В IПК від 27.04.2020 р. №1696/6/99-00-07-02-02-06/IПК (див. «ДК» №21/2020) розглянуто порядок оподаткування сум неустойки, сплаченої резидентом нерезиденту (обидва юрособи) за порушення умов ЗЕД-договору.
По-перше, доходи, отримані нерезидентом-юрособою із джерелом їх походження з України, оподатковуються податком на прибуток у порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ. Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 ПКУ.
Податківці роз'яснюють, що штрафи, пеня, неустойка не виокремлені як окремі види доходу, що отримуються нерезидентом з джерелом походження з України, а отже, такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (його постійним представництвом) госпдіяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ).
При цьому дохід у вигляді штрафу, пені, неустойки не належить до винятків, які згідно з пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ не оподатковуються. Отже, з них треба сплатити податок на прибуток. Робить це резидент, але коштом нерезидента.
Податок утримується і сплачується резидентом (або постійним представництвом), який і виплачує дохід, за ставкою в розмірі 15%, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів України з країнами резиденції нерезидента. Порядок застосування угод про уникнення подвійного оподаткування встановлено ст. 103 ПКУ.
По-друге, для самого резидента нараховані штрафи, пені та неустойки є витратами. У бухобліку нараховані на користь нерезидента визнані штрафи, пеня або неустойка відображають за дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». А отже, вони впливають на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток такого резидента.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При цьому податкові різниці застосовують не всі платники цього податку. Ті, хто застосовують податкові різниці, мають пам'ятати, що платник податку повинен збільшити фінрезультат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ (пп. 140.5.11 ПКУ).
Тому податківці доходять висновку: якщо такі штрафи, пеня та неустойки оподатковуються податком на прибуток і не за нульовою ставкою, то збільшувати фінрезультат до оподаткування не треба. Але якщо нараховані на користь нерезидента штрафи, пеня, неустойка в Україні не оподатковуються (на підставі міжнародного договору), то фінрезультат до оподаткування треба збільшити на їх суму.
Про ПДВ у коментованій консультації не йдеться, але позиція податківців з цього питання є сталою. Згідно зі ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, робіт, послуг. Відповідно до п. 188.1 ПКУ базою оподаткування товарів/послуг є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості.
Тож у разі порушення договірних умов і нарахування/сплати неустойки (пені, штрафу, відсотків) за таке порушення ці суми не є об'єктом оподаткування ПДВ і на них не виписують ПН.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»