Розділ 4. Позики
для працівників підприємства
Які види матеріальної допомоги можна надати працівникам підприємства?
А що на практиці?
Визначення терміна «матеріальна допомога» у ПКУ немає. Оформлення й оподаткування матеріальної допомоги працівникам залежить від її виду. Адже матеріальна допомога може належати до фонду оплати праці, може бути разового характеру або цільовою. Такі види допомоги можуть оподатковуватися ПДФО та єдиним внеском, а можуть і не належати до оподатковуваного доходу працівника.
У Податковому кодексі є такі поняття, як:
1) безповоротна фінансова допомога (пп. 14.1.257 ПКУ і пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ). Отримана безповоротна фіндопомога підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 15% або 17%, відповідно до норм п. 167.1 ПКУ;
2) подарунок, зокрема і в грошовій формі (пп. 164.2.10 ПКУ, з урахуванням норм пп. 165.1.15 і 165.1.39 ПКУ). До такого доходу, отриманого від роботодавця, також застосовується ставка ПДФО 15% або 17% відповідно до п. 167.1 ПКУ;
3) допомога на лікування та медичне обслуговування за рахунок коштів роботодавця, відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ. Такий дохід не оподатковується за наявності документів, що підтверджують факт цільового використання такої допомоги;
4) благодійна допомога. Оподатковується в порядку п. 170.7 ПКУ. Однією з форм матеріального забезпечення працівників може бути нецільова благодійна допомога, яка теж не оподатковується ПДФО.
Чи може бути матеріальна допомога складовою заробітної плати?
А що на практиці?
Заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці). Згідно з пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата з метою розділу IV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Отже, з метою оподаткування, зокрема ПДФО та військовим збором, зарплата працівника — це виплати, які є зарплатою у визначенні, наведеному в Законі про оплату праці.
Система організації оплати праці працює, зокрема, на підставі колективних договорів та/або трудових договорів (ст. 5 Закону про оплату праці). Відповідно, якщо виплата матдопомоги передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, трудовим договором тощо), складеними згідно з нормами трудового законодавства, то вона з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати.
Однією зі складових ФОП є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать усі виплати, передбачені у п. 2.3 Інструкції №5, зокрема: матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (пп. 2.3.3 Інструкції №5).
Критерії визнання матдопомоги зарплатою такі:
1) її надання має бути передбачено колективним та/або трудовим договором тощо;
2) вона надається систематично, тобто частіше, ніж раз на рік;
3) вона надається всім або більшості працівників.
Але в Інструкції №5 не визначено, що є більшістю працівників для цього випадку. Тож слід користуватися математичними правилами: якщо матдопомога надається більш ніж половині працівників, це означає її виплату більшості працівників.
У податковому розрахунку за формою №1ДФ нараховані фізособі доходи відображаються за ознакою доходу «101» як доходи у вигляді заробітної плати.
Чи оподатковується військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв'язку з сімейними обставинами?
Офіційна думка
У разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об'єкт оподаткування військовим збором.
Загальнодоступний інформаційний ресурс
Державної фіскальної служби України
А що на практиці?
Військовим збором оподатковується сума матеріальної допомоги, яка відноситься до фонду оплати праці відповідно до Інструкції №5. Отже, для оподаткування матеріальної допомоги вирішальною є належність цих коштів до фонду оплати праці. Адже серед доходів, із яких справляється військовий збір, є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами.
Чи відноситься сума матеріальної допомоги до витрат підприємства?
Офіційна думка
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 10 Кодексу законів про працю України визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Згідно з п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).
Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право включати до складу витрат витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яку іншу оплату у грошовій або натуральній формі, встановлену за домовленістю сторін за умови документального підтвердження відповідних витрат.
Тобто платник податку на прибуток має право включати до складу своїх витрат виплати найманим працівникам, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, встановлені за домовленістю сторін <...>. При цьому суми матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Кодексу, не включаються до витрат.
Лист ДПСУ від 07.02.2012 р. №2330/6/15-1215
А що на практиці?
Отже, якщо підприємство надає окремим працівникам матеріальну допомогу разового характеру, у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, відповідно до п. 3.31 Інструкції №5, така допомога не належить до фонду оплати праці. Тож витрат у податковому обліку у зв'язку з наданням такої матдопомоги підприємство не матиме (бо це не передбачено р. ІІІ ПКУ).
Чи буде допомога разового характеру базою для нарахування ЄСВ?
А що на практиці?
Згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ, надання такого виду допомоги не є базою для нарахування й утримання ЄСВ, адже така допомога не виплачується відповідно до Закону про оплату праці. Крім того, у п. 14 розділу І Переліку №1170 уточнюється, що ЄСВ не нараховується на матдопомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. Належність матеріальної допомоги до п. 14 розділу I Переліку №1170 підтверджується заявою особи або наказом, у яких зазначено підставу для надання цієї матеріальної допомоги.
Підприємство систематично видає працівникам матеріальну допомогу перед відпусткою. Чи слід оподатковувати таку допомогу ПДФО та ЄСВ? І чи будуть податкові витрати під час таких виплат?
А що на практиці?
Описаний у запитанні вид допомоги є складовою заробітної плати. Згідно з пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платникові податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Оскільки допомога має систематичний характер, надається всім або більшості працівників (до відпустки, до свят, на оздоровлення) і її надання передбачено колективним чи трудовим договором, то такі виплати входять до ФОП згідно з пп. 2.3.3 Інструкції №5.
У листі від 22.06.2011 р. №11552/6/17-0715 ДПСУ зазначає: «якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівників, наприклад допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, з урахуванням вимог пункту 164.6 статті 164 Кодексу».
Тобто допомога у складі ФОП оподатковується ПДФО у розмірі 15%, якщо дохід у межах 12180 грн. у 2014 році, а сума перевищення підлягає оподаткуванню за ставкою 17%.
На суми такої допомоги слід нарахувати ЄСВ, бо це складова зарплати. Не треба також забувати, що з 03.08.2014 р. суми матеріальної допомоги, які відносяться до фонду оплати праці, оподатковуються військовим збором.
Також підприємство має право на податкові витрати при виплаті такої допомоги та на суму нарахованого ЄСВ згідно із п. 142.1 та п. 142.2 ПКУ.
Чи включається до складу витрат виплата одноразової допомоги працівнику при виході на пенсію, якщо це передбачено колективним договором?
А що на практиці?
Відповідно до п. 142.1 ПКУ, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р. IV ПКУ).
Пунктом 165.1 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються, зокрема, на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку).
Тобто грошова (вихідна) допомога при виході на пенсію (у відставку) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується у відповідності до пп. 164.2.20 ПКУ на загальних підставах.
Одноразова грошова допомога, яка виплачується згідно з чинним законодавством та колективними договорами працівникам, які виходять на пенсію, включається до складу витрат платника податку.
Підприємство виплачує працівнику вихідну допомогу при звільненні. Чи слід утримувати з суми такої допомоги ПДФО та нараховувати ЄСВ?
А що на практиці?
Вихідна допомога — це передбачена трудовим законодавством гарантія, яка надається деяким категоріям працівників у вигляді допомоги, що виплачується їм під час звільнення. Статтею 44 КЗпП передбачено виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівника на підставах, визначених КЗпП, а саме:
1) у розмірі, не меншому від середнього місячного заробітку, при розірванні трудового договору на таких підставах:
а) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці — п. 6 ст. 36 КЗпП;
б) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників — п. 1 ст. 40 КЗпП;
в) виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків потребує доступу до державної таємниці — п. 2 ст. 40 КЗпП;
г) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу — п. 6 ст. 40 КЗпП;
2) у розмірі, не меншому від тримісячного середнього місячного заробітку, при розірванні трудового договору унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП).
Надається вихідна допомога на підставі наказу (розпорядження) керівника разом із іншими коштами, які належать до коштів остаточного розрахунку із працівником.
Сума вихідної допомоги включається до місячного оподатковуваного доходу працівника у місяці його звільнення й оподатковується разом із іншими доходами працівника за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ, тобто 15 — 17%.
ДПАУ у листі від 09.03.2011 р. №4628/6/17-0715 зазначає, що хоча до місячного оподатковуваного доходу працівника у місяці звільнення податкова соціальна пільга і застосовується, але застосовується вона тільки до доходу працівника, що є заробітною платою.
Згідно з пп. 3.8 Інструкції №5, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору не належать до фонду оплати праці, а отже не є зарплатою. Тобто до вихідної допомоги податкову соціальну пільгу застосовувати не можна.
Єдиний соціальний внесок не треба ні нараховувати на суму вихідної допомоги, ні утримувати з неї (п. 4 Переліку №1170).
Звісно, працедавці, які нараховують і виплачують вихідну допомогу, повинні утримати з її суми ПДФО і під час виплати остаточного розрахунку єдиним платіжним документом усю суму ПДФО, утриману із розрахункових сум, що виплачуються працівнику при звільненні, сплатити до бюджету. Також сума вихідної допомоги повинна бути відображена у податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою 127 «Інші доходи».
Які є види благодійної допомоги?
Що каже Закон?
Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі — благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
А що на практиці?
Підпункт 170.7.1 ПКУ поділяє благодійну допомогу на цільову та нецільову. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання. Нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення будь-яких умов або напрямів.
До речі, у п. 170.7 ПКУ немає вимоги, що такі види допомоги надаються на підставі заяви від працівника, але від себе рекомендуємо такі заяви складати. Адже саме в цій заяві буде зазначено, на якій підставі, яку допомогу та в якій сумі (що має значення для утримання ПДФО) просить надати працівник.
Чи оподатковується ПДФО нецільова благодійна допомога?
Офіційна думка
Згідно із пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. При цьому сума коштів (вартість майна) у складі нецільової благодійної допомоги, яка звільняється від податку на доходи фізичних осіб, надалі обмежується розміром доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (пп. 165.1.4, 170.7.3 Кодексу).
Так, відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року <...>.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 Кодексу і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб визначений у пп. 168.1.2 ст. 168 Кодексу, в якому передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
При цьому у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника — фізичної чи юридичної особи, що не є податковим агентом, платник податку у відповідності до п. 179.7 ст. 179 Кодексу зобов'язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в податковій декларації.
Водночас, благодійник — юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності (абзац третій підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 Кодексу). Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу вищевказані доходи, отримані платниками податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за ознакою доходу «169» у відповідності до наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1020, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за №46/18784.
Лист ДПСУ від 21.11.2012 р. №5694/0/61-12/17-1115
А що на практиці?
Приклад 3.
Працівникові у 2014 році на підставі поданої ним заяви надано нецільову благодійну допомогу в розмірі 1700,00 грн. Розмір допомоги не перевищує встановленого граничного неоподатковуваного розміру 1710,00 грн. (не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4 ПКУ), тому ПДФО не утримується.
Приклад 4.
Працівникові у 2014 році на підставі поданої ним заяви надано нецільову благодійну допомогу в розмірі 4000,00 грн. Нарахована зарплата працівника у місяці надання допомоги становить 6000,00 грн. Розмір допомоги перевищує встановлений граничний розмір 1710,00 грн. на 2290,00 грн., сума такого перевищення оподатковується ПДФО. Ставка ПДФО становить 15%, адже загальний місячний оподатковуваний дохід працівника становить 6000,00 + 2290,00 = 8290,00 грн., що не перевищує 12180,00 грн. (межу застосування ставки ПДФО 15% у 2014 році). Сума ПДФО з виплаченої матдопомоги: 2290 х 15% = 343,50 грн.
Яка дата сплати ПДФО при оподаткуванні матеріальної допомоги?
А що на практиці?
Дата сплати ПДФО податковим агентом — підприємством залежить від форми надання матеріальної допомоги. Якщо нецільова благодійна допомога, що підлягає оподаткуванню, виплачується готівкою з каси підприємства, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (пп. 168.1.4 ПКУ). Якщо допомогу працівник отримує на поточний чи картковий рахунок, ПДФО слід сплатити під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПКУ).
Чи є обмеження для звільнення від оподаткування ПДФО цільової благодійної допомоги?
А що на практиці?
Цільову благодійну допомогу у будь-якій сумі, що надається згідно з пп. 170.7.4 ПКУ, не включають до оподатковуваного доходу фізособи. Зверніть увагу: якщо плату за лікування працівника (або члена його сім'ї першого ступеня споріднення2) працедавець перераховує безпосередньо медичному закладу, то, згідно з пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ, сума таких коштів (без обмеження її розміру) є цільовою благодійною допомогою і не оподатковується ПДФО. Але цей підпункт ПКУ встановлює інше обмеження — щодо видів медичних процедур та ліків, на які вона може бути витрачена.
2 Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені (пп.14.1.263 ПКУ).
Така допомога не буде базою і для нарахування єдиного внеску на підставі п. 13 розділу ІІ Переліку №1170 як «витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я».
Чим підтвердити цільовий характер надання коштів на оплату лікування або медичного обслуговування?
Офіційна думка
<...> підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
А що на практиці?
Приклад 5.
Працівник потрапив у ДТП і дістав важку травму. Підприємство перерахувало цільову благодійну допомогу на лікування працівника до приватного медичного закладу в розмірі 50000,00 грн. Для працівника підприємства це цільова благодійна допомога в сумі компенсації вартості платних послуг з лікування. ПДФО у цьому випадку не утримується. Працівник має надати роботодавцю підтвердні документи щодо його потреби в лікуванні, документи про надання медичних послуг, зокрема договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи. Роботодавець зберігає в себе їх копії.
Чи оподатковується ПДФО допомога на лікування від роботодавця?
Що каже Закон?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
<...> кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.
А що на практиці?
Згідно з пп. 165.1.19 ПКУ, не оподатковуються ПДФО (не включаються до складу доходу) кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Оскільки соціального медичного страхування наразі в Україні немає, то немає і відповідного обмеження. У формі №1ДФ допомога на лікування відображається за кодом 143.
Чи оподатковується ПДФО благодійна допомога, надана працівнику — учаснику бойових дій для оплати платних послуг з лікування?
А що на практиці?
Відповідно до Закону України від 02.09.2014 р. №1668-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» до ПКУ внесено зміни, які безпосередньо стосуються отримання благодійної допомоги. Зміни внесено, зокрема, до пп. 165.1.54 та 170.7.8 ПКУ, згідно з якими податком на доходи фізосіб не оподатковується благодійна допомога, надана учасникам бойових дій у будь-якій сумі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення. Такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено антитерористичну операцію.
Який порядок оподаткування безповоротної фінансової допомоги?
А що на практиці?
Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, безповоротна фінансова допомога — це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Тобто за визначенням безповоротна фіндопомога — це дарунок. А дарунки, відповідно до пп. 165.1.15 ПКУ, не оподатковуються з урахуванням положень р. IV ПКУ (тобто лише у тій частині дарунків, щодо яких р. IV ПКУ передбачено, що вони не оподатковуються). Так, пп. 165.1.39 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДФО частини вартості дарунків3, але за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. А це означає, що суми безповоротної фінансової допомоги, наданої у грошовій формі, відносять згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу працівника. При цьому безповоротна фінансова допомога визнається додатковим благом працівника і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 15% або 17%, що залежить від загального місячного доходу працівника разом зі сумою фіндопомоги.
3 Якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.39 ПКУ).
У податковому розрахунку за формою №1ДФ суму безповоротної фінансової допомоги відображають з ознакою доходу «126» — як додаткове благо.
Єдиний внесок не нараховується, адже за своїм визначенням така фіндопомога не є базою для нарахування ЄСВ.
Чи потрібно застосовувати РРО при поверненні коштів, наданих працівникові як безвідсоткова позика?
Офіційна думка
Операція повернення коштів, наданих працівникові у вигляді безвідсоткової позики, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій.
Загальнодоступний інформаційний ресурс
Державної фіскальної служби України
А що на практиці?
Проте слід зазначити, що касові операції — це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, зокрема у касових книгах. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку з оформленням касових ордерів. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення №637). Слід також звернути увагу на граничну суму розрахунків готівкою. Згідно з постановою НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою в межах 150000 гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. Як роз'яснюється у листі ДФСУ від 21.07.2014 р. №25/6/99-99-22-06-03-15/415, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, розрахунків за договорами, надання чи повернення позики, в тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу.
Чи є базою нарахування та утримання ЄСВ безповоротна фіндопомога, виплачена роботодавцем?
Офіційна думка
Базою нарахування та утримання єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем працівникам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.
Загальнодоступний інформаційний ресурс
Державної фіскальної служби України
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО поворотна фінансова допомога, яка отримана фізособою?
Офіційна думка
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
При цьому слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
Загальнодоступний інформаційний ресурс
Державної фіскальної служби України