• Посилання скопійовано

Нещасний випадок на підприємстві-2

У попередній частині статті («ДК» №36/2018) ми докладно ознайомилися з діями роботодавця у разі настання нещасного випадку на підприємстві. Та залишилися ще важливі питання, такі як звітність про нещасні випадки та відповідальність за неподання звітності.

Звітність про нещасні випадки на підприємстві

Звіт до ДФСУ

У разі настання нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання із застрахованою особою страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань), формують та подають до органу доходів і зборів за місцем реєстрації роботодавця звіт протягом 5 робочих днів після дати складання акта про настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, або з дати складання акта розслідування професійного захворювання за формою П-4.

Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання подається за формою №Д7 згідно з додатком 7 до Порядку №435.

У звіті подається така інформація:

— прізвище, ім'я, по батькові особи, з якою стався нещасний випадок;

Зверніть увагу!

Як правило, у звіті зазначають реєстраційний номер облікової картки застрахованої особи. Та для працівників, які мають відмітку в паспорті про відмову від номера, зазначаються: серія та номер БКNNXXXXXX, де БК — константа, що вказує на реєстрацію за паспортними даними; NN — дві українські літери серії паспорта (за наявності) (верхній регістр); XXXXXX — шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями). Якщо працівник має біометричний паспорт, то наводиться ПXXXXXXXXX, де П — константа, що вказує на реєстрацію за паспортними даними; XXXXXXXXX — дев'ять цифр номера паспорта, що у формі пластикової картки.

— код категорії застрахованої особи (слід обрати з таблиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок ЄСВ з додатка 2 до Порядку №435);

— дата складання акта про настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом;

— дата складання акта розслідування професійного захворювання;

— назва професії (посади, розряду, роботи) застрахованої особи, за якою вона працювала до настання страхового випадку.

У табличній частині звіту заповнюється така інформація:

— місяць та рік, за який проведено нарахування;

— кількість календарних днів без урахування календарних днів, не відпрацьованих у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за медичним висновком;

— сума нарахованої за розрахунковий період заробітної плати в межах максимальної величини, на яку нараховано єдиний внесок без урахування суми виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, у зв'язку з вагітністю і пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини або шестирічного віку за медичним висновком.

Звіт до органів статистики

У разі нещасного випадку роботодавець має подавати спеціальну звітність. Згідно з нормами п. 57 Порядку №1232 роботодавець на підставі актів за формами Н-5 та Н-1 подає державну статистичну звітність про потерпілих за формою №7-тнв (річна) «Звіт про травматизм».

Форма №7-тнв подається роботодавцем до органу державної статистики за своїм місцезнаходженням не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним роком.

У формі зазначають такі дані:

— кількість потерпілих різних категорій із зазначенням отриманого травматизму на виробництві як такого, що пов'язаний із виробництвом, так і не пов'язаного з виробництвом;

— кількість днів непрацездатності потерпілих (включно з померлими) внаслідок нещасних випадків на виробництві, що призвели до: втрати працездатності на один робочий день або більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилася у звітному році (днів); часткової втрати працездатності та переведення на іншу роботу на один робочий день або більше (осіб); установлення відповідної групи інвалідності (осіб);

— витрати підприємства, зумовлені нещасним випадком (пов'язаним та не пов'язаним із виробництвом та оформленим актами Н-5, Н-1), із зазначенням понесених роботодавцем витрат на оплату перших п'яти днів непрацездатності згідно з листком непрацездатності та інших виплат потерпілим, членам сімей та утриманцям померлих, здійснених за рахунок коштів роботодавця, із уточненням виплаченої суми протягом звітного року. Також наводиться сума штрафів, що була сплачена роботодавцем унаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, пов'язаних із нещасним випадком, у т. ч. за його приховування;

Відповідальність за несвоєчасне інформування про нещасний випадок

Відповідно до частини шостої ст. 41 КУпАП, порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форм власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, у розмірі від 20 до 50 н. м. д .г. (340 — 850 грн).

— розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків, пов'язаних із виробництвом, за основними видами подій, що призвели до нещасного випадку. Фіксуються види подій та кількість потерпілих від нещасних випадків, що призвели до втрати працездатності на один робочий день або більше, та від нещасних випадків зі смертельним наслідком;

— розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків, пов'язаних із виробництвом, за основними причинами настання нещасного випадку. Тут розписують причини нещасних випадків та кількість потерпілих від нещасних випадків, що призвели до втрати працездатності на один робочий день або більше, та від нещасних випадків зі смертельним наслідком.

Звітність підписує роботодавець та/або особа, відповідальна за достовірність наданої інформації.

Хто здійснює контроль за розслідуванням

Контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції (ст. 33 Порядку №1232).

Вищезгадані органи та особи мають право вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затверджених актів Н-5, Н-1, визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом та складання акта Н-1, якщо виявлено порушення.

Органи управління підприємств, місцеві держадміністрації зобов'язані на підставі актів Н-5 і Н-1 провести аналіз обставин та причин настання нещасних випадків за підсумками півріччя та року. Далі результати аналізу доводять до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляють та виконують план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Облік нещасних випадків

Облік нещасних випадків ведуть:

підприємства та їх органи управління — усіх нещасних випадків;

робочі органи виконавчої дирекції Фонду — страхових нещасних випадків;

органи державного пожежного нагляду — осіб, які постраждали внаслідок пожежі;

заклади державної санітарно-епідеміологічної служби та органи виконавчої дирекції Фонду — осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань;

Держпраці, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації — оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників. На підприємствах, де немає профспілок, контроль здійснюють уповноважені особи з питань охорони праці.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки профзахворювання за формою Н-2 (додаток 8 до Порядку №1232) та надсилає його у 10-денний строк організаціям і особам, яким надсилалися акти Н-5 і Н-1, а в разі смерті потерпілого внаслідок раніше отриманих травм або інших ушкоджень терміново подає письмове повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку №1232 установам та організаціям, яким надсилалися акти за формами Н-5 і Н-1 (п. 22 Порядку №1232).

Повідомлення про наслідки профзахворювання обов'язково додається до акта Н-1 і зберігається разом із ним протягом установленого строку.

Відповідно до п. 34 Порядку №1232 у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акти Н-5 та Н-1 чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини й причини нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку посадова особа органу Держпраці має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (якщо нещасний випадок стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, яка забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 відповідно до додатка 10 до Порядку №1232 щодо необхідності проведення розслідування чи повторного розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний із виробництвом, складення акта Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено в судовому порядку. На час розгляду справи в суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Разом з тим роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк.

Нормативна база

  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • Порядок №435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
  • Порядок №1232 — Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232.

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру