1. Загальні моменти подання та заповнення декларації з податку на прибуток

1. Загальні моменти подання та заповнення декларації з податку на прибуток

ПКУ передбачає три способи подання декларації з податку на прибуток

Які способи подання податкової декларації передбачає ПКУ?

ПКУ в п. 49.3 передбачає три способи подання декларації до органу державної податкової служби (спосіб подання обирається платником податків, якщо інше не передбачено ПКУ):

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 49.4 ПКУ, платники податків, що належать до великих та середніх, подають податкові декларації до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 63 ГКУ, підприємства з обсягом доходу за рік до 70 млн грн та середньообліковою чисельністю працюючих до 50 осіб є малими.

Надіслати декларацію поштою слід не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку

Як подати декларацію поштою?

Згідно з п. 49.5 ПКУ, у разі надсилання на адресу відповідного органу ДПС податкової декларації поштою платник податку зобов'язаний зробити це не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ПКУ.

Проте ПКУ не містить норми, згідно з якою у разі неправомірної відмови у прийнятті декларації він міг би надіслати таку декларацію поштою без дотримання норми щодо 10-денного строку (тобто хоча б і в останній день) із відповідною скаргою.

Згідно з п. 49.20 ПКУ, в разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем. Відповідним чином слід обчислювати і 10-денний строк для надсилання декларації поштою.

Приклад

Декларацію з податку на прибуток за I квартал 2012 року слід подати не пізніше 10 травня 2012 року. У такому випадку надіслати декларацію поштою потрібно не пізніше 30 квітня 2012 року.

Орган ДПС повинен повідомити платника про відмову в прийнятті декларації

Коли орган ДПС може відмовити у прийнятті декларації і як це рішення оформлюється?

Згідно з п. 49.11 ПКУ, у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ (тобто норм щодо обов'язкових реквізитів декларації), податковий орган зобов'язаний у визначений строк (3 робочі дні з дня подання — при особистому поданні декларації платником податків чи уповноваженою особою та 5 робочих днів — при поданні в інший спосіб) надати такому платникові податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

А в разі якщо податковий орган не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений строк, — податкова декларація, надана платником, згідно з пп. 49.9.2 ПКУ, вважається прийнятою.

Визначаючи процедуру відмови у прийнятті декларації, ПКУ вживає три різні терміни щодо порядку оформлення цієї відмови:

1) «письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації» (у п. 49.11);

2) «відмова органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації» (в абз. 1 п. 49.12);

3) «рішення», яке можна оскаржити (у пп. 49.12.2).

Звичайно, що така множинність формулювань у тексті ПКУ не сприяє зміцненню законності і може призвести до порушень прав платників податків.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 42 ПКУ податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та засвідчені печаткою відповідних органів. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків чи його законному або уповноваженому представникові.

Тож якщо податковий орган не надсилає протягом установленого строку відмову в прийнятті декларації, то можна наполягати на тому, що згідно з пп. 49.9.2 ПКУ вона вважається прийнятою.

Податкова звітність може бути не визнана як податкова декларація

Чи може податкова звітність платника податків бути не визнана як податкова декларація (розрахунок)?

Відповідно до п. 48.3 ПКУ, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

1) тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

2) звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

3) звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

4) повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

5) код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

6) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

7) місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

8) найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

9) дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми);

10) ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

11) підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.4 ПКУ, в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

1) відмітку про звітування за спеціальним режимом;

2) код виду економічної діяльності (КВЕД);

3) код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

4) індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п. 49.11 ПКУ, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 ПКУ, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

1) у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, — протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

2) у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника — протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, податкова звітність має відповідати вимогам інформативності, достовірності, належності, аналітичності та контрольної придатності. У зв'язку з цим пунктами 48.3 та 48.4 ПКУ визначено її обов'язкові реквізити. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, може бути не визнана як податкова декларація (розрахунок).

Cайт ДПСУ www.sts.gov.ua

Великі та середні платники податків подають податкові декларації в електронній формі

Чи прийме податкова інспекція звітність, подану великим платником податків на паперових носіях, а не в електронному вигляді, як цього вимагає Податковий кодекс України?

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається до органу ДПС за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому згідно з п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Cайт ДПСУ www.sts.gov.ua

У разі уточнення ПЗ до закінчення граничного строку подання декларації штрафу не буде

Чи зобов'язане підприємство нараховувати (сплачувати) штрафні санкції при поданні уточнюючої декларації, якщо воно подає її до ДПI до закінчення граничного терміну її подання?

Звернімося до положень п. 50.1 ПКУ, де зазначено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження ПЗ минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок (за формою чинного на час подання УР) і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Водночас якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то вищенаведені штрафи не застосовуються.

При цьому в самій декларації з прибутку у разі її повторного подання потрібно поставити галочку навпроти графи «Звітна нова». Кількість таких звітних нових декларацій до закінчення граничного терміну законодавством не обмежена.

Приклад

Декларацію з податку на прибуток за I квартал 2012 року слід подати не пізніше 10 травня 2012 року. Підприємство подало декларацію за I квартал — 30 квітня. Згодом було виявлено помилку: не враховано дохід за безоплатно отриманими товарами. У такому разі підприємство може до 10 травня подати «нову звітну» декларацію за I квартал 2012 року, з правильними показниками і без застосування штрафних санкцій та пені.

У разі втрати права на нульову ставку податок за загальною ставкою слід сплатити у тому самому податковому періоді

За який період платник податку на прибуток, який застосовує ставку 0 відсотків, повинен сплатити податок за загальною ставкою, якщо порушено будь-який із критеріїв для застосування нульової ставки, та як заповнюється Податкова декларація з податку на прибуток у цьому випадку?

Відповідно до п. 154.6 ПКУ на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток:

1) у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн грн;

2) у яких розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом;

3) які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПКУ та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 ПКУ.

Згідно зі ст. 33 ПКУ податковим періодом визначається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбуваються обчислення та сплата окремих видів податків і зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Для цілей розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 152.9 ст. 152 ПКУ). З урахуванням викладеного платник податку, який хоча б в одному звітному податковому періоді не дотримується вимог п. 154.6 ст. 154 ПКУ, втрачає право на застосування ставки 0 відсотків та зобов'язаний оподатковувати прибуток, отриманий у такому податковому періоді, на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПКУ.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємства складається наростаючим підсумком з початку податкового періоду, тому об'єкт оподаткування (рядок 07 Декларації) і податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 11 Декларації) розраховуються за податковий період, а не за останній квартал податкового періоду.

Cайт ДПСУ www.sts.gov.ua

Платники податку на прибуток за нульовою ставкою подають спрощену декларацію

За якою формою платники податку на прибуток за ставкою 0% подають декларацію з податку на прибуток?

Платники податку, прибуток яких оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України:

1) складають за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому вони застосовують нульову ставку податку на прибуток відповідно до п. 154.6 ПКУ, спрощену податкову декларацію за формою, затвердженою Постановою КМУ від 15 лютого 2012 р. №98, і подають її органам ДПС протягом 40 днів після закінчення звітного періоду;

2) у разі коли за результатами звітного (податкового) періоду немає підстав для застосування 0% ставки, подають органам ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213.

Відокремлені підрозділи, які складають окремий баланс, подають фінансову звітність

Чи подають фінансову звітність відокремлені підрозділи, які самостійно сплачують податок на прибуток?

Вимогу подавати фінансову звітність до органів ДПС передбачено п. 46.2 ПКУ. Відповідно до нього «платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації».

Отже, великі та середні підприємства щокварталу, а малі — за підсумками року подають фінзвітність до ДПС протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу (року). Згідно зі ст. 63 ГКУ, підприємства з обсягом доходу за рік до 70 млн грн та середньообліковою чисельністю працюючих до 50 осіб є малими.

Нагадаємо, що згідно з пп. 133.1.5 ПКУ відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання — юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, за винятком представництв, є платниками податку на прибуток.

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно визначає свою облікову політику та може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їхніх показників до фінансової звітності підприємства. Відповідно до п. 6 П(С)БО 2 «Баланс» у випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. «Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством (юридичною особою) на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку». За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу підприємства і відповідних форм фінансової звітності юридичної особи.

Отже, якщо відповідно до облікової політики підприємства відокремлені підрозділи складають окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності до нього, то такі відокремлені підрозділи разом з декларацією з податку на прибуток підприємства подають до органів ДПС квартальну або річну фінансову звітність відповідно до вимог п. 46.2 ПКУ.

Для подання фінзвітності до ДПС не потрібен штамп статистики. Також звертаємо увагу, що штрафів за неподання фінзвітності до ДПI ПКУ не передбачає.

Неприбуткові установи у разі отримання оподатковуваного прибутку подають фінзвітність

Чи повинні неприбуткові організації при поданні звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями подавати фінансову звітність?

Відповідно до п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 133.1.4 ПКУ неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом III «Податок на прибуток підприємств», є платниками податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягає оподаткуванню відповідно до розділу III «Податок на прибуток підприємств», разом зі Звітом про використання коштів неприбутковими установами та організаціями мають подавати квартальну (малі підприємства — річну) фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкового звіту.

Cайт ДПСУ www.sts.gov.ua

У податковій звітності зазначається повне або скорочене найменування юрособи

Чи може юридична особа у податковій звітності зазначити коротку назву?

Згідно зі ст. 90 ЦКУ юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування. Найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Окрім того, ст. 89 ЦКУ визначено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців», спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, який затверджує нормативно-правові акти щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру.

У формі №1-ОПП «Заява для юридичних осіб та відокремлених підрозділів» у рядку 2 передбачено повне найменування українською мовою (не більше 150 літер) та у рядку 3 — скорочене найменування українською мовою (не більше ніж 50 літер) (додаток 6 до Наказу Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588).

Отже, в податковій звітності та довідках юридична особа — платник податку повинна зазначати повне найменування, що містить не більш ніж 150 літер, або скорочене найменування, що містить не більш ніж 50 літер. При цьому найменування юридичної особи, яке зазначається нею у податковій звітності та довідках, повинно відповідати найменуванню, що міститься в установчих документах такої юридичної особи, яке внесене до єдиного державного реєстру.

Cайт ДПСУ www.sts.gov.ua

Граничний строк подання декларації, що припадає на вихідний день, переноситься

Чи переносяться строки подання декларації з прибутку, у разі, якщо граничний строк подання припадає на вихідний день, і як у такому випадку слід заплатити податок на прибуток?

Податковий кодекс України встановлює, що коли останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (п. 49.20). Така норма діяла і раніше.

А ось щодо строків сплати податкових зобов'язань, то, на жаль, аналогічної норми не передбачено.

У ПКУ міститься тільки загальне правило про сплату податкового зобов'язання (п. 57.1 ПКУ), а саме: «Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

При цьому ПКУ не передбачено можливості перенесення строків розрахунків з бюджетом за податками та зборами у зв'язку зі збігом останнього строку сплати з вихідним або святковим днем.

За порушення строку сплати податкового зобов'язання до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, до платника податку відповідно до п. 126.1 ПКУ застосовується штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Приклад

Граничний термін подання декларації з прибутку за I квартал 2012 року — 10 травня. Якби, припустімо, цей день припадав на суботу, то граничний термін подання декларації переносився б на 12 травня — понеділок. Водночас незалежно від перенесення строку подання декларації граничний строк сплати зобов'язання з прибутку все одно залишився би протягом 10 днів від 10 травня, тобто податок слід заплатити не пізніше 20 травня. 20 травня — неділя, тому податок слід заплатити не пізніше 18 травня.

Якщо не було повідомлення про відмову в прийнятті, декларація вважається прийнятою

Самоперевірка виявила факт подання податкової декларації без передбаченого формою додатка. Інспектор не телефонував, листів з приводу невизнання звітності не було. Чи це означає, що строк для невизнання звітності минув і її вважають невизнаною? Чи може застосовуватися штраф за її неподання?

Згідно з пп. 49.9.2 ПКУ, у разі якщо орган ДПС із дотриманням вимог п. 49.11 не надає платникові податків повідомлення про відмову у прийманні податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платникові податків у встановлений ст. 49 ПКУ строк (3 р. д. при особистому поданні та 5 р. д. — при надходженні каналами електронного зв'язку або поштою), то за умови дотримання вимог, установлених статтями 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, подана платником, вважається прийнятою.

Статті 48 і 49 ПКУ не містять вимог щодо такого обов'язкового реквізиту податкової декларації, як наявність передбачених формою додатків. З огляду на це після закінчення зазначених строків податкова декларація вважається поданою, і податковий орган не має права не визнати її та застосувати штраф за її неподання.

Cайт ДПСУ www.sts.gov.ua

Штраф за неподання або несвоєчасне подання декларації — 170 грн

Які штрафні санкції передбачені при неподанні (невчасному поданні) декларації з податку на прибуток?

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звітності передбачені у ст. 120 ПКУ. Відповідно до ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Вчинення тих самих дій — неподання чи несвоєчасного подання декларації, у разі якщо до платника протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягне за собою накладення штрафу вже у розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Доходи у декларації поділяються на дохід від операційної діяльності та інші доходи

Як відображаються доходи у декларації з прибутку?

При визначенні доходів для обкладення податком на прибуток слід пам'ятати, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Дохід від операційної діяльності включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента та ін.), та визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не меншої за суму компенсації, отриманої у будь-якій формі. Причому датою визнання доходів від реалізації товарів є дата переходу до покупця права власності на такий товар відповідно до п. 137.1 ПКУ. Якщо ж підприємство надає послуги чи виконує роботи, то датою визнання такого доходу є дата складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Для відображення такого доходу в декларації з прибутку передбачено рядок 02.

Перелік інших доходів наведено у п. 135.5 ПКУ. Для відображення таких інших доходів у декларації з прибутку передбачено рядок 03 з обов'язковим розшифруванням у додатку ІД за видами інших доходів. Сумарно доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відображатимуться в рядку 01 декларації з прибутку. Тобто рядок 01 — розрахунковий і складається зі сум рядків 02 та 03.

Витрати у декларації поділяються на витрати операційної діяльності та інші витрати

Як відображаються витрати у декларації з прибутку?

Витрати беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування, а отже, до їх визнання чи невизнання треба ставитися з особливою увагою. У декларації з прибутку для відображення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, передбачено рядок 04, який є підсумковим рядком рядків 05 та 06. Склад витрат та порядок їх визнання передбачено ст. 138 ПКУ. До цієї статті Законом №3609 було внесено зміни, які переформували склад витрат. А саме, як випливає з п. 138.1 ПКУ, витрати операційної діяльності визначаються не тільки з урахуванням витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а й адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. До витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, належать:

1) витрати операційної діяльності, які відображаються в рядку 05, і в тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) — у рядку 05.1. Причому слід пам'ятати, що до собівартості відносять загальновиробничі витрати;

2) інші витрати, для відображення яких передбачено рядок 06. Це підсумковий рядок рядків 06.1 — 06.5.

У декларації з прибутку для витрат, які включаються до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), передбачено рядок 05.1. І далі незрозуміло, для чого для витрат операційної діяльності відводити два рядки — 05 та 05.1. Адже всі інші витрати відображаються в рядку 06. Тому, на думку редакції, значення рядка 05, швидше за все, дорівнюватиме значенню рядка 05.1 декларації з прибутку.

Перелік інших витрат наведено у п. 138.10 ПКУ. У декларації з прибутку для них передбачено рядок 06. Оскільки такі інші витрати складаються з:

— адміністративних витрат;

— витрат на збут;

— інших операційних витрат;

— фінансових витрат;

— інших витрат звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, — тому і для їх відображення в декларації передбачено різні рядки.

Рядок 06.1 декларації з прибутку призначено для відображення адміністративних витрат (дані однойменного рахунка 92 у бухгалтерському обліку). У рядку 06.2 відображаються витрати на збут. Аналізувати треба дані бухгалтерського обліку, відображені на рахунку 93. Для фінансових витрат передбачено рядок 06.3, причому в ньому сукупно мають відображатися за наявності і проценти, що включаються до витрат, з урахуванням обмежень, установлених п. 141.2 ПКУ. Але суму процентів у тому числі треба буде відобразити окремо в рядку 06.3.1 декларації з прибутку. Усі ці витрати заповнюються просто в окремих рядках без жодних розшифрувань. Для всіх інших витрат — як звичайної, так і операційної діяльності — передбачено рядок 06.4 з розшифруванням у додатку ІВ. Аналізувати при заповненні цих рядків треба рахунки бухгалтерського обліку 94 та 97. Суми витрат на згаданих бухгалтерських рахунках можуть бути більшими, ніж суми, включені до складу витрат у податковому обліку, і все через певні обмеження щодо відображення деяких витрат за нормами ПКУ.

Є ще рядок 06.5 — у ньому має відображатися від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року, а точніше, від'ємне значення рядка 07 декларації з прибутку за попередній звітний рік. Фактично, заповнюючи декларацію за перший квартал 2012 року, треба буде аналізувати число з рядка 07 декларації за останній звітний період 2011 року. Якщо це число має від'ємне значення, то саме його треба переносити до рядка 06.5 декларації у всіх звітних періодах (квартал, півріччя, три квартали, рік) 2012 року.

Пам'ятаймо, що такого окремого виду витрат, як амортизаційні відрахування, з 1 квітня 2011 року в декларації з прибутку немає. Амортизація розбивається на складові, які відображатимуться в тих чи інших витратах залежно від місця використання того чи іншого об'єкта основних засобів або НМА. У декларації з прибутку є додаток АМ, який просто відповідає за нараховану (без розбиття за групами ОЗ) амортизацію за звітний період, але розшифровувати треба буде тільки амортизацію тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами інвентаризації ОЗ станом на 01.04.2011 р. та відображається в рядку 06.4.27 додатка ІВ. Додаток АМ значно спрощено порівняно з попереднім варіантом, але оскільки окремого рядка в декларації з прибутку, що відповідає за нараховану амортизацію, немає, то підсумкові числа з додатка ні з чим не узгоджуються (заповнення додатка АМ розглядається далі).

Слід звернути увагу й на те, що при заповненні графи «Наявність додатків» у відповідних клітинках треба проставляти позначку «Х», крім клітинок під літерами «ВП», «ПН» та «СБ», у яких проставляється кількість поданих додатків ВП, ПН та СБ до декларації.