Порядок заповнення податкової накладної
Наказ Мінфіну від 01.11.2011 р. №1379
Документ з усіма змінами, внесеними станом на 09.07.2012 р.
1. Податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що передбачене статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).
Під час виконання договорів про спільну діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Облік результатів спільної діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку господарських результатів такої особи.
При здійсненні господарських операцій, пов'язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, податкова накладна виписується особою — управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.
У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна виписується зареєстрованим на території України платником податку — покупцем (отримувачем).
Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість або передбачає його нарахування за іншими ставками, ніж визначені підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V з урахуванням положень пункту 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі — Кодекс), втрачають право на складання податкової накладної.
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.
2. Податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом:
або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних;
або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.
Реквізити заголовної частини податкової накладної вирівнюються по правій межі поля.1
1 Законом №4834 з 01.07.2012 р. до п. 201.1 ПКУ внесено зміни, згідно з якими за вибором покупця ПН може складатися в електронній формі, з дотриманням певних вимог. — Ред.
3. Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Дата виписки податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті виписки податкової накладної не проставляються.
Порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та не містить літер чи інших символів.
При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику — числовий номер філії чи структурного підрозділу.
Платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у порядковому номері накладної після знака дробу перед номером філії чи структурного підрозділу код відповідної діяльності:
2 — сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 розділу V Кодексу;
3 — сільськогосподарські підприємства всіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах;
4 — переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету.
4. Місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.
У графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Дата укладання договору проставляється відповідно до вимог пункту 3 цього Порядку.
5. Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
6. Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).
Податкова накладна, яка виписується платником податку — отримувачем товарів/послуг, складається в одному примірнику.
6.1. Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.
Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).
6.2. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
6.3. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:
відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
порушення порядку заповнення податкової накладної;
податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
6.4. Копія податкової накладної залишається у продавця товарів/послуг як податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку.
7. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
8. Усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1 — 8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 пункту 6 цього Порядку.
У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини:
01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною;
02 — Постачання неплатнику податку;
03 — Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам;
04 — Постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 — Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 — Переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 — Експортні постачання;
08 — Постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 — Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 — Визнання умовного постачання товарних залишків та/або необоротних активів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість;
11 — Виписана за щоденними підсумками операцій;
12 — Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін;
13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності;
14 — Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента.
8.1. У разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, включаючи постачання на експорт, здійснення операцій з натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.
8.2. У разі виписки податкової накладної покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
у рядку «Iндивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний IПН «300000000000», а у разі якщо такі послуги не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, — умовний IПН «200000000000»;
у рядку «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» проставляється нуль.
8.3. У разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими суми податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; визнання умовного постачання товарних залишків та/або необоротних активів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих у рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.
8.4. Податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
9. Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 11 та граф 8, 9 і 10).
Зазначене не поширюється на операцію з постачання товарів/послуг, до якої одночасно застосовується як нульова ставка, так і основна. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи.
10. У разі постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено статтею 197 розділу V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу, у податковій накладній у розділі III та графі 11 робиться помітка «Без ПДВ» з обов'язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ Кодексу.
11. У разі постачання товарів/послуг, оподаткування яких передбачено статтею 195 Кодексу за нульовою ставкою, у розділі III та графах 9 і 10 проставляється нуль.
12. До розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
12.1 у графу 2 — дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу;
12.2 у графу 3 — номенклатура товарів/послуг продавця;
у податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у цій графі також зазначається «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній №_______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості);
у податковій накладній, виписаній на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін, у цій графі також зазначається «звичайна ціна за товарами, послугами, указаними в податковій накладній №_______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму безоплатного постачання цих товарів/послуг, яка дорівнює нулю);
у податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни, збільшеної на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя, над фактичною ціною, у цій графі, крім «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній №_______», також зазначається «сума процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя».
У разі перевищення кількості найменувань поставлених товарів/послуг над кількістю рядків, відведених для їх розміщення у бланку податкової накладної, такий бланк доповнюється необхідною кількістю рядків;
12.3 у графу 4 — код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Графа 4 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України на всіх етапах постачання таких товарів/послуг;
12.4 у графу 5 — одиниця виміру товарів/послуг — грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;
12.5 у графу 6 — кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг.
У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному виразі, у графі 6 зазначається: «послуга/проценти тощо»;
12.6 у графу 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість;
12.7 у графу 8 — база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою — 20 відсотків (з 01.01.2014 — 17 відсотків);
12.8 у графу 9 — база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно з Кодексом);
12.9 у графу 10 — база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу);
12.10 у графу 11 — база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V та підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
12.11 у графу 12 — загальна сума коштів, що підлягає сплаті.
13. До розділу II податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі 12 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.
14. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).
У разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 додатка 1 до податкової накладної зазначається код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.
15. У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.
16. Усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.
Податкова накладна, складена філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, скріплюється печаткою платника податку — продавця, яка, крім реквізитів такого платника податку, може містити найменування філії чи іншого структурного підрозділу, що заповнив таку накладну.
Для скріплення податкових накладних може бути виготовлена окрема печатка «Для податкових накладних».
17. У разі якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, яка виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Така податкова накладна покупцю не надається; усі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.
Такий порядок виписки податкових накладних застосовується і в разі, якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін:
збільшених на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя. При цьому до податкової накладної, виписаної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, включається і сума зазначених процентів;
безоплатно поставлених товарів/послуг (12 — Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін).
18. У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
19. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.
Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.
20. На підставі зазначеного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).
21. На титульному аркуші розрахунку коригування зазначається, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.
22. Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, особою — управителем майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов'язаних із використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України, з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.
23. У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань за операціями з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 розрахунку коригування зазначається код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.
24. Показники у графах 7, 8, 10 — 12 розрахунку коригування заповнюються у вартісному виразі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку.
25. У графі 7 зазначається фактична ціна без урахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання.
26. У графі 8 зазначається сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання.
Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку М. ЧМЕРУК
Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних
Наказ ДПАУ від 24.12.2010 р. №1002
Документ з усіма змінами, внесеними станом на 09.07.2012 р.
1. Упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.
Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.
Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.
2. Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.
Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють придбання/постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право ведення частини Реєстру в межах діяльності такої філії (структурного підрозділу). Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий код (номер, шифр), про що письмово проінформувати орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. У разі якщо платником податку делеговано філіям або структурним підрозділам право ведення частин реєстрів, дані таких частин реєстрів є складовими частинами Реєстру платника податку.
Під час виконання договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції Реєстр ведеться особою, яка веде облік результатів такої діяльності.
Платники податку на додану вартість складають окремі реєстри за такими видами діяльності:
сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 розділу V Кодексу;
сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах;
переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробних тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету.
3. Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.
Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період — квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися:
за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби;
на електронних носіях.
4. При проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ посадових осіб органів державної податкової служби до Реєстру.
5. У службовому полі Реєстру для відмітки про тип декларації (рядки 011 — 012) та службовому полі для відмітки про форму податкової декларації (рядки 021 — 024) ставиться позначка (х) у рядку службового поля, яке відповідає типу та формі декларації.
У службовому полі Реєстру (рядок 013) зазначається номер порції Реєстру від 01 до 99.
У разі ведення частини Реєстру філіями та структурними підрозділами платника (відповідно до пункту 2 цього Порядку) у службовому полі 04 «Платник» зазначається найменування платника і через дріб найменування та код (номер, шифр), установлений для цих філій та інших структурних підрозділів.
Особа, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність або договорів управління майном, веде окремі реєстри із зазначеної діяльності.
6. У Реєстрі окремо обліковуються операції:
з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування;
з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.
7. Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.
8. У розділі I Реєстру відображаються податкові накладні, видані у випадках, визначених пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА від 21.12.2010 р. №9691, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації (далі — ВМД).
1 У документі не враховані зміни, див. Порядок №1379 (затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. №1379). — Ред.
8.1. Облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань, дата виникнення яких визначається відповідно до вимог статті 187 розділу V Кодексу.
8.2. Облік операцій з постачання товарів/послуг ведеться на підставі податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
8.3. Записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) здійснюються у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.
8.4. Облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог статті 196 розділу V Кодексу, ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку.
9. Особливості заповнення деяких граф розділу I Реєстру.
9.1. У графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
9.2. У графі 2 зазначається дата виписки податкової накладної.
9.3. У графі 3 зазначається порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з графи 1, номер розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
У разі якщо платником здійснюються експортні операції, у графі 3 проставляється номер ВМД.
9.4. У графі 4 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями:
ПН — податкова накладна.
У разі виписки податкової накладної за окремими операціями, визначеними в пункті 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА від 21.12.2010 р. №9691, до виду документа додається код операції (наприклад, ПН — податкова накладна, ПН01 — податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною);
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної);
ВМД — вантажна митна декларація;
БО — документ бухгалтерського обліку.
У разі якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період, до виду документа додається літера «У» (наприклад, ПН — податкова накладна, ПНУ — податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків).
9.5. У графі 5 зазначається найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізичної особи — підприємця) покупця.
9.6. У графі 6 зазначається індивідуальний податковий номер покупця — платника податку на додану вартість.
9.7. У графах 7 — 12 відображається інформація щодо постачання товарів/послуг.
9.8. У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком (+ чи -).
10. У розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг. Згідно з пунктами 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу такими документами є:
товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або первинні документи, складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів/послуг, що додається покупцем товарів/послуг до податкової декларації за звітний (податковий) період, — у разі відмови з боку продавця цих товарів/послуг надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), на загальну суму отриманих товарів/послуг не більше 200 гривень за день (без урахування податку).
10.1. Придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів, зазначених вище.
10.2. Операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
10.3. Операції з отримання послуг від нерезидента на митній території України відображаються на підставі податкової накладної, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
10.4. Облік придбаних товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, ведеться на підставі документів, що засвідчують постачання таких товарів/послуг.
11. Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру.
11.1. У графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, зазначених у пунктах 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Указаний номер запису переноситься на зазначений документ.
11.2. У графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 11.1 цього пункту.
11.3. До граф 3, 4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 11.1 цього пункту.
11.4. У графі 5 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями:
ПН — податкова накладна;
РК — розрахунок коригування до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної);
ВМД — вантажна митна декларація;
ЧК — касовий чек;
ТК — транспортний квиток;
ГР — готельний рахунок;
ПЗ — рахунок за послуги зв'язку;
ПО — послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку;
ЗП — заява платника та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу;
НП — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість.
У разі якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період, до виду документа додається літера «У» (наприклад, ПН — податкова накладна, ПНУ — податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків).
11.5. У графі 6 вказується найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізичної особи — підприємця) постачальника.
У разі придбання товарів за межами митної території України та отримання послуг від нерезидента на митній території України у графі 6 проставляються країна нерезидента та найменування (прізвище, ім'я, по батькові /за наявності/ — для фізичної особи) нерезидента.
11.6. У графі 7 вказується індивідуальний податковий номер постачальника — платника податку на додану вартість.
У разі якщо товари/послуги, придбані в нерезидента, не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, у графі 7 відображається умовний IПН «200000000000».
Якщо товари/послуги придбані в нерезидента, у графі 7 відображається умовний IПН «300000000000».
У разі якщо товари/послуги придбані в особи, яка не зареєстрована як платник податку, у графі 7 відображається умовний IПН «400000000000».
11.7. У графі 8 вказується загальна сума, включаючи податок на додану вартість.
11.8. У графах 9, 11, 13 та 15 вказується вартість товарів/послуг та основних фондів без податку на додану вартість.
У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком (+ чи -).
11.9. У графах 10, 12, 14 та 16 вказується сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість за товарами/послугами та основними фондами, визначена виходячи з їх вартості, зазначеної у графах 9, 11, 13 та 15 (відповідно).
Сума податку на додану вартість, указана в графах 12, 14 та 16, до податкового кредиту не включається.
У разі придбання у платника податку на додану вартість товарів/послуг та основних фондів, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також придбання в особи, не зареєстрованої платником податку на додану вартість, у графах 10, 12, 14 та 16 робиться позначка «Ж».
У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком (+ чи -).
11.10. Якщо платником проводиться розподіл сум податкового кредиту відповідно до пункту 199.1 статті 199 та/або абзацу другого підпункту «а» підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу, в останній день звітного (податкового) періоду робиться запис щодо коригування записів податкових накладних, відповідно до яких придбавались такі товари/послуги.
При цьому у графі 5 до виду документа додається літера «Р» (наприклад, ПН — податкова накладна, ПНР — податкова накладна, по якій проведено розподіл суми податкового кредиту).
Сума коригування відповідає частці використання таких товарів/послуг в операціях, звільнених від оподаткування та тих, що не є об'єктом оподаткування та/або використовуються в операціях сільськогосподарського виробництва за звітний період.
У разі проведення коригування сум податкового кредиту за операціями, звільненими від оподаткування, та тими, що не є об'єктом оподаткування, проводяться такі записи: зі знаком (-) у графах 9, 10 та одночасно зі знаком (+) у графах 11, 12.
У разі проведення коригування сум податкового кредиту за операціями, що частково використовуються в сільськогосподарському виробництві, на суму коригування проводяться такі записи: зі знаком (-) у графах 8, 9, 10 та одночасно робиться запис зі знаком (+) у графах 8, 9, 10 Реєстру по сільськогосподарських операціях.
12. Платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків.
Директор Департаменту адміністрування податку на додану вартість Ю. ЛАПШИН
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних
Постанова КМУ від 29.12.2010 р. №1246
Документ з усіма змінами, внесеними станом на 09.07.2012 р.
1. Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі — податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі — Реєстр) платників податку на додану вартість — продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку — покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.
2. Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі — реєстрація), здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.
Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
3. Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.
У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.
Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.
4. Не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.
5. Продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Продавець, що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис фізичної особи — підприємця; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
6. Після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.
7. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.
8. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
9. Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок;
2) відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
10. Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
11. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.
Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
12. Якщо продавець надіслав Державній податковій службі кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважається та податкова накладна та/або розрахунок коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття.
13. З метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.
На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається:
про податкову накладну та/або розрахунок коригування — витяг з Реєстру;
про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;
про розрахунок коригування до податкової накладної — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування.
14. Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
На запит накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.
За відсутності у покупця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.
Покупець, що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис платника податку, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.
15. Запит покупця в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі зберігається у покупця.
16. Державна податкова служба після надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою.
17. Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.
На зазначений витяг накладається електронний підпис Державної податкової служби, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті покупця.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (витяг)
Наказ Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492
Зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2012 р. №143
Документ з усіма змінами, внесеними станом на 09.07.2012 р.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» та статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
2. Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
3. Подання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді передбачено пунктом 201.15 статті 201 розділу V Кодексу.
4. Подання розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, місце постачання яких розташовано на митній території України, передбачено пунктом 208.4 статті 208 розділу V Кодексу.
5. Платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого зазначеною статтею.
6. Платники податку — сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам статті 209 розділу V Кодексу, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (спеціальну), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише операції, визначені пунктом 209.18 статті 209 розділу V Кодексу.
7. Платники податку — переробні підприємства, які згідно із пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовують особливий порядок сплати податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), подають податкову декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу режиму, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
8. Отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники податку на додану вартість, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
9. До податкової звітності з податку на додану вартість (далі — податкова звітність) належать:
податкова декларація з податку на додану вартість (далі — декларація);
податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) (далі — декларація (скорочена);
податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна) (далі — декларація (спеціальна);
податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) (далі — декларація (переробного підприємства);
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу);
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу);
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу);
копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
10. Податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.
11. Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про спільну діяльність від ____________ №______» та зазначають назву договору.
12. Платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про управління майном від ____________ №______» та зазначають назву договору.
II. ЗВІТНІ (ПОДАТКОВІ) ПЕРІОДИ ТА СТРОКИ ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ
1. Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 розділу V Кодексу, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, — календарному кварталу, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
2. Платники податку, які відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 розділу III Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть згідно з пунктом 202.2 статті 202 розділу V Кодексу обрати квартальний податковий період.
3. При обранні квартального звітного (податкового) періоду платник податку, який відповідає критеріям, указаним у пункті 2 цього розділу, разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до органу державної податкової служби заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до моменту втрати права на застосування ставки 0 відсотків податку на прибуток. Форму заяви наведено у додатку 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до органу державної податкової служби, у якому перебуває на обліку, зазначену вище заяву, такий платник податку зобов'язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.
4. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування ставки 0 відсотків податку на прибуток, передбачене підпунктом «б» пункту 154.6 статті 154 розділу III Кодексу, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період.
У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується починаючи з місяця, в якому втрачається право на застосування ставки 0 відсотків податку на прибуток.
Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов'язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід.
5. Відповідно до пункту 49.18 статті 49 розділу II та пункту 203.1 статті 203 розділу V Кодексу для подання декларації встановлюються такі строки:
5.1. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
5.2. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
III. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ
1. Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
2. Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
3. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного пунктом 5 розділу II цього Порядку, а при поданні податкової звітності в електронній формі — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому минає такий граничний строк.
4. Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі — згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.
5. Податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.
У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності).
6. Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
7. У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування податку на додану вартість, сума податку зазначається у колонці Б.
8. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
9. Податкова звітність повинна бути підписана:
9.1 керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;
9.2 фізичною особою — платником податків або його законним представником;
9.3 особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність, управління майном або угодою про розподіл продукції.
10. Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.
11. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв'язку такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.
Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (на його вибір) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
12. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом установлених Кодексом строків.
13. Декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Декларація (скорочена) / (спеціальна) / (переробного підприємства) подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування (стаття 209 розділу V Кодексу / пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу / пункт 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді.
У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.
Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість / (скороченої) / (переробного підприємства) / (спеціальної)) подаються платником у визначених Кодексом випадках.
Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, у разі наявності таких операцій.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних (додаток 2 до цього Порядку) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).
14. Додатками до декларації є:
14.1. Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1).
14.2. Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).
14.3. Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3).
14.4. Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4).
14.5. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).
14.6. Довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів.
14.7. Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7) (додаток 7).
14.8. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).
15. Додатками до декларації (скороченої) є:
15.1. Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) (ДС1) (додаток 1).
15.2. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) (ДС2) (додаток 2).
15.3. Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС3) (додаток 3).
15.4. Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (стаття 197 розділу V, підрозділ 2 розділу XX Кодексу) (ДС4) (додаток 4).
15.5. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (ДС5) (додаток 5).
16. Додатками до декларації (спеціальної) є:
16.1. Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної) (ДСп1) (додаток 1).
16.2. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (щодо діяльності відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу) (ДСп2) (додаток 2).
16.3. Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДСп3) (додаток 3).
16.4. Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (стаття 197 розділу V, підрозділ 2 розділу XX Кодексу) (ДСп4) (додаток 4).
16.5. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (ДСп5) (додаток 5).
17. Додатками до декларації (переробного підприємства) є:
17.1. Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) (ДП1) — додаток 1).
17.2. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (щодо діяльності відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) (ДП2) (додаток 2).
17.3. Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (стаття 197 розділу V, підрозділ 2 розділу XX Кодексу) (ДП3) (додаток 3).
17.4. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (ДП4) (додаток 4).
18. У разі наявності експортних операцій (заповнення рядка 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта).
Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, оригінали митних декларацій (примірників декларанта) подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.
19. У разі наявності операцій з постачання товарів/послуг у підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування, передбачений пунктом 197.6 статті 197 розділу V чи пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, до декларації додається (Д6) (додаток 6).
20. У разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) — для декларації, (ДС5) (додаток 5) — для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) — для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) — для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.
21. У разі застосування платниками касового методу визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V Кодексу такі платники здійснюють розподіл сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту у порядку і за формою відповідно до таблиці 4 (Д7) (додаток 7).
22. Податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.
23. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого приймання (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
24. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.
25. Після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
IV. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ
1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
2. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
3. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
4. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
V. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ
1. Декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків.
Платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки.
Розділ IV заповнюється працівниками органів державної податкової служби лише на оригіналі декларації, який залишається в органах державної податкової служби.
2. Вступна частина.
У спеціальних полях для відміток 07 — 08 зазначається позначка (х) для підприємств суднобудування та літакобудування відповідно.
У спеціальному полі для відміток 09 — позначка (х) у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у межах угод про розподіл продукції.
У спеціальному полі для відміток 10 — позначка (х) підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що відносяться до складу витрат виробництва.
У разі заповнення спеціального поля для відміток 10 обов'язковим є подання (Д6) (додатка 6) до декларації із заповненням таблиці 4 «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів».
3. Розділ I «Податкові зобов'язання».
3.1. У рядках 1 — 6 колонки А декларації зазначаються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.
При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу.
3.2. До рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.
3.3. У рядку 2 зазначаються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні (рядок 2.1) відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу, окремо інші операції (рядок 2.2) відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пунктів 8, 22 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
3.4. Рядок 3 заповнюється платником, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу.
3.5. У рядку 4 зазначається обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України.
3.6. У рядку 5 зазначається обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод).
3.7. У рядку 6 зазначається загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А.
Обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, зазначається у рядку 6.1 і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню.
3.8. У рядку 7 зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.
3.9. Коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.
У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.
У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, щодо яких не нараховувався податок на додану вартість.
При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
У рядку 8.2 зазначаються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.
4. Розділ II «Податковий кредит».
4.1. До розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 — 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
4.2. У рядку 12.2 зазначається обсяг ввезення (імпорту) товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу (тільки для підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 групи 35 КВЕД ДК 009:2005). Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі оплачені.
4.3. У рядку 14 (колонка А) зазначається обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, обсяг імпорту товарів та необоротних активів та обсяг отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для використання у господарській діяльності, з податком на додану вартість (рядок 14.1) та без податку на додану вартість (рядок 14.2).
4.4. У рядку 15 (колонка А) зазначається обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України).
Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, — перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.
Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.
Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.
4.5. Коригування податкового кредиту відображається у рядку 16.
У рядку 16.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1.
У рядку 16.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, за якими не нараховувався податок на додану вартість.
У рядку 16.1.2 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1. Значення цього рядка враховується при коригуванні податкового кредиту після перерахування частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року операцій та перерахування частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців.1
У рядку 16.1.3 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, за якими податок на додану вартість не включався до податкового кредиту і які було включено у рядок 15.2.
При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додатка 1) до декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
У рядку 16.2 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг.
Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог пункту 209.6 статті 209 розділу V Кодексу):
а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством;
б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.
У рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої).
У рядку 16.4 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 «Перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями» (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється <...>1 у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 «Перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями» (Д7) (додаток 7).
1 Перерахунок частині використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що наступають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). Зміни внесені Законом № 4834 (вступили в силу 01.07.2012 р.). - Ред.
<...>
4.6. Розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період».
4.6.1. Якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано додатне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.
4.6.2. Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
4.6.3. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
4.6.4. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).
4.6.5. Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).
Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума зазначається або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.
При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).
4.6.6. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
4.6.7. Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
4.6.8. Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду зазначається в рядку 25 декларації.
VI. ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ (СКОРОЧЕНОЇ)
1. Вступна частина.
У спеціальних полях для відміток рядків 0131 — 0133 указується позначка (х) для тих видів діяльності, які провадить таке сільськогосподарське підприємство.
У спеціальному полі для відміток рядка «ПВ» проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (%).
У спеціальному полі для відміток рядка «ПВН» проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством за наслідками кожного звітного податкового періоду (%).
Розрахунок питомої ваги проводиться в (ДС3) (додаток 3).
Платники, які зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування не менше 12 послідовних звітних податкових періодів, розраховують питому вагу за формулою
* Без урахування умовного постачання у разі його наявності.
2. Розділ I «Податкові зобов'язання».
У рядку 1 зазначаються лише операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.
3. Розділ II «Податковий кредит».
У розділі II «Податковий кредит» відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються:
а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також необоротні активи, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі якщо товари/послуги, необоротні активи (виготовлені та/або придбані) використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів/послуг, а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.
Зазначений розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 8, 10, 11 та довідково відображаються у рядках 8-1, 10-1, 11-1 податкової декларації (скороченої);
б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.
У рядку 12.3 відображається сума податку на додану вартість згідно з бухгалтерською довідкою, розрахована виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними у митному режимі експорту.
Розрахунок коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (рядок 12.4) проводиться у порядку, аналогічному до розрахунку рядка 16.4 декларації з податку на додану вартість.
4. Розділ III «Розрахунки за звітний період».
З урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених статтею 209 розділу V Кодексу:
у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 — рядок 13) має додатне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (скороченої);
у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 — рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 та зараховуватиметься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16;
у рядку 17 відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок такого підприємства;
у рядку 18 відображається перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Значення цього рядка переноситься платником до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду.
VII. ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ (СПЕЦІАЛЬНОЇ)
1. Вступна частина.
У спеціальному полі для відміток рядка «ПВ» проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (%).
У спеціальному полі для відміток рядка «ПВН» проставляється питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством за наслідками кожного звітного (податкового) періоду (%).
Розрахунок питомої ваги проводиться у (ДСп3) (додаток 3).
Платники, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 розділу V Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість та зареєстровані платниками податку не менше 12 послідовних звітних податкових періодів, розраховують питому вагу за формулою
* Без урахування умовного постачання у разі його наявності.
2. Розділ I «Податкові зобов'язання».
У рядку 1 зазначаються лише операції сільськогосподарських підприємств, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності, передбаченого статтею 209 Кодексу, з постачання молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.
3. Розділ II «Податковий кредит».
У податковій декларації (спеціальній) відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу відображаються:
а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.
У разі якщо товари/послуги, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг в операціях такого виробництва та відповідно в інших операціях.
Розподіл відбувається у тому періоді, в якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 8, 10, 11 та довідково відображаються у рядках 8-1, 10-1, 11-1 декларації (спеціальної);
б) послуги, супутні постачанню молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах безпосередньо платником податку.
Розрахунок коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (рядок 12.3) проводиться у порядку, аналогічному до розрахунку рядка 16.4 декларації з податку на додану вартість.
4. Розділ III «Розрахунки за звітний період».
З урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених пунктом 209.18 статті 209 розділу V Кодексу:
у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 — рядок 13) має додатне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (спеціальної);
у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 — рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 та враховуватиметься при зменшенні нарахування наступних звітних (податкових) періодів;
сума податку на додану вартість минулого звітного (податкового) періоду, яка у поточному звітному (податковому) періоді зменшує суму податку, відображається у рядку 16;
у рядку 17 відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства;
у рядку 18 відображається сума податку на додану вартість, яка у наступному звітному (податковому) періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника.
Значення цього рядка переноситься платником до рядка 16 декларації (спеціальної) наступного звітного (податкового) періоду.
VIII. ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ (ПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА)
1. Розділ I «Податкові зобов'язання».
У рядку 1 зазначаються лише операції переробних підприємств за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно).
2. Розділ II «Податковий кредит».
У податковій декларації (переробного підприємства) відображаються суми податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та постачанням готової продукції.
У разі якщо товари/послуги, необоротні активи, виготовлені або придбані, використовуються переробним підприємством частково для виготовлення такої готової продукції, а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях з виготовлення готової продукції та відповідно в інших операціях.
Зазначений розподіл відбувається в тому періоді, в якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 8, 10, 11 та довідково відображаються у рядках 8-1, 10-1, 11-1 декларації (переробного підприємства).
У рядку 12.3 відображається сума податку на додану вартість згідно з бухгалтерською довідкою, розрахована виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) та включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва.
Розрахунок коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (рядок 12.4) проводиться у порядку, аналогічному до розрахунку рядка 16.4 декларації з податку на додану вартість.
3. Розділ III «Розрахунки за звітний період».
З урахуванням особливостей податкового обліку переробних підприємств згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу:
у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного податкового періоду (рядок 7 — рядок 13) має додатне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (переробного підприємства);
у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного податкового періоду (рядок 7 — рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 та зменшуватиме нарахування наступних звітних (податкових) періодів;
сума податку на додану вартість минулого звітного періоду, яка у поточному звітному (податковому) періоді зменшує суму податку, що підлягає нарахуванню, відображається у рядку 16;
у рядку 17 відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та спрямовується: до спеціального фонду державного бюджету (рядок 17.1) та на спеціальний рахунок (рядок 17.2);
у рядку 18 відображається сума податку на додану вартість, яка в наступному звітному (податковому) періоді зменшує суму податку, що підлягає нарахуванню.
Значення цього рядка переноситься платником до рядка 16 декларації (переробного підприємства) наступного звітного (податкового) періоду.
IX. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ УТОЧНЮЮЧОГО РОЗРАХУНКУ
1. У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
2. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
3. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
4. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. На значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку зменшується значення рядка 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
5. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.
6. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.
7. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
X. ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ РОЗРАХУНКУ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, НАРАХОВАНИХ ОТРИМУВАЧЕМ ПОСЛУГ, НЕ ЗАРЕЄСТРОВАНИМ ЯК ПЛАТНИК ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ, ЯКІ ПОСТАЧАЮТЬСЯ НЕРЕЗИДЕНТАМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЇХНІМИ ПОСТІЙНИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ, НЕ ЗАРЕЄСТРОВАНИМИ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ, НА МИТНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
1. Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, заповнюється особами, не зареєстрованими як платники податку на додану вартість, які є відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України.
2. Значення рядка 8 розрахунку відображається в обліку з цього податку органом державної податкової служби.
XI. ОСОБЛИВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ СУДНОБУДУВАННЯ І ЛІТАКОБУДУВАННЯ
1. Підпункти 4.6.3 та 4.6.4 підпункту 4.6 пункту 4 розділу V цього Порядку не поширюються на підприємства суднобудування і літакобудування.
2. При від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обчисленого у передбаченому пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу порядку, таким підприємствам бюджетне відшкодування здійснюється у звітному (податковому) періоді, наступному за звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, у порядку і строки, передбачені статтею 200 розділу V Кодексу. При цьому сума, відображена в рядку 20.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 21.1 податкової декларації цього самого звітного (податкового) періоду.
3. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.
XII. ПЕРЕВІРКА ДЕКЛАРАЦІЙ В ОРГАНІ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ
1. Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.
2. Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці.
3. У разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у розділі IV декларації.
4. У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу.
5. Камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
6. За наявності достатніх підстав, перелік яких визначено додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого платника», які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Висновок щодо необхідності проведення документальної позапланової виїзної перевірки передається підрозділу податкового контролю, про що робиться відповідний запис у розділі IV декларації.
XIII. ЗМІНА ФОРМ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ
1. У разі зміни форм податкової звітності центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.
2. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду,1 що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними попередні форми декларацій (розрахунків).
3. Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган державної податкової служби повинен здійснити заходи, пов'язані з оприлюдненням та запровадженням таких змін.
1 Законом №4834 внесено зміни до п. 46.6 ПКУ: «До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення». — Ред.
Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку М. ЧМЕРУК
Перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку (витяг)
Постанова КМУ від 27.12.2010 р. №1238
Документ з усіма змінами, внесеними станом на 09.07.2012 р.
1. Порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стосовно платника податку на додану вартість (далі — платник) та/або його постачальників.
2. Наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про:
1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру;
2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
3. Iснування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.
4. Відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 50 відсотків загального обсягу постачання.
5. Невідповідність платника жодному з таких критеріїв:
1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 разу перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;
2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
3) рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України.
6. Відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок.
7. Наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.
Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість
Наказ Мінфіну від 01.07.97 р. №141
Зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2011 р. №1753
Документ з усіма змінами, внесеними станом на 09.07.2012 р.
1. Суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом:
1.1. Рахунків 70 «Доходи від реалізації», 71 «Iнший операційний дохід», 74 «Iнші доходи» (далі — рахунки обліку доходів) у випадках: поставки готової продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів, в оплату за які кошти (інші активи) від покупця на дату поставки (передачі, виконання) підприємство не одержало; збільшення після поставки суми компенсації за поставку готової продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів; одержання готівкових коштів за товари, роботи та послуги; передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу); поставки товарів та послуг, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів (далі — комісійні товари); визнання комісіонером комісійної винагороди, комісійної винагороди при постачанні вживаних товарів, що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку.
1.2. Субрахунка 643 «Податкові зобов'язання» у випадках: отримання підприємством коштів від покупців (замовників) в оплату продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів і комісійних товарів, що підлягають поставці (передачі, виконанню); перевищення звичайної ціни продажу товарів, робіт, послуг, необоротних активів над фактичною ціною. Після поставки попередньо оплаченої продукції, товарів, робіт, послуг, інших матеріальних цінностей, необоротних активів, а також комісійних товарів рахунки обліку доходів дебетуються у кореспонденції з кредитом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання».
1.3. Рахунків обліку витрат діяльності — у випадках: втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми; ліквідації основних засобів за рішенням платника податку у випадках, передбачених законодавством; безоплатної поставки матеріальних цінностей (у тому числі основних засобів), робіт і послуг; невиробничого використання матеріальних цінностей (окрім основних засобів), робіт і послуг.
1.4. Рахунків 10 «Основні засоби» і 11 «Iнші необоротні матеріальні активи» — у випадку переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів у разі, якщо платник податків скористався правом на податковий кредит при придбанні зазначеного майна.
2. Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання з податку на додану вартість звітного періоду згідно із законодавством (далі — податковий кредит з податку на додану вартість), за наявності митних декларацій або податкових накладних відображається за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з кредитом:
2.1. Рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями» і 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди» (далі — рахунки обліку зобов'язань) — у випадках: придбання (до оплати або передачі інших активів) матеріальних цінностей, робіт і послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; збільшення після поставки зазначених цінностей суми компенсації їх вартості на користь платника податку — постачальника; фактичного отримання об'єкта фінансової оренди (фінансового лізингу) орендарем (лізингоотримувачем); отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління.
2.2. Субрахунка 644 «Податковий кредит» — у випадках: здійснення попередньої оплати (до придбання) матеріальних цінностей, робіт і послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Після отримання попередньо сплачених матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт і послуг, вартість яких попередньо сплачена, на суму податку на додану вартість дебетується субрахунок 644 «Податковий кредит» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.
3. Суми податкового кредиту з податку на додану вартість, зазначені в:
належним чином оформлених транспортних квитках, готельному рахунку або рахунку, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
належним чином оформлених касових чеках, які містять суму отриманих товарів, послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів, послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
відображаються за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з кредитом субрахунків 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
4. При перерахуванні повіреним коштів (у разі поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг) сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» і кредитом субрахунка 644 «Податковий кредит». При отриманні довірителем товарів (робіт, послуг) сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображається повіреним за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» і дебетом субрахунка 644 «Податковий кредит».
Довірителем при отриманні ним товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» і кредитом рахунків обліку зобов'язань.
4.1. При отриманні послуг, що постачаються нерезидентом, на дату сплати їх вартості або на дату оформлення документа (за першою подією), що засвідчує факт постачання послуг, сума податкових зобов'язань з отриманих від нерезидента послуг відображається за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», і дебетом субрахунка 644 «Податковий кредит».
Сума податкового кредиту з отриманих від нерезидента послуг відображається у наступному звітному періоді за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», і кредитом субрахунка 644 «Податковий кредит».
4.2. При ввезенні товарів на митну територію України на дату оформлення документа (за першою подією), що засвідчує факт ввезення товарів нерезидентом, сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображається за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість».
5. При застосуванні підприємством — платником податку касового методу податкового обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість:
5.1. Суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на дату одержання від покупців коштів або на дату отримання інших видів компенсацій вартості готової продукції (товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів, робіт і послуг) відображаються за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з дебетом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання». Сума податку на додану вартість з вартості відвантаженої готової продукції (товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів, виконаних робіт і послуг) відображається за кредитом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку доходів.
5.2. Якщо готова продукція, товари, інші матеріальні і нематеріальні активи, роботи і послуги залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до податкового законодавства, то сума податку на додану вартість за наслідками наступного податкового періоду відображається за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з дебетом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання».
5.3. На дату перерахування коштів або на дату надання інших видів компенсацій вартості одержаних (або тих, що підлягають одержанню) сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності покупця, сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображається покупцем за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з кредитом субрахунка 644 «Податковий кредит». На дату отримання покупцем сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбаваються з метою їх подальшого використання у виробництві для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності покупця, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунка 644 «Податковий кредит» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.
5.4. Дебетове сальдо субрахунків 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит» наводиться у статті «Iнші оборотні активи», а кредитове сальдо субрахунків 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит» наводиться у статті «Iнші поточні зобов'язання» Балансу.
6. Видача органам митного контролю податкового векселя на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що справляється при ввезенні на митну територію України підприємствами суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні для використання у господарській діяльності, відображається за кредитом рахунків 51 «Довгострокові векселі видані», 62 «Короткострокові векселі видані» у кореспонденції з дебетом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання».
У місяці, в якому податковий вексель вважається погашеним, вексельна сума відображається за дебетом рахунків 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», 62 «Короткострокові векселі видані» у кореспонденції з кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість». У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, відображається за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з кредитом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання».
У місяці погашення податкового векселя вексельна сума відображається за дебетом рахунків 51 «Довгострокові векселі видані», 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», 62 «Короткострокові векселі видані» і кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках». Одночасно зазначена сума коштів відображається записами за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з кредитом субрахунка 643 «Податкові зобов'язання».
7. При поверненні покупцем — платником податку на додану вартість раніше поставленої йому готової продукції (товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів), при зменшенні після поставки покупцю — платнику податку на додану вартість суми компенсації за поставку готової продукції (товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів, робіт і послуг) продавець (постачальник) суму надміру нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відображає способом сторно за дебетом рахунків обліку доходів і кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість». Такою самою кореспонденцією відображається сума податку на додану вартість: при поверненні постачальнику (продавцю) готової продукції (товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів) покупцем, який не був платником податку на додану вартість на дату поставки цих цінностей, за умови надання такому покупцю повної грошової компенсації їх вартості; при перегляді цін, пов'язаних із гарантійними замінами готової продукції (товарів, інших матеріальних активів).
Покупець, якщо він є платником податку на додану вартість на дату здійснення зазначених в абзаці першому цього пункту операцій та якщо він збільшив податковий кредит при отриманні готової продукції (товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів, робіт і послуг), суму податкового кредиту з операцій, зазначених в абзаці першому цього пункту, відображає способом сторно за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», і кредитом рахунків обліку зобов'язань.
8. При неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, які придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або при порушенні постачальником порядку її заповнення, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунка 644 «Податковий кредит» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань. При отриманні податкової накладної або поданні покупцем до органу державної податкової служби заяви, оформленої відповідно до податкового законодавства, зазначена в них сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з кредитом субрахунка 644 «Податковий кредит».
9. Сума податку на додану вартість, що справляється при придбанні сировини, матеріалів і товарів, основних засобів і нематеріальних активів, при отриманні виконаних робіт і послуг, які не призначаються для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, зараховується до первісної вартості виробничих запасів, товарів, основних засобів і нематеріальних активів, до витрат діяльності в кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.
Сума податку на додану вартість, що справляється при придбанні за рахунок бюджетних інвестиційних асигнувань матеріальних цінностей і нематеріальних активів, робіт і послуг, відображається, у випадку її невключення до податкового кредиту, за дебетом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредитом рахунків обліку зобов'язань.
10. У разі здійснення підприємством операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість або не є об'єктом такого оподаткування, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням сировини, матеріалів, товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів, виконанням робіт і послуг, зараховуються до первісної вартості виробничих запасів, товарів, основних засобів і нематеріальних активів, до витрат діяльності в кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.
11. Суми податку на додану вартість, перераховані до бюджету, відображаються за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках». Відшкодування платнику податку з бюджету сум податкового кредиту шляхом зарахування коштів на рахунок в установах банків відображається зворотним записом.
12. Одержання облігацій внутрішньої державної позики у рахунок погашення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відображається за номінальною вартістю за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».
Щорічне одержання частини основної суми боргу відображається за дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредитом рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Щорічне одержання доходів за облігаціями відображається за дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредитом рахунка 73 «Iнші фінансові доходи».
13. Підприємствами сільського і лісового господарства та рибальства, якими відповідно до законодавства обрано спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість (далі — сільськогосподарське підприємство), а також переробними підприємствами (далі — переробне підприємство), бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість здійснюється з урахуванням особливостей, наведених у цьому пункті.
13.1. Для аналітичного обліку зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями, що оподатковуються за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, використовується аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість за операціями зі спеціальним режимом оподаткування» (далі — аналітичний рахунок) субрахунка 641 «Розрахунки за податками».
13.2. Перевищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість над сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначається сільськогосподарським підприємством за операціями зі спеціальним режимом оподаткування, яке залишилось відповідно до законодавства у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства, відображається у звітному періоді за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», і кредитом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Перерахування зазначених сум податку на додану вартість сільськогосподарським підприємством відповідно до законодавства з поточного рахунка на спеціальний рахунок відображається у звітному періоді за дебетом субрахунка 313 «Iнші рахунки в банку в національній валюті» і кредитом субрахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Використання цільового фінансування сільськогосподарські підприємства відображають за кредитом субрахунка 719 «Iнші доходи від операційної діяльності» в кореспонденції з дебетом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
13.3. Перевищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість над сумою податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається за кредитом аналітичного субрахунка 644 «Податковий кредит» рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами».
13.4. У разі вивезення (експорту) сільськогосподарської продукції (послуг) за межі митної території України сума податку на додану вартість, на яку сільськогосподарське підприємство має право на бюджетне відшкодування, відображається у звітному періоді за дебетом аналітичного рахунку субрахунка 641 «Розрахунки за податками» і кредитом рахунка 70 «Доходи від реалізації».
13.5. Для аналітичного обліку зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з поставки покупцям молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів і податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з одержання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), пов'язаних із переробкою молока та м'яса в живій вазі, переробним підприємством використовується аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість за операціями із заготівлі та реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів» субрахунка 641 «Розрахунки за податками».
14. При передачі готової продукції, товарів, інших матеріальних і нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість відображається засновниками (учасниками) за кредитом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», і дебетом рахунків обліку доходів.
При отриманні сировини, матеріалів, товарів, основних засобів, нематеріальних активів, які внесені платником податку до статутного капіталу та призначаються для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображається платником податку за дебетом субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з кредитом рахунка 46 «Неоплачений капітал».
15. Сума податку на додану вартість, зазначена у простому або простому авальованому векселі, який видається податковому органу при здійсненні операцій з давальницькою сировиною нерезидента, що ввозиться на митну територію України, відображається збільшенням залишку на рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані». При вивезенні готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, за межі митної території України погашення зазначених векселів відображається зменшенням залишку на рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані».
16. Для складання податкової декларації з податку на додану вартість використовуються дані субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість». Платники податку на додану вартість запроваджують ведення аналітичного обліку з іншою потрібною деталізацією для забезпечення узагальнення інформації для складання податкової декларації з податку на додану вартість та оперативного контролю розрахунків за податком на додану вартість.
У регістрах бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, записи в яких здійснюються на підставі первинних документів (накладних, платіжно-розрахункових документів, податкових накладних, митних декларацій тощо), суми податку на додану вартість виділяються в окремі графи (дебет субрахунків 641 і 644).
У регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів (у випадках поставки товарів за готівку), розрахунків з покупцями та замовниками сума податкового зобов'язання виділяється в окрему графу «у тому числі сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість».