Постанова ВС від 14.05.2025 у справі №260/3479/24.
Підприємство звернулося до суду з позовною заявою до ГУ ДПС області, якою просить:
1) визнати протиправним і скасувати рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 14.03.2024 №906, ухвалене Комісією з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН ГУ ДПС області;
2) зобов’язати ГУ ДПС області вилучити підприємство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Аргументи підприємства-платника ПДВ:
1) питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядати Комісія регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації ПН та моніторингу платника податку і самої ПН, надісланої для реєстрації. При цьому моніторинг проводять в автоматизованому порядку;
2) натомість ГУ ДПС області ухвалило рішення про невідповідність критеріям лише через наявність податкової інформації щодо накопичення залишків нереалізованих товарів, а не за фактом моніторингу складених підприємством податкових накладних;
3) підтвердженням того, що ГУ ДПС області не здійснювало моніторингу складених податкових накладних є незазначення у податковому повідомленні-рішення номера та дати ПН / РК або чітко визначеної госпоперації, на підставі якої було складено ПН / РК, які ГУ ДПС області вважало ризиковими.
Тут наголосимо, що у податківців був ще один варіант присвоєння платникові ПДВ ризикового статусу. За наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про порушення платником ПДВ вимог податкового законодавства, такий орган має право призначити і провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним госпдіяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Але в описаному випадку документальну перевірку не провели. А в рішенні про присвоєння ризикового статусу ГУ ДПС області не зазначиили ані податкову інформацію, яка стала підставою для включення підприємства до переліку ризикових, ані перелік документів, які останній повинен надати на розгляд податкового органу для ухвалення ним рішення про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.
Що сказали судді?
Цікаво, що суди першої та апеляційної інстанції розійшлись у висновках.
Перша інстанція повністю погодилася з аргументами підприємства.
Апеляційна інстанція натомість, навпаки, вважала, що саме підприємство має довести та підтвердити документально відсутність підстав вважати його ризиковим!
Утім, рішення Верховного Суду все-таки було ухвалено на користь платника податків.
Верховний Суд наголосив, що критерії ризиковості платника ПДВ викладено у додатку 1 до Порядку №1165. Одним із них є такий:
«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування».
Отже, на думку Верховного Суду, законодавством установлено певну послідовність ухвалення рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.
Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості має передувати складання та надсилання таким платником податкової накладної / розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної / розрахунку коригування.
А в цій справі рішення про відповідність підприємства критеріям ризиковості ухвалили не за наслідками подання ним ПН / РК для реєстрації, а у зв’язку з наявною податковою інформацією, отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.
У рішенні податковий орган також не зазначив, яка саме операція та за якою податковою накладною була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.
Тому Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, який, скасовуючи рішення ГУ ДПС області, наголосив на недотриманні останнім під час його ухвалення процедури моніторингу за Порядком №1165.