Дохід працівника у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, який виплачується (надається) роботодавцем з 02.04.2020 р., звільняється від ПДФО та ВЗ. А отже, роботодавець має право на перерахунок уже утриманих податків.
Перш ніж говорити про перерахунок ПДФО, ВЗ та ЄСВ у зв'язку з нарахуванням та виплатою фізособам допомоги по частковому безробіттю, з'ясуймо правила оподаткування цієї допомоги.
Якщо йдеться про допомогу по частковому безробіттю для працівників, то така допомога не оподатковується ані ПДФО, ані ВЗ; ЄСВ на неї теж не нараховуються.
29.05.2020 р. набрав чинності Закон №591, яким внесено зміни до ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Так, у розд. ХХ ПКУ підрозділ 1 доповнено, зокрема, п. 13, відповідно до якого на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до ст. 47-1 Закону про зайнятість.
Крім того, у підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ п. 16-1 доповнено пп. 1.10, згідно з яким звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в п. 13 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи зазначене, дохід працівника у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню COVID-19, який виплачується (надається) роботодавцем такому платникові відповідно до ст. 47-1 Закону про зайнятість, з 2 квітня 2020 року звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором.
Водночас сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення згаданих заходів, нарахована до 02.04.2020 р., оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.
I не слід забувати про те, що роботодавці, які виплачують цю допомогу за рахунок коштів Фонду безробіття, є податковими агентами щодо ПДФО та ВЗ. А це означає, що навіть якщо нараховується і виплачується неоподатковувана сума допомоги по частковому безробіттю, її треба відобразити у формі №1ДФ.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, таку допомогу відображають у ф. №1ДФ з ознакою доходу «128».
Коли таку допомогу відображати у ф. №1ДФ?
Згідно з Порядком №4, спеціальні правила відображення в формі №1ДФ передбачені лише для доходу у вигляді заробітної плати. Лише її і тільки в разі своєчасної виплати можна відображати у цьому звіті в тому кварталі, в якому така заробітна плата була нарахована. Для решти видів доходів винятків не встановлено. Тобто, якщо допомогу нараховано в одному кварталі, а виплачено в іншому, її доведеться відобразити у ф. №1ДФ двічі: в одному кварталі — як нараховану, але не виплачену, в іншому — як виплачену. Аналогічно відображатимуть і суми ПДФО та ВЗ — за фактом нарахування та виплати.
Коли саме нараховувати (відображати в бухобліку) таку допомогу?
На жаль, чітких рекомендацій щодо цього Мінфін досі не надав.
Проте ми знаємо, що допомога по частковому безробіттю надається за кожен місяць окремо, на підставі відомостей, поданих роботодавцем. Нині такі відомості подають за формою додатка 4 до Порядку №306. Але в самому Порядку №306 не сказано, коли такі відомості слід подавати до центру зайнятості. Проте в примірному договорі, наведеному в додатку 3 до цього Порядку, зазначено, що роботодавець має подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб, яким виплачуватиметься допомога по частковому безробіттю. Відомості подають за певний місяць, вони містять, зокрема, інформацію про фактичну зайнятість таких працівників протягом цього місяця, отже, наперед їх подавати не можна і йдеться про 10 число місяця, наступного за місяцем, за який виплачуватиметься допомога. Крім цього, роботодавець зобов'язаний повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п'яти календарних днів.
Здавалося б, позаяк отримати цю допомогу можуть лише працівники, яких роботодавець зазначив у поданих відомостях, то й нараховувати таку допомогу в бухобліку слід за фактом подання цих відомостей. Проте наскільки це правильно? Чи не правильніше було би нарахувати допомогу наприкінці місяця, за який вона виплачуватиметься? Крім того, деякі роботодавці відображають нараховану допомогу в обліку лише тоді, коли отримують кошти від Фонду безробіття на свій рахунок. Адже, на їхню думку, говорити про те, що в них з'явився обов'язок виплатити допомогу, можна лише тоді, коли держава надала кошти на виплату.
То який спосіб правильний? На жаль, чіткої відповіді немає. Тож наразі роботодавець може вирішити це самостійно. Якщо пізніше з'являться відповідні роз'яснення, тоді можна буде внести зміни до бухобліку і до форми №1ДФ.
Щодо ЄСВ, то в Законі про ЄСВ такий вид доходу не зазначено окремо як базу нарахування єдиного внеску. Не є такий дохід і різновидом заробітної плати.
Розмежовують види виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ згідно з Iнструкцією №5.
Відповідно до п. 3.2 розд. III Iнструкції №5 допомога по частковому безробіттю належить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Отже, сума допомоги по частковому безробіттю, яку Фонд безробіття переказує роботодавцям для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ.
Якщо йдеться про допомогу по частковому безробіттю для ФОПа, то така допомога теж не оподатковується ані ПДФО, ані ВЗ, ані ЄСВ.
Нагадаємо, що оподатковують доходи, отримані фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності, відповідно до ст. 177 ПКУ або глави I розд. ХIV ПКУ залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) та документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ПКУ, якщо фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування отримує інші доходи, аніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних нею видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізосіб.
Що робити роботодавцям, якщо вони припустилися помилки?
Або якщо не встигли за змінами до ПКУ і вже оподаткували таку допомогу перед її виплатою працівникам?
На це запитання ДПСУ в IПК від 18.08.2020 р. №3430/IПК/99-00-04-05-03-06 зазначила, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 ПКУ). Не забуваймо також, що у грудні всі роботодавці зобов'язані (!) здійснити такий перерахунок за поточний рік.
Отже, роботодавець, як податковий агент, у разі оподаткування зазначеного доходу має право здійснити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку (військового збору) для визначення правильності оподаткування.
Крім того, доходом для фізособи-підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. Але до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізособі на праві власності та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
До доходу фізособи-підприємця — платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від ПФУ та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (ч. 4 п. 292.11 ПКУ).
Отже, позаяк дохід, отриманий фізособою-підприємцем у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, не пов'язаний із результатом від провадження господарської діяльності такого підприємця, то цей дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізосіб.
Як ми вже сказали, 29.05.2020 р. набрав чинності Закон №591, яким внесено зміни до ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
З огляду на це дохід ФОПа у вигляді допомоги по частковому безробіттю з 02.04.2020 р. на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території COVID-19, який виплачується (надається) такому ФОПу відповідно до ст. 47-1 Закону про зайнятість, звільняється від оподаткування ПДФО та ВЗ.
Це означає, що:
— ФОП-«єдинник» не зазначає суму такої допомоги у декларації з єдиного податку. Адже це не підприємницький, а особистий дохід. Позаяк цей дохід не оподатковується ПДФО та ВЗ, подавати щодо нього річну декларацію про доходи не потрібно;
— ФОП-«загальник», складаючи декларацію про доходи, не зазначає суму такої допомоги у складі підприємницького доходу. Проте має навести суму цього неоподатковуваного доходу у складі інших доходів. Цього вимагає п. 177.11 ПКУ.
Щодо ЄСВ, то, як ми зазначали вище, в Законі про ЄСВ такий вид доходу не зазначено окремо як базу нарахування ЄСВ. Не є такий дохід і винагородою за договорами ЦПХ. Отже, ЄСВ на суму допомоги по частковому безробіттю не нараховується, і ФОП, отримавши її, не включає її до річного звіту з ЄСВ.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».
- Закон №591 — Закон України від 13.05.2020 р. №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
- Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
- Порядок №306 — Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»