Що таке знижка?
Що каже Закон?
Знижка — тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).
Ст. 1 Закону про рекламу
Знижка (знижувальний коефіцієнт) — зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації).
П. 6 ст. 1 Закону про ціноутворення
Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
Ч. 4 ст. 15 Закону про захист прав споживачів
Які види знижок бувають?
А що на практиці?
Надання знижок приваблює клієнтів, утримує старих та зацікавлює нових. Видів знижок дуже багато, серед них бонусна, оптова, торгова, сезонна тощо:
сезонна знижка — надається на сезонний товар, що реалізується поза сезоном, або ж на сезонні партії товару;
святкова знижка — надається на певний товар, що реалізується в передсвяткові та святкові дні;
спеціальна знижка — надається при продажі товарів покупцям, у замовленнях яких продавець найбільш зацікавлений;
знижка персональна (привілейована) — використовується при продажі певного товару конкретному привілейованому покупцеві;
знижка «акційна» — надається на конкретні асортименти товару, що використовуються під час проведення певної акції;
прогресивна знижка — надається за умови попередньої домовленості сторін на придбання серійної партії виробів;
дилерська (дистриб'юторська) знижка — може надаватися своїм постійним представникам або посередникам, які займаються питаннями реалізації товару.
Загалом зазначені вище знижки розраховуються простим способом — відсоток знижки множиться на продажну ціну товару, що діяла раніше. Також умовою надання всіх вищевказаних знижок нерідко стає цінове або кількісне обмеження. Відповідно торговець застосовує спеціальну знижку з ціновим (сумарним) обмеженням. Або застосовують знижку за умови, що покупець купує визначену кількість товару.
Також існують особливі знижки — до таких знижок належать накопичувальні знижки і знижки «сконто». Їх ще називають знижками за оборот або бонусними знижками. Ці знижки, як правило, надаються постійним покупцям на підставі спеціальної домовленості.
Накопичувальні знижки діють протягом тривалого часу. Найчастіше така знижка розраховується виходячи з обсягів придбаного покупцем товару. Тобто її розмір увесь час змінюється, і щораз при купівлі товару залежить від розміру партії товару, що купується.
Чи слід дотримуватися цінових вимог при наданні знижок?
А що на практиці?
Можливість надання знижок абсолютно всім покупцям або вибірково деяким їх категоріям за певним принципом (залежно від умов договору купівлі-продажу) цілком відповідає нормам ГКУ та Закону про ціноутворення.
Зауважимо, що ст. 190 ГКУ та ст. 10, 11 Закону про ціноутворення передбачено можливість застосування вільних цін на всі види продукції, товарів (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. При цьому вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно.
Чи проводиться перерахунок вартості купленого зі знижкою товару, який підлягає обміну?
Що каже Закон?
Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни — виходячи з вартості на час купівлі.
При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів
Якщо при продажу товарів встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару, чи необхідно загальну суму знижки (надбавки) вказувати на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції?
Офіційна думка
Відповідно до пункту 9.3 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №106/5297 із змінами і доповненнями, якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб'єкта господарювання загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою («зн» або «нд»).
Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua
Який порядок відображення у податковій накладній знижок та/або надбавок, наданих продавцем при постачанні товарів/послуг покупцю?
А що на практиці?
Відповідно до Порядку №1379, до розділу I податкової накладної, зокрема, вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, кількості, ціни постачання одиниці товару/послуги.
Надбавки та/або знижки, які надаються продавцем при постачанні товарів/послуг покупцю, що збільшують або зменшують вартість поставлених ним товарів/послуг, окремим рядком у податковій накладній не заповнюються.
Згідно з п. 12.6 Порядку №1379, у графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Отже, при наданні знижки податкова накладна містить кінцеву вартість товарів/послуг з урахуванням знижок, наданих продавцем.
Як програмуються товари зі знижками в РРО?
А що на практиці?
Нагадаємо, що суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).
Залежно від виду знижок під час розпродажів є декілька способів програмування товарів у РРО:
1) якщо пам'яті РРО достатньо, можна запрограмувати той самий товар у пам'ять РРО за різними цінами. Але слід зауважити, що одному товару доводиться присвоювати окремі коди, тому при великому асортименті касири можуть припускатися помилок;
2) РРО програмується так, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки у випадку, якщо абсолютно на всі товари, наявні в торговельному залі, поширюється однакова знижка;
3) якщо підприємство застосовує дисконтні програми (дисконтна пластикова картка дає право на фіксований розмір знижки, див. «Дисконт»), тоді РРО програмують так, щоб одна з кількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником дисконтної програми.
Також на практиці можна зустріти й варіант програмування, коли знижка заноситься в РРО тільки на певний товар або перелік товарів. Тоді у касовому чеку буде зазначено повну вартість товару, суму знижки на нього (у відсотковому та/або грошовому виразі) та остаточну ціну з урахуванням знижки.
Як у податковому обліку відображаються знижки?
А що на практиці?
Порядок відображення нарахованих знижок у податковому обліку продавця залежить від того, коли її надано: у момент продажу товарів чи після їх продажу.
Знижку надано в момент продажу товарів. У податковому обліку сума знижок окремо не відображається, оскільки остаточна ціна продажу товарів формується вже за мінусом знижки. Зауважимо: у зв'язку зі змінами, внесеними Законом №4081 до ПКУ, з 01.09.2013 р. база оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ визначається виходячи з договірної вартості постачання товарів (лише у разі здійснення контрольованих операцій2 база визначається не нижче звичайної ціни). Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ «звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін».
1 Закон України від 04.07.2013 р. №408-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення».
2 Перелік контрольованих операцій визначено п. 39.2 ПКУ.
Якщо знижку надано після продажу товару, за нормою п. 140.2 ПКУ вона розглядається як зміна суми компенсації вартості проданих товарів. Тому підприємство-продавець у цьому випадку повинне:
— здійснити відповідний перерахунок доходів у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації (п. 140.2 ПКУ);
— зменшити податкові зобов'язання з ПДВ (ст. 192 ПКУ).
Кожна господарська операція суб'єкта господарювання, зокрема зміна компенсації їх вартості, повинна підтверджуватися документально. I факт здійснення перерахунку також підтверджується первинним документом.
Якщо сторонами договору є юрособи і підставою для перерахунку є зміна суми компенсації вартості, вносяться зміни до договору (це може бути додаткова угода або, приміром, додаток до існуючої угоди). Увага: внесені до договору зміни, вважаємо, не є підставою для перерахунку — це лише намір змінити ціну. Коригування доходу та витрат має підтверджуватися документально. Наприклад, це може бути протокол про погодження сторонами договору цін, що буде складовою підтвердних документів на товар, роботи (послуги). На дату складання такого протоколу виникає право на коригування доходу у покупця і витрат у продавця.
Зверніть увагу: у момент перерахунку витрат покупцю потрібно проаналізувати, до складу яких витрат — операційних чи інших — належить придбаний товар, роботи (послуги). Якщо це витрати, що формують собівартість товарів, виконаних робіт (послуг), то перераховувати нічого — зменшувати витрати не доведеться. За нормами п. 138.4 ПКУ такі суми ще не визнавалися витратами, тому що витрати за собівартістю визнаються одночасно з отриманим доходом. Якщо змінюється ціна на товари, роботи (послуги), вартість яких відносилася до інших витрат, — здійснюється перерахунок. За нормами п. 138.5 ПКУ інші витрати в основному визнаються за датою понесення, і такі суми раніше було віднесено до складу витрат.
Який порядок оподаткування доходу фізособи при отриманні товару зі знижкою?
Офіційна думка
Сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо ця знижка має індивідуальний (персональний) характер.
Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua
Як складається ПН при наданні знижки покупцю за умови, що покупець заплатить за товар до вказаної дати?
А що на практиці?
На практиці у платників ПДВ виникає запитання, як правильно виписати податкову накладну: зазначати суму знижки чи ні, якщо за умовами договору продавець надає знижку з ціни товару за умови, що покупець заплатить за нього до вказаної дати?
Сума знижки у момент відвантаження товару (розуміємо, що це перша подія) в податковій накладній не зазначається. Тільки після оплати товару до встановленої дати складається Розрахунок коригування (додаток 2 до Порядку №1379).
У наведеному випадку договір між сторонами укладено під умову (якою є оплата до встановленої дати), яка або настане через деякий час, або не настане. І саме від цього залежить кінцева ціна на товар. Ці відносини регулює ст. 212 ЦКУ: «Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина)».
Відповідно до п. 188.1 ПКУ, база оподаткування товару до настання «відкладальної» події (оплати до конкретної дати) визначається виходячи з ціни, яка погоджена сторонами на момент відвантаження товару. Після того як покупець оплатить товар до обумовленої дати, вступить в силу обов'язок продавця переглянути ціну товару і буде застосовано ст. 192 ПКУ: «Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін <...> суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню». Відповідно на цю дату продавець — платник ПДВ повинен скласти і надати покупцю Розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної.
Які документи повинна надавати ФОП — платник ЄП на вимогу покупців за надані послуги (при продажу товарів) та яка передбачена відповідальність у разі невидачі відповідних документів?
Офіційна думка
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі — Закон №265), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Разом з тим, згідно із п. 15 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо)при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі — Закон №1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку зобов'язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця. У разі, невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом №1023.
Єдина база податкових знань www.minrd.gov.ua