• Посилання скопійовано

Що таке «неприбуткова організація»?

01.

Що таке «неприбуткова організація»?

Відповідно до пп. 133.4.1 ПКУ, неприбуткова організація — це юрособа, яка перебуває на загальній системі оподаткування, але не є платником податку на прибуток. Тобто це юрособа, яка не сплачує податку з власних доходів.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр). Про цю процедуру докладніше див. далі.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

02.

Які юрособи можуть отримати неприбутковий статус?

Згідно з пп. 133.4.6 ПКУ, до неприбуткових організацій можуть бути віднесені:

— бюджетні установи;

— громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

— спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;

— житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

— об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

— професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;

— сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

— інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Зверніть увагу: представництво нерезидента, що є відокремленим підрозділом чи філією іноземної організації, яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстроване як неприбуткова організація і відповідно не включається до Реєстру. Крім того, представництво нерезидента, що не провадить господарську діяльність в Україні і при цьому не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 ПКУ, не є платником податку на прибуток з числа нерезидентів.

03.

Як здійснюється реєстрація неприбуткових організацій та установ контролюючими органами?

Внесення юрособи контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій і, відповідно, набуття нею статусу неприбуткової організації відбувається наступним чином.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. №440 зі змінами та доповненнями (далі — Порядок №440).

Включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку №440).

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі — контролюючий орган) (п. 4 Порядку №440).

Пунктом 6 Порядка визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою №1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі — Закон про держреєстрацію).

А житлово-будівельні кооперативи також подають засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою №1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

— особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

— поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

— засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

— державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом про держреєстрацію.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Контролюючий орган отримує доступ до установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, затвердженого Мін'юстом.

Згідно з п. 8 Порядку №440, за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

— включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

— виключення неприбуткової організації з Реєстру;

— зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:

— подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку №440;

— невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку №440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку №440, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку №440.

Зверніть увагу: у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

Але з переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua).

04.

Які зміни в реєстрації неприбуткових організацій відбулись у 2019 році?

Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій було внесено постановою КМУ №423, яка одразу (25.05.2019 р.) ж набрала чинності. Про те, що саме змінилося, читайте далі.

Як отримати витяг з Реєстру неприбуткових організацій?

Хоча в Порядку №440 і раніше зазначалося, що Реєстр ведеться, зокрема, для того, щоб надавати з нього відомості зацікавленим особам, про те, як отримати з нього витяг, встановлено не було.

Та з 22 травня у Порядку №440 з'явився новий пункт 12-1, який на це питання відповідає. Ним було запроваджено можливість отримання неприбутковими організаціями у будь-який час витягу з Реєстру (у разі бажання отримання витягу у паперовому вигляді), який може бути сформований у будь-якому контролюючому органі (ДПІ).

Форма запита на отримання витягу затверджена додатком 3 до Порядку №440. А сам витяг, як передбачається, можна буде отримати протягом трьох робочих днів з дати запиту.

Зверніть увагу: запит подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Звісно, що подати запит (і отримати витяг) можна і в електронній формі. Але з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису тих осіб, які його підписуватимуть, у порядку, визначеному законодавством. Тобто якщо у вас є укладений з ДПІ договір про визнання електронних документів, ви можете скористатися і цим шляхом.

Запит обов'язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати. І усі розділи запиту підлягають заповненню!

Форми витягу в Порядку №440 немає, але зазначається, що він повинен містити відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 цього Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі.

Зверніть увагу: по суті, витяг не має строку дії. Адже він містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються неприбуткової організації.

Що змінилося для релігійних організацій?

Порядок ведення Реєстру затверджений постановою КМУ №440. Крім цього Порядку, постанова містить і загальні положення. Ось до них внесено таку правку: виключено абзац 7 з п. 2, яким встановлювалось, що тимчасово, до 1 січня 2018 р., не може бути підставою для виключення з Реєстру невиконання неприбутковими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 ПКУ.

Як правило, норми, які вже не застосовуються, оскільки мали лише тимчасову дію, з нормативних актів не виключають. Але оскільки фактично ця норма вже майже півтори роки не діє, то сподіваємось, що ця зміна лише косметична та на згаданих неприбутківців жодним чином не вплине.

Хоча зараз цю норму, по суті, замінили іншим абзацом: релігійні організації, включені до Реєстру на день набрання чинності Законом №652 (а це було 13.08.2015 р.), які відповідають вимогам абз. 2 пп. 133.4.1 ПКУ, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій із присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості.

Що змінилося для всіх неприбуткових організацій?

Раніше до Реєстру могли потрапити лише ті юрособи, які мають код ЄДРПОУ. Це прямо зазначалося в п. 4 Порядку №440.

Тепер уточнюється, що код ЄДРПОУ залишається обов'язковою умовою для включення до Реєстру, а ось включення до ЄДР — ні. Адже тепер абзац 1 п. 4 Порядку №440 звучить так: «До Реєстру включаються неприбуткові організації — юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ, які включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, та юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до зазначеного Єдиного державного реєстру».

При цьому перелік ознак неприбутковості, які призначаються кожному внесеному до Реєстру (які теж наведені в п. 4 Порядку №440), залишився без змін.

Уточнили і вимоги, відповідність яким мають перевіряти податківці, перш ніж включити юрособу до Реєстру. Раніше п. 7 Порядку №440 містив цілий перелік таких вимог. Зараз в ньому є лише пряме посилання на пп. 133.4.1 ПКУ, який ці вимоги і встановлює. Таким чином, якщо в ПКУ будуть внесені зміни, актуалізувати Порядок №440 вже не доведеться і розбіжностей не буде.

З 22 травня 2019 р., щоб потрапити до Реєстру, неприбуткова організація повинна відповідати таким вимогам:

1) утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

2) установчі документи неприбуткової організації (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

3) установчі документи неприбуткової організації (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Зверніть увагу! Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ (на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами).

Але положення п. 3 не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. А положення п. 2 і 3 стосовно вимог щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зверніть увагу: додатком 1 до Порядку №440 в редакції постанови КМУ №423 було затверджено нову форму реєстраційної заяви. Вона подається юрособою як для включення до Реєстру, так і для виключення з нього за власною ініціативою, а також для внесення змін до реєстраційних даних.

Скоротилися і строки розгляду документів, які подаються для включення (або повторного включення для тих, хто статус неприбутківця раніше мав, але втратив!) юрособи до Реєстру. Раніше за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, ДФС приймала рішення протягом 14 календарних днів з дня їх отримання. Тепер цей строк становить 3 робочих дні! Відповідне рішення, як і раніше, за формою згідно з додатком 2 до Порядку №440, готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

При цьому, як і раніше, у заявника залишається без змін право у разі отримання відмови, усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається теж протягом трьох днів.

У ті самі строки розглядатимуться і документи (реєстраційна заява з позначкою «зміни») щодо змін, які слід внести до Реєстру про неприбуткову організацію.

У яких випадках неприбуткова організація виключається з Реєстру?

Це визначає п. 16 Порядку №440, до якого теж були внесені зміни.

Зараз виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:

— використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;

— розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

— невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пп. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації — вимогам, визначеним абз. 2 пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 ПКУ;

— внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення неприбуткової організації (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення). Раніше вимагалося затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється;

— за ініціативою неприбуткової організації.

05.

Неприбуткова організація внесла зміни до установчих документів. Чи треба повідомляти про це податківців?

Згідно з п. 14 Порядку №440, у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку.

Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку №440 обставин.

Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку №440).

Тобто за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

Тобто можливі два наслідки таких змін:

— або установчі документи юрособи дозволяють зберегти неприбутковий статус, і тоді податківці просто вносять інформацію про надані зміни (за потреби) до Реєстру.

— або установчі документи цього вже не дозволяють, і в такому випадку податківці виключають юрособу з Реєстру.

06.

Як звітує неприбуткова організація з податку на прибуток?

Незважаючи на те, що неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток (про що ми зазначали вище), вони зобов'язані звітувати з цього податку. Для цього вони мають складати спеціальну форму податкової декларації — Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Звіт), в якому відображаються результати діяльності.

Базовим звітним періодом для цього Звіту є календарний рік. Але новостворені неприбуткові підприємства, установи та організації подають за результатами року Звіт, у якому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації (точніше, отримання неприбуткового статусу).

Платник податку на прибуток, який протягом звітного року включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, по закінченню цього звітного року має подати до органу ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.

При недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених пп. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації — вимог, визначених абз. 2 пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов'язана щокварталу подавати до контролюючого органу Декларацію, сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Зверніть увагу: разом зі Звітом і Декларацією обов'язково слід подати і фінансову звітність юрособи. Адже зараз така фінзвітність є додатком до податкової звітності з податку на прибуток.

Податківці у ЗІР радять таке: у разі включення юрособи до Реєстру неприбуткових установ та організацій в середині кварталу звітного (податкового) року, така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку наступну податкову звітність:

— за період перебування на загальній системі оподаткування — Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або року (в залежності від базового звітного (податкового) періоду, який використовувався такою організацію як платником податку на прибуток), із показниками діяльності, обрахованими за період з першого календарного дня податкового (звітного) року до дати включення до Реєстру, та фінансову звітність за відповідний звітний період;

— за період перебування у Реєстрі — Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, із показниками діяльності, обрахованими за період з дати включення до Реєстру по останній календарний день податкового (звітного) року, та фінансову звітність за рік.

Поряд із цим такій неприбутковій організації необхідно подати доповнення до Декларації/Звіту, передбачене п. 46.4 ПКУ, з поясненням заповнення показників Декларації/Звіту та фінансової звітності, яке може бути складене в довільній формі та буде використане контролюючим органом при аналізі показників поданої звітності.

07.

Чи можуть неприбуткові організації займатися підприємництвом?

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає визначеним ПКУ вимогам, зокрема щодо утворення та реєстрації неприбуткової організації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та заборони, визначеної в установчих документах неприбуткової організації, розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників, членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

При цьому доходи (прибутки) неприбуткової організації, що можуть отримуватись від здійснення підприємницької діяльності, повинні використовуватись виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Докладніше про це ми писали тут.

08.

Чи оподатковуються податком на прибуток підприємств доходи, отримані неприбутковою організацією від продажу ОЗ?

Згідно з пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ПКУ.

09.

Чи втрачає статус неприбуткової організації обслуговуючий кооператив, який починає будівництво житла?

Житлово-будівельним кооперативом вважається юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації (Правила №76).

При цьому, відповідно до пп. 133.4.6 ПКУ, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства).

Відповідно до цього, податківці у консультації від 05.04.2019 р. №1454/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз'яснили, що кооператив має право перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій лише до початку будівництва або після закінчення будівництва (або придбання) і здачі такого об'єкта (багатоквартирного житлового будинку) в експлуатацію.

Тобто ЖБК не може мати статусу неприбуткової організації під час будівництва багатоквартирних житлових будинків. Натомість ЖБК може мати цей статус до початку або після закінчення такого будівництва.

Зазначимо, що така позиція податківців не нова: вона озвучувалась, зокрема, в ІПК від 25.10.2017 р. №2384/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. У цій ІПК податківці також зазначали, що житлово-будівельний кооператив має право на отримання статусу неприбутковості лише після закінчення будівництва і здачі об'єкта в експлуатацію у разі його подальшого обслуговування та управління таким житлово-будівельний кооперативом. Але це ще не все! На думку податківців, такий кооператив позбавляється права в статусі неприбуткової організації здійснювати будівництво інших об'єктів.

Водночас, податківці нагадали, що обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Отже, використання отриманих доходів на утримання ЖБК і на експлуатацію побудованого житлового будинку не порушує умови неприбутковості. А ось будування з їх рахунок самого житлового будинку (для чого, власне, і створюється такий ЖБК!) або інших об'єктів — порушує. Тому на період будівництва ЖБК доведеться сплачувати податок на прибуток.

10.

Чи є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ, організацій виплата доходу засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору?

Як ми зазначали вище, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Законом України від 06.10.2016 р. №1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі — Закон №1667), який набрав чинності з 20.11.2016 р., внесено зміни до абзацу третього пп. 133.4.1 ПКУ, якими передбачено, що не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ, а саме видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Враховуючи зазначене, не вважаються порушенням вимог пп. 133.4.2 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

11.

Які наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання тощо)?

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, а для релігійної організації — вимог, визначених абзацом другим пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів.

Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов'язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

12.

Чи утримують та сплачують податок на доходи нерезидента неприбуткові організації при виплаті доходів на користь юросіб-нерезидентів? Як показати такі доходи і податок у звітності?

Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 — 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов'язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Зверніть увагу: така організація в декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює.

13.

Який порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 р. №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. №469) (далі — Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Однак затвердженого порядку складання цього Звіту не існує, тож, доводиться звертатися до порад податківців. У ЗІР ДФСУ повідомляє таке.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, чи ні.

У рядках 1.1 — 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 — 2.6 Звіту — суми видатків (витрат).

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

у рядку 1.6.1 — благодійна допомога;

у рядку 1.6.2 ГД — гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу ІІ додатка ГД до Звіту;

у рядку 1.6.3 — суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов'язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об'єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розділу IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Ми зі свого боку докладно розглядали діючу форму Звіту тут.

А зараз зазначимо, що складається цей Звіт на підставі даних бухгалтерського обліку. А він у неприбуткових організацій, хоч це і не затверджено жодним нормативним актом Мінфіну, все ж таки має свої особливості. Спричинено це неприбутковим статусом юрособи — вважається, що у таких юросіб не може виникнути ані прибутку, ані збитку в результаті господарської діяльності.

Отже, там, де звичайні юрособи визнають доходи згідно із П(С)БО 15 — від безоплатного отримання активів, від реалізації товарів, послуг та необоротних активів, неприбуткова організація робить інакше. Вона обліковує такі надходження як цільове фінансування (на рахунку 48). І визнає дохід у сумі витрат, понесених протягом звітного періоду. Таким чином, усі невикористані надходження залишаються за кредитом рахунку 48 і доходом звітного періоду не визнаються. Завдяки цьому фінансовий результат неприбуткової організації (у разі цільового використання отриманих доходів) завжди дорівнює нулю.

14.

Як розмістити ввезені з-за кордону товари на склад гуманітарної допомоги?

Гуманітарна допомога має пільги з оподаткування, зокрема, і при розмитненні. Але як довести, які документи слід надати митникам, щоб скористатися такими пільгами?

Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, що встановлена МКУ, не справляється при ввезенні на митну територію України товарів гуманітарної допомоги (ст. 6 Закону про гуманітарну допомогу»).

Митне оформлення вантажів (товарів) без справляння плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, встановленим для органів доходів і зборів, здійснюється органами доходів і зборів за наявності рішення відповідних спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги про визнання таких вантажів (товарів) гуманітарною допомогою (ст. 8 Закону про гуманітарну допомогу).

Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, не справляється (ст. 250 МКУ).

Наказом Мінфіну від 28.05.2012 р. №613 затверджено Положення про склади тимчасового зберігання (далі — Положення), дія якого розповсюджується також на склади отримувачів гуманітарної допомоги.

Тимчасове зберігання товарів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога, здійснюється з дозволу митного органу на СГД за таких умов:

— дані про утримувача СГД повинні бути внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги;

— наявності на СГД цілодобової охорони або функціонуючої охоронної сигналізації, засобів пожежогасіння;

— обладнання СГД не менше ніж двома засобами нанесення забезпечення, один з яких повинен перебувати у віданні митниці, другий — у віданні утримувача СГД.

Для розміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення на СГД до митного органу подаються:

— єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів, що містить опис цих товарів, на підставі товаротранспортних документів відповідно до ст. 202 МКУ за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про склади тимчасового зберігання (далі — ЄУД);

— товаротранспортні документи (коносамент (Bill of Lading), авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), залізнична накладна (СМГС і ЦІМ)).

Разом із ЄУД утримувач СГД подає митному органу:

— засвідчені ним копії документів, що підтверджують: право власності, користування складськими об'єктами; наявність цілодобової охорони або функціонуючої охоронної сигналізації, засобів пожежогасіння;

— фотографії, що підтверджують обладнання СГД не менше ніж двома засобами нанесення митного забезпечення, один з яких повинен перебувати у віданні митного органу, другий — у віданні утримувача СГД.

Рішення про розміщення товарів на СГД приймає керівник підрозділу митного оформлення або уповноважена ним особа цього підрозділу, у зоні діяльності якого розташований такий СГД, невідкладно після перевірки поданих документів та встановлення дотримання вимог МКУ та п. 7.5 розділу VII Положення про склади тимчасового зберігання.

При першому розміщенні товарів гуманітарної допомоги на СГД митний орган має право провести у присутності уповноваженої посадової особи утримувача СГД огляд та фотографування складських об'єктів, прилеглої території та перевірку відповідності складських об'єктів відомостям, зазначеним у доданих до ЄУД документах.

За результатами огляду складається Акт огляду.

В Акті огляду не допускаються виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Копія Акту огляду надається утримувачу СГД.

Підставою для відмови митного органу в розміщенні товарів гуманітарної допомоги на СГД є невиконання вимог п. 2.6 розділу II та п. 7.2 розділу VII Положення про склади тимчасового зберігання.

На строк тимчасового зберігання товарів гуманітарної допомоги на СГД створюється тимчасова зона митного контролю.

Утримувач СГД забезпечує окреме зберігання різних партій товарів. Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам, або ті, що потребують особливих умов зберігання, повинні зберігатись на (в) спеціально пристосованих для цього складських об'єктах.

Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на СГД починається з дня їх фактичного розміщення на СГД та закінчується днем:

— завершення їх митного оформлення в обраний декларантом митний режим;

— передачі їх на склад митного органу.

Строк тимчасового зберігання товарів не переривається при переміщенні товарів з одного СГД на інший.

Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на СГД встановлюється відповідно до ст. 204 МКУ.

У разі продовження митним органом строків тимчасового зберігання товарів на СГД у порядку, встановленому частиною третьою ст. 204 МКУ, посадова особа митного органу вносить нову дату закінчення строку тимчасового зберігання товарів на СГД до відповідного програмно-інформаційного комплексу ЄАІС ДФС.

Товари гуманітарної допомоги можуть зберігатися на СГД у транспортному засобі, у якому вони були доставлені.

Вивезення за межі митної території України або знищення неякісних і непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги, розміщених на СГД, здійснюється згідно зі ст. 9 Закону про гуманітарну допомогу.

Утримувач СГД веде облік товарів, що розміщуються, зберігаються на СГД, відповідно до вимог, установлених розділом VIII Положення про склади тимчасового зберігання.

15.

Чи призведе до втрати статусу неприбутківця повернення співвласникам невикористаного цільового фінансування (гуманітарної допомоги тощо)?

Податківці у консультації від 07.02.2019 р. №432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадали, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абз. 1 пп. 133.4.2 ПКУ).

Відповідно до пп. 133.4.6 ПКУ, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, ОСББ.

Своєю чергою, відповідно до ст. 21 Закону про ОСББ до складових коштів ОСББ відносяться, зокрема, внески і платежі співвласників, пасивні доходи.

Тому податківці у консультації зазначають, що повернення ОСББ співвласникам невикористаних цільових коштів, попередньо внесених ними на утеплення фасаду будинку за програмою співфінансування з міською радою, у зв'язку з припиненням фінансування цієї програми не є підставою для виключення ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій за умови дотримання вимог, встановлених п. 133.4 ПКУ.

На нашу думку, такі самі наслідки повинне мати будь-яке повернення коштів, товарів, доходів тощо, облік яких ведеться як цільових надходжень.

16.

Як заповнюється додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у разі повернення гуманітарної допомоги її отримувачем організації, яка її надала?

У разі, якщо отримувач гуманітарної допомоги повертає нерозподілену гуманітарну допомогу організації, яка її надала, у цьому ж звітному (податковому) періоді в якому набула таку допомогу, то таке повернення відображається у розділі ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Додаток ГД) (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) — сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Звіт).

У разі повернення залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги, що обліковувався на початок звітного (податкового) періоду у розділі І Додатка ГД (показники якого відповідають показникам розділу V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД Звіту за попередній звітний (податковий) період), таке повернення відображається у розділі ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) — сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту.

У обох випадках при поданні Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, з відповідним поясненням щодо заповнення розділу ІІІ Додатка ГД та рядка 2.4.2 ГД Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці в Звіті.

17.

Зробили помилку у звіті про використання доходів: як її виправити?

Як і у решта платників податків, якщо граничний строк подання Звіту закінчився, у неприбуткових організацій є два шляхи для виправлення помилок у ньому (вони зазначені у п. 50.1 ПКУ).

Виправляємо помилку у наступному Звіті.

Для самостійного виправлення неприбутковою організацією помилок у звітності призначений Додаток ВП до Звіту.

Додаток ВП до рядків 7 — 9 Звіту надається у разі виправлення помилок у складі Звіту (звітного або звітного нового), в якому наводиться інформація про виправлені помилки в раніше наданому звіті. Даний додаток складається з двох таблиць.

Таблиця 1 призначена для врахування помилки (ок) у звітному (податковому) періоді, що настає за періодом, у якому виправлено помилку (и).

У таблиці 2 відображаються результати виправлення помилок.

Додаток ВП до Звіту надається у разі виправлення помилок, пов'язаних з розрахунком податкового зобов'язання та у випадку використання коштів за нецільовим призначенням та/або розподілу доходів (прибутку) організації серед засновників (учасників), її членів, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Подаємо уточнюючий Звіт з виправленими показниками.

Якщо неприбуткова установа або організація здійснює виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку, то така неприбуткова організація має подати Звіт з відповідною позначкою у рядку «Уточнюючий» у полі 1 цього Звіту.

При виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті необхідно зазначити правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Самостійне виправлення помилок» Звіту, оскільки у частині І цього Звіту відображаються доходи та витрати неприбуткових організацій, які не приводять до виникнення податкових зобов'язань.

Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини II Звіту, у частині II уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 19 — 23 частини «Самостійне виправлення помилок» Звіту — суми уточнень податкових зобов'язань та суми нарахованого штрафу і пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється.

Зокрема, у рядку 19 зазначається різниця між рядком 18 уточнюючого Звіту з урахуванням виправленої помилки та рядком 18 Звіту, який уточнюється; у рядку 22 — різниця між рядком 18 Звіту, який уточнюється, та рядком 18 уточнюючого Звіту з урахуванням виправленої помилки.

У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту Додаток ВП до рядків 19 — 22 Звіту «Розрахунок податкових зобов'язань за період, за який виявлено помилку» не заповнюється.

При цьому надання уточнюючого звіту не звільняє неприбуткову організацію від відповідальності, передбаченої п. 120.2 ПКУ про застосування штрафу від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Увага! У формі Звіту інформація про обов'язкові додатки у вигляді фінансової звітності відображається у блоці «Наявність додатків4» та проставляється позначка у полі «ФЗ6».

Крім того, у блоці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності6» проставляються такі позначки:

«Баланс (Звіт про фінансовий стан)», «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» або «Звіт про результати фінансової діяльності», «Звіт про рух грошових коштів» (крім бюджетних установ), «Звіт про власний капітал», «Примітки до річної фінансової звітності» (крім бюджетних установ).

18.

Чи може неприбуткова організація бути платником ПДВ?

Не лише може, а за певних умов навіть зобов'язана. Адже неприбутковий статус дає звільнення від сплати лише одного податку — податку на прибуток.

Особи, які для цілей оподаткування ПДВ зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у пп. 14.1.139 та п. 180.1 ПКУ.

Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі і неприбуткова організація.

Під обов'язкову реєстрацію платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Отже, якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така організація повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку. Зазначена норма передбачена п. 181.1 ПКУ.

19.

Чи може ФОП — «єдинник» ІІ групи надавати послуги неприбутковій організації?

Нагадаємо, що II група платників єдиного податку — це фізособи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Отже, щодо продажу товарів в таких «єдинників» обмежень для контрагентів немає — купувати може будь-хто. А ось для послуг є. І порушення цього правила тягне за собою для продавця перехід на загальну систему оподаткування (це якщо не враховувати те, що сам дохід від таких операцій буде оподатковуватися за ставкою ЄП 15%).

На підставі визначення II групи податківці дійшли до невтішного висновку: враховуючи те, що громадські організації, які є неприбутковими, не є платниками єдиного податку, фізичні особи — платники єдиного податку другої групи не мають право надавати послуги таким організаціям.

20.

Чи може неприбуткова організація бути платником єдиного податку?

Формально будь-якій юрособі, зокрема, і тій, яка не ставить за мету отримання прибутку для його розподілу між своїми засновниками, дозволено стати платником єдиного податку. Але перед цим її виключають з Реєстру неприбуткових установ та організацій, тож статус неприбутківця така юрособа втрачає.

Докладно таку можливість ми розглядали тут.

21.

Профспілка організувала своїм членам-фізособам екскурсію: що з оподаткуванням?

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки та ведуть свою діяльність на підставі статуту. Правове регулювання, засади створення, права та гарантій діяльності професійних спілок визначено у Законі про профспілки.

Зокрема, у ст. 14 Закону про профспілки визначено, що джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання визначаються в їх статутних документах.

Таким чином, статутом профспілкової організації повинно бути передбачено можливість члена профспілки отримувати матеріальну допомогу за рахунок коштів профспілки на підставі рішення комітетів профспілки або їх президій.

В такому випадку виплата матеріальної допомоги здійснюється виключно для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом. А отже, виплата не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) та не є підставою для виключення первинної профспілкової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Тобто профспілки — це один з різновидів юросіб, які можуть мати неприбутковий статус.

Але статус неприбуткової організації дає звільнення лише щодо податку на прибуток. Тобто неприбуткові організації, так само, як і решта юросіб, є податковими агентами стосовно доходів, які вони виплачують фізособам.

Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, до загального місячного оподатковуваного доходу фізособи включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь фізособи, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%. Крім того, зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором.

Враховуючи викладене, вартість екскурсій (відвідувань музеїв), що організовуються для членів профспілки та членів їх сімей і оплачуються за рахунок коштів зазначеної профспілки, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо (ознака доходу у формі №1ДФ — «126») та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, за умови персоніфікації кожного учасника заходів.

А як щодо путівок, які надаються профспілками? Тут ситуація інша.

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України. Така норма передбачена пп. 165.1.35 ПКУ.

Але зазначене звільнення від оподаткування поширюється на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка, надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення членів сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім'ї.

У податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією безоплатних путівок відображається за ознакою доходу «156».

22.

Благодійна організація оплатила лікування фізособи: чи буде ПДФО?

Про те, кому та як неприбуткова організація може надавати благодійну допомогу, ми докладно писали тут. Тож зараз розглянемо лише один випадок такої благодійності.

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню кошти або вартість майна (послуг), що надаються за рахунок коштів благодійної організації як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів. Зазначена норма передбачена пп. 165.1.19 ПКУ.

Благодійна організація повинна мати відповідні документи, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Це можуть бути документи, що підтверджують потребу в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.

Зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості таких послуг як в Україні, так і за кордоном.

Кошти або вартість майна, надані як допомога на лікування та медичне обслуговування, відображаються благодійною організацією у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «143».

До змісту номеру