Постанова ВС від 28.02.2024 у справі №200/466/23.
Податковий орган в акті камеральної перевірки податкових декларацій з ПДВ за лютий — травень 2022 року дійшов висновку про заниження сум податку через включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ на підставі первинних документів, а не зареєстрованих податкових накладних.
Позиція ДПС:
- ТОВ порушило п. 201.10, 198.6, 200.4 ПКУ та пп. 69.1, 69.1-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ, бо не привело податковий кредит у відповідність із даними податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН;
- право на податковий кредит за лютий — травень 2022 року зберігається лише у разі, якщо постачальники зареєстрували накладні до 15 липня 2022 року;
- позаяк постачальники не надали підтвердження неможливості виконання податкового обов’язку (заяви за наказом Мінфіну №225 від 29.07.2022), то підстав для включення сум ПДВ на підставі лише первинних документів немає.
Позиція ТОВ:
1. ТОВ діяло згідно з п. 32-2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ, який на період лютий — травень 2022 року дозволяв включати до ПК суми ПДВ, сплачені у складі вартості товарів / послуг на підставі первинних документів, без вимоги реєстрації податкових накладних у ЄРПН;
2. ПКУ не містить обов’язку зменшувати податковий кредит, якщо ці податкові накладні не були зареєстровані після 15.07.2022
3. Положення пп. 69.1-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ, на яке посилається податкова, передбачає лише звіряння (уточнення) кредиту після реєстрації накладних, а не зменшення вже задекларованих сум;
4. Вимога податкового органу зменшити кредит у разі незареєстрованих накладних є встановленням додаткових обмежень, не передбачених законом, що порушує ст. 19 Конституції України (обов’язок органів влади діяти лише в межах повноважень);
5. Управління ДПС не врахувало, що деякі контрагенти могли не мати можливості зареєструвати накладні через війну або перейшли на спрощену систему оподаткування без сплати ПДВ, що звільняло їх від обов’язку реєстрації.
Верховний Суд встав на сторону платника ПДВ
Суд вирішив, що:
- п. 32-2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ є спеціальною нормою, що тимчасово дозволяла формувати податковий кредит на підставі первинних документів і мала пріоритет над загальними положеннями ПКУ;
- норма не містить вимоги до постачальників реєструвати податкові накладні після 15.07.2022 для збереження у покупців права на ПК з ПДВ;
- вимога ДПС зменшити кредит суперечить принципу незворотної дії законів у часі;
- податковий орган вийшов за межі своїх повноважень, встановивши необґрунтоване обмеження;
- дії ДПС порушують право платника на правову визначеність — норма, яка діє у певний період часу не може бути змінена після закінчення обставин, за яких вона була встановлена або змінена згодом.
Тому податкове повідомлення-рішення, ухвалене за результатами камеральної перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.