Хто сплачує податок на нерухоме майно у 2016 році і що є об'єктом оподаткування?
Згідно з пп. 10.1.1 ПКУ, у 2016 році до місцевих податків належить, зокрема, і податок на майно. А відповідно до п. 265.1 ПКУ податок на майно складається в т.ч. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платників, об'єкт та базу оподаткування з податку на нерухоме майно визначає ст. 266 ПКУ.
Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ, як і раніше, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, що підтверджується документами на право власності на такий об'єкт.
Перелік нерухомості, яка не є об'єктом оподаткування, залишився майже без змін і зазначений у пп. 266.2.2 ПКУ. Але з 01.01.2016 р. розширено норму щодо визначення житлової нерухомості, непридатної для проживання. До такої нерухомості належить також житлова нерухомість, непридатна для проживання у зв'язку з аварійним станом. Така нерухомість визнається непридатною згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Для фізосіб, згідно з пп. 266.4.1 ПКУ, база оподаткування об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується тільки на фіксовану площу:
— для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
— для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
— для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.
Зверніть увагу: сільські, селищні, міські ради починаючи з 01.01.2016 р. не можуть збільшувати граничну межу площі житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування (із норми пп. 266.4.1 ПКУ абз. 6 виключено).
Проте органи місцевого самоврядування відповідно до пп. 266.4.2 ПКУ до 1 лютого поточного року повинні подати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно встановлених пільг (якщо такі буде передбачено на відповідній території).
Юрособам — платникам податку на прибуток, які сплачують податок на нерухоме майно, потрібно звернути увагу на п. 137.6 ПКУ. Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Кодексу щодо об'єктів нежитлової нерухомості. Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Яка ставка податку на нерухоме майно?
Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3% мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (розмір мінімальної зарплати на 01.01.2016 р. — 1378 грн), за 1 кв. м бази оподаткування, відповідно, ставка податку не може бути більшою за 41,34 грн з квадратного метра.
Нагадаємо, що для об'єктів нежитлової нерухомості в 2015 році ставки не могли перевищувати 1% за розмір мінімальної зарплати на 01.01.2015 р. (12,18 грн).
Як і раніше, базовий податковий період дорівнює календарному року.
Як розраховується податок, якщо загальна площа житлової нерухомості перевищує граничну площу?
До пп. 266.7.1 ПКУ, який встановлює порядок обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, додано новий підпункт «г», норма якого зобов'язує збільшити суму податку: за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» — «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Сума такого збільшення додається до суми податку, розрахованої за загальними правилами, із урахуванням пільг.
Наприклад, якщо у фізособи є у власності квартира загальною площею 325 кв. м, і пільга 60 кв. м, відповідно сума податку становить:
(325 - 60) = 265 кв. м (база для оподаткування, до якої застосовується ставка податку 41,34 грн) + 25 000 грн = 35955,10 грн.