Кабмін затвердив Положення про Мінекономіки та Мінагрополітики після поділу колишнього Мінекономіки на два нові міністерства

Суттєво. Процедура реорганізації Мінекономіки на два нові міністерства остаточно оформлена. Маємо два нові Положення, які визначають права та обов’язки нових міністерств. Вони набрали чинності з 19.08.2026. Тож, тепер Мінекономіки контролює сферу торгівлі (зокрема, зовнішньоекономічної) і захист прав споживачів, але, крім цього, контролює дотримання трудового законодавства, охорони праці та екологічні питання. А Мінагрополітики, крім аграрних питань, контролює ветеринарну медицину, якість харчових продуктів, лісове господарство та сферу земельних відносин.

! Юрособам та ФОП

Деякі питання діяльності Міністерства економіки та довкілля і Міністерства аграрної політики та продовольства

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Положення про Міністерство економіки та довкілля України;

Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України С. КОРЕЦЬКИЙ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 р. №1029

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство економіки та довкілля України

1. Міністерство економіки та довкілля України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:

формування та реалізує державну політику економічного та соціального розвитку, зовнішньої торгівлі, державну промислову політику (крім стратегічних галузей промисловості), державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

формування та реалізує державну інвестиційну політику, зокрема у сфері управління публічними інвестиціями, державну інноваційну політику в реальному секторі економіки, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері розвитку підприємництва, публічно-приватного партнерства;

формування та реалізацію державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;

формування і реалізує державну політику у сфері запобігання утворенню та управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

формування та реалізацію державної політики у сфері державних резервів;

формування та реалізацію державної політики у сфері державного експортного контролю;

формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, охорони та відтворення морських вод, геологічного вивчення та раціонального використання надр;

формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;

формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку фінансових інструментів, забезпечення доступу економічних суб’єктів до фінансування і фінансових послуг;

реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності.

Мінекономіки є Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів ЄС.

2. Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Мінекономіки є:

1) забезпечення формування та реалізація:

державної політики економічного та соціального розвитку;

державної цінової політики;

державної політики у сфері розвитку підприємництва;

державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності;

державної політики у сфері публічних закупівель;

державної політики у сфері державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;

державної політики у сфері публічно-приватного партнерства;

державної інвестиційної політики, зокрема з управління публічними інвестиціями;

державної політики щодо створення і функціонування індустріальних (промислових) парків (далі — індустріальні парки);

державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері економіки;

єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, захисту національного виробника на внутрішньому та зовнішньому ринку;

державної політики у сфері інтелектуальної власності;

державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;

державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;

державної політики у сфері розвитку фінансових інструментів, забезпечення доступу економічних суб’єктів до фінансування і фінансових послуг;

державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією;

державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури у секторі критичної інфраструктури, за який відповідальне Мінекономіки як секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури;

державної промислової політики (крім стратегічних галузей промисловості);

державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

державної політики у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів;

державної політики у сфері управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

державної політики у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами;

державної політики у сфері раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

державної політики у сфері збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування, збереження та використання екологічної мережі;

державної політики у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду;

державної політики у сфері охорони атмосферного повітря, моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, а також регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, охорони озонового шару та запобігання підвищенню рівня глобального потепління, зміни клімату і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди;

державної політики у сфері охорони та відтворення морських вод;

державної політики у сфері оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки;

2) забезпечення формування та реалізації:

державної політики у сфері державного експортного контролю;

державної політики у сфері державних резервів;

державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;

державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, соціального діалогу;

державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

державної політики у сфері розвитку водного господарства, управління і контролю за використанням і охороною вод, раціонального використання та відтворення водних ресурсів (поверхневих, підземних);

3) забезпечення формування:

державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

державної політики у сфері захисту прав споживачів;

державної політики з контролю за цінами;

державної політики у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів, використання та охорону земель, екологічну безпеку, оцінку впливу на довкілля, охорону і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, збереження, відтворення та невиснажливе використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, охорону атмосферного повітря, моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, а також з питань управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

державної політики у сфері здійснення державного геологічного контролю;

4) реалізація державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;

5) здійснення управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінекономіки.

4. Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

3) здійснює нормативно-правове регулювання з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

4) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки, зауваження і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи;

5) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президента України;

6) визначає пріоритетні напрями розвитку у сферах, що належать до компетенції Мінекономіки;

7) забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, здійснює співпрацю з інститутами громадянського суспільства, забезпечує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, сприяє розвитку економічної та екологічної освіти, екологічному вихованню населення;

8) планує ресурси та заходи, необхідні для реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

9) проводить моніторинг та оцінювання результатів реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, та розробляє на основі такого оцінювання пропозиції щодо її продовження, коригування чи припинення;

10) здійснює видачу дозвільних документів, сертифікатів, ліцензій, передбачених законодавством;

11) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення державного нагляду (контролю) у визначених законом сферах;

12) координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

13) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, дотримання і організацію виконання зобов’язань, взятих Україною за міжнародними договорами України, укладає міжвідомчі міжнародні договори України, забезпечує здійснення міжнародного співробітництва, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду;

14) бере у межах повноважень, передбачених законом, участь у діяльності міжнародних організацій;

15) здійснює заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

16) організовує роботу із залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів у визначених сферах;

17) проводить аналіз стану та тенденцій економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, розробляє пропозиції щодо основних напрямів розвитку та реформування економіки, досягнення Цілей сталого розвитку, забезпечує підготовку відповідних планів і програм, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, зокрема таблицю «витрати — випуск» (міжгалузевий баланс), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження в практику сучасних технологій прогнозування соціально-економічних процесів;

18) готує разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;

19) розробляє прогнози заробітної плати та ринку праці;

20) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;

21) проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня;

22) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;

23) бере участь у формуванні та реалізації в межах повноважень, передбачених законом, державної фінансової, бюджетної та податкової політики, складенні Бюджетної декларації;

24) проводить економічну оцінку проекту Державного бюджету України на відповідний рік та аналіз економічних факторів, що впливають на його виконання;

25) проводить аналіз розвитку фінансових інструментів, доступності фінансування і фінансових послуг та здійснює оцінку їх впливу на економічний розвиток;

26) реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері;

27) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи, пов’язаної з розробленням і виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх облік, готує висновки стосовно доцільності їх затвердження та дострокового припинення їх виконання, проводить моніторинг виконання зазначених програм, бере участь у проведенні оцінки ефективності використання бюджетних коштів;

28) формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання;

29) бере участь у:

координації та розвитку транскордонного співробітництва з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та впровадженні відповідних заходів;

розробленні та здійсненні заходів з формування та реалізації державної політики стосовно доходів населення;

розробленні пропозицій щодо розмірів соціальних гарантій, стандартів і нормативів;

визначенні економічних засад державної політики та проведенні аналізу економічної ситуації в соціально-гуманітарній сфері та оцінки впливу заходів державної політики у зазначеній сфері на економічний розвиток;

проведенні аналізу економічної складової державної міграційної політики;

формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції і обмеження монополізму, забезпеченні розвитку конкурентних відносин;

30) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, проекти нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема з питань управління публічними інвестиціями;

31) виконує функції Національного контактного пункту з питань відповідального ведення бізнесу у рамках Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства та забезпечує впровадження міжнародних стандартів із відповідального ведення бізнесу;

32) забезпечує підготовку середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, проведення моніторингу його реалізації та підготовку зведеного моніторингового звіту за результатами його реалізації;

33) забезпечує координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань формування середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій, секторальних та єдиних проектних портфелів публічних інвестицій;

34) затверджує форми відомостей (інформації) щодо публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, що вносяться до Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами;

35) забезпечує формування та внесення змін до Єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави;

36) визначає (розраховує) реальну ставку дисконтування для проведення аналізу самоокупності публічних інвестиційних проектів;

37) забезпечує у межах компетенції проведення на державному рівні експертної оцінки публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій відповідно до вимог законодавства;

38) проводить моніторинг та аналіз ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності;

39) забезпечує відповідно до компетенції проведення оцінки результатів реалізації масштабних публічних інвестиційних проектів;

40) розробляє та затверджує методичні рекомендації, методики та інші методологічні документи з питань управління публічними інвестиціями, забезпечує їх актуалізацію та методологічний супровід впровадження реформи управління публічними інвестиціями;

41) здійснює співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями та партнерами з розвитку з питань управління публічними інвестиціями;

42) забезпечує надання методологічної підтримки центральним органам виконавчої влади з питань застосування єдиних підходів до розроблення, проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації галузевих (секторальних) стратегій, які є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій;

43) проводить оцінку інвестиційного проекту із значними інвестиціями, підготовку висновків про доцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору або про недоцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та відмову в укладенні спеціального інвестиційного договору, а також підготовку проекту рішення про укладення спеціального інвестиційного договору;

44) веде реєстр інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

45) здійснює контроль та моніторинг виконання спеціальних інвестиційних договорів;

46) веде Реєстр індустріальних парків;

47) затверджує форму типового договору про створення та функціонування індустріального парку;

48) затверджує форму звіту про функціонування індустріального парку та порядок подання звіту про функціонування індустріального парку та його оприлюднення;

49) проводить моніторинг функціонування індустріальних парків, розробляє Стратегію розвитку індустріальних парків;

50) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення індустріальних парків і керуючих компаній індустріальних парків та в інший спосіб сприяє залученню учасників індустріальних парків;

51) забезпечує доступ до публічної інформації, пов’язаної з діяльністю індустріальних парків, та забезпечує інформаційну підтримку потенційних учасників індустріальних парків з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

52) забезпечує до 1 квітня поточного року оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінекономіки узагальненої та в розрізі окремих індустріальних парків інформації про стан їх функціонування;

53) здійснює заходи, зокрема міжнародні, спрямовані на формування позитивного інвестиційного іміджу України;

54) погоджує титули будов (об’єктів), фінансування проектів будівництва яких здійснюється із залученням коштів державного бюджету або коштів державних підприємств;

55) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення у встановленому порядку результатів здійснення публічно-приватного партнерства (концесії);

56) проводить моніторинг дотримання вимог законодавства у сфері публічно-приватного партнерства, зокрема під час проведення конкурсів;

57) бере участь в організації навчання і підвищення професійних компетентностей фахівців у сфері публічно-приватного партнерства;

58) веде облік договорів публічно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;

59) проводить моніторинг виконання договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;

60) веде реєстр довгострокових зобов’язань в рамках державно-приватного партнерства;

61) розробляє та організовує виконання державних цільових програм у промисловому секторі економіки;

62) проводить аналіз стану конкурентоспроможності та ресурсоефективності галузей промисловості, розробляє і координує здійснення заходів щодо підвищення їх рівня;

63) проводить аналіз ефективності зовнішньої торгівлі промисловою продукцією з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку, розробляє рекомендації для відповідних галузей промисловості щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

64) виконує в межах повноважень, визначених законом, функції із стандартизації у сфері метрології та метрологічної діяльності, у промисловому секторі економіки, зокрема:

перевіряє, переглядає та скасовує стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до них інші нормативні документи колишнього СРСР, галузеві стандарти України (ГСТУ) (далі — галузеві нормативні документи);

установлює процедури перевірки, перегляду та скасування галузевих нормативних документів;

бере участь у роботі спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів;

видає і розповсюджує галузеві нормативні документи, каталоги галузевих нормативних документів, документи спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів, а також делегує зазначені повноваження іншим особам;

замовляє послуги на виконання робіт з проведення перевірки галузевих нормативних документів і розроблення пропозицій щодо внесення до них змін та їх скасування;

оприлюднює інформацію про скасовані галузеві нормативні документи та зміни до них відповідно до встановлених процедур;

розміщує на офіційному веб-сайті Мінекономіки тексти галузевих нормативних документів, обов’язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, з безоплатним доступом до них;

65) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління науковою та науково-технічною діяльністю у сферах, що належать до компетенції Мінекономіки, зокрема:

бере участь у визначенні напрямів розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу, спрямовує і контролює діяльність наукових установ, які належать до сфери його управління;

бере участь у розробленні наукових і науково-технічних програм, здійсненні заходів щодо їх виконання та організовує їх виконання;

виступає замовником проведення у межах повноважень наукової та науково-технічної експертизи;

бере участь у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні, розробленні та виконанні державних цільових наукових та науково-технічних програм;

виступає в установленому порядку замовником фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, фінансує та координує їх проведення;

сприяє розробленню, освоєнню та виробництву сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устатковання, матеріалів, інформаційного забезпечення у визначеній сфері діяльності;

здійснює щороку підготовку звіту про стан використання коштів для провадження наукової та науково-технічної діяльності та отримані результати;

погоджує рішення державних підприємств, установ та організацій, які належать до сфери його управління, про участь у заснуванні наукового парку у разі, коли вони є засновниками (учасниками, акціонерами) наукового парку;

66) здійснює із залученням інших центральних органів виконавчої влади заходи щодо проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики в реальному секторі економіки;

67) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері інтелектуальної власності;

68) визначає пріоритетні напрями розвитку сфери інтелектуальної власності;

69) взаємодіє з центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;

70) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

71) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності та представляє інтереси України в зазначеній сфері в міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

72) укладає відповідно до законодавства міжнародні договори України про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

73) забезпечує виконання міжнародних програм та реалізацію проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів України;

74) забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

75) здійснює координацію діяльності Національного органу інтелектуальної власності у сфері інтелектуальної власності;

76) здійснює контроль за дотриманням Національним органом інтелектуальної власності законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;

77) забезпечує реєстрацію та акредитацію організацій колективного управління, ведення переліку організацій колективного управління, здійснює нагляд за їх діяльністю;

78) розробляє рекомендації щодо розміру винагороди за використання об’єктів авторського права та/або суміжних прав, вносить пропозиції щодо розміру відрахувань у передбачених законом випадках;

79) забезпечує присвоєння спеціальних ідентифікаційних кодів, що підлягають нанесенню на диски для лазерних систем зчитування, матриці;

80) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми власності вимог Законів України «Про авторське право і суміжні права» і «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування»;

81) здійснює заходи щодо реалізації державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;

82) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління у сфері інноваційної діяльності у реальному секторі економіки, зокрема:

готує та подає в установленому порядку пропозиції щодо середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня у сферах, що належать до компетенції Мінекономіки;

сприяє розвитку інноваційного потенціалу України та національної інноваційної системи;

сприяє розвитку інноваційної інфраструктури;

здійснює інформаційне забезпечення суб’єктів інноваційної діяльності;

83) організовує та координує інноваційну діяльність у реальному секторі економіки;

84) забезпечує співробітництво України з ЄС у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки;

85) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, повноваження суб’єкта нормування в будівництві;

86) бере участь відповідно до законодавства в державному регулюванні цін (тарифів) на продукцію, товари і послуги, здійснює координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;

87) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади прогнозування індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції;

88) встановлює (затверджує) та погоджує ціни (тарифи) у випадках, передбачених законодавством;

89) здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами);

90) вносить пропозиції щодо переліку товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення;

91) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері публічних закупівель;

92) аналізує функціонування системи публічних закупівель;

93) здійснює щороку підготовку та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати звіту, що містить результати аналізу функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників публічних закупівель у розрізі процедур і предметів публічних закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері публічних закупівель;

94) узагальнює практику здійснення публічних закупівель, зокрема міжнародну, та вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід з питань публічних закупівель;

95) забезпечує функціонування веб-порталу з питань публічних закупівель та інформаційного ресурсу, а також здійснює наповнення такого ресурсу;

96) взаємодіє з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель та організовує наради і семінари з питань публічних закупівель;

97) здійснює міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель;

98) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель;

99) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі;

100) здійснює співробітництво з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель;

101) інформує громадськість про політику та правила здійснення публічних закупівель;

102) здійснює авторизацію електронних майданчиків та приймає рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель;

103) розглядає звернення щодо визначення та/або утворення централізованих закупівельних організацій;

104) розробляє разом з іншими державними органами методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у різних сферах та оприлюднює їх на інформаційному ресурсі;

105) готує висновки щодо економічної доцільності та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України;

106) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проекти рішень з питань передачі об’єктів права державної та комунальної власності, здійснює методичне керівництво діяльністю органів виконавчої влади із зазначених питань;

107) бере участь у формуванні та реалізації державної дивідендної політики;

108) здійснює підготовку пропозицій щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішень з питань:

передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;

доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

109) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності;

110) формує та веде реєстр контрактів, укладених з керівниками державних унітарних підприємств, головами виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

111) здійснює методологічне та в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правове забезпечення з питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо:

управління корпоративними правами держави, зокрема забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;

оцінки ефективності управління об’єктами державної власності;

єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;

112) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;

113) формує за пропозицією суб’єктів управління перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

114) формує за пропозицією уповноважених органів управління переліки державних підприємств, що підлягають корпоратизації, та затверджує графіки її проведення;

115) затверджує стратегічні плани розвитку, річні фінансові плани, річні інвестиційні плани, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три — п’ять років) державних унітарних підприємств, що належать до сфери його управління, та господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі і функції з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Мінекономіки, та здійснює контроль за їх виконанням в установленому порядку у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

116) затверджує листи очікувань власника державних унітарних підприємств, що належать до сфери його управління, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 100 відсотків акцій (часток) належать державі і функції з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Мінекономіки;

117) узагальнює та аналізує інформацію суб’єктів управління про:

затвердження (погодження) фінансових планів та стратегічних планів розвитку суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

виконання показників фінансових планів суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

118) затверджує форму та методичні рекомендації щодо розроблення фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

119) розробляє методичні рекомендації щодо підготовки листа очікувань власника суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

120) затверджує форму подання інформації про виконання стратегічних планів розвитку суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

121) готує пропозиції щодо визначення пріоритетів і видів підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;

122) розробляє проекти державних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та проведення моніторингу виконання;

123) вносить пропозиції щодо визначення основних фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва;

124) формує єдину інформаційну систему для забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

125) сприяє діяльності громадських об’єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва;

126) забезпечує пропагування і популяризацію підприємницької діяльності;

127) забезпечує представництво в міжнародних організаціях, налагоджує співпрацю з органами влади іноземних держав щодо розвитку малого і середнього підприємництва;

128) публікує/розміщує щороку на офіційному веб-сайті Мінекономіки та/або в медіа звіти про стан розвитку малого і середнього підприємництва в Україні та його державну підтримку, проводить оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва та рівня ефективності державної підтримки;

129) здійснює методологічне забезпечення діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та сприяє розробленню і здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

130) сприяє формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

131) аналізує позиції України в міжнародних рейтингах у частині умов ведення бізнесу, забезпечує міжгалузеву координацію з питань покращення умов ведення бізнесу;

132) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері стандартизації;

133) погоджує програму робіт з національної стандартизації;

134) узагальнює практику застосування законодавства у сфері стандартизації, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку проекти законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

135) погоджує розроблені національним органом стандартизації національні стандарти (зміни до них) щодо:

процедур розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них;

критеріїв, форми і процедур розгляду пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;

процедур утворення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації;

136) затверджує правила формування переліків національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів;

137) готує річний план робіт із стандартизації (тематичний план наукових розробок у сфері стандартизації) згідно з паспортом відповідної бюджетної програми;

138) у межах повноважень, передбачених законом, перевіряє, переглядає та скасовує галузеві нормативні документи у сфері стандартизації;

139) представляє інтереси України в міжнародних та регіональних організаціях стандартизації та метрології, укладає міжнародні договори України про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності з такими організаціями та відповідними урядовими і міжурядовими органами іноземних держав згідно із Законом України «Про міжнародні договори України»;

140) здійснює контроль за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм і вимог, установлених законодавством;

141) вживає обґрунтованих заходів до прийняття і дотримання суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів відповідно до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, що є додатком до Угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р.;

142) затверджує статут національного органу стандартизації та зміни до нього;

143) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері стандартизації;

144) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, співробітництво у сфері стандартизації з відповідними органами іноземних держав;

145) визначає пріоритетні напрями розвитку у сфері стандартизації;

146) затверджує положення про керівну раду національного органу стандартизації та її склад;

147) затверджує положення про комісію з апеляцій, її склад та порядок розгляду апеляцій, здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з апеляцій, зазначеної у статті 14 Закону України «Про стандартизацію»;

148) затверджує методику визначення трудомісткості та вартості робіт з національної стандартизації;

149) розглядає щорічний звіт про діяльність національного органу стандартизації;

150) утворює національний орган України з акредитації та національний орган стандартизації;

151) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу України з акредитації;

152) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу стандартизації;

153) проводить моніторинг національного органу України з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог та обов’язків, установлених Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», з урахуванням результатів взаємного оцінювання;

154) вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких заходів національним органом України з акредитації в разі, коли зазначений орган не відповідає вимогам або не виконує обов’язків, встановлених Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»;

155) затверджує положення про національний орган України з акредитації;

156) затверджує положення про Раду з акредитації та її склад;

157) встановлює опис та правила застосування національного знака акредитації;

158) затверджує методику визначення вартості робіт з акредитації органів з оцінки відповідності та проведення моніторингу відповідності акредитованих національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності вимогам акредитації;

159) визначає пріоритетні напрями розвитку технічного регулювання в Україні;

160) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері технічного регулювання;

161) координує діяльність з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;

162) формує та затверджує в установленому Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» порядку план розроблення технічних регламентів на один або кілька календарних років та зміни до нього і розміщує їх на офіційному веб-сайті Мінекономіки;

163) погоджує проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та зміни до них, розроблені центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції з технічного регулювання у визначених сферах діяльності;

164) здійснює методичне забезпечення діяльності з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;

165) визначає порядок формування та ведення бази даних про технічні регламенти, бази даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстру призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;

166) формує та веде базу даних про технічні регламенти, відомості з якої розміщує в установленому Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» порядку на офіційному веб-сайті Мінекономіки, базу даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстр призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;

167) готує в установленому Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» порядку висновок щодо наявності чи відсутності невідкладних обставин, які вимагають термінового прийняття технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності або внесення змін до них згідно із статтею 18 зазначеного Закону;

168) формує, затверджує, оновлює та розміщує на офіційному веб-сайті Мінекономіки в установленому Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» порядку перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;

169) виконує в межах повноважень, визначених законом, функції органу, що призначає органи з оцінки відповідності, розширює чи скорочує сферу їх призначення, призупиняє, припиняє або поновлює їх призначення, організовує проведення центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, оцінювання органів з оцінки відповідності, які претендують на призначення, стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій та проводить із залученням центральних органів виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій і виконання ними своїх обов’язків, установлених Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та відповідними технічними регламентами;

170) встановлює порядок передачі та зберігання комплектів документації, пов’язаної з виконанням призначеними органами з оцінки відповідності і визнаними незалежними організаціями завдань з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, у разі скорочення сфери призначення, призупинення або припинення дії свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті, свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною завдань у процесі оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції та свідоцтва про призначення визнаної незалежної організації для затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з’єднань та/або персоналу, який виконує нерознімні з’єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль, згідно з технічним регламентом щодо обладнання, що працює під тиском;

171) затверджує положення про апеляційну комісію щодо розгляду апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, її склад та порядок розгляду нею апеляцій;

172) затверджує типове положення про секторальну (міжсекторальну) групу призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, утворює, ліквідує секторальні (міжсекторальні) групи призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій і визначає технічні регламенти та/або передбачені ними процедури оцінки відповідності, що належать до сфери відповідальності зазначених груп, покладає виконання функцій технічних секретаріатів таких груп на призначені органи з оцінки відповідності і визнані незалежні організації;

173) виконує відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» функції з технічного регулювання у визначеній законодавством сфері діяльності;

174) здійснює в межах повноважень, визначених законом, функції органу, що призначає органи з визначення технічної прийнятності, розширює сферу їх призначення, припиняє їх призначення, організовує проведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, оцінювання заявників, які претендують на призначення органом з визначення технічної прийнятності, щодо їх відповідності вимогам до органів з визначення технічної прийнятності, встановленим абзацами другим — четвертим частини першої статті 30 Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», та проводить із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, моніторинг органів з визначення технічної прийнятності щодо їх відповідності вимогам до органів з визначення технічної прийнятності, встановленим статтею 30 Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», та виконання ними своїх обов’язків відповідно до зазначеного Закону;

175) затверджує порядок проведення моніторингу призначених органів з оцінки відповідності, визнаних незалежних організацій та органів з визначення технічної прийнятності;

176) готує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України про взаємне визнання результатів оцінки відповідності та з інших питань технічного регулювання;

177) здійснює міжнародне співробітництво у сфері технічного регулювання з відповідними органами іноземних держав;

178) бере участь у роботі відповідних міжнародних, регіональних організацій із захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, оцінки відповідності;

179) здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні;

180) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності;

181) організовує проведення фундаментальних досліджень у сфері метрології;

182) забезпечує функціонування національної еталонної бази та готує пропозиції щодо її вдосконалення;

183) розробляє або бере участь у розробленні державних наукових і науково-технічних програм з питань забезпечення єдності вимірювань;

184) розробляє державні науково-технічні програми щодо створення та вдосконалення державних еталонів;

185) координує діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку метрологічної системи України;

186) надає еталонам статус національних еталонів та позбавляє цього статусу;

187) реєструє національні еталони;

188) визначає вчених — зберігачів національних еталонів;

189) здійснює уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;

190) проводить моніторинг відповідності уповноважених наукових метрологічних центрів, метрологічних центрів і повірочних лабораторій вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та встановленим критеріям;

191) приймає рішення про відкликання свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології;

192) розглядає повідомлення щодо відкликання свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, які надаються Держпродспоживслужбою;

193) затверджує положення про наукові метрологічні центри;

194) встановлює визначення основних одиниць Міжнародної системи одиниць (SI), назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила застосування одиниць вимірювання і правила написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин;

195) встановлює порядок зберігання та застосування національних еталонів і контролює додержання правил та умов їх зберігання і застосування;

196) затверджує типове положення про метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів управління об’єднань підприємств, підприємств, установ та організацій, які виконують роботи у сфері законодавчо регульованої метрології;

197) встановлює порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки;

198) встановлює міжповірочні інтервали для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями;

199) встановлює порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів;

200) визначає вимоги, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям;

201) встановлює порядок калібрування вторинних та робочих еталонів;

202) формує та веде базу даних про наукові метрологічні центри, метрологічні центри і повірочні лабораторії, уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;

203) розміщує на офіційному веб-сайті Мінекономіки посилання на документи, що містять технічні специфікації, прийняті Міжнародною організацією законодавчої метрології (нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології), та переліки частин зазначених нормативних документів, відповідність яким надає презумпцію відповідності засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам технічного регламенту щодо засобів вимірювальної техніки, на які поширюються такі частини нормативних документів;

204) проводить оцінку ринкового нагляду, подає на розгляд Кабінету Міністрів України висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення організації ринкового нагляду, розроблені за результатами такої оцінки;

205) забезпечує функціонування національної інформаційної системи державного ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

206) координує діяльність з доступу України до міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;

207) розробляє в установленому порядку пропозиції щодо адаптації нормативно-правових актів до міжнародних, зокрема європейських, правил, які визначають вимоги до торговельної діяльності та діяльності у сфері побутових послуг;

208) розробляє та затверджує правила торгівлі окремими групами товарів, надання побутових послуг, роботи закладів ресторанного господарства, здійснення різних видів і форм торгівлі, державні соціальні нормативи у сфері торговельної діяльності і побутових послуг;

209) здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України;

210) готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

211) координує роботу із запровадження та реалізації механізму державної підтримки експорту та забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку експортерів;

212) здійснює відповідно до законодавства ліцензування експорту, імпорту товарів та надає інші адміністративні послуги у сфері зовнішньоекономічної діяльності у випадках, визначених національним законодавством, та на виконання положень міжнародних договорів України;

213) вносить пропозиції щодо застосування Україною заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

214) забезпечує в установленому порядку захист економічних прав і законних інтересів України, її суб’єктів господарювання;

215) бере в межах повноважень, передбачених законом, участь у діяльності міжнародних організацій, зокрема в роботі комітетів Світової організації торгівлі (СОТ);

216) проводить моніторинг застосування органами іноземних держав, митними союзами або економічними угрупованнями антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних (захисних) заходів до товарів походженням з України, вживає заходів з метою захисту інтересів суб’єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних (захисних) розслідуваннях, що проводяться іноземними державами щодо української продукції;

217) проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, аналізує ефективність експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє і забезпечує здійснення заходів щодо розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку;

218) проводить в установленому порядку розслідування з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку іноземних держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

219) проводить в установленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування;

220) проводить аналіз стану розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку здійснення контролю за ними;

221) контролює в межах повноважень, передбачених законом, здійснення експортно-імпортних операцій за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих у державах з пільговим режимом оподаткування;

222) видає в установленому порядку висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком;

223) забезпечує взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку двостороннього співробітництва з іноземними державами в економічній сфері;

224) здійснює організаційне та аналітичне забезпечення діяльності заступника керуючого від України — члена Ради керуючих Світового банку та керуючого у Правлінні Чорноморського банку торгівлі та розвитку;

225) погоджує документи щодо укладення міжнародних договорів України з міжнародними фінансовими організаціями щодо інвестиційних проектів економічного та соціального розвитку України, публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій;

226) подає пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг;

227) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної системи дозвільних документів;

228) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної економічної політики у сфері безпеки та оборони, бере участь у розробленні та реалізації державних цільових програм у зазначеній сфері, проводить моніторинг ефективності їх виконання, виступає замовником з державного оборонного замовлення;

229) здійснює методологічне та методичне забезпечення мобілізаційної підготовки національної економіки та координацію планування, методологічне забезпечення розроблення проектів мобілізаційних планів та програм мобілізаційної підготовки в органах виконавчої влади, інших державних органах;

230) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проект мобілізаційного плану національної економіки на особливий період;

231) узагальнює потреби Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку та Держспецтрансслужби;

232) розробляє з урахуванням економічних можливостей держави для центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів мобілізаційні завдання (замовлення) щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, створення спеціальних формувань в особливий період для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення;

233) координує роботу із створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації та реалізації мобілізаційних потужностей;

234) організовує бронювання на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування і на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, забезпечує надання звітності з питань бронювання військовозобов’язаних;

235) визначає потреби центральних і місцевих органів виконавчої влади у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки та їх обсяги для включення до проекту Державного бюджету України на відповідний рік, готує пропозиції щодо розподілу затверджених видатків на мобілізаційну підготовку національної економіки між головними розпорядниками бюджетних коштів, що задіяні у здійсненні зазначених заходів;

236) здійснює контроль за станом мобілізаційної готовності національної економіки і підприємств, установ та організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);

237) забезпечує виконання завдань і заходів, спрямованих на забезпечення розвитку економічного співробітництва з державами — членами Організації Північноатлантичного договору;

238) забезпечує встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання;

239) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекономіки, затверджує їх статути (положення про них), здійснює контроль за їх дотриманням, в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади керівників установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекономіки, а також державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління Мінекономіки, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі та функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінекономіки, укладає і розриває з ними контракти, здійснює контроль за дотриманням вимог, передбачених контрактом, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом;

240) визначає представників держави для участі в загальних зборах господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі і щодо яких функції з управління корпоративними правами держави здійснює Мінекономіки, надає довіреність та завдання на голосування з питань порядку денного загальних зборів;

241) приймає рішення про подальше використання об’єктів державної власності, що належать до сфери управління Мінекономіки та не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації;

242) приймає у випадках, передбачених законодавством, рішення про передачу об’єктів державної власності, що перебувають у сфері його управління, в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності, передачу об’єктів державної власності від одного підприємства іншому;

243) приймає в установленому порядку рішення про списання та відчуження об’єктів державної власності, що перебувають у сфері управління Мінекономіки;

244) виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші передбачені законом функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери Мінекономіки;

245) організовує та координує в межах повноважень, передбачених законом, підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері економіки, підприємництва, промисловості та торгівлі;

246) виступає в установленому порядку замовником прикладних соціологічних досліджень з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

247) здійснює в установленому порядку контроль за витрачанням бюджетних коштів підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Мінекономіки, та розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і одержувачами бюджетних коштів;

248) веде облік об’єктів державної власності, що належать до сфери управління Мінекономіки, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням;

249) координує та контролює в установленому порядку діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

250) бере участь у підготовці та забезпечує роботу національних експозицій України на всесвітніх та міжнародних виставках і ярмарках, зокрема з розвитку експорту;

251) бере участь у підготовці та проведенні конференцій, симпозіумів, семінарів, міжнародних і національних виставок та інших заходів з економічних питань, проводить інформаційну і консультаційну роботу з питань підготовки та проведення таких заходів;

252) подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо затвердження щорічних планів участі вітчизняних підприємств, установ та організацій у міжнародних виставках за кордоном з частковим фінансуванням витрат на їх проведення за рахунок коштів державного бюджету;

253) вносить в установленому порядку пропозиції щодо участі України у діяльності відповідних міжнародних організацій, а також щодо призначення представників України в таких організаціях та визначення національних координаторів із співробітництва з ними;

254) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері економічного розвитку;

255) забезпечує здійснення в межах повноважень, передбачених законом, соціального діалогу на галузевому рівні, зокрема укладення галузевих (міжгалузевих) угод;

256) забезпечує оперативне оприлюднення інформації про діяльність Мінекономіки;

257) бере участь в реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема створює функціональну підсистему цивільного захисту, організовує управління та діяльність функціональної підсистеми в єдиній державній системі цивільного захисту, забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, вирішення питань у сфері захисту населення і територій;

258) аналізує стан ринку праці, готує пропозиції щодо регулювання ринку праці та зайнятості населення;

259) розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо зайнятості населення, зокрема надання громадянам додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, щодо попиту та пропонування робочої сили на ринку праці, соціального захисту від безробіття, професійного навчання, регулювання трудової міграції громадян України;

260) здійснює в установленому порядку повідомну реєстрацію галузевих (міжгалузевих) і територіальних (обласних та республіканської) колективних угод;

261) здійснює формування та ведення переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

262) розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських відповідно до закону;

263) готує пропозиції щодо організації та нормування праці, розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці;

264) проводить моніторинг у сфері оплати та нормування праці;

265) здійснює державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у частині забезпечення відповідності законодавству рішень правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, погоджує структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схему посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду;

266) подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України для затвердження проект бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

267) проводить аналіз виконання державних соціальних гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;

268) координує діяльність центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального діалогу, з питань колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин, взаємодії з Національною тристоронньою соціально-економічною радою;

269) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт з питань зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин;

270) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт з питань промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гірничого нагляду, нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, безпеки виробничого середовища;

271) подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення адміністратора електронної торгової системи;

272) забезпечує організацію роботи комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій, що є постійно діючим колегіальним органом, який утворюється з метою розгляду скарг та пропозицій стосовно організації і проведення аукціонів, зокрема електронних (відкритих торгів (аукціонів), та прийняття рішень за результатами розгляду таких скарг та пропозицій;

273) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проект рішення щодо затвердження порядку передачі в оренду державного та комунального майна;

274) затверджує типовий договір між орендодавцем та оператором електронного майданчика;

275) подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо затвердження порядку подання та розгляду скарг і пропозицій щодо організації та проведення електронних аукціонів (відкритих торгів (аукціонів), формування, функціонування та повноважень комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій;

276) здійснює контроль за дотриманням установленого порядку реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних;

277) бере участь у забезпеченні формування та реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності в частині гуманітарного розмінування та виконанні міжнародних зобов’язань України з урахуванням національних інтересів у межах своїх повноважень та у взаємодії з Національним органом з питань протимінної діяльності, центром протимінної діяльності та центром гуманітарного розмінування;

278) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань протимінної діяльності в частині гуманітарного розмінування;

279) проводить аналіз впливу вибухонебезпечних предметів на навколишнє природне середовище з метою його мінімізації;

280) бере участь у забезпеченні функціонування системи управління інформацією у сфері протимінної діяльності;

281) сприяє розвитку та впровадженню інноваційної політики у сфері протимінної діяльності в частині гуманітарного розмінування;

282) здійснює управління, моніторинг, контроль та звітування про прогрес у виконанні Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. №244 (Офіційний вісник України, 2024 р., №32, ст. 2035), що реалізується в рамках інструменту Ukraine Facility;

282) забезпечує координацію дій державних органів та партнерів з розвитку щодо реалізації інструменту Ukraine Facility;

284) діє як контактна особа між Європейською Комісією, Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейським судом аудиторів, Аудиторською радою, Європейською прокуратурою та державними органами, зокрема надає інформацію, яка передбачена в Рамковій угоді між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованій Законом України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility»;

285) здійснює комунікацію з Європейською Комісією для оцінювання прогресу у виконанні Плану України;

286) публікує на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформацію щодо прогресу у виконанні Плану України;

287) публікує на офіційному веб-сайті Мінекономіки дані про реципієнтів, які отримали фінансування для виконання Плану України;

288) організовує взаємодію з Верховною Радою України з метою забезпечення виконання Плану України та здійснення контролю за його виконанням;

289) отримує звітну інформацію, інші документи від державних органів, відповідальних за виконання Плану України;

290) з метою відстеження та забезпечення незмінності результатів виконання Плану України (незворотності попередніх задовільно здійснених заходів) проводить постійний моніторинг проектів актів, що передбачають внесення змін до нормативно-правових актів, які прийняті на виконання Плану України;

291) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері екологічної безпеки, поводження з пестицидами та агрохімікатами, оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки, зокрема з питань:

визначення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами;

здійснення контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх відновленням/видаленням;

забезпечення екологічної безпеки під час перевезення небезпечних вантажів та ліквідації наслідків аварій, що відбуваються під час їх перевезення;

ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів;

затвердження методичних вказівок визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів у воді, ґрунті та сільськогосподарській продукції;

проведення еколого-експертної оцінки матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів і агрохімікатів;

уповноваження підприємств, установ та організацій на проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів;

проведення оцінки впливу на довкілля;

установлення критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля;

затвердження положення про експертну комісію з оцінки впливу на довкілля, кваліфікаційних вимог до експертів та ведення реєстру експертів з оцінки впливу на довкілля;

ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля;

передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля;

проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля;

прийняття рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля;

провадження діяльності Міжвідомчою координаційною радою з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті;

здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, зокрема для здоров’я населення;

визначення порядку та умов використання, утилізації, знищення конкретних видів неякісної та небезпечної продукції;

292) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері управління відходами, зокрема:

порядок розроблення планів управління відходами підприємств, установ та організацій;

порядок ведення державного обліку відходів та подання звітності;

правила технічної експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів;

правила технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації;

форму та порядок ведення обліку відходів;

порядок розроблення програми здійснення контролю та моніторингу полігону та вимоги до неї;

293) укладає в передбаченому законом порядку міжнародні договори України щодо співробітництва у сфері управління відходами та здійснення контролю за транскордонним перевезенням відходів;

294) забезпечує здійснення заходів з реалізації державної політики у сфері управління відходами щодо:

організації підготовки фахівців у сфері управління відходами;

забезпечення розроблення і реалізації (виконання) стратегій, планів, програм у сфері управління відходами;

забезпечення реалізації Національної стратегії управління відходами, підготовки звітів про її виконання;

забезпечення виконання Національного плану управління відходами та проведення оцінки ефективності його виконання;

погодження регіональних планів управління відходами;

виконання функцій компетентного органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію положень Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням;

видачі (відмови у видачі, припинення дії) дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів;

ліцензування господарської діяльності з управління небезпечними відходами;

надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновку про транскордонне перевезення відходів;

реєстрації декларацій про відходи;

реєстрації організацій розширеної відповідальності виробників;

створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами;

забезпечення обміну інформацією з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями у сфері управління відходами;

надання публічного доступу до узагальнених даних у сфері управління відходами та інформування громадськості про управління відходами;

забезпечення участі України в міжнародному співробітництві у сфері управління відходами;

забезпечення виконання Національної програми запобігання утворенню відходів та проведення оцінки ефективності її виконання;

295) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, зокрема з питань:

встановлення порядку розроблення та затвердження регіональних планів управління хімічною продукцією;

встановлення порядку класифікації хімічних інцидентів;

встановлення порядку визначення відповідних категорій точкових джерел викидів і скидів ртуті та її сполук;

встановлення порядку формування Реєстру цільових об’єктів та його ведення;

встановлення та затвердження порядку розроблення плану захисту цільових об’єктів суб’єктами господарювання;

затвердження переліку хімічних речовин, що становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, які неможливо контролювати, виробництво, використання або надання на ринку України яких обмежується;

укладення в установленому законодавством порядку міжвідомчих міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

розроблення та затвердження екологічних нормативів;

розроблення стратегій, планів, програм у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

296) забезпечує здійснення заходів з реалізації державної політики у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією щодо:

надання підтримки у здійсненні наукових досліджень та розробок у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

виконання функцій національного органу, який уповноважений виступати від імені України під час виконання адміністративних функцій, передбачених Роттердамською конвенцією про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі;

координації роботи уповноважених органів виконавчої влади у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

забезпечення розроблення і виконання стратегій, планів, програм у сфері забезпечення хімічної безпеки;

забезпечення розроблення і виконання Національного плану управління хімічною безпекою, забезпечення проведення оцінки його ефективності;

погодження проектів регіональних планів забезпечення хімічної безпеки;

видачі (відмови у видачі, переоформлення, припинення дії) дозволу на використання особливо небезпечної хімічної речовини, що виводиться з ринку;

видачі (відмови у видачі, переоформлення, припинення дії) дозволу на використання отруйної хімічної речовини;

ведення Державного реєстру повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини;

забезпечення виконання робіт із зниження ризиків, запобігання хімічним інцидентам та хімічним аваріям;

здійснення заходів з виявлення джерел загроз хімічній безпеці;

забезпечення здійснення моніторингу загроз хімічній безпеці, підготовки та оприлюднення звіту за результатом його здійснення;

створення та адміністрування Інформаційної системи забезпечення хімічної безпеки;

здійснення державної реєстрації хімічних речовин;

ведення Державного реєстру хімічних речовин;

формування та ведення Реєстру класифікації небезпечності та елементів інформації про небезпечну хімічну продукцію;

формування і ведення переліку хімічних речовин, що становлять неконтрольований ризик для здоров’я людини та/або довкілля, які неможливо контролювати, виробництво, використання або надання на ринку України яких обмежується;

формування та ведення переліку отруйних хімічних речовин;

формування та ведення переліку особливо небезпечних хімічних речовин;

встановлення лімітів обсягу та проведення ідентифікації хімічних речовин подвійного використання та формування і ведення переліку хімічних речовин подвійного використання;

забезпечення розроблення плану заходів з підготовки до виконання зобов’язань, що випливають із членства України у Мінаматській конвенції про ртуть;

видачі (відмови у видачі, переоформлення, припинення дії) письмової згоди (повідомлення) про транскордонне перевезення ртуті та її сполук;

видачі (відмови у видачі, переоформлення, припинення дії) висновку щодо можливості здійснення виробництва, імпорту та експорту продукції, що містить ртуть;

формування та ведення реєстрів викидів і скидів ртуті та її сполук;

виконання функцій національного координаційного центру, передбачених Мінаматською конвенцією про ртуть;

забезпечення здійснення підготовки фахівців у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

виконання функцій національного координаційного центру, передбачених Стокгольмською конвенцією про стійкі органічні забруднювачі;

виконання функцій національного координаційного центру, передбачених стратегічним підходом до міжнародного регулювання хімічних речовин;

надання доступу до узагальнених даних у сфері забезпечення хімічної безпеки та інформування громадськості щодо забезпечення хімічної безпеки;

забезпечення обміну з відповідними органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями інформацією у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;

забезпечення обміну інформацією з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення хімічної безпеки;

затвердження Положення про Єдиний центр із забезпечення виконання міжнародних договорів України, що регулюють питання управління відходами та хімічною продукцією;

297) розробляє і вводить у дію нормативи допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на стан навколишнього природного середовища;

298) забезпечує проведення перевірки матеріально-технічної бази здобувача ліцензії встановленим вимогам, видачу ліцензій (відмову у видачі, переоформлення, припинення, зупинення або відновлення дії ліцензії повністю або частково, розширення провадження виду господарської діяльності) на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами та здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов;

299) у разі застосування санкцій до ліцензіатів відповідно до Закону України «Про санкції» припиняє або зупиняє дію ліцензій на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами;

300) видає, припиняє дію, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу;

301) здійснює державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, проводить еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для їх реєстрації;

302) веде Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

303) затверджує план державних випробувань і наукових досліджень пестицидів і агрохімікатів, а також забезпечує відкритий і безоплатний доступ до нього на своєму офіційному веб-сайті;

304) здійснює відповідно до законодавства оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку;

305) приймає рішення про здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля;

306) організовує, координує та контролює здійснення оцінки впливу на довкілля, зокрема оцінки транскордонного впливу на довкілля;

307) здійснює нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

308) веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля та реєстр експертів, з числа яких можуть призначатися члени експертної комісії з оцінки впливу на довкілля;

309) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-методичні документи та здійснює методичне керівництво і методологічно-консультативне забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки;

310) здійснює формування та ведення Державного реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, знятих з обліку;

311) забезпечує впровадження системи управління у сфері оброблення відходів, що утворилися у процесі оброблення транспортних засобів, знятих з обліку;

312) організовує в межах повноважень, передбачених законом, проведення моніторингу транспортування, розбирання транспортних засобів, знятих з обліку, утворення, збирання та оброблення відходів, які утворилися у процесі оброблення транспортних засобів, знятих з обліку;

313) розробляє програму повторного використання та оброблення транспортних засобів, знятих з обліку, та програму з оброблення окремих компонентів (акумуляторів, шин тощо);

314) контролює діяльність осіб, які взяли на себе зобов’язання забезпечити оброблення транспортних засобів, знятих з обліку;

315) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері охорони атмосферного повітря, зокрема з питань:

затвердження правил, нормативів, норм, методик;

проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

визначення вимог щодо оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, встановлення форми дозволів, порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів, обліку юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, які отримали такі дозволи;

установлення порядку та критеріїв взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

визначення переліків фізичних та біологічних факторів, а також критеріїв визначення стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи гранично допустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря;

визначення переліків типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел;

визначення показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин;

проведення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря;

розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря, короткострокових планів дій;

проведення оцінювання за кожним режимом оцінювання для кожної забруднюючої речовини;

створення інформаційно-аналітичної системи даних про якість атмосферного повітря;

затвердження програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря;

316) забезпечує створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи даних про якість атмосферного повітря на загальнодержавному рівні;

317) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для державного регулювання у сфері запобігання, зменшення та контролю забруднення відповідно до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»;

318) розробляє та затверджує висновки найкращих доступних технологій та методів управління відповідно до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»;

319) здійснює повноваження дозвільного органу відповідно до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»;

320) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів відповідно до Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»;

321) забезпечує:

ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів;

підготовку щорічного звіту про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та протоколів до неї;

322) бере участь у:

підготовці та поданні звіту відповідно до вимог Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та протоколів до неї до Секретаріату Конвенції;

діяльності робочих груп, утворених для опрацювання питань Конвенції та протоколів до неї щодо скорочення викидів забруднюючих речовин або їх транскордонних потоків;

323) здійснює загальну координацію та організацію проведення моніторингу атмосферного повітря;

324) погоджує програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря;

325) видає, припиняє дію, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об’єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об’єкти першої групи), та об’єктів, що розташовані на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

326) веде державний кадастр викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

327) здійснює взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

328) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері зміни клімату і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди, зокрема з питань:

впровадження ринкових та неринкових інструментів скорочення викидів парникових газів, зокрема системи торгівлі квотами на викиди парникових газів;

адаптації та підвищення опірності до зміни клімату;

визначення методик оцінки антропогенних викидів джерелами та абсорбції (поглинання) поглиначами парникових газів;

визначення критеріїв відбору проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов’язаних із реалізацією таких проектів;

329) забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення їх виконання;

330) виконує в межах повноважень, визначених законом, функції уповноваженого органу виконавчої влади, який від імені держави бере участь в роботі Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та конференцій Сторін, які є нарадами Сторін Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди, а також їх органів і робочих сесій;

331) готує, затверджує і подає до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату інформацію на виконання рішень Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та конференцій Сторін, які є нарадами Сторін Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди;

332) здійснює сплату внесків до бюджету Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди, а також до Міжнародного журналу транзакцій;

333) забезпечує:

розгляд та прийняття в установленому порядку рішення про схвалення, реалізацію і фінансування або про відмову у схваленні, реалізації і фінансуванні проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов’язаних з реалізацією таких проектів, і затверджує плани заходів щодо реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій;

підготовку, затвердження та подання національних звітів згідно із зобов’язаннями за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, Кіотським протоколом до неї та Паризькою угодою;

інвентаризацію антропогенних викидів джерелами та абсорбції поглиначами парникових газів на національному рівні з метою підготовки національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також затвердження і подання до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів;

334) формує, веде та забезпечує функціонування Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів;

335) укладає угоди з продажу частин установленої кількості викидів парникових газів на підставі рішення Кабінету Міністрів України;

336) виконує функції уповноваженого органу виконавчої влади, який від імені держави бере участь у конференціях Сторін Віденської конвенції про охорону озонового шару та нарадах Сторін Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, здійснює відповідне міжнародне співробітництво;

337) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері охорони озонового шару та запобігання зростанню рівня глобального потепління, регулювання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, зокрема з питань:

визначення графіків зменшення обсягів споживання контрольованих речовин;

затвердження форми звіту про операції з контрольованими речовинами;

встановлення порядку розподілу часток щорічної національної квоти на імпорт контрольованих речовин та строків подання документів для їх отримання;

визначення переліків:

— заходів із зменшення обсягів споживання контрольованих речовин;

— технологій знешкодження контрольованих речовин;

визначення спеціальностей та напрямів, підготовка за якими дає право претендувати на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката) для виконання робіт, визначених частиною першою статті 10 Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» (далі — кваліфікаційних документ (сертифікат);

встановлення порядків:

— видачі кваліфікаційного документа (сертифіката) та форми заяви для отримання кваліфікаційного документа (сертифіката);

— ведення та подання звітності операторами контрольованих речовин, що переміщують через митну територію України, розміщують на ринку, використовують та здійснюють поводження з контрольованими речовинами та товарами;

— створення та ведення Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин;

— використання технологій знешкодження контрольованих речовин;

— маркування контрольованих речовин, товарів та обладнання;

— щодо мінімальних вимог до навчальних освітніх програм для навчання фізичних осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного документа (сертифіката);

338) забезпечує розподіл часток щорічної національної квоти на імпорт контрольованих речовин;

339) забезпечує надання погодження на імпорт/експорт контрольованих речовин, товарів та обладнання;

340) забезпечує формування та ведення Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин, внесення до нього інформації про осіб, які отримали кваліфікаційні документи (сертифікати);

341) забезпечує розгляд документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації у Єдиному державному реєстрі операторів контрольованих речовин;

342) видає, припиняє достроково чи зупиняє на строк до одного року дію кваліфікаційних документів (сертифікатів);

343) у разі потреби пред’являє оператору контрольованих речовин вимогу щодо надання інформації, що обліковується відповідно до Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами»;

344) здійснює обмін інформацією відповідно до Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами»;

345) подає щороку інформацію про споживання контрольованих речовин до Озонового секретаріату відповідно до вимог статті 7 Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар;

346) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, зокрема з питань:

визначення видів діяльності, викиди парникових газів від провадження якої підлягають моніторингу, звітності та верифікації;

здійснення моніторингу та ведення звітності щодо викидів парникових газів;

верифікації звіту оператора;

державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та ведення зазначеного Реєстру;

встановлення типових форм стандартного та спрощеного плану моніторингу, звіту про вдосконалення та звіту оператора, а також вимог щодо їх заповнення;

347) здійснює організаційно-методичне керівництво та координацію роботи, пов’язаної з моніторингом, звітністю та верифікацією викидів парникових газів з установок, розташованих на території України;

348) затверджує план моніторингу та план моніторингу із змінами відповідно до Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;

349) визначає обсяги викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, у випадках, передбачених законодавством, та має право звернутися до оператора установки з письмовим запитом про надання інформації, необхідної для визначення обсягів викидів парникових газів;

350) затверджує звіт про вдосконалення відповідно до Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;

351) погоджує рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації;

352) приймає звіт оператора відповідно до Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;

353) здійснює реєстрацію установок та забезпечує ведення Єдиного реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення зазначеного Реєстру, збереження та захист даних, що в ньому містяться;

354) здійснює обмін інформацією та координацію дій з національним органом з акредитації та Держекоінспекцією;

355) бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів з установок, розташованих на території України, вивчення, узагальнення та поширення міжнародного досвіду;

356) уповноважує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекономіки, на виконання окремих функцій у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів з установок, розташованих на території України;

357) здійснює державне управління, регулювання у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини заходів з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів;

358) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сферах раціонального використання, відтворення і охорони об’єктів тваринного і рослинного світу, біологічного і ландшафтного різноманіття, охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування, збереження та використання екологічної мережі, біологічної та генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель з питань:

охорони, використання та відтворення тваринного і рослинного світу;

ведення державного обліку і кадастру рослинного світу, ведення державного кадастру тваринного світу;

ведення державного обліку чисельності об’єктів тваринного світу та обсягів їх добування;

встановлення екологічних нормативів, лімітів, норм використання об’єктів тваринного світу;

спеціального використання об’єктів тваринного світу;

реєстрації та утримання диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги;

реалізації об’єктів тваринного світу, конфіскованих або безоплатно вилучених внаслідок порушення вимог законодавства в частині ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин та інших об’єктів тваринного світу;

встановлення правил добування диких тварин, а також їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи у стані неволі;

встановлення правил добування рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях;

регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин у разі виникнення або загрози виникнення епізоотій та в разі виникнення небезпечних ситуацій;

використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності;

утворення регіональних центрів порятунку та реабілітації диких тварин, а також розміщення в них диких тварин і їх утримання;

випалювання сухої рослинності або її залишків;

встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення;

використання природних рослинних ресурсів з науково-дослідною метою;

затвердження переліків дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядку здійснення відповідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності;

затвердження розрахункових лісосік;

збирання технічної, лікарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикорослих рослин;

загального використання і відтворення природних рослинних ресурсів;

інтродукції та акліматизації рослин;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного і рослинного світу, крім генетично модифікованих організмів;

визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги України, затвердження переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України;

ведення Червоної книги України та Зеленої книги України;

затвердження переліків видів тварин, рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України, видів тварин, рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України;

створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження та ведення державного обліку зоологічних і ботанічних колекцій, торгівлі ними, а також ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі;

ведення державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

спеціального використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України;

компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) та методики її розрахунку;

встановлення переліку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин;

визначення і занесення видів тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні, та встановлення порядку їх охорони, використання і відтворення;

затвердження типових конструкцій засобів перевезення диких тварин;

забезпечення збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, формування національної екологічної мережі;

359) аналізує, узагальнює інформацію про опустелювання та деградацію земель, готує та затверджує відповідні звіти, а також подає інформацію Постійному секретаріату Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці;

360) погоджує проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон);

361) реалізує державну політику у сфері захисту диких, домашніх, безпритульних тварин від жорстокого поводження та координує діяльність інших органів виконавчої влади у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, а також сприяє роботі громадських організацій з контролю в зазначеній сфері; отримує інформацію щодо видів диких тварин, чисельність яких підлягає регулюванню, порядку проведення відповідних заходів щодо регулювання їх чисельності;

362) видає, припиняє дію, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

спеціальне використання об’єктів тваринного світу;

спеціальне використання природних рослинних ресурсів;

переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також здійснення заходів щодо схрещування диких тварин;

утримання диких тварин у неволі;

імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, а також сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, крім осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів, які занесені до Червоної книги України;

право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України;

363) створює мережу дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхідних спостережень, вимірювань та обстежень екологічного стану земель, зміни показників корисних властивостей ґрунтів під впливом господарської та інших видів діяльності для проведення моніторингу земель на національному рівні;

364) веде державний облік і кадастр рослинного і тваринного світу;

365) веде Червону книгу України та Зелену книгу України;

366) здійснює управління формуванням, збереженням і використанням національної екологічної мережі;

367) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду, зокрема з питань:

спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ведення Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду;

наукової, рекреаційної, еколого-освітньої діяльності природних та біосферних заповідників та національних природних парків;

економічного обґрунтування розвитку природно-заповідного фонду, а також економічної оцінки природних комплексів і об’єктів, які входять до його складу;

ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення;

визначення належності територій до пралісових пам’яток природи;

методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів;

368) затверджує ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

369) веде Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

370) забезпечує відповідно до компетенції відображення в Інтернеті геопросторових даних та метаданих, а також безперешкодний доступ користувачів до Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема:

забезпечує замовлення, створення, використання, оновлення, оприлюднення та виконання інших дій з геопросторовими даними та метаданими для територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх функціональних та охоронних зон, територій, зарезервованих з метою наступного заповідання, території Смарагдової мережі, водно-болотних угідь міжнародного значення, біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

забезпечує актуальність, достовірність, обґрунтованість, повноту, точність, відкритість, інтероперабельність геопросторових даних та метаданих щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх функціональних та охоронних зон, територій, зарезервованих з метою наступного заповідання, території Смарагдової мережі водно-болотних угідь міжнародного значення, біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

забезпечує доступ до своїх геопросторових даних та метаданих, інформаційну взаємодію з іншими держателями даних, зокрема за допомогою сервісів геопорталів, щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх функціональних та охоронних зон, територій, зарезервованих з метою наступного заповідання, території Смарагдової мережі, водно-болотних угідь міжнародного значення, біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

371) бере участь у формуванні науково-технічної політики та координує її реалізацію у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду, зокрема узагальнення результатів наукових досліджень на територіях природних та біосферних заповідників, національних природних парків, затвердження порядку підготовки та програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків, затвердження програм і планів науково-дослідних робіт на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, розроблення наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів;

372) визначає склад, завдання та порядок діяльності наукових і науково-технічних рад природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та ботанічних садів, що належать до сфери управління Мінекономіки;

373) здійснює:

управління охороною і використанням територій та об’єктів природно-заповідного фонду, службою державної охорони природно-заповідного фонду;

підготовку і подання пропозицій щодо створення, оголошення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також зміни меж, категорії та скасування статусу існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

374) затверджує положення про території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також положення про території та об’єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську та історико-культурну цінність;

375) затверджує проекти організації території природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів загальнодержавного значення, проекти утримання та реконструкції парків — пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; затверджує технічні завдання на розроблення проектів організації території природних та біосферних заповідників, національних природних парків, що належать до сфери управління Мінекономіки, та погоджує технічні завдання на розроблення проектів організації території природних та біосферних заповідників, національних природних парків, що належать до сфери управління інших установ та організацій;

376) погоджує проекти організації територій дендрологічних, зоологічних парків та ботанічних садів загальнодержавного значення, проекти утримання та реконструкції парків — пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що не належать до сфери управління Мінекономіки;

377) затверджує положення про екологічні фонди природних, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і зоологічних парків;

378) погоджує призначення керівників спеціальних адміністрацій природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків;

379) забезпечує розроблення проектів створення, оголошення, зміни меж, категорії та скасування статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; проектів резервування цінних для заповідання природних територій та об’єктів; розглядає та схвалює клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об’єктів загальнодержавного значення; погоджує зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду і скасування та зміну охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду; забезпечує організацію створення природоохоронних територій міжнародного значення;

380) організовує встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

381) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері охорони та відтворення вод (поверхневих, підземних, морських), раціонального використання водних ресурсів, зокрема з питань:

розроблення державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

затвердження правил, нормативів, норм з охорони та відтворення вод (поверхневих, підземних, морських), раціонального використання водних ресурсів та аналіз практики їх застосування;

встановлення лімітів забору, використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;

розроблення методик та методичних вказівок щодо встановлення технологічних нормативів;

встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, днопоглиблювальні роботи, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується, розроблення та затвердження критеріїв оцінки забруднення підземних горизонтів водних об’єктів;

встановлення порядку обміну документами в електронній формі під час видачі дозволу на спеціальне водокористування;

встановлення форми дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форми нормативного розрахунку водокористування і водовідведення;

визначення порядку розроблення та форми паспорта водного об’єкта;

розроблення методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти;

встановлення типової форми договору оренди водних об’єктів;

визначення порядку ведення державного обліку водокористування;

організації та здійснення державного моніторингу вод;

затвердження меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок;

виділення суббасейнів та водогосподарських ділянок у межах встановлених районів річкових басейнів;

затвердження типового положення про басейнові ради;

визначення порядку розроблення водогосподарських балансів;

розроблення методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод;

розроблення методики віднесення масиву підземних вод до одного з класів кількісного та хімічного станів масиву підземних вод;

визначення переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод;

розроблення методики визначення масивів поверхневих та підземних вод;

382) розробляє державні цільові, міждержавні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, розробляє і організовує запровадження у встановленому порядку організаційно-економічних заходів щодо забезпечення охорони і використання вод та відтворення водних ресурсів;

383) погоджує технологічні проекти повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів;

384) здійснює загальну координацію та організацію моніторингу вод, науково-методичне забезпечення моніторингу вод, розробляє та затверджує програму моніторингу вод та визначає екологічний стан морських вод;

385) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері розвитку водного господарства, зокрема з питань:

визначення порядків, правил, умов, нормативів, норм у сфері розвитку водного господарства, проведення аналізу практики їх застосування;

ведення Державного водного кадастру за розділом «Поверхневі води» у частині обліку поверхневих водних об’єктів та за розділом «Водокористування»;

386) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зокрема з питань:

ведення обліку робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр;

визначення правил розробки нафтових і газових родовищ;

ведення централізованого обліку видобутку нафти, природного газу, газового конденсату, супутньої пластової води, а також закачування в пласти води та газу;

ведення обліку нафтових і газових свердловин та обсягу погашених і видобутих корисних копалин, їх втрат, а також форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин для ведення державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин;

визначення порядку обліку, зберігання та користування матеріалами державного інформаційного геологічного фонду;

визначення порядку розробки кондицій на мінеральну сировину;

проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин;

визначення змісту, оформлення і порядку подання на розгляд в установленому порядку геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин;

визначення порядків:

— надання спеціальних дозволів на користування надрами;

— проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами;

— погодження надання надр у користування;

встановлення першовідкривачів родовищ корисних копалин та грошової винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення;

проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, пов’язаних з розробленням і впровадженням у виробництво наукових і методичних основ прогнозування, пошуком та розвідкою родовищ корисних копалин, прогнозуванням змін геологічного середовища та іншими потребами геологічного вивчення надр, зокрема щодо:

— стадій геологорозвідувальних робіт;

— порядку організації та здійснення розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— ведення Державної еколого-геологічної карти;

розпорядження геологічною інформацією;

функціонування каталогу відомостей про геологічну інформацію;

функціонування Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу і порядку передачі до нього первинної геологічної інформації;

функціонування електронного кабінету надрокористувача;

ведення Державного водного кадастру за розділом «Підземні води»;

організації оформлення Держгеонадрами матеріалів про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень;

здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

387) здійснює подання щодо віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення;

388) надає погодження щодо ділянок надр, які пропонуються для виставлення на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, зокрема дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр (у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства), або відмовляє у погодженні в порядку, визначеному законодавством;

389) погоджує розміщення будь-яких технологічних споруд для користування нафтогазоносними надрами протягом усього строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами в межах територіальних вод та виключної (морської) економічної зони України;

390) погоджує особливий режим ведення робіт на ділянках нафтогазоносних надр, що розташовані в межах територіальних вод та виключної (морської) економічної зони України і на використання яких отримано спеціальний дозвіл;

391) погоджує склад аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами;

392) забезпечує діяльність Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції як її робочий орган для вирішення питань організації укладення та виконання угод про розподіл продукції у межах ділянок корисних копалин, крім ділянок нафтогазоносних надр;

393) бере участь у формуванні державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;

394) бере участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

395) бере участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

396) забезпечує підготовку та здійснює організаційні, економічні, екологічні та інші заходи, спрямовані на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій та об’єктів екологічної мережі;

397) бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо економічного стимулювання використання та охорони земель;

398) організовує моніторинг земель;

399) визначає перелік земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин;

400) затверджує методику визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства;

401) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил з питань охорони земель;

402) здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони земель;

403) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правові акти з питань:

здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів, під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

організації та проведення перевірок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

розрахунків розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

технічної експлуатації установок очищення газу;

визначення порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу;

визначення правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення;

взаємодії із забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування суден;

переміщення (перевезення), експорту (реекспорту), імпорту, вилучення, набуття у власність, користування, оренди об’єктів тваринного світу, торгівлі ними, зокрема тими, що занесені до Червоної книги України та перебувають під захистом Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

404) встановлює порядок планування і контролю за виконанням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у визначеній сфері та впровадженням їх результатів;

405) організовує моніторинг навколишнього природного середовища, створення і забезпечення роботи мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації;

406) визначає екологічні показники для проведення оцінки стану навколишнього природного середовища та методичні вказівки щодо їх застосування;

407) визначає реєстри складових мережі спостережень державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

408) розробляє методики проведення моніторингу навколишнього природного середовища, зокрема суб’єктами господарювання, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища;

409) готує і подає на розгляд Верховної Ради України щорічну Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні;

410) забезпечує впровадження механізмів сталого розвитку з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

411) видає сертифікати на право проведення екологічного аудиту, веде реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на проведення екологічного аудиту;

412) затверджує положення про сертифікацію екологічних аудиторів та про ведення реєстру екологічних аудиторів;

413) здійснює методичне забезпечення організації еколого-аудиторської діяльності та проведення екологічного аудиту;

414) розробляє стратегічні, програмно-планові документи та забезпечує їх реалізацію;

415) бере в межах повноважень, передбачених законом, участь у плануванні та здійсненні заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них;

416) реалізує в межах повноважень, передбачених законом, державну політику у сфері волонтерської діяльності щодо здійснення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища;

417) затверджує положення про громадський контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища;

418) встановлює порядок надання інформації про стан навколишнього природного середовища і порядок організації та проведення публічних слухань або відкритих засідань з охорони навколишнього природного середовища;

419) бере участь у формуванні національної системи науково-технічної інформації;

420) сприяє залученню інвестицій у сферу охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони атмосферного повітря та озонового шару та запобігання зростанню рівня глобального потепління, зміни клімату, екологічної та відповідно до своєї компетенції біологічної, генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель, організації охорони та використання природно-заповідного фонду та оцінки впливу на довкілля, зокрема оцінки транскордонного впливу на довкілля;

421) погоджує нормативно-правові акти, що визначають умови ведення лісового господарства, якісні та кількісні показники оцінки діяльності в галузі лісового господарства;

422) координує здійснення органами виконавчої влади заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

423) бере участь у розробленні загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

424) здійснює погодження рішень про:

переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства;

встановлення максимальних норм безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів;

425) затверджує нормативи спеціального використання природних рослинних ресурсів, погоджує матеріали лісовпорядкування;

426) здійснює погодження поділу лісів на категорії;

427) погоджує вік стиглості деревостанів;

428) погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про надання лісів у постійне користування;

429) погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій щодо вирубування дерев і чагарників;

430) погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань (крім лісових ділянок сумарною площею до 100 гектарів, які перебувають на землях усіх категорій, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення);

431) погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів;

432) вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до запровадження додаткових обмежувальних заходів у сфері екологічного контролю в установленому порядку;

433) організовує роботу із впровадження систем екологічного управління, екологічної сертифікації та маркування;

434) є держателем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема»;

435) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, завдання у сфері захисту критичної інфраструктури у секторі критичної інфраструктури, за який відповідальне Міністерство як секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури;

436) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, заходи щодо інтеграції до ЄС, зокрема з адаптації законодавства, та забезпечує галузеве співробітництво;

437) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Мінекономіки, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

438) замовляє розроблення національних стандартів та кодексів усталеної практики;

439) готує пропозиції щодо укладення і припинення дії міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

440) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, та в порядку, визначеному законодавством, співробітництво з партнерами з розвитку з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

441) готує пропозиції та здійснює координацію проведення переговорів між Україною та іноземними державами щодо укладення міжнародних договорів у сфері захисту інвестицій, а саме двосторонніх угод про сприяння та взаємний захист інвестицій;

442) здійснює загальну координацію діяльності Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, Українсько-Американської ради з торгівлі і інвестицій, Координаційної ради з питань економічного співробітництва з Японією при Міністерстві, Діалогу з питань економіки та торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії;

443) забезпечує здійснення заходів з реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, інформаційний супровід та формування позиції Мінекономіки щодо відповідності проектів Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови стратегічним пріоритетам економічного розвитку, відбудови, модернізації та забезпечення економічної безпеки України;

444) здійснює підготовку та подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що вносяться Кабінетом Міністрів України на розгляд Ради національної безпеки і оборони України відповідно до Закону України «Про санкції», та бере участь у формуванні, реалізації та проведенні моніторингу ефективності державної санкційної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

445) бере участь у реалізації державної санкційної політики в частині питань, пов’язаних з управлінням стягнутими в дохід держави активами осіб, щодо яких застосовано санкції;

446) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань підготовки пропозицій про застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) і моніторингу ефективності реалізації санкцій;

447) аналізує та розробляє пропозиції щодо механізмів зниження ризиків інвестицій;

448) аналізує та розробляє пропозиції щодо державних програм підтримки фінансування житла;

449) передає відповідно до законодавства правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення;

450) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Мінекономіки з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Мінекономіки та на керівні посади підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Мінекономіки;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

5) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних;

6) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, здійснення контролю за її збереженням;

7) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

8) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, ефективну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, здійснення громадського контролю за діяльністю Мінекономіки, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

9) забезпечує стійке функціонування системи управління щодо формування, ведення та використання страхового фонду документації;

10) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів;

11) забезпечує в установленому порядку самопредставництво інтересів Мінекономіки в судах України та інших державних органах, яке здійснюється без окремого доручення керівника державними службовцями структурних підрозділів Мінекономіки відповідно до положення про такі структурні підрозділи;

12) забезпечує представництво інтересів Мінекономіки в судах України та інших органах;

13) забезпечує функціонування внутрішнього контролю та здійснює внутрішній аудит в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінекономіки.

6. Мінекономіки для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

2) отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів державної статистики — статистичну інформацію, зокрема щодо результатів діяльності оборонно-промислового комплексу;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари та інші публічні заходи з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.

7. Мінекономіки у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями.

8. Мінекономіки в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази Мінекономіки, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нормативно-правові акти Мінекономіки підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, оскаржуються в адміністративному порядку, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру».

Накази Мінекономіки, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов’язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

9. Мінекономіки очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Міністр має першого заступника, заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.

10. Міністр:

1) очолює Мінекономіки, здійснює керівництво його діяльністю;

2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

3) спрямовує і координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема:

забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани роботи таких центральних органів виконавчої влади;

погоджує структуру апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

видає обов’язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, накази та доручення з питань, що належать до компетенції таких органів;

погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

погоджує призначення на посаду та звільнення з посади керівників і заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

погоджує пропозиції керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, щодо утворення, реорганізації, ліквідації їх територіальних органів як юридичних осіб публічного права та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;

погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, як структурних підрозділів апарату таких органів;

доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови — скасовує акти територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, повністю чи в окремій частині;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, повністю чи в окремій частині;

заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, завдань та планів їх роботи;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та їх заступників;

ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;

ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та їх територіальних органів;

визначає структурні підрозділи апарату Мінекономіки, що відповідають за взаємодію з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

визначає посадових осіб Мінекономіки, які включаються до складу колегій центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

визначає порядок обміну інформацією між Мінекономіки та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, періодичність її подання;

вирішує інші питання, пов’язані із спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;

4) визначає пріоритети роботи Мінекономіки та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінекономіки, звіти про їх виконання;

5) в межах компетенції організовує та контролює виконання Мінекономіки Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

6) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекономіки;

7) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що надходять на погодження до Мінекономіки;

8) забезпечує виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України;

9) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекономіки та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекономіки, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

10) проводить переговори і підписує міжнародні договори України в межах наданих йому повноважень;

11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінекономіки, визначає персональний склад патронатної служби Міністра;

12) вносить Прем’єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади першого заступника, заступників Міністра;

13) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю Мінекономіки;

14) призначає на посаду та звільняє з посади керівників установ, організацій, що належать до сфери управління Мінекономіки, а також державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління Мінекономіки, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі і функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінекономіки, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом, приймає рішення про їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, вносить подання про представлення в установленому порядку працівників зазначених юридичних осіб до відзначення державними нагородами України;

15) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та заступників Міністра, державного секретаря Мінекономіки;

16) визначає обов’язки першого заступника, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між першим заступником та заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;

17) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство;

18) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує функціонування внутрішнього контролю та здійснення внутрішнього аудиту в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінекономіки;

19) представляє Мінекономіки у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

20) за згодою керівників залучає державних службовців та працівників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

21) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції у разі вмотивованої відмови голови обласної держадміністрації або підтримки головою обласної держадміністрації вмотивованої відмови голови районної держадміністрації погодити призначення керівника підприємства, установи чи організації, що належить до сфери управління Мінекономіки, або іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Міністром, про надання Кабінетом Міністрів України згоди на призначення такого керівника;

22) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекономіки, затверджує їх статути (положення про них), виконує у межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінекономіки;

23) утворює комісії, робочі та експертні групи;

24) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;

25) затверджує структуру апарату Міністерства;

26) підписує накази Мінекономіки;

27) дає обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Мінекономіки доручення;

28) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Повноваження керівника державної служби у Мінекономіки здійснює державний секретар Мінекономіки.

Державний секретар Мінекономіки є вищою посадовою особою з числа державних службовців Мінекономіки. Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністру.

Державний секретар Мінекономіки призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення.

12. Державний секретар Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує роботу апарату Мінекономіки;

2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань Мінекономіки та подає їх на розгляд Міністру;

3) організовує та контролює виконання апаратом Мінекономіки Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінекономіки та доручень Міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання;

4) готує та подає Міністру для затвердження плани роботи Мінекономіки, звітує про їх виконання;

5) за погодженням із Мінфіном затверджує штатний розпис та кошторис Міністерства;

6) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Мінекономіки;

7) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики — статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Мінекономіки завдань;

8) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінекономіки, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

9) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мінекономіки, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

10) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посаду та звільнення з посади керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

11) призначає на посаду та звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням;

12) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Мінекономіки;

13) представляє Мінекономіки як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;

14) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові до виконання державними службовцями та іншими працівниками Мінекономіки доручення;

15) з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання;

16) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату Мінекономіки до відзначення державними нагородами України;

17) здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

13. На час відсутності державного секретаря Мінекономіки чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінекономіки відповідно до наказу державного секретаря Мінекономіки.

14. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінекономіки, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінекономіки може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінекономіки.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінекономіки можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.

15. Гранична чисельність державних службовців та працівників апарату Мінекономіки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Мінекономіки затверджується Міністром.

Штатний розпис апарату, кошторис Мінекономіки затверджуються державним секретарем Мінекономіки за погодженням з Мінфіном.

16. Мінекономіки є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 р. №1029

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство аграрної політики та продовольства України

1. Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:

формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства, з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, тваринництва, рослинництва, землеробства, овочівництва, картоплярства, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості (далі — сфери агропромислового виробництва);

формування та реалізує технічну політику у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу;

формування та реалізує державну політику у сферах державної політики розвитку сільських територій, сільського розвитку, розвитку фермерства, сільськогосподарської кооперації та інших видів підприємництва у сільській місцевості, сільськогосподарської дорадчої діяльності, поширення сільськогосподарських знань та інновацій, моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

формування та реалізує державну політику у сферах ветеринарної медицини, благополуччя тварин, кормів, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, розміщення на ринку генетично модифікованих організмів та генетично модифікованої продукції, державного контролю, географічних зазначень сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих, а також у сфері традиційних гарантованих особливостей;

формування державної політики у сферах захисту та карантину рослин, виробництва, обігу та використання матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною;

формування державної політики у сферах нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення та інноваційного розвитку агропромислового комплексу, державної реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі;

формування та реалізацію державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення;

формування та реалізацію державної політики у сфері меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та інших об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

формування та реалізацію державної політики у сферах земельних відносин, використання та охорони земель, землеустрою, Державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, державного контролю за використанням та охороною земель, моніторингу та родючості ґрунтів;

формування та реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства (крім виконання функцій з формування та реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів як складової частини державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища).

2. Мінагрополітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Мінагрополітики є:

1) забезпечення формування та реалізація державної аграрної політики, державної політики у сферах агропромислового виробництва, технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу;

2) забезпечення формування та реалізація державної політики розвитку сільських територій, сільського розвитку, розвитку фермерства, сільськогосподарської кооперації та інших видів підприємництва у сільській місцевості, сільськогосподарської дорадчої діяльності, поширення сільськогосподарських знань та інновацій, моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

3) забезпечення формування та реалізація державної політики з питань продовольчої безпеки держави;

4) забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах ветеринарної медицини, благополуччя тварин, виробництва, обігу та використання кормів, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

5) забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, розміщення на ринку генетично модифікованих організмів та генетично модифікованої продукції;

6) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері географічних зазначень сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих, а також у сфері традиційних гарантованих особливостей;

7) забезпечення формування державної політики у сферах карантину та захисту рослин, виробництва, обігу та використання матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною;

8) забезпечення формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

9) забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення;

10) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, зрошувальних і осушувальних систем;

11) забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах земельних відносин, використання та охорони земель, землеустрою, Державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, державного контролю за використанням та охороною земель;

12) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, ведення лісовпорядкування, державного лісового кадастру, обліку, моніторингу та проведення національної інвентаризації лісів;

13) участь у формуванні державної політики у сфері виробництва альтернативних видів палива;

14) забезпечення проведення моніторингу, оцінювання та аналізу результативності реалізації державної аграрної політики, державної політики сільського розвитку, документів стратегічного планування та заходів державної підтримки, підготовки та оприлюднення відповідних звітів, а також залучення до проведення моніторингу наукових установ, громадських об’єднань та інших заінтересованих осіб;

15) забезпечення формування державної політики у сфері мисливського господарства.

4. Мінагрополітики відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президента України та Кабінету Міністрів України;

2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

3) здійснює підготовку та подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що вносяться Кабінетом Міністрів України на розгляд Ради національної безпеки і оборони України відповідно до Закону України «Про санкції», та бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики з питань, що належать до його компетенції;

4) здійснює нормативно-правове регулювання питань у сферах, які належать до його компетенції;

5) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки, зауваження і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи;

6) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;

7) визначає пріоритети та заходи, необхідні для реалізації державної політики у сферах, які належать до його компетенції;

8) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними юридичними особами, а також корпоративними правами держави;

9) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, дотримання і організацію виконання зобов’язань, узятих Україною за міжнародними договорами, готує пропозиції щодо укладення та припинення дії міжнародних договорів України, забезпечує здійснення міжнародного співробітництва, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду, укладає міжвідомчі міжнародні договори України;

10) створює ефективну, прозору та підзвітну систему управління, моніторингу та контролю фінансових ресурсів відповідно до регламентів ЄС у рамках Спільної аграрної політики ЄС;

11) організовує роботу із залучення, координації, обліку і моніторингу міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів та інших міжнародних програм у визначених сферах;

12) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, та в порядку, визначеному законодавством, співробітництво з державами-донорами та міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги в агропромисловий комплекс України;

13) проводить аналіз діяльності сфери агропромислового виробництва, визначає пріоритети, стратегію та прогнозує її розвиток, зокрема проводить аналіз стану племінної справи у тваринництві;

14) здійснює методологічне забезпечення та складає загальнодержавні баланси попиту і пропонування основних видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

15) координує роботу із складення міжрегіональних балансів попиту і пропонування основних видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, проводить їх моніторинг;

16) здійснює розрахунок та проводить моніторинг індикаторів продовольчої безпеки;

17) вживає заходів, спрямованих на техніко-технологічне переоснащення сфери агропромислового виробництва, сприяє розвитку машинобудування для агропромислового комплексу, енергозбереження, координації інноваційних проектів, зокрема:

розробляє галузеві комплексні програми технологічного оновлення підприємств як складові програм розвитку окремих галузей економіки та забезпечує їх виконання;

сприяє створенню конкурентоспроможних, імпортозамінних технологій та їх складових;

забезпечує формування баз даних про технології та/або їх складові, майнові права, зокрема про майнові права інтелектуальної власності, які належать юридичним особам, що належать до сфери управління Мінагрополітики, та доступ до них осіб, заінтересованих у використанні певної технології та/або її складових;

подає МОН інформацію про завершені технології, зокрема створені або придбані за бюджетні кошти, про технології, створені або придбані державними підприємствами, а також про технології, що пропонуються для реєстрації суб’єктами трансферу технологій (власниками технологій), для включення їх до реєстру та про передані технології, створені за бюджетні кошти юридичних осіб, що належать до сфери управління Мінагрополітики;

сприяє залученню інвестицій до виконання галузевих комплексних програм технологічного оновлення підприємств;

готує та подає МОН пропозиції щодо найбільш ефективних шляхів використання та/або трансферу технологій та їх складових, насамперед вітчизняного походження;

подає МОН клопотання про необхідність підтримання патентування технологій та/або їх складових за межами України;

бере участь у підготовці проектів договорів про трансфер технологій;

забезпечує своєчасне подання МОН звітів про патентно-кон’юнктурні, наукові дослідження, конструкторські, проектні, випробувальні роботи, пов’язані із створенням і використанням технологій та їх складових, патентуванням та ліцензуванням прав на них, про виплату винагороди їх авторам;

здійснює контроль за передачею майнових прав на технології та їх складові, створені за рахунок бюджетних коштів, юридичним особам, які у своїй діяльності будуть використовувати такі технології відповідно до укладеного договору;

здійснює контроль за виплатою юридичними особами, які у своїй діяльності будуть використовувати технології та/або їх складові, винагороди авторам технологій та/або їх складових відповідно до укладеного з ними договору в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

здійснює контроль за веденням обліку технологій та/або їх складових у складі майна юридичних осіб, яким передані права на технології та/або їх складові, зокрема нематеріальних активів, які є складовими технологій;

формує перелік технічних засобів та технологій їх технічного обслуговування, нових технологій виробництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, що підлягають державним приймальним випробуванням та оцінці відповідності стандартам, технічним завданням, технічним умовам;

розробляє проект стратегії державної технічної політики у сфері агропромислового комплексу;

визначає перелік технічних засобів для агропромислового комплексу, що підлягають обов’язковим державним приймальним випробуванням та підтвердженню відповідності за показниками призначення;

розробляє проекти державних цільових програм розвитку системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

переглядає та узгоджує вихідні вимоги до створюваних нових технічних засобів, зокрема тих, що забезпечують екологічну безпеку та безпеку праці під час їх використання;

визначає основні напрями удосконалення ринку технічних засобів і технологій, формування вторинного ринку за принципами економічної заінтересованості;

здійснює нормативно-правове забезпечення у сфері інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

сприяє створенню та діяльності суб’єктів господарювання з розроблення та виготовлення технічних засобів для інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

здійснює функції державного замовника науково-дослідних і дослідно- конструкторських розробок, що провадяться за рахунок державних коштів;

вживає заходів до виконання державних цільових програм розвитку системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

вживає заходів до виконання стратегії державної технічної політики в агропромисловому комплексі;

утворює відповідно до закону органи з оцінки відповідності;

визначає за результатами державних випробувань доцільність освоєння нових зразків технічних засобів для агропромислового комплексу;

забезпечує створення і розвиток єдиного інформаційного простору у сфері інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

здійснює організаційно-економічні заходи, спрямовані на підвищення експортного потенціалу та розвиток міжнародного співробітництва у сфері інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

бере участь в організації підготовки та перепідготовки інженерно-технічних кадрів та кадрів масових професій для агропромислового комплексу;

сприяє забезпеченню сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами та пально-мастильними матеріалами;

координує та контролює в установленому порядку діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій з питань агропромислового комплексу;

18) забезпечує державну підтримку суб’єктів господарювання в агропромисловому комплексі, зокрема фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробників органічної сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів, виробників, які займаються сільськогосподарською діяльністю з розведення, утримання, вирощування прісноводної риби;

19) готує пропозиції щодо формування та розвитку ринкових механізмів і принципів забезпечення підприємств агропромислового комплексу технічними засобами, обладнанням, зокрема для виробництва біопалива, запасними частинами, пально-мастильними матеріалами та іншими енергоресурсами;

20) координує діяльність Державної комісії з оцінювання ризику генетично модифікованих організмів та здійснює організаційно-технічне забезпечення її роботи;

21) здійснює державну реєстрацію генетично модифікованих організмів;

22) здійснює заходи щодо економічного стимулювання виробників харчової продукції, задоволення потреб населення у продуктах харчування та насичення продовольчого ринку харчовими продуктами;

23) в умовах воєнного стану організовує закупівлю зерна для надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії;

24) здійснює державне управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва;

25) затверджує форми документації на насіння і садивний матеріал, технологічні і методичні вимоги у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння, розробляє державні програми розвитку селекції, насінництва та розсадництва та організовує виконання таких програм;

26) встановлює:

переліки ботанічних таксонів за відповідними групами, на які поширюється дія Закону України «Про насіння і садивний матеріал»;

вимоги до маркування та пакування за відповідними групами ботанічних таксонів (культур);

порядок ознайомлення з матеріалами заявки на сорт;

порядок здійснення контролю за діяльністю експертних закладів та подання звітів про результати їх діяльності у сфері охорони прав на сорти рослин;

27) уповноважує юридичних осіб чи їх підрозділи, акредитовані національним органом з акредитації, на провадження діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва і суб’єктів насінництва та розсадництва на визначення посівних якостей насіння;

28) проводить постійний моніторинг діяльності органу з оцінки відповідності щодо дотримання вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та виконання функцій, на які його уповноважено у сфері насінництва та розсадництва;

29) сприяє розвитку інноваційної діяльності в галузі сортовивчення і охорони прав на сорти рослин;

30) формує державне замовлення на проведення науково-технічної експертизи у сфері охорони прав на сорти рослин;

31) здійснює державну реєстрацію прав на сорт та державну реєстрацію сорту;

32) визначає порядок передачі права на поширення сорту;

33) зобов’язує володільця патенту, власника майнового права на поширення сорту або підтримувача сорту зберігати офіційний зразок;

34) затверджує:

методики та порядок проведення дореєстраційного та післяреєстраційного вивчення сортів;

методику проведення кваліфікаційної експертизи сорту, визначає перелік родів і видів рослин, сорти яких проходять кваліфікаційну експертизу в експертних закладах, інші вимоги кваліфікаційної експертизи, програм науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері охорони прав на сорти рослин;

нормативно-правові акти та інші документи щодо розгляду заявок на сорти, проведення кваліфікаційної експертизи;

35) забезпечує:

приймання і реєстрацію заявок на сорти, їх розгляд, проведення кваліфікаційної експертизи сорту;

встановлення пріоритету за заявкою, ухвалення назви сорту, перевірку відомостей заявки та матеріалів заявки;

формування та ведення бази даних сортів;

опублікування офіційних відомостей про заявки на сорти, про державну реєстрацію сорту, про державну реєстрацію прав на сорти, про видані патенти на сорти рослин, свідоцтва про авторство на сорти рослин, свідоцтва про державну реєстрацію сортів рослин;

випуск офіційного видання про сорти, придатні для поширення в Україні;

опублікування офіційних відомостей про видачу дозволу (ліцензії) на використання сорту та щодо державної реєстрації передачі (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт;

оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінагрополітики переліку сортів овочевих культур, які можуть поширюватися в Україні до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту;

36) приймає рішення про державну реєстрацію прав на сорт та/або державну реєстрацію сорту або про відмову в державній реєстрації прав на сорт та/або у державній реєстрації сорту;

37) організовує перевірку збереженості сортів рослин;

38) організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері охорони прав на сорти рослин;

39) організовує науково-дослідні роботи, затверджує програми науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері охорони прав на сорти рослин;

40) затверджує порядок ведення Реєстру юридичних осіб, які провадять діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей;

41) забезпечує проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень у тваринництві;

42) розробляє і здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного та продовольчого ринку, зокрема біржового, оптових ринків сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, кредитних спілок, страховиків, виставок, ярмарків тощо;

43) забезпечує:

розроблення рекомендацій та заходів щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування агрохімікатів, а також механізмів економічного стимулювання здійснення заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів;

розроблення та затвердження нормативно-технічних актів з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв;

організацію, здійснення підготовки та атестації осіб на отримання свідоцтв аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), видачу та скасування свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), підвищення кваліфікації аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);

визначення сортових та посівних якостей насіння і сортових та товарних якостей садивного матеріалу;

видачу та скасування відповідних сертифікатів у сфері насінництва та розсадництва;

виконання зобов’язань, що випливають із членства України у Раді Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, Міжнародній асоціації з контролю за якістю насіння, Організації економічного співробітництва та розвитку, щодо впровадження Насіннєвих схем ОЕСР;

розвиток наукового та матеріально-технічного потенціалу у сфері охорони прав на сорти рослин;

розроблення пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку сільських територій, сільського розвитку;

підготовку стратегічних планів, відповідно до вимог ЄС та фінансування із структурних фондів ЄС, а також проведення моніторингу змін права ЄС;

44) здійснює:

державну науково-технічну експертизу сортів рослин як об’єктів інтелектуальної власності;

координацію діяльності юридичних осіб, пов’язаної з визначенням сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу, проведенням науково-технічної експертизи у сфері охорони прав на сорти рослин;

організаційно-технічне забезпечення діяльності представника та заступника представника України у Раді Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин;

сприяння функціонуванню та розвитку ринку сортів рослин як об’єктів інтелектуальної власності, налагодженню співробітництва у сфері охорони прав на сорти рослин з міжнародними організаціями, суб’єктами господарювання, іноземними фізичними та юридичними особами;

уповноваження юридичних осіб на здійснення окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин;

контроль за діяльністю експертного закладу в частині виконання умов уповноваження на здійснення окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин;

міжнародне співробітництво у сфері правової охорони сортів рослин та представлення інтересів України з питань охорони прав на сорти рослин у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

державну реєстрацію суб’єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин, гібридних племінних свиней та селекційних досягнень у тваринництві;

проведення бонітування тварин та ведення племінного обліку;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів, присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві;

моніторинг ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення;

обстеження земель сільськогосподарського призначення, які зазнали впливу бойових дій;

в межах повноважень моніторинг в галузях рослинництва та землеробства;

у межах повноважень, передбачених законом:

— державне управління у сфері ідентифікації та реєстрації тварин;

— взаємодію з Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;

45) визначає:

процедури присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві;

породність тварин імпортованих племінних (генетичних) ресурсів;

46) веде:

галузевий фонд нормативних документів у сфері стандартизації;

інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр», Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS;

реєстри сільськогосподарських дорадників, сільськогосподарських експертів-дорадників та сільськогосподарських дорадчих служб та забезпечує відкритий і безоплатний доступ до них шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

Реєстр заявок, Державний реєстр патентів на сорти рослин (Реєстр патентів), Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (Реєстр сортів);

державні книги племінних тварин, Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві та Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві;

Реєстр юридичних осіб, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей;

Державний реєстр тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;

Державний реєстр генетично модифікованих організмів;

Реєстр традиційних гарантованих особливостей;

реєстри органів сертифікації у сфері географічних зазначень або традиційних гарантованих особливостей;

перелік користувачів — перелік операторів ринку, які використовують географічні зазначення або традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів) та харчових продуктів, а також особливі показники якості;

47) забезпечує ведення:

Реєстру складських документів на зерно та реєстру зерна, прийнятого на зберігання;

Реєстру аграрних розписок;

Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу та Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, а також відкритість та загальнодоступність зазначених реєстрів;

Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру органів з оцінки відповідності, Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, а також забезпечує відкритість та загальнодоступність зазначених реєстрів;

Державного каталогу кормових матеріалів;

48) забезпечує:

ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру;

класифікацію сортів винограду;

оприлюднення переліку акредитованих лабораторій, які проводять дослідження у сфері регулювання законодавства у сфері виноградарства та виноробства, у тому числі під час здійснення зовнішнього (міжгалузевого) контролю;

організацію виконання програм державної підтримки у сфері виноградарства та виноробства;

49) видає сертифікат на право надання сільськогосподарських дорадчих послуг;

50) видає:

патенти на сорти рослин і свідоцтва про авторство на сорти рослин, свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин;

погодження на поширення в Україні сортів овочевих культур, заявки на які подані до Мінагрополітики з метою державної реєстрації сорту до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту;

повідомлення про прийняття заявки на сорт до розгляду, ввезення дослідних зразків сорту для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка (із зазначенням номера та дати подання заявки на сорт та необхідної кількості зразків) та вносить його до єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;

примусову ліцензію на використання сорту рослин;

51) організовує:

роботу з підготовки, перепідготовки та атестації кадрів (персоналу) державної системи охорони прав на сорти рослин;

забезпечення функціонування єдиної системи селекції;

проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

розроблення кваліфікаційних вимог до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані із племінними (генетичними) ресурсами;

проведення суцільного моніторингу земель сільськогосподарського призначення;

52) забезпечує організацію приймання заявок на сорти рослин та проведення їх експертизи;

53) встановлює:

порядок здійснення ідентифікації та реєстрації тварин;

порядок оформлення і видачі ідентифікаційних документів;

порядок ведення Єдиного державного реєстру тварин та користування його даними;

порядок реєстрації господарств;

порядок переміщення тварин;

порядок подання даних для внесення до Єдиного державного реєстру тварин;

54) розробляє технологічні вимоги до проведення спеціальних робіт з племінної справи;

55) розробляє порядок присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві;

56) забезпечує підготовку фінансово-економічних розрахунків для здійснення підтримки підприємств з племінної справи у тваринництві;

57) розробляє:

вимоги до якості племінних (генетичних) ресурсів;

положення про державні книги племінних тварин, Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві, Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві;

порядки ведення племінного обліку, бонітування, апробації, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварини;

вимоги і порядки визначення уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів;

58) розробляє вимоги і порядок визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проводить випробування плідників за якістю потомства;

59) визначає склад інформації, що подається для внесення до Єдиного державного реєстру тварин;

60) організовує роботу, спрямовану на розвиток насінництва, розсадництва, рослинництва, землеробства та племінної справи у тваринництві, проведення комплексної оцінки (бонітування) сільськогосподарських тварин;

61) забезпечує здійснення заходів, спрямованих на адаптацію сільськогосподарського виробництва до змін клімату, запобігання зміні клімату та шкідливому впливу сільськогосподарського виробництва на навколишнє природне середовище;

62) забезпечує здійснення заходів, спрямованих на інноваційно-інвестиційний розвиток сфери агропромислового виробництва, сприяє реалізації інвестиційних проектів в аграрному секторі;

63) сприяє підвищенню енергоефективності підприємств агропромислового комплексу та розвитку сировинної бази для виробництва біопалива;

64) здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні;

65) затверджує положення про метрологічну службу Мінагрополітики;

66) бере участь у:

експертній оцінці племінних (генетичних) ресурсів;

проведенні атестації осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєнні їм кваліфікаційних звань;

здійсненні заходів, спрямованих на інноваційно-інвестиційний розвиток у сфері агропромислового виробництва та меліорації земель, сприянні реалізації інвестиційних проектів в аграрному секторі;

67) розробляє та забезпечує виконання державних цільових, галузевих та інших програм розвитку сфери агропромислового виробництва, комплексного сільського розвитку, удосконалення системи управління агропромисловим комплексом;

68) здійснює державне регулювання у сфері сільськогосподарської дорадчої діяльності, координує діяльність саморегулівної організації, яка об’єднує суб’єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності;

69) забезпечує формування державного резервного насіннєвого фонду, здійснює контроль за ефективним його використанням, сприяє розвитку ринку насіння та садивного матеріалу;

70) бере участь у формуванні та реалізації політики у сфері розвитку аграрних кластерів;

71) у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності аграрного сектору економіки:

забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, участь у формуванні та реалізацію державної політики у сферах наукової і науково-технічної діяльності, освіти, професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для агропромислового виробництва;

бере участь у розробленні наукових і науково-технічних програм, здійсненні заходів щодо їх виконання та в межах повноважень організовує їх виконання;

бере участь у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні, розробленні та виконанні державних цільових наукових та науково-технічних програм;

бере участь у визначенні напрямів розвитку наукового і науково-технологічного потенціалу аграрного сектору економіки, координує, спрямовує і контролює діяльність наукових установ, які належать до сфери його управління;

визначає і затверджує тематику наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок наукових установ, що належать до сфери управління Мінагрополітики;

є замовником прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, а також наукової і науково-технічної експертизи, забезпечує координацію та фінансування таких робіт відповідно до законодавства, проводить моніторинг результативності наукової діяльності та використання бюджетних коштів;

сприяє розробленню, освоєнню та виробництву сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устаткування, матеріалів, інформаційного забезпечення у визначеній сфері діяльності;

72) забезпечує формування та координує реалізацію державної політики у сфері поширення сільськогосподарських знань та інновацій;

73) забезпечує здійснення заходів, спрямованих на розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва у сфері сільського господарства з іншими державами, розширення зовнішніх ринків збуту та захист економічних інтересів України на міжнародній арені;

74) здійснює контроль за діяльністю оптових ринків сільськогосподарської продукції;

75) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, проведення моніторингу аграрного та продовольчого ринку;

76) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, заходи щодо інтеграції до ЄС, зокрема з адаптації законодавства, та забезпечує галузеве співробітництво;

77) організовує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення комплексу заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації у сфері розвитку агропромислового сектору;

78) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, вирішення питань у сфері захисту населення і територій, здійснення заходів цивільного захисту;

79) забезпечує проведення соціального діалогу на галузевому рівні;

80) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх водних об’єктах (їх частинах), рибогосподарських технологічних водоймах, внутрішніх морських водах та у водах за межами юрисдикції України щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також з питань здійснення контролю за дотриманням правил рибальства, дотриманням лімітів і нормативів використання водних біоресурсів, дотриманням правил використання об’єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів, достовірністю подання суб’єктами рибного господарства, пов’язаними з добуванням і використанням водних біоресурсів, звітних даних про обсяги використання водних біоресурсів;

81) у сфері рибного господарства та рибної промисловості:

бере участь у формуванні державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для рибного господарства;

затверджує:

— методику розрахунку збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних біоресурсів;

— зони аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності за регіонами України;

— перелік категорій посад працівників рибного господарства;

— систему управління охороною праці в рибному господарстві;

— порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання;

— інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах;

— ліміти спеціального використання водних біоресурсів, квоти добування (вилову) в зоні юрисдикції України;

— правила рибальства та режими промислу;

— порядок нарахування та внесення платежів за спеціальне використання водних біоресурсів;

— порядок носіння форменого одягу та формених знаків розрізнення працівників рибного господарства;

— нормативи екологічної безпеки водних об’єктів, що використовуються для потреб рибного господарства за погодженням з Мінекономіки;

— спеціальні форми статистичної звітності в галузі рибного господарства;

— положення про громадських інспекторів рибоохорони;

— програми науково-технічного розвитку аквакультури;

— методику визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, рибогосподарської технологічної водойми;

— методику справляння плати та розрахунку тарифів на послуги з видачі рибальського квитка;

— порядок розроблення та форму паспорта рибогосподарської технологічної водойми;

— порядок здійснення рибогосподарської меліорації;

— форми звітності у сфері аквакультури згідно з міжнародними стандартами та нормами;

— порядок формування та використання генофондних колекцій та ремонтно-маточних стад об’єктів аквакультури;

— вимоги до рибоприймального пункту;

— положення про наукового спостерігача;

приймає інші нормативно-правові акти у галузі рибного господарства, зокрема на виконання міжнародно-правових зобов’язань України, відповідно до законів;

82) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає в межах повноважень, передбачених законом, у сфері лісового господарства нормативно-правові акти з питань:

розроблення та організації виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

визначення пріоритетних напрямів та стратегії розвитку у сфері лісових відносин;

умов ведення лісового господарства, якісних та кількісних показників оцінки діяльності у зазначеній сфері;

ведення лісовпорядкування;

організації та проведення лісової сертифікації;

визначення протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів, вимог щодо складення планів таких заходів;

83) визначає пріоритетні напрями та стратегії розвитку у сфері лісових відносин, розробляє та організовує виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів і бере участь у розробленні загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

84) визначає зону авіаційної охорони і захисту лісів;

85) у галузі мисливського господарства:

здійснює державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання;

організовує роботи з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь;

розробляє та видає в межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих звірів і птахів;

встановлює відповідно до законодавства обмеження щодо використання державного мисливського фонду;

розробляє проекти лімітів та норми використання мисливських тварин, встановлює строки здійснення полювання;

визначає вартість ліцензій на добування мисливських тварин;

подає документи з питань надання у користування мисливських угідь;

готує проекти планів переселення мисливських тварин, організовує роботу з їх штучного відтворення;

затверджує правила державного обліку мисливських тварин і обсяги їх добування;

встановлює порядок видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, затверджує нормативну документацію з мисливського собаківництва (інструкції, положення, правила випробувань);

встановлює порядок видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання, розробляє та затверджує відповідні навчальні програми з питань мисливського господарства та полювання;

організовує роботу з упорядкування мисливських угідь, визначає їх пропускну спроможність;

встановлює розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання;

встановлює форму договору про умови ведення мисливського господарства;

встановлює строки натаскування, наганяння, вимуштрування, польових випробувань і змагань мисливських собак;

встановлює порядок реєстрації мисливських трофеїв, форму та порядок видачі трофейних листів;

затверджує положення про громадських мисливських інспекторів;

затверджує такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання;

86) визначає уповноважені установи (організації) та селекційні центри з визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;

87) подає пропозиції у сфері національної інфраструктури та річний звіт про функціонування та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних до Ради з національної інфраструктури геопросторових даних та Кабінету Міністрів України;

88) визначає та затверджує:

вимоги до виробництва продуктів виноградарства, продуктів виноробства, викладені у Міжнародному енологічному кодексі, Міжнародному кодексі енологічних практик Міжнародної організації виноградарства та вина (OIV);

перелік традиційних зазначень та порядок їх використання;

зони виноградарства;

перелік класифікованих сортів винограду, у тому числі ароматичних;

вимоги до розроблення проекту опорядження виноградника;

порядок утилізації, дистиляції продуктів виноградарства та їх використання для виробництва оцту винного або для іншого промислового використання;

вимоги до продуктів винних ароматизованих, зокрема щодо їх підсолодження, ароматизації, додавання спирту, води, харчових добавок та барвників, діоксиду вуглецю;

порядок складення, подання та розгляду передбачених цим Законом заявок, декларацій, повідомлень, а також документів, необхідних для погодження застосування експериментальних енологічних практик;

порядок ведення та адміністрування Виноградарсько-виноробного реєстру та формування витягів з нього;

порядок надання інформації щодо продукту виноградарства в електронній формі;

методи фізико-хімічного аналітичного дослідження та органолептичного дослідження, вимоги до сенсорних оцінювачів, програми підготовки, перевірки знань і компетентностей сенсорних оцінювачів;

умови, порядок та методики здійснення ізотопного аналізу, способи і методики відбору зразків, умови щодо кількості зразків та їх підготовки, вимоги до змісту і форми документів щодо ізотопного аналізу;

умови, порядок і спосіб перевезення нефасованих продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, порядок внесення даних про такі продукти до Виноградарсько-виноробного реєстру;

порядок ведення обліку винограду, продуктів виноградарства, продуктів винних ароматизованих, пробок/корків під час здійснення виробництва продуктів виноградарства;

порядок визначення відповідності вимогам Закону України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» юридичних осіб та їх матеріально-технічної бази та інших об’єктів інфраструктури, необхідних для виконання функцій сертифікації вин/продуктів винних ароматизованих з географічним зазначенням;

порядок підтвердження спеціальних знань аудиторів із сертифікації — інспекторів відповідної спеціалізації;

89) забезпечує у сфері меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та інших об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правові акти з питань:

визначення основних напрямів розвитку меліорації земель та ефективного використання меліорованих земель;

організації проведення гідротехнічної, культуртехнічної, хімічної та агротехнічної меліорації земель;

визначення порядків, правил, умов, нормативів, норм у сфері розвитку меліорації земель, проведення аналізу практики їх застосування;

екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням;

визначення правил та режимів експлуатації меліоративних систем, забезпечує їх дотримання;

здійснення контролю за дотриманням режимів роботи каналів;

проведення моніторингу технічного стану меліоративних систем та гідротехнічних споруд юридичних осіб;

проведення галузевої експертизи проектно-кошторисної документації на будівництво (реконструкцію) окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

забезпечення експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та інших об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також проведення їх планово-запобіжних ремонтів;

виконання прикладних науково-дослідних робіт у сфері меліорації земель;

підготовки державних цільових програм щодо меліорації земель на коротко- та середньостроковий періоди;

затверджує:

— порядок розроблення паспорта меліоративної системи (складової частини меліоративної системи);

— примірний статут оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;

— методику формування тарифу (ціни) на послуги оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;

— середню норму споживання води для потреб зрошення;

— методику проведення аналізу економічної ефективності та ранжування меліоративних систем, що потребують будівництва та/або відновлення;

90) розробляє та бере участь у виконанні державних цільових програм з питань меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та інших об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

91) розробляє та приймає нормативно-правові акти в межах повноважень, визначених законом, у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини, благополуччя тварин, виробництва, обігу та використання кормів, виробництва, обігу та використання матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначених для споживання людиною, державного контролю;

92) забезпечує:

погодження методичних настанов щодо застосування законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, розроблених об’єднаннями операторів ринку, та розміщення їх на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

погодження настанов щодо застосування законодавства про корми, розроблених об’єднанням операторів ринку, та розміщення їх на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

схвалення рекомендацій та/або погодження настанов щодо застосування законодавства про благополуччя тварин, розроблених об’єднанням операторів ринку та розміщення їх на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

схвалення рекомендацій та/або погодження настанов щодо будь-яких аспектів державної реєстрації (зміни умов державної реєстрації) ветеринарних лікарських засобів, проведення доклінічних досліджень, клінічних випробувань, здійснення виробництва, маркування, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, фармакологічного нагляду, а також щодо будь-яких аспектів застосування законодавства про ветеринарну медицину в частині ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин, лікувальних кормів та/або проміжних продуктів для виготовлення лікувальних кормів, розроблених об’єднанням операторів ринку, та розміщення їх на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

розроблення та схвалення настанов щодо застосування законодавства про корми, про благополуччя тварин, щодо будь-яких аспектів державної реєстрації (зміни умов державної реєстрації) ветеринарних лікарських засобів, проведення доклінічних досліджень, клінічних випробувань, здійснення виробництва, маркування, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, фармакологічного нагляду, а також щодо будь-яких аспектів застосування законодавства про ветеринарну медицину в частині ветеринарних лікарських засобів, діючих речовин, лікувальних кормів та/або проміжних продуктів для виготовлення лікувальних кормів, розміщення їх на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

93) визначає додаткові категорії та функціональні групи кормових добавок;

94) приймає рішення про визнання вимог іноземних держав або міжнародних організацій (інтеграційних об’єднань держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством про корми;

95) формує та вносить зміни до Державного каталогу кормових матеріалів;

96) забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного каталогу кормових матеріалів шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті Мінагрополітики;

97) формує, вносить зміни та забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного переліку тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;

98) за погодженням з Мінфіном подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо виділення з резервного фонду державного бюджету коштів для організації і здійснення заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію епізоотії особливо небезпечних хвороб тварин, що загрожує перерости в панзоотію чи спричиняє значні економічні втрати;

99) розробляє та приймає нормативно-правові акти в межах повноважень, визначених законом, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

100) забезпечує сприяння розвитку ринку органічної продукції;

101) здійснює нормативно-правове забезпечення у сферах захисту та карантину рослин, видає (ухвалює) нормативно-правові акти, передбачені законом;

102) організовує впровадження екологічно безпечних для людини і навколишнього природного середовища методів та заходів щодо захисту рослин;

103) бере участь у розробленні загальнодержавних і міждержавних цільових програм захисту рослин;

104) організовує розроблення регіональних цільових програм захисту рослин;

105) визначає пріоритетні напрями, стратегії та механізми розвитку у сфері карантину рослин;

106) вносить до Кабінету Міністрів України подання про запровадження або скасування карантинного режиму та особливого режиму захисту рослин;

107) розробляє та приймає нормативно-правові акти в межах повноважень, визначених законом, у сферах географічних зазначень сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих, а також у сфері традиційних гарантованих особливостей;

108) утворює експертну комісію щодо дослідження та погодження специфікацій сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих, заявок на реєстрацію традиційних гарантованих особливостей та забезпечує її функціонування;

109) організовує приймання заявок на традиційні гарантовані особливості, їх дослідження, державну реєстрацію, опублікування відомостей про традиційні гарантовані особливості;

110) забезпечує:

погодження специфікації сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих та внесення змін до неї;

внесення органів сертифікації у сфері географічних зазначень сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), харчових продуктів, спиртних напоїв, вин/продуктів винних ароматизованих у сфері традиційних гарантованих особливостей до реєстрів органів сертифікації у сфері географічних зазначень або традиційних гарантованих особливостей;

формування та ведення переліку користувачів у сфері географічних зазначень або традиційних гарантованих особливостей;

111) забезпечує функціонування, впровадження, адміністрування та супровід електронних автоматизованих, інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем і сервісів (реєстрів, платформ, баз даних, порталів, веб-ресурсів) та засобів технічного захисту інформації для збору, зберігання і обробки даних та адміністрування процесів у сфері сільського господарства;

112) бере участь у координації роботи з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу у межах своїх повноважень у взаємодії з уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури;

113) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Мінагрополітики з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінагрополітики та юридичних особах, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Мінагрополітики та на керівні посади юридичних осіб, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Мінагрополітики;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Мінагрополітики, юридичних особах, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

5) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних;

6) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням в апараті Мінагрополітики та юридичних особах, що належать до сфери його управління, захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, здійснення контролю за її збереженням;

7) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

8) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, ефективну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, здійснення громадського контролю за діяльністю Мінагрополітики, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінагрополітики;

9) забезпечує стійке функціонування системи управління щодо формування, ведення та використання страхового фонду документації;

10) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів;

11) забезпечує в установленому порядку самопредставництво інтересів Мінагрополітики в судах України та інших державних органах, яке здійснюється без окремого доручення керівника державними службовцями структурних підрозділів Мінагрополітики відповідно до положення про такі структурні підрозділи;

12) забезпечує представництво інтересів Мінагрополітики в судах України та інших органах;

13) забезпечує функціонування внутрішнього контролю та здійснює внутрішній аудит в апараті Мінагрополітики, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінагрополітики.

6. Мінагрополітики для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, юридичних осіб (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до компетенції Мінагрополітики;

2) отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики — статистичні дані;

3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Мінагрополітики.

7. Мінагрополітики під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України та тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також юридичними особами.

8. Мінагрополітики у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Накази Мінагрополітики, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Накази Мінагрополітики, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру».

Нормативно-правові акти Мінагрополітики підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінагрополітики, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов’язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від форми власності та громадянами.

9. Мінагрополітики очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Міністр має першого заступника, заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.

10. Міністр:

1) очолює Мінагрополітики, здійснює керівництво його діяльністю;

2) визначає пріоритети роботи Мінагрополітики та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінагрополітики, звіти про їх виконання;

3) в межах компетенції організовує та контролює виконання Мінагрополітики Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

4) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінагрополітики;

5) забезпечує виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України;

6) вносить Прем’єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади першого заступника Міністра та заступників Міністра;

7) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінагрополітики;

8) затверджує структуру апарату Мінагрополітики;

9) утворює, ліквідує, реорганізовує юридичних осіб, що належать до сфери управління Мінагрополітики, затверджує їх положення (статути), здійснює інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінагрополітики;

10) призначає на посаду та звільняє з посади керівників установ, організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики, а також державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління Мінагрополітики, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі і функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінагрополітики, у випадках, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом, приймає рішення про їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, вносить подання про представлення в установленому порядку працівників зазначених юридичних осіб до відзначення державними нагородами України;

11) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та заступників Міністра, державного секретаря Мінагрополітики;

12) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю Мінагрополітики;

13) представляє Мінагрополітики у публічно-правових відносинах з іншими органами, юридичними особами в Україні та за її межами;

14) визначає обов’язки першого заступника, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між його першим заступником та заступниками, які вони здійснюють у разі його відсутності;

15) за згодою керівників залучає державних службовців та працівників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб до розгляду питань, що належать до компетенції Мінагрополітики;

16) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінагрополітики;

17) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує функціонування внутрішнього контролю та здійснення внутрішнього аудиту в апараті Мінагрополітики, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінагрополітики;

18) утворює комісії, робочі та експертні групи;

19) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Мінагрополітики;

20) підписує накази Мінагрополітики;

21) дає обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Мінагрополітики доручення;

22) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Повноваження керівника державної служби у Мінагрополітики здійснює державний секретар Мінагрополітики.

Державний секретар Мінагрополітики є вищою посадовою особою з числа державних службовців Мінагрополітики. Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністру.

Державний секретар Мінагрополітики призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення.

12. Державний секретар Мінагрополітики відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує роботу апарату Мінагрополітики;

2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань Мінагрополітики та подає їх на розгляд Міністру;

3) організовує і контролює виконання апаратом Мінагрополітики Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики і доручень Міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання;

4) готує та подає Міністру для затвердження плани роботи Мінагрополітики, звітує про їх виконання;

5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Мінагрополітики;

6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики — статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Мінагрополітики завдань;

7) за погодженням із Мінфіном затверджує штатний розпис та кошторис Мінагрополітики;

8) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінагрополітики, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

9) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мінагрополітики, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

10) призначає на посаду та звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням, а також у зв’язку із звільненням Міністра;

11) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посаду та звільнення з посади керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

12) представляє Мінагрополітики як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;

13) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками Мінагрополітики доручення;

14) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Мінагрополітики;

15) з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання;

16) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців, інших працівників апарату Мінагрополітики до відзначення державними нагородами України;

17) здійснює інші повноваження, визначені законом.

12. На час відсутності державного секретаря Мінагрополітики чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінагрополітики відповідно до наказу державного секретаря Мінагрополітики.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінагрополітики, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінагрополітики може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Мінагрополітики.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінагрополітики можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.

14. Гранична чисельність державних службовців та працівників Мінагрополітики затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Мінагрополітики затверджується Міністром.

Штатний розпис і кошторис Мінагрополітики затверджуються державним секретарем Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном.

15. Мінагрополітики є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 р. №1029

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. №1399 «Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади» (Офіційний вісник України, 2012 р., №7, ст. 246; 2014 р., №28, ст. 793; 2025 р., №66, ст. 4566):

позицію

замінити такими позиціями:

2. У додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. №85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (Офіційний вісник України, 2014 р., №29, ст. 814; 2024 р., №11, ст. 703; 2025 р., №84, ст. 5742; 2026 р., №49, ст. 3320):

позицію

замінити такими позиціями:

3. У схемі спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (Офіційний вісник України, 2014 р., №74, ст. 2105; 2019 р., №86, ст. 2898; 2020 р., №59, ст. 1859; 2021 р., №17, ст. 676, №45, ст. 2762; 2025 р., №66, ст. 4566):

1) у розділі I позицію

«Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України»

замінити такими позиціями:

«Міністерство економіки та довкілля України

Міністерство аграрної політики та продовольства України»;

2) у розділі III:

у пункті 1:

абзац двадцятий викласти в такій редакції:

«через Міністра економіки та довкілля:»;

абзац двадцять другий виключити;

абзац двадцять четвертий замінити абзацами такого змісту:

«через Міністра аграрної політики та продовольства:

— Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»;

у пункті 5:

абзац перший викласти в такій редакції:

«5) через Міністра економіки та довкілля:»;

абзаци п’ятий і десятий виключити;

доповнити розділ пунктом 19 такого змісту:

«19) через Міністра аграрної політики та продовольства:

Державне агентство лісових ресурсів України

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру».

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 р. №1029

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 р. №903 «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» (Офіційний вісник України, 2025 р., №66, ст. 4566).

2. Пункт 4 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 р. №1209 «Деякі питання діяльності Торгового представника України» (Офіційний вісник України, 2025 р., №84, ст. 5742).

3. Пункт 47 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. №1796 (Офіційний вісник України, 2026 р., №7, ст. 618).

4. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2026 р. №512 «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» (Офіційний вісник України, 2026 р., №39, ст. 2654).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 р. №697 «Про внесення змін до Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України» (Офіційний вісник України, 2026 р., №52, ст. 3491).