Посадова інструкція не замінює довіреність
ВС надав чітку відповідь1 на запитання: чи можна замінити довіреність іншим документом, наприклад посадовою інструкцією? Відповідь очікувана: однозначно ні. Умови посадової інструкції працівника не можуть встановлювати права представництва юрособи перед третіми особами.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
1 Постанова ВС від 03.07.2019 р. у справі №712/8637/17.
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 241 ЦКУ правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Правочин вважається схваленим, зокрема, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Проте як бути з працівником, який діяв без належної довіреності, іншого документа, що уповноважує його на підписання договорів від імені роботодавця? І що як таке підписання було прописане в його посадовій інструкції?
Як уповноважити працівника на підписання договору?
Юридична особа має кілька законних способів уповноважити працівника на вчинення/підписання правочинів, зокрема:
1) видати довіреність;
2) видати наказ про тимчасове покладення виконання обов’язків керівника на заступника чи іншу посадову особу;
3) визнати відповідну особу підписувачем із внесенням від повідних відомостей до ЄДР.
Проте у цьому переліку немає такого способу уповноваження, як посадова інструкція.
Зміст коментованої справи
У ній йдеться про посадову інструкцію заступника директора комунального підприємства.
Так, за змістом розділу 111 посадової інструкції, посада заступника директора комунального підприємства:
— належить до категорії «керівники»;
— дає право діяти від імені підприємства, представляти інтереси підприємства у відносинах зі структурними підрозділами підприємства, організаціями й органами державної влади з комерційних питань.
Ця посадова інструкція, на думку заступника керівника КП, надала йому право на підписання договору відповідального зберігання металобрухту за відсутності директора КП. За це він отримав від керівництва догану.
Хто мав рацію в цій ситуації?
Як перевірити повноваження підписувача?
Щоб визнати (чи не визнати) дії заступника директора КП, варто звернутися до Класифікатора професій та ДКХПП.
Так, якщо заглянути до Класифікатора професій, то код ЗКППТР 1210.1 вказує на таку посаду, як генеральний директор (голова, президент, інший керівник) об’єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерну, радіокомпанії, телекомпанії, телерадіокомпанії, телерадіо-, інформаційного агентства тощо).
За кодом ЗКППТР 1210.1 передбачено посаду директора (начальника, іншого керівника) підприємства.
Відповідно до вимог ДКХПП, директор (начальник, інший керівник) підприємства, зокрема, вирішує питання щодо фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності підприємства в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам виробничих підрозділів, функціональних підрозділів підприємства.
А що ДКХПП каже про заступників? Наприклад, якщо взяти посаду «директор комерційний» (як у коментованій нами справі), то до його завдань та обов’язків належить, зокрема, вжиття заходів щодо своєчасного укладення господарських та фінансових договорів з постачальниками і споживачами сировини та продукції, розширення прямих і тривалих господарських зв’язків, забезпечення виконання договірних зобов’язань з поставок продукції (за кількістю, номенклатурою, асортиментом, якістю, строками та іншими умовами поставок).
Цілком логічно дійти висновку, що вже сама посада керівника (начальника, іншого керівника, в т. ч. комерційного директора) підприємства передбачає можливість отримання належних повноважень на укладення господарських договорів.
Що сказав суд?
У цій справі перша1 та апеляційна2 інстанції переконані у тому, що заступникові керівника КП догану за підписання договорів без належних на те повноважень винесено незаконно. Адже, з одного боку, є посадова інструкція, складена самим комунальним підприємством, а з іншого — заступник з комерційних питань не знав про факт існування наказу від 03.04.2017 р. №61 «Про надання права підпису» іншому заступнику директора. З цим наказом його не ознайомлювали, відповідних доказів про ознайомлення з цим наказом КП не надано.
1 Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 04.08.2017 р. у справі №712/8637/17.
2 Ухвала Апеляційного суду Черкаської області від 11.10.2017 р. у справі №22-ц/793/1877/17.
Тобто суди резюмували, що заступник з комерційних питань не допустив перевищення своїх повноважень шляхом підписання договору відповідального зберігання.
До речі, апеляція також звернула увагу на такі обставини:
1) представники КП не змогли пояснити суду, в кого та на підставі якого внутрішнього розпорядження зберігається печатка юридичної особи (та як проставлена на договорі про відповідальне зберігання) та хто безпосередньо проставив печатку підприємства. За припущенням директора, печатка проставлена головним бухгалтером;
2) КП не надало належних доказів проведення перевірки за фактом підписання спірного договору, зокрема, письмових пояснень як особи, яка виконувала обов’язки директора на час відсутності самого керівника КП, так і осіб, які обліковували та опрацьовували укладені підприємством договори;
3) а сам заступник з комерційних питань директора КП надав пояснення, що підписання спірного договору було наслідком проведеної ним (саме за дорученням директора підприємства) переддоговірної роботи. Крім того, він підписав і інші договори.
Але чи знайдеться керівник ПП, ТОВ чи ПАТ, який би підписав господарський договір з особою, яка не має довіреності, іншого документа, який би належним чином уповноважував його на це? На нашу думку, сміливих знайшлось би небагато.
Як свідчить практика, керівники для підписання договору вимагають всі статутні документи, витяг з ЄДР, копію наказу чи довіреності та інші документи на підтвердження права укладати договори. ТОВ до того ж вимагають і протоколи про схвалення значного правочину.
Звісно, що причина такої ретельної перевірки переважно пов’язана з ризиком визнання податковими органами правочину нереальним. Проте нікому не спадало на думку вимагати посадову інструкцію.
Посадова інструкція замість довіреності?
Верховний Суд доволі красномовно висловився щодо висновків суду першої інстанції та самої ситуації зі заступником керівника КП, який підписував договори на підставі посадової інструкції.
Позиція суду першої інстанції
Як встановлено в судовому засіданні, позивач 23.06.2017 р. надав директору КП «Дирекція парків» пояснювальну записку, в якій зазначив, що його дії повністю узгоджуються з посадовою інструкцією заступника директора КП «Дирекція парків». З наказом про право першого підпису він ознайомлений не був і про його існування не був повідомлений та вважав, що він, як заступник директора, діяв в рамках своїх повноважень.
Посилання представника відповідача на те, що позивач не мав права підпису та укладання таких договорів, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до посадової інструкції заступника директора підприємства КП «Дирекція парків», заступник директора підприємства відноситься до категорії «керівники». В розділі 111 прав заступника директора зазначено, що він має право діяти від імені підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами підприємства, організаціями і органами державної влади із комерційних питань. Тобто позивачем не допущено перевищення своїх повноважень шляхом підписання даного договору.
Крім того, як зазначає сам позивач, про наказ №61 від 03.04.2017 р. «Про надання права підпису» заступнику директора ОСОБА_3 він не знав. З даним наказом його не ознайомлювали. Доказів щодо ознайомлення позивача з даним наказом відповідачем не надано. Суд не може взяти до уваги покази свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив про те, що ОСОБА_1 з достовірністю було відомо про наказ першого підпису, так заперечуються самим позивачем, а тому не можуть бути визнані судом як беззаперечні та покладені в основу рішення. Інших доказів суду не надано.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 04.08.2017 р. у справі №712/8637/17
Статтею 237 ЦКУ передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Правочини юрособа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦКУ утворює правовідносини представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону діє від її імені, зобов’язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Відповідно до ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи за наявності.
Отже, підставою для представництва юридичної особи є установчий документ або видана у законний спосіб довіреність.
Тобто посадова інструкція працівника організації не є таким документом, який надає повноваження на укладення договорів від імені юридичної особи, позаяк відповідно до чинного законодавства не є документом, який породжує певні управлінські та/або представницькі функції посадової особи названої організації.
З огляду на це роботодавець та працівник мають чітко розуміти, що посадова інструкція є кадровим документом, в якому визначено завдання та обов’язки працівника, його трудові права та відповідальність. При цьому посадова інструкція складається на посаду (професію), передбачену в штатному розписі, а не на конкретну особу, яка буде обіймати цю посаду.
Тож вона не має жодного відношення до представництва особи, яка обіймає відповідну посаду, перед третіми особами. Тут слід керуватися загальними нормами чинного ЦКУ та Закону про держреєстрацію.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- ДКХПП — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Мінсоцполітики від 29.12.2004 р. №336.
- Класифікатор професій — Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. №327.
Наталія Канарьова,
«Дебет-Кредит»