Дисконт

Що таке дисконт?

А що на практиці?

Слово «дисконт» походить від англійського слова «discount» і перекладається як «знижка». Дисконтна система стимулює торгівлю та надає можливість покупцям купувати товари за зниженою ціною.

Отже, дисконтні картки можуть використовуватись як інструмент надання знижок та як інструмент надання бонусів.

Низькі ціни на товари в дисконт-центрах у більшості випадків пояснюються тим, що товар просто вийшов з моди або не був проданий у потрібний сезон. Дисконтні товари не є бракованими або зіпсованими. Просто, щоб товар не залежувався на складах або полицях магазину, його реалізують без надбавок і націнок.

Які існують види дисконтних карток?

А що на практиці?

За технічним виконанням картки бувають:

• звичайні — виготовляються на паперових носіях без носіїв цифрової інформації. За цими картками надають знижки тільки при пред'явленні картки;
  
• картки зі штрих-кодом — інформація (як правило, тільки ідентифікація держателя картки) зчитується звичайним сканером штрих-кодів;
  
• магнітні картки — містять магнітну смугу. З допомогою цих карток відбувається ідентифікація держателя картки у комп'ютерній системі і зчитується інформація щодо розміру знижок, суми вартості покупки тощо;
  
• смарт-картки — містять мікросхему, що дозволяє зберігати на картці більший обсяг інформації та дає кращі можливості захисту інформації порівняно з магнітною карткою.
  

За ідентифікацією держателя:

• персоніфіковані — знижки отримують лише держателі іменних дисконтних карток;
  
• на пред'явника — знижки отримує будь-який держатель карток, тобто дисконтна картка не прив'язана до конкретного члена дисконтного клубу.
  

За нарахуванням знижок:

• накопичувальні — покупцю надається знижка у відсотках, що залежать від вартості покупки;
  
• фіксовані — покупцю надають знижку за фіксованим відсотком, який не залежить від вартості покупки.
  

Чим регламентується отримання дисконтної картки?

А що на практиці?

Умовою отримання дисконтної картки може бути придбання товарів на певну суму на конкретному торговому підприємстві. Отже, дисконтні картки вручаються покупцям у разі виконання ними певних умов.

Для того щоб підприємство могло надавати торгові знижки власникам дисконтних карток та встановити розмір таких знижок, організувати торговий процес за дисконтними картками, обгрунтувати відображення у бухгалтерському і податковому обліку зміни роздрібних цін у зв'язку з таким продажем, воно повинне затвердити наказом Положення про продаж товару за дисконтними картками, яке було б доступне для покупців (розміщене у кутку покупця) (див. зразок 4).

Як організувати облік дисконтних карток?

А що на практиці?

Облік дисконтних карток ведеться за дебетом субрахунка 209 «Інші матеріали». Оскільки витрати на випуск карток пов'язані зі стимулюванням збуту, списувати їх потрібно на рахунок 93 «Витрати на збут».

Деякі торгівці обліковують дисконтні карти за тим самим принципом, що й бланки суворого обліку, — на рахунку 08 «Бланки суворого обліку». А передача карток безпосередньо до торговельної мережі для видачі покупцям проводиться через субрахунок 209.

Основні елементи обліку:

— випущені дисконтні картки передаються матеріально відповідальній особі, яка відповідає за збереження та видачу карток;

— аналітичний облік можливо проводити в спеціальному журналі виданих дисконтних карток (затвердженої форми журналу не має, тому підприємство самостійно розробляє форму та порядок ведення журналу) (див. зразок 5);

— підстави для видачі можуть відображатись як у журналі, так і у Положенні про продаж товару за дисконтними картками.

Отже, вибір обліку залишається за торговельним підприємством.

Який порядок емісії дисконтних карток?

А що на практиці?

Витрати на випуск дисконтних карток, пов'язаних зі створенням нового дисконтного клубу або приєднання до вже існуючого, згідно з П(С)БО 16, можна віднести до витрат на збут. Зокрема, до витрат на збут відносять витрати на маркетинг та рекламу, а дисконтні картки саме і є інструментом маркетингу. Оскільки витрати на їх випуск пов'язані зі стимулюванням збуту і рекламою, списувати їх доцільно на рахунок 93 «Витрати на збут».

У податковому обліку можна включати витрати на виготовлення (придбання) дисконтних карток до складу витрат згідно з пп. «г» пп. 138.10.3 ПКУ, адже такі витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Чи треба нараховувати ПДВ під час роздачі дисконтних карток?

А що на практиці?

На сьогодні немає офіційних роз'яснень контролюючих органів щодо питання нарахування ПЗ з ПДВ під час роздачі дисконтних карток, тож воно залишається спірним.

На наш погляд, потрібно керуватися передусім визначенням термінів у пп. 14.1.191 та пп. 14.1.202 ПКУ. То чи може вважатись роздача дисконтних карток постачанням товару та реалізацією товару?

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, під постачанням товарів (згідно з пп. 14.1.244 товар — це будь-які матеріальні активи) розуміють будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару. Тому фактично є ризик, що навіть безоплатну видачу дисконтної картки можна трактувати як постачання товару. Але залишається одне «але»...

Насправді покупець при операціях з дисконтною карткою набуває можливість придбати товар (послугу) з відповідною знижкою. Важливою є умова, зазначена у Положенні про продаж товару за дисконтними картками (див. зразок 4), — що дисконтна картка є власністю продавця, а покупець є тільки користувачем такої картки. Вважаємо, що ця умова є вирішальною при спірних питаннях з боку контролюючих органів. Адже без передачі права власності на дисконтну картку нема мови про постачання товару.

Який податковий та бухгалтерський облік випуску та розповсюдження дисконтних карток?

А що на практиці?

Розгляньмо податковий та бухгалтерський облік випуску та розповсюдження дисконтних карток на прикладі.

Приклад 6. ПП «Дебет» прийняло рішення про створення власного дисконтного клубу. З цією метою випущено дисконтні картки кількістю 500 шт., витрати на замовлення яких становлять 1 800 грн. (у тому числі ПДВ — 300 грн.), за ціною 3,60 грн. за 1 шт. У звітному періоді видано постійним покупцям 200 карток. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу показано у таблиці 4.

Таблиця 4

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Д-т	К-т		Доходи	Витрати
1.	Сплачено постачальнику за отримані дисконтні картки	371	311	1 800	—	—
2.	Відображено податковий кредит з ПДВ*	641/ПДВ	644	300	—	—
3.	Оприбутковано дисконтні картки	209	631	1 500	—	—
4.	Відображено суму ПДВ у складі вартості дисконтних карток	644	631	300	—	—
5.	Проведено залік заборгованостей	631	371	1 800	—	—
6.	Видано покупцям дисконтні картки (200 х 3 грн.)**	93	209	600	—	1 500
7.	Списано видані дисконтні картки на фінансовий результат	791	93	600	—	—
* Увага: якщо дисконтна картка надаватиме знижку на товар, який не оподатковується ПДВ (наприклад лікарські засоби), права на ПК немає. ** На нашу думку, ПДВ не нараховується, адже картки є власністю ПП «Захід», тому така операція не підпадає під визначення поставки (продажу) товару, відповідно до пп. 14.1.191 та пп. 14.1.202 ПКУ.

 

Чи потрібно нараховувати ПДФО під час продажу товару за дисконтною карткою?

А що на практиці?

Щодо нарахування ПДФО під час продажу товару за дисконтною карткою потрібно враховувати, що знижку отримує будь-який держатель картки за загальними умовами надання знижок, тому ПДФО не нараховується. Якби знижка надавалася окремій особі, персоніфіковано, ПДФО не уникнути. За нормами пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ дохід виникає як додаткове благо, отримане платником ПДФО, у вигляді суми знижки на товари, роботи і послуги, індивідуально призначеної для такого платника податку.

Якщо ж таку знижку передбачено у Положенні про продаж товару за дисконтними картками, то це вже не буде персоніфікована знижка, бо вона надається кожному, хто звернеться до продавця та виконає умови для її надання. Якби такого Положення не було, а продавець надав би знижку лише одному покупцеві індивідуально, у т. ч. без будь-яких умов, то тоді така знижка була би персоніфікованою і відповідно нараховувався би ПДФО.

Який податковий та бухгалтерський облік реалізації товару за дисконтними картками?

А що на практиці?

Розгляньмо податковий та бухгалтерський облік реалізації товару за дисконтними картками на прикладі.

Приклад 7. ПП «Дебет» прийняло рішення про створення власного дисконтного клубу. З цією метою здійснюється реалізація товару за дисконтними картками. Протягом місяця реалізовано товарів на суму 1 200,00 грн. (без дисконтних карток) та 6 000,00 грн. (за дисконтними картками). Знижка, яка надавалася під час реалізації товарів, становила 5% від суми реалізації. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу подано у таблиці 5.

Таблиця 5

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Д-т	К-т		Доходи	Витрати
1.	Реалізовано товарів на суму 12000,00 грн.	301	702	12 000,00	10 000	—
2.	Відображено ПЗ з ПДВ	702	641/ПДВ	2 000,00	—	—
3.	Реалізовано товарів на суму 6 000,00 грн. без урахування знижки	3011	702	5 700,00	4750	—
4.	Відображено ПЗ з ПДВ	702	641/ПДВ	950,00	—	—
5.	Надано знижку в розмірі 5% (6 000,00 х 5%)	285	282	300,00	—	—
6.	Списано собівартість товарів	902	282	11 800,00*	—	11 800
* Сума умовна.

 

Як у ПН, яка виписується за щоденними підсумками операцій у разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві, зазначають суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками — загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті, чи в розрізі товарів за кодами УКТ ЗЕД?

А що на практиці?

Випадки складання ПН, що виписується за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була виписана на ці операції), передбачено у п. 8 Порядку №1379. Одним із таких випадків є постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку).

Насправді незручність складання такої податкової накладної полягає у вимозі зазначати в окремій графі 4 реквізит «Код товару згідно з УКТ ЗЕД». Уявіть ситуацію, коли, приміром, у продавця протягом дня через РРО проходить безліч розрахунків, у касових чеках за якими — величезний асортимент, у тому числі й імпортованих товарів.

Виникає запитання: як зробити вибірку імпортованих товарів за величезним обсягом операцій? Податківці у своїх консультаціях зазначають: оскільки касові чеки містять інформацію про асортимент товарів, платник ПДВ має можливість згрупувати в такій податковій накладній у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари за групами, що відповідають певному коду УКТ ЗЕД. Відповідно у ПН, виписаній за щоденними підсумками операцій, при продажу імпортованих товарів зазначають коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Справді, на практиці більшість торгових підприємств користуються комп'ютерними системами, поєднаними з РРО, і відстежити, скільки саме продано імпортних товарів, цілком реально. Але не слід забувати і про таких платників, які не мають можливості зробити вибірку. Невже їм залишається робити це вручну?

Пунктом 201.1 ПКУ передбачено низку обов'язкових реквізитів, що їх повинна містити податкова накладна. Тому цілком зрозуміло, що платники ПДВ приділяють особливу уваги цьому документу. Проте слід зауважити, що це податковий документ, який відображається у реєстрі ПН, на підставі якого згодом складається декларація з ПДВ. Звідси можна зробити висновок: продавцю треба скласти податкову накладну, у якій важливо правильно визначити ПЗ з ПДВ. Врахуймо і той факт, що ПН, виписана за щоденними підсумками, покупцю не видається. Тому некоректне заповнення деяких реквізитів такої ПН не приведе до негативних наслідків для продавця. Максимум, що загрожує платнику ПДВ, зокрема особі, на яку покладено виписування ПН, — це адміністративний штраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 163-1 КпАП у розмірі від 5 н. м. д. г. до 10 н. м. д. г. (від 85,00 до 170,00 грн.). Безумовно, зловживати встановленими вимогами до обов'язкових реквізитів не треба, тому прийняття рішення залишається за платником ПДВ.

Насамкінець наведемо деякі обов'язкові реквізити ПН, виписаної за щоденними підсумками, які повинні у ній бути:

— у верхній лівій частині оригіналу ПН робиться помітка «Х» та зазначається тип причини — 11 («Виписана за щоденними підсумками операцій»);

— у рядку «Особа (платник податку) — покупець» вписується: «Неплатник податку»;

— рядки «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» та «Номер телефону» залишаються незаповненими;

— у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляються нулі;

— рядок «Вид цивільно-правового договору»: у полі «вид договору» зазначається вид договору, наприклад: «Договір купівлі-продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на надання послуг» тощо, у полі «від» — дата виконання усної домовленості, у полі «№» - прочерк;

— у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» при постачанні вітчизняних товарів зазначається «Товари в асортименті». Тоді графа 5 податкової накладної містить позначку «грн.», а у графі 6 ставиться 1. Якщо товар іноземного походження, то у графі 3 записується номенклатура товарів і відповідно у графі 4 певний код УКТ ЗЕД.

Суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначають загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.