• Посилання скопійовано

Експортна виручка — на рахунок за кордоном

ФОП має рахунок в іноземному банку за кордоном. Чи можна отримувати експортну виручку за послуги комп’ютерного програмування на такий рахунок?

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону про валюту, резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Отже, ФОП може відкривати рахунок у закордонному банку й отримувати на нього експортну виручку. Аналогічно відповідає і ДПС у ЗІР, підкатегорія 112.02.

У ч. 1 ст. 13 Закону про валюту зазначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону про валюту, термін «товар» вживається у значенні, встановленому Законом про ЗЕД.

Згідно зі ст. 1 Закону про ЗЕД, товар — будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Тобто послуги також належать до поняття товарів і на них поширюється процедура дотримання граничних строків розрахунків.

Відповідно до п. 21 розділу II Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 к. д.

Згідно з пп. 2 та 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі експорту товару — після зарахування на поточний рахунок резидента в банку коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключно з коштами, переказаними резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидент подав документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента чи нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16-2 розд. IV цієї Інструкції.

Водночас Постановою №67 визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються, серед іншого, на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та/або інші немайнові права, що експортуються.

Отже, процедура дотримання граничних строків розрахунків не поширюється на експорт послуг комп’ютерного програмування. Це означає, що немає обов’язку отриману на рахунок в іноземному банку за кордоном всю валютну виручку повертати на рахунок в українському банку. ФОП може за власним бажанням повернути лише її частину — для сплати ЄП, ЄСВ, послуг українського банку тощо. А решту витрачати з особистою метою безпосередньо із закордонного рахунку.

Нормативна база

  • Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473‑VIII «Про валюту і валютні операції».
  • Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
  • Інструкція №7 — Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою НБУ від 02.01.2019 р. №7.
  • Положення №5 — Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5.
  • Постанова №67 — Постанова НБУ від 14.05.2019 р. №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру