• Посилання скопійовано

Порядок обрання спрощеної системи оподаткування

Порядок обрання
 спрощеної системи оподаткування

01.

Здійснення яких видів діяльності не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування?

Що каже закон?

Не можуть бути платниками єдиного податку:

суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Пп. 291.5.1 ПКУ

02.

Хто із суб'єктів господарювання — юросіб не може обрати спрощену систему оподаткування?

А що на практиці?

Пунктом 291.5 ПКУ передбачено перелік СГ, які не можуть обрати спрощену систему оподаткування.

Суб'єкти господарювання — юридичні особи, які не можуть обрати ЄП:

1) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (пп. 291.5.4 ПКУ);

2) у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (пп. 291.5.5 ПКУ);

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юрособи, яка не є платником єдиного податку (пп. 291.5.6 ПКУ);

4) юридичні особи — нерезиденти (пп. 291.5.7 ПКУ);

5) суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 ПКУ).

Зокрема, заборонено бути платниками ЄП страховим (перестраховим) брокерам1, але не встановлено заборони щодо страхових агентів2 (сюрвейєрам, аварійним комісарам та аджастерам дозволено також застосовувати спрощену систему оподаткування, визначення таких осіб наводиться у пп. 156.1.2 ПКУ).

1 Страхові брокери — юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Перестрахові брокери — юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник (ст. 15 Закону України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування»).

2 Фізичні або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика (ст. 15 Закону України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування»).

Якщо одним із засновників підприємства є юрособа з часткою у статутному капіталі, яка більша або дорівнює 25%, і ця юрособа не є платником ЄП, то таке підприємство також не може перебувати на спрощеній системі (пп. 291.5.5 ПКУ).

Приклад 1. Підприємство «А», засновниками якого є чотири фізособи — резиденти України, може отримати статус платника ЄП.

Підприємство «Б», у складі учасників якого є юрособа-нерезидент, з часткою у СК підприємства меншою від 25%, може перейти на ЄП. Адже підприємство «Б» не є нерезидентом. Згідно з пп. 14.1.213 ПКУ, резиденти — це: юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

Водночас у видачі свідоцтва платника ЄП буде відмовлено підприємству «С», у СК якого 25% належать юрособі-резиденту на загальній системі оподаткування.

Українське підприємство з єдиним засновником юрособою-нерезидентом3 аналогічно не має права на спрощену систему, як було зазначено вище відповідно до пп. 291.5.7 ПКУ.

3 Нерезиденти — це: іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПКУ).

03.

Які критерії обсягу доходу та кількості працівників для юросіб — платників ЄП?

Що каже закон?

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

— четверта група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

— шоста група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

П. 291.4 ПКУ

А що на практиці?

Відповідно до пп. 14.1.227 ПКУ, середньооблікова кількість працівників — це кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Відповідно до визначення терміна «середньооблікова кількість працівників», наведеного у пп. 14.1.227 ПКУ, для розрахунку цього показника потрібно керуватися розділом 4 Інструкції №286. Цим розділом встановлено порядок визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості (приклад розрахунку кількості всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості наведено у додатку до цієї Інструкції).

04.

Який порядок реєстрації особи платником ЄП?

Що каже закон?

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Пп. 298.1.1 ПКУ

А що на практиці?

Для обрання спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання — юридична особа подає до органу державної податкової служби заяву встановленої форми. Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджений наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.

Пам'ятайте: суб'єкт господарювання — юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам ст. 291 ПКУ. Крім того, якщо новостворена особа бажає бути платником ЄП з дня держреєстрації, таку заяву слід подати протягом 10 днів з дня державної реєстрації.

Суб'єкт господарювання, який перебуває на загальній системі, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 к.д. до початку наступного календарного кварталу. У цьому разі до заяви про застосування спрощеної системи додається розрахунок доходу за попередній календарний рік (форма розрахунку затверджена також наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675). Адже перейти на спрощену систему оподаткування можна за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги граничного обсягу доходу (четверта група — до 5 млн. грн., шоста група — до 20 млн. грн.).

Пам'ятайте: перехід на спрощену систему оподаткування можливий один раз протягом календарного року.

05.

Як визначається дохід для надання права СГ зареєструватися платником єдиного податку?

Що каже закон?

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Пп. 292.14 ПКУ

При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

П. 292.15 ПКУ

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

П. 292.16 ПКУ

06.

Як юрособі розрахувати суму доходу з метою визначення права зареєструватися платником ЄП, якщо така особа працює за агентськими договорами?

Офіційна думка

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 (далі — Наказ).

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою Наказом.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 Кодексу).

Відповідно до пункту 5 розрахунку доходи, отримані суб'єктом господарювання за попередній календарний рік, визначаються з урахуванням пунктів 292.1 — 292.11 та 292.15 статті 292 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного — юридичної особи податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) у матеріальній або нематеріальній формі.

Згідно із пунктом 292.4 статті 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Таким чином, з метою визначення права суб'єкта господарювання зареєструватися платником єдиного податку, перебувати на спрощеній системі оподаткування та обчислення суми єдиного податку доходом юридичної особи — платника єдиного податку у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами є сума отриманої винагороди.

Лист ДПСУ від 07.12.2012 р. №6781/0/61-12/15-2216є

07.

Чи враховуються юрособою, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (в тому числі без сплати ПДВ), в розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, суми ПДВ?

Офіційна думка

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).

Нормами пп. 1 п. 292.11 ст. 292 ПКУ встановлено, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми податку на додану вартість.

Також суб'єктом господарювання, який є платником інших податків і зборів, відповідно до пп. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 ПКУ, для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не враховуються, зокрема, суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство — продавець не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, юридична особа, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (в тому числі без сплати податку на додану вартість), при визначенні доходу за попередній календарний рік, не включає до складу доходу суми податку на додану вартість, за умови, що така юридична особа була платником податку на додану вартість у тому періоді, за який визначається дохід.

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

08.

У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію юрособи як платника ЄП?

Офіційна думка

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

09.

Що свідчить про факт реєстрації особи платником ЄП?

А що на практиці?

Згідно з п. 299.10 ПКУ, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою. Крім того, відповідно до п. 299.13 ПКУ, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією контролюючий орган, яким є ДПСУ1, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (http://www.drsu.gov.ua) та власному офіційному веб-сайті (http://minrd.gov.ua) такі дані з реєстру платників єдиного податку:

  • податковий номер (для юридичної особи);
  • найменування для юридичної особи;
  • дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
  • ставку єдиного податку;
  • групу платника податку;
  • дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

1 Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Постанови КМУ від 01.03.2014 р. №67 «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів»).

 

10.

Що таке витяг з реєстру платників єдиного податку?

Що каже закон?

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

П. 299.9 ПКУ

Офіційна думка

<...>Разом з тим зазначаємо, що отримання витягів з реєстру не є обов'язковим для платників єдиного податку, оскільки з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією щоденно оприлюднюватимуться на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті Міндоходів дані з реєстру платників єдиного податку та інформація про осіб, реєстрацію яких як платників єдиного податку анульовано.

Водночас отримані свідоцтва платників єдиного податку фізичними особами — підприємцями до 31 грудня 2013 року підтверджують перебування платника на спрощеній системі оподаткування до отримання витягу із реєстру або внесення змін до реєстру. Бланк свідоцтва платника єдиного податку, який є документом суворого обліку, підлягає обов'язковому поверненню контролюючому органу, який видавав таке свідоцтво, у разі отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та/або при відмові від спрощеної системи оподаткування.

З метою уникнення проблемних питань, які можуть виникати під час реєстрації платниками спрощеної системи оподаткування, рекомендуємо до прийняття нормативно-правових актів у відповідності до внесених змін до Кодексу, у разі потреби за зверненням платника надавати підтвердження про його реєстрацію як платника спрощеної системи, керуючись затвердженим розпорядженням №432-р від 26.12.2013 р., надавати платникам єдиного податку тимчасові витяги, в яких обов'язково повинна міститись інформація згідно з додатком 9 вказаного розпорядження, а саме:

  • дата (період) обрання або переходу на єдиний податок;
  • ставка та група платника єдиного податку;
  • вид діяльності для першої та другої груп (код КВЕД та назва виду діяльності);
  • для анульованих — дата виключення з реєстру.

У зв'язку із зазначеним Департамент доходів і зборів з фізичних осіб доручає довести зазначене до відома підпорядкованих органів Міндоходів та провести роз'яснювальну роботу з платниками податків щодо змін у порядку реєстрації платників єдиного податку.

Лист Міндоходів від 23.01.2014 р. №1538/7/99-99-17-02-02-17

11.

Чи діють у 2014 р. свідоцтва платника єдиного податку, отримані до 01.01.2014 р.?

Офіційна думка

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу з 01.01.2014 р. реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Свідоцтва платника єдиного податку, отримані до 01.01.2014 р., є чинними та підтверджують перебування таких платників податків на спрощеній системі оподаткування до отримання витягу із реєстру або внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

У разі подання юридичною особою — платником єдиного податку заяви про внесення змін до реєстру, контролюючий орган за бажанням платника надає витяг з реєстру платників єдиного податку. При цьому раніше видане свідоцтво платника єдиного податку повертається до контролюючого органу.

Крім того, бланк свідоцтва також підлягає поверненню контролюючому органу у разі відмови від спрощеної системи оподаткування.

Податковий інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.minrd.gov.ua/)

До змісту номеру