Постанова ВС від 14.05.2025 у справі №240/12058/24.
На період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року. Про це нагадують податківці, які застосовують санкції за порушення цих строків, тут.
А що робити в разі, якщо розрахуватися з нерезидентом вчасно не встигаєте?
Строки ЗЕД-розрахунків можна продовжити, якщо отримати позитивний висновок від Мінекономіки. А якщо такий висновок не дадуть, то це можна буде оскаржити в суді. Як це відбулося у згаданій нами справі.
Отже, підприємство-резидент звернулося із заявою до Мінекономіки з проханням видати висновок про продовження граничних строків розрахунків за ЗЕД-операцією. Потребу в продовженні строків обґрунтовувало тим, що імпортує складний технічний виріб для оновлення виробничої лінії, який виготовляється під індивідуальне замовлення в строки, які перевищують 180 днів.
Проте Мінекономіки відмовило у видачі висновку на підставі абз. 3 п. 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2019 №104 (далі — Порядок №104).
Мінекономіки зазначило, що з наданого ЗЕД-договору та його додатків не вбачається, що ця операція резидента з експорту (імпорту) товарів належить до винятків, зазначених у п. 2 Порядку №104:
- жодної інформації, зокрема, що передбачається саме виробництво товару, а не його постачання, у договорі не зазначено;
- жодних додаткових документів, що могли б підтвердити належність зазначеного договору до видів договорів визначених п. 2 Порядку №104 не надано.
Отже, Мінекономіки вирішило, що цей договір не є договором з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.
Що мало б бути зазначено в ЗЕД-договорі, що було б ознакою того, що йдеться про складний технічний виріб та його виробництво?
Буквальне тлумачення норми Порядку №104 вказує на те, що такий технічний виріб повинен мати строк виготовлення та транспортування більше ніж 180 днів і бути предметом зовнішньоекономічного договору (контракту) постачання.
Потреба у продовженні граничного строку розрахунку щодо імпорту таких виробів має бути зумовлена зазначеним вище строком їх виробництва і транспортування та умовами договору постачання.
Суд вважає, що ЗЕД-договір (контракт) постачання складного технічного виробу має містити такі умови:
- постачання устаткування частинами та/або постачання складних технічних виробів;
- введення в дію устаткування або складних технічних виробів на місці експлуатації шляхом установлення, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування;
- строк виготовлення та постачання складних технічних виробів.
Тобто Порядок №104 визначає окрему категорію зовнішньоекономічних договорів постачання, на виконання яких за окремими операціями з експорту та імпорту товарів можуть видаватися висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, установлених НБУ.
Пункт 2 Порядку №104 містить конкретний припис «виготовлення та транспортування», тобто договором має бути об’єднано два етапи: виготовлення (виробництво) та постачання (транспортування).
1. Один етап — це етап виробництва (виготовлення).
Відповідно до пункту 6.13 ДСТУ 3278-05 виробництво (продукції) — це процес організації та здійснення виготовлення продукції.
Тобто виробничий процес, діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, процес створення матеріальних і суспільних благ, сукупність усіх робіт, необхідних для випуску готової продукції, також пов’язаних із придбанням сировини, матеріалів та напівпродуктів.
2. Другий етап — це постачання (транспортування) готової продукції.
Це частина логістики, яке охоплює, власне, закупівлю, складування, транспортування, внутрішню перевірку та зберігання закупленого, тобто закупівельна логістика.
Недоліком договору, який розглядається в нашій справі, було те, що він передбачає лише етап продажу та постачання вже готового товару, проте не передбачає безпосереднього виготовлення (виробництва) продукції (товару). Але факт виробництва і строки постачання (транспортування) товару може підтвердити не лише ЗЕД-контракт!
У нашій справі Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, що Мінекономіки формально підійшов до розгляду заяви підприємства щодо продовження граничних строків ЗЕД-розрахунків та не повною мірою з’ясував наявність чи відсутність підстав для продовження строків цих розрахунків.
Отже, рішення Мінекономіки про відмову у наданні висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, які здійснюються відповідно до ЗЕД-Контракту, було визнано протиправним. Міністерство було зобов’язано повторно розглянути заяву підприємства з урахуванням висновків суду та відповідно до вимог чинного законодавства.
І найголовніше: нарахування пені за порушення строків ЗЕД-розрахунків на період розгляду справи судом за порушення строків розрахунків у ЗЕД (ст. 13 Закону №2473) було призупинено. Про що варто повідомити обслуговуючий банк із наданням копії судового рішення, що набрало законної сили. А згодом можна буде надати і висновок Мінекономіки.