Що таке бонуси?
А що на практиці?
Продавець з метою заохочення постійних покупців замість знижок може надавати їм бонуси (премії) за обумовлений обсяг покупок за встановлений період, передаючи покупцю грошові кошти (премію). І хоча фінансовий ефект від знижок та бонусів (премій) однаковий, для цілей податкового обліку це зовсім різні речі.
Законодавчого визначення поняття бонусу взагалі немає. У загальноприйнятому розумінні бонус — це премія, яка надається покупцеві за певний обсяг придбаної продукції за конкретний період часу. У договорах, як правило, під бонусом сторони розуміють післяпродажні знижки, які надаються після продажу товару за виконання певних умов, передбачених договором.
Що таке послуги дистриб'юторів?
А що на практиці?
Підприємство з метою стимулювання продажу товарів може передбачити умовами договору з реалізатором премії або бонуси за досягнення певних економічних показників.
Схем виплат бонусів дистриб'юторам може бути досить багато, адже кожне підприємство виходить із власних можливостей та мети. Будь-яке підприємство, яке може бути виробником товарів, імпортером або, скажімо, гуртовим торговцем, може скористатися послугами сторонніх дистриб'юторів не лише з метою продажу товару, а й з метою збільшення обізнаності споживачів про цей товар і, відповідно, збільшення частки ринку.
Отже, підприємство реалізує товари дистриб'юторам згідно з умовами укладених між ними договорів. Далі торговий посередник продає товари кінцевим споживачам від власного імені.
Які є види бонусів?
А що на практиці?
На ринку існують різноманітні види бонусів (грошових виплат, премій). Бонуси фактично є мотиваційними виплатами. Найпоширенішими їх видами є такі:
1) бонус щоквартальний, щорічний;
2) бонус за рекламу.
Як правило, таку винагороду отримує торговий посередник, вона оформлюється у вигляді процента до загальної суми проведеної комерційної операції. Також це може бути додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві відповідно до умов угоди про купівлю-продаж (або для зацікавлення постійних покупців у подальшій співпраці).
Що таке бонус за досягнення необхідного обсягу придбання товару?
А що на практиці?
Методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори). Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності.
Підприємство може передбачити такий вид бонусу, який нараховується та сплачується ним після досягнення наперед визначених умов відповідно до укладених договорів. У договорах з дистриб'юторами може бути, приміром, зазначено, що такий вид бонусу виплачується:
— за досягнення дистриб'юторами необхідного обсягу придбання товару;
— за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі;
— за вчасне та повне погашення кредиторської заборгованості перед підприємством тощо.
Такий бонус можна встановити, приміром, у розмірі обумовленого відсотка від суми відвантажених замовлень товарів дистриб'юторам за попередній звітний період (наприклад, квартал для квартального бонусу чи рік для річного). Тобто чим більше дистриб'ютор замовив і прийняв товару у попередньому кварталі, тим більшим може бути квартальний бонус. Річний бонус може бути на подібних умовах, але тоді слід враховувати результати діяльності у підсумку за рік.
Приклад 4. Підприємство «Дебет» є виробником товару «А», який воно реалізує через широку мережу сторонніх дистриб'юторів. Припустімо, підприємство «Кредит», що виступає одним із дистриб'юторів, отримало зі складу виробника протягом кварталу товару на 60 000 грн. (у т. ч. ПДВ). За умовами договору між підприємством «Дебет» та підприємством «Кредит» після закінчення кожного кварталу протягом 10 днів нараховується бонус у сумі 2,5% вартості придбаних товарів за попередній квартал. Сума нарахованого бонусу згідно з договором містить у собі суму ПДВ (щодо оподаткування ПДВ такої операції див. відповідь на запитання 45). Враховуючи умови, підприємство-дистриб'ютор «Кредит» до 10 числа після закінчення кварталу має отримати бонус у сумі 1 500 грн. (у т. ч. ПДВ) від підприємства «Дебет» за придбаний у відповідному кварталі товар.
Що таке бонус за рекламу?
А що на практиці?
Сторони можуть передбачити, що бонус за рекламу нараховується та сплачується у будь-який час, наприклад щомісяця, щокварталу, щопівріччя, залежно від того, як ця операція буде прописана у договорі. Такий бонус підприємство може виплачувати за фактичний внесок дистриб'ютора у просування товарів на ринку та стимулювання попиту на нього з боку споживачів. Наприклад, уявіть собі, що дистриб'ютор проводить різні рекламні акції, розміщує бігборди, організовує рекламну кампанію в Iнтернеті. Тобто докладає зусиль не лише для реалізації товару, а й для підвищення обізнаності покупців про цей товар. Такий бонус може бути своєрідною компенсацією з боку підприємства підтверджених витрат на проведення рекламних заходів. Підприємство та дистриб'ютор можуть обумовити також можливу граничну величину такого бонусу — приміром, витрати дистриб'ютора на здійснення рекламних заходів та дій щодо стимулювання попиту на товар сягають не більше 1,5% суми відвантажених товарів за попередній місяць, квартал чи півріччя. Тобто дистриб'ютор може витратити на рекламу і більше коштів, проте підприємство за умовами договору компенсує на підставі підтвердних документів лише визначену суму.
Приклад 5. Підприємство «Дебет», крім щоквартального бонусу, також виплачує дистриб'юторам бонус за рекламу. За умовами договору між підприємством «Дебет» та дистриб'ютором, підприємством «Кредит», після закінчення кожного кварталу протягом 10 днів підприємство «Дебет» компенсує рекламно-маркетингові затрати на підставі підтвердних документів у сумі не більше 1,5% вартості відвантажених товарів за попередній квартал. Враховуючи, що підприємство «Кредит» отримало зі складу виробника протягом кварталу товару на 60 000 грн. (у т. ч. ПДВ), то рекламний бонус може становити не більше 900 грн. (у т. ч. ПДВ). Тобто дистриб'ютор може проводити рекламні акції та інші маркетингові заходи і на більшу суму, але згідно з умовами договору виробник компенсує на підставі підтвердних документів лише 900 грн.
Чи є об'єктом оподаткування ПДВ винагорода (бонус), отримана покупцем від постачальника, у зв'язку з досягненням покупцем необхідного обсягу придбання продукції у такого постачальника?
Офіційна думка
Порядок відображення в податковому обліку операцій з надання винагороди (бонусу) покупцю від постачальника у зв`язку з досягненням покупцем необхідного обсягу придбання продукції у такого постачальника, можливо визначити після ознайомлення з первинними документами. А тому рекомендуємо звернутися до органів ДПІ за місцем реєстрації з додатковим наданням копій первинних документів для отримання податкової консультації щодо порядку оподаткування такої операції.
Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua
А що на практиці?
Отже, і підприємство, і дистриб'ютор повинні спершу правильно оформити договірні відносини, а потім також правильно оформити первинні документи. Причому первинні документи повинні відображати реальну суть господарської операції. Усе це потрібно для правильного податкового обліку операції та уникнення небажаних наслідків під час майбутніх перевірок.
Бонус — це плата за маркетингові послуги чи знижка на наступне замовлення?
А що на практиці?
Для того щоб застосувати відповідні норми ПКУ та правила оподаткування, слід зрозуміти суть операції з виплати бонусів з погляду оподаткування. Залежно від оформлення виплати бонусів договором та первинними документами, такі бонуси можна розглядати по-різному, зокрема:
1) плата за маркетингові послуги, що надаються дистриб'юторами;
2) знижка, що надається дистриб'юторам у сумі нарахованого бонусу на наступні замовлення товару.
Бонус — це плата за маркетингові послуги?
А що на практиці?
Згідно з пп. 14.1.108 ПКУ «маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача у межах господарської діяльності такого платника податків».
Для того щоб бонуси могли відповідати суті маркетингових послуг, дистриб'ютори повинні проводити реальні заходи зі стимулювання збуту товарів. Наприклад:
1) вчасно та в обумовленому обсязі виконувати плани закупівель товару;
2) своєчасно погашати кредиторську заборгованість;
3) організовувати рекламні та маркетингові акції;
4) розповсюджувати рекламні матеріали тощо.
Виходячи з визначень, наведених в УПК №123 (див. розділ «Нормативна база»), зазначені у п. 1 та 2 нашого переліку дії сукупно можна визначити як послуги дистриб'юторів зі стимулювання товарообігу товару, за які вони можуть отримувати від підприємства бонуси як мотиваційні виплати.
Які податкові наслідки сторін при виплаті бонусу як за маркетингові послуги?
А що на практиці?
Податкові наслідки для підприємства
Підприємство, яке виплачує бонус (чи то квартальний (річний), чи то рекламний), називаючи це платою за маркетингові послуги дистриб'юторів, може врахувати суми виплачених бонусів у складі витрат на збут у періоді понесення таких витрат згідно з пп. 138.10.3 ПКУ. Такі витрати відображають у рядку 06.2 декларації з прибутку.
Щодо ПДВ, то підприємство матиме право на податковий кредит за наявності податкової накладної від дистриб'ютора та використання послуг в операціях, що оподатковуються ПДВ, у межах власної господарської діяльності (пункти 198.3 та 198.6 ПКУ).
Про оподаткування ПДВ мотиваційних виплат дистриб'юторам товарів ДПСУ у листі від 31.12.2012 р. №8239/0/61-12/15-3115 зазначає: «Одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори)).
Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.
Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об'єктом оподаткування податком на додану вартість».
Податкові наслідки для дистриб'ютора
Дистриб'ютор, який отримує бонуси як плату за власні маркетингові послуги для підприємства, в обліку з податку на прибуток визнає дохід у сумі плати за послуги у періоді складення акта наданих послуг (пп. 14.1.56, п. 135.2 та 137.1 ПКУ).
Щодо ПДВ, то дистриб'ютор повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму плати за власні послуги на дату отримання такої плати або дату підписання акта наданих послуг (пункти 185.1 та 187.1 ПКУ). При цьому у договорі слід докладно передбачити, як саме відбувається нарахування зобов'язань з ПДВ: «зверху» (сума ПДВ збільшує суму нарахованого бонусу) чи «зсередини» (сума нарахованого бонусу вже містить у собі суму ПДВ). Відповідно, враховуючи цей момент, дистриб'ютор виписує податкову накладну.
Мотиваційні виплати є об'єктом оподаткування ПДВ?
Офіційна думка
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на додану вартість мотиваційних платежів за досягнення встановлених показників у рамках роботи з товаровиробниками та повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
Таким чином, одним з методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори)).
Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.
Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Лист ДПСУ від 31.12.2012 р. №8239/0/61-12/15-3115
Як документально оформити бонуси у вигляді плати за маркетингові послуги?
А що на практиці?
При документальному оформленні такої операції потрібно знову-таки звернути особливу увагу на УПК №123. У ній податкове відомство узагальнює свою позицію щодо оформлення маркетингових послуг та їх відображення у податковому обліку.
Підставою правильного відображення бонусів у вигляді плати за маркетингові послуги в обліку сторін є правильне договірне оформлення: можливість надання маркетингових послуг слід прямо прописати у договорі між підприємством та дистриб'ютором.
Якщо підприємство виплачує квартальний (річний) бонус, тобто бонус, який нараховується та сплачується за досягнення дистриб'юторами необхідного обсягу придбання товарів та погашення кредиторської заборгованості, і визнає його як плату за маркетингові послуги, то факт надання таких послуг може бути підтверджений такими документами:
1) договір (додатки/окремі положення договору постачання товарів, див. зразок 3) стосовно маркетингових послуг дистриб'юторів;
2) первинні документи, що підтверджують господарські операції щодо виконання плану закупівлі товарів та своєчасного погашення дистриб'ютором власної кредиторської заборгованості перед підприємством;
3) акти наданих маркетингових послуг/послуг зі стимулювання товарообігу із зазначенням показників виконаного за період плану закупівлі та погашення заборгованості;
4) внутрішні документи підприємства стосовно зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю: фінансові та податкові звітні документи, що свідчать про зростання збуту товарів та доходу, тощо.
Звертаємо увагу: при виплаті бонусу як плати за маркетингові послуги одночасно з квартальними та річними бонусами (якщо має місце виплата бонусу щокварталу, а потім ще й додатково бонусу за рік) може виникнути податковий ризик. Адже за певних умов квартальні та річні бонуси можуть нараховуватися підприємством за одні і ті самі або такі, що збігаються, показники закупівлі товару з боку конкретного дистриб'ютора. Тож податкові органи можуть не погодитися з правом підприємства на повне врахування таких бонусів на зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток та визнання за ними податкового кредиту з ПДВ. А пояснюється це тим, що річні бонуси можуть розглядатися податківцями як:
1) повторна сплата за маркетингові послуги дистриб'ютора, що вже були оплачені за рахунок квартальних бонусів,
або
2) оплата підприємством дистриб'юторам інших послуг, не пов'язаних із господарською діяльністю компанії.
Для уникнення таких неприємних податкових наслідків слід уважно прописувати у договорах характеристики кожного квартального та річного бонусу. А ще бажано наводити різні вимоги для виплати квартальних та річних бонусів. Також доцільно додати (як приклад), що річний бонус може розглядатися як додаткова премія до квартальних. Тобто щокварталу дистриб'ютор отримує квартальні бонуси за поточні результати, а наприкінці року оцінюється загальна робота за рік (наприклад, зростання річних показників порівняно з попереднім роком. Очевидно, що поквартально цього не можна визначити), і за ці результати бонус може, наприклад, подвоїтися — додатково до квартальних додається ще й річний бонус.
При визначенні рекламного бонусу як плати за маркетингові послуги дистриб'юторів із просування товарів факт надання таких послуг може бути підтверджений первинними документами:
1) договір (додатки/окремі положення договору постачання товарів) стосовно маркетингових послуг дистриб'юторів;
2) копії первинних документів дистриб'ютора з придбання ним товарів/робіт/послуг та здійснення інших витрат для реалізації заходів з просування товарів;
3) акти наданих маркетингових послуг із просування товарів із зазначенням переліку проведених заходів;
4) внутрішні документи підприємства стосовно зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю.
Чи може бонус бути у вигляді знижки, що надається дистриб'юторам у межах наступного замовлення товару?
А що на практиці?
На практиці також застосовують бонус у вигляді знижки, що надається дистриб'юторам у межах наступного замовлення товару після нарахування бонусу. При застосуванні такого варіанта не передбачається виплата коштів підприємством дистриб'юторам. Після нарахування бонусу підприємство знижує ціни на наступні замовлення дистриб'ютора у сумі нарахованого бонусу.
Проте слід звернути увагу, що зазначений варіант податкового обліку бонусів не вдасться застосувати до рекламного бонусу. Адже сама суть рекламного бонусу полягає в його компенсаційно-оплатному характері стосовно проведених дистриб'юторами рекламних акцій та маркетингових заходів.
Перш ніж застосовувати такий варіант податкового обліку, потрібно усвідомити, що зміна ціни у договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 ЦКУ). Підприємство може надавати знижки лише стосовно ще не поставлених чи не оплачених замовлень товарів.
Які податкові наслідки сторін при виплаті бонусу як знижки дистриб'юторам при наступному замовленні товару?
А що на практиці?
Податкові наслідки для підприємства
З ПДВ. У податковому обліку сума знижок окремо не відображається, оскільки остаточна ціна продажу товарів формується вже за вирахуванням знижки. База оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ визначається виходячи із договірної вартості постачання товарів, лише у разі здійснення контрольованих операцій, перелік яких визначено п. 39.2 ПКУ, база визначається не нижче звичайної ціни.
З податку на прибуток. Тут ситуація аналогічна: лише за умови документального обґрунтування рівня договірних цін на товари з урахуванням наданої знижки підприємство може визнати оподатковуваний дохід у сумі вартості товару з урахуванням знижки у періоді переходу права власності на нього до дистриб'ютора (пп. 14.1.56, п. 135.4 та 137.1 ПКУ).
А ще порекомендуємо встановлювати такий рівень знижки, щоб уникнути збитковості операції. Адже якщо знижка сягає такого рівня, коли продаж товару відбувається за ціною (після знижки), що менша за ціну придбання товару або собівартість виготовлення продукції, то під час податкової перевірки цілком може виникнути питання до платника щодо обгрунтування рівня такої договірної ціни.
Податкові наслідки для дистриб'ютора
З ПДВ. За наявності податкової накладної від підприємства дистриб'ютор має право на податковий кредит за операціями з купівлі товару виходячи з договірної (контрактної) вартості з урахуванням знижки (п. 198.3 та 198.6 ПКУ).
З податку на прибуток. Дистриб'ютор має право врахувати вартість товарів з урахуванням знижки у зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 14.1.228 та 138.1.1 ПКУ).
Зверніть особливу увагу: надання такої знижки має бути передбачено договірними документами між підприємством та дистриб'юторами і внутрішніми документами підприємства (наприклад, маркетинговою політикою, положенням про знижки тощо). У внутрішніх документах підприємства повинні міститися посилання на господарську мету надання знижок, наприклад: забезпечення збільшення обсягів продажів товару та, відповідно, збільшення доходів підприємства від торговельної діяльності.
Чи оподатковуються ПДФО (невизначене коло осіб) кошти, внесені юрособою як поповнення телефонних рахунків фізосіб у вигляді заохочення (бонусу) під час проведення маркетингових досліджень?
Офіційна думка
Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ, доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага. Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер. Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є невизначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua