ДПСУ нещодавно роз’яснювала, що ненадання резидентами до банківської установи повного пакета документів за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів та актуальних даних є обов’язковою підставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.
Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень НБУ про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів ЗЕД.
З’ясуймо, про які документи йдеться та чи справді податкові органи обов’язково прийдуть із перевіркою до порушників.
Кого стосуються валютний нагляд та штрафи за його порушення?
Є певний поріг, після якого сума порушення починає цікавити НБУ та податківців. Наразі відповідно до Закону про фінмоніторинг незначною вважається сума в межах 400 тис. грн.
А самим порушенням строків розрахунків вважається, по суті, затримка валюти за кордоном.
Тобто контролюється своєчасність отримання товарів за зробленими передплатами іноземному постачальникові, а також своєчасність надходження виручки від експорту товарів іноземному покупцю.
Зворотна ситуація, коли резидент затримує розрахунок за вже ввезені товари або отримав передплату, але не поспішає здійснити експорт, порушенням валютного законодавства не вважається і не штрафується.
Перевірки виконання валютного законодавства — мораторію немає
Нагадаємо, що Законом №2260 ще у травні 2022 року було внесено зміни до пп. 69.2 підрозділу 10 розділу Х ПКУ. Ними було знято мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства. Йдеться про порушення щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
І податківці підтверджують, що НБУ вже регулярно надсилає інформацію про порушників граничних строків розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів.
Адже СГ, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку в повному обсязі документи, потрібні для валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків. Якщо цього не зробити, банки передаватимуть інформацію про порушників НБУ, а той уже, своєю чергою, ДПС.
Документи, які потрібно надати банку для зняття з валютного нагляду
Орієнтовний перелік документів, який мають надавати резиденти для здійснення валютного нагляду банками за дотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД, прописано в Інструкції №7.
У разі експорту товару — нагляд припиняється після зарахування на поточний рахунок резидента в банку коштів, що надійшли від нерезидента за товар. Або після надходження від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції (йдеться про заміну обслуговуючого банку).
У разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру МД про здійснення постачання за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).
У разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), — після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойса) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).
У разі імпорту продукції без її ввезення на територію України — після зарахування коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезидентові продукції у повному обсязі за межами України (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, і резидент подав документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
У разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів — після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за постачений резидентом — первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.
Якщо документів не надано
На виконання п. 25 Інструкції №7 та відповідно до Правил №120 банк, який здійснює валютний контроль за операціями у сфері ЗЕД, надає НБУ інформацію щодо клієнтів банку — резидентів України.
Скільки є часу на виправлення?
Згідно з Правилами №120 дані про дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів подаються банками до НБУ не пізніше шостого робочого дня місяця, наступного за звітним. Отже, така інформація надходить до НБУ, а далі до ДПС досить швидко, інколи протягом місяця. Тож, якщо ви не надали відповідні документи у встановлені строки, у вас є лічені тижні на те, щоб виправити цю ситуацію.
НБУ отримує інформацію щодо резидентів-СГ:
1) які перевищили граничні строки:
— факт виникнення порушення граничних строків;
— завершення валютного нагляду;
— зміни в інформації про операцію (яку вже було надано раніше) у звітному періоді;
— про наявність факту порушення граничних строків резидентом у разі, якщо у звітному періоді зміни в інформації не відбулися;
2) які не перевищили граничних строків — дані про:
— неподання резидентом банку документів, потрібних для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, до дня подання звітності Нацбанку;
— зміну умов договору, внаслідок чого нерезидент виконує зобов’язання за операцією з експорту товару повністю або частково шляхом постачання товару;
— факт завершення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків на підставі документів про припинення зобов’язань за операцією з експорту, імпорту товарів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;
— прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.
Крім того, банки надають до НБУ інформацію:
— щодо експорту — про вартість експортованого товару відповідно до МД, акта виконаних робіт або іншого документа, що засвідчує постачання нерезидентові товару у валюті розрахунку;
— щодо імпорту — про суму перерахованих на користь нерезидента коштів у валюті розрахунку.
Інформація про порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями надається один раз у тому звітному періоді, в якому отримано документи, що свідчать про таке порушення.
Як бачимо, інформації до НБУ надходить значно більше, ніж потрібно ДПС для штрафування за порушення правил валютного контролю. Тож до ДПС надсилається лише частина цих даних, але і їх достатньо для призначення позапланової перевірки.
Обмін даними між НБУ та ДПС з метою валютного контролю
НБУ подає до органів ДПС інформацію, що стосується клієнтів-резидентів, які перевищили граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. І слід пам’ятати, що, справді, серед поданої інформації будуть зазначені й документи, які не були подані банку, або навпаки, були подані та свідчать про порушення строків розрахунків. Скажімо, про те, що резидент не подав у встановлені НБУ строки для розрахунків у сфері ЗЕД відповідні акти, інвойси, інші документи, які вказують на повне виконання сторонами своїх зобов’язань, або про те, що зобов’язання за договором припинені іншим шляхом, ніж перерахування коштів и постачання товарів/послуг (зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу тощо). І одночасно НБУ повідомлятиме ДПС про те, що не лише не було подано документів, а й минули граничні строки для розрахунків чи постачання товару. Саме це може бути підставою для призначення документальної позапланової перевірки органами ДПС.
Неподання документів на вимогу банку, якщо вони запитуються з метою здійснення валютного нагляду обслуговуючим банком, але до закінчення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД, на нашу думку, не може бути підставою для призначення позапланової перевірки. Незважаючи на те що, з одного боку, це відносини «клієнт-банк», а з іншого — така інформація передається до НБУ у відносинах «банк-НБУ».
Звісно, у разі підозри, що вимоги валютного нагляду не будуть виконані, банк може вимагати підтвердних документів у межах дотримання фінансового моніторингу. Але, на нашу думку, отримана внаслідок фінмоніторингу інформація є конфіденційною та поширюється лише в межах банківської системи і не має передаватись органам ДПС.
А щодо обміну інформацією між НБУ та ДПС, то він здійснюється відповідно до Постанови №1044.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон №2260 — Закон України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Інструкція №7 — Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою НБУ від 02.01.2019 №7.
- Постанова №1044 — Постанова КМУ від 26.12.1995 №1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».
- Правила №120 — Правила організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджені постановою НБУ від 13.11.2018 №120.