Податок на додану вартість
Чи змінився граничний розмір суми операцій з постачання товарів/послуг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 01.01.2016 р.?
Ні, попри очікування. Як і у 2015 році, обов'язковій реєстрації платником ПДВ підлягають платники податків із загальною сумою від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахованою (сплаченою) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, якщо сума сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ. Порядок реєстрації платників ПДВ наразі регулюється наказом Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.
Як і раніше, обов'язкова реєстрація платником ПДВ не поширюється на платників єдиного податку першої — третьої групи (виняток — платники ЄП третьої групи, які самостійно обрали ставку ЄП у розмірі 3% доходу).
У 2015 році однією з причин анулювання реєстрації платника ПДВ була відсутність платника податків за податковою адресою. Чи вирішено цю проблему в 2016 р.?
Так, з 01.01.2016 р. вилучено з переліку причин для анулювання реєстрації платника ПДВ таку причину, як «у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу».
Тож з 01.01.2016 р. податківці не вправі анулювати реєстрацію платника ПДВ у разі відсутності юрособи за її податковою адресою.
Що змінилось у порядку визначення бази оподаткування ПДВ з 01.01.2016 р.?
Як і раніше, відповідно до абз. 1 п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. Проте, з бази оподаткування (договірної ціни) тепер виключено акцизний податок на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Крім того, при постачанні власної продукції/послуг виробнику доведеться порівнювати договірну ціну постачання не з їх собівартістю, як це відбувалося в 2015 р., а зі звичайною ціною (абз. 2 п. 188.1 ПКУ)!
Нагадаємо, що визначення звичайної ціни в такому випадку можливе лише відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ, який залишається у попередній редакції. За загальним правилом, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. І якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Однак пп. 14.1.71 ПКУ передбачає і спеціальні шляхи визначення звичайної ціни:
— у разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижча за мінімальну або індикативну ціну;
— якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування;
— під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачено законом;
— якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф'ючерсній ціні на дату укладення такого контракту;
— якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.
Яких змін зазнали звільнені від ПДВ операції та операції, які не є об'єктом оподаткування ПДВ?
Попри очікування, стаття 196 ПКУ, яка визначає операції, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, залишається у 2016 році без змін.
Та й стаття 197 ПКУ зазнала лише невеличких змін.
Зокрема, у пп. 197.12 ПКУ з'явилася норма щодо звільнення від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Це звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
А пункт 197.21, який стосувався тимчасового звільнення від оподаткування поставок певних видів зернових та технічних культур, з ПКУ виключено. Виключено відповідні пільги для таких поставок і з підрозділу 2 п. ХХ ПКУ.
Чи змінилися випадки нарахування ПЗ з ПДВ, передбачених п. 198.5 ПКУ?
Так, до переліку причин, за яких нараховується ПЗ з ПДВ, з 01.01.2016 р. у п. 198.5 ПКУ додано:
— операції, місце постачання за якими розташоване за межами митної території України;
— випадок, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (за винятком випадку, коли така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства). Такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а отже, вимагатимуть нарахування ПЗ з ПДВ. Незрозуміло, щоправда, на яку дату визнаватиметься таке ПЗ, оскільки мова не йде про фактичне використання таких товарів. Вважаємо, що це останній день податкового періоду, коли затверджено акт вибіркової (часткової) інвентаризації, а також потрібно наголосити, що ПЗ нараховуються виключно за товарами, за якими визнавався ПК;
— операції, передбачені п. 197.11 ПКУ:
— постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
— постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
— ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу».
За якими ПН платник ПДВ не може відносити суми ПДВ до податкового кредиту у 2016 році?
Як і раніше, право на ПК з ПДВ має бути підтверджено відповідним документом. Основним таким документом залишається податкова накладна або розрахунок коригування до неї. Незмінним залишилось і право віднесення до ПК сум ПДВ, підтверджених митними деклараціями та іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ, у 2016 році не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН не тільки податковими накладними, а й розрахунками коригування до таких податкових накладних, чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Чи можна скористатися правом на ПК за податковою накладною, складеною у минулому звітному періоді?
Загальне правило формування податкового кредиту, встановлене п. 198.1 ПКУ, залишилося без змін. Так, відповідно до зазначеної норми, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій:
із ввезення товарів на митну територію України — дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу;
фінансової оренди (лізингу) — дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем;
для довгострокових договорів (контрактів) — дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами);
для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, — факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку;
з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.
Згідно з п. 198.6 ПКУ, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
На який строк надається право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту у разі несвоєчасної реєстрації ПН та РК до них у ЄРПН?
У 2016 році суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН та РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких ПН;
- для платників ПДВ з касовим методом — ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ.
За якими ПН не можна відносити суми ПДВ до ПК у 2016 р.?
З абз. 15 п. 201.10 ПКУ виключено слова «та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу». Це означає, що у 2016 році тільки відсутність факту реєстрації платником ПДВ — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. При цьому таке порушення не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку, вказаної в податковій накладній, до суми ПЗ за відповідний звітний період (абз. 15 п. 201.10 ПКУ).
Це було б гарно, якби не новий абз. 19 п. 201.10 ПКУ. Відповідно до нього ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до ПК.
Отже, з 01.01.2016 р. ПН, які не зареєстровано у ЄРПН, та ПН, які зареєстровано в ЄРПН, але які містять помилки у коді УКТ ЗЕД або помилки, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не є підставою для віднесення сум ПДВ за ними до ПК.
Нагадаємо, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ст. 120-1 ПКУ.
А за помилки в обов'язкових реквізитах складеної податкової накладної з 01.01.2016 р. введено штрафні санкції новим пунктом 120-1.4 ПКУ.
Чи дає право на ПК подана скарга на постачальника за ПН, виписану з помилками або не зареєстровану в ЄРПН?
Ні, у 2016 році подання скарги не дає права на ПК. Право на ПК виникає тільки за податковою накладною/розрахунком коригування, які зареєстровані в ЄРПН.
Але, як і раніше, покупець/продавець має право у разі допущення контрагентом помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування тільки додати до декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому виникли вищенаведені умови.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою податковий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з ПДВ за такою операцією.
Коли виникає відповідальність за невиправлення помилок у ПН? Які розміри штрафів передбачено?
Така відповідальність вводиться з 01.01.2016 р. і застосовуватиметься щодо помилок у податкових накладних, датованих після 01.01.2016 р. Відповідні зміни внесено до ст. 120-1 ПКУ, в якій з'явився новий п. 120-1.4.
Розміри штрафів є різними, вони залежать від того, коли податківці знайшли помилки в обов'язкових реквізитах податкових накладних:
- якщо помилку виправлено платником податку до податкової перевірки — то під час податкової перевірки штрафу не буде, оскільки помилку вже виправлено;
- якщо помилку знайдено податківцями під час позапланової виїзної документальної перевірки за заявою (скаргою) покупця і видано податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) про необхідність виправлення — штраф 170 грн;
- якщо помилку не виправлено (тобто припис ППР не виконано протягом 10 днів з дати його отримання), то податківці застосовують штраф від 10% до 100% суми ПДВ в такій податковій накладній. Розмір штрафу залежатиме від того, скільки днів минуло з дати, до якої помилку треба було виправити податковою накладною/розрахунком коригування:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 61 до 90 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів;
60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів;
70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів;
100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.
Виправлення помилок у ПН, відповідно до п. 192.1 ПКУ, здійснюється через складання РК.
У якому розмірі встановлено штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН?
Розміри штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та розрахунків коригування до них не змінилися і залежать від порушення терміну реєстрації:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів;
50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 180 і більше календарних днів.
Отже, як й у 2015 році, у 2016 році максимальний розмір такого штрафу залишиться на рівні 50% ПДВ, зазначеного в несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних (п. 120-1.1 та 120-1.2 ПКУ).
Який у 2016 році встановлено порядок бюджетного відшкодування ПДВ?
Автоматичне відшкодування ПДВ відміняється з 01.02.2016 р. відповідно до Закону №909. А що ж натомість?
З 01.02.2016 р. вводиться ведення та офіційна публікація двох реєстрів бюджетного відшкодування ПДВ:
- один — для реєстрації заяв від тих, хто відповідає ознакам, встановленим п. 200.19 ПКУ, і має право на повернення суми бюджетного відшкодування
- другий — для реєстрації заяв від тих, хто цим ознакам не відповідає.
В обох реєстрах зазначатимуться дані не тільки про надходження заяв та їх обробку, а і дані про дату висновку, який надісланий Держказначейству для перерахування відповідних сум на рахунок платника ПДВ, дату і суму ПДВ, яка була фактично відшкодована.
Як передбачається, це має допомогти зробити систему повернення ПДВ з бюджету прозорішою та зручнішою для платників податку. Але цього ще треба дочекатися. Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України (наразі їх ще немає). А отже, як застосовуватимуться ці реєстри на практиці і чим допоможуть платникам ПДВ у боротьбі за повернення ПДВ із бюджету, побачимо далі.
Які зміни внесено в оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників?
Перша і головна зміна — це збереження спецрежиму з ПДВ лише на 2016 рік (і повне скасування такого режиму з 01.01.2017 р.), а також зміна порядку сплати ПДВ такими спецрежимниками до бюджету.
У 2015 році такі спецрежимники не сплачували ПЗ з ПДВ, обчислене в межах спецрежимної діяльності, до бюджету, а перераховували на свій спецрахунок, з якого могли використовувати у порядку, визначеному ПКУ.
У 2016 році для спецрежиму з ПДВ запроваджуються інші умови. Починаючи зі звітного періоду січня 2016 року сума ПДВ, визначена спецрежимниками як податок, що підлягає сплаті (рядок 25 декларації), буде перераховуватися у пропорціях, які залежать від операцій, які призвели до виникнення такого ПДВ (див. нову редакцію п. 209.2 ПКУ).
Додатна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до держбюджету та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:
— за операціями із сільгосптоварами/послугами, крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва (далі — інша сільськогосподарська продукція):
до держбюджету — у розмірі 50%;
на спеціальні рахунки, відкриті сільгосппідприємствами — суб'єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, — у розмірі 50%;
— за операціями із зерновими та технічними культурами підлягає перерахуванню:
до держбюджету — 85%;
на спеціальні рахунки — 15%;
— за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:
до держбюджету — 20%;
на спеціальні рахунки — 80%.
Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 р. зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених видів операцій. Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).
Для реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2016 р., в ЄРПН та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні, починаючи з 1 січня 2016 року, операцій з постачання cільгосппродукції сільськогосподарські товаровиробники повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.
При визначенні рахунку, на який необхідно здійснювати перерахування коштів, слід враховувати, що:
зернові культури — зернові культури товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД;
технічні культури — технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;
продукція тваринництва — продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.
До речі, ці обмеження встановлено і для тих сільгосппідприємств, які можуть перебувати на спецрежимі, але його не обрали (п. 209.18 ПКУ). Раніше вони теж могли не сплачувати ПДВ до бюджету, якщо така сума ПДВ виникала за поставками певних продуктів тваринництва (м'яса, молока тощо), а використовувати на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Тепер, завдяки змінам, в себе такі сільгосптоваровиробники можуть залишити лише 80%, а 20% — треба буде зі звітного періоду січня 2016 року перерахувати до державного бюджету.
Проведення сільськогосподарським підприємством — суб'єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється, як і торік, у звичайному порядку, передбаченому ст. 200 ПКУ.
Крім того, скасовано пільгу за п. 197.21 ПКУ та п. 15-2 підр. 2 р. ХХ ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ певних зернових та технічних культур. Отже, з 01.01.2016 р. усі операції з постачання зернових та технічних культур оподатковуються ПДВ, а операції з їх експорту передбачають застосування нульової ставки. Відновлено, таким чином, і право на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових та технічних культур.