З 1 січня 2016 р. підприємці та особи, що займаються незалежною діяльністю, стали застрахованими особами з усіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вони сплачують ЄСВ за ставкою 22%. І, певна річ, мають право на соціальне забезпечення.
Загальний алгоритм роботи з листком непрацездатності
За приписами п. 3 і 10 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, підприємці виступають одночасно в двох ролях: як застрахована особа та як страхувальник.
Отже, все те, чим займаються працівники юридичної особи на підприємстві в частині оформлення лікарняного листка й отримання фінансування від фонду соцстрахування, має бути виконано підприємцем (навіть якщо найманих осіб він не має).
Отримавши на руки листок непрацездатності, спершу слід перевірити правильність заповнення його лицьової частини. Його заповнення має відповідати нормам Інструкції №532.
Заповнення листка непрацездатності
Листок непрацездатності має бути відкрито і закрито в одному й тому самому лікувально-профілактичному закладі. Як правило, листок непрацездатності видають за місцем проживання особи, але ніхто не забороняє обрати собі лікаря в іншому закладі, не за місцем проживання. Якщо є сумніви щодо правомірності обрання лікувального закладу, страхувальник має право звернутися до Фонду соцстраху, щоб перевірити обґрунтованість видачі лікарняного (у разі якщо листок непрацездатності видав не той заклад, може бути застосовано штраф 50% неправомірно виплаченої суми).
У разі якщо листок непрацездатності видано медичним закладом, що розташований на тимчасово окупованій та непідконтрольній території, комісія із соцстраху не може призначити допомогу за таким листком непрацездатності (лист ФСС з ТВП від 16.06.2015 р. №2.4-17-1004).
Зверніть увагу: у разі коли виявлено помилки у тексті, цифрах, то неправильні дані треба виправити і підтвердити записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». Але на бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (абз. 2 п. 4.5 Інструкції №532). Крім цього, у графі 2 «Причина непрацездатності» причини 2 «професійне та його наслідки — 2» та 4 «нещасний випадок на виробництві та його наслідки — 4» виправленню не підлягають (п. 3.3 Інструкції №532).
Якщо з лицьовим боком усе гаразд, переходимо до зворотного боку. Там мають бути заповнені дані про період непрацездатності і про страховий стаж (на підприємствах цим займається кадрова служба — підприємцю ці дані доведеться заповнити самостійно). Далі слід скласти протокол за формою, передбаченою Положенням №25. Такий протокол дасть нам інформацію про те, як заповнити розділ «Призначення допомоги» на зворотному боці листка непрацездатності.
Наступний крок полягає в тому, щоб проаналізувати дані про доходи підприємця, з яких сплачено ЄСВ за місяці розрахункового періоду, і ці дані внести до розділу «Довідка про заробітну плату». На основі цих даних далі треба розрахувати розмір середньоденного доходу для призначення допомоги по непрацездатності (п. 2 та п. 3 Порядку №1266). Є один нюанс: якщо за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців, то середній дохід слід обчислювати з розрахунку розміру мінімальної зарплати в тому місяці, коли мав місце страховий випадок (абз. 2 п. 29 Порядку №1266).
Далі заповнюють розділ «Належить до виплати» на зворотному боці листка непрацездатності. Розраховують допомогу по непрацездатності виходячи з відсотка оплати лікарняного або з обмеження розміру оплати (ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрах), про це — далі. Проведені обчислення будуть основою для заповнення заяви-розрахунку на отримання фінансування (форма наведена у додатку до Порядку №26).
Маючи на руках заяву-розрахунок у двох примірниках, довідку з органу ДФС про сплату ЄСВ або квитанції, платіжні доручення на сплату ЄСВ за розрахунковий період, копію листка непрацездатності та письмове повідомлення про відкриття окремого поточного рахунку, — всі ці речі слід подати до органу Фонду соцстраху (ст. 34 Закону про соцстрах). Жодної норми чинного законодавства на підтвердження потреби такої кількості документів немає, але, враховуючи нюанси нарахування та сплати ЄСВ підприємцями, про які ми говоримо нижче, без таких документів для лікарняного просто не обійтися (додатково див. лист ФСС з ТВП від 29.04.2016 р. №2.4-46-674).
Після отримання фінансування від Фонду соцстраху на окремий рахунок у банку можна вже говорити про отримання допомоги по непрацездатності — ці кошти, по суті, є цільовими і навіть іменними, витратити їх з будь-якою іншою метою, крім як виплатити допомогу, неможливо. До 20 числа місяця, наступного за кварталом, коли мав місце страховий випадок, що супроводжувався отриманням листка непрацездатності та допомоги по непрацездатності, слід подати звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП (форма затверджена постановою ФСС від 18.01.2011 р. №4). Крім того, за рекомендаціями податківців (ЗІР, підкатегорія 104.041), отримані суми лікарняних у загальносистемників мають знайти своє відображення у складі доходів у декларації про майновий стан і доходи2 за звітний рік (хоча мова йде про фізосіб зі статусом підприємця, ці суми мають декларуватися від фізособи).
1 Відповідь на запитання: «Чи включається до доходу ФОП на загальній системі оподаткування сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачена Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?».
2 Затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №859.
Алгоритми дій для підприємців у частині оформлення листка непрацездатності та обрахунок розміру допомоги залежно від стажу і з огляду на розрахунок мінімальної зарплати надано Фондом соцстраху у листах від 27.04.2016 р. №5.2-32-659, від 29.04.2016 р. №2.4-46-674 та Мінсоцполітики у листі від 12.03.2016 р. №72/18/99-16.
Зверніть увагу!
Є один ключовий момент: цей алгоритм є актуальним тільки для тих, для кого підприємницька діяльність є єдиним місцем роботи й отримання доходу. Для всіх, хто працює ще й на підприємствах за основним чи неосновним місцем роботи, фінансування лікарняних у межах їх підприємницької діяльності проводитися не буде.
Розраховуємо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про соцстрах, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду призначається з шостого дня непрацездатності.
Слід чітко пам'ятати, що до страхового стажу зараховуються тільки ті місяці, за які нараховано і сплачено ЄСВ не нижче від мінімального. Сплата ЄСВ має бути підтверджена довідкою із ДФС або квитанцією про сплату ЄСВ. Розрахунковий період визначають за приписами п. 3 Порядку №1266, не відпрацьовані з поважних причин дні із розрахункового періоду вилучають (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати).
У частині сплати ЄСВ визначальну роль відіграє система оподаткування підприємця. Підприємці-спрощенці можуть сплачувати ЄСВ авансом помісячно. Ті підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, сплачують ЄСВ за підсумками календарного року на підставі поданої річної декларації про майновий стан і доходи (додаток Ф4). Авансової сплати ЄСВ не передбачено, але й не заборонено. Якщо в якомусь місяці у загальносистемника доходу не було, то і ЄСВ нараховувати потреби немає.
Обмеження розміру лікарняних та декретних
Звертаємо увагу, що за приписами ст. 19 Закону про соцстрах є певні обмеження розміру лікарняних та декретних. Застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше ніж 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:
— допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
— допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Середній дохід для розрахунку страхових виплат страхувальники визначають на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої зарплати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (п. 32 Порядку №1266). Йдеться про звітність з ЄСВ за формою №5 за рік, яка подається до 10 лютого року, наступного за звітним. Оскільки у підприємців на момент настання страхового випадку ні їхніх доходів, ні ЄСВ контролюючим органам не видно, саме тому розрахунок лікарняних слід проводити виходячи з розміру мінімальної зарплати на момент настання страхового випадку. Якщо за підсумками року підприємець не сплатить ЄСВ, навіть отримані виплати з обрахунку мінімальної зарплати підлягатимуть поверненню. По суті, право на отримання матеріального забезпечення такі особи набуватимуть після сплати єдиного внеску.
Приклад ПП Чуйко І. І. перебуває на спрощеній системі оподаткування, до 2016 р. учасником добровільного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності він не був. ЄСВ сплачував помісячно, виходячи з фактичного місячного доходу, відображеного у книзі доходів, із січня до липня 2016 р. У серпні він хворів та отримав листок непрацездатності на 15 днів (з 2 до 16 серпня 2016 р.). Оплаті за рахунок фонду соцстраху дні хвороби за таким листком непрацездатності підлягатимуть починаючи з шостого дня, тобто з 7 серпня і аж до 16 серпня — тобто 10 календарних днів. У цьому разі підприємець має більше 6 місяців страхового стажу (він сплачував ЄСВ протягом січня — липня 2016 р. — 7 календарних місяців), у 2015 р. він не був застрахованою особою і не сплачував добровільно ЄСВ. Отже, відсоток виплати за листком непрацездатності становить 50%. Середньоденний дохід підприємця за період січень — липень 2016 р. становить 175 грн (сума умовна). За 10 календарних днів сума лікарняних від фонду становитиме: 175 грн х 10 х 50% = 875,00 грн.
