Постанова ВС від 07.07.2025 у справі №332/57/22.
Ситуація, описана у цьому судовому рішенні, — приклад того, як помилкові дії директора та недотримання вимог охорони праці можуть призвести до трагедії й подальшої юридичної відповідальності.
Які обов’язки мав директор
Згідно з посадовою інструкцією та Законом «Про охорону праці» на директора ТОВ були покладені обов’язки:
- забезпечити функціонування системи управління охороною праці;
- призначати відповідальних осіб за безпечне ведення робіт;
- контролювати наявність допусків, навчання, медоглядів;
- не допускати до робіт осіб, які не мають спеціальних дозволів чи не пройшли навчання;
- видавати накази щодо організації безпечного виконання робіт згідно з ПВР (проєктом виконання робіт).
Утім, перелічені обов’язки директора стосувалися працівників, найнятих за трудовими договорами. А як бути з господарськими договорами підряду, які укладаються з контрагентами (фізособа, ФОП чи ЮО)? Чи має керівник контролювати виконання вимог чинного законодавства у сфері охорони праці у договірних відносинах?
Працівника найняли за договором підряду
ТОВ уклало договір підряду з фізособою (колишнім працівником ТОВ). Його допустили до робіт підвищеної небезпеки, хоча той:
- не мав дозволу Держпраці;
- не проходив спеціального навчання та перевірки знань;
- не проходив медичного огляду.
Проєкт виконання робіт вимагав:
— призначити відповідального з числа інженерно-технічних працівників підприємства.
Директор ТОВ цього не зробив та призначив керівником демонтажу таку фізособу як зовнішнього підрядника, який не відповідав вимогам ПВР.
Щодо такого зовнішнього підрядника (фізособи):
- не проведено інструктажу та навчання;
- не забезпечено перевірку знань;
- не видано наказів щодо призначення відповідальних осіб за організацію та контроль виконання підрядних робіт (демонтажу обладнання — крана);
- не забезпечено оформлення наряду-допуску (або допущено його видачу особами, що не мають на це повноважень).
Це — пряме порушення ст. 13, 17, 18 Закону «Про охорону праці».
На думку директора, укладення договору підряду звільняє підприємство від відповідальності за охорону праці, бо підрядник «сам відповідає за свою безпеку».
Адже за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ).
Але суд та експерти чітко зазначають: підрядні відносини не звільняють роботодавця від обов’язків щодо допуску до робіт підвищеної небезпеки та контролю наявності дозвільних документів.
Директор повинен був перевірити документи підрядника і не мав права допускати його до демонтажу крану без дозволу Держпраці та спеціальної підготовки.
На жаль, під час виконання робіт цей працівник загинув.
Відпустка не звільняє від відповідальності
Директор стверджував, що з 27.06 до 11.07 був у відпустці, а роботи сталися 30.06 — тому відповідальність несуть інші працівники, які виконували під час відпустки його обов’язки.
Суд із таким твердженням не погодився, бо:
- саме директор організував ці роботи;
- саме він уклав договір підряду;
- саме він повинен був видати накази про відповідальних осіб до початку робіт;
- відсутність на роботі під час відпустки не знімає обов’язку з попередньої організації безпеки.
Експертиза у коментованій нами справі (а йдеться про кримінальну справу щодо керівника ТОВ) встановила:
— невиконання директором організаційних обов’язків перебуває у причинному зв’язку з настанням смертельного випадку.
Тобто смерть стала наслідком саме допуску до робіт особи, яка, своєю чергою, не мала бути допущена до їх виконання.
Помилки директора
Помилка 1. Не перевірені документи підрядника:
- дозвіл Держпраці на роботи підвищеної небезпеки;
- проходження навчання і перевірки знань;
- медичний огляд.
Помилка 2. Призначено підрядника «керівником» робіт замість штатного працівника (що прямо заборонено ПВР).
Помилка 3. Не організовано систему безпечного виконання робіт:
- не видано обов’язкових наказів щодо відповідальних осіб;
- не забезпечено належного інструктажу;
- не забезпечего контролю за виконанням ПВР.
Помилка 4. За ЦКУ договір підряду перекладає відповідальність на підрядника, проте не на фізособу.
Загалом так, проте у коментованій нами справі слід виходити з того, що фізособа не може отримати такого дозволу, а отже, й не може виконувати роботи підвищеної небезпеки. Договір підряду на такі роботи слід було укладати з ФОПом або з ЮО.
Помилка 5. Невиконання вимог ст. 13, 17, 18 Закону «Про охорону праці».
Помилка 6. Допуск до робіт людини, яка вже була звільнена з підприємства та не мала повноважень.
У ТОВ допуск до таких робіт був. І коли ця фізособа була працівником ТОВ, то вона могла виконувати такі роботи. Проте після звільнення допуск ТОВ на неї не поширювався. Тож у цьому випадку відповідальність за негативні наслідки та недотримання вимог з охорони праці покладається на керівника ТОВ.