• Посилання скопійовано

Ведення обліку, складання звітності та порядок нарахування та сплати єдиного податку

Ведення обліку, складання звітності
 та порядок нарахування та сплати єдиного податку

33.

Які ставки єдиного податку передбачено для юросіб?

А що на практиці?

Для платників ЄП — юросіб передбачено ставки у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Пунктом 293.3 ПКУ відсоткові ставки ЄП встановлюються у розмірі:

для четвертої групи платників єдиного податку:

1) 3 відсотки доходу — у разі сплати ПДВ;

2) 5 відсотків доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

для шостої групи платників єдиного податку:

1) 5 відсотків доходу — у разі сплати ПДВ;

2) 7 відсотків доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Увага: вищезазначені ставки застосовують у подвійному розмірі (див. п. 293.5 ПКУ):

1) до суми перевищення граничного обсягу доходу (для четвертої групи 5 млн. грн., для шостої групи 20 млн. грн.). У разі перевищення обсягу доходу особа зобов'язана протягом 10 к. д. після граничного терміну подання декларації платника єдиного податку за квартал сплатити подвійну суму податку зі суми перевищення (п. 295.7 ПКУ). Платники четвертої групи в наступному податковому кварталі мають право за поданою ними заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування та обрати загальну систему. Платники шостої групи зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування відповідно до ч. 3 п. 293.8 ПКУ;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків — бартер, негрошові розрахунки. Платники ЄП застосовують розрахунки виключно у грошовій формі, відповідно до п. 291.6 ПКУ;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (заборона на певні види діяльності встановлена пп. 291.5.1 ПКУ).

34.

Чи може юрособа — платник ЄП за власним бажанням змінити ставку ЄП протягом звітного року?

Офіційна думка

Юридична особа — платник єдиного податку має право на зміну ставки єдиного податку протягом звітного року, з урахуванням норм п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку:

календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість;

наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

35.

У разі перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг 300 тис. платник ЄП зобов'язаний зареєструватися як платник ПДВ?

А що на практиці?

Платники ЄП можуть зареєструватися платниками ПДВ тільки добровільно. Там, де інші підлягають обов'язковій реєстрації згідно з п. 181.1 ПКУ, платники ЄП реєстрації у разі перевищення обсягу у 300 тис. грн. не підлягають (пп. 3 п. 297.1 ПКУ).

Але прийняти рішення отримати статус платника ПДВ платники ЄП мають право. Для цього вони повинні обрати ставку ЄП, яка передбачає сплату ПДВ (3% або 5%), і відповідну групу, за якою можна обрати таку ставку (4-та або 6-та група — для юросіб).

Крім того, за п. 202.2 ПКУ платники ЄП — платники ПДВ мають право обрати квартальний, а не місячний звітний (податковий) період для сплати ПДВ. У такому випадку вони можуть подавати декларацію з ПДВ раз на квартал (а от копії реєстру податкових накладних доведеться подавати щомісяця). Але обрати квартальний звітний (податковий) період для ПДВ платник цього податку може лише з наступного календарного року, і заява (додаток 1 до Порядку №678) про такий вибір подається контролюючому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

36.

Який порядок реєстрації платника ПДВ?

А що на практиці?

Порядок реєстрації платників ПДВ встановлено ст. 183 ПКУ та Положенням про реєстрацію платників ПДВ. Для того щоб стати платником ПДВ, слід подати до органу ДПС, у якому платник ЄП перебуває на обліку, відповідну заяву. Згідно з п. 183.7 ПКУ, реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення про реєстрацію платників ПДВ) подається юрособою через її керівника або представника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень)1.

За нормами п. 183.4 ПКУ, у разі зміни ставки ЄП відповідно до пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ (тобто у разі обрання платником ЄП ставки податку, яка передбачає сплату ПДВ) реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься ставка ЄП, що передбачає сплату ПДВ2.

1 Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 183.7 ПКУ).

2 Заява про зміну групи платника ЄП подається також не пізніше ніж за 15 календарних днів до кварталу, у якому платник ЄП бажає перебувати на новій групі (пп. 298.1.5 ПКУ).

Реєстрація платниками ПДВ діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

37.

Чи може новостворена юрособа обрати ставку ЄП, що передбачає сплату ПДВ?

Офіційна думка

Відповідно до п. п. 298.1.2 ПКУ зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для четвертої або шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі для четвертої групи платників єдиного податку:

3 відсотки доходу — у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

5 відсотків доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

для шостої групи платників єдиного податку:

5 відсотків доходу — у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

7 відсотків доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку на додану вартість у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми (300 тис. грн.), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Також відповідно до п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи у разі добровільної реєстрації можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (четверта група — 3%; шоста група — 5%), у разі здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

38.

Який порядок анулювання реєстрації платника ПДВ?

Що каже закон?

Якщо на підставі заяви суб'єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату податку на додану вартість, то внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться після виключення контролюючим органом такого суб'єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з підпунктом «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає суб'єкта господарювання з Реєстру без подачі таким суб'єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб'єктом зроблено відповідну позначку.

П. 5.4 розділу V Положення про реєстрацію платників ПДВ

39.

Чи є платником ПДВ платник ЄП при імпорті товарів?

А що на практиці?

Платник ЄП є платником ПДВ при імпорті товарів. Це прямо передбачено пп. «в» пп. 14.1.139 та пп. 3 п. 180.1 ПКУ, де зазначено, що крім осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, платниками цього податку є будь-які особи, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, та на яких покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України. З усіх митних режимів сплату ПДВ передбачає режим імпорту (ч. 1 ст. 74 МКУ).

Якщо платник ЄП не зареєстрований платником ПДВ, він сплачує цей податок на митниці, але не має права на податковий кредит з ПДВ.

Платники ЄП зі статусом платника ПДВ мають право на податковий кредит з ПДВ, сплаченого при розмитненні товарів, у разі якщо такі товари використовуватимуться ними у оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Пам'ятайте: відповідно до п. 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені митними деклараціями.

40.

Чи сплачує платник ЄП, який не є платником ПДВ, цей податок за послуги, отримані від нерезидентів?

Що каже закон?

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

П. 180.2 ПКУ

Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі — резиденту.

П. 208.1 ПКУ

А що на практиці?

Місце постачання послуг визначається за ст. 186 ПКУ. У п. 208.2 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, зокрема платник ЄП, базу оподаткування визначає за договірною (контрактною) вартістю з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства (п. 190.2 ПКУ). Визначена вартість перераховується у національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення ПЗ з ПДВ.

Якщо платник ЄП не є платником ПДВ, датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата отримання послуг від нерезидента (хоча ПКУ не містить спеціальної норми щодо дати виникнення ПЗ у такому випадку, саме так зазначено у п. 11 р. I Порядку №678). У цьому разі подається розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ (форму розрахунку затверджено наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. №678). Пунктом 46.1 ПКУ розрахунок прирівняно до податкової декларації, тому такий розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У разі неподання розрахунку відповідальність настає відповідно до п. 120.1 ПКУ, де зазначено: «Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання».

Для платників ПДВ датою виникнення ПЗ з ПДВ за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є перша подія: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ).

41.

На яку дату СГ на спрощеній системі оподаткування — платник ПДВ складає податкову накладну?

Що каже закон?

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця (дата виникнення податкових зобов'язань визначається за ст. 187 ПКУред.). Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

П. 201.4 ПКУ

42.

Про що потрібно пам'ятати платнику ЄП, виписуючи (отримуючи) податкову накладну?

Що каже закон?

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

П. 201.1 ПКУ

А що на практиці?

Форма та порядок заповнення податкової накладної встановлені Порядком №10. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 ПКУ, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт статті 197 Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних платниками ПДВ — продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку в одній податковій накладній становить понад 10 тис. грн. ПН, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення реєстру встановлено Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.

43.

Який податковий період для платників ЄП?

Що каже закон?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої — шостої груп є календарний квартал.

П. 294.1 ПКУ

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

П. 294.2 ПКУ

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої — шостої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

П. 294.4 ПКУ

44.

Як ведуть облік доходів платники ЄП?

Що каже закон?

Платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 цього Кодексу.

Пп. 296.1.3 ПКУ

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Ст. 11 Закону про бухоблік

А що на практиці?

П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» не застосовується малими підприємствами, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Суб'єкти малого підприємництва, які складають фінзвітність за національними стандартами і застосовують П(С)БО 25, не розкривають інформацію про сукупний дохід згідно з НП(С)БО 1. Суб'єкти господарювання — юридичні особи, які сплачують єдиний податок і належать до 4-ї або 6-ї групи платників єдиного податку згідно з п. 291.4 ПКУ і застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, для цілей складання фінансової звітності повинні застосовувати правила національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Зверніть увагу: з 18.03.2014 р. оновлено форми фінансової звітності («Баланс» (форма 1-м(мс)) та «Звіт про фінансові результати» (форма 2-м(мс)) для юридичних осіб — суб'єктів малого підприємництва. Змінами уточнено, що Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (у складі Балансу (форма №1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма №2-мс)) складають юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Відповідно до ст. 55 ГКУ, суб'єктами мікропідприємництва є: юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктам малого підприємництва — юрособам слід складати Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (у складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м)).

Показники фінзвітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Фінансова звітність подається щокварталу до органів статистики (не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 28 лютого наступного за звітним року, п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419).

45.

Коли і як подавати декларацію платника ЄП?

А що на практиці?

Згідно з п. 296.3 ПКУ, платники ЄП подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ). Форми податкових декларацій затверджені наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1688. Податкова декларація подається до органу ДПС за місцем податкової адреси (п. 296.4 ПКУ).

46.

Як заповнювати декларацію платника ЄП?

А що на практиці?

Податкова декларація платника єдиного податку складається щокварталу наростаючим підсумком за рік. Заповнення декларації починається з шапки. Майже всі дані, які заповнюються у шапці звіту, належать до обов'язкових реквізитів (п. 48.3 та 48.4 ПКУ), тож до їх заповнення слід ставитися уважно.

У полі 1 слід зробити відмітку у разі подання звітної, нової звітної або уточнюючої декларації. У разі подання уточнюючої декларації (далі — УД) у полі 3 зазначається період, що уточнюється. Заповнення полів 2, 4, 5 не мало би викликати запитань. Наголошуємо, що у полі 4 потрібно зазначити повне найменування особи згідно з реєстраційними документами, тобто не писати скорочено організаційно-правову форму підприємства (ТзОВ, ПП тощо), а писати повністю — наприклад, приватне підприємство. У поле 7 декларації платник вписує середньооблікову кількість працівників (осіб).

Відповідно до визначення терміна «середньооблікова кількість працівників», наведеного у пп. 14.1.227 ПКУ, для розрахунку цього показника потрібно керуватися Інструкцією №286. Пам'ятайте: у разі перевищення чисельності фізосіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку четвертої групи (середньооблікова кількість працівників протягом календарного року не повинна перевищувати 50 осіб), такий платник з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено перевищення, зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування (ч. 6 пп. 298.2.3 ПКУ).

Декларація заповнюється у гривнях з копійками. Увага: у разі перевищення встановленого граничного доходу чи інших порушень у декларації з ЄП потрібно окремо відображати:

1) обсяг доходу, оподаткованого за відповідною ставкою ЄП;

2) суму перевищення граничного обсягу доходу (рядок 4 або 19);

3) суму доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі (рядок 5 або 20);

4) суму доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (пп. 291.5.1 ПКУ) (рядок 6 або 21).

Суми доходів, які зазначені у пунктах 2 — 4 (види порушень, що відображаються у відповідних рядках 4 — 6 або 19 — 21 декларації), оподатковуються за подвійною ставкою.

У разі порушень (перевищення суми доходу, інший спосіб розрахунків, недопустимі види діяльності) такі операції відображають у звітності за той період, у якому сталося порушення.

Загальна сума отриманого доходу відображається у рядку 1 або 16 податкової декларації, тобто рядок 1 (16) є підсумковим рядком, який обчислюється як сума рядків з 2 до 6 (17 до 21) включно. Зокрема, всі кошти, отримані на поточний рахунок або (та) до каси суб'єкта малого підприємництва (також потрібно враховувати суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності1, за датою списання кредиторської заборгованості та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) за датою фактичного отримання платником ЄП безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг)). Нагадаємо: суми, які відносяться до доходу платника ЄП, наведено у пунктах 292.1 — 292.10 ПКУ (з урахуванням доходу філій, представництв, відділень). Це не остаточний перелік, потрібно враховувати безповоротну фіндопомогу, проценти та дивіденди, отримані від нерезидентів, роялті. Суми, які не включаються до складу доходу, наведено у п. 292.11 ПКУ.

1 Якщо інше не передбачено договором, відповідно до ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для платників ЄП, які обрали ставку ЄП, що передбачає сплату ПДВ, суми ПДВ не включаються до бази оподаткування. У рядках і відповідно у підсумковому рядку 1 або 16 відображаються суми доходу без ПДВ. Тобто якщо, умовно кажучи, дохід отримано у сумі 12000 грн. з ПДВ, то база для ЄП четвертої групи за ставкою 3% буде 10000 грн. (рядок 2 та 1 декларації), а сама сума ЄП становитиме 300 грн. (рядки 7.1 та 7 декларації).

Суму податкових зобов'язань — суму єдиного податку — юрособа відображає у рядку 7 (22) декларації. Крім того, суму ПЗ розшифровує окремо у рядках 7.1 (22.1), 7.2 (22.2) та 7.3 (22.3) — за наявності факту порушень (у цьому рядку ставку податку платник зазначає самостійно).

У рядку 8 (23) звіту платник ЄП зазначає сплачений податок попереднього періоду (тобто переносить дані з рядка 7 (22) декларації за минулий податковий період).

ПЗ, яке підлягає сплаті за результатом кварталу, за який звітує платник, проставляється у рядку 9 (24) та визначається за алгоритмом: рядок 7 (22) (містить суму ПЗ за податковий період наростаючим підсумком) мінус рядок 8 (23) (це сума ПЗ минулого звітного періоду).

Фактично сума, відображена у рядку 9 (24), — це сума коштів, яка підлягає сплаті до бюджету протягом 10 к. д. з граничного строку подання декларації з ЄП.

47.

Як платник ЄП виправляє помилки у поданій декларації?

А що на практиці?

У разі самостійного виявлення платником ЄП помилки виправити ситуацію можна відповідно до вимог п. 50.1 ПКУ.

Платник податків зобов'язаний:

1) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання уточнюючого розрахунку. Це така сама декларація, тільки з ознакою «Уточнююча»;

2) або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження ПЗ, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми. У складі декларації подається додаток, який заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої податкової декларації.

При виправленні помилок, у разі самостійного нарахування суми ПЗ, платник ЄП повинен сплатити не лише штраф, а й пеню (пп. «а» пп. 129.1.1 ПКУ).

Розділ податкової декларації «Самостійне виявлення помилок» визначає результат помилки. Заповнюється він як при виправленні помилки через уточнюючу декларацію, так і при виправленні через поточну. Власне у цьому розділі показують нарахування самоштрафу у рядках 13 (28) або 14 (29) та пені у рядку 15 (30) декларації.

За кожен період, що виправляється, подають окрему уточнюючу декларацію. Подавати додаток до декларації у разі подання уточнюючої декларації (далі — УД) не потрібно.

48.

Як здійснюється виправлення помилки через уточнюючу декларацію?

А що на практиці?

У полі уточнюючої декларації (далі — УД) «порядковий № за рік*» — зазначається цифровий номер (послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних декларацій за рік). У цьому місці потрібно проставити число поданих усього декларацій за період, з урахуванням поданих всіх декларацій, у т. ч. уточнюючих. Про те, що це УД, буде вказувати позначення у полі 1 форми декларації. Поле 4 буде вказувати на період, за який виправляється помилка.

У формі УД у відповідних рядках зазначають усі показники, у т. ч. з урахуванням виправлення. Тобто заповнюється декларація так, як мала би бути без помилок. Результат виправлення помилки: сума заниженого ПЗ, штраф та пеня переносять до розділу «Самостійне виявлення помилок». У рядку 10 (25) показують суму єдиного податку з декларації, що уточнюється.

Увага: рядок 10 (25) заповнюється тільки у разі подання УД. У рядку 11 (26) або 12 (27) зазначають суму податку, яка збільшує або зменшує ПЗ з єдиного податку, показники які уточнюються. Рядок 13 (28) містить суму штрафу (у рядку 14 або 29 буде прочерк у разі виправлення помилки через уточнюючу декларацію), у рядку 15 (30) — сума пені.

49.

Як виправити помилку через поточну декларацію?

А що на практиці?

Якщо платник вирішив виправлятися через поточну декларацію, обов'язково слід подати додаток до податкової декларації з ЄП. Він є невід'ємною частиною поточної декларації, в якій виправляється помилка з ЄП за попередні періоди. Про кількість поданих додатків повідомляється наприкінці самої декларації у полі «Додаток(ки) щодо розрахунку податкового зобов'язання податку за минулий(і) період(и)». Крім того, у шапці додатка (у верхньому лівому кутку) зазначається порядковий номер, який відповідає порядковому номеру у декларації. Приміром, якщо поточна декларація, в якій виправляються помилки, має порядковий номер 3, то і в додатках до такої декларації має бути написано 3. Позначенням «х» (у правому верхньому кутку додатка) показується, що він подається зі звітною або звітною новою декларацією, і зазначається період такої звітної (нової звітної) податкової декларації. У додатку також проставляється період, за який виправляються помилки.

Рядки 1 — 12 (16 — 27) додатка заповнюють з урахуванням помилки, тобто правильно. Результат виправлення переносять до розділу «Самостійне виявлення помилок» декларації з ЄП.

Рядок 10 (25) розділу «Самостійне виявлення помилок» у декларації платника єдиного податку — юридичної особи у разі виправлення помилки через поточну форму декларації не заповнюють.

До рядка 11(26) декларації з ЄП переносять суму чисел із рядка(-ів) 11 (26) додатка (або додатків). Якщо виправлення зменшує ПЗ, заповнюють рядок 12 (27) декларації з ЄП, сума якого аналогічно дорівнюватиме сумі числа(-ел) з рядка(-ів) 12 (27) додатка (або додатків). Рядок 13 (28) декларації містить прочерк, а ось у рядку 14 (29) зазначають суму 5% штрафу від суми, показаної у рядку 11(26) декларації. Пеня проставляється у рядку 15 (30) декларації.

Увага: потрібно враховувати той факт, що декларація подається наростаючим підсумком. Тому буде правильно спочатку заповнити додаток (із правильними показниками), а відтак заповнювати декларацію, у якій уже буде враховано виправлення. Важливо: при заповненні вже самої декларації у рядку 8 (23) зазначають суму з рядка(-ів) 7 (22) додатка (або додатків), в якому враховано помилку!

50.

У які строки слід платити єдиний податок ?

А що на практиці?

Платники четвертої та шостої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Нагадаємо, що єдиний податок належить до місцевих податків і сплачується за місцем податкової адреси (п. 295.4 ПКУ) — це має значення для тих підприємств, які провадять діяльність поза місцем своєї податкової реєстрації. Відповідно до п. 45.2 ПКУ, податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

51.

Як визначити граничний термін сплати ЄП, якщо останній день сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день?

Офіційна думка

Термін сплати податків і зборів не переноситься у зв'язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. Якщо останній день сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, то Податковим кодексом (далі — ПКУ) не передбачено перенесення термінів сплати.

Тобто платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації (без урахування перенесення термінів подання звітності у зв'язку з вихідними чи святковими днями).

Нагадуємо, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Тобто граничні строки подання податкової декларації збільшуються.

Відповідна норма визначена п. 57.1 ст. 57 та п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України. Також з цим та іншими питаннями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Міндоходів — «ЗІР» (веб-портал Міндоходів, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс»).

Роз'яснення Міндоходів від 02.04.2014 р.

52.

Чи повинен «єдиноподатник»-юрособа при виплаті дивідендів сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток?

А що на практиці?

Відповідно до п. 292.12 ПКУ, дивіденди, що виплачуються юрособами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV ПКУ. А це означає, що емітент корпоративних прав — платник ЄП на суму виплачених дивідендів нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок (при виплаті дивідендів фізособам авансовий внесок не сплачується) з податку на прибуток в розмірі ставки, визначеної п. 151.1 ПКУ — з 01.01.2014 р. загальна ставка податку на прибуток становить 18%. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. I якщо платник податку на прибуток має право зменшити суму податку на суму авансового внеску, то для платника ЄП такого права не передбачено.

53.

Від сплати яких податків та зборів звільняються платники ЄП?

Що каже закон?

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

П. 297.1 ПКУ

До змісту номеру