• Посилання скопійовано

Путівки від працедавця

Літо — час оздоровлення працівників. І працедавець може взяти в ньому безпосередню участь, наприклад, виплативши працівникам матдопомогу на оздоровлення, а також надавши безкоштовно путівки до санаторно-курортних установ. Розповімо про порядок бухгалтерського та податкового обліку таких путівок.

Операція з надання працівникам путівок складається з кількох етапів. Розглянемо їх окремо.

Ухвалення рішення про купівлю путівок

Спочатку слід вирішити, скільки, куди та для кого працедавець купує такі путівки. Робиться це заздалегідь, адже треба вирішити питання не лише з придбанням, а й з тим, хто конкретно такою путівкою скористається, і приурочити період санаторно-курортного лікування або відпочинку до відпустки працівника.

Оформляється таке рішення зазвичай наказом керівника підприємства, в якому фіксуються відповіді на всі або більшість зазначених питань. Також у ньому зазначається посадова особа, відповідальна за купівлю та розподіл путівок. Не зайвим буде додати до наказу і плановий кошторис витрат на таке придбання (на підставі рахунків із обраних місць відпочинку та лікування). Оскільки надання працівникам путівок коштом працедавця законодавством не встановлено і не є обов'язковим, то рішення про таке надання може бути ухвалене на підставі норм колективного або трудового договору чи на підставі заяви працівника.

Купівля путівок

Підприємство оплачує рахунки за путівки й отримує їх від санаторно-курортної установи. Оплата може здійснюватися як готівкою, так і в безготівковій формі (а то і за бартером, якщо працедавець не є «єдинником»). Якщо оплата здійснюється в безготівковій формі, то підтвердженням понесених витрат є виписка банку. Якщо ж оплата здійснюється готівкою, то оформляється звичайний у таких випадках підзвіт коштів на посадову особу, яка здійснює оплату і здає до каси підприємства куплені путівки, а до бухгалтерії — авансовий звіт. Правила обліку такої підзвітної суми звичайні, тож у цій статті ми їх не розглядаємо.

Але на двох важливих моментах наголосимо. По-перше, куплені як за готівку, так і в безготівковій формі путівки є грошовими документами, активами підприємства, які повинні зберігатися у відповідальної особи. Такою особою є касир підприємства, і зберігає такі документи він у сейфі. Облік грошових документів повинен вестися на рахунку 33 «Інші кошти», за дебетом якого відображається оприбуткування путівок (за ціною придбання), а за кредитом — їх видача. По-друге, чинне законодавство не встановлює типової документації з обліку таких путівок (хоча їх оприбуткування до каси оформляється прибутковим касовим ордером, а видача — видатковим касовим ордером).

Видача путівки

Видача путівки працівникові, як було сказано вище, оформляється видатковим касовим ордером. Працедавець може поставити умову: після повернення працівник повинен пред'явити талон від путівки як доказ її цільового використання, проте це не обов'язково. Не подається за такими виданими путівками і додаткова спеціальна звітність.

Путівка, надана працедавцем, навряд чи класифікуватиметься як форма оплати праці. Хоча, якщо її надання буде прописано в колективному договорі як частина фонду оплати праці в розділі «Заохочувальні виплати», то можливий і такий варіант, але на практиці він трапляється нечасто, як і самі колективні договори на підприємствах. В усякому разі, пп. 2.3.4 Інструкції №5 відносить вартість таких путівок до складу фонду додаткової заробітної плати. Проте слід враховувати, що ця Інструкція не встановлює складових фонду оплати праці, має вузьке призначення (складання статистичної звітності), а тому може мати лише довідково-рекомендаційний характер. Закон про оплату праці (ст. 15) вимагає узгодження заохочувальних виплат на рівні колективного договору або ж (за його відсутності) на рівні профспілкової організації на підприємстві тощо.

Тобто самих норм Інструкції №5 недостатньо, щоб визнати видані працівникам путівки зарплатою в натуральній формі. Але у разі якщо видача путівок працівникам коштом працедавця прописана в колективному або трудовому договорі як складова фонду оплати праці, на думку автора, її вартість визнається частиною додаткової зарплати працівника і витрати на її придбання списуються за дебетом субрахунків 23, 91 — 93, залежно від посади, яку працівник обіймає. Туди ж списується і сума ЄСВ, нарахована виходячи з вартості таких путівок: Д-т 23, 91 — 93 К-т 651. При цьому працедавець — платник ПДВ має право на податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченій у ціні путівки, — адже видача такої путівки здійснюється за рахунок зарплати працівника і призводить до нарахування податкового зобов'язання з ПДВ (тобто дотримуються обидві умови, встановлені ст. 198 ПКУ: використання в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності). А отже, на суму такого ПДВ роблять проведення: Д-т 641 К-т 631.

Інакше путівка визнається додатковим благом працівника, тоді витрати на її придбання списують на дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (за датою їх видачі працівникові або закінчення терміну дії). Туди само платник ПДВ списує і суму ПДВ, сплачену у вартості таких путівок. Платник ПДВ не отримує при такому придбанні права на податковий кредит з ПДВ, бо використовує ці путівки в операціях, не пов'язаних із господарською діяльністю.

Видача путівки відображається проведенням Д-т 661 (або 663) К-т 33 на суму вартості путівки. Слід враховувати, що операція з безкоштовної роздачі путівок серед працівників, якщо вона не підпадає під пільгу, встановлену пп. 197.1.6 ПКУ1, оподатковується ПДВ. І при цьому роблять проведення: Д-т 949 К-т 641 на суму податкового зобов'язання з ПДВ. Базою для нарахування ПДВ буде вартість придбання такої путівки без урахування ПДВ (п. 188.1 ПКУ).

З метою оподаткування податком на прибуток витрати підприємства на купівлю таких путівок зменшують об'єкт оподаткування на стадії формування фінансового результату до оподаткування (адже витрати за субрахунком 949 списуються за кредитом на дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності»).

Податкові наслідки для працівників

Єдиний соцвнесок

Якщо надана путівка буде визнана додатковою зарплатою працівника, то з інших доходів працівника буде утримано суму ЄСВ за ставкою 3,6% виходячи з вартості такої путівки (при цьому роблять проведення: Д-т 66 К-т 651). Інакше сума ЄСВ не утримується, бо дохід у вигляді додаткового блага не є базою для утримання ЄСВ.

Податок на доходи фізосіб

Незалежно від того, чим визнана видана працівникові путівка — зарплатою чи додатковим благом, — вона є об'єктом оподаткування ПДФО (пп. 164.2.1 і 164.2.17 ПКУ). При цьому база для оподаткування визначається виходячи з того, чим визнана така путівка. Якщо зарплатою, то база для оподаткування ПДФО визначається згідно з п. 164.6 ПКУ (тобто без натурального коефіцієнта, але зі зменшенням на суму ЄСВ). Якщо додатковим благом, то база для оподаткування ПДФО визначається згідно з п. 164.5 ПКУ (тобто з урахуванням натурального коефіцієнта). Проте обережним бухгалтерам слід враховувати: хоча вищенаведений порядок оподаткування передбачено ПКУ, податківці вважають, що при оподаткуванні доходу у вигляді зарплати в негрошовій формі слід застосовувати одночасно норми і п. 164.5, і п. 164.6 ПКУ (тобто розраховувати базу для оподаткування шляхом збільшення нарахованого доходу на натуральний коефіцієнт і зменшення на суму ЄСВ)2.

1 Підпункт 197.1.6 ПКУ передбачає звільнення від ПДВ тільки операцій з постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів.

2 Див., наприклад, лист Міндоходів від 06.08.2013 р. №9531/5/99-99-17-03-03-16 (відповідь на третє запитання) у «ДК» №3/2014.

Ставки ПДФО, що застосовуються в цьому разі, встановлені п. 167.1 ПКУ: 15% або 17%.

Військовий збір

Відповідно до п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ, незалежно від того, чи визнана така путівка додатковим благом чи зарплатою, її вартість оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру