Кому слід застосовувати РРО зараз і в 2020 році?

Кому слід застосовувати РРО зараз і в 2020 році?

Статтею 3 Закону про РРО передбачено, що застосовувати РРО зобов'язані суб'єкти господарювання, які здійснюють:

— розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

— операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Нагадаємо, що розрахункова операція з метою застосування цього Закону — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Вимога застосовувати РРО в разі здійснення наведених вище операцій залишатиметься і у 2020 році.

Однак ст. 9 цього Закону встановлені виключення, у яких при здійсненні розрахункових операцій РРО можна не застосовувати. Ось до них (стосовно застосування РРО підприємцями-«єдинниками») вже у 2020 році будуть внесені зміни.

У яких випадках можна не застосовувати РРО у 2019 році?

Перелік випадків, в яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються, наведено у ст. 9 Закону про РРО.

Крім того, ст. 10 Закону про РРО та Постановою №1336 затверджено:

— граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим;

— перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, але із обов'язковим використанням РК та КОРО (далі — Перелік №1336).

Докладніше можна ознайомитись у нашій аналітиці.

РРО також не застосовується у разі, якщо підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки.

Окремо розглянемо, у яких випадках можуть не застосовувати РРО підприємці — платники єдиного податку.

Як застосовують РРО ФОП на єдиному податку в 2019 році?

Згідно із п. 6 ст. 9 Закону про РРО, реєстратор розрахункових операцій можна не застосовувати у разі продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Пунктом 296.10 ПКУ передбачено, що РРО не застосовується платниками єдиного податку:

— першої групи;

— другої — четвертої груп — ФОП незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.

Однак норми п. 296.10 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Довідково:

1) Постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій;

2) а ось переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які вимагають застосування РРО, не існує. Є лише визначення цих термінів.

Так, відповідно до ст. 2 Закону про РРО вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

А статтею 2 Закону «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб — будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі — АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Чи зможуть ФОП на єдиному податку не застосовувати РРО і у 2020 році?

Так, зможуть, але не всі.

Як ми повідомляли, 19 жовтня 2019 року у «Голосі України» №200 були опубліковані закони:

від 20.09.2019 р. №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг»;

від 20.09.2019 р. №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Вони передбачають зміни у правилах застосування РРО підприємцями-«єдинниками»:

— збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2,5 млн грн та обов'язкове застосування РРО для всіх видів діяльності фізосіб-«єдинників» ІІ — ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 1 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності фізосіб — «єдинників» почнеться з 1 жовтня 2020 року;

— зміни щодо видів діяльності, розрахункові операції за якими вимагають застосування РРО.

Отже, з 1 січня 2021 року усі ФОП на єдиному податку повинні будуть застосовувати РРО. Щоправда, для цього правила теж існуватимуть винятки, які ми зазначали вище:

— якщо підприємець веде розрахунки із покупцями виключно у безготівковій формі (приймання платежів картками вважається розрахунковою операцією із метою застосування Закону про РРО, тому під цей виняток не підпадає);

— якщо підприємець здійснює операції, зазначені у ст. 10 Закону про РРО, наведені у Переліку №1336. Зараз у цьому Переліку подекуди ФОП-«єдинники» згадуються (і формально це позбавляє від необхідності застосовувати РРО, але вимагає застосування розрахункових книжок та КОРО). Втім, не факт, що вони залишаться в цьому Переліку станом на 1 січня 2021 р. .;

— якщо підприємець належить до першої групи платників єдиного податку.

А у 2020 році ситуація буде такою.

З 01 січня по 30 вересня 2020 року ФОП на єдиному податку І групи, а також II — IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, зможуть не застосовувати РРО. Крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби та вироби медичного призначення.

З 1 жовтня по 31 грудня 2020 року перелік ФОП-«єдинників», хто повинен застосовувати РРО, поряд із тими, хто перевищив річний обсяг доходу в 1 млн гривень, буде складатися з тих, що здійснюють (незалежно від суми річного доходу):

— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону про РРО;

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Чи зможуть не застосовувати РРО юрособи при продажу власної продукції у 2020 році?

На сьогодні (у 2019 році) згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.

Однак з цього правила і сьогодні є винятки:

— продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Також не можуть застосовувати це правило підприємства торгівлі та громадського харчування.

Для решта юросіб це правило застосовується у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.

У 2020 році і надалі це правило теж діятиме, але до нього вноситься одна зміна.

З 19 квітня 2020 року до переліку видів власної продукції, які не можна продавати без РРО, додадуться ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Чи можна буде у 2020 році здійснювати торгівлю у кіосках, з лотків та розносок періодичними виданнями без застосування РРО?

Так, можна, але зверніть увагу на наступну зміну.

У 2019 році без РРО можна здійснювати продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену (п. 10 ст. 9 Закону про РРО).

Але з 19 квітня 2020 року заборону продажу алкогольних напоїв замінять на заборону продажу підакцизних товарів в цілому. Перелік таких товарів наведено у п. 215.1 ПКУ. Звісно, що етиловим спиртом, електроенергією, пальним та автомобілями в таких кіосках не торгують. Але до заборонених потраплять:

— алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Чи можна не застосовувати РРО у разі, якщо оплата за товари та їх відвантаження покупцям відбувається у різних місцях?

Це складне питання, адже, з одного боку, існує пряма норма Закону про РРО, яка це дозволяє, а з іншого боку, податківці тлумачать цю норму по-своєму, тобто фіскально.

Так, у п. 12 ст. 9 Закону про РРО наразі міститься норма, яка дозволяє не застосовувати РРО у разі, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Наприклад, якщо підприємство проводить готівкові розрахунки (попередню оплату) за товари через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, а відвантаження товарів відбувається в іншому місці (зі окремого складу). Здавалося б, всі умови виконано — хоч готівкові розрахунки є, місце розрахунку та відвантаження (отримання) товару не співпадають. То що ж, РРО можна не застосовувати?

Але податківці очікувано проти. У листі ДФСУ від 03.02.2016 р. №2234/6/99-99-19-03-02-15 зазначається, що лише у випадку якщо в місці отримання товарів розрахунки у готівковій формі не здійснюються, а проводяться виключно в безготівковій формі через каси банківських установ (без застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), то у такому випадку РРО не застосовується. Водночас у інших випадках застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій є обов'язковим.

Звісно, суб'єкти господарювання із цим не погоджуються і звертаються до суду. Є з цього приводу й позитивні рішення. Зокрема, ВАСУ в ухвалі від 24.03.2014 р. у справі №2а-4210/10/1470 (провадження №К/9991/8217/11) наголошує: суб'єкт господарювання, відпускаючи товар зі складу, відповідно до вимог п. 12 ст. 9 Закону про РРО має обов'язок застосувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі тільки у разі, коли операції з розрахунків у готівковій формі здійснюються в місці отримання товарів (склад). У разі якщо місце отримання товару і місце здійснення розрахунків у готівковій формі не збігаються, а розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, такого обов'язку не виникає.

Чи зміниться щось в цій ситуації у 2020 році? До п. 12 ст. 9 Закону про РРО, дійсно, внесено зміни. З 19 квітня 2020 року він дозволятиме не застосовувати РРО у випадку, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Сподіваємось, це поставить крапку у спорі між суб'єктами господарювання і ДПС.

Які види РРО можна буде застосовувати у 2020 році і надалі?

Якщо вам обов'язково застосовувати РРО, новий Закон №128 пропонує альтернативи — звичайний (як його ще називають, апаратний) та програмний РРО. От через один з них і треба буде проводити розрахункові операції та створювати розрахункові документи для покупців.

Довідково: програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Як передбачено Законом №128, контролюючий орган (тобто ДПС) забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання програмного РРО.

Для чого потрібен при застосуванні програмного РРО фіскальний сервер податківців?

По-перше, для реєстрації самої розрахункової операції. Це передбачає присвоєння кожному розрахунковому документу, який створює програмний РРО, певного унікального номера (коду).

Довідково: фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіскального звіту та електронного фіскального звітного чека — унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації.

По-друге, функцію зі збереження інформації про розрахункові операції на себе беруть податківці.

Це зазначено у визначенні терміна «фіскальний сервер контролюючого органу» — це програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює:

— реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій;

— реєстрацію електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків;

— збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій;

— а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (API), розміщений у відкритому вільному доступі.

Нагадаємо, що розробкою такого програмного рішення податківці займаються вже не перший рік. І до 31 грудня 2019 року триває реалізація експериментального проекту експлуатації новітніх програмних комплексів для реєстрації розрахункових операцій, про що повідомлялось тут.

Проектом передбачається інноваційна система реєстрації та обліку РРО — e-Receipt (електронний чек), яка передбачає онлайн-реєстрацію пристроїв (персональні комп'ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребує абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДПС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Інноваційна електронна система е-Rесеірt передбачає:

— можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;

— можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб'єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;

— відмову від друку паперових чеків;

— відмову від послуг інформаційного eквайера;

— безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб'єктів господарювання та покупців;

— створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;

— цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.

Для тестування ДПС України пропонує безкоштовне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет), що буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Програмно-технічний комплекс включає такі складові:

— програмно-технічний засіб, де зберігаються дані щодо товару, фіскальна інформація,на основі яких формуються розрахункові документи та звіти;

— годинник-календар;

— процесор, який керує механізмом друкування чеків та звітів, грошовою скринькою, клавіатурою, іншим обладнанням, включеним до його складу,а також виконує операції з формування звітів про розрахункові операції та розрахункових документів, внесення фіскальної інформації до фіскальної памяті;

— запам'ятовувальний пристрій, якій містить програмну пам'ять;

— модуль безпеки, що згідно з технологією, розробленою НБУ, забезпечує здійснення контролю за відсутністю спотворення або знищення даних.

Саме на базі цього експериментального проекту, як очікується, й буде впроваджено програмне рішення, яке має запрацювати з 19 квітня 2020 року для програмних РРО.

Зверніть увагу: суб'єкти господарювання, які у зв'язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких апаратних РРО із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених цим Законом (новий п. 10 розділу ІІ Закону про РРО).

Про те, як здійснюється скасування реєстрації РРО у 2019 році, ми писали тут.

А що вказувати в заяві на видачу ліцензії на торгівлю алкоголем в разі застосування програмного РРО?

Відповідні зміни з цього приводу будуть внесені до Закону №481.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Які нові функції Електронного кабінету з'являються у покупців, які купують товари, роботи та послуги із розрахунками за допомогою програмного РРО?

Як передбачено новим пп. 14.1.278 ПКУ, користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет забезпечується можливість:

— контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО;

— заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;

— отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

Про скарги покупців ми поговоримо нижче, а зараз пояснимо, що СОД РРО — це нова система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Тобто інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів, яку будуть вести податківці.

Яким буде розрахунковий документ, що має видавати РРО, у 2020 році?

Зміни, внесені Законом №128, стосуються і форми розрахункового документа, який, згідно із Законом про РРО, має видати продавець покупцю. І це логічно, адже як створити розрахунковий документ (фіскальний чек) за допомогою апаратного РРО, продавцям добре відомо. А що буде, коли продавці почнуть застосовувати програмні РРО?

Визначення цього терміна зміниться. Розрахунковим документом стане документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом про РРО, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним РРО, чи заповнений вручну.

Електронний розрахунковий документ — це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Як бачимо, електронному розрахунковому документу як альтернативі паперовому все ж таки бути. Створювати його буде сам РРО, апаратний або програмний. Функцію створювати та тим більше надсилати покупцям електронні чеки, передбачену першою редакцією проекту Закону №128, фіскали з себе зняли — за ними залишається тільки реєстрація РРО та створених ними документів, а також збереження даних про проведені розрахункові операції.

А як надавати покупцю електронний розрахунковий документ?

Відповідь на це питання міститься у новій редакції ст. 3 Закону про РРО.

На продавця покладається обов'язок надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Надаватися такий розрахунковий документ може у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Чи потрібно в фіскальному чеку вказувати коди УКТ ЗЕД проданих товарів?

Нагадаємо, що зараз п. 11 ст. 3 Закону про РРО вимагає зазначення таких кодів лише щодо пального.

Але вже з 19 квітня 2020 року Закон №128 вимагає зазначення у фіскальних чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. За пп. 14.1.145 ПКУ підакцизні товари (продукція) — це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Вони наведені у ст. 215 ПКУ.

До підакцизних товарів належать:

— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

— пальне;

— автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

— електрична енергія.

Отже, якщо розрахунок за ці товари буде здійснюватись готівкою або за допомогою платіжних карток, що вимагає застосування РРО, такий РРО вимагає використання режиму попереднього програмування найменування таких товарів та їх кодів УКТ ЗЕД.

Чи всі продавці зможуть виконати таке попереднє програмування правильно? І що буде в разі помилки?

За п. 11 ст. 3 Закону про РРО з 19 квітня 2020 року на продавців при застосовуванні РРО поширюватиметься обов'язок проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Наразі це визначення відрізняється тільки обов'язком вказувати УКТ ЗЕД щодо пального.

Свого часу Мінфін, відповідаючи на питання, пов'язані зі змінами, погодився, що це дійсно важливе питання. Очевидно, що потрібне технічне рішення, яке дозволить автоматизувати таке програмування для всіх продавців, в тому числі приватних підприємців (тобто воно має бути зручним і універсальним). Це спільне завдання Мінфіну та ДПС, яке буде виконано при розробці безкоштовного рішення для програмного РРО.

Мінфін гарантував, що відповідальність за помилки у такому програмуванні для тих, хто не торгує підакцизними товарами, залишиться на чинному рівні: п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн), разово, за всі виявлені під час перевірки випадки порушення.

Натомість для тих, хто торгує підакцизними товарами, для кого зазначення коду УКТ ЗЕД в фіскальному чеку є обов'язковим, відповідальність буде значно більшою. Вона становитиме триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн (п. 7 ст. 17 Закону про РРО в редакції Закону №128). Такий штраф набирає чинності з 19 квітня 2020 року!

Що таке електронна фіскальна стрічка?

Створення розрахункових документів в електронній формі логічно вимагає і створення електронної фіскальної стрічки. Тобто відмови від паперових документів щодо РРО, які надаються покупцям і податківцям.

Як передбачено ст. 13 Закону про РРО (в новій редакції Закону №128), вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (тобто Мінфіном) згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

При цьому на продавця, як і раніше, покладається обов'язок створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання (нова редакція п. 10 ст. 3 Закону про РРО).

Зверніть увагу: згідно із новою редакцією п. 5 ст. 17 Закону про РРО, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, передбачається штраф у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн). Нагадаємо, що зараз такий штраф становить 10 н. м. д. г. (тобто 170 грн), а новий розмір штрафу запрацює з 19 квітня 2020 року.

Що таке електронний фіскальний звіт?

За загальним визначенням, фіскальний звіт — це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звіт) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Його не слід плутати із денним звітом — теж документом встановленої форми, який створений у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Оскільки Закон №128 вводить можливість застосування програмних РРО, які передбачають складання саме електронних документів, слід навести ще одне визначення.

Електронний фіскальний звіт — це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою.

Тобто електронний фіскальний звіт може створити і апаратний РРО. Але якщо його створює програмний РРО, то такий документ обов'язково реєструється податківцями на фіскальному сервері.

Які дії суб'єкта господарювання у випадку виходу з ладу РРО (відключення електроенергії)?

Відповідь на це питання можна поділити на дві частини: що продавець має зробити зараз і що повинен буде зробити з 19.04.2019 р., коли наберуть чинності відповідні зміни, внесені до Закону про РРО Законом №128-ХІ.

Наразі дії такі.

У такому разі здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного РРО. При цьому є два варіанти проведення розрахункових операцій:

— з використанням резервного РРО за умови, що він був належним чином зареєстрований в органах ДПС (якщо електроенергія є, але основний РРО вийшов з ладу);

— з використанням КОРО та розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДПС (у разі, коли електроенергії немає або відсутній резервний РРО).

Також треба мати на увазі, що суб'єкт господарювання може працювати без основного РРО:

— у разі виходу з ладу РРО — у період ремонту;

— у разі відключення електроенергії — не більше 72 годин (7 робочих днів).

Варто зазначити, що у разі поломки РРО центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин. Відповідальність, передбачена договором про технічне обслуговування за недотримання цього строку, покладається на ЦСО.

Тож основний алгоритм дій при застосуванні резервного РРО такий:

1. Внесіть готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення».

2. Проводьте розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО.

3. Після відновлення роботи основного РРО виведіть готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внесіть її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення».

У розділі 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 — 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Що треба робити при використанні розрахункової книжки

Нагадаємо, що використовується тільки зареєстрована в органах ДПС РК. Якщо вона застосовується вперше, на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання. Далі необхідно діяти таким чином.

1. Внести готівку, що знаходилася в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

2. Проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК.

3. Оформити розрахунковою квитанцією з позначкою «Службова видача» гроші, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.

З 19.04.2020 р. слід буде враховувати низку змін.

1. Щодо відмови від (скасування) реєстрації КОРО. Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО!

У такому разі суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО і розрахункові книжки. Але такі суб'єкти господарювання не матимуть права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або тимчасової відсутності електроенергії.

Втім, ця зміна нова лише для Закону про РРО (вона вноситься до ст. 5 цього Закону). А на практиці відмовитись від застосування КОРО можна було ще з 01.10.2018 р., про що ми писали тут і тут.

Для цього суб'єкт господарювання має право (і зараз):

— не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві за ф. №1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);

— скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву за ф. №2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).

2. Щодо несправностей програмного РРО. У разі виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій протягом дня, в якому виявлено несправність, суб'єкт господарювання має засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника програмного реєстратора розрахункових операцій та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тобто зверніть увагу! Повідомити про несправність треба одразу три суб'єкти: податківців, розробників та ЦСО. Зробити це слід протягом дня виявлення несправності і в електронній формі. До речі, саму форму повідомлення ще має затвердити Мінфін.

І ще зверніть увагу на один важливий нюанс! Якщо РРО у вас апаратний, то ви зможете або перейти на резервний РРО, або здійснювати торгівлю із застосуванням розрахункових книжок (на останнє дається не більше 7 робочих днів). А ось якщо РРО у вас програмний, то альтернатив немає — на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

3. Якщо зв'язок із податковим сервером обірвався. У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв'язку повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тобто в такій ситуації теж потрібно буде повідомляти податківців, і теж за формою, яку тільки має створити Мінфін. Але на відміну від попередньої ситуації, у цей період (оскільки програмний РРО все ж таки працює, дані про проведені розрахункові операції зберігає і після того, як зв'язок буде відновлено, передасть їх на податковий сервер) торгувати можна!

Та при цьому слід пам'ятати:

— у разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахункової операції у режимі офлайн;

— кожен розрахунковий документ (як ми зазначали вище) повинен мати унікальний код, який електронним розрахунковим документам присвоюють податківці. Коли зв'язку із податківцями немає, продавець може використовувати коди розрахункових документів, заброньовані заздалегідь. Тому якщо таких кодів немає, торгувати офлайн заборонено. А якщо вони є, то для них теж встановлено певне обмеження.

Довідково: з 19.04.2020 р. на період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, має затвердити Мінфін.

Чи обов'язково підприємцям вести облік товарів, які мають продаватися за допомогою РРО?

Так, і штраф за неведення такого обліку передбачено п. 6 ст. 17 Закону про РРО.

Згідно з ч. 12 ст. 3 цього Закону, госпсуб'єкти у сфері торгівлі зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку.

А вимоги Закону про РРО поширюються на всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Залишається лише одна проблема: порядку ведення такого обліку для підприємців чинним законодавством не встановлено! Докладно цю проблему ми розглядали тут, і з того часу ситуація зберігається без змін.

На це податківці, які контролюють виконання цієї вимоги (згідно ст. 20 Закону про РРО), відповідають таке.

З одного боку, вони погоджуються із тим, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, але дія Закону про бухоблік не поширюється на таку категорію суб'єктів господарювання, як фізичні особи — підприємці. Тобто ведення бухгалтерського обліку товарів для підприємців законом не передбачено (див. ІПК ДФСУ від 06.02.2018 р. №506/О/99-99-13-01-02-14/ІПК).

З іншого боку, оскільки порядку немає, а вимога є, вони радять підприємцям вести такий бухгалтерський облік добровільно-примусово, як один з варіантів виконання такої вимоги. Про це ми писали тут.

Чи зміниться ситуація у 2020 році? На жаль, ні. Вимога ведення такого обліку (без наявності порядку його ведення) в згаданих статтях Закону про РРО залишається.

Мало того, зміни буде внесено з 19 квітня 2020 року до ст. 20 Закону про РРО. За ними до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Така санкція передбачена Законом і зараз.

Як і зараз, вона не поширюватиметься на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Але для цього виключення внесли зміни. І з 19 квітня 2020 року згадана санкція буде застосовуватися і до тих ФОП-«єдинників», які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Які штрафи очікують на порушників Закону про РРО у 2020 році?

Одна з тих змін, які ми анонсували ще аналізуючи проект Закону №128, це було зростання рівня штрафів за порушення Закону про РРО. Це викликало бурхливу реакцію з боку бізнесу і жваве обговорення цього законопроекту у ВРУ. На чому ж законотворці зупинились?

Нагадаємо, що ці штрафи встановлено ст. 17 Закону про РРО. Зміни було внесено до п. 1, 3, 5 — 9 цієї статті. Для наочності наведемо їх у таблицях.

Таблиця 1

Як зміняться штрафи, наразі передбачені п. 3, 5 — 9 ст. 17 Закону про РРО

Пункт Закону	Вид порушення	Розмір штрафу
		2019 рік	З 19.04.2020 р.
П. 3 ст. 17 Закону про РРО	невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання з порушенням встановленого порядку книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну	20 н.м.д.г. (340 грн)	50 н.м.д.г. (850 грн)
П. 5 ст. 17 Закону про РРО	контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці	10 н.м.д.г. (170 грн)	30 н.м.д.г. (510 грн)
П. 6 ст. 17 Закону про РРО	проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості	5 н.м.д.г. (85 грн)	5 н.м.д.г. (85 грн), але 300 н.м.д.г. (5100 грн) у разі такого порушення щодо підакцизних товарів (нова редакція п. 7 ст. 17 Закону про РРО)!
П. 7 ст. 17 Закону про РРО	порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті	10 н.м.д.г. (170 грн)	20 н.м.д.г. (340 грн), і ця норма вже міститься в новій редакції п. 8 ст. 17 Закону про РРО
П. 8 ст. 17 Закону про РРО	застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника	100 н.м.д.г. (1700 грн)	300 н.м.д.г. (5100 грн), і ця норма вже міститься в новій редакції п. 9 ст. 17 Закону про РРО
П. 9 ст. 17 Закону про РРО	неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання	10 н.м.д.г. (170 грн)	30 н.м.д.г. (510 грн), і ця норма вже міститься в новому п. 10 ст. 17 Закону про РРО

Як бачимо, штрафи суттєво збільшаться, тож кожне порушення буде коштувати суб'єкту господарювання дорого.

Скасовується навіть найбільш «пільгова» норма, яка дозволяла сплатити 1 грн за торгівлю без РРО. З 1 жовтня 2020 р. ті, кого упіймають на такому порушенні, сплачуватимуть штраф у розмірі 100% від вартості проданого із порушенням товару (послуги).

Таблиця 2

Як зміняться штрафи, наразі встановлені п. 1 ст. 17 Закону про РРО

Пункт Закону	Вид порушення	Розмір штрафу
		2019 рік	З 01.10.2020 р.
П. 1 ст. 17 Закону про РРО	проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання	вчинене вперше — 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг)	вчинене вперше — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг); за кожне наступне вчинене порушення — 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг)

Але для пункту 1 ст. 17 Закону про РРО застосування таких збільшених штрафів буде впроваджено із перехідним періодом. Тимчасово, тобто з 19 квітня 2020 року до 1 жовтня 2020 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

І не забуваємо про те, що крім фінансових санкцій, передбачених Законом про РРО, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із ст. 26 цього Закону.

Адміністративні санкції на сьогодні такі:

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 155-1 КУпАП) — тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 34 — 51 грн) і на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 — 170 грн).

Наступні порушення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 — 170 грн) і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 — 340 грн).

При цьому є ще ст. 163-15 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

На практиці цю статтю податківці зараз застосовують як раз у випадках, які зазначені «у тому числі». Але слід пам'ятати, що це не виключні випадки, у яких її дозволено застосовувати, а штрафи в цій статті значно більші:

— перше порушення тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу — підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 — 3400 грн);

— наступні порушення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17000 грн).

До того ж до вже звичних інструментів виявлення таких порушень податківці додадуть новий — скарги від покупців. Їм буде присвячено новий розділ IV-1 Закону про РРО, який запрацює з 1 жовтня 2020 р.

Як виглядатиме скарга покупця на порушника Закону про РРО з 1 жовтня 2020 р.?

Те, як покупець зможе поскаржитись на продавця, який порушує Закон про РРО, зокрема, і у разі купівлі товару, послуги із застосуванням програмного РРО, наведено в абсолютно новому розділ IV-1 Закону про РРО, який запрацює з 1 жовтня 2020 р.

Така скарга повинна буде містити такі реквізити:

1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку;

2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;

3) найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця товарів (робіт, послуг), адреса господарської одиниці продавця, в якій придбано товари (роботи, послуги), а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити за отриманими документами, — адреса місця придбання товарів; у разі придбання товарів (робіт, послуг) за допомогою мережі Інтернет — також зазначення Інтернет-сайту (чи іншого способу представлення інформації в мережі Інтернет), на якому здійснено замовлення товару (роботи, послуги) та/або наведено інформацію про товар (роботу, послугу) чи про продавця;

4) перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);

5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця товарів (робіт, послуг) розрахунковий документ;

6) номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути зарахована компенсація визначеної законодавством частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючим органом за результатами перевірки за скаргою, поданою покупцем (споживачем).

При цьому передбачено, що скарги на порушення платником податків вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій можуть також подаватися покупцями (споживачами) в інших передбачених законодавством формах.

Але до скарги обов'язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.

До скарги можуть бути додані інші докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги).

Які наслідки матиме скарга покупця з 1 жовтня 2020 року?

Це передбачено оновленою редакцією ст. 25 Закону про РРО.

Якщо фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовано до суб'єктів господарювання згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятими за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.

Тобто що ми маємо в результаті скарги:

— на її підставі податківці подають до продавця запит із вимогою надати інформацію, яка стосується предмету скарги (відповідні зміни вносяться до п. 73.5 ПКУ);

— якщо надана продавцем інформація податківців не задовольнить або продавець не відповість на запит у встановлений термін (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту), приходить документальна або фактична податкова перевірка;

— в разі виявлення (доведення) порушення до продавця застосовуються штрафні санкції, розмір яких залежить від вартості проданого з порушенням товару (роботи, послуги) і черговості застосування штрафу в поточному році (100% — 150% такої вартості);

— за рахунок отриманого штрафу держава (точніше, ДПС) компенсує покупцю 100% вартості таких товарів (робіт, послуг). Щоправда, лише якщо сума розрахункової операції, на яку поскаржились, становить більше 850 грн.

Компенсація покупцю здійснюється за дотримання таких умов:

1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

4) вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).

Інформація про проведену компенсацію обов'язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, у разі, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.

Згідно з новою редакцією п. 43.5 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (тобто скарги із вимогою повернення коштів) готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (тобто Казначейству).

Для здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупця (споживача) відповідний контролюючий орган протягом п'яти робочих днів з дня зарахування до бюджету штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, готує висновок та подає його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків, а також перераховує на користь відповідного покупця (споживача) компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів та про перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам) з відповідного бюджету.

У разі порушення вимог щодо порядку або строків підготовки податківцями висновків та/або перерахування Казначейством покупцю (споживачу) суми компенсації такі суми можуть бути стягнуті покупцем (споживачем) у судовому порядку.