З 1 грудня 2019 року зріс прожитковий мінімум. На які показники це вплинуло?

Зазначимо в ньому найкорисніші речі, про які має пам'ятати бухгалтер напередодні Нового року:

• як заохотити працівників без зайвої сплати податків (наша вічнозелена тема про нецільову благодійну допомогу);
• як надати їм новорічні подарунки (зокрема, і на дітей) і теж без сплати податків;
• графік роботи контролерів та банків напередодні і під час свят, чи буде перенесення робочих днів;
• чи треба переносити робочі дні на підприємствах;
• коли треба подати звітність та сплачувати податки (із урахуванням зазначеного) протягом грудня, реєструвати податкові та акцизні накладні;
• що треба закінчити до кінця року (інвентаризація, річний перерахунок ПДФО та ПДВ тощо);
• складання графіка відпусток на наступний рік;
• які новації в законодавстві нас чекають з 1 січня і що треба зробити у грудні, щоб до них приготуватися.

З 1 грудня 2019 року зріс прожитковий мінімум. На які показники це вплинуло?

Перш ніж планувати наступний рік, варто гарно закінчити поточний. Для цього слід вивчити вплив змін протягом року прожиткового мінімуму для різних категорій населення. Як правило, бізнес цікавить лише один показник — прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Докладно це питання ми розглядали тут.

Якщо коротко, то в результаті зростуть:

— поріг нарахування індексації зарплати;

— деякі соціальні виплати з бюджету і мінімальний розмір аліментів.

Водночас без змін залишаться:

— мінімальний розмір окладу працівника;

— мінімальний і максимальний розмір ЄСВ за грудень;

— розміри деяких неоподатковуваних доходів фізосіб (добові, подарунки) тощо.

А ось із 1 січня 2020 року, коли зросте мінімальний розмір заробітної плати, ситуація зміниться кардинально. Втім, про це трохи далі.

Чи буде у грудні 2019 — січні 2020 перенесення робочих днів у зв'язку зі святами?

Так, у грудні 2019 року передбачено перенесення робочих днів:

— з понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня;

— з вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня.

А у січні 2020 року робочий день переноситься з понеділка, 6 січня 2020 року, на суботу, 11 січня 2020 року.

Втім, коли ми говоримо про таке перенесення, слід розуміти, що воно відбувається згідно із розпорядженнями КМУ і є рекомендованим. Тому як працювати напередодні свят, кожне підприємство, установа та організація вирішує самостійно. Коли підприємство приймає таке рішення, як правило, беруться до уваги графік роботи постачальників та покупців, а також ДПС та банків.

Як працюють на свята банки?

НБУ визначив регламент роботи системи електронних платежів Національного банку (далі — СЕП) та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року:

— 26, 27 грудня 2019 року СЕП працюватиме в режимі продовженого банківського дня — на дві години;

— 28 грудня 2019 року до 13:00 через СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до Національного банку України та органів Державної казначейської служби України. Національний банк та органи Державної казначейської служби можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15:00;

— 2 січня 2020 року банки працюватимуть без клієнтів і забезпечуватимуть комплекс робіт, пов'язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснюватимуться;

— день роботи СЕП переноситься з понеділка 06 січня 2020 року на суботу 11 січня 2020 року;

— 3, 8 січня 2020 року СЕП і банківська система працюватимуть у звичайному режимі.

У період з 28 грудня 2019 року до 7 січня 2020 року включно діятиме офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, розрахований Національним банком України 27 грудня 2019 року.

Про це ми писали тут.

Державна казначейська служба України додатково повідомляла, що 28 грудня 2019 року органи Казначейства не працюють з клієнтами по забезпеченню видаткової частини бюджетів. Водночас органами Казначейства здійснюється погашення та обслуговування державного боргу у національній валюті, а також зараховуються надходження до бюджетів всіх рівнів.

У 2020 році першим робочим днем органів Казначейства є 2 січня, але вони 02.01.2020 р. працюють без клієнтів. Починаючи з 3 січня 2020 року органи Казначейства працюють у звичайному режимі. Про це ми писали тут.

Який день буде граничним для реєстрації ПН та РК у грудні 2019 року?

31 грудня 2019 року, який буде вихідним днем через перенесення його відпрацювання на 28 грудня, має бути операційним днем для реєстрації ПН та РК з датою складання з 1 по 15 грудня. Про це ми писали тут.

Тобто ЄРПН має 31.12.2019 р. працювати. Проте у минулому році останнім днем для реєстрації було 29 грудня.

Наразі що відбуватиметься з ЄРПН наприкінці грудня, податківці ще не повідомили. Ми за цим уважно стежимо, і як тільки ця інформація з'явиться, ми про це обов'язково напишемо!

Бажаємо наприкінці 2019 року матеріально заохотити наших працівників і партнерів. Як це краще зробити?

Способи заохочення можуть бути різними. Якщо ви плануєте виплати всім чи більшості працівників, то готуйтесь до сплати з таких виплат не лише ПДФО і військового збору, а і ЄСВ. Адже вони з метою оподаткування вважатимуться зарплатою.

Якщо ж вас цікавлять неоподатковані, не дуже великі виплати і лише окремим працівникам, то можна обійтись і без оподаткування. Якщо зробити виплату нецільовою благодійною допомогою.

При наданні благодійної (матеріальної) допомоги фізособам потрібні:

— заява від фізособи;

— складений наказ керівника підприємства на підставі даних із таких заяв про надання благодійної допомоги;

— платіжне доручення (якщо допомогу надавали у безготівковій формі) або видатковий касовий ордер (якщо фінансування здійснено готівкою).

Неоподатковувані види та розмір благодійної допомоги визначено п. 170.7 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного року сукупно у розмірі граничного доходу для застосування ПСП.

Нагадаємо, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів. Тож при наданні нецільової допомоги слід врахувати ці особливості.

У 2019 році розмір такого доходу становить 2690 грн. Тож у 2019 році без наслідків в оподаткуванні ПДФО та військовим збором можна надати своїм працівникам нецільову благодійну допомогу у розмірі 2690 грн.

При наданні такої допомоги у розмірі більше ніж 2690 грн сума перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором. Військовий збір утримується з суми перевищення у розмірі 1,5%, а ПДФО за ставкою 18%.

Коли благодійну допомогу може бути визнано зарплатою?

Податківці вважають, що надавати допомогу в один момент всім працівникам або більшості працівників без сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ не вийде. Так само, на їх думку, відбувається і з нецільовою благодійною допомогою, якщо вона не є одноразовою, тобто виплачується працівнику частіше ніж раз на рік. У такому разі вони будуть стверджувати, що така допомога не відповідає критеріям визнання разової допомоги.

Тому під час перевірок податківці будуть наполягати на нарахуванні ЄСВ, та навіть на оподаткуванні ПДФО та ВЗ вже за зарплатними правилами (хоча п. 170.7 ПКУ наведених вище вимог не містить!). Щоб уникнути суперечок із контролерами, варто надавати нецільову благодійну допомогу кожному з працівників не частіше ніж раз на календарний рік, а також у день невиплати зарплати. Наприклад, під новорічні свята її можна буде виплатити без оподаткування двічі: у грудні 2019 і у січні 2020 (але потім вже протягом 2020 року такому працівнику нецільову благодійну допомогу краще не надавати).

Докладніше про це читайте в нашій статті.

Як надати і оподаткувати новорічні подарунки дітям працівників?

Оподаткування залежить від того, хто їх надає, змісту та вартості таких подарунків. Адже існують спеціальні норми податкового законодавства, які не лише звільняють продаж таких подарунків від ПДВ, а і роблять їх неоподаткованими для самих працівників.

Щодо ПДФО та ВЗ

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25% однієї МЗП (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2019 р. — це 1043, 25 грн.

При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.

Відповідно до пп. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де:

К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (у 2019 р. — 1,2195).

Якщо подарунок коштував більше, то сума перевищення понад 1043,25 грн підлягає оподаткуванню і військовим збором. Але з метою утримання військового збору вартість подарунку збільшувати на натуральний коефіцієнт не потрібно. Тобто військовий збір буде утримуватися зі суми перевищення без застосування натурального коефіцієнта.

ЄСВ не нараховується на вартість розданих подарунків, оскільки такі подарунки надаються працівникам для їхніх дітей до свята — Нового року. Це встановлено п. 8 розд. ІІ Переліку №1170.

А як щодо ПДВ?

Слід зазначити, що продаж роботодавцям «класичних» новорічних подарунків (тобто відносно недорогих наборів солодощів та іграшок) ПДВ не оподатковується. Отже, в разі їх придбання податкового кредиту роботодавець не буде мати.

Оподаткування ПДВ новорічних подарунків регулює спеціальний Закон №2117, який діє лише в ці святково-казкові дні — щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року. Відповідно до ст. 2 цього закону, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків звільняються від оподаткування ПДВ. Тож на роботодавця-платника ПДВ продавцем святкових дитячих подарунків буде складено та зареєстровано в ЄРПН ПН на звільнену операцію.

Зверніть увагу: під дитячими святковими подарунками в цьому Законі розуміють набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Тож пільга з ПДВ в 2019 році передбачена лише для тих новорічних подарунків, чия вартість не перевищує 1921 грн х 8% = 153,68 грн.

Звісно, якщо роботодавець вирішить придбати щось дорожче або сформувати новорічні подарунки самостійно, то така операція обкладатиметься ПДВ на загальних підставах і тоді ПК буде. Головне, щоб продавець зареєстрував на роботодавця відповідну податкову накладну.

А ось надання новорічних подарунків дітям працівників є операцією постачання товарів, тобто обкладається ПДВ на загальних підставах (пп. 185.1 ПКУ). Оскільки постачанням товарів є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару (пп. 14.1.191 ПКУ).

База обкладення ПДВ залежить від того, яким способом було отримано подарунки — придбання чи виробництво. У разі передачі подарунків, придбаних на стороні, базою оподаткування є вартість їх придбання. Для продукції власного виробництва цією базою є звичайна ціна такої продукції.

При цьому визнаватиметься таке ПЗ з ПДВ лише один раз (як постачання). Застосовувати одночасно ще й норми п. 198.5 ПКУ (визнавати «умовне» ПЗ) в цій ситуації буде не потрібно. Роз'яснення податківців щодо оподаткування ПДВ операцій з безоплатної роздачі товарів є в ЗІР (підкатегорія 101.06).

Докладніше про це, а також про документальне оформлення видачі таких подарунків та їх відображення у звітності читайте в нашій статті.

Як відобразити в обліку проведення новорічного корпоративу?

У бухобліку витрати на новорічний корпоратив краще відносити до складу інших операційних витрат 949 «Інші витрати операційної діяльності». Втім, дехто може спробувати визнати адміністративні витрати, але для цього потрібно буде довести зв'язок проведення корпоративу з витратами на організацію та управління підприємством.

Для того щоб визнати витрати на проведення корпоративу, потрібні такі документи:

1. Наказ (розпорядження) керівника підприємства про проведення корпоративу. У ньому слід зазначити мету, привід для свята та відповідальних за його організацію (наприклад, підтримання корпоративного духу компанії; нагородження кращих працівників і мотивація для решти персоналу).

2. План (програма) проведення свята. У ньому зазначають, які заходи будуть проведені, хто відповідальний.

3. Первинні документи, що підтвердять понесені витрати. Це можуть бути й акти наданих послуг у разі оренди приміщення для проведення свята, наприклад ресторану, або залучення до проведення свята організацій чи підприємців, для яких це є основним видом діяльності, товарні чеки на придбання подарунків для працівників. Якщо гроші на ці витрати видавали під звіт працівникам, то крім первинних документів, що підтвердять понесені витрати, має бути й авансовий звіт.

Всі первинні документи мають містити обов'язкові реквізити, які наведено у ч. 2 ст. 9 Закону №996.

Про це та про податкові наслідки такого заходу читайте в нашому матеріалі тут.

Як проводиться річний перерахунок ПДФО наприкінці 2019 року?

Проведення річного перерахунку є обов'язком, а не правом податкового агента.

Головна мета перерахунку ПДФО — це перевірка (уточнення) наявності у платника податку підстав для отримання ПСП, і вже як результат — уточнення податкових зобов'язань із ПДФО для кожного окремого звітного періоду, що дорівнює місяцю, а також перевірка правильності застосування розміру ПСП — звичайної або ПСП на дітей.

Річний перерахунок ПДФО проводиться за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року.

Алгоритм проведення річного перерахунку ПДФО такий:

Крок 1. Уточнюється за кожен місяць сума доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за звітні місяці, з урахуванням розподілу перехідних відпусткових і допомоги з тимчасової непрацездатності за місяцями, за які вони нараховані, а також з урахуванням віднесення до конкретного місяця інших виплат, нарахованих в одному місяці, але які належать до попередніх місяців. Разом з тим нараховані в місяцях доходи слід перевірити на наявність арифметичних та інших помилок.

Крок 2. Розрахована помісячно сума оподатковуваного доходу порівнюється з граничним доходом, який дає право на застосування ПСП, у 2019 році — 2690,00 грн.

Крок 3. Перевіряється правильність суми доходу та суми ПСП для випадків застосування пп. 169.1.2 ПКУ (ПСП на дітей) та пп. 169.1.3 ПКУ (інші випадки для застосування ПСП).

Крок 4. Остаточно оподатковується розрахований (уточнений) оподатковуваний дохід щомісяця і визначається сума ПДФО до сплати для кожного місяця окремо.

Крок 5. Обчислюється остаточна річна сума ПДФО, що складається зі сум податку, визначених за результатами перерахунку кожної окремої місячної оподатковуваної суми доходу.

Крок 6. Порівнюється річна сума ПДФО, обчислена внаслідок перерахунку, з фактично утриманим ПДФО протягом звітного податкового року.

Крок 7. Результати річного перерахунку відображаються у ф. №1ДФ за IV квартал.

Докладніше про це читайте в нашій аналітичній статті тут.

Коли слід складати графік відпусток на 2020 рік?

Якщо ви роботодавець, складати графік відпусток для вас — це обов'язок. Незалежно від того, скільки у вас працівників (про це говорить Мінсоцполітики у листі від 29.07.2015 р. №191/10/136-15). Головна його функція — це встановлення черговості надання відпусток працівникам. Вона погоджується між роботодавцем і працівниками і дозволяє планувати час роботи і відпочинку заздалегідь.

Форма графіка відпусток законодавчо не встановлена, тому він складається у довільній формі. Зразок такої форми графіка ви можете знайти тут.

Згідно з п. 20 Типових правил ВТР, графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року.

Але пізніша дата складання графіка не буде порушенням, якщо вона зазначена в обліковій політиці підприємства. Принаймні, така на сьогодні позиція фахівців Держпраці.

Тобто щодо форми і строків затвердження графіку відпусток у роботодавця повністю розв'язані руки. Існує лише вимога такий графік створити, узгодити його з профспілкою (за наявності на підприємстві) і довести до відома всіх працівників.

Докладніше про це читайте тут.

Як провести річний перерахунок ПДВ за ст. 199 ПКУ?

Нагадаємо, що податковий кредит звітного періоду формується платником податку зі сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Тобто якщо на вас є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (або інший документ, зазначений у п. 201.11 ПКУ), право на ПК у вас є завжди. Головне, щоб в цих документах не було помилок.

Та ось прийняття рішення про використання таких товарів/послуг або факт їх використання (зверніть увагу: з метою оподаткування ці події мають рівну силу!) в неоподатковуваних операціях призводить до коригування ПК шляхом визнання ПЗ. І таке визнання буває різним.

Перерахунок ПДВ за ст. 199 ПКУ відбувається, якщо придбані товари/послуги частково використовуватимуться/використовуються в неоподатковуваній діяльності. А частково — відповідно, в оподаткованій. Тобто, має місце подвійне використання.

У цьому випадку частки, у яких товари/послуги будуть використовуватися або фактично використовуються в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльностях, треба порахувати. І хоча у покупця — платника ПДВ і буде право на ПК в усій сумі сплаченого податку, таке право буде обмежене обов'язком визнати ПЗ за ст. 199 ПКУ:

«У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену ПН в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях».

Порахована в одному з місяців поточного календарного року, ця частка діє до його кінця. А ось у грудні доводиться її визначати наново: платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Це і має назву річного перерахунку ПДВ.

Докладніше про це (із поясненням, які податкові накладні та розрахунки коригувань до них слід скласти, та як відобразити результати перерахунку в декларації з ПДВ за грудень) читайте тут.

Змінилась форма декларації з податку на прибуток. За який звітний період її подавати вперше?

Мінфін наказом від 14.11.2019 р. №481 затвердив зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Її приводять у відповідність до чинних норм ПКУ.

Що змінюється в основній частині декларації?

1. У новій редакції викладено рядок за кодом 26 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 — рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється, або рядок 35 — рядок 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)), або рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до рядків 26 — 29, 31 — 33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)».

2. Додано нові рядки такого змісту:

«35. Сума збільшення податкового зобов'язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 — 142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України;»

«36. Штрафні санкції за порушення положень пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України;»

«37. Пеня, нарахована на виконання вимог статті 1231 глави 11 розділу II, пунктів 142.1 — 142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».

3. Позицію «Наявність додатків¹⁰» викладено у новій редакції.

Новий додаток та зміни у наявних

По-перше, декларацію доповнено новим додатком ПП. У ньому відображаються суми податку на прибуток, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

По-друге, змінюється зміст податкових різниць у додатку РІ щодо збільшення фінрезультату:

— на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

— на додатну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

По-третє, змін також зазнали:

— додаток ПН щодо заповнення відомостей про нерезидента;

— додаток ВП щодо можливості подання платником податку на прибуток фінансової звітності за звітний період, що уточнюється, якщо уточнення показників здійснюється у складі декларації за будь-який наступний податковий період відповідно до положень пп. «б» п. 50.1 ПКУ.

Але коли нова форма почне діяти? І коли за нею вперше доведеться звітувати?

Наказ №481 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто з 20 грудня 2019 року. Крім підпункту 3 пункту 1 та пункту 3 Змін до форми декларації, які наберуть чинності з 1 січня 2020 року.

Оскільки Наказ №481 опубліковано в грудні 2019 року, то відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування.

Тому за правилами ПКУ вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати:

— платникам з квартальним звітним періодом — за І квартал 2020 року;

— платникам з річним звітним періодом — за 2020 рік.

Від податківців ще не має інформації, чи потрібно буде звітувати за новою формою вже за 2019 рік. Але оскільки основні зміни до декларації, крім нового додатку ПП, стосуються правил оподаткування 2019 року, то цілком можливо, що за новою формою декларації звітуватимемо і за 2019 рік.

Про це ми писали тут.

Чи зміняться з 1 січня 2020 року рахунки для сплати податків?

Так, це вже давня традиція, і цей рік не став виключенням.

На додаток Казначейство раніше пояснювало, чому з 1 січня 2020 року будуть діяти нові рахунки. Зокрема, це пов'язано з тим, що з 01.01.2020 р. при здійсненні операцій з виконання державного та місцевих бюджетів органами Казначейства буде застосовуватись План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений Наказом №1203.

Таким чином, з 01.01.2020 р. будуть введені в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів та інших платежів, відкриті відповідно до Плану рахунків №1203.

Держказначейство наголосило, що реквізити нових рахунків з'являться після 20.12.2019 р. Але вже зараз на нашому сайті є інформація щодо цих реквізитів для всіх областей та м. Києва. Докладніше про це читайте тут.

Нагадуємо, що про нові рахунки можна буде дізнатися і в Електронному кабінеті платника податків (але лише після оновлення інформації в ньому податківцями).

На які рахунки слід буде сплачувати ЄСВ у 2020 року?

З 3 січня 2020 року почнуть діяти нові рахунки для сплати єдиного внеску, відкриті на балансі центрального апарату Казначейства України (МФО 899998), за стандартом IBAN.

Починаючи з 3 січня 2020 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам як нез'ясовані надходження.

Нові реквізити цих рахунків ви можете дізнатись тут.

Який розмір мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму передбачено у 2020 році?

13 грудня 2019 року у «Голосі України» №239 офіційно опубліковано Закон від 14.11.2019 р. №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

1 січня 2020 року він набере чинності. Цим законом встановлено, зокрема, наступні показники.

Мінімальна заробітна плата:

• у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні (тобто на 550 грн більша, ніж у 2019 році, — 4173 грн);
• у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривні (у 2019 році — 25,13 грн).

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць

Основні демографічні та соціальні групи населення	Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць
	з 1 січня	З 1 липня	з 1 грудня
Загальний показник	2027 грн	2118 грн	2189 грн
діти до 6-ти років	1779 грн	1859 грн	1921 грн
діти від 6 до 18 років	2218 грн	2318 грн	2395 грн
працездатні особи	2102 грн	2197 грн	2270 грн
особи, які втратили працездатність	1638 грн	1712 грн	1769 грн

Але 11 грудня уряд ухвалив законопроект, який дозволить надалі підвищити прожитковий мінімум до 4200 грн. Водночас він передбачає зміни підходів застосування прожиткового мінімуму при визначенні розмірів заробітної плати та запровадження нового підходу до визначення розміру штрафної ставки. Докладно цей законопроект ми аналізували тут.

Якщо цей законопроект встигне стати законом «під ялинку», то ці новації запрацюють вже з січня 2020 року. І бізнесу доведеться перераховувати власні плани і вносити в них зміни буквально за кілька днів. Але буде це чи ні найближчим часом, не вгадаєш.

Наразі ж ми плануватимемо роботу у наступному році за існуючим законодавством.

З 1 січня 2020 року зросте прожитковий мінімум. Які наслідки для бізнесу це матиме?

Мінімальний розмір посадового окладу

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2020 року мінімальний розмір посадового окладу становитиме 2102 грн. Тож роботодавцям потрібно уважно продивитись власні штатні розклади і в разі потреби внести до них зміни.

Індексація заробітної плати

Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 4 Порядку №1078). Зазначимо, у грудні 2019 року він становив вже 2102,00 грн.

Отже, з 01.12.2019 р. по 30.06.2020 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 2102 грн.

Аліменти

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ).

Отже, розмір аліментів з 01.12.2019 р. по 30.06.2020 р. становитиме:

• для дітей до 6 років — не менш 889,50 грн (1779 грн x 50%);
• для дітей від 6 до 18 років — не менш 1109 грн (2218 грн x 50%).

Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим?

Роботодавець змінити призначену суму аліментів не має права і утримує їх відповідно до зазначеного в виконавчому листі розмірі. Тому зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. При цьому якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим від означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судовий збір

Ставки судового збору прив'язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Всі розміри судового збору встановлено ст. 4 Закону про судовий збір.

Зі ставками судового збору на 2019 рік ви можете ознайомитись тут. Відповідно, зі зміною розміру прожиткового мінімуму у 2020 році зміняться й ставки судового збору.

Збір за адмінпослуги

З переліком ставок збору за деякі адміністративні послуги на 2019 рік ви можете ознайомитись тут.

Як бачимо, розмір збору за державну реєстрацію юридичних осіб та ФОП прив'язаний до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Відповідно, зі зміною розміру прожиткового мінімуму у 2020 році зміняться й ставки адміністративного збору.

Такий самий зв'язок між розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня і розміром адміністративного збору за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розмір ставок такого адміністративного збору у 2019 році див. тут.

Аналогічно зміниться у 2020 році і розмір адміністративного збору за надання відомостей з Державного земельного кадастру. Розмір такого збору у 2019 році див. тут.

Докладніше, на що ще вплине розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2020 року, дивіться в нашій статті.

З 1 січня 2020 року зросте розмір мінімальної зарплати. Які наслідки це матиме для бізнесу?

Крім очевидного наслідку — збільшення мінімального розміру зарплати, яку треба буде нараховувати працівникам, існують й інші, які ми розглянемо тут.

Податок на прибуток

Звісно, на ставку податку на прибуток мінімальна зарплата не впливає. Але від неї залежить окрема податкова різниця, на яку певним платникам податку слід буде відкоригувати визначений фінрезультат.

За пп. 140.5.4 ПКУ слід збільшувати фінрезультат на суму товарів та послуг придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру, якщо сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного року перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

У 2020 році річна вартість цих активів буде становити 118 075,00 грн.

Податок на нерухомість

Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Отже, за 2020 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за максимальною ставкою 4723 х 1,5% = 70,85 грн. А якою точно ця ставка буде на території певної територіальної громади, вирішуватиме місцева рада.

Транспортний податок

За пп. 267.2.1 ПКУ до об'єкта оподаткування належатимуть легкові авто, у яких:

від дати випуску минуло не більше 5 років;

середньоринкаова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (в 2020 році — це 4723 грн х 375 = 1 771 125 грн).

Нагадуємо, що ця середньоринкова вартість визначається Мінекономрозвитку за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року. Докладніше про це читайте тут.

Збір за паркування

За пп. 268-1.3.1 ПКУ ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності зі забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного року.

Таким чином, у 2020 році максимальний розмір ставки цього збору за 1 кв. м становитиме 4723 х 0,075% = 3,54 грн.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства

За ст. 14 Закону про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Тож протягом 2020 року мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становитиме 5 903 750,00 грн.

Штрафи за порушення законодавства про працю

Ще одна зміна — зростання сум штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП. Але тут все теж може змінитися у лічені дні.

Зараз за порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах:

— 30 мінімальних зарплат за кожного працівника (з 01.01.2020 р. це 141 690 грн) за такі порушення:

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;
• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
• виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску;

— 10 мінімальних зарплат за кожного працівника (з 01.01.2020 р. це 47 230 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

— 3 мінімальні зарплати (з 01.01.2020 р. це 14 169 грн) за такі види порушень:

• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
• виплата їх не в повному обсязі;

— 10 мінімальних зарплат за кожного працівника (з 01.01.2020 р. це 47 230 грн) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законами «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

— 1 мінімальна зарплата (з 01.01.2020 р. — 4 723 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

А ще ця стаття передбачає штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат (з 01.01.2020 р. це 14 169 грн) за недопущення інспекторів з праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. Якщо ж це була перевірка з питань виявлення неоформлених працівників або виплати зарплати «в конвертах», тобто без сплати податків, то штраф буде ще більшим, у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2020 р. це 472 300 грн).

Тепер — про можливі зміни щодо таких штрафів.

По-перше, у 2019 році порядок їх застосування змінився 14.05.2019 р., коли постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/8917/17 було визнано нечинною та скасовано постанову КМУ від 26.04.2017 р. №295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Натомість 30.08.2019 р. набрав чинності новий Порядок проведення інспектувань, за яким більшість порушень можна усунути без штрафу, достатньо лише виконати приписи інспекторів. Про це ми писали тут.

Проте і до нового Порядку готуються зміни. Здається, до штрафів ми знову ще повернемось.

Натомість навіть за умов чинного Порядку питання щодо застосування штрафів по виїзним та невиїзним інспектуванням з питань дотримання законодавства з праці, й досі залишається спірним. Судову практику з цього приводу ми розглядали тут.

По-друге, у депутатів є намір змінити розміри трудових штрафів. Про відповідний законопроект ми писали тут і тут. Зараз цей законопроект готується на підпис Президенту, тож стежмо разом уважно.

Як збільшення розміру мінімальної зарплати вплине на розмір оплати праці працівників у 2020 році?

Хоч розмір мінімальної зарплати у місячному і годинному розмірі щороку змінюється, правила мінімальної оплати праці залишаються незмінними. Нагадаємо їх.

Правило №1

Частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:

— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт,

— премії до святкових і ювілейних дат.

Правило №2

На жаль, не існує зручного зведеного переліку виплат, які враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Пояснити це просто: виплати, які належатимуть до зарплати працівника, встановлюються сторонами трудового договору (тобто роботодавцем і працівником) самостійно.

Тому тут треба йти від зворотного: ті виплати, які не враховуються, ми вже навели у правилі №1. Відповідно, всі решта складові зарплати працівника — враховуються! Так, й індексація зарплати також.

Правило №3

Для виконання мінімальних гарантій з оплати праці роботодавець спочатку нараховує зарплату працівника, виходячи з окладу (тарифної ставки, відрядної розцінки тощо), доплат та надбавок, встановлених працівнику, проводить індексацію такої зарплати, і тільки після цього порівнює таку нараховану зарплату із розміром мінімальної зарплати.

За потреби роботодавець робить доплату до мінімального розміру зарплати.

Розраховується вона таким чином:

1) працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати. При цьому (хоч вони і нараховані) не беруться до уваги ті виплати, які не враховуються (див. правило №1);

2) якщо отримана в результат нарахована заробітна плата менше розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.

Але слід пам'ятати про спеціальні правила, які діють для тих працівників, які місячну норму праці не виконують. Про це — у наступному правилі.

Правило №4

Якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці. Це прямо передбачено ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці.

Це правило працює і тоді, коли працівник був прийнятий на роботу або звільнений в середині місяця. Якщо:

• працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця,
• працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник),
• протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному — заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати.

Правило №5

Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

Це стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, тимчасової непрацездатності.

Це також стосується:

• сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати,
• вихідної допомоги,
• компенсації за невикористані відпустки.

Адже ці виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу. Це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку №100 та Порядку №1266.

Зверніть увагу! При застосуванні цього правила є один виняток — службове відрядження.

Згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Тому:

• якщо денна зарплата, розрахована виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника, більша або дорівнює середньоденному заробітку, то оплата праці під час відрядження відбувається виходячи з такої денної зарплати. В цьому випадку така зарплата враховується для застосування мінімальної зарплати — так, як це зазначено у правилах №№3 — 4;
• якщо ж середньоденний заробіток вищий, то оплата відрядження відбувається виходячи з такого середньоденного заробітку. І ось в цьому випадку працює правило №5 (зарплата за час відрядження не враховується для застосування мінімальної зарплати).

Приклади застосування цих правил у 2020 році ви можете побачити тут https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/59694.

Як зростання розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму з 01.01.2020 р. вплине на нарахування і оподаткування доходів працівників?

Військовий збір

Почнімо з цього платежу — адже якщо навіть у ньому й виникнуть зміни, вони не стосуватимуться виплат працівникам. Усі виплати, нараховані (виплачені) працівникам з утриманням із них ПДФО, оподатковуються і військовим збором за ставкою 1,5%.

Без змін залишаються строки сплати військового збору та звітування за ним.

ПДФО

Основні моменти, які повинен знати кожен податковий агент: ставки ПДФО, порядок визначення бази оподаткування (навіть «натуральний» коефіцієнт), порядок і форма звітування, строки сплати ПДФО до бюджету залишилися незмінними. Принаймні зараз ми вважаємо, що саме так.

Що ж змінилося?

На показниках мінімальної зарплати в місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених Законом про бюджет-2020, базуються зміни, про які розповімо далі.

Податкова соцпільга у 2020 році

Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, у 2020 році її базовий розмір (100%) становитиме: 2102 грн х 50% = 1051 грн.

Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, у 2020 році цей поріг становитиме: 2102 грн х 1,4 = 2940 грн.

Пам'ятайте!

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей.

Докладніше все це у цифрах наводимо у таблиці 1.

Таблиця 1

Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2020 році

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ)	Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*)	Сума ПСП з ПДФО, грн	Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн**
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ)	100%	1051	2940
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ)	100%	1051 х кількість дітей	одному з батьків 2940 х кількість дітей
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років	150%	1576,50 х кількість дітей	2940 х кількість дітей
Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ	150%	1576,50	2940
Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року	200%	2102	2940

Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.

Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2020 році.

Приклад 1. ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 4723 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2020 р.?

Розмір військового збору: 4723,00 х 1,5% = 70,85 грн.

Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника перевищує 2940,00 грн, він не має права на отримання ПСП.

Тож розмір ПДФО: 4723,00 х 18% = 850,14 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 4723,00 - 70,85 - 850,14 = 3802,01 грн.

Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2020 року становить 2000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?

Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.

Визначаємо розмір ПДФО: Оскільки зарплата працівника не перевищує 2940,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1051,00 грн.

ПДФО: (2000,00 - 1051,00) х 18% = 170,82 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 - 30,00 - 170,82 = 1799,18 грн.

Для застосування ПСП працівникові необхідно подати до бухгалтерії заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227).

Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.

Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8000,00 грн, що менше ніж 8820,00 грн (2940,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.

Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.

Визначаємо розмір ПДФО: позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 3153,00 грн (по 1051,00 грн на кожну дитину).

ПДФО: (8000,00 - 3153,00) х 18% = 872,46 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 - 120,00 - 872,46 = 7007,54 грн.

Розмір доходів, які не оподатковуються

ПКУ встановлює низку видів доходів, які звільнені від оподаткування ПДФО, але у межах певного розміру (суми).

Подарунки фізособам

Як оподатковуються у 2019 р. ПДФО новорічні подарунки дітям працівників, читайте тут. А ось щодо подарунків — 2020 слід пам'ятати таке.

Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, негрошові подарунки в 2020 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більш ніж 1180,75 грн (25% від 4723 грн).

Якщо вартість подарунків більша, то слід буде оподатковувати тільки суму перевищення. Про це ми писали тут.

При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (у 2019 і у 2020 роках — 1,21951) за правилами оподаткування додаткового блага відповідно до п. 164.5 ПКУ.

З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.

Вартість навчання

Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за виконання таких умов:

• суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
• розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання.

Отже, у 2020 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 14169,00 грн за місяць.

Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2020 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).

Благодійна допомога

Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в 2019 році ми говорили окремо. У 2020 році ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишатимуться актуальними.

Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2020 році становитиме вже 2940,00 грн (у 2019 році він є меншим і становить 2690 грн).

Добові під час відрядження

Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2020 року призведе до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 2).

Таблиця 2

Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2020 році

Країна відрядження	Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2020 році
Україна	Не більше 472,30 грн*
Закордон	Не більше 80 євро**
* Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2020 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день.

А що з ЄСВ?

Розмір мінімального страхового внеску у 2020 році розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становить 1039,06 грн (4723,00 грн х 22%).

Згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.

Однак з цього правила є виключення. Про те, коли слід донараховувати ЄСВ і коли цього робити не треба, можна подивитись тут.

Зміниться й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, оскільки він становить 15 мінімальних зарплат (у 2020 році — 70845 грн).

А тепер на прикладах розглянемо, як це працюватиме.

Приклад 4. Оклад менший за мінімальну зарплату — що з ЄСВ?

Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 3000,00 грн, жодних інших виплат він отримувати не повинен.

Якщо він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі мінімальної зарплати 4723,00 грн. Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 3000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1723,00грн.

Така нарахована зарплата 4723,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. Таким чином, завдяки доплаті роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі — 1039,06 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.

А якби працівник норму робочого часу не виконав, наприклад, через неповний робочий день (0,5 ставки)? Оскільки працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, то роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 4723,00 х 0,5 = 2361,50 грн. А ось ЄСВ довелося б сплатити за такого працівника у розмірі мінімального страхового внеску 1039,06 грн. Оскільки це основне місце роботи і цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

Приклад 5. Якщо працівник — зовнішній сумісник

Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 3000,00 грн, жодних інших виплат він отримувати не повинен. Вважатимемо, що працівник виконав лише половину норми робочого часу. Як буде нарахована його зарплата та яку суму ЄСВ на неї слід нарахувати?

Оскільки оклад працівника менший за мінімальну зарплату, він також матиме право на доплату, але пропорційно відпрацьованого робочого часу. Працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, тож роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2020 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 4723 х 0,5 = 2361,50 грн.

Така нарахована зарплата 2361,50 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується — роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 2361,50 х 22% = 519,53 грн.

Приклад 6. Якщо працівник — внутрішній сумісник

Візьмемо умови прикладу 5, але працівник буде внутрішнім сумісником. Тобто на цьому ж підприємстві він ще має основну посаду і роботу, за якою йому було нараховано 5000 грн зарплати, а за сумісництво — 2361,50 грн. Яку суму ЄСВ на такі зарплати слід нарахувати?

Щодо нарахування ЄСВ на зарплату (та решту доходів) внутрішніх сумісників ситуація склалася цікава.

Справа в тому, що ПФУ наполягав, що ЄСВ треба нараховувати окремо за кожною із посад такого працівника (і навіть у таблиці 6 Звіту з ЄСВ зарплату відображати окремо).

А ДПС наполягала, що зарплату за такими посадами слід сумувати (і у таблиці 6 відображати одним рядком). Ми про це писали ще у 2017 році.

Якщо йти за цими роз'ясненнями податківців, то сума ЄСВ становитиме: (5000 + 2361,50) х 22% = 1619,53 грн. І навіть якщо б за основною посадою працівник не виконав би норму робочого часу й отримав зарплату нижчу за мінімальну, то донараховувати ЄСВ за нього довелося б лише в тому випадку, якщо сумарний дохід (зарплата за обома місцями роботи) був би нижчим за мінімальну місячну зарплату.

Але пізніше податківці передумали, про що зазначено у «Віснику» №5/Д (5) від 12.08.2019 р.

Зараз податківці вважають, що у таблиці 6 Звіту про ЄСВ інформацію про доходи, нараховані працівнику-суміснику, слід відобразити окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи, проставивши в графі 22 ознаку «0» (ні), тобто без трудової книжки. А в графі 24 «Ознака неповного робочого часу» — «1» (так).

Тобто якщо працівник працевлаштований і за основним місцем роботи, і за внутрішнім сумісництвом, то у таблиці 6 відображаємо двома рядками. Відповідно, окремо нараховуватиметься йому і ЄСВ за такими посадами.

Якщо відображати такі виплати і нараховувати ЄСВ на них окремо, то діяти треба буде, як у прикладі 4 та 5. Тобто нараховувати 22% ЄСВ на нараховану зарплату 5000 грн за основним місцем роботи (1100 грн). І нараховувати 22% ЄСВ на зарплату 2361,50 грн за сумісництвом (519,53 грн).

Разом 1100 + 519,53 = 1619,53 грн, і суми збігаються. Але якщо б за основною посадою працівник не виконав би норму робочого часу і отримав зарплату нижчу за мінімальну (наприклад, 4000 грн), то йому довелось би нараховувати ЄСВ не в розмірі 4000 х 22% = 880 грн, а у розмірі мінімального страхового внеску (1039,06 грн).

Тобто різниця в цих підходах до нарахування ЄСВ є, і окремо чи разом це робити, має значення. То як бути? Позиція контролерів може змінюватись неодноразово. Але оскільки адміністрування ЄСВ здійснюють саме податківці, роботодавцям варто звернутися до них за індивідуальною консультацією, щоб потім уникнути штрафів під час перевірок.