Порядок нарахування лікарняних, декретних та відпусткових

Порядок нарахування лікарняних,
 декретних та відпусткових

Як надається допомога з тимчасової непрацездатності?

А що на практиці?

Підставою для нарахування лікарняних є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок та умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією №455 (затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. №455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»).

Для нарахування лікарняних має значення:

1) строк хвороби, зазначений у листку непрацездатності, а також її причини;

2) заробіток за 6 місяців перед настанням хвороби;

3) графік роботи підприємства;

4) страховий стаж працівника.

У загальному випадку перші п'ять календарних днів хвороби, незалежно від її причини, оплачуються за рахунок коштів працедавця , а всі наступні дні хвороби — за рахунок коштів ФСС з ТВП. З цього правила є винятки — залежно від страхового випадку є певні строки, що обмежують період оплати непрацездатності відповідно до ст. 35 Закону №2240 (див. таблицю 3).

Розмір компенсації втрати заробітку через хворобу залежить від страхового стажу.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону №2240, лікарняний листок працівник повинен подати на підприємство для отримання допомоги не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності.

Таблиця 3

Обмеження строків виплати лікарняних залежно від страхового випадку

Страховий випадок	Період виплати лікарняних
Захворювання або травма, не пов'язана з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням особи	Допомога виплачується до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи у період втрати працездатності
Захворювання або травма, не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, інваліда, що працює на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС	Виплачується Фондом починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи у період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством
Захворювання або травма, не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, застрахованої особи, яка працює на сезонних та тимчасових роботах	Надається не більш як за 75 к. д. протягом календарного року
Догляд за хворою дитиною до 14 років*	Виплачується Фондом з першого дня за весь період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 к. д. Якщо дитина потребує стаціонарного лікування, то допомога виплачується за весь час перебування працівника у стаціонарі разом із хворою дитиною. Особам, які працюють на сезонних та тимчасових роботах не більш як за 75 к. д. протягом календарного року
Догляд за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною до 14 років)*	Надається застрахованій особі Фондом з першого дня, але не більш як за 3 к. д., а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, — не більш як за 7 к. д.
Захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною до 3-х років або дитиною-інвалідом віком до 18 років*	Надається особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання матері
Тимчасова непрацездатність через карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби	Надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з причини карантину
Тимчасова непрацездатність особи, яка переведена відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу	Надається з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Обчислюється за загальними правилами, але її розмір, разом із заробітком за тимчасовою роботою, не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення
Протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства	Надається з першого дня за весь період перебування на стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства, з урахуванням часу на проїзд до нього і назад
Санаторно-курортне лікування	Надається, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад
Лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу	Надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до нього і назад)
Санаторно-курортне лікування дитини-інваліда до 18 років	Надається за весь період (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за такою дитиною
Тимчасова непрацездатність особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи	Надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом
* Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці (ч. 6 ст. 35 Закону №2240).

 

Який порядок фінансування лікарняних на практиці?

А що на практиці?

Статтею 21 Закону №2240 передбачено загальний порядок фінансування Фондом страхувальників страховими коштами. Згідно зі статтями 50 — 52 Закону №2240, цей механізм має такий вигляд:

1) якщо працівник надав листок непрацездатності, комісія із соціального страхування, що діє на підприємстві, його вивчає, розглядає підстави для призначення, інші документи, після чого приймає рішення своїм протоколом про призначення страхової виплати за таким листком;

2) отримавши протокол та листок для оплати, бухгалтерія розраховує середню заробітну плату відповідно до Порядку №1266 і визначає суму допомоги;

3) заповнюючи заяву-розрахунок на отримання фінансування (форма, затверджена постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. №26), бухгалтерія зазначає в ній всі випадки отримання страхових коштів від ФСС з ТВП (у заяві-розрахунку необхідно зазначати нараховану суму допомоги без зменшення на обов'язкові утримання);

4) призначивши фінансування, протягом 10 робочих днів (строк, визначений ст. 21 Закону №2240) ФСС з ТВП перераховує страхові кошти для виплати допомоги працівникам;

5) для отримання фінансування підприємство відкриває окремий поточний рахунок, реквізити якого зазначені в заявці-розрахунку, і чекає страхових коштів від Фонду. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку;

6) отримавши страхові кошти на окремий (цільовий) рахунок, підприємство в найближчий до виплати зарплати день виплачує і зарплату, і допомогу працівникам, сплативши при цьому ЄСВ та ПДФО (для допомоги по вагітності та пологах та допомоги на поховання цільові кошти виплачуються застрахованій особі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання коштів на рахунок);

7) невикористані страхові кошти, що залишилися після виплати допомоги, повертаються до ФСС з ТВП протягом трьох робочих днів;

8) після закінчення звітного кварталу підприємство звітує перед ФСС з ТВП про отримані, використані або повернуті страхові кошти.

Чи залежить сума лікарняних від страхового стажу працівника?

А що на практиці?

Суму лікарняних визначають залежно від того, який страховий стаж має працівник. При цьому страховий стаж обчислюють на день настання страхового випадку.

Розмір виплати становитиме відповідно до ст. 37 Закону №2240:

1) 60% середньої зарплати (доходу) — застрахованій особі, яка має страховий стаж до 5 років;

2) 80% середньої зарплати (доходу) — особі, яка має страховий стаж від 5 до 8 років;

3) 100% середньої зарплати (доходу) — особам, які:

— мають страховий стаж понад 8 років;

— віднесені до 1 — 4 категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

— є ветеранами війни та особами, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

— віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»;

— є донорами та, відповідно, мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Зауважте, у ст. 37 Закону №2240 сказано: «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»¹.

¹ Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч.1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Яка кількість днів непрацездатності оплачується?

Що каже Закон?

Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

П. 2 Порядку №439

А що на практиці?

У Порядку №439 зазначено, що оплачують робочі дні (години) тимчасової непрацездатності особи згідно з графіком роботи підприємства, що припадають на календарні дні хвороби працівника.

У загальному випадку за перші 5 к. д. непрацездатності робочі дні оплачує працівнику підприємство, а вже з 6-го к. д. виплату здійснює Фонд (ч. 2 ст. 35 Закону №2240). Щоправда, з цього правила є винятки, певні строки, що обмежують період оплати непрацездатності відповідно до ст. 35 Закону №2240 (див. таблицю 3 у відповіді на запитання 54).

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, вона має право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності?

А що на практиці?

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 51 Закону №2240).

Відповідно до п. 21 Порядку №1266, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо застрахована особа працює на декількох роботах за сумісництвом, для призначення страхових виплат додатково до зазначених документів додаються довідки про середню заробітну плату за всіма місцями роботи за сумісництвом.

За який розрахунковий період визначається середня зарплата для розрахунку лікарняних?

А що на практиці?

Відповідно до п. 3 Порядку №1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для виплати лікарняних, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або їх сплачували за неї.

Звичайним розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи працюючих неповний робочий день чи неповний робочий тиждень) є шість місяців, що передують місяцю, в якому настала тимчасова непрацездатність (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Розрахунковий період, за який обраховується середня зарплата

Період роботи перед місяцем настання страхового випадку	Розрахунковий період згідно з п. 3 Порядку №1266
Не менше повних 6 календарних* місяців	Включає 6 календарних місяців перед настанням хвороби**
Менше 6 календарних місяців	Включає повністю відпрацьовані місяці перед настанням хвороби
Менше повного календарного місяця	За фактично відпрацьований час
* Мається на увазі, що календарний місяць триває з першого до першого числа, тобто з 1 січня до 31 січня, з 1 лютого до 28 лютого тощо. ** На підприємствах з сезонним характером виробництва — 12 календарних місяців перед настанням хвороби.

 

Як розрахувати середню зарплату за дні непрацездатності?

А що на практиці?

Згідно з п. 14 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді. Це стандартний випадок.

Але якщо облік робочого часу ведеться в годинах, а також якщо або в місяцях розрахункового періоду, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги з тимчасової непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Якщо робочий час працівника у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку або якщо працівник розподіляє робочий час на власний розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), застосовують середню зарплату за один к. д. (п. 14 Порядку №1266). У такому разі отриманий заробіток за розрахунковий період ділять на загальну кількість календарних днів у періоді, з урахуванням умов п. 14 Порядку №1266. Оплачують такі лікарняні також за календарні дні.

Які виплати враховують при обчисленні середньої зарплати?

Офіційна думка

А що на практиці?

Пункт 9 Порядку №1266 також говорить, що дохід для обчислення середньої заробітної плати включається у межах максимальної величини заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок¹ (якщо підприємство має фінансові ресурси для покриття втрати частини заробітної плати працівникам за час хвороби у розмірах, що перевищують максимальну величину, то воно може це зробити, але за рахунок коштів підприємства. Це право має бути врегульоване у колдоговорі підприємства або у трудовому договорі з працівником).

¹ Максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Чи враховуються суми відпусткових при обчисленні середньої зарплати?

А що на практиці?

Відпусткові — це виплати за невідпрацьований час, але вони підлягають оподаткуванню і ПДФО, і єдиним соцвнеском. Отже, самі відпусткові як виплати за невідпрацьований час у розрахунок середнього заробітку не включають.

Зауважимо: період, у якому працівник перебував у відпустці, не виключається з розрахункового періоду, тому виплати, нараховані протягом місяця відпустки, наприклад премія, належать до розрахунку середнього заробітку.

З цього приводу є роз'яснення Мінпраці, надане у листі від 05.06.2008 р. №295/020/99-08 (лист не новий, але за аналогією він може застосовуватись і нині), де сказано: «Перелік витрат за невідпрацьований час, які не включаються до розрахунку страхових виплат, зазначено у підпункті 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5... Не повинні включатися до розрахунку також виплати за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (оплата всіх видів відпусток)».

Чи враховуються суми лікарняних при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП?

Офіційна думка

Коли слід сплатити ЄСВ із суми лікарняних?

А що на практиці?

Єдиний внесок нараховується на суми, які є базою для нарахування ЄСВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (ч. 5 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Сплачується (перераховується) ЄСВ одночасно з отриманням коштів на виплату лікарняних (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Слід пам'ятати про норму ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ: якщо нараховані лікарняні ще не виплачені, сплатити ЄСВ за календарний місяць слід не пізніше 20 числа наступного місяця (це не стосується гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).

Приклад. Працівник хворів 12 к. д. (10 робочих днів). Період тимчасової втрати працездатності припав на один календарний місяць. При цьому підприємство оплачує 5 робочих днів періоду захворювання, а Фонд наступні 5 робочих днів непрацездатності. Визначено, що середній заробіток для виплати лікарняних становить 120 грн. на день. Розмір допомоги з ТВП — 80%. Підприємство має виплатити лікарняні у сумі 480,00 грн. (120,00 х 5 х 80%), і Фонд — 480,00 грн. (120,00 х 5 х 80%), загалом 480,00 + 480,00 = 960,00 грн. При цьому допомогу від Фонду отримано у місяці подання заяви-розрахунку.

Зарплата за місяць становить 2000,00 грн. Загальний дохід за звітний місяць становитиме 2960,00 грн. (2000,00 + 480,00 + 480,00). З цього доходу слід сплатити:

— ЄСВ нарахований — 1042,72 грн. (2000,00 х 36,2% (ставка умовна) + 960,00 х 33,2%);

— ЄСВ утриманий — 91,20 грн. (2000,00 х 3,6% + 960,00 х 2%);

— ПДФО — 430,32 грн. ((2960,00 - 91,20) х 15%).

За скільки днів виплачують декретні?

А що на практиці?

Одразу зазначимо, що розрахунок сум лікарняних і декретних подібний, різниця лише в тому, що сума лікарняного залежить від страхового стажу (до 5 років, від 5 до 8 років та понад 8 років сплати страхових внесків), тимчасом як сума декретних від страхового стажу не залежить і сплачується у розмірі 100%.

Як передбачено ст. 17 Закону про відпустки, жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів (далі — к. д.) до пологів та 56 к. д. після пологів починаючи з дня пологів. У разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів після пологів надається 70 к. д. відпустки.

Відповідно до ст. 38 Закону №2240, жінкам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів).

Якщо жінка йде у відпустку по вагітності та пологах не з дня, зазначеного у лікарняному листку, а пізніше, то допомога надається у повному обсязі за всі дні згідно з лікарняним листком.

Чи може підприємство самостійно виплатити допомогу по вагітності та пологах, а потім отримати відшкодування понесених витрат з Фонду?

А що на практиці?

Відпустку за вагітністю та пологами працедавці надають на підставі поданого листка непрацездатності і заяви на відпустку (форми заяви не встановлено, тому цей документ складається у довільній формі). На строк, зазначений у заяві, керівник видає наказ про надання відповідної відпустки.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону №2240, лікарняний листок працівниця подає не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. На підставі листка непрацездатності та наказу керівника про надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами комісія (або уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення декретних. При цьому комісія складає протокол (форма наведена у додатку до Положення №25), у якому зазначається рішення про призначення декретних — або ж відмова у виплаті допомоги з наведенням причини. Документи для призначення допомоги по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

На підставі протоколу та листка непрацездатності бухгалтер оформляє заяву-розрахунок на отримання фінансування (форма, затверджена постановою правління Фонду від 22.12.2010 №26). Після заповнення заяви-розрахунку її подають до територіального органу ФСС з ТВП для отримання коштів на виплату декретних.

Отже, підприємство не має права самостійно виплатити допомогу по вагітності та пологах, а потім отримати відшкодування понесених витрат. Для отримання коштів від ФСС з ТВП слід відкрити окремий поточний рахунок у будь-якому банку України (ч. 2 ст. 21 Закону №2240). Фінансування від Фонду має надійти протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку (ст. 52 Закону №2240).

Як здійснюється розрахунок допомоги по вагітності та пологах?

Офіційна думка

А що на практиці?

Для нарахування допомоги має значення:

1) термін лікарняного, зазначений у листку непрацездатності;

2) заробіток за 6 місяців перед настанням страхового випадку.

Лікарняні по вагітності та пологах повністю оплачуються ФСС з ТВП.

Зверніть увагу: середньоденна (середньогодинна) зарплата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальної суми (граничної величини) зарплати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачується ЄСВ.

Чи призначається допомога по вагітності та пологах особі, яка працює за сумісництвом?

А що на практиці?

Допомога по вагітності та пологах призначається і виплачується застрахованим особам як за основним місцем праці, так і за сумісництвом (ст. 50 Закону №2240). Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога по вагітності та пологах за місцем сумісництва нараховується на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченої підписом керівника і печаткою за основним місцем праці, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем праці (абз. 1 п. 21 Порядку №1266).

Який механізм нарахування ЄСВ на декретні?

А що на практиці?

Згідно з пп. 165.1.1 ПКУ, сума допомоги по вагітності та пологах не оподатковується ПДФО.

Проте з 01.07.2013 р. період відпустки по вагітності та пологах входить до страхового стажу для пенсії — осіб, які отримують допомогу по вагітності та пологах, включили в список застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, відповідно, такі суми обкладаються ЄСВ.

Працедавці, які виплачують допомогу, за рахунок власних коштів повинні сплачувати ЄСВ у розмірі 33,2% від суми допомоги. Суми ЄСВ, нараховані на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, у повному обсязі потрапляють до складу податкових витрат роботодавця на підставі п. 143.1 ПКУ. А працівниці, які отримують допомогу, мають сплачувати ЄСВ у розмірі 2% (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Але для працедавців працівниць-інвалідів установлено інші ставки ЄСВ (ч. 13, 14 ст. 8 Закону про ЄСВ):

— для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, ставка ЄСВ становить 5,3% від суми допомоги;

— для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як:

а) 25% суми витрат на оплату праці — ставка ЄСВ становить 5,5% суми допомоги;

б) для решти підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41% суми допомоги.

Оскільки допомога надаватиметься працівниці за рахунок коштів ФСС з ТВП, треба буде подати заяву-розрахунок до Фонду та дочекатися надходження фінансування на спецрахунок підприємства. Тільки після цього можна буде за рахунок коштів, що надійшли, сплатити ЄСВ, що утримується із суми допомоги по вагітності та пологах. Щодо суми ЄСВ, яка нараховується на суму допомоги, то для неї діють загальні строки сплати, які встановлені ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ (або під час виплати, або не пізніше 20-го, а для гірничих підприємств — 28-го числа наступного після нарахування місяця тощо).

Як застосовується максимальна величина при обчисленні ЄСВ у разі нарахування найманому працівнику в звітному місяці заробітної плати і допомоги по вагітності та пологам, сукупний розмір яких перевищує 17 прожиткових мінімумів?

Офіційна думка

Чи необхідно при виплаті сум допомоги по вагітності та пологах подавати в установу банку довідку-розрахунок?

Офіційна думка

Як розраховують дні щорічної відпустки?

А що на практиці?

Щорічні відпустки поділяються на основні та додаткові. Відмінність між ними полягає у тривалості, підставах та порядку надання.

Щорічна основна відпустка — це відпустка, право на яку має кожен працівник, незалежно від сфери зайнятості, стажу роботи чи умов праці.

А ось право на додаткову відпустку має далеко не кожен. Для її одержання потрібні спеціальні підстави: шкідливі чи важкі умови праці, особливий характер праці тощо.

Тривалість основної та додаткових відпусток є різною та залежить від багатьох чинників. Проте вона завжди розраховується у календарних днях, незалежно від режимів та графіків роботи на підприємстві (ст. 5 Закону про відпустки).

При розрахунку як тривалості основної відпустки, так і додаткових, святкові та неробочі дні не враховують. Це означає: якщо на той період, на який надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів. В Україні встановлено 10 святкових та неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Вихідні дні (субота, неділя) до тривалості щорічних відпусток включаються як звичайні календарні дні. Тому на кількість вихідних днів, які припадають на період відпустки, відпустка не продовжується.

Слід враховувати, що загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ст. 10 Закону про відпустки).

Тривалість основної відпустки за відпрацьований рік не може бути меншою ніж 24 календарні дні. Це мінімум, який встановлено у ст. 75 КЗпП та у ст. 6 Закону про відпустки.

Який порядок нарахування відпусткових?

А що на практиці?

Розрахунок сум відпусткових при наданні працівникам щорічної відпустки або при виплаті їм компенсації за невикористану відпустку провадиться відповідно до Порядку №100.

Нарахування виплат за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку здійснюється виходячи з розміру середньоденної заробітної плати шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду. Отриманий результат множиться на кількість календарних днів відпустки.

Розрахунок відобразимо у вигляді формули:

В = Д х ЗП : (К - С - Н)

де:

В — сума відпусткових;

Д — кількість календарних днів відпустки;

ЗП — сума заробітної плати та інших виплат, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати та нараховані в розрахунковому періоді;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців — 365 (у високосному році — 366) календарних днів або за інший менший період);

С — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;

Н — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, у розрахунковому періоді.

Отже, для правильного розрахунку суми відпусткових необхідно правильно визначити:

— кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

— виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з 1 числа місяця після оформлення на роботу до 1 числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Як визначити розрахунковий період у випадку, коли на підприємстві встановлювався скорочений робочий тиждень або працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати?

А що на практиці?

У випадку коли працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв'язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня), середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену:

— на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України),

— а також відповідно до абз. 6 пункту 2 Порядку №100 на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні (простої). Вихідні дні з розрахунку вилучати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Приклад. Підприємство у зв'язку зі зменшенням обсягів робіт встановило 4-денний робочий тиждень з 1 жовтня 2013 року. Менеджерові підприємства з 5 травня надається відпустка тривалістю 24 к. д. Визначимо розрахунковий період (див. таблицю 5). Отже, розрахунковий період становить 324 дні (365 - 11 - 30).

Таблиця 5

Визначення тривалості розрахункового періоду за умовами прикладу

Місяці розрахункового періоду	Кількість календарних днів	Святкові дні	Вихідні згідно з наказом	Враховується при обчисленні відпустки
Травень 2013	31	4 (1, 2, 5, 9)	—	27
Червень 2013	30	2 (23, 28)	—	28
Липень 2013	31	—	—	31
Серпень 2013	31	1(24)	—	30
Вересень 2013	30	—	—	30
Жовтень 2013	31	—	5 (3, 10, 17, 24, 31)	26
Листопад 2013	30	—	4 (7, 14, 21, 28)	26
Грудень 2013	31	—	4 (5, 12, 19, 26)	27
Січень 2014	31	2 (1, 7)	5 (3, 10, 17, 24, 31)	24
Лютий 2014	28	—	4 (7, 14, 21, 28)	24
Березень 2014	31	1 (8)	4 (7, 14, 21, 28)	26
Квітень 2014	30	1(20)	4 (4, 11, 18, 25)	25
Разом:	365	11	30	324

 

Які виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати?

А що на практиці?

Склад виплат, які включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати відпусткових, визначено розділом III Порядку №100 (див. таблицю 6).

Таблиця 6

Виплати, що включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати

Виплати, що включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати

Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати

1) основна зарплата; 2) доплати і надбавки: за надурочну роботу та роботу в нічний час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або за виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками; за високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), за інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші; 3) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії (пропорційно до тієї частини, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді); 4) винагорода за підсумками річної роботи (шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої у поточному році за попередній календарний рік) тощо

1) виплати за виконання доручень одноразового характеру, що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад — виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); 2) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію); 3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); 4) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за впровадження нової техніки і технології, збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, за впровадження нової техніки та технології, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності); 5) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; 6) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором; 7) вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувального харчування; 8) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку; 9) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу; 10) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); 11) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 12) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами трудового колективу в майно підприємства; 13) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати

При розрахунку середнього заробітку суми всіх виплат включаються в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто без зменшення на суми утримань з них (податки, внески, аліменти тощо). Виняток — відрахування із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Якщо на момент такого розрахунку працівник не мав заробітку не зі своєї вини, то такий розрахунок здійснюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу тощо) (розділ III Порядку №100).

При обчисленні середньої зарплати до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (за час попередньої відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Чи є базою нарахування ЄСВ компенсація за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову), нарахована роботодавцем працівникові після його звільнення?

Офіційна думка

Як розрахувати суму компенсації за невикористану відпустку при звільненні?

Офіційна думка