До постанови Правління Національного банку України від 06.02.2014 р. №48
Грошовий ринок: обмеження без обмежень
З 6 лютого на українському грошовому ринку запроваджено надзвичайний стан. Саме такий напрям дії та механізм роботи національного грошового ринку задано НБУ постановами №481 та №492. Ці постанови «набрали чинності» в обхід усіх правил набрання чинності такими нормативними актами та взяті банками на виконання. Пожинають плоди таких дій, як завжди, бізнес та фізичні особи.
Зміст Постанови №49 більше стосується бізнесу та населення, Постанова №48 більше призначена для банків та їхньої співпраці з НБУ.
1 Постанова НБУ №48 від 06.02.2014 р. «Про механізм оперативного підтримання ліквідності банків» (див. «ДК» №7/2014).
2 Постанова НБУ №49 від 06.02.2014 р. «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій» (див. «ДК» №7/2014).
Постанова №49 зобов'язує банки виконувати доручення клієнтів — юридичних осіб та/або фізосіб-підприємців, у т. ч. на отримання готівки (крім виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних виплат, відряджень), тільки у межах залишку коштів на поточних рахунках клієнтів на початок операційного дня. Тобто всі рухи коштів протягом операційного дня мають бути здійснені без урахування сум, що надійдуть на поточний рахунок клієнта протягом операційного дня; скористатися коштами, що надійдуть цього дня, можна буде тільки починаючи з наступного операційного дня. Це обмеження не стосується платежів до бюджету та соціальних фондів — ці платежі обробляються банками без будь-яких обмежень. Звичайно, їх варто відкладати на останню чергу, після проведення всіх можливих розрахунків із можливими контрагентами, аби банки не могли заблокувати проведення платежів «вчорашніми грішми» інших (небюджетних) платіжок.
Тимчасово накладено табу на:
— дострокове погашення резидентами кредитів, позик (фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у т. ч. в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів;
— покриття частини страхових резервів страховиками;
— здійснення резидентами інвестицій за кордон.
«Тимчасовість від НБУ» нам уже відома: з «тимчасовим» обов'язковим продажем валюти та з 90-денним строком розрахунків у ЗЕД замість 180-денного бізнес живе уже два роки.
Таке табу не поширюється на низку операцій, але скористатися цим винятком зможе не надто широке коло осіб, хоча б просто через відсутність таких операцій:
— оплата витрат на навчання;
— оплата витрат на лікування у медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих;
— оплата витрат, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
— перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал та постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
— перекази, що здійснюються громадянами у разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
— перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти.
Купівля валюти здійснюватиметься банками не раніше 6-го операційного дня (увага: є інформація, що частина банків трактують ч. 5 п. 4 Постанови №49 як «не раніше закінчення 6-го операційного дня» і виконують заяви клієнтів на купівлю валюти на 7-й день) після дня перерахування клієнтом гривневого еквіваленту на рах. 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку». Певна річ, якщо вже навіть офіційний курс валюти зростає, за 6 днів передбачити міжбанківський курс нереально, тож радимо, якщо є така фінансова можливість, перераховувати гроші на придбання валюти «із запасом».
Очевидно, ці 6 днів будуть використовуватися банками для фінмоніторингу пікових навантажень на валютний ринок та перевірки ЗЕД-контрактів. Крім того, не виключена ситуація, коли у пікові моменти банки будуть змушені зменшувати попит на валюту штучно: надмірною увагою до всіх деталей контрактів та піддаванню сумніву справжність контрактів загалом. Особливо це стосується нових контрактів, оплат за якими ще не було.
Постановою №49 обмежується і купівля валюти фізособами-резидентами та нерезидентами. Так, за дорученням цих категорій осіб з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями сума купівлі валюти обмежується на рівні 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень на місяць на одну фізособу. Як це буде реально відстежуватися та реалізовуватися у житті, наразі невідомо.
Ситуація у країні просто не могла не простимулювати масштабний відплив депозитів. А ліквідність банків, та й банківської системи загалом, слід якимось чином підтримувати. На підтримання ліквідності банків і прийнято постанову НБУ №48. Завдяки їй процентна ставка за кредитом рефінансування встановлюється на рівні потрійної облікової ставки НБУ, а це означає, що ця ставка тепер становитиме 6,5% х 3 = 19,5% — і це лише ставка, за якою рефінансуються банки. А яку відсоткову ставку платитиме бізнес та населення за кредитами, враховуючи, що банки мають заробляти на кредитах? За оцінками експертів, така ставка кредитування бізнесу та населення буде на рівні 30%. Чи багато охочих знайдеться на такі дорогі кредити?
Певна річ, усі ці заходи штовхатимуть бізнес та населення до того, аби виводити гроші з банківських рахунків та депозитів. Аби повернути гроші до банківських закладів, банки будуть змушені залучати більше нових депозитів. Також очікується, що ставки за новими депозитами значно зростуть. Проте слід мати на увазі, що вже не вперше йдеться про можливе запровадження мораторію на дострокове зняття депозитів населення.
Замість висновків
Дві коментовані постанови набрали чинності 7 лютого 2014 року та мають необмежений строк дії. Точніше, обмеження строку їхньої дії визначається виключно прийняттям НБУ окремого рішення. Не варто тішити себе марними сподіваннями, що це насправді означає.
У всіх прес-релізах значиться, що метою цих документів є захист інтересів вкладників та кредиторів банків, стабілізація банківської системи та своєчасності банківських розрахунків, у т. ч. і за ЗЕД-контрактами. З урахуванням методів, які супроводжують ці дії, у це мало віриться.
Набрання чинності цими двома постановами також не витримує жодної критики. Відповідно до ст. 56 Закону про НБУ, нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації у Міністерстві юстиції та набирають чинності через 10 днів після реєстрації. Мабуть, національний грошовий ринок настільки виснажений відсутністю валютних резервів та девальвацією національної валюти, що і цих 10 днів без «драконівських» засобів запобігти його краху він просто не мав би. Усі без винятку банки взяли ці дві постанови до виконання, аби не мати у найближчій перспективі індивідуальних обмежень міжбанківських операцій та рефінансування.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»