• Посилання скопійовано

Коментар

До наказу Мінфіну від 21.10.2015 р. №916

Розгляд скарг ДФС — більше відкритості

Наказом Мінфіну від 28.09.2016 р. №849 вносяться зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. №916 (див. «ДК» №48/2016). Оскільки зміни більш ніж революційні, вони заслуговують на окрему увагу (хоча документ на момент підписання номера до друку ще не оприлюднений і, відповідно, не набрав чинності).

Протягом останніх років податківці неодноразово переписували порядок розгляду скарг платників податків. Але щоразу це більше нагадувало редакційні правки, ніж прийняття нового документа для виконання податковими органами їх проголошуваної головної функції — сервісної служби з дотриманням основних принципів, наведених у п. 4.1 ПКУ.

Наразі маємо справу зі змінами, які кардинально трансформують ставлення до процедури адміністративного оскарження платниками податків рішень органів ДФС та їхніх дій чи бездіяльності.

Отже, розгляньмо ці зміни за порядком.

Відкритий/закритий процес оскарження

Як відомо, платник має право подати скаргу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ПКУ). А відповідно до п. 1 розділу IV Порядку №916, скарги на рішення та дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

Ті платники податків (їх представники), які вже не раз проходили цю процедуру оскарження, знають, що вона доволі формальна і прийняття рішення переважно залежить більше від пояснень перевіряльників, які витребовуються разом із матеріалами перевірки, ніж від платника податків (його представника) та документів і пояснень, що їх він подає під час розгляду скарги. Та й судова практика розгляду спорів з органами ДФС свідчить про те саме.

Головна мета формальної процедури адміністративного оскарження — з'ясувати позицію фіскального органу, яка покладається в основу підтвердження чи скасування оскаржуваного рішення про нарахування грошових зобов'язань чи дій/бездіяльності посадових осіб перевіряльників, які призвели до порушень під час перевірки (що впливає на висновки в акті перевірки та на прийняте ППР).

I ось тепер ця формальна процедура на очах платників податків має перетворитися на цілий процес розгляду скарги, із залученням (окрім платника податків та/або уповноважених представників) ще й низки публічних осіб, а саме:

— уповноважених представників Мінфіну України;

— уповноважених представників Державної регуляторної служби України;

— уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена;

Що означає термін «омбудсмен»?

«Омбудсмен» — це шведське слово, яке означає «представник чиїхось інтересів» — незалежна посадова особа, яка розглядає скарги громадян щодо неправомірних дій уряду. Вперше посаду парламентського омбудсмена заснували у Швеції в 1809 році. Офіс бізнес-омбудсмена в Україні було започатковано у грудні 2014 року. Бізнес-омбудсмен — посадова особа, яка не залежить від уряду та будь-яких політичних партій.

— представників ЗМI.

Для тих, хто не готовий до такої масової демонстрації нюансів своєї господарської діяльності, зміни передбачають закритий розгляд скарги — йдеться про розгляд матеріалів скарги контролюючим органом виключно за участю платника податків — скаржника або його уповноважених представників (у тому числі адвокатів), уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена (за умови прийняття Радою бізнес-омбудсмена до розгляду скарги, поданої платником податків) та представників Мінфіну.

Увага! Змінами, які ми розглядаємо, передбачено, що за рішенням Ради бізнес-омбудсмена та/або Мінфіну в розгляді скарги (припускаємо, що йдеться про закриті засідання) платника податків у контролюючому органі вищого рівня беруть участь їх представники, незалежно від наявності клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги (новий п. 5 розділу VIII Порядку №916).

Тобто маємо ситуацію, коли при дворівневій системі адміністративного оскарження закритий розгляд першої скарги (на рівні міст Києва та Севастополя, областей, міжрегіональних територіальних органів — п. 56.3 ПКУ) відбувається виключно за участю посадових осіб органу ДФС, який розглядає скаргу, платника податків (його уповноваженого представника) та представника Мінфіну. Рада бізнес-омбудсмена надсилатиме свого представника лише у разі прийняття такого рішення самою Радою.

Але наскільки реально це виконати, — сказати важко. Адже новим п. 5 розділу VIII Порядку №916 встановлено строк для повідомлення — не пізніше, ніж за три дні до розгляду скарги. Відповідно до п. 56.8 ПКУ строки розгляду скарг не змінилися — це 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги. I в цей строк не лише органи ДФС мають повідомити всіх осіб, які повинні бути присутні на розгляді скарги, а й відповідні держоргани, Рада бізнес-омбудсмена та ЗМI мають забезпечити присутність своїх представників та встигнути ознайомитися зі змістом скарги, — у цей самий строк належить розглянути скаргу та прийняти вмотивоване рішення. Отже, найімовірніше, строк розгляду буде продовжуватися до 60 календарних днів (п. 56.9 ПКУ), про що фіскальні органи повідомлятимуть платників податків окремим рішенням. На нашу думку, це стосується як закритого, так і відкритого процесу розгляду скарги.

Які повноваження у Ради бізнес-омбудсмена?

Нова установа покликана забезпечити прозоре ведення бізнесу в Україні та фінансується через мультидонорський рахунок ЄБРР задля створення сприятливих умов ведення бізнесу для українських підприємців.

Бізнес-омбудсмен розглядає скарги щодо можливого вчинення корупційних діянь або інших порушень законних інтересів суб'єктів підприємництва внаслідок дій або бездіяльності, включаючи рішення, з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, що перебувають у сфері їх управління, та їхніх посадових осіб. Для подання скарги можна безкоштовно звернутись онлайн через веб-сайт за посиланням https://boi.org.ua/complaint/online.

Але в нашій ситуації під час розгляду скарги платників податків в органах ДФС буде присутній представник Ради бізнес-омбудсмена. Рада бізнес-омбудсмена — це незалежний постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України1, започаткований з метою створення прозорих умов роботи державних та місцевих органів влади, державних або підконтрольних державі компаній, а також для запобігання корупції. Однією з ключових цілей Ради бізнес-омбудсмена є забезпечення ефективної системної комунікації бізнесу з владою, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствами, які перебувають у державній власності або підпорядковані державним органам.

1 Постанова КМУ від 26.11.2014 р. №691 та Меморандум про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12.05.2014 р.

Під час розгляду скарг рекомендації представника Ради мають важливе значення. Адже, у разі якщо державні органи системно відмовлятимуться втілювати рекомендації Ради і якщо це негативно впливатиме на бізнес-клімат в Україні, Рада з огляду на свої повноваження привертатиме увагу громадськості до ситуації через оприлюднення періодичних звітів на сайті Офісу бізнес-омбудсмена та через засоби масової інформації.

Утім, як це працюватиме у відносинах саме з фіскальними органами, покаже час. Адже ці рекомендації та пояснення представника Ради можуть бути використані в суді, якщо вони не враховані, а оскаржуване рішення ДПI не скасоване.

Бажання платника відкритості процесу

Змінами передбачено, що бажання платника розглядати скаргу у відкритому процесі висловлюється шляхом надсилання письмового клопотання, наведеного у додатку до Порядку №916.

Зміст та форма самого клопотання наштовхує на думку, що платник податків у клопотанні має зазначити не всіх, а лише окремих представників, наприклад лише уповноважених представників Мінфіну, Ради бізнес-омбудсмена та Державної регуляторної служби України. При цьому інші особи, не заявлені у клопотанні (представники ЗМI), не можуть бути запрошені на такий розгляд.

Цей висновок є очевидним, адже в такому разі контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов'язаний не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати проведення засідання з розгляду скарги повідомити електронною поштою Мінфін, Раду бізнес-омбудсмена та Державну регуляторну службу України. У повідомленні зазначаються, зокрема, відомості про дату і час розгляду скарги, дані платника податків та інформація про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки на вимогу таких осіб. Про повідомлення ЗМI там не йдеться.

На нашу думку, про бажання відкритого розгляду скарги варто не лише подавати клопотання, а й зазначати у прохальній частині скарги, до якої додавати таке клопотання (за встановленою у додатку до Порядку №916 формою).

Зверніть увагу!

Не слід забувати, що відкритий процес розгляду скарги може призвести до поширення інформації, яка охороняється Законом про персональні дані та Законом про інформацію. Тому форма клопотання про відкритий розгляд скарги містить і надання згоди на розголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про платника, що становлять конфіденційну інформацію, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків.

Отже, рішення клопотати про відкритий розгляд скарги має бути максимально виваженим, принциповим та обґрунтованим!

Права особи, яка подала скаргу

Коментованими змінами розширено права платників, які подали скаргу та присутні при її розгляді, а саме:

— ознайомлюватися з матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;

— здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису;

— заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, в тому числі про: участь та надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення, присутність під час розгляду скарги за участю платника податків представників ЗМI (якщо здійснюється відкритий розгляд матеріалів скарги).

Наразі невідомо, але ми вважаємо, що, найімовірніше, представників ЗМI обиратиме і запрошуватиме саме платник податків. Хоча якщо розгляд відкритий, то обмежити присутність представників ЗМI навряд чи вдасться.

Права контролюючого органу

Мотивувальна частина рішення з результатами розгляду скарги також зазнала змін — у ній тепер зазначаються:

— по-перше, пропозиції (у разі наявності) представника Мінфіну, Державної регуляторної служби та Ради бізнес-омбудсмена;

— по-друге, мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції Мінфіну, Державної регуляторної служби та Ради бізнес-омбудсмена за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково.

Також варто звернути увагу на те, що під час розгляду матеріалів скарги платника податків в ході адміністративного оскарження враховуються (раніше — «можуть враховуватись») податкові консультації, надані такому платнику податків, а також узагальнюючі податкові консультації.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру