Постанова ВС від 17.07.2025 у справі №750/11077/23.
Чинне законодавство пов'язує обов'язковість проведення інвентаризації із забезпеченням достовірності даних бухобліку та фінзвітності. Ця вимога прямо встановлена для підприємств, установ та організацій (ст. 10 Закону №996).
Позаяк ФОПи не ведуть бухоблік у повному обсязі та не подають фінзвітність, вимога щодо обов'язкової інвентаризації на них не поширюється.
Водночас є випадки, коли інвентаризація є необхідною або доцільною для ФОПа, зокрема:
- у разі припинення підприємницької діяльності. Для остаточного розрахунку за податками та зборами, а також для підготовки до можливої документальної перевірки з боку податкових органів треба провести інвентаризацію активів та зобов'язань;
- для ведення обліку товарних запасів. ФОПи, які провадять діяльність у кількох місцях продажу або зобов'язані вести облік товарних запасів, повинні проводити інвентаризацію для підтвердження фактичної наявності товарів та звіряння з обліковими даними;
- у разі крадіжки, зловживань або псування цінностей. Інвентаризація є обов'язковою для документального підтвердження факту нестачі або псування майна;
- у разі зміни матеріально відповідальної особи (якщо така є). Інвентаризація потрібна для передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї відповідальної особи до іншої.
Таким чином, хоча закон не вимагає від ФОПа проводити інвентаризацію, йому не заборонено робити це добровільно.
Важливо!
Податкові органи мають законне право вимагати інвентаризацію у ФОПів за умов перевірки. Так, п. 20.1.9 ПКУ дозволяє податковим органам вимагати проведення інвентаризації активів, товарно-матеріальних цінностей, готівкових коштів тощо під час податкових перевірок — і цей пункт не містить винятків для ФОПів, тож він застосовується і до них.
Але чи можуть податківці висувати претензії до ФОПа за те, що він не здійснив інвентаризацію до перевірки?
Наразі нас цікавить проведення інвентаризації у разі крадіжки товару.
Верховний Суд установив, що інвентаризаційні звіти, складені фізособою-підприємцем, зокрема звіти про нестачу товару в магазині, є належними та допустимими доказами вартості викраденого майна, що було включено судом до доказової бази.
Тобто звинувачувати ФОПа у непроведенні інвентаризації товарів у разі виявлення крадіжки податківці не можуть. Натомість, якщо ФОП усе ж таки проведе таку інвентаризацію добровільно, отримані результати можуть стати доказами в суді.
При цьому Верховний Суд зауважив, що для цього не потрібно дотримуватися вимог Положення №879. ФОПи можуть проводити інвентаризацію вибірково, на власний розсуд. І тоді інвентаризація проводиться у вільному порядку, її може робити сам підприємець чи його працівники. Інвентаризацію оформляють у довільній формі.
Крім того, ВС наголосив, що за наявності самостійно проведеної інвентаризації та надання її результатів суду як доказів, у подібних справах не завжди потрібна судово-бухгалтерська експертиза. Зокрема, якщо товар має встановлену роздрібну ціну (цінник), її можна взяти як розмір шкоди без спеціальних знань.
Практичні наслідки для ФОП
1) Немає загального обов’язку проводити інвентаризації за правилами бухобліку — Закону №996 / Положення №879.
2) Є сенс вести власні інвентаризаційні відомості (у довільній формі): у разі крадіжки / нестачі це стане придатним доказом відсутності товару та його вартості.
3) Суди у кримінальному провадженні (відкрите заволодіння майном під час воєнного стану) і не встановлюють нових податкових вимог, а лише підтверджують, що ФОП ≠ суб’єкт обов’язкової інвентаризації за Законом №996 / Положенням №879, проте результати добровільно проведеної інвентаризації ФОПа — легітимні як доказ крадіжки та застосовуються для визначення вартості вкраденого товару.