Що таке уцінка?
Що каже Закон?
Для виявлення товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, та проведення їх уцінки керівник (власник) підприємства затверджує комісію, до складу якої, як правило, входять: заступник керівника підприємства (голова комісії), головний бухгалтер, товарознавець, економіст з цін, технолог та інші спеціалісти підприємства, обізнані з кон'юнктурою і попитом на ринку.
Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях проводиться за даними інвентаризації. Керівник (власник) підприємства може прийняти рішення щодо уцінки за станом на перше число місяця за даними обліку.
Не підлягають уцінці товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності із запасів товарно-матеріальних цінностей, які оформлено в заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.
П. 3, 4, 5 Положення про уцінку
А що на практиці?
Зниження цін на товари застарілих фасонів і моделей, а також на товари, які частково втратили свою первісну якість, є уцінкою. Отже, якщо є об'єктивні дані, які свідчать про те, що товари знецінилися, вони підлягають уцінці на дату балансу.
При проведенні уцінки слід врахувати вимоги п. 7 Положення про уцінку: «після виявлення товарів, продукції і надлишкових товарно-матеріальних цінностей підприємства вишукують можливості їх максимальної реалізації». Уцінці підлягають лише ті запаси, які обліковуються на балансі підприємства і не продані на дату балансу.
Основним документом, що регламентує питання уцінки, є П(С)БО 9. Відповідно до п. 24 та 25 П(С)БО 9, запаси відображаються в бухобліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Згідно з вимогами п. 26 Положення про уцінку, сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списується на витрати звітного періоду (див. відповідь на запитання 24).
Коли приймається рішення про проведення уцінки?
А що на практиці?
Уцінці підлягають товари, які не знаходять збуту, не користуються попитом у споживачів, частково втратили свою первісну якість.
Підприємство самостійно приймає рішення про проведення та розмір уцінки. Така уцінка здійснюється на торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які продають товари, у міру потреби за рішенням керівника підприємства. Перед цим керівник затверджує відповідну комісію, до складу якої входять головний бухгалтер, товарознавець, економіст з цін. Він же може прийняти рішення про уцінку станом на перше число місяця за даними обліку.
У П(С)БО 9 «Запаси» зазначається, що чиста вартість реалізації запасів може бути меншою від первісної вартості, у разі якщо їх ціна знизилася або вони застаріли чи іншим чином втратили свою первісно очікувану економічну вигоду. Відповідно до п. 4 П(С)БО 9, чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Зменшення первісної вартості до чистої вартості реалізації здійснюється шляхом уцінки. Товари, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації.
Якщо підприємство вирішило уцінити товари, йому стане у пригоді Положення про уцінку. У ньому викладено порядок проведення уцінки, перелік документів, якими оформляється такий захід, тощо. Відповідно до Положення про уцінку, дані про такі товари записують в опис-акт, приклад складання якого наведено у зразку 2. Розмір уцінки визначають на підставі експертної оцінки комісії. Згадане Положення про уцінку має рекомендаційний характер, тому підприємство може відступати від його норм, але не далі, ніж це дозволяють норми положень (стандартів) бухобліку.
Пам'ятайте: у бухгалтерському обліку, відповідно до п. 24 П(С)БО 9 «Запаси», облік товарів здійснюється за чистою вартістю реалізації (продажними цінами) або за первісною вартістю (цінами придбання (собівартістю)) — за найменшою з двох оцінок.
Опис-акт складається у двох примірниках, підписується членами комісії та матеріально відповідальними особами. Один примірник передають до бухгалтерії підприємства для відображення результату уцінки, другий — матеріально відповідальній особі.
Після затвердження описів-актів уцінені товари передаються для реалізації у торговельну мережу за накладною, в якій вказано роздрібні ціни до і після уцінки.
Контроль за правильністю уцінки товарів, а також за своєчасною їх реалізацією здійснюють керівники підприємств. Відповідно до опису-акта товар перемарковують. Перемаркування та оформлення нових ярликів на об'єкти уцінки здійснюються за місцем уцінки товарів.
Чи потрібно залучення сертифікованих експертів для проведення уцінки залежалих товарів?
Офіційна думка
Уцінка товарів, продукції і зайвих товарно-матеріальних цінностей на виробничих і торгових підприємствах і в організаціях робиться за даними інвентаризації. Керівник (власник) підприємства може прийняти рішення відносно уцінки за станом на перше число місяця за даними обліку.
Ніякими нормативно-правовими актами не передбачена необхідність залучення сертифікованих експертів для проведення уцінки залежалих товарів. Таким чином, експертна оцінка здійснюється комісією, затвердженої керівником підприємства.
Відомості про знижені в ціні товари, продукцію записуються в опис-акт (по встановленій формі). Опис-акт складається виробничими підприємствами і підприємствами оптової торгівлі і постачання на кожному складі товарів, продукції, і зайвих товарно-матеріальних цінностей; підприємствами роздрібної торгівлі — в кожному відділі (секції), магазині або іншій торговій одиниці в двох екземплярах і підписується членами комісії, що проводили уцінку, а також матеріально відповідальними особами.
Лист Мінекономіки від 26.02.2008 р. №91-22/65
Як документально оформити уцінку?
А що на практиці?
Для правильного проведення уцінки товарів (продукції) підприємство має зробити таке:
1) підготувати рішення (наказ) керівника про виявлення товарів, продукції, що підлягають уцінці, та проведення їх уцінки;
2) скласти перелік товарів, продукції, що підлягають уцінці;
3) скласти опис-акт встановленої форми (Опис-акт уцінки товарів — це додаток до Положення про уцінку) у двох примірниках, котрий має бути підписаний членами комісії та матеріально відповідальною особою, а також розглянутий і затверджений керівником у дводенний термін після його отримання. Після затвердження описи-акти передають: один примірник — до бухгалтерії, другий — матеріально відповідальній особі;
4) перемаркувати уцінені товари, продукцію, найшвидше вжити заходів для реалізації їх кінцевим споживачам або іншим підприємствам;
5) визнати суму уцінки витратами звітного періоду (п. 27 П(С)БО 9) та відобразити у тому місяці, в якому було складено опис-акт. Для відображення таких витрат використовують субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів». Тобто на суму уцінки дебетують субрахунок 946 та кредитують рахунок обліку запасів.
Як визначити чисту вартість реалізації товару при проведенні уцінки?
А що на практиці?
Відповідно до п. 26 П(С)БО 9, чиста вартість реалізації товару визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.
Отже, чистою вартістю реалізації товару може бути ціна реалізації запасів за мінусом витрат, які підприємство понесе у майбутньому під час реалізації таких запасів.
Визначити можливу ціну реалізації товару не складно: підприємство може орієнтуватись на ціни аналогічних товарів на ринку.
Тепер слід з'ясувати, що таке ціна товару? Так, наприклад, у Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату від 14.11.2006 р. №519, термін «ціна» означає грошове відображення вартості товару (послуги) за його кількісну одиницю. Податковим кодексом на сьогодні передбачено, що ПДВ становить 20% бази оподаткування і додається до ціни товарів (робіт, послуг). Тому слід вважати, що ціна — це грошове відображення вартості товару без ПДВ. З цього випливає, що облікова вартість товару повинна бути не на рівні ціни його продажу на ринку, а як мінімум менша на суму ПДВ. Тому якщо у товарному звіті продавця товар слід обліковувати за продажною ціною, то для складання балансу від цієї суми треба відняти ПДВ.
Як визначити витрати, які підприємство понесе у майбутньому під час реалізації товару? Як варіант, можна визначати витрати на збут уціненого товару як відношення витрат на збут минулого звітного періоду до обсягів продажу за цей період.
У п. 29 П(С)БО 9 зазначено, що у примітках до фінансової звітності слід розкрити інформацію про балансову (облікову) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації. З цього випливає, що від бухгалтера вимагається ведення обліку чистої вартості реалізації запасів та їх облікової вартості. Інакше кажучи, в обліку на одному зі субрахунків має бути відображено різницю між ціною продажу товару, наприклад згідно з товарним звітом продавця у магазині, і чистою вартістю його реалізації, на зразок відображення націнки: дані товарних звітів відповідають даним субрахунка 282, а дані субрахунка 285 дозволяють визначити первісну вартість товару.
Приклад 3. З метою продажу придбано товар вартістю 1200 грн., у т. ч. ПДВ — 200 грн. Облік товару підприємство веде за цінами продажу. Продажна вартість товару — 1800 грн. Підприємство не може продати цей товар за встановленою ціною, тому приймає рішення про її зменшення до 900 грн. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу 3 показано у таблиці 3.
Таблиця 3
№
з/п |
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн.
|
Податковий облік
|
|||||
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||||||
1. | Придбано товар |
281
641/ПДВ |
631
631 |
1 000,00
200,00 |
—
|
—
|
|||
2. | Товар переведений у торгову мережу |
282
|
281
|
1 000,00
|
—
|
—
|
|||
3. | Відображено торгову націнку |
282
|
285
|
800,00
|
—
|
—
|
|||
4. | Зменшено націнку (сторно) |
|
|
|
—
|
—
|
|||
5. | Відображено суму уцінки понад суму нарахованої торгової націнки |
946
|
282
|
100,00
|
—
|
—
|
Як правильно оформити нові ціни на товарах після уцінки?
Що каже Закон?
Ярлики цін (цінники) та покажчики цін повинні мати такі реквізити:
для продовольчих товарів:
- для вагових товарів — назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;
- для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, — назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;
- для штучних товарів та напоїв в пляшках — назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;
- для товарів, що розфасовані, — назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки;
для непродовольчих товарів:
- для товарів, на які ціни встановлені в залежності від сортності, — назва товару, сорт, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
- для товарів, на які ціни по сортах не встановлені, — назва товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
- для дрібних штучних товарів (парфюмерні, галантерейні та ін.) — назва товару, вага або місткість, ціна за штуку або одиницю упаковки.
П. 7 Інструкції №2
А що на практиці?
У п. 11 Інструкції №2 зазначено, як правильно оформити нові ціни на товарах. Після переоцінки суб'єкт господарювання закреслює попередні ціни і позначає нові ціни на ярликах (цінниках), товарних ярликах, упаковці тощо кожної одиниці товару та засвідчує підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін. Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, позначені етикет-пістолетом), нові ціни позначаються шляхом наклеювання їх безпосередньо на попередні.
У торговельному залі підприємства роздрібної торгівлі вивішуються оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів.
Не забувайте і про вимоги до ціни, викладені у п. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів.
А також, крім товарних ярликів, виробничі підприємства і підприємства торгівлі, які провели уцінку товарів, продукції та здійснюють їх розпродаж, можуть використовувати рекламні засоби для повідомлення про старі й нові ціни, відсоток уцінки та інші дані про об'єкти уцінки.
Як впливає уцінка товарів на податковий облік?
А що на практиці?
Уцінка товарів не впливає на податковий облік.
У п. 152.10 ПКУ сказано: «Якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, — така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів. Норми цього пункту не застосовуються до операцій, стосовно яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку». Фактично при реалізації уціненого товару до витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, буде віднесено вартість, яка попередньо, без урахування сум уцінки, була відображена у дебеті субрахунка 281. Тобто у разі проведення підприємством уцінки запасів у звітному періоді і для правильного ведення податкового обліку слід враховувати загальну суму реалізованих уцінених товарів за звітний період.
Базу оподаткування з ПДВ визначають зі суми виручки, отриманої під час розпродажу товару. Первісна вартість товару на це не впливає. Пунктом 188.1 ПКУ передбачено: «База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) <...>».
Отже, дохід і податкові зобов'язання з ПДВ формуються зі сум виручки за фактично проданий товар. Відповідно коригуванню не підлягають витрати і податковий кредит з ПДВ, що відноситься до вартості проданих за зниженою ціною товарів.
Чи потрібно коригувати ПК при реалізації уціненого імпортного товару?
А що на практиці?
При ввезенні товару на митну територію України суми ПДВ на законних підставах були віднесені до податкового кредиту (використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та за наявності МД, тому що товар імпортний). У зв'язку з уцінкою коригувати суми ПДВ, попередньо віднесені до ПК, на суму уцінки не потрібно, адже за коригування ПДВ відповідає ст. 192 ПКУ і там такого випадку не передбачено, тобто уцінка запасів не підпадає під ці норми. Це, своєю чергою, означає, що навіть при уцінці раніше імпортованого товару та при подальшій його реалізації ПЗ з ПДВ у першого імпортера наставатимуть виходячи з їх договірної (продажної) вартості. А податковий кредит з ПДВ буде (був) у сумі, яка зазначається у МД і на підставі такої МД.