• Посилання скопійовано

Звільнення працівника,якщо ФОП за кордоном

ФОП на 2-й групі ЄП у лютому виїхав за кордон. Працівники з лютого у відпустці без збереження зарплати. Рахунки через прострочення виплат за кредитом арештовані. Тепер працівник хоче звільнитись. Як його звільнити, якщо ФОП за кордоном? Чи може ФОП покласти власні кошти до каси і через касу видати компенсацію відпустки? Які наслідки невиплати компенсації відпустки?

Чи може ФОП з-за кордону внести гроші до каси?

З огляду на те, що підприємець на момент розрахунку з працівником перебуває за кордоном, він фізично не може внести кошти до каси. А позаяк на рахунки накладено арешт, провести остаточний розрахунок із працівником шляхом безготівкового розрахунку теж неможливо.

Альтернатива

Не звільняти працівника. Нехай у працівника місце роботи у підприємця буде основним місцем роботи, на якому він або перебуватиме у відпустці за власний рахунок на час воєнного стану (та до дня його припинення або скасування) (ст. 12 Закону №2136), або трудовий договір буде призупинено (ст. 13 Закону №2136). В обох випадках працівник має написати заяву, а роботодавець — видати наказ.

У разі якщо працівник знайшов роботу, він може влаштуватися на інше підприємство/до ФОПа за сумісництвом на повний робочий день. Жодних законодавчих перешкод цьому немає. Інший варіант — сплатити штраф. Про це далі.

Наслідки невиплати за дні невикористаної відпустки

Статтею 116 КЗпП встановлено, що під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належаться йому від роботодавця, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 КЗпП, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тобто виплати звільненим працівникам середнього заробітку провадитимуться за весь час затримки остаточного розрахунку до дня фактичного розрахунку.

Крім того, за недотримання зазначених вимог законодавства до фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, застосовуються фінансові санкції, передбачені абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у розмірі мінімальної заробітної плати. Також за згадані порушення передбачено адміністративну відповідальність за ст. 41 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г. (510 — 1700 грн).

Але якщо місце роботи у підприємця розташоване у зоні бойових дій та у разі спору підприємець зможе це довести, то середню зарплату можна не нараховувати. Про це свого часу зазначалося у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 р. у справі №6-2159цс15

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
  • Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру