• Посилання скопійовано

Порядок анулювання реєстрації платників єдиного податку

Порядок анулювання реєстрації
 платників єдиного податку

54.

Які підстави для відмови від спрощеної системи оподаткування?

А що на практиці?

Відповідно до пп. 298.2.2 ПКУ, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на загальну систему оподаткування. Але у разі порушень, зазначених у пп. 298.2.3 ПКУ, перехід на сплату інших податків і зборів є обов'язковим:

1) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу платником ЄП четвертої групи, який використав право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником ЄП шостої групи — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі застосування платником ЄП іншого способу розрахунків, ніж грошова форма, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

4) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

5) для платника ЄП четвертої групи, у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

6) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого з двох послідовних кварталів.

55.

Який порядок відмови від спрощеної системи оподаткування?

Що каже закон?

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Пп. 298.2.1 ПКУ

А що на практиці?

На сьогодні форма заяви затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.

Слід зауважити, що це знайома платникам ЄП заява про застосування спрощеної системи оподаткування, у розділі 5.4 якої зазначаються підстави та причини подання заяви.

Заява подається до органу ДПС за місцем своєї реєстрації особисто або надсилається поштою (п. 4 Порядку №1675).

Доречно буде нагадати, що заява також подається у разі:

— зміни найменування юридичної особи — заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ПКУ);

— зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності — заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).

Зверніть увагу на норми п. 299.11 ПКУ — якщо анулювання реєстрації платника ЄП проводиться за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, у такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

На підставі поданої платником ЄП заяви або при настанні випадків, які змушують перейти на загальну систему, реєстрація анулюється шляхом виключення платника ЄП з реєстру платників єдиного податку.

У разі виконання зазначених вище дій підприємство з 1-го числа місяця, наступного за податковим кварталом, в якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування, перебуває на загальній системі.

Пам'ятайте: відповідно до п. 297.1 ПКУ, платника ЄП було звільнено від сплати деяких податків та зборів. Але з моменту переходу на загальну систему СГ може бути зобов'язаний сплачувати деякі податки та збори, яких він раніше не платив. Зокрема, це стосується збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та податку на додану вартість.

56.

Юрособа після переходу на загальну систему оподаткування відвантажила товари, плату за які отримала ще під час перебування на спрощеній системі. Чи потрібно при відвантаженні визнавати податковий дохід? Чи є право на податкові витрати в розмірі собівартості відпущених товарів (послуг)?

А що на практиці?

Згідно з п. 137.1 ПКУ, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу до покупця права власності на такий товар.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ, на спрощеній системі оподаткування при отриманні виручки за реалізовані товари вже визнавався дохід.

Відповідно до абз. 1 п. 7 підр. 4 р. ХХ ПКУ, не потрібно визнавати дохід за відвантаженими товарами/наданими послугами при їх відвантаженні/наданні під час перебування на загальній системі оподаткування, якщо передоплату за них отримано в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Використовуючи зазначену норму ПКУ, слід розуміти, якщо відбулася часткова передоплата за товари/послуги, то на ту частину, яка не була попередньо оплачена, при відвантаженні/наданні слід визнати податковий дохід.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ).

У разі якщо передоплату отримано під час перебування на спрощеній системі оподаткування, а відвантаження товарів відбулося на загальній системі оподаткування, у момент відвантаження дохід визнавати не потрібно. А оскільки немає доходу, то немає й права на витрати.

У разі якщо часткова оплата за товари відбулася, коли юрособа перебувала на ЄП, а фактична реалізація всіх товарів здійснюється на загальній системі, дохід від такої реалізації слід визнати, але частково. Дохід після відвантаження товарів потрібно визнати на суму, яку не сплачено. Пропорційно до частки визнаного доходу підприємство матиме право визнати і витрати, що формують собівартість товарів.

57.

Підприємство відвантажило товари на спрощеній системі оподаткування, а оплату за них отримало на загальній системі. Чи слід визнавати податковий дохід?

А що на практиці?

Дохід від реалізації товарів платники податку на прибуток відображають у періоді переходу до покупця права власності (п. 137.1 ПКУ). А оскільки в момент поставки товарів юрособа перебувала на ЄП, то й доходу не визнавала за нормами ст. 292 ПКУ.

У такій ситуації слід виконати норми пп. 135.5.14 ПКУ, який передбачає, що до інших доходів у податковому обліку включають, зокрема, суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів, відвантажених у період перебування платника на спрощеній системі оподаткування, з яких не було сплачено ЄП. Такі суми включають до доходу без урахування сум ПДВ, що надійшли у вартості таких товарів у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації).

Відповідно дохід визнається, але зверніть увагу, що це буде інший дохід підприємства, а не дохід від реалізації товарів. Такий дохід слід відобразити у рядку 03.28 додатка IД до декларації з податку на прибуток (затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. №872). Тому витрати у сумі собівартості таких товарів підприємство не зможе включити до податкових витрат за п. 138.4 ПКУ.

Проте витрати на реалізацію таких товарів пов'язані із госпдіяльністю підприємства. Тому підприємство може відобразити їх собівартість у складі інших витрат за пп. 138.12.2 ПКУ, з урахуванням п. 138.5 ПКУ. Такі витрати відображаються у рядку 06.4.39 додатка IВ до декларації з податку на прибуток.

58.

За який звітний період та в який термін платнику податку на прибуток потрібно подавати декларацію з податку на прибуток, якщо в середині року платник переходить на спрощену систему оподаткування?

Офіційна думка

Відповідно до пп. 152.9.1 ПКУ, для цілей р. III ПКУ використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ встановлено, що термін подання податкових декларацій за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ передбачено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. I р. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Така заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу і суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Пунктом 294.3 ст. 294 ПКУ встановлено, що для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи наведене, платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений для подання податкової звітності з податку на прибуток для квартальної звітності (40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду).

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

59.

Які особливості сплати авансових внесків, якщо платник податку, що їх сплачує, переходить на спрощену систему оподаткування всередині звітного року?

Офіційна думка

Такий платник звільняється від сплати авансових внесків починаючи з першого місяця кварталу звітного року, у якому він переходить на спрощену систему оподаткування.

При цьому такий платник у встановлені для квартального звітного періоду терміни подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування, у якій на суму сплачених у звітному періоді авансових внесків зменшує суму податкових зобов'язань.

Узагальнююча податкова консультація №698

60.

Який термін зберігання документів, у випадку коли перевірка органом ДПС не проводилась більше 1095 днів?

Офіційна думка

<...> Стосовно термінів, передбачених для зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів суб'єктами господарювання (як фізичними, так і юридичними особами), у випадку коли перевірка органом ДПС не проводилась більше 1095 днів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Водночас, згідно із статтею 32 Закону України від 24 грудня 1993 року №3814-XII «Про Національний архівний фонд та архівні установи», зі змінами та доповненнями, об'єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов'язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради.

У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов'язані забезпечити збереженість їх архівних документів і за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб (усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції, протягом трьох років з дня здачі в архів, документи про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам — протягом сімдесяти років).

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Отже, платники податків у випадку, коли перевірка органом ДПС не проводилась протягом терміну, який перевищує 1095 днів, повинні забезпечити належне зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та здати їх в архів.

Лист ДПСУ від 18.05.2012 р. №13920/Ж/17-1216

61.

Які строки подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з різних причин?

А що на практиці?

Строки подання заяви з різних причин

Причина подання заяви
Строк подання
Перехід зі звичайної системи оподаткування на спрощену Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу
Перехід з групи в групу за власним бажанням
Перехід в іншу групу
Відмова від спрощеної системи за власним рішенням Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року)

 

62.

Яка відповідальність передбачена для платників ЄП?

Що каже закон?

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

П. 300.1 ПКУ

А що на практиці?

Відповідно до пп. 16.1.4 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі ст. 300 ПКУ, до платника єдиного податку застосовується відповідальність, зокрема, за:

— порушення при обчисленні податку;

— несвоєчасність сплати сум єдиного податку;

— неповну сплату суми єдиного податку, належної до сплати;

— порушення термінів подання податкових декларацій.

Згідно з абз. 2 п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ: «Штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються».

63.

Чи застосовуються до юрособи — платника ЄП (четвертої та шостої груп) штрафні санкції, якщо грошове зобов'язання, зазначене у податковій декларації, не сплачено у встановлені чинним законодавством строки, але на картці особового рахунку такого платника рахується переплата?

Офіційна думка

Якщо на картці особового рахунку платника єдиного податку — юридичної особи рахується переплата по єдиному податку, то сума грошового зобов'язання, зазначеного у податковій декларації, погашається за рахунок переплати, а штрафні санкції за несплату грошового зобов'язання у встановлені чинним законодавством строки до платника не застосовуються.

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

64.

Чи застосовуються до юросіб — платників ЄП (четвертої та шостої груп) штрафні санкції, якщо грошове зобов'язання, зазначене у податковій декларації, не сплачено таким платником у встановлені чинним законодавством строки?

Офіційна думка

Відповідно до пункту 113.3 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Враховуючи вищезазначене, у разі несплати суми грошового зобов'язання у встановлені чинним законодавством строки до платників єдиного податку — юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у розмірі, встановленому пунктом 126.1 статті 126 Кодексу.

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

До змісту номеру