• Посилання скопійовано

Розділ 4. Загальні питання, пов'язані з готівкою

Розділ 4. Загальні питання,
 пов'язані з готівкою

44.

Чи можна видати заробітну плату з каси підприємства за рахунок поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника-фізособи?

А що на практиці?

До готівки Положення №637 відносить суму фактично одержаних готівкових коштів від реалізації товарів, робіт, послуг та позареалізаційні надходження. Поняття позареалізаційних доходів наводиться у п. 1.2 Положення №637 і тлумачиться доволі широко. Фактично до позареалізаційних надходжень належать усі готівкові кошти, не пов'язані з реалізацією продукції, зокрема одержані у позику.

Як сказано у п. 2.9 Положення №637, готівку підприємства використовують для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування. Тож у разі оприбуткування в касі підприємства готівкових надходжень, таких як поворотна фінансова допомога, що буде підтверджено складеним прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення №637) та записом у касовій книзі, їх можна використати на виплати, пов'язані з оплатою праці. Крім того, така готівка може бути використана також для розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Пам'ятайте, що тримати готівку в позаробочий час у касі підприємства дозволено в межах установленого ліміту каси.

45.

Чи можна з каси підприємства видати гроші під звіт, щоб не було переліміту каси?

А що на практиці?

Згідно з Указом №436, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касах до підприємства застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу — у сумі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки за кожен день. Тому підприємства можуть тримати у позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установленого ліміту. У разі перевищення готівки понад встановлений ліміт каси6 вся готівка, що перебуває у касі на кінець робочого дня, підлягає зарахуванню на поточний рахунок підприємства. Одним із варіантів недопущення переліміту готівкових коштів може бути видача коштів у підзвіт, якщо на підприємстві справді є потреба у закупівлях за готівку.

6 Понад установлений ліміт каси кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть зберігатися у касі протягом трьох (працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів — протягом п'яти) робочих днів (пункти 2.10, 7.22 Положення №637).

При цьому слід брати до уваги граничні суми готівкових розрахунків, установлених для СГ пунктом 2.3 Положення №637 та Постановою №210, адже обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів.

46.

З каси підприємства видано гроші під звіт, щоб не було переліміту каси, чи треба у такому разі складати авансовий звіт?

А що на практиці?

Строк, на який дозволено видавати готівкові кошти під звіт, встановлено п. 2.11 Положення №637. На виробничі (господарські) потреби готівка видається працівникові під звіт з каси підприємства за видатковим касовим ордером на строк не більше 2-х робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Зауважимо, що п'ятий абзац п. 2.11 Положення №637 висуває вимогу: «Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України». Постає запитання: як фізособі відзвітувати?

Якщо працівник використав кошти, видані під звіт, то у цьому випадку виникає обов'язок відзвітувати за таке використання шляхом подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (форму затверджено наказом Міндоходів від 24.12.2013 р. №845). Звіт складається підзвітною особою, що отримує такі кошти від підприємства будь-якої організаційно-правової форми або від самозайнятої особи.

Якщо працівник, отримавши гроші з каси підприємства, не зміг виконати доручення підприємства з якихось об'єктивних причин, то і звіт подавати не потрібно. Адже факту використання коштів немає, відповідно, немає і підстав для звітування. У цьому випадку фізособа не пізніше наступного дня просто повертає отриману готівку до каси підприємства.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки здійснюється на підставі прибуткових касових ордерів та відображення у касовій книзі. І, на наш погляд, саме оформлення прибуткового касового ордера у цьому випадку (із зазначенням у реквізиті «Підстава», що повертаються невитрачені кошти, видані на господарські потреби) є звітуванням за одержані під звіт та не витрачені готівкові кошти.

47.

Чи можна видати на господарські потреби готівкові кошти, що їх повернув до каси працівник підприємства як частину невикористаного авансу, не здаючи до установи банку?

А що на практиці?

За належного документального оформлення такої операції готівкові кошти, які були повернені працівником до каси підприємства, можна знову видати на господарські потреби. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Відповідно до п. 3.1 Положення №637, операції з готівкою оформляються касовими документами з відображенням таких операцій у касовій книзі.

Уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки у касах є облікування готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Готівка приймається до каси за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас здійснюється за видатковими касовими ордерами. Документи на видачу готівки підписують керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі робить касир за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером у день її надходження або видачі.

У п. 2.9 Положення №637 сказано, що готівка підприємств (у т. ч. готівка, одержана з банку) використовується для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування.

До речі, вимоги щодо цільового використання готівки Положенням №637 на сьогодні не встановлено (хоча колись давно така вимога й була). А це означає, що отримані в банку за грошовим чеком на певні цілі власні кошти (наприклад, на відрядження працівників) за необхідності (у т. ч. і в разі несподіваної зміни обставин) можуть бути спрямовані їх власниками на інші господарські витрати підприємства.

Отже, можна зробити висновок, що готівкові кошти, які були повернені працівником до каси підприємства як частина невикористаного авансу (про що свідчитиме залишок за звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт), за належного документального оформлення (готівкові кошти оприбутковані у касі підприємства) можуть видаватися на господарські потреби.

48.

Хто повинен складати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт?

Що каже закон?

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

П. 2, п. 5 Порядку №845

49.

Які строки подання авансового звіту та повернення коштів?

А що на практиці?

Строки, протягом яких підзвітна особа подає авансовий звіт особі, що надала кошти під звіт, встановлено пп. 170.9.2 — 170.9.3 ПКУ, а також п. 2 Порядку №845.

Авансовий звіт подається до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням корпоративних платіжних карток, він подає авансовий звіт до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі — платникові податку, яка застосувала платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, якщо строк подання авансового звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець може продовжити такий строк до 20-ти банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

У такий самий строк підзвітна особа має повернути до каси і залишок невитрачених коштів або коштів, які було витрачено, але щодо яких немає підтвердних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства (крім добових, які не потребують таких документів), або коштів, які було витрачено і щодо яких є підтвердні документи, але витрати за якими не були встановлені з метою відрядження або завданням, щодо якого видавалися кошти під звіт, тож керівник підприємства за ними не затверджує авансового звіту.

При цьому слід пам'ятати і про пункти 2.11 та 2.12 Положення №637. Ними встановлено, що видача готівкових коштів (у тому числі за допомогою корпоративної картки) під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 2.11 Положення №637 встановлено й окремі строки повернення готівки:

— на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, — не більше 10 робочих днів;

— на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт;

— якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Слід пам'ятати, що в разі скасування відрядження готівку, видану авансом на відрядження та вирішення господарських питань у відрядженні, має бути повернуто до каси не пізніше наступного робочого дня за днем отримання і її не можна використовувати на інші господарські потреби без попереднього повернення до каси.

Указом №436 передбачено відповідальність у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25% сум, виданих під звіт.

Тож під час звітування за виданими авансами слід враховувати строки, прописані як у Положенні №637, так і в ПКУ.

Також зауважимо, що строки повернення підприємством власних коштів фізособи, витрачених нею під час відрядження або виконання цивільно-правової дії за дорученням такого підприємства, КЗпП, ПКУ, Порядком №845 і Положенням №637 не встановлено. Тож щодо цих сум слід користуватися строками позовної давності, встановленими гл. 19 р. V ЦКУ.

50.

Який порядок заповнення авансового звіту?

А що на практиці?

Згідно з останнім абзацом п. 5 Порядку №845, фізособа, що отримала підзвітні кошти, заповнює всі графи авансового звіту, крім:

— «Звіт перевірено»;

— «Залишок унесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером»;

— бухгалтерських проведень;

— розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт.

Зазначені графи заповнює особа, що надала такі кошти (або посадові особи такої особи). Крім того, графа «Звіт затверджено у сумі» заповнює і підписує керівник (податковий агент), із зазначенням дати.

1. «Номер авансового звіту» — реквізит зазначає сама фізособа, але дізнатися його вона може лише в особи, яка видала підзвітні кошти (наприклад, у бухгалтерії). На практиці авансові звіти нумеруються послідовно за датою їх складання.

2. «Дата складання авансового звіту» — зазначається за фактичною датою складання і має велике значення. Адже саме за нею вирішуватиметься, чи вчасно підзвітна особа подала авансовий звіт.

3. «Найменування податкового агента» — це найменування юрособи або самозайнятої особи тощо, яка надала кошти під звіт. Чинне законодавство не містить чітких вимог щодо формату такого реквізиту. Радимо користуватися офіційними даними, тобто зазначати повне найменування (або скорочене, якщо воно передбачене установчими документами, наприклад статутом).

4. «Код за ЄДРПОУ» — у разі видачі авансу самозайнятою особою у цьому реквізиті можна зазначити її номер облікової картки платника податків (або серію і номер паспорта, якщо самозайнята особа відмовилася від прийняття такого номера).

5. «Відділ/Посада, Цех/Професія» — назва відділу або цеху зазначається відповідно до організаційної структури юрособи (яка встановлюється нею самостійно). Можна зазначити посаду або професію працівника.

6. «П. І. Б.» — у цьому реквізиті наводять повністю прізвище, ім'я та по батькові підзвітної особи (відповідно до її паспортних даних).

7. «Податковий номер (або серія і номер паспорта)» — пояснення щодо заповнення цього реквізиту наводиться у виносці у самій формі авансового звіту. За наявності у ньому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків — підзвітної особи. А якщо вона відмовилася від його прийняття у встановленому законодавством порядку — серія і номер її паспорта.

8. «Призначення авансу» — у цьому реквізиті слід коротко, але зрозуміло зазначити, на що видавався аванс, наприклад: «На відрядження», «Для придбання канцтоварів» тощо.

9. «Залишок/перевитрата попереднього авансу» — у цьому реквізиті зазначається (за наявності) цифрами сума у гривнях з копійками не поверненого на дату складання авансового звіту попереднього авансу або не погашеної на таку дату перевитрати, за якою було вже відзвітовано. Але якщо працівник отримував аванс або поніс витрати в іноземній валюті (як правило, на закордонне відрядження), то хоча авансовий звіт і складається у гривнях, поруч треба зазначити для аналітичного обліку і суму еквівалента в іноземній валюті.

10. «Одержано (від кого, № та дата)» — у цьому реквізиті зазначають, як саме було отримано аванс, за яким подається авансовий звіт. Аванс можна було отримати або готівкою із каси, або безготівково — на особисту картку або за допомогою корпоративної картки.

11. «Усього отримано» — у цьому реквізиті підсумовується і наводиться цифрами у гривнях із копійками загальна сума отриманого авансу, за яку підзвітна особа звітує таким авансовим звітом.

12. «Витрачено» — тут зазначається цифрами у гривнях із копійками загальна сума витрачених підзвітною особою коштів. Докладний опис таких витрат наводиться на зворотному боці авансового звіту у форматі: № за порядком заповненого рядка, дата документа, який підтверджує понесені витрати, кому, за що і на підставі якого документа сплачено, загальна сума цифрами у гривнях із копійками за таким документом. У цьому самому переліку записують і суми добових, але без наведення документів, які їх підтверджують (добові — це витрати, які не потребують документального підтвердження їх фактичного витрачання працівником).

13. «Залишок/перевитрата» — тут зазначається (за наявності) цифрами у гривнях із копійками сума наявного залишку за авансом, за який звітується цим авансовим звітом. Якщо ж підзвітна особа, навпаки, витратила більше, ніж отримала авансу, вона показує суму перевитрати.

14. «Додаток __ документів» — тут цифрами зазначається кількість документів, що підтверджують понесені підзвітною особою витрати і додаються до авансового звіту.

15. «Дата, підпис» — у цьому реквізиті підзвітна особа, яка подає авансовий звіт, ставить дату його подання і свій підпис. Для уникнення непорозумінь під час податкової перевірки дуже бажано, щоб дата, наведена на початку авансового звіту, збігалася з датою такого підпису. Крім того, такі самі підпис і дата має бути проставлено на зворотному боці авансового звіту.

Решту реквізитів заповнюють уже певні посадові особи (найчастіше бухгалтер).

Приклад.

18 грудня 2014 року менеджеру Кулічко І. І. з каси підприємства було видано 1000 грн. на закупівлю канцелярських товарів. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, був наданий до бухгалтерії підприємства 19 грудня 2014 року (приклад заповнення див. у зразку 3).

Зразок 3

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт

51.

Яка фінансова санкція застосовується за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки?

Що каже закон?

За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

П. 1 Указу №436

А що на практиці?

Крім того, якщо працівник з якихось причин вчасно не встиг або забув подати авансовий звіт та/або повернути невикористану частину виданого авансу, це не мине для нього без наслідків. У разі порушення вимог пп. 170.9.2 ПКУ з працівника стягується ПДФО у розмірі 15% (17% — на суму, що перевищує 12180 грн. у 2014 році) від усієї суми виданих під звіт чи вчасно не повернутих коштів, збільшеної на коефіцієнт згідно з п. 164.5 ПКУ, пп. 164.2.11 та ст. 167 ПКУ. Між іншим, відповідно до п. 164.4 ПКУ, при нарахуванні доходів, виражених в іноземній валюті, їх перераховують у гривні за обмінним курсом НБУ, чинним на момент одержання таких доходів. Сума податку на доходи, нарахована на невідзвітовані чи не повернуті вчасно кошти, утримується підприємством за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) фізособи за відповідний місяць, а за браком суми доходу — з оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати податку (див. пп. 170.9.1 ПКУ).

52.

Працівник за власні гроші придбавав товари, складав авансові звіти. Підприємство заборгувало певну суму і до дня звільнення не розрахувалося з підзвітною особою. Чи можна виплатити гроші після звільнення?

А що на практиці?

Відносини між роботодавцем і працівником, під час яких працівник від імені підприємства за готівку чи із застосуванням платіжної картки здійснює закупівлю товарів (робіт, послуг) із наступним поданням Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, є відносинами представництва. Відповідно до статті 1007 ЦКУ, довіритель за договором доручення зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, та відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Докладнішого порядку та строків відшкодування цих коштів законодавство не містить. Тому, на нашу думку, підприємство не тільки має право, а й зобов'язане відшкодувати колишньому працівникові суми, витрачені ним на придбання товарів, робіт, послуг, якщо таке придбання було здійснене за дорученням підприємства (або в подальшому ним схвалено — Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено).

При цьому працівник (навіть колишній) має право в судовому порядку висунути до підприємства вимогу щодо стягнення з підприємства коштів. До таких вимог застосовуватиметься загальний строк позовної давності — три роки.

53.

Хто може підписувати видаткові та прибуткові касові документи замість керівника (бухгалтера або касира) у період його відпустки?

Офіційна думка

Відповідно до пункту 4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, зі змінами (далі — Положення), на підприємствах, що мають одного касира, за потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. Із цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира.

Підприємства, штатним розкладом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера або іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Таким чином, на підприємствах за потреби тимчасової заміни касира або відсутності посади касира виконання його обов'язків може покладати за письмовим наказом керівника на бухгалтера (у тому числі залученого на договірних засадах) або іншого працівника з укладанням договору про повну матеріальну відповідальність. При цьому підпис керівника на видаткових касових документах має бути обов'язково.

Крім того, вважаємо, що керівник за наявності на підприємстві посад головного бухгалтера й касира не має права одноосібно підписувати касові документи.

Водночас у разі відсутності на підприємстві інших працівників керівник має право підписувати касові документи одноосібно, як керівник підприємства.

Лист НБУ від 14.02.2012 р. №11-117/708-1645

54.

Які бувають порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті?

А що на практиці?

Відповідно до ч. 1 Указу №436, у разі порушення юрособами всіх форм власності, фізособами, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

1) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25% виданих під звіт сум;

2) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;

3) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

4) за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

5) за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки;

6) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів — у розмірі сплачених коштів.

55.

Яка передбачена відповідальність за правопорушення в частині перевищення встановлених лімітів розрахунків готівкою?

Офіційна думка

Розрахунки між юридичними особами та за участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадять у безготівковій формі. Якщо інше не встановлено законом, то їх можна робити і готівкою.

Постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено такі обмеження щодо готівкових розрахунків упродовж дня:

— для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 гривень;

— для фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 гривень;

— для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 гривень.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150000 грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Таким чином, обмеження готівкових розрахунків поширюються як на ситуації внесення готівки громадянами до каси підприємств (підприємців), так і на випадки виплати підприємствами (підприємцями) готівкових коштів громадянам.

При цьому обмеження не поширюються на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

Розміри штрафних санкцій за порушення касової дисципліни встановлено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. №436/95 (далі — Указ №436). Разом з тим, Указом №436 не передбачено відповідальність за правопорушення в частині перевищення встановлених лімітів розрахунків готівкою.

У разі здійснення суб'єктами господарювання розрахунків готівкою понад встановлену граничну суму таких платників притягують до відповідальності згідно з нормами Кодексу про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до статті 163-15 КпАП зазначені порушення спричиняють накладення штрафу на фізичну особу — підприємця від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 — 3400 гривень). Якщо ж особу впродовж року вже притягали до адміністративної відповідальності за таке ж порушення, то розмір штрафу значно зростає — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17000 гривень).

Роз'яснення Міндоходів від 14.05.2014 р.

56.

Як оформляються результати перевірки, під час якої було виявлено порушення?

Що каже закон?

Якщо перевіркою підприємства (підприємця) було виявлено порушення, то за її результатами складається акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі — акт про перевірку) (додаток 9) у трьох примірниках, у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням. Акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків. Акт про перевірку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець). Перший примірник надсилається органам державної податкової служби України за місцем державної реєстрації підприємства (підприємця) для вжиття заходів, що передбачені законодавством України, другий — передається безпосередньо відповідному підприємству (підприємцю), третій примірник залишається в документах органу контролю. Якщо порушень не виявлено, то службові особи, які проводили перевірку, складають довідку за довільною формою, у якій зазначаються назва підприємства, що перевірялося, термін перевірки, посилання на законодавство України, згідно з яким проводилася перевірка, питання, що перевірялися. Зазначену довідку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець).

П. 7.4 Положення №637

До змісту номеру