У разі якби підприємець перебував на загальній системі та почав сплачувати ЄСВ тільки з березня 2016 р. (за січень — лютий 2016 р. доходу не було), то він би не мав 6 місяців страхового стажу, і, як наслідок, слід би було діяти в межах ст. 19 Закону №1105 та обраховувати розмір лікарняних виходячи з мінімальної зарплати на момент настання страхового випадку. Середньомісячна кількість календарних днів за цей період становить 30,44 на підставі норм п. 5 та п. 29 Порядку №1266. Далі — 1450 : 30,44 = 47,63 грн, а розмір лікарняних становив би: 47,63 х 10 х 50% = 238,15 грн.
Нюанси оподаткування
За приписами пп. 4 п. 292.11 ПКУ, суми отриманої допомоги підприємці-єдиноподатники не включають до доходу. Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, суми лікарняних відображають у податковій декларації про майновий стан і доходи, як інші доходи фізособи (зверніть увагу: не підприємницькі доходи! ЗІР, підкатегорія 104.041).
Чи повинні органи соцстраху в цьому разі виконувати функції податкового агента й утримувати ПДФО та військовий збір? Ні, не повинні, адже йдеться про фінансування лікарняних, про їх перерахування на спеціально відкритий з такою метою рахунок, але виплачує суму допомоги безпосередньо роботодавець (в нашому випадку — сам підприємець як роботодавець), а отже, саме він має ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%) утримати і перерахувати до бюджету за підсумками року (за підсумками річного декларування).
Щодо допомоги по вагітності та пологах, то за приписами пп. 165.1.1 ПКУ вона звільнена від оподаткування ПДФО та військовим збором.
ЄСВ також сплачується за підсумками року. Нарахування ЄСВ окремо на суму лікарняних і декретних на сьогодні чинним законодавством не передбачено. За період, коли підприємець — платник ЄП отримує допомогу з непрацездатності чи декретні, ЄСВ треба сплачувати за загальним правилом — 22%, але не нижче від мінімального страхового внеску (зверніть увагу: навіть якщо весь місяць підприємець хворів і отримував тільки лікарняні, ЄСВ слід сплатити на рівні 22%, лікарняні прирівнюються до факту отримання доходу, див. п. 3 ч.1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Щодо загальносистемників, то вони сплачують ЄСВ у сумі, не меншій від мінімального страхового внеску за місяці, в яких був дохід чи прибуток за підсумками року (п. 2 ч.1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Підприємці-єдиноподатники, що перебувають на ЄП 1 та 2 групи без найманих працівників, можуть скористатися звільненням від сплати єдиного податку на період тимчасової непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ). Те саме стосується і періоду декрету (ЗІР, підкатегорія 107.062). У листі від 23.04.2014 р. №832/0/26-15-17-03-14 ГУ Міндоходів у м. Києві пояснює: інформація про терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подається із заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 ПКУ). При цьому жодної вимоги завіряння копії листка (листків) непрацездатності податковим органом, нотаріусом, іншими уповноваженими законом особами чи органами законодавчо не передбачено. Податківці рекомендують заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного. Але ключовим критерієм для такого звільнення від ЄП є відсутність отримання будь-якого доходу за період непрацездатності (крім суми лікарняного). А от сплати ЄСВ позбутися ніяк не можна — навіть за місяці з нульовим доходом слід сплатити ЄСВ на рівні мінімального внеску.
1 Відповідь на запитання: «Чи включається до доходу ФОП на загальній системі оподаткування сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачена Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?».
2 Відповідь на запитання: «Чи повинні сплачувати ЄП ФОП платники ЄП першої та другої груп за час відпустки або хвороби, якщо є відповідні підтвердні документи та праця найманих працівників не використовувалася?».
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про соцстрах — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
- Порядок №26 — Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. №26.
- Положення №25 — Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджене постановою правління ФСС з ТВП від 23.06.2008 р. №25.
- Інструкція №532 — Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор