:

модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;

реєстраційні номери КОРО, які знаходяться у місці торгівлі.

Вимоги до заяви встановлено ч. 22 — 23 ст. 15 Закону №481.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 2000 гривень. Тобто все залежить від кількості РРО, яку буде вказано у заяві на отримання ліцензії та через які будуть проводитися розрахунки за алкогольні напої та тютюнові вироби.

На території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, розмір плати становить 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 250 гривень. Знову ж таки, це на кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

При цьому плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Який порядок отримання ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном за відокремлений підрозділ?

Наразі ст. 18 Закону №481 вказано, якщо суб'єкт господарювання здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії.

Додаток видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.

Таким чином, оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами мають право здійснювати виключно суб'єкти господарювання всіх форм власності (юридичні особи чи фізичні особи — підприємці) за умови отримання ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності.

Окремого порядку, як отримувати ліцензії та сплачувати за них підприємствам, які мають відокремлені підрозділи та займаються роздрібною торгівлею алкоголем та тютюновими виробами, наразі не встановлено.

На підставі ст. 15 Закону №481 податківці у роз'ясненні, наведеному у підкатегорії 115.05 ЗІР, вказали, що роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами мають право здійснювати виключно суб'єкти господарювання всіх форм власності (юридичні особи чи фізичні особи — підприємці) за умови отримання ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності.

Але не слід забувати, що за ст. 15 Закону №481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Чи може магазин торгувати алкоголем, якщо ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати?

Відповідно до ст. 15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з п. 25 Тимчасового порядку, який діє у частині, що не суперечить Закону №481, відмітка про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію проставляється на зворотному боці ліцензії.

Пунктом 38 Тимчасового порядку визначено, що з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати документи органу, яким зареєстровано ліцензію, для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії.

Пунктом 35 Тимчасового порядку визначено, що плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевого бюджету за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності, а в сільській місцевості — 50% до районного бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та 50% — до відповідного місцевого бюджету за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Оскільки, відповідно до п. 27 Тимчасового порядку, одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду, то в період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати, суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за умови наявності копії ліцензії, яка розміщена на видному місці торгівлі і є доступною для огляду.

Як заповнювати та подавати алкогольно-тютюнову звітність?

Алкогольно-тютюнову звітність подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звітність подається тільки в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Якщо суб'єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, алкогольно-тютюнова звітність заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Якщо суб'єкт господарювання має більше однієї ліцензії, то у графі «Реєстраційний номер ліцензії» зазначається загальна кількість ліцензій, графа «строк дії ліцензії» не заповнюється.

Інформація подається за кодами та видами алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно з відповідними додатками до Наказу №49.

Порядками щодо заповнення звітів за формами №1-РС, №2-РС, №3-РС, №1-ОА, №1-ОТ, №1-РА, №1-РТ, затвердженими Наказом №49, не передбачено механізму виправлення в таких звітах помилок.

У листі ДФС від 17.05.2016, №10689/6/99-99-12-02-02-15 вказано, які види алкогольних напоїв мають бути вказані у звітності.

Звіт №1-ОА

Одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту №1-ОА, є тисяч декалітрів (тис. дал).

Інформація у розрізі контрагентів подається згідно з розділами ІІ та ІІІ Звіту №1-ОА.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.

Головні управління ДФС подають зведений Звіт №1-ОА у розрізі підприємств до ДФС в електронному вигляді до 13 числа місяця, що настає за звітним.

Звіт №1-ОА складається з трьох розділів (кожен розділ оформляється на окремому аркуші), зокрема, розділ І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», розділ ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та розділ ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв».

Звіт №1-РА

Звіт №1-РА складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.

Головні управління ДФС подають зведений Звіт за кодами продукції до ДФС в електронному вигляді до 13 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

У графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид алкогольної продукції згідно з додатком до Наказу №49.

У графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця.

У графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

У графі 5 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період.

У графі 6 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.

У графі 7 надаються необхідні пояснення.

Звіт подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт №1-ОТ в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Інформація про залишки тютюнової продукції на кінець звітного місяця подається згідно з розділом І Звіту.

Інформація у розрізі контрагентів подається згідно з розділами II та III Звіту №1-ОТ.

Одиниці виміру, які застосовуються при складанні Звіту №1-ОТ:

• сигарети з фільтром — млн штук;
• сигарети без фільтра — млн штук;
• цигарки — млн штук;
• сигари — млн штук;
• сигарили — млн штук;
• тютюн люльковий — тонни;
• тютюн нюхальний — тонни;
• тютюн смоктальний — тонни;
• тютюн жувальний — тонни;
• інші тютюнові вироби — млн штук або тонни;
• тютюнова сировина УКТ ЗЕД 2401 — млн штук або тонни;
• тютюнова сировина УКТ ЗЕД 2403 — млн штук або тонни.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, надається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.

Головні управління ДФС подають зведений Звіт №1-ОТ у розрізі підприємств до ДФС в електронному вигляді до 13 числа місяця, що настає за звітним.

Звіт №1-ОТ складається з трьох розділів (кожен розділ оформляється на окремому аркуші), зокрема, розділ І «Обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів», розділ II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання тютюнових виробів та тютюнової сировини» та розділ III «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація тютюнових виробів та тютюнової сировини».

Порядком заповнення розділу І «Обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів» встановлено, що:

• у графах 1, 2 зазначаються відповідно код і вид тютюнових виробів та тютюнової сировини згідно з додатком до Наказу №49;
• у графі 3 зазначаються одиниці виміру тютюнових виробів (млн штук, тонни);
• у графі 4 зазначається залишок тютюнових виробів на початок звітного місяця (у т.ч. суб'єкт господарювання — виробник у даному звіті зазначає у графі 4 залишки готової продукції (тютюнових виробів) на початок звітного місяця);
• у графі 5 зазначається обсяг придбання тютюнових виробів усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю тютюновими виробами;
• у графі 6 зазначається обсяг придбання тютюнових виробів суб'єктом господарювання тільки у виробника тютюнових виробів;
• у графі 7 зазначається обсяг придбання тютюнових виробів суб'єктом господарювання за імпортом;
• у графі 8 зазначається обсяг придбання тютюнових виробів суб'єктом господарювання тільки у підприємств оптової торгівлі тютюновими виробами;
• у графі 9 зазначається обсяг реалізації тютюнових виробів усього за звітний період;
• у графі 10 зазначається обсяг реалізації тютюнових виробів у роздрібній торгівлі;
• у графі 11 зазначається обсяг реалізації тютюнових виробів підприємствам оптової торгівлі;
• у графі 12 зазначається обсяг реалізації тютюнових виробів на експорт;
• у графі 13 зазначається залишок тютюнових виробів на кінець звітного місяця (у т.ч. суб'єкт господарювання — виробник у даному звіті зазначає у графі 4 залишки готової продукції (тютюнових виробів) на кінець звітного місяця);
• у графі 14 надаються необхідні пояснення.

Порядком заповнення розділів ІІ та ІІІ Звіту №1-ОТ про перелік контрагентів, у яких/яким здійснювал(о)ася придбання/реалізація тютюнових виробів та тютюнової сировини, встановлено, що:

— у графі 1 зазначається дата придбання/реалізації тютюнових виробів (дана графа заповнюється шляхом зазначення номера місяця звітного періоду, якщо придбання/реалізація продукції (у) одному(го) й тому(го)ж контрагенту(а) було декілька разів за звітний місяць — у графі 7 зазначається загальна кількість придбаної/реалізованої продукції за звітний місяць);

— у графі 2 зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з додатком до Наказу №49;

— у графі 3 зазначається найменування або прізвище, ім'я, по батькові контрагента;

— у графі 4 зазначаються місцезнаходження імпортера/експортера, суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи або місце проживання фізичної особи — суб'єкта господарювання (контрагента) та номер контактного телефону;

— у графі 5 зазначається код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта суб'єкта господарювання. Серію та номер паспорта зазначають фізичні особи, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

— у графі 6 зазначається відповідний код тютюнової продукції згідно з додатком до Наказу №49;

— у графі 7 вказується обсяг придбаних/реалізованих тютюнових виробів.

Звіт №1-РА

Звіт подають госпсуб'єкти, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

У разі якщо госпсуб'єкт має в своєму складі структурні одиниці, які не є юрособами, Звіт №1-РА заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць (якщо госпсуб'єкт має більше 1 ліцензії, то у графі «Реєстраційний номер ліцензії» зазначається загальна кількість ліцензій, графа «строк дії ліцензії» не заповнюється).

Інформація подається за кодами та видами алкогольних напоїв згідно з додатком до Наказу №49.

У графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид алкогольної продукції згідно з додатком до Наказу №49.

У графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця.

У графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

У графі 5 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період.

У графі 6 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.

У графі 7 надаються необхідні пояснення (обсяги зіпсованих, знищених, втрачених товарів, тощо відображаються у даній графі з зазначенням відповідних пояснень).

Одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту №1-РА, є тисячі декалітрів (тис. дал). Формат даних — до 6 знаків включно після коми. Наприклад: 0,5 л відображається як 0,000050 тис. декалітрів.

Показники звітів округлюються згідно з загальноприйнятими математичними правилами округлення. Тобто якщо необхідно відобразити показник, у якого кількість знаків після коми перевищує 6, а перша наступна за цим розрядом цифра дорівнює або більша 5, то шостий знак збільшується на «1». Відповідно, якщо перша наступна за 6 розрядом цифра менше 5, то шостий знак залишається без змін.

Звіт подається протягом дії відповідної ліцензії, навіть якщо не здійснювався рух алкогольних напоїв та на залишках не було продукції. Відповідно до абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону №481, до суб'єктів господарювання застосовуються штрафи при неподанні чи несвоєчасному поданні звіту або поданні з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в т. ч. імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Звіт №1-РТ

Звіт подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт №1-РТ в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

У разі якщо суб'єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт №1-РТ заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць (якщо суб'єкт господарювання має більше 1 ліцензії, то у графі «Реєстраційний номер ліцензії» зазначається загальна кількість ліцензій, графа «строк дії ліцензії» не заповнюється).

Інформація подається за кодами та видами тютюнової продукції згідно з додатком до Наказу №49.

Одиниці виміру, які застосовуються при складанні Звіту №1-РТ:

• сигарети з фільтром — млн штук;
• сигарети без фільтра — млн штук;
• сигари — млн штук;
• інші тютюнові вироби — млн штук або тонни.

Звіт №1-РТ складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.

Головні управління ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання подають зведений Звіт №1-РТ за кодами продукції до ДФС в електронному вигляді до 13 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

У графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид тютюнових виробів згідно з додатком до Наказу №49.

У графі 3 зазначається залишок тютюнових виробів на початок звітного місяця.

У графі 4 зазначається обсяг придбання тютюнових виробів усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

У графі 5 зазначається обсяг реалізації тютюнових виробів усього за звітний період.

У графі 6 зазначається залишок тютюнових виробів на кінець звітного місяця.

У графі 7 надаються необхідні пояснення.

Зверніть увагу! ДФС у листі від 05.05.2016 р. №4626/К/99-99-12-01-01-14 надала пояснення, як показувати обсяги зіпсованих, знищених, втрачених товарів у звітах №1-РА та №1-РТ. Такі обсяги слід відображати в колонці 7 «Примітки» звітів №1-РА та №1-РТ з зазначенням відповідних пояснень.

Які штрафні санкції встановлено за неподання алкогольно-тютюнової звітності або подання її з помилками?

Відповідно до ст. 17 Закону №481, за неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого КМУ видавати відповідні ліцензії, накладається штраф у розмірі 17000 грн.

Які види алкоголю може продавати «єдинник»?

На підставі пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ виходить, що платники єдиного податку І — ІІІ групи можуть здійснювати роздрібну торгівлю пивом та столовими винами, в т.ч. на розлив. А от здійснювати виробництво, експорт, імпорт пива та столових вин платникам єдиного податку заборонено, як юридичним, так і фізичним особам.

Як обраховувати базу оподаткування ПДВ та акцизного податку при роздрібній торгівлі алкоголем та тютюном?

Відповідно до пп. 215.3.10 ПКУ, з 01.01.2016 р. для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих у роздрібній торгівлі, ставка акцизного податку становить 5%.

За пп. 214.1.4 ПКУ, базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.

Не слід забувати, що сума акцизного податку не включається в базу оподаткування для нарахування ПДВ на підставі п. 188.1 ПКУ. Наприкінці січня 2016 року з цього приводу ДФС видала лист від 26.01.2016 р. №390/6/99-99-19-03-02-15, в якому було розглянуто алгоритм дій суб'єкта господарювання (платника ПДВ) при роздрібній торгівлі підакцизних товарів.

Так, податківці наголосили, що сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів (Пза) обчислюється за формулою:

ПЗа = ФРЦ : 105 х 5, де:

ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Якщо ресторан продає коктейлі та каву з вмістом алкоголю та послугу з куріння кальяну, чи потрібно мати ліцензію та платити акцизний податок?

Прямої норми в ПКУ щодо оподаткування продажу алкогольних коктейлів немає. Якщо виходити з визначення алкогольних напоїв, наведеного у пп. 14.1.5 ПКУ, то акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів будуть оподатковуватися операції з реалізації коктейлів, якщо вміст спирту етилового в таких напоях перевищує 0,5% об'ємних одиниць. Аналогічну точку зору висловлює й ДФС у роз'ясненні, наведеному у підкатегорії 116.02 ЗІР¹.

¹ Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв?

Відповідно до п. 23 Правил №854, забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою. Заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів напою у грошовій одиниці України (п. 25 Правил №854).

Але з алкогольними коктейлями незрозуміло, що є базою оподаткування акцизним податком. У роз'ясненні податківці доводять, що саме вартість реалізованого алкогольного коктейлю є базою: «Базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.

Тобто при визначенні бази оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема коктейлів, слід ціну реалізованого товару розділити на 105 та помножити на 100 (ціна коктейлю — 105 відсотків складається з вартості товару з податком на додану вартість — 100 відсотків та акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями — 5 відсотків)».

Відповідно до УКТ ЗЕД, шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава — 0901, чай — 0902, але виходячи із ст. 215 ПКУ ці товари не є підакцизною продукцією.

Пунктом 2.2 Правил №219 встановлено, що суб'єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).

Виходячи з вищенаведеного, суб'єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмовими стравами, кулінарними, кондитерськими та борошняними виробами, кавою, чаєм або шоколадом, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

Але у суб'єкта господарювання має бути у наявності ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для продажу алкогольних напоїв з вмістом спирту більше 0,5%.

Підприємство планує на свята подарувати своїм партнерам та деяким працівникам алкогольні напої. Чи потрібна для цього ліцензія?

Відповідь на це питання складна. З одного боку, ліцензії видаються на виробництво та реалізацію алкоголю, тобто на операцію з дарування така ліцензія, на перший погляд, не потрібна.

Але у податківців інша точка зору. Наприклад, у ЗІР на сайті ДФСУ (підкатегорія 115.03) міститься таке роз'яснення:

«Згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля — діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. При цьому оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Підпунктом 14.1.202 ПКУ встановлено, що продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

З урахуванням викладеного, … алкогольні напої (тютюнові вироби),.. відповідно до норм чинного законодавства не можуть реалізовуватись (передаватись) іншим особам (як фізичним особам, так і суб'єктам господарювання), але можуть бути використані їх власником для власного споживання».

Тобто незважаючи на те, що порядок ліцензування операцій з алкогольними напоями встановлює Закон №481, податківці, спираючись на визначення, зазначене у ПКУ, вважають, що і дарування алкоголю потребує наявності ліцензії на його реалізацію (в зазначеному випадку — ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями).

Тож, не радимо робити такі подарунки, а якщо вже і зробили, приготуйтеся захищатися від податківців під час перевірок.

Чи потрібна ліцензія для повернення алкогольних напоїв постачальнику?

У ЗІР (категорія 115.03) податківці говорять таке: «Законом №481 встановлено обов'язкові вимоги при здійсненні реалізації алкогольних напоїв (зокрема пива) та тютюнових виробів. Питання повернення продукції постачальникові Законом №481 не регулюється.

Статтями 236 та 268 ГКУ визначено порядок повернення продукції постачальнику. Відповідно до ст. 265 ГКУ умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем».

На нашу думку, це означає, що така ліцензія покупцю, який повертає постачальнику алкогольні напої, не потрібна.

Як заповнювати декларацію з акцизного податку суб'єктам господарювання при роздрібній торгівлі алкоголем та тютюном?

За п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015 №14, суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації.

Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця реалізації підакцизних товарів із обов'язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ в такому порядку:

1) у графі 2 «Вид товару» вказується назва товару (продукції), який (яку) статтею 215 розділу VI ПКУ віднесено до підакцизних;

2) у графах 3, 4 «Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» вказується:

графа 3 — загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 — вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

3) у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн (гр. 3 — гр. 4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку;

4) у графі 6 «Ставка податку, %» проставляється розмір ставок акцизного податку у відсотках, встановлених підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

5) у графі 7 «Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн (гр. 5 х гр. 6)» вказується сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 5 на графу 6. Отже, у графі 3 Додатку 6 до декларації зазначається вартість алкогольних напоїв (тютюнових виробів) з податком на додану вартість і без 5-відсоткового акцизного податку.

Зверніть увагу! Наприкінці 2015 року з'явилося роз'яснення ДФС, наведене у листі від 22.10.2015 р. №9817/Б/99-99-21-05-14, з приводу заповнення графи 2 додатка 6 до декларації.

У ньому вказано, що підакцизні товари підлягають відображенню в додатку 6 таким чином:

• рядок 1 — лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60% об'ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні;
• рядок 2 — виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5% об'ємних одиниць та більше. Виноробна продукція — вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (пп. 14.1.26 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5% об'ємних одиниць, а саме: сидри, перрі тощо. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти — віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5% об'ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1.

Відомості про вартість реалізованих у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування віскі, рому та текіли вносяться до рядка 2 «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5% об'ємних одиниць», а вартість реалізованої «Бехерівки» як міцного лікеру (міцність 38% об'ємних одиниць, виробництво Чеської Республіки) — до рядка 1 «Лікеро-горілчана продукція» додатка 6.

Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків додатка 6 здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі. Наразі п. 1 ст. 11 Закону №481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (відсотків об'ємних одиниць).

Розділ Ґ декларації заповнюється на підставі додатка 6.

До якого податкового органу слід подавати алкогольно-тютюнову звітність у разі наявності відокремлених підрозділів?

За п. 2 розд. І Порядку №14, суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до декларації.

У п. 2 розд. ІІІ Порядку №14 вказано, що декларація за звітний період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного періоду до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника. При цьому вказано, що місцем реєстрації платника, що є суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, є місцезнаходження пункту продажу товарів.

Податківці у підкатегорії 116.07 ЗІР надали детальне роз'яснення з цього приводу.

Так, суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території, підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один код КОАТУУ), формує декларацію та заповнює один додаток 6 до декларації відповідно до цього КОАТУУ.

Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на території підпорядкованій різним органам самоврядування (різні коди КОАТУУ), формує декларацію та заповнює додаток 6 до декларації окремо за кожним КОАТУУ.

Якщо у суб'єкта господарювання точки продажу зареєстровані в декількох органах самоврядування, які обслуговуються одним контролюючим органом (наприклад, об'єднана ДПІ), то платник подає до такого контролюючого органу одну декларацію з відповідною кількістю додатків 6.

При цьому у гр. 7 «Місцезнаходження пункту продажу товарів» загальної частини декларації слід зазначати місцезнаходження всіх пунктів продажу підакцизних товарів, операції з реалізації яких відображені у такій декларації.

Підприємство продає пиво, для доставки якого наймає транспорт. Перевізник виписує прості ТТН. Які санкції можуть бути застосовані за це? Чи на всі переміщення пива необхідна ф. №1-ТН алкоголь? Яким чином підприємці можуть самі забирати пиво? Чи необхідно на відпуск пива погодження представника ДПІ?

Дійсно, зараз пиво, яке відповідає визначенню алкогольних напоїв, наведеному в ст. 1 Закону №481, вважається алкогольним напоєм. А це означає, що крім винятків, якщо вони будуть встановлені чинним законодавством саме для пива, на операції з ним поширюються загальні вимоги, встановлені для алкоголю. Нагадаємо, що наразі до алкогольних напоїв належать продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Форма №1-ТН алкогольні напої — це спеціальна форма товарно-транспортної накладної, затверджена для оформлення переміщення алкогольних напоїв наказом Мінтрансу України від 28.04.2005 р. №154. Цей наказ зберігає чинність і зараз, отже, складання таких форм ТТН на перевезення алкогольних напоїв, зокрема, і пива, якщо за своїми ознаками воно належить до алкогольних напоїв, є обов'язковим (п. 1.4 Інструкції №154).

А ось щодо відповідальності за невідповідність форм ТТН (коли замість форми №1-ТН алкогольні напої використовуються звичайні ТТН), її розмір передбачити важко. ТТН — це документ, яким оформлюється автоперевезення вантажу, і він повинен бути у водія перевізника на дорозі. Саме тому, згідно з Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, ТТН є обов'язковим документом, який повинен бути у наявності у водія перевізника (і не є обов'язковим, якщо перевезення вантажу здійснюється службовим транспортом).

Таким чином, якщо підприємство-постачальник орендує автомобіль для перевезення алкоголю, але водієм такого автомобілю є працівник цього підприємства, то такий автомобіль вважається службовим (адже за нього сплачується орендна плата і він використовується у господарській діяльності орендаря). В такому випадку наявність ТТН для перевезення вантажів на цьому автомобілі не є обов'язковою.

Якщо ж підприємство-постачальник сплачує сторонньому перевізнику за послугу з перевезення алкоголю автотранспортом перевізника, ТТН обов'язково повинна бути оформлена.

З цього випливає два можливі наслідки.

По-перше, якщо документ є, але оформлений він не за потрібною формою, вважається, потрібного документа немає. А це в разі перевірки документів під час перевезення може призвести до затримки автомобіля до з'ясування обставин та/або адміністративного штрафу.

По-друге, ТТН — це документ, яким перевізник та замовник підтверджують факт надання послуг з перевезення вантажу. Саме на підставі ТТН потім складаються акти прийому-передачі таких послуг, але в разі оформлення ТТН сама собою є доказом факту їх надання. Це може бути важливо, якщо підприємству, наприклад, доведеться судитися з перевізниками. Але найчастіше питання щодо наявності правильно оформленої ТТН виникає під час податкових перевірок.

Відомо, що раніше податківці заявляли: якщо у покупця немає правильно оформленої ТТН, то в нього немає права на витрати та ПК з ПДВ. Щодо продавців у податківців претензій не було (адже про невизнання доходу та ПЗ з ПДВ від реалізації товарів мова не йшла), але відносини з покупцями це могло зіпсувати.

Зараз податківці роз'яснюють протилежне: оскільки транспортної документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту (лист Міндоходів від 19.09.2013 р. №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128).

Але поруч із цим вони наголошують: відповідно до ст. 17 Закону №481, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску — 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Про яку відмітку йдеться і в яких випадках вона є обов'язковою?

За пп. 14.1.6 ПКУ, акцизний склад — це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів. При цьому приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії, не є акцизним складом.

Застосування акцизних складів регулюється, зокрема, ст. 230 ПКУ. Пунктом 230.15 ПКУ встановлено, що під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Тож якщо акцизного складу на підприємстві немає, то вимоги щодо оформлення та реєстрації ТТН на таке підприємство не поширюються.

Як виправити помилку у алкогольно-тютюновій звітності?

Як відомо, виправлення помилки у алкогольно-тютюновій звітності не передбачено Порядком №49. Податківці у роз'ясненні у підкатегорії 115.05 ЗІР зазначили, що платник податків у разі виявлення помилки у звіті може звернутися письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої звітності та проханням її не визнання, а також повторно сформувати та подати з виправленими показниками такий звіт.

За якими цінами можна продавати алкоголь та яка відповідальність за заниження цін?

Згідно зі ст. 1 Закону №481, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої — це ціни, які визначаються за кодами виробів УКТ ЗЕД за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої — ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до ст. 18 Закону №481, право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабміну.

Наразі діє постанова КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Якщо не дотримуватися рівня мінімально допустимих цін, суб'єктів господарювання, які займаються оптовою або роздрібною торгівлею алкогольними напоями, може бути притягнуто до відповідальності. Відповідно до ст. 17 Закону №481, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.

Як організувати продаж алкоголю на розлив та чи потрібно проводити розрахунки через РРО?

Відповідно до ст. 15-3 Закону №481, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Згідно зі ст. 17 Закону №481, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 Закону №481 — 6800 гривень.

Наразі чинними є Правила №854. Відповідно до п. 22 Правил №854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Правилами №219 визначено, що є закладом ресторанного господарства. Заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів (пп. 1.3 Правил №219).

При цьому в назві та тексті Правил слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство» згідно з наказом Мінекономіки від 09.10.2006 р. №309.

Тобто тільки заклад ресторанного господарства має право продавати алкоголь на розлив.

Чи має фіскальний чек при проведенні розрахунків через РРО при реалізації підакцизних товарів містити окремий реквізит — акцизний податок?

Згідно з Положенням №13, для госпсуб'єктів роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (госпуб'єкти, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ) у касовому чеку окремим рядком має зазначатись розмір ставки такого податку, загальна сума податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами). На початку рядка повинна друкуватись назва податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Реєстрації в органі доходів і зборів підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

У разі реєстрації госпсуб'єктом РРО з дотриманням вимог Наказу Міндоходів від 28.08.2013 р. №417 до набрання чинності Положенням №13 (тобто до 11.03.2016 р.) вимоги щодо відображення сплати акцизного податку у фіскальних чеках РРО є необов'язковими.

Наразі відповідне роз'яснення з цього приводу наведено у листі ГУ ДФС у м. Києві від 04.05.2016 р. №10242/10/26-15-40-03-16.

А от хто реєстрував РРО після 11.03.2016 р., у того фіскальні чеки РРО мають містити обов'язковий реквізит у вигляді акцизного податку — звісно, у разі продажу підакцизних товарів.

У процесі виробництва алкогольної продукції підприємством на пляшку не була наклеєна акцизна марка. Відповідно, ця продукція була залишена в цеху. Чи має право підприємство залишати таку продукцію в цеху без марки акцизного податку наступного місяця після місяця розливу?

Порядок маркування. Відповідно до п. 226.1 ПКУ, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №481, маркуванню підлягають алкогольні напої, крім виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), які реалізуються в Україні.

Цією ж нормою встановлено, що розлив алкогольних напоїв, крім виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Крім того, Законом №481 не передбачено маркування акцизними марками виноробної продукції (вин сухих) у тарі місткістю від 50 до 600 літрів (кеги, бачки, цистерни, баки, бочки тощо) та сидру і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю від 25 до 100 літрів.

Відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481, за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв; алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку на виробника таких алкогольних напоїв покладається фінансова відповідальність у розмірі 200% вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тож виробник алкогольних напоїв має не тільки реалізовувати, а й зберігати вироблені алкогольні напої з наклеєними марками акцизного податку встановленого зразка.

Як в обліку платника податку на прибуток, неплатника ПДВ, відображається проведення корпоративу для працівників компанії? Як оформити проведення свята, якщо передбачається купівля алкоголю (через компанію-організатора або ж самостійно)? Які податкові наслідки для підприємства і для працівників оплати такого корпоративу?

Податок на прибуток

З 2015 року об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на податкові різниці, передбачені р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Відповідно до П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Тобто у бухобліку відображаються всі витрати, понесені підприємством, як пов'язані із госпдіяльністю, так і не пов'язані.

Що стосується коригування фінрезультату до оподаткування у разі відображення у бухобліку витрат, не пов'язаних із госпдіяльністю, то у ПКУ передбачені різниці лише з амортизації необоротних активів, в решти випадках такого коригування немає. Таке ж роз'яснення надано фахівцями ДФС у ЗІР. Отже, витрати підприємства на проведення святкового корпоративу для працівників буде враховано при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у повному обсязі.

ПДФО, військовий збір, ЄСВ

Згідно з пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Тому податківці у підкатегорії 103.02 ЗІР зауважили, що вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Як наслідок, якщо витрати на корпоратив не можна персоніфікувати, то тоді вони не оподатковуються ні ПДФО, ні військовим збором. Із цих же причин немає й нарахування ЄСВ.

Бухоблік

У бухгалтерському обліку витрати на обслуговування та управління підприємством (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо) включаються до складу адміністративних.

При цьому до представницьких витрат належать витрати на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва. До представницьких витрат належать витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті установи, оплатою номерів у готелях.

Корпоративне свято для співробітників з приводу річниці утворення компанії — це, безумовно, подія в масштабах цілого підприємства. Але якщо таке свято не можна пов'язати з діяльністю підприємства, якщо під час свята не буде річних зборів або офіційного прийому контрагентів підприємства, пов'язати витрати на його проведення з адміністративними витратами буде дуже важко. Тож радимо віднести їх до інших витрат підприємства.

Витрати (якими б вони не були визнані) на корпоратив є витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П (С) БО 16 «Витрати»).

Алкоголь під час корпоративу — увага, акциз!

Відповідно до роз'яснення податківців, розміщеного у підкатегорії 115.03 ЗІР, при розповсюдженні алкогольних напоїв шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. А тому, якщо підприємство самостійно придбало (тобто отримало право власності) алкоголь, який згодом безоплатно розповсюджує на корпоративах, тобто передає право на нього кінцевому споживачеві — працівникам, то за таке безоплатне надання алкогольної продукції без ліцензії на право роздрібної торгівлі до підприємства буде застосований штраф у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.

Такий фіскальний висновок ґрунтується на тому, що відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ безоплатне надання товару є продажем. Тоді як для здійснення роздрібного продажу алкоголю у такого суб'єкта господарювання має бути відповідна ліцензія (ст. 1, 17 Закону №481).

Тому з метою уникнення можливих негативних наслідків радимо оплачувати алкогольну продукцію в складі відповідних рахунків безпосередньо в закладі, де організовується корпоратив, або ж заручитися послугами сторонньої організації із організації відповідних заходів, до вартості послуг якої буде входити вартість алкоголю. У такому разі права власності у суб'єкта господарювання на алкогольні вироби не виникатиме, а як наслідок відсутній зміст роздрібної торгівлі алкоголем, тобто не відбувається передача права власності до споживача, як того вимагає визначення «продажу товарів» відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ.

Документальне оформлення

Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення (ст. 9 Закону про бухоблік). Тож тут можна обмежитися такими документами:

1. Наказ (розпорядження) керівника підприємства про проведення корпоративу. У ньому слід зазначити мету, привід для свята та відповідальних за його організацію (наприклад, підтримання корпоративного духу компанії; вияв турботи керівництва про колектив; нагородження кращих працівників і мотивація для решти персоналу).

2. План (програма) проведення свята. У ньому зазначають, які заходи будуть проведені, хто відповідальний.

3. Первинні документи, що підтвердять понесені витрати. Наприклад, акти наданих послуг (зокрема, у разі оренди приміщення для проведення свята), товарні чеки на придбання подарунків для працівників. Якщо гроші видавали під звіт, знадобиться й авансовий звіт, і первинні документи, що підтвердять понесені витрати тощо.

Що стосується деталізації отриманих послуг із організації та проведення корпоративу, то зауважимо таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);
• дату і місце складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На практиці фахівці ДФС притримуються позиції, що якщо первинні документи не містять конкретної інформації щодо змісту наданих послуг, то вони не підтверджують зв'язку з господарською діяльністю. Однак, як ми з'ясували вище, у платника податку на прибуток — неплатника ПДВ відсутність зв'язку з госпдіяльністю не впливає на податковий облік.

Втім, все ж радимо, щоб зміст отриманої послуги у первинних документах був максимально наближений до визначення операції, котру наведено в договорі між контрагентами. Якщо у договорі вказано розгорнуту суть операції, то її також слід вказати й в первинних документах, аби було видно, що послуги, які були передбачені у договорі, отримані в повному обсязі.

Чи можна внести алкогольні напої до статутного капіталу? Які податкові наслідки чекають на підприємство та на засновника (ФОП) у такому випадку?

Відповідно до ч. 2 ст. 115 ЦКУ, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Тож виходить, що вносити в статутний капітал підакцизні товари можна.

Наслідки для засновника

Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, реалізація підакцизних товарів (продукції) — будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п. 213.1 ПКУ, внесок підакцизних товарів у статутний капітал є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Тож ФОП на загальній системі при переданні підакцизних товарів як внеску в статутний капітал має оподаткувати такий внесок акцизним податком.

При цьому ФОП не має права включати до своїх витрат вартість алкогольних напоїв при здійсненні внеску до статутного капіталу, оскільки такі витрати не пов'язані з отриманням доходу від господарської діяльності (п. 177.4 ПКУ). Також у ФОП не буде виникати доходу за цією операцією.

Але здійснення внеску до статутного капіталу алкогольними напоями належить до оптової торгівлі відповідно до визначення оптової торгівлі, яке наведено у ст. 1 Закону №481.

Згідно зі ст. 15 Закону №481, оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснювати суб'єкти господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Тому підприємець повинен мати ліцензію саме на оптову торгівлю алкогольними напоями.

При здійсненні внеску до статутного капіталу ФОП має підтвердити свій майновий стан. Так, відповідно до ст. 86 ГКУ майновий стан засновників — громадян щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом, має бути підтверджений довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Наслідки для підприємства

Отримані як внесок у статутний капітал алкогольні напої в момент такого отримання не є для підприємства об'єктом оподаткування акцизним податком. Але подальша роздрібна торгівля ними, навіть в межах представницьких витрат, призводить до обов'язку стати платником акцизного податку та мати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Податківці вже давно наголошують: якщо алкогольні напої надаються споживачеві безоплатно, зокрема використовуються на представницькі заходи, це вважається операцією з продажу (реалізації). Детальніше це розглянуто у відповіді на попереднє запитання.

Відповідно до пп. 212.3.1-1 ПКУ, суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації з акцизного податку за місяць, у якому здійснюється господарська діяльність.

В обліку здійснення внеску засновником (ФОП) до статутного капіталу у вигляді алкогольних напоїв буде відображено проведенням Д-т 281 К-т 46.