Товарно-транспортна накладна (ТТН) — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізосіб, які здійснюють перевезення вантажу за власні кошти та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом про автотранспорт та Правилами №363 (ст. 1 Закону про автотранспорт).
Загалом ТТН є основним документом на перевезення вантажів (п. 11.1 Правил №363).
У ТТН вантажовідправник зазначає дату, місце складання, дані щодо вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, транспортного засобу.
Акт перевізник складає на основі ТТН, бо саме в ній є підтвердження факту доставки товару отримувачу, дані щодо вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, транспортного засобу, вантажу. Відсутність ТТН має певні податкові наслідки.
ПДВ
Податківці у численних роз’ясненнях нагадують, що відповідно до статті 198 ПКУ не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
ТТН, як бачимо, в цьому переліку немає. Тобто сама лише відсутність ТТН не позбавляє покупця права на податковий кредит за операцією з придбання товарів.
Проте якщо податківці доведуть, що така операція є нереальною (зважаючи на технічні, фізичні та технологічні можливості контрагента вчиняти ті чи інші дії, що становлять зміст господарської операції, — див. ІПК ДФСУ від 17.04.2019 №1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), то права на податковий кредит у покупця за такою операцією не буде. І тоді ТТН буде додатковим аргументом щодо реальності операції.
Податок на прибуток
За відсутності товарно-транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі ТТН, які належать до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків, визначаючи фінансовий результат до оподаткування, відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, перевізник повинен буде надати всі необхідні первинні документи замовникові для підтвердження факту надання послуг. Але в разі, якщо акта приймання-передачі наданих послуг не складено, ТТН зможе його замінити — підтвердити факт перевезень.
Нормативна база
- Закон про автотранспорт — Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт».
- Правила №363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.