Що є об'єктом оподаткування податком на прибуток у 2016 році?
Визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не зазнало змін. Як і в 2015 році, у 2016 році об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ. При цьому такий прибуток має коригуватися платниками податку на прибуток з річним обсягом доходу від будь-якої діяльності більше 20 млн грн на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платники з річним обсягом доходу менше 20 млн грн мають право не застосовувати такі різниці.
Для цілей визначення річного обсягу доходу у 20 млн грн до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Яку базову ставку податку на прибуток визначено на 2016 рік?
Базова ставка податку залишалася на рівні 2015 року і становить у 2016 році 18%.
При цьому підприємства, які у 2015 році застосовували ставку 0% за п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у 2016 році такого права вже не мають і оподатковують визначений у декларації з податку на прибуток об'єкт оподаткування за загальними правилами.
Які встановлено податкові періоди для цілей оподаткування податком на прибуток?
Відповідно до нової редакції п. 137.4 ПКУ, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених у п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Але такі звітні періоди не поширюються на:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
При цьому податкова декларація складається наростаючим підсумком.
Чи сплачуються авансові внески з податку на прибуток у 2016 році?
З 01.01.2016 р. Законом №909 виключено норми щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток із п. 57.1 ПКУ. Але у 2016 році їх ще доведеться сплачувати на підставі нового п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
Тому платники податку на прибуток з річним обсягом доходу більше 20 млн грн зобов'язані сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 суми податку, визначеного до сплати у декларації за 9 місяців 2016 року. Цей авансовий внесок слід сплатити до 31.12.2016 р. Але з огляду на вимогу п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ нічого не вказано про платників податку на прибуток, які не повинні сплачувати авансові внески. Тож тільки роз'яснення податківців поставить крапку щодо визначення, хто з платників податку на прибуток повинен подати декларацію за три квартали та сплатити цей «перехідний» авансовий внесок. Усі чи лише ті, хто звітуватимуть поквартально?
Крім того, залишається обов'язок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів відповідно до п. 57.1-1 ПКУ. Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Як застосовувати податкові різниці у 2016 році?
Зазнала змін лише одна з трьох податкових різниць — різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій. І то тільки у частині, яка стосується зменшення фінансового результату на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших підприємств. Так, відповідно до оновленої редакції пп. 140.4.1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
Раніше фінансовий результат зменшувався тільки на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств та у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ), та різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (ст. 139 ПКУ), застосовуються на рівні 2015 року.
На жаль, законодавці разом із нормами, які викликали критику з боку бухгалтерів, викреслили із Закону і норми, які вирішували «проблему резерву сумнівних боргів». Тому і в 2016 році платникам податку на прибуток, які здійснюють коригування фінрезультату на різниці, вигідніше такий резерв не створювати, а списувати безнадійну дебіторську заборгованість напряму до витрат.
Отже, як у 2015 році, так і у 2016 році залишилась неузгодженість щодо вартісного показника групи 4 ОЗ. Податківці з цього приводу мають таку точку зору: оскільки норма пп. 14.1.138 ПКУ не містить обмежень щодо граничної вартості основних засобів та інших необоротних активів окремо для групи 4, то всі основні засоби та інші необоротні активи, вартість яких перевищує 6000 гривень, з урахуванням вимог пп. 14.1.138 ПКУ, є основними засобами. Інші активи, вартість яких не перевищує 6000 гривень, відповідно є малоцінними необоротними матеріальними активами.
Чи підлягає зменшенню нарахований податок на прибуток на суму сплаченого податку на нерухоме майно?
Як і раніше, податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.
Але з'явилася нова умова в абз. 2 п. 137.6 ПКУ, відповідно до якої уточнено, що якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша ніж сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.
Чи змінився механізм сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів?
Ні, авансові внески при виплаті дивідендів сплачуються за старими правилами. Так, за загальними правилами емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.
У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок у 2016 році обчислюється за ставкою 18%.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно до кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік. Такі правила визначення та сплати авансового внеску, а також зарахування його до зменшення суми податку на прибуток за рік встановлено пп. 57.1-1.2 ПКУ. Тож навіть із квартальним податковим періодом платники податку на прибуток зможуть зменшити податкове зобов'язання з податку на прибуток тільки при поданні декларації за рік.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами в операціях, визнаних відповідно до статті 39 ПКУ контрольованими.
Нагадаємо, що авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:
- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1-1.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
- фізичним особам.
Звісно, зменшуватиметься сума податку до сплати і на суму сплачених протягом звітного періоду авансових внесків при виплаті дивідендів (пп. 57.1-1.2 ПКУ).
У які строки потрібно подавати декларацію з податку на прибуток у разі квартального та річного звітного періоду починаючи з 2016 року?
Оскільки п. 57.1 ПКУ більше не визначає періодичність та строки подання декларації з податку на прибуток, то на платників податку на прибуток діють загальні норми щодо строків подання декларацій. Так, відповідно до пп. 49.18.2 та 49.18.3 ПКУ, декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному кварталу (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.