• Посилання скопійовано

Розділ 1. реєстрація та зняття з реєстрації платника пдв

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платник податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Пункт 183.1 ПКУ

Хто є платником ПДВ

Реєстрація особи платником ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюються статтями 181 — 184 ПКУ. Процедура реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається за нормами Положення №1394.

ПКУ також визначено випадки та категорію СГД, які без отримання статусу платника ПДВ зобов'язані сплатити цей податок без такої реєстрації. Наприклад, пунктом 180.2 ПКУ передбачено, що в разі постачання послуг нерезидентами, у т. ч. їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, є отримувач послуг1. Зверніть увагу: статтею 208 ПКУ встановлюються правила оподаткування в разі постачання нерезидентом — неплатником ПДВ послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі — платнику ПДВ чи будь-якій іншій юридичній особі — резиденту. Згідно з п. 208.4 ПКУ, якщо отримувач послуг не зареєстрований як платник ПДВ, то ПН не виписується. Але така особа зобов'язана подати до податкового органу Розрахунок податкових зобов'язань2. Розрахунок подається тільки за той звітний період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. У цьому пункті жодного слова немає про отримувача «нерезидентських» послуг — фізособу-підприємця. Але зазначимо, що у формі Розрахунку є реквізити щодо фізособи-підприємця. Тож можна дійти висновку, що норми ст. 208 ПКУ застосовуються і до фізосіб-підприємців, відповідно такі особи також сплачують податок та подають Розрахунок.

Приклад 1. Підприємство на загальній системі оподаткування — неплатник ПДВ у травні підписало договір про отримання від нерезидента з Туреччини будівельних робіт на митній території України. Роботи нерезидентом виконано у червні, що підтверджується актом та іншими первинними документами. Вартість отриманих робіт за курсом НБУ на дату підписання акта — 20000,00 грн.

За умовами прикладу підприємство є отримувачем послуг від нерезидента на території України (пп. 186.2.2 ПКУ), тож зобов'язане подати до органу Державної податкової служби за місцем своєї реєстрації Розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ. Нагадуємо, що базою оподаткування буде договірна вартість робіт (п. 190.2 ПКУ). Така вартість перераховується у національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення ПЗ. Датою визнання ПЗ за п. 187.8 ПКУ є подія, що сталася раніше: дата оплати робіт або дата підписання акта.

У червні до бюджету буде сплачено 4000,00 грн, про що зазначено в рядку 8 Розрахунку (зразок заповнення Розрахунку наводиться у розділі 8).

Отже, з метою оподаткування платниками ПДВ є особи, перелічені у ст. 180 ПКУ. Визначення терміна «особа» наведено у пп. 14.1.139 ПКУ. Нагадаємо, що з 01.01.2012 р. Законом №40143 до пп. 14.1.139 ПКУ вже вносилися зміни щодо визначення осіб з метою розділу V ПКУ. I ось завдяки Закону №4834 з 01.07.2012 р. визначення терміна «особа» у пп. 14.1.139 ПКУ знову змінено. Особою з метою оподаткування ПДВ тепер є:

1) юрособа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у т. ч. підприємство з іноземними інвестиціями, яка або:

— застосовує загальну систему оподаткування;

— є платником ЄП за ставкою 3%;

— є платником ЄП за ставкою 5% та добровільно переходить на сплату ЄП за ставкою 3%;

1 Місце постачання послуг визначається за нормами ст. 186 ПКУ, зокрема треба враховувати пункти 186.2 та 186.3 Кодексу. Iмпорт послуг розглядається у розділі 8.

2 Форму такого розрахунку затверджено Порядком №1492.

3 Закон України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».

2) фізична особа — підприємець, яка або:

— застосовує загальну систему оподаткування;

— є платником ЄП за ставкою 3%;

— є платником ЄП за ставкою 5% та добровільно переходить на сплату ЄП за ставкою 3%;

3) юридична особа, фізична особа, фізична особа — підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

4) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Зареєструватися платником ПДВ особа може за нормами:

1) п. 181.1 ПКУ — в обов'язковому порядку;

2) п. 182.1 ПКУ — за добровільним рішенням.

Обов'язкова реєстрація

Відповідно до п. 181.1 ПКУ, особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню1, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Ця норма не поширюється на осіб, які є платниками єдиного податку2.

Важливим є фактичний момент здійснення операцій, сума яких перевищує 300 тис. грн. Наприклад, укладення договорів на постачання товарів/послуг у сумі, що перевищує 300 тис. грн, чи наявність наміру провадити діяльність, за результатами якої буде перевищено такий обсяг, не є підставою для обов'язкової реєстрації.

У разі обов'язкової реєстрації реєстраційна заява за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394) подається до органу ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вперше досягнуто 300 тис. грн.

Ні для кого не секрет, що на практиці доволі проблематично зареєструватися платником ПДВ, навіть якщо така реєстрація є обов'язковою. Тому до заповнення заяви слід ставитися дуже уважно (згідно з відомостями, що містяться в установчих або у розпорядчих документах, довідці про взяття на облік платника податків — форма №4-ОПП, договорах на оренду приміщень, фінзвітності тощо). Як свідчить практика, мало кому вдається зареєструватися з першого подання заяви, тож рекомендуємо не відкладати такі дії на останній день.

Заява подається особисто фізособою або безпосередньо керівником чи представником юрособи-платника. В обох випадках — з документальним підтвердженням особи та повноважень: наказом про призначення, довіреністю (на наш погляд, достатньо довіреності підприємства, адже ні ПКУ, ні Положення №1394 цього не уточнює). Під час реєстрації платника ПДВ обов'язково перевіряються його реєстраційні дані. Якщо у заяві про реєстрацію:

1) не зазначено обов'язкових реквізитів (увага: у ПКУ та Положенні №1394 немає переліку таких реквізитів, але є вимога щодо заповнення всіх розділів заяви);

2) надано недостовірні або неповні дані;

3) її не скріплено печаткою заявника;

4) не підписано заявником (для фізосіб), відповідальною особою заявника (для юросіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ;

5) відомості про заявника не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, —

податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Усі дані, які містяться у заяві про реєстрацію платника ПДВ, ретельно перевіряються податківцями3. На практиці осіб, які бажають або зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ, нерідко викликають для особистої співбесіди з податковим інспектором, зокрема для підтвердження та перевірки відомостей, зазначених у заяві на реєстрацію.

1 Оподатковувана операція — операція, яка підлягає обкладенню ПДВ (пп. 14.1.186 ПКУ). До цього обсягу належать операції, до яких застосовуються ставки 20%, 0% та які звільнені від оподаткування (адже такі операції є просто пільгованими).

2 Такі платники мають право зареєструватися платниками ПДВ, якщо вони обрали ставку ЄП 3%.

3 ДПС виступила з ініціативою запровадження нової, спрощеної процедури реєстрації платників ПДВ, відповідний лист із пропозиціями надіслано до Мінфіну. Наприклад, планується запровадити автоматизовану процедуру реєстрації платника та видачі свідоцтва.

Згідно з п. 3.8 Положення №1394, з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідності особи вимогам для реєстрації, особа подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості. Для того щоб прискорити момент реєстрації, рекомендуємо підтвердні документи подавати одночасно з поданням заяви. Згідно з пп. 20.1.6 ПКУ, органи ДПС мають право отримувати інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, доходи, видатки платників та іншу інформацію. Мають право також отримувати фінансову та статистичну звітність, але в порядку та на підставах, визначених ПКУ. Звернення від податкової має бути у письмовій формі. Відповідно до п. 73.3 ПКУ, такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу ДПС і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з п. 183.10 ПКУ, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації та не подала вчасно до органу ДПС реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Тому в жодному разі не можна відкладати подання заяви на останній день!

Щодо відповідальності за ненарахування або несплату податку в разі невчасної реєстрації платником ПДВ контролюючий орган у листі ДПСУ від 01.11.2011 р. №4800/7/15-3317 повідомляє: «обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень».

Якщо особа підпадає під обов'язкову реєстрацію платником ПДВ і не подала вчасно заяву (подала з помилками і заяву повернено платникові) та здійснює постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, починаючи з 11 числа календарного місяця і до моменту реєстрації платником ПДВ, їй будуть нараховані ПЗ з ПДВ без права на податковий кредит за цей період. Пам'ятайте, що ст. 123 ПКУ передбачено відповідальність за ненарахування або несплату податку в разі невчасної реєстрації платником ПДВ.

Приклад 2. За останні 12 к. м. (показники розраховано з серпня 2011 р. до липня 2012 р. включно) фактичний обсяг оподатковуваних операцій становить 305000,00 грн. Така особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ і зобов'язана подати реєстраційну заяву до податкового органу за місцем перебування на обліку не пізніше 10 серпня 2012 р. Зауважимо, що перевіряти загальний обсяг оподатковуваних операцій треба кожні останні 12 к. м.

Якщо заяву на реєстрацію подано 05.08.2012 р., протягом 5 р. д. з дати надходження заяви податковий орган видає (або надсилає поштою) Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за ф. №2-ПДВ (додаток 2 до Положення №1394) або надсилає відмову, якщо є підстави для такої відмови (п. 183.8 ПКУ). До моменту такої реєстрації особа не має права на ПК. На суму перевищення 5000,00 грн нараховувати ПЗ з ПДВ не треба.

Якщо особа вчасно не подасть заяву, з 11.08.2012 р. і до моменту реєстрації податковим органом будуть нараховані ПЗ з обсягів постачання товарів (послуг) за цей період.

Приклад 3. Книжковий магазин — неплатник ПДВ здійснює реалізацію книжок, підручників, словників українсько-іноземної мови вітчизняного виробництва та продаж книжок іноземного виробництва. Держреєстрацію особи проведено у січні 2011 р. Пам'ятайте, що перевіряти загальний обсяг оподатковуваних операцій треба кожні останні 12 к. м. Слід пояснити, що реалізація таких вітчизняних товарів належить до пільгованих за пп. 197.1.25 ПКУ. Поняття податкової пільги згідно з п. 30.1 ПКУ передбачає звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати ПДВ. Але фактично поставка таких товарів є оподатковуваною операцією, відповідно умову п. 181.1 ПКУ слід брати до уваги. За попередні 12 к. м. загальний обсяг постачання книжкової продукції становить 250000,00 грн. Така особа не зобов'язана реєструватися платником ПДВ. Але якщо обсяг поставок буде більшим за 300000,00 грн без ПДВ, особа повинна зареєструватися платником ПДВ, навіть незважаючи на те, що переважна більшість поставок є пільгованою за пп. 197.1.25 ПКУ. Відомо, що на місцях органи ДПС у таких випадках відмовляють у реєстрації СГД. Але ми навели законодавчу норму, яка зобов'язує це зробити, тож радимо отримати від податкової письмову відповідь із зазначеними підставами про відмову від реєстрації платником ПДВ. Iнакше відсутність такої реєстрації загрожує штрафними санкціями (ст. 120, 123, 129 ПКУ).

Добровільна реєстрація

За загальним правилом, у разі виконання вимог ст. 181 ПКУ особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ. Але ст. 182 Кодексу передбачено, що зареєструватися платником ПДВ можна і за добровільним рішенням. Завдяки Закону №4834 критерії для добровільної реєстрації платником ПДВ з 01.07.2012 р. змінено. Це добре, адже вилучено умови для реєстрації платником ПДВ при дотриманні:

1) обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців, які сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання;

2) розміру статутного капіталу або балансової вартості активів, які повинні були перевищувати 300 тис. грн.

Отже, тепер добровільно зареєструватися платником ПДВ може кожен, хто здійснює оподатковувані операції, незалежно від їх обсягу. Оподатковувана операція — операція, яка підлягає обкладенню ПДВ відповідно до пп. 14.1.186 ПКУ, тобто та, до якої застосовується ставка оподаткування 20%, 0%, або звільнена від оподаткування (адже такі операції є просто пільгованими).

Зверніть увагу: у п. 182.1 ПКУ йдеться саме про здійснення таких операцій. А це дозволяє зробити висновок, що, наприклад, укладення договорів на постачання товарів/послуг чи наявність наміру здійснювати оподатковувані операції ще не буде підставою для добровільної реєстрації. Отже, новостворена особа не може відразу зареєструватися платником ПДВ. На практиці орган ДПС звертається до особи з пропозицією надати розшифрування обсягів оподатковуваних операцій з метою визначення обґрунтованості реєстрації платником ПДВ. Такими розшифруваннями можуть бути копії видаткових накладних або актів наданих послуг (виконаних робіт) тощо. Відповідно, на нашу думку, для добровільної реєстрації достатньо факту здійснення навіть однієї оподатковуваної операції — і це вже буде підставою для добровільної реєстрації платником ПДВ.

Особа має право подати заяву на добровільну реєстрацію платником ПДВ1 не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду, з якого вона вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ). За загальним правилом податковим періодом є календарний місяць (ст. 202 ПКУ).

Нагадаємо: у разі добровільної реєстрації у заяві можна зазначити бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого заявник вважатиметься платником податку та матиме право виписувати податкові накладні (п. 183.5 ПКУ).

Приклад 4. Держреєстрацію юрособи проведено 01.04.2012 р. На 01.08.2012 р. за даними обліку за період квітень — липень установлено, що особа здійснювала постачання товарів/послуг (сума постачань становить 100 тис. грн), які підлягають оподаткуванню, що дає право на добровільну реєстрацію платником ПДВ. Відповідно особа подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше 13.08.2012 р. реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ (не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду — вересня 2012 р., оскільки 12.08.2012 р. — вихідний, п. 183.6 ПКУ).

Якщо особа обирає бажаним днем реєстрації, наприклад, 01.09.2012 р., у рядку 6 реєстраційної заяви потрібно це зазначити.

Завдяки змінам у п. 183.9 ПКУ з 01.07.2012 р. скорочено терміни реєстрації платником ПДВ з 10 робочих днів до 5-ти. Отже, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи платником ПДВ орган Державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику (або надіслати поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво про реєстрацію не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації (у разі добровільної реєстрації бажаний день відповідає 1 числу календарного місяця) або протягом 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви.

На нашу думку, відмова у реєстрації особи як платника ПДВ (такі випадки визначено у п. 183.8 ПКУ), аналогічно до терміну реєстрації, також має бути надана протягом 5 робочих днів.

Платники ЄП та реєстрація платником ПДВ

Платник єдиного податку може зареєструватися платником ПДВ виключно за бажанням, обравши ставку ЄП — 3%. Тобто, умовно кажучи, можна досягнути граничних 300 тис. грн і не реєструватися платником ПДВ. I також за бажанням можна без проблем змінити групу або ставку ЄП на 3% — потрібно подати заяву на реєстрацію за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394). Для платників ЄП, що застосовували ставку 5%, реєстрація платником ПДВ відбувається у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ. Заяву на реєстрацію платником ПДВ можна подати одночасно із заявою на зміну ставки ЄП — важливо не пізніше, ніж за 15 днів до початку звітного кварталу (п. 183.4 ПКУ).

Якщо платник ЄП за ставкою 5% хоче обрати ставку ЄП 3% (пам'ятайте: відповідно до зміненого терміна «особа» — платник ЄП за ставкою 5% за бажання може добровільно перейти на сплату ЄП за ставкою 3%), то його дії такі:

1) подати реєстраційну заяву (за формою №1-ПДВ, додаток 1 до Положення №1394) не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП у розмірі 3% (оновлений абз. 2 п. 183.4 ПКУ). Реєстрація платником ПДВ діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3% (абз. 2 п. 183.5 ПКУ);

2) подати заяву щодо зміни ставки єдиного податку2 не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка.

1 Форму заяви наразі не змінено. Це реєстраційна заява за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення про реєстрацію платників ПДВ від 07.11.2011 р. №1394), вона подається до органу ДПС, в якому платник податків перебуває на обліку. Зверніть увагу: до реєстраційної заяви є ще додатки 1 та 2, завдяки змінам вони не є актуальними, але до внесення змін до форми реєстраційної заяви їх потрібно буде подати.

2 Заява про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675, у якій буде заповнено рядок 5.2.

Фактично заяви на реєстрацію платником ПДВ та зміну ставки ЄП мають/можуть подаватися одночасно.

Приклад 5. Платник ЄП за ставкою 5%, що здійснює постачання товарів, вирішив з 01.10.2012 р. змінити ставку ЄП на 3%. За даними обліку за період січень — вересень установлено, що постачання ним товарів, які підлягають оподаткуванню, не перевищує граничних 300 тис. грн без ПДВ. Але завдяки змінам до пп. 14.1.139 та пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ платник ЄП має можливість змінити ставку ЄП з 5% на 3%, яка передбачає сплату ПДВ, а отже, реєстрацію платником ПДВ. Заяви на реєстрацію платником ПДВ та зміну ставки ЄП можуть подаватися одночасно — не пізніше 16.09.2012 р., але оскільки 16.09.2012 р. вихідний, то заяви подаються не пізніше 14.09.2012 р.

Ті СГД, які переходять зі спрощеної системи на загальну та підпадають під обов'язкову реєстрацію платником ПДВ, відповідно до п. 181.1 ПКУ1 подають реєстраційну заяву не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому відбувся перехід на сплату інших податків та зборів. Тобто, наприклад, з 01.10.2012 р. СГД вирішив перейти з ЄП за ставкою 5% на загальну систему оподаткування. Обсяг доходу (загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ) за попередні 12 календарних місяців перевищує граничні 300 тис. грн без ПДВ. Тому заяву на реєстрацію платником ПДВ треба подати не пізніше 10.10.2012 р.

Якщо ж СГД хоче добровільно зареєструватися платником ПДВ — немає перевищення у 300 тис. грн (п. 182.1 ПКУ), то реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку періоду, з якого він хоче бути платником ПДВ, тобто йдеться про добровільну реєстрацію. Наприклад, платник ЄП за ставкою 5% з IV кварталу планує перейти на загальну систему та добровільно зареєструватися платником ПДВ — відповідно до норм п. 182.1 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше 11.09.2012 р. (не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду — жовтня 2012 р.).

Приклад 6. Платник ЄП за ставкою 5% вирішив змінити систему оподаткування та перейти на загальну систему з 01.10.2012 р. За даними обліку за період січень — вересень (за умовою прикладу це новостворена юрособа, але взагалі аналізується обсяг за останні 12 к. м.) установлено, що постачання ним товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, перевищує граничні 300 тис. грн без ПДВ. Відповідно під час зміни системи оподаткування він підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ. Заяву на реєстрацію платником ПДВ треба подати не пізніше 10.10.2012 р. Заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування2 у зв'язку з переходом на сплату інших податків та зборів потрібно подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу — 21.09.2012 р. (пп. 298.2.1 ПКУ).

Перереєстрація платника ПДВ

Якщо виникли підстави для перереєстрації та заміни Свідоцтва про реєстрацію, а також зміни даних платника ПДВ3, платник повинен протягом 10 робочих днів, наступних за днем, коли відбулися такі зміни, подати заяву з позначкою «Перереєстрація». Це звичайна заява на реєстрацію за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394), яка подається при реєстрації платником ПДВ. До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Підстави та порядок перереєстрації платників ПДВ викладено у розділі IV Положення №1394 (щоправда, на дату підписання книги до друку у розділі ще не враховано змін до п. 183.15 Кодексу, у Положенні №1394 термін зазначено 20 днів). Якщо зміни не пов'язані з припиненням платника ПДВ, відбувається перереєстрація платника ПДВ, то Свідоцтво підлягає заміні. У цьому випадку Свідоцтво видається протягом 5 робочих днів з дня отримання додаткової реєстраційної заяви.

1 Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т. ч. з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ).

2 У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування буде заповнено рядок 5.4.

3 Перелік таких даних встановлено в оновленому п. 183.15 ПКУ — зокрема у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах Свідоцтва про реєстрацію.

Анулювання реєстрації платника ПДВ

Анулювання реєстрації платників ПДВ завжди було справою непростою. Розглянемо основні моменти такої процедури. Порядок анулювання встановлено ст. 184 ПКУ. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ може здійснюватися добровільно, тобто за заявою самого платника ПДВ на підставах, визначених у пп. «а» — «з» п. 184.1 ПКУ. А може — за ініціативою органів Державної податкової служби. Таке анулювання відбувається на підставах, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ. Податкові органи провадять постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та за наявності відповідних підстав приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яке здійснюється, як ми вже зазначили, шляхом вилучення з реєстру платників. Законом №4834 з 01.07.2012 р. вилучено одну з підстав для втрати статусу платника ПДВ. Це підстава пп. «и» п. 184.1 ПКУ: «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання». Отже, можна зробити висновок: ті платники ПДВ, що були добровільно зареєстровані за вже колишньою умовою абз. 1 п. 182.1 ПКУ, з 01.07.2012 р. не повинні стежити за тим, кому і на скільки продали. Якщо переважна більшість покупців буде неплатниками ПДВ або кінцевими споживачами, вже немає підстав для втрати статусу платника ПДВ за рішенням органу ДПС!

Відповідно до п. 184.2 ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:

1) подання заяви (на нашу думку, це стосується лише випадку анулювання реєстрації за самостійним рішенням особи) або підписання рішення про анулювання реєстрації, якщо у Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ не було визначено граничного строку дії (найімовірніше, це всі випадки анулювання реєстрації за рішенням органу ДПС);

2) зазначену в судовому рішенні;

3) закінчення строку дії Свідоцтва про реєстрацію платника податку;

4) що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

Якщо анулювання здійснюється за бажанням платника ПДВ, він подає заяву про анулювання за формою №3-ПДВ (додаток 5 до Положення №1394) до податкового органу за місцеперебуванням на обліку. Одночасно з поданням заяви платник ПДВ зобов'язаний повернути Свідоцтво та всі засвідчені податковим органом його копії. Якщо таких додатків немає, податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації.

Якщо анулювання реєстрації відбувається за ініціативою органу ДПС, платник ПДВ зобов'язаний разом із супровідним листом повернути Свідоцтво та всі засвідчені його копії протягом 20 к. д. з дня прийняття рішення про анулювання (пп. 5.5.5 розділу V Положення №1394).

Пам'ятайте: «Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації» (п. 184.10 ПКУ). Щоправда, пунктом 2.9 Положення №1394 передбачено: «Якщо реєстрацію особи як платника ПДВ було анульовано та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання вважається доведеною до відома заінтересованих осіб».

Нагадаємо, що відповідно до п. 183.13 ПКУ для інформування платників ПДВ центральний орган ДПС щодекади оприлюднює на веб-сайті центрального органу державної податкової служби (www.sts.gov.ua) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника ПДВ або з ініціативи податкових органів чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва платників ПДВ із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат, причин та підстав для анулювання свідоцтв. Iнформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Підпунктом 184.8 ПКУ врегульовано сплату податку у разі анулювання реєстрації платником ПДВ. Незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник ПДВ чи ні, ПЗ за результатом останнього податкового періоду потрібно погасити (якщо немає підтвердженої суми БВ, з іншого боку, сума ПЗ враховується на зменшення БВ). ПЗ погашаються у строки, визначені ПКУ1 для сплати ПДВ, — протягом 10 к. д. від граничного терміну подання декларації з ПДВ останнього звітного періоду.

А тепер про неприємну новину. Слід пам'ятати про обов'язок визначити ПЗ за нормами п. 184.7 ПКУ при анулюванні реєстрації — в останньому звітному (податковому) періоді. Увага: «Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону». Отже, з 01.07.2012 р. платник ПДВ повинен нарахувати собі ПЗ з ПДВ, причому зобов'язання з ПДВ визнаються не лише за товарами чи необоротними активами, а й за послугами2, які не використані у господарській діяльності. Відповідно бухгалтеру потрібно проаналізувати тепер усі дебіторські заборгованості за субрахунками 371 (631, 685) з одночасним аналізом, чи ті суми містили ПДВ, тобто чи вони були сплачені платнику ПДВ і чи за ними визнавався податковий кредит. За необоротними активами потрібно проаналізувати додатково рахунок 15 (адже суми за дебетом рахунка 15 означають, що ОЗ не введені в експлуатацію, а отже, не використані також).

1 Строки сплати податкового зобов'язання встановлено п. 57.1 ПКУ.

2 I хоча у новому п. 184.7 ПКУ зазначено лише послуги, щодо цього питання цей пункт застосовується і до робіт. Адже у пп. 14.1.185 ПКУ є визначення терміна «послуги», що застосовується також і до робіт.

Нараховують ПЗ за товарами (послугами), необоротними активами за звичайними цінами (до 01.01.2013 р. звичайні ціни визначаються згідно з п. 1.20 Закону про прибуток). Нарахувати ПЗ треба не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді. Наприклад, якщо заява про анулювання за формою №3-ПДВ подається 20.07.2012 р., нарахувати ПЗ слід у декларації за липень. Зазначена операція проводиться шляхом виписування податкової накладної (може бути одна ПН на всі ТМЦ, НА та дебіторки):

1) у верхній лівій частині оригіналу цієї ПН робиться відповідна позначка «Х» та зазначається тип причини «10»1;

2) у рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця)» проставляється нуль (по правій стороні).

Така податкова накладна включається до розділу I Реєстру ПН (у графі 4 записується вид документа «ПН10»), а також до декларації з ПДВ з відповідним відображенням у рядку 1 розділу I та підлягає розшифруванню у розділі I рядка «Iнші» додатка 5 до декларації.

Основні моменти, пов'язані з анулюванням реєстрації платника ПДВ

1. За власним бажанням особа має право залишити лави платників ПДВ, якщо сума оподатковуваних операцій за останні 12 к. м. була меншою за 300 тис. грн (без ПДВ) (пп. «а» п. 184.1 ПКУ). Оподатковувана операція — це операція, яка підлягає обкладенню ПДВ (пп. 14.1.186 ПКУ). До цього обсягу оподатковуваних операцій належать операції з постачання товарів (послуг), до яких застосовується ставка 0%, 20%, та звільнені від оподаткування операції (оскільки звільнено операції пільговані). Фактично постачання таких товарів є оподатковуваною операцією, такі операції належать до пільгованих згідно з п. 30.1 ПКУ. Відповідно платник ПДВ повинен проаналізувати обсяг постачання без ПДВ за 12 попередніх звітних періодів: сума рядків 6.1 колонки А декларації з ПДВ.

Приклад 7. Аптека — платник ПДВ здійснює постачання лікарських товарів, які оподатковуються за ставкою 20% та звільнені від оподаткування згідно з пп. 197.1.27 ПКУ. За останні 12 к. м. реєстрації платником ПДВ сума оподатковуваних операцій, що підтверджується даними у рядках 1 колонки А декларації з ПДВ, становить 100 тис. грн (без ПДВ), звільнених — 205 тис. грн за даними рядка 5 колонки А декларації з ПДВ. Платник ПДВ не має підстав для анулювання реєстрації платником ПДВ, адже умова, що за останні 12 к. м. сума оподатковуваних операцій менша за 300 тис. грн, не виконується. Це підтверджується рядками 6.1 за 12 попередніх звітних періодів. Відповідно загальний обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, становить 305 тис. грн (без ПДВ).

2. Для анулювання реєстрації за підставами, визначеними пп. «а», «г» п. 184.1 ПКУ, потрібно, щоб з моменту реєстрації платника ПДВ минуло щонайменше 12 к. м.

3. У Єдиному державному реєстрі є запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, наступного за датою держреєстрації, починаючи з наступного року державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію). Тут ідеться як про добровільну, так і про обов'язкову реєстрацію платником ПДВ.

На практиці трапляється, що особа втрачає статус платника ПДВ (наприклад, в Єдиному державному реєстрі є запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава для анулювання реєстрації у пп. «ж» п. 184.1 ПКУ2), але дізнається про факт анулювання лише після подання декларації з ПДВ. Відповідно така особа не виконувала вимоги щодо нарахування ПЗ за п. 184.7 ПКУ, і ПДВ не донараховувався. Постає запитання: чи може колишній платник ПДВ виправитися шляхом подання УР? На жаль, ні. Відповідно до п. 9 розділу I Порядку №1492, до податкової звітності з ПДВ належить, зокрема, і уточнюючий розрахунок. Податкова звітність подається до органу ДПС особою, зареєстрованою платником ПДВ: «Якщо у разі анулювання реєстрації платника ПДВ він вилучається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб'єкт господарювання подати не може» (відповідь податківців з ЄБПЗ). Як не прикро, але в такій ситуації до особи застосовуватимуться штрафні санкції та пеня. Відповідно до п. 123.1 ПКУ, податківці самостійно встановлять суму ПЗ та штраф у розмірі 25% суми визначеного ПЗ та пені (починається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, пп. 129.1.1 ПКУ). Отже, неотримання рішення про анулювання не звільняє платника від податкових наслідків, зокрема нарахування ПЗ. Якщо відомості про анулювання було оприлюднено раніше, ніж особа отримала відповідне рішення про анулювання (розуміємо — на веб-сайті центрального органу ДПС), то право доступу цієї особи до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання вважається доведеною до її відома з дати такого оприлюднення.

1 Наразі у Порядку від 01.11.2011 р. №1379 причина 10 не відповідає оновленому п. 184.7 ПКУ, але за логікою зазначати треба саме її.

2 Юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою держреєстрації, починаючи з наступного року державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 11 ст. 19 Закону про держреєстрацію).

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Як правильно розрахувати обсяг, установлений для реєстрації платником ПДВ, при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності?

Оскільки об'єктом обкладення ПДВ у експедитора є операції з постачання ним послуг у межах договору транспортного експедирування, де базою оподаткування таких послуг є винагорода експедитора, то при здійсненні ним транспортно-експедиторської діяльності обсяг оподатковуваних операцій експедитора визначається виходячи із суми коштів, сплачених йому замовником за належне виконання договору транспортного експедирування.

Яку передбачено відповідальність у разі несвоєчасної реєстрації платником ПДВ?

<...>

Відповідно до п. 183.10 ст. 183 р. V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, зокрема, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби відповідно до вимог, установлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафів у розмірах, визначених п. 117.1 ст. 117 р. II ПКУ.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафів у розмірах, визначених п. 120.1 ст. 120 р. II ПКУ.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 р. II ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта обкладення податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта обкладення податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафів у розмірах, визначених п. 123.1 ст. 123 р. II ПКУ.

Враховуючи зазначене, особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. При цьому нарахування податку буде здійснено контролюючим органом, та до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 117.1 ст. 117, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 р. II ПКУ.

Чи передбачено відповідальність при затримці повернення податковому органу Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ у разі анулювання реєстрації ПДВ?

У разі якщо платник податку разом із поданням заяви про анулювання його реєстрації як платника ПДВ не повернув податковому органу Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі — Свідоцтво) та всі його засвідчені копії, то така заява про анулювання його реєстрації як платника ПДВ податковим органом до розгляду не приймається.

Якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів з дня прийняття рішення про анулювання.

При цьому відповідальність у разі порушення платником податку термінів повернення податковому органу Свідоцтва та всіх його засвідчених копій чинним законодавством не передбачено.

www.sts.gov.ua

До змісту номеру