• Посилання скопійовано

Оплата за послугу не може стати позикою

Між юрособою та ФОПом (ЄП, 3-тя група) укладено договір про надання послуг ФОПом юрособі та сплачено кошти на рахунок у банку. Послуги не будуть надані. Запитання: як можна змінити умови договору, щоби перетворити договір про надання послуг на договір про надання (поворотної чи безповоротної) фінансової допомоги?

Послуга чи фіндопомога?

За загальним правилом, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Положення глави 63 «Послуги. Загальне положення» ЦКУ можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Щодо договорів про надання фінансової допомоги, то такі договори мають ознаки договорів позики, укладені на «безоплатній» основі, тобто без одержання процентів за користування грошима. Відповідні норми закріплені у ст. 1046 — 1049 ЦКУ.

Отже, враховуючи суть зобов'язань про надання послуги та отримання коштів у користування, вони мають не лише різну правову природу, а й різні умови виконання зобов'язань.

Зміни до договорів: порядок та наслідки

Принцип свободи договору надає права сторонам за обопільною згодою вносити зміни до укладених між ними договорів. При цьому мають застосовуватись кілька простих правил:

1) можливість зміни договору має бути передбачено безпосередньо у тексті договору;

2) зміни до договору допускаються лише за згодою сторін (сторони можуть передбачити й заборону на внесення змін);

3) форма змін аналогічна до форми самого договору (проста письмова або нотаріальна);

4) сторони можуть змінити умови щодо предмета договору, місця, строків виконання тощо;

5) у разі внесення змін останні набувають чинності або з моменту досягнення домовленості про такі зміни, або в порядку, визначеному сторонами (договором чи змінами).

Отже, по суті, закон дозволяє вносити зміни до будь-яких умов договору. Проте, повертаючись до умов запитання, такі зміни не мають змінювати саме зобов'язання — йдеться про те, що зміни не передбачають заміну одних зобов'язань на інші. Скажімо, не можна замінити договір підряду на договір поставки або договір купівлі-продажу на ліцензійний договір (щодо використання об'єкта права інтелектуальної власності). У такому разі сторони мають укласти інший договір.

У ситуації, яка склалась, сторони не лише частково виконали його умови — оплатили послугу, а й чітко розуміють, що у наданні чи отриманні такої послуги відпала необхідність.

У такому разі закон надає право сторонам розірвати договір, що тягне за собою припинення всіх невиконаних зобов'язань за ним та, відповідно, вирішення фінансового питання щодо авансової оплати (передоплати) за ненадану послугу.

Ще один момент, на який ми не можемо не звернути уваги, — розрахунки між сторонами відбулися безготівковим шляхом. Призначення платежу, як правило, зазначають: «за послугу згідно з Договором №__ від «__»___ 2017 р.».

Отже, якщо у сторін відпала необхідність у виконанні договору про надання послуг, то сплачену суму коштів потрібно повернути.

Таким чином, на нашу думку, за жодних обставин сума коштів, сплачена за послугу, не може завдяки змінам до цього договору перетворитися на запозичені гроші за договором про надання фінансової допомоги на поворотній чи безповоротній основі.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру