Платник ЄП на 4-й групі за ставкою 5% перебуває на стадії ліквідації. Після всіх розрахунків залишилася непогашеною кредиторська заборгованість за підзвітними сумами, за фінансовою поворотною допомогою і розрахунками із засновниками за їхніми внесками. Грошей чи інших активів для погашення цієї заборгованості немає. Чи включається така кредиторська заборгованість до доходів платника ЄП?
У разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації за рішенням засновників (учасників) такій особі, як правило, не уникнути документальної позапланової податкової перевірки. Тому для платника ЄП важливо правильно відобразити всі госпоперації в обліку. Отже, виходячи з умов наведеної ситуації підприємство — платник ЄП під час проведення ліквідаційної процедури має такі зобов'язання у вигляді кредиторської заборгованості:
1) розрахунки з підзвітними особами — сальдо за кредитом субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
2) сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, — сальдо за кредитом субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;
3) внески учасників — сальдо за кредитом рахунка 67 «Розрахунки з учасниками».
Можливості погасити наведені заборгованості підприємство не має. За визначенням, наведеним у п. 11 П(С)БО 111, наразі такі заборгованості у бухобліку є поточними зобов'язаннями підприємства. Але потрібно пам'ятати про умову п. 5 П(С)БО 11: «...Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду».
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. №20.
Цілком логічно виникає запитання: чи включаються наведені статті зобов'язань до складу доходу платника ЄП? Звернімося до п. 292.3 ПКУ, який зазначає, що до складу доходу за звітний період платника ЄП включається також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Крім того, відповідно до ч. 3 п. 292.11 ПКУ, не включається до доходу платника ЄП сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12-ти календарних місяців з дня її отримання.
1. Розрахунки з підзвітними особами та внески учасників. Прямого визначення терміна «сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності» у законодавстві, зокрема у ПКУ, немає. Але, наприклад, у формі Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма №1-мс) у розділі «Поточні зобов'язання» у статті «Iнші поточні зобов'язання» (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, не включені до інших статей розділу «Поточні зобов'язання». Зокрема, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам тощо (додатково див. пункти 1.10 — 1.16 розділу III П(С)БО 251). Тобто до настання моменту закінчення строку позовної давності такі заборгованості є поточними і в податковому обліку платника ЄП не відображаються. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 256 та 257 ЦКУ). Також законодавство не передбачає, що з ліквідацією підприємства минає строк позовної давності.
Відповідно, постає запитання: що відбувається з кредиторською заборгованістю платника ЄП, що ліквідується, коли за такою заборгованістю не минув строк позовної давності? Податкові органи вбачають у такій ситуації дохід. Пояснюється це тим, що «сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв'язку із ліквідацією юридичної особи — платника єдиного податку вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком» (ЄБПЗ, підкатегорія 108.04). Датою визнання такого «специфічного» доходу, згідно з п. 292.6 ПКУ, буде дата списання кредиторської заборгованості. Кожна господарська операція має здійснюватися на підставі первинних документів, у цьому випадку на підставі бухдовідки. Бухгалтерська довідка, своєю чергою, складається на підставі рішення керівника або колегіального органу управління платника ЄП. Така довідка, як первинний документ обліку, має відповідати вимогам щодо обов'язкових реквізитів, встановленим ст. 9 Закону про бухоблік2 та п. 2.4 Положення №883. Списання заборгованості відображається за кредитом субрахунка 746 «Iнші доходи від звичайної діяльності» (або субрахунка 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»).
А от щодо заборгованості за внесками вважаємо, що на підставі ч. 8 п. 292.11 ПКУ у разі неповернення внесків засновникам доходу у платника ЄП не буде. Адже суми коштів та вартість майна, внесені засновниками до статутного капіталу, не було включено до складу доходу.
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.
2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88 (див. «ДК» №31/2013).
2. Фінансова допомога, надана на поворотній основі. Доволі суперечливе питання. З одного боку, мають виконуватися дві умови для невизнання у складі доходу такої суми: суму отримано і повернено протягом 12-ти к. м. з дня її отримання. Водночас, якщо проміжок часу у 12 к. м. не минув, але підприємство ліквідується, то чи потрібно визнавати дохід? На наш погляд, ні, адже у ч. 3 п. 292.11 ПКУ зазначено дві умови, які застосовуються разом. Також застосовувати вимогу п. 292.3 ПКУ неправильно: цей пункт встановлює вимогу щодо визнання доходу за товарами (роботами, послугами).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»