• Посилання скопійовано

Чи може виробник алкоголю здійснювати оптовий продаж алкоголю?

Чи може суб’єкт господарювання (має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв — вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових — та виробляє їх із виноматеріалів — виноградних, плодово-ягідних або медових — виключно власного виробництва, не придбаних) здійснювати оптовий продажвин ігристих, що вироблені з власного виноматеріалу?

Відповідно до ст. 3 Закону №4811 суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх із виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

1 Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Тобто Закон дає пряму відповідь на запитання: виробник відповідних алкогольних напоїв має право на оптовий продаж цих самих напоїв.

Але про який оптовий продаж ідеться?

Відповідно до ст. 1 Закону №481 оптова торгівля — діяльність з придбання та відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).

Тобто оптова торгівля — це діяльність з придбання товарів та їх подальшого продажу.

Але якщо суб’єкт господарювання виробив продукцію, то подальший її продаж не відповідає поняттю оптового продажу, наведеному в Законі №481. Якщо продукція вироблена, то зрозуміло, що вона виробляється для подальшого продажу. І було б дивним отримувати дві різні ліцензії: одну — для виробництва, другу — для продажу виробленого. Виходить, якщо отримали ліцензію тільки для виробництва, а для продажу — ні, то виробити можна, а продати вироблене — ні?

Зрозуміло, що це безглуздя. Тому те, що вироблене, надалі продається на підставі «виробничої» ліцензії. Що, по суті, і підтверджується нормою ст. 3 Закону №481.

Але якщо виробник придбає відповідну готову продукцію, що вироблена іншим суб’єктом, то для її оптового продажу йому доведеться вже отримувати «оптову» ліцензію.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру