Лист Мінфіну від 09.06.2011 р. №31-07230-16-29/14742
Відповідно до п. 7 постанови КМУ від 2 лютого 2011 р. №98, державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, зокрема, витрати на проїзд (у тому числі на перевезеннябагажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті) та на оплату службових телефонних розмов. Пунктом 9 зазначеної постанови передбачено, що фактичні витрати на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника.
З цього можна зробити висновок: якщо до вартості квитка включено витрати на перевезення багажу, вони відшкодовуються відрядженим працівникам. Якщо ж такі витрати не передбачені (тобто коли вони здійснюються окремо від придбання квитка), їх відшкодування має здійснюватися за рішенням керівника установи (згідно з оригіналами підтвердних документів). Саме на це звертається увага в коментованому листі Мінфіну.
Щодо відшкодування витрат на службові телефонні розмови, то, як зазначає Мінфін, відповідно до п. 5 Iнструкції №59 їх відшкодування проводиться в розмірах за погодженням з керівником.
Нагадуємо, що Iнструкція №59 нині поширюється лише на «бюджетників», інші підприємства мають направляти працівників у відрядження та відшкодовувати їм витрати, пов'язані з цією поїздкою, лише на підставі прямих норм ПКУ. При цьому пряма норма, встановлена в пп. 140.1.7 ПКУ, передбачає врахування при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств витрат на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена (у тому числі й витрат на перевезення багажу та оплату телефонних розмов) — за наявності підтвердних документів щодо здійснених витрат та документів, що підтверджують зв'язок відрядження з діяльністю платника податку.
Отже, розглянуті в листі Мінфіну витрати на перевезення багажу та службові телефонні розмови у відрядженні включаються до складу витрат у податковому обліку з податку на прибуток.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор