Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 №320/6790/25.
Орган ДПС відповідно до пп. 20.1.4, п. 77.4, 82.1, пп. 69.35-2 підр. 10 розд. ХХ ПКУ, згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на червень 2024 року, на підставі наказу від 14.05.2024 провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 до 31.03.2024, а також правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2014 до 31.03.2024.
За результатами перевірки складено акт від 18.09.2024 та ухвалено податкові повідомлення-рішення. Згідно з актом податківці знайшли порушення: неоподатковане ПДВ безоплатне постачання тари покупцю алкогольних напоїв. А під тарою малася на увазі звичайна гофрована продукція, яка, на думку продавця, включалася до складу ціни самих алкогольних напоїв.
Проте, на думку органу ДПС, підприємство безоплатно передавало гофротару (пакувальні матеріали) у кількості 68,4 млн штук. Цей факт підтверджується видатковими накладними та ТТН. Таким чином, ТОВ порушило вимоги ПКУ щодо визначення бази оподаткування та своєчасної реєстрації ПН в ЄРПН, що призвело до ненарахування ПДВ на загальну суму 135,3 млн грн і до нереєстрації ПН на суму 27,05 млн грн.
Уважно складаємо договір на реалізацію товарів!
Як бачимо, спір між податківцями та підприємством-продавцем алкоголю виник через один нюанс. Продавець був упевнений, що вартість тари була включена до ціни проданого алкоголю. Податківці вимагали доказів. А що могло довести правоту продавця? Тільки договір, який визначав, що саме входило до ціни товару!
І ось тут виникає момент, на який часто сторони договору не звертають уваги. Вони вважають, що тара є звичайним стандартом під час постачання товару, а тому прописувати її окремо в умовах договору не обов’язково. Але якщо ця тара у продавця обліковується за даними бухобліку окремо, та ще й окремо зазначається у видаткових накладних, — про те, як вона надається: безоплатно чи входить до ціни товару, варто зазначити в договорі.
А якщо не зазначили?
Важливо! Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі та/або пакованні, якщо це необхідно за характером товару. У разі порушення цієї вимоги покупець має право вимагати усунення недоліків, заміни товару або повернення коштів (ст.ст. 685, 686, 678 ЦКУ).
От тільки доводити потім, під час податкової перевірки, що характер товару вимагав тари і вона була оплачена покупцем, доведеться продавцю.
У нашому випадку в договорі було лише сказано, що пакування та маркування алкогольної продукції має відповідати стандартам і гарантувати збереження продукції під час транспортування.
Обов’язковість пакування алкогольної продукції також передбачена національними стандартами. Так, згідно з п. 4.3.4 ДСТУ 4256:2021 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови», пакування продукції має здійснюватися у відповідну транспортну тару (пластмасові ящики, гофрокартон, термоусадкова плівка, контейнери тощо), яка забезпечує зберігання та транспортування.
Важливо! З огляду на договори та дані бухобліку, ТОВ-продавець використовував гофротару для пакування алкогольних напоїв у процесі виробництва та включав її вартість до виробничої собівартості готової продукції. Відповідно, він не мав ані обов’язку, ані підстав зазначати гофротару як окрему позицію у супровідних документах чи вимагати окремої оплати від покупця.
Про що ж тоді податківці кажуть, коли заявляють, що кількість використаної тари підтверджується видатковими накладними та ТТН? Виходить, продавець зазначав цю кількість в первинних документах?
Облік тари у видаткових накладних та ТТН
Верховний Суд наголосив, що у первинних документах (зокрема, у видаткових та ТТН), що оформлюються під час постачання алкогольних напоїв покупцям, а також у податкових накладних не передбачається та не має зазначатися ціна за ящик (гофротару) як окрема позиція, а також загальна вартість реалізації ящиків (гофротари).
Важливо! Якщо у видатковій накладній серед переліку товарів, що постачаються, ящики або інші пакувальні матеріали не зазначені як окрема товарна позиція, то це додатково підтверджує, що паковання (зокрема тара одноразового використання) для алкогольних напоїв не є самостійним об`єктом постачання та не утворює окремої госпоперації у бухобліку.
Отже, посилання органу ДПС на безоплатну передачу гофрованої продукції (пакувальних матеріалів, гофроящиків), яка підтверджується видатковими накладними та ТТН, є необґрунтованим, бо ці документи лише фіксують інформацію про місткість одиниці тари та кількість місць без зазначення її вартості, що не свідчить про окрему передачу тари як самостійного товару.
Таким чином, ТОВ постачав не гофровану продукцію (гофротару / пакувальні матеріали), а алкогольні напої, упаковані у гофротару. Податкові накладні щодо цього були складені та зареєстровані у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов’язань саме на продукцію — алкогольні напої.
Висновок щодо безоплатного постачання гофрованої продукції у кількості 68 млн штук не відповідає чинному законодавству та змісту оформлених документів, вартість використаної гофротари була включена до вартості алкогольних напоїв, база оподаткування під час постачання алкогольних напоїв, упакованих у гофротару, не перевищує фактичну ціну такого постачання (зокрема на вартість тари).
Отже, ТОВ не було зобов’язане складати і реєструвати зведені податкові накладні в ЄРПН на загальну суму ПДВ 27 млн грн відповідно до абзацу 10 п. 201.4 ПКУ. Обидва податкових повідомлення-рішення суд скасував.