Постанова ВС від 02.07.2025 у справі №160/9737/24.
ГУ ДПС провело документальну планову виїзну перевірку фермерського господарства (далі — ФГ) за період діяльності з 01.01.2017 до 31.12.2022 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами якої склало акт і податкові повідомлення-рішення:
- з податку на додану вартість на загальну суму 3,9 млн грн;
- про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 2,5 млн грн.
Донарахування було спричинено загибеллю врожаю.
Позиція ФГ:
- його госпдіяльність відповідає законодавчо визначеним критеріям відповідності з «господарською», а саме є діяльністю у сфері виробництва сільгосппродукції, спрямованою на виготовлення та реалізацію сільгосппродукції, результатом якої є досягнення економічних і соціальних результатів та отримання доходу;
- весь урожай 2022 року, зібраний у 2022, 2023 роках, було повністю реалізовано українським контрагентам. При цьому кількість та вартість реалізованої сільгосппродукції повністю відображено в зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Позиція ДПС:
- первинні документи, складені за результатом реалізації врожаю, не підтверджують фактичне її виконання, а також ставить під сумнів доцільність укладення договорів та зв’язок із госпдіяльністю ФГ;
- факти загибелі врожаю оформлено неналежним чином. Зокрема, в акті огляду посівів, що постраждали внаслідок несприятливих умов, немає дати складання акта, місця розташування земельних ділянок, кадастрових номерів, а тому неможливо ідентифікувати, коли було знищено посіви та на яких територіях.
Згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 загибель посівів належить до надзвичайних подій. Наслідки проведеної роботи комісія документує актом обстеження та списання, який міститиме обов’язкові реквізити первинного документа, наведені у ст. 9 Закону №966. Його підписують усі члени комісії та затверджує керівник підприємства. В акті серед іншого доцільно чітко зазначити місце розташування земельної ділянки (кадастровий номер). Водночас до акта можна долучити відеозаписи чи фотографії поля або ж інші документи, що підтверджують настання надзвичайних подій на території, де загинули посіви.
Головна причина спору
ГУ ДПС вважає, що у разі списання загиблих посівів витрати на їх вирощування не можуть вважатися такими, що пов`язані з госпдіяльністю. Тому, в податковому періоді, коли відбудеться таке списання, відповідно до п. 198.5 ПКУ, господарству потрібно нарахувати податкові зобов`язання за товари/послуги, які були придбанні для вирощування загиблих посівів та ПДВ, із вартості яких було включено до податкового кредиту. При цьому, база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.
Натомість, ФГ вважає, що витрати на вирощування сільгоспкультур, урожай яких загинув - це госпдіяльність. Витрати при вирощуванні сільгоспкультур були спрямовані на отримання доходу, а не на отримання збитків. Відтак, ФГ звернулось до суду та просило відновити знятий податковий кредит та скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення.
Що вирішив Верховний Суд
ВС нагадав, що право покупця на формування податкового кредиту виникає за наявності сукупності таких обставин та підстав:
- фактичне (реальне) здійснення оподатковуваних операцій;
- документальне підтвердження реального здійснення госпоперацій сукупністю юридично значущих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;
- наявність у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;
- наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної;
- наявність ділової мети, розумних економічних причин для здійснення госпоперації.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування для оцінки оспорюваних госпоперацій ФГ із його контрагентами, суди встановили, що вони є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, обов’язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст госпоперацій та їх учасників.
Але податківці аргументували, що незібраний врожай мав бути облікований на субрахунку 231 як незавершене виробництво. А ФГ такої аналітики не вело.
Верховний Суд заявив, що відсутність відповідної аналітики на рахунку 231 (відсутнє незавершене виробництво) не може бути належним доказом відсутності господарської мети чи позбавляти платника права на формування податкового кредиту за витратами (насіння, добрива, засоби захисту рослин), понесеними в межах вирощування фактично отриманого врожаю.
Така відсутність впливає виключно на достовірність обліку і точність визначення собівартості продукції, проте не нівелює самого факту провадження господарської діяльності.
Норми ПКУ, зокрема п. 198.5, не містять положень, які б установлювали залежність виникнення ПЗ з ПДВ від наявності чи відсутності залишків незавершеного виробництва. Відсутність таких залишків у бухобліку не є підставою для автоматичного застосування податкових наслідків, передбачених зазначеною нормою